CC BY
17
УДК 811.112.2'373.43
О. Е. Кирпиченко
ОСОБЛИВОСТ1 ВЖИВАННЯ НОВОТВОР1В Н1МЕЦЬКО1 МОВИ (НА МАТЕР1АЛ1 ТЕКСТ1В РЕКЛАМИ ТА ОГОЛОШЕНЬ)
У cmammi дослгджено основнг тенденцИ змгн у лексичному склад1 нгмецьког мови остантх десятир1ч. Трунтовно проанал1зовано структуру та семантику неолог1зм1в, виявлених в оголошеннях та рекламг.
Клю^о^^ слова: словниковий склад, гнновацИ, новотвори, неологгзми, семантика, морфемна структура, словоскладання, 1нтернац1онал1зац1я лексики.
Постановка проблеми. Сучасш рекламш тексти та оголошення нерщко засвщчують наявшсть новоутворень в MOBi. Для реалiзащi комушкативно-прагматично'1 мети рекламних повщомлень котрайтери застосовують рiзноманiтнi мовш засоби, якi б викликали защкавлешсть адресата. Саме «ключовi слова» короткого тексту повинш бути яскравими, креативними i привертати увагу, тому для ща ролi обираються неологiзми.
Мета мшо'' роботи полягае у дослщженш неологiзмiв, якi найчастiше використовуються творцями реклами, а також аналiзi шновацшних процесiв у нiмецькiй мовi. Поставлена мета передбачае виконання таких завдань: подати аналiз праць, у яких окреслюють шновацшш процеси шме^^ мови (теоретичний аспект); системно дослщити лшгвютичш новоутворення в рекламних текстах та оголошеннях (практичний аспект).
Виклад основного матер1алу. В епоху глобалiзацii мова постiйно змшюеться пiд впливом суспiльних процесiв та шших зовнiшнiх чинникiв, вона удосконалюеться, а це, в свою чергу, приводить до динамши мовного матерiалу й зумовлюе еволюцiю ii словникового складу. Лексичний склад е найбшьш рухливим та змiнним компонентом мови. Виникнення нового слова пояснюеться прагматичними потребами. З наявного лексичного складу завжди обираеться та одиниця, яка найбшьш влучно вщображае реч^ думки та почуття. Якщо ж таке слово вщсутне, то мовцi змушеш вдаватися до неологiчноi лексики.
Аналiзуючи основнi тенденцп мовних змiн, в першу чергу потрiбно звернути увагу на дослщження структури i семантики неологiзмiв. Грунтовний аналiз дае пщставу вважати, що вивчення цих утворень е одшею з основних проблем сучасно'1 лiнгвiстики.
Актуальн1сть статтi полягае в системному пiдходi до дослщження словникового складу шмецько'1 мови, який визначае необхщшсть сьогоднi вивчати лексичну систему i слово як ii елемент з погляду внутршшх i зовнiшнiх закономiрностей, що спричиняють появу значно'1' кiлькостi неологiзмiв. Проблемам новоутворень присвячеш працi вiдомих лiнгвiстiв В. Девкша, М. Кочергана, I. Пастух, С. Розен, I. Чернишово'1', P. Braun, W. Fleischer, D. Herberg та ш. [3, 8, 10, 15]. Проблема неологп, зокрема неологiзмiв укрш'нсько1' мови, активно розв'язуеться сучасними мовознавцями. Так, А. Калетшк дослщила лiнгвiстичний статус неологiзмiв у художшх текстах. В лiнгвiстичнiй розвiдцi Н. Клименко надана особлива увага словотвiрнiй будовi неологiзмiв рiзних частин мови. 1ндивщуально-авторсью неологiзми виявила Ж. Коло'з. Д. Мазурик розкрила способи творення нових слiв у сучаснiй украшськш лiтературнiй мовi в 90-тi роки ХХ столбя. Семантико-стилiстичний потенцiал нових
сшв став зацiкавленням О. noHaMapiB. Неолопзмам на матерiалi мови 3aco6iB масово' шформацп присвячена праця О. Стишова [1, с. 473]. На жаль, втизняш дослiдники питань лексикологи не надто переймаються аналiзом такого феномену як лексичш новоутворення в шмецькш мовi.
Оновлення словникового складу будь-яко' мови, як, зокрема, i шмецько' е неперервним процесом. Переважну бшьшють iнновацiй сучасного словника становлять новотвори - слова, що складаються з традицшних морфем у нових комбшащях, вони втiлюють сучаснi моделi будови слова. У такий споаб неолопзми сприймаються на основi нiмецьких традицш словотвору, 'хня морфологiчна структура та характер обгрунтування значення цiлком входять до уявлень носпв мови, оскшьки тут йдеться про стандартне шмецьке слово, яке протисто'ть нав'язуванню шшомовних стереотипiв.
I справдi, мовний досвщ людей, якi добре володiють шмецькою мовою, ii лексикою дозволяе 'м визначати семантику слова за зовшшшми ознаками -звучанням, членуванням морфемно' структури: Standort-Konkurenz, Alt-Akademiker, Turbo-Tempo. Уявлення про стандартшсть чи вiдхилення вщ стандарту слова складаеться на основi велико'' кiлькостi аналогiчно органiзованих «стандартних» слiв, якi вже вiдомi i широко вживаються. Насамперед стандартне шмецьке слово мае складатися з шмецьких морфем, вщповщати правилам наголосу, мати вс типовi комбшацп складово'' структури.
Проте в шмецькш мовi накопичилась значна кшькють слiв, якi мають нестандартну форму: це слова шоземного походження, якi можуть поеднуватися з шмецькими морфемами, за правилами шмецького словоскладання. Для визначення значення цих слiв часто потрi6нi знання англшсько'1, французько'', юпансько'1 або шшо'1 мов: Exzellenzinitiative, Ergebniscontrolling, Elite-Unis: («Für ambitionierte Chemiker ist es eine ganz natürliche Reaktion an die Elite-Uni TU München zu gehen»), High-Potenzial: («Neueste wissenschftliche Erkenntnisse werden in unserem Seminar am 07.04.2017 um 14 Uhr an High-Potenzial unserer Uni weitergegeben») [14].
У деяких випадках замють групи ошв, що описують процес, вживаеться слово з шоземно' мови: Recycling - «обробка й повторне застосування уже використаних eudie сировини».
Погодьмося, що тенденщя iнтернацiоналiзацii лексики у першу чергу охоплюе мову науки. Имецька мова зазнала впливу латинсько', грецько', французько', англшсько' й шших мов, що сприяло iнтернацiоналiзацii науково' мови.
Але, на сьогодш шмецька мова зазнае значного впливу американського варiанта англшсько' мови. Наприклад, за останнi десяташття, в еру комп'ютерiзацii, були запозичеш такi слова: Software, Laser, LP, Hi-Fi, Design тощо, якi також зус^чаються в рекламi та оголошеннях: Ob Medizin, Europa-Studien, Automobildesign, Wirtschaftswissenschaften oder Computervisualistik - unsere akademischen Möglichkeiten sind nahezu unbegrenzt (Universität zu Köln - 37023 Studierende) [11].
За свщченням I. Пастух, близько семидесяти вщсотюв запозичень шмецько' мови становлять англщизми. «Англо-америкашзми, розвиваючи лексичний фонд шмецько' мови, перепл^аються iз внутрiшнiми особливостями словникового складу i пiддаються морфологiчнiй асимшяцп у мов^ тобто iноземне слово шдлаштовуеться пiд правила нiмецького правопису» [7, с. 78]. А саме, iменникам присвоюеться рщ, вони пишуться з велико' лггери.
Цiкаво зауважити, що проведен науковi, а також пол^ичш конференци, особливо на початку XXI столбя, довели, що слова з шших мов повинш прийматися мовою-реципiентом, якщо вони легко штегруються у систему мови.
Тож не дивно, що необхщшсть застосування лексичних шновацш е органiчною властивютю кожно'1 мови. З одного боку можна задовольнити цю потребу, головним чином, за рахунок внутршшх ресурав свое мови, з iншого - е шша мова як готове джерело мовного матерiалу. Одиницi ще'1 мови, по-перше, вже випробуванi в практищ спiлкування i навiть засвоюються через цю практику; по-друге, щ одиницi вже мають суспiльно закршлений зв'язок з явищами, якi потребують позначення.
Цiлком логiчно, що, наприклад, мова залiзницi Нiмеччини пiддаеться впливу з двох сторш: зовнiшнiх факторiв (iнтернацiоналiзацiя перевезень, iнтернацiональний склад пасажирiв) i внутрiшнiх (iнтернацiоналiзацiя iнженерноï залiзничноï технiчноï термшологл), якi призводять до велико'1' кiлькостi запозичень з англшсько'1' мови. Нiкого не дивують слова та словосполучення: Ticket, Bahn-Card, City, Call a Bike, Counter, Service Point та шш^ яю широко вживаються i в реклам^ i в оголошеннях шмецько'1' залiзницi.
Прикметою останнього часу стала надзвичайна популяршсть нових, часто екстремальних видiв спорту. Таю спортивш тренди як Inline-Skating, Rollerbiking, Sandboarding, Short-Track, Streetball, Streetdance, Streetsoccer, Streetsurfen чи Ultimate-Frisbee вживаються в шмецькш мовi безперекладно як англшсью запозичення. Наприклад, реклама курав шме^^ мови: Mehr als ein Deutschkurs! Neben engagiertem Unterricht in multikulturellen Gruppen bieten wir ein betreutes Kultur- und Freizeitprogramm. Wir organiesieren auch Inline-Skating-, Rollerbiking- und Streetbalkurse [11].
Таким чином, вищеозначений далеко неповний огляд явищ та процеав в шмецькому суспшьсга, що супроводжуеться аналiзом актуально!' лексики шмецько'1 мови, вочевидь викликанох ними до мовного вжитку, однозначно пщтверджуе домшанту сощальних чинникiв над лшгвальними, що, однак, в жоднiй мiрi не зменшуе iнтересу лiнгвiстiв до таких мовних одиниць. Вони виникають школи оказiонально, не закрiплюючись у мов^ але можуть узуалiзуватися, увшти до словникового складу, розширюючи та збагачуючи його. Однак, знову-таки передбачити долю новотвору не завжди можна, виходячи тшьки з його мовних особливостей у вiдривi вщ чинниюв, пов'язаних iз соцiальною природою мови.
Достеменно вщомо, що тенденцiя рацiоналiзацiï слововживання е найпоширенiшим внутрiшнiм процесом сучасноï шме^^ мови. Пiд ращональним або економним вживанням мови слщ розумiти як прагнення передачi найбiльшоï кiлькостi iнформацiï з мiнiмальними мовними витратами, так i мовш змши, що слугують мовному спрощенню. У сучаснш нiмецькiй мовi ця тенденщя виявляеться у величезнiй кiлькостi скорочень. У словнику скорочень Дудена (2005 р.) наводиться майже 50 000 нащональних та штернащональних скорочень i ïхнiх значень, що використовуються в шмецькш мовь Поряд зi скороченнями досить поширеш в мовi таю слова, як Demo, Limo, Kuli тощо [11]. Скорочення мовних форм вираження в XXI столгтп поширюеться, зокрема, пщ впливом мови ЗМ1, науки, техшки, економiки й управлшня.
Цiкаво, що протягом кiлькох останшх рокiв часто ми виявляемо скорочення iменникiв i прикметникiв, у яких перша частина вживаеться для утворення нових ошв, наприклад, Biorhytmus, Bioladen, Euromarkt, Infopaket, Politarbeit тощо.
Наявшсть вели^ юлькосп абревiатур е вщмшною рисою сучасноï мови. Фактично абревiатури та акронiми е способом вираження тенденцп до економп мовних зусиль, наприклад: GK - Gesamte Kosten (загальш витрати), DAAD - Deutscher Akademische Austauschdienst (шмецька служба академiчних обмiнiв), GmbH -Gesellschaft mit beschränkter Haftung (ТОВ - товариство з обмеженою
вiдповiдальнiстю), GS - gesammelte Schriften (збiрка творiв), DFB - Deutscher FussballBund (шмецька федерацiя футболу); EDV - Elektronische Datenverarbeitung (електронна обробка даних), PC - Personalcomuter (персональний компютер), EG - Eurogesellschaft (Свросоюз), тощо [14].
Всiм, хто навчався у зво вщомо про «академiчну чверть», тi самi 15 хвилин, на як можна нi6ито затзнитися, чи потрi6но чекати викладача. Студенти мають бути знайомi з латиною, бо на оголошенш стоятимуть «дивш» c.t. - cum tempore (лат.) -«з часом», що означае «лекщя почнеться на 15 хвилин тзшше». Якщо вона почнеться своечасно, оголошення повiдомить s.t. - sine tempore. А що значить s.s. - sine sensus? -не мае сенсу? Зовам ш, студентам i професорам надаеться невелика перерва мiж заходами [11].
При цьому складовi абревiатури являють собою перехщ до лiтерних, складаючись iз перших складiв (частин складiв) вихiдних сшв. Скорочення-контамшаци е достатньо поширеними, наприклад: Kopla - Kostenplanung (планування витрат), Fibu -Finanzbuchhaltung (бухгалтерiя), Kita - Kindertagesstätte (денш ясла для д^ей), Kripo -Kriminalpolizei (кримшальна полщя), Mofa - Motorfahrrad (велосипед з мотором), Audimax - Auditorium maximum (найбшьша актова зала у виш^: Nicht vergessen! Professor K hält den Vortrag im Audimax [14].
Абревiатури мають необхщну простоту, дають змогу уникати небажаного ускладнення тексту й забезпечують передачу максимум шформацп з мшмумом мовних зусиль, що е найбшьш важливим для текспв оголошень та реклами.
У словниковому складi сучасно' шмецько' мови нараховуеться бшя двох тисяч сшв ушкально' структури - «редуплiкати», тобто слова, як мiстять подвоенi склади чи морфеми, наприклад Hokuspokus, або запозичення з шших мов BoogieWoogie, та шшь Вигук simsalabim походить вщ латинського similia similibus «подiбне лшувати подiбним». В сучаснiй мовi трапляеться, що за нове видають «давно забуте старе» i оголошення не виключення. Для того, щоб читач звернув увагу i запам'ятав те, до чого його закликають часто застосовують знайомi з дитинства слова в новш форм^ наприклад: ein letztes Klicken des Automats, und simsalabim ist das Ergebnis fertig vor Ihnen [11].
Ймовiрно, що головною особливютю редупшкатсв е 'хня фонетична структура, часто з типовою для шмецько'1 мови змшою голосного (аблаутом): Zickzack, kikeriki (об'ява в школг Alle, die heute «kikeriki» gesungen haben, sind bei Herrn Direktor willkommen).
Безперечно, можна знайти тдтвердження тому, що давньогерманське алл^ерацшне вiршоскладання продовжуе юнувати. В об'явi на студентськш iдальнi: Backe, backe Kuchen, der Bäcker hat gerufen. An der Uni in der Mensa gibt's wie immer Pfannekuchen [11].
Хоча редупшковаш слова е в будь-якш мов^ вони зрозумш тшьки носiям мови, або тим хто нею добре володiе, бо мають значну нащональну специфiку. I хоча, вони не е новотворами, щ слова можуть вживатися в незвичних ситуащях, i саме в текстах оголошень на них також можна натрапити.
Щодо фразеологiчних iнновацiй, то вони перед закршленням у словниковому складi мови, проходять всi фази: узуалiзацii - акцептуалiзацii - лексикалiзацii / фразеологiзацii / iнтеграцii - та включають власне фразеолопчш шновацп (nicht in Hackemacke passen - не по душг) або фразеолопчш одинищ iз новонабутою семантикою (an der vordersten Front stehen - бути в перших рядах), модифшоваш мовш форми (Kleider machen Beute - вiд Kleider machen Leute) та запозичення (Law-and-Order
Kurs): Viele Wege führen zum Ziel. Law-and-Order Kurs an unserer Hochschule hilft klugen Köpfen im internationalen Wettbewerb zu bestehen.
У фразеологизмах повною мiрою та найбшьш вдало й образно передан емоцп, переживания, почуття мовця. Вони як найбшьш динамiчна частина мовно! системи е знаками вторинно! номшаци, i процеси тзнання, концептуалiзащï, ментально! дiяльностi людини наявно вiдбиваються у фразеолопзмах, якi показують рiвень думки ноая мови та виступають лiнгвокультурологiчним компонентом [12, с. 247].
Слщ зазначити, що повсякденна мова перебувае тд штенсивним впливом преси, телебачення та радю. Однак, вона розвиваеться також i вщштовхуючись вiд вiдомого, наприклад, переосмислюючи той чи iнший фразеолопчний зворот або ж утворюючи новi сталi вирази. Побутове мовлення поповнюеться значною мiрою завдяки молодi, яку приваблюе молодiжний сленг та сучасш образнi вислови. Наприклад: Vom Wintersemester 2018 an wird die Graduiertenschule der Münchener Ludwig-Maximilians-Universität pro Jahr etwa 30 Doktoranden aufnehmen und ihnen in einem FastTrack-Programm die für sie optimalen Entwicklungsmöglichkeiten bieten [11].
Висновки. Як свщчить викладений матерiал, необхщшсть номшаци нових понять та явищ, а також потреба в експресивнш влучносп викладеного змюту в короткому текст оголошень та реклами зумовили входження в шмецьку мову значно! кшькосп неологiзмiв, а також сприяли оновленню фразеологiчного фонду. Неологiзми допомагають адресату звернути увагу на рекламний текст або оголошення шляхом новизни, сучасносп та легкостi. На такi тексти завжди звертають увагу, вони запам'ятовуються та виконують прагматичну настанову.
Список використано'1 л1тератури
1. Арешенкова О. Ю. Неологiзми як засiб увиразнення рекламних текспв / О. Ю. Арешенкова // Фiлологiчнi студи. Науковий вюник Криворiзького державного педагогiчного ушверситету. - 2013. - Вип. 9. - С. 473-479 ; Areshenkova O. Yu. Neolohizmy yak zasib uvyraznennia reklamnykh tekstiv / O. Yu. Areshenkova // Filolohichni studii. Naukovyi visnyk Kryvorizkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. - 2013. -Vyp. 9. - S. 473-479.
2. Горбач О. В. Позамовш чинники появи складних неологiзмiв (на матерiалi лексики маркетингу сучасно! шмецько! мови) / О. В. Горбач // Науковий вюник Волинського нащонального ушверситету iм. Л. Украшки. Фiлологiчнi науки.
4. 1 : Мовознавство. - 2011. - Вип. 5 (1). - С. 104-107 ; Horbach O. V. Pozamovni chynnyky poiavy skladnykh neolohizmiv (na materiali leksyky marketynhu suchasnoi nimetskoi movy) / O. V. Horbach // Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu im. L. Ukrainky. Filolohichni nauky. Ch. 1 : Movoznavstvo. - 2011. - Vyp. 5 (1). -
5. 104-107.
3. Девкин В. Д. Язык и юмор : моногр. / В. Д. Девкин ; под ред. И. П. Амзараковой. - Абакан : Хакасское книжное издательство, 2015. - 208 с. ; Devkin V. D. Yazyk i yumor : monogr. / V. D. Devkin ; pod red. I. P. Amzarakovoy. -Abakan : Khakasskoe knizhnoe izdatelstvo, 2015. - 208 s.
4. Кирилюк М. А. Лексичш новотвори шмецько! мови початку ХХ1 ст. в системi неологiзмiв / М. А. Кирилюк // Мовш i концептуальш картини св^у. - 2009. - Вип. 26. - С. 43-47 ; Kyryliuk M. A. Leksychni novotvory nimetskoi movy pochatku XXI st. v systemi neolohizmiv / M. A. Kyryliuk // Movni i kontseptualni kartyny svitu. - 2009. -Vyp. 26. - S. 43-47.
5. Кирилюк М. 1нновацп в лексищ шмець^' мови початку ХХ1 ст. / М. Кирилюк // Hay^Bi записки [Кiровоградського державного педагогiчного ушверситету iMeHi Володимира Винниченка]. Сер. : Фшолопчш науки. - 2010. - Вип. 89 (3). - С. 53-57 ; Kyryliuk M. Innovatsii v leksytsi nimetskoi movy pochatku ХХ1 st. / M. Kyryliuk // Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Ser. : Filolohichni nauky. - 2010. - Vyp. 89 (3). - S. 53-57.
6. Моюеева H. Мовш та позамовш фактори неолопзацп лексичного складу шмець^' мови / Н. Моюеева // Hayковi записки [Кiровогрaдського державного педaгогiчного ушверситету iменi Володимира Винниченка]. Сер. : Фшолопчш науки (Мовознавство). - 2011. - Вип. 96 (1). - С. 587-590 ; Moisieieva N. Movni ta pozamovni faktory neolohizatsii leksychnoho skladu nimetskoi movy / N. Moisieieva // Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Ser. : Filolohichni nauky (Movoznavstvo). - 2011. - Vyp. 96 (1). - S. 587590.
7. Пастух I. Имецький сленг : штегративш особливосп неологiзмiв сьогодення / I. Пастух // Мaндрiвець. - 2010. - № 4. - С. 76-79 ; Pastukh I. Nimetskyi slenh : intehratyvni osoblyvosti neolohizmiv sohodennia / I. Pastukh // Mandrivets. - 2010. - № 4. -S. 76-79.
8. Розен Е. В. Как появляются слова ? Немецкая лексика : история и современность / Е. В. Розен. - Москва : МАРТ, 2000. - 156 с. ; Rozen Ye. V. Kak poyavlyayutsya slova ? Nemetskaya leksika : istoriya i sovremennost / Ye. V. Rozen. -Moskva : MART, 2000. - 156 s.
9. Слаба О. В. Актуальш проблеми розвитку неологiчноi лексики в сучаснш шмецькш мовi / О. В. Слаба // Науковий вюник кафедри ЮНЕСКО Кшвського нащонального лшгвютичного ушверситету : Фшолопя, педагогика, психология. - 2014. - Вип. 29. - С. 110-114 ; Slaba O. V. Aktualni problemy rozvytku neolohichnoi leksyky v suchasnii nimetskii movi / O. V. Slaba // Naukovyi visnyk kafedry YuNESKO Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu : Filolohiia, pedahohika, psykholohiia. - 2014. -Vyp. 29. - S. 110-114.
10. Степанова М. Д. Лексикология современного немецкого языка : учеб. пособ. / М. Д. Степанова, И. И. Чернышева. - Москва : Академия, 2003. - 256 с. ; Stepanova M. D. Leksikologiya sovremennogo nemetskogo yazyka : ucheb. posob. / M. D. Stepanova, I. I. Chernysheva. - Moskva : Akademiya, 2003. - 256 s.
11. Так «тикает» Гемания [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.magazine-deutschland.de
12. Телия В. Н. Культурно-языковая компетенция: ее высокая вероятность и глубокая сокровенность в единицах фразеологического состава языка / В. Н. Телия // Культурные слои во фразеологизмах и в дискурсивных практиках / отв. ред. В. Н. Телия. - Москва : Яз. славян. культуры, 2004. - С. 19-30 ; Teliya V. N. Kulturno-yazykovaya kompetentsiya: ee vysokaya veroyatnost i glubokaya sokrovennost v edinitsakh frazeologicheskogo sostava yazyka / V. N. Teliya // Kulturnye sloi vo frazeologizmakh i v diskursivnykh praktikakh / otv. red. V. N. Teliya. - Moskva : Yaz. slavyan. kultury, 2004. -S. 19-30.
13. Dobrovol'skij D. Idiome im mentalen Lexikon. Ziele und Methoden der kognitivbasierten Phraseologieforschung. - Trier : WVT, Wissenschaftlicher Verl. Trier, 1997. - 390 s.
14. Duden - Das Wörterbuch der Abkürzungen : Über 50.000 nationale und internationale Abkürzungen und Kurzwörter mit ihren Bedeutungen / A. Steinhauer, J. Werlin. - Duden, 2005. - 480 s.
15. Ehmann H. Affengeil : ein Lexikon der Jugendsprache / H. Ehmann. - München : Verlag C. H. Beck, 1996. - 156 s.
16. Glück H. Gegenwartsdeutsch / H. Glück, W. Sauer. - Stuttgart : Metzler, 1997. -
200 S.
17. Herberg D. Neologismen in der deutschen Gegenwartssprache. Probleme ihrer Erfassung und Beschreibung / D. Herberg // Deutsch als Fremdsprache. - 2002. - № 4. -S. 195-200.
18. Jakob K. Jugendkultur und Jugendsprache / K. Jakob // Deutsche Sprache. Zeitschrift für Theorie und Praxis. Freiburg. - 1998. - № 32. - S. 320-327.
OraTra Hagrnm.na go pega^n 26.03.2018.
O. Kyrpychenko
NEW WORDS IN GERMAN AND PECULIARITIES OF THEIR FUNCTIONING (BASED ON TEXTS OF ADVERTISING AND ANNOUNCEMENT)
The article studies the main trends of modification of German lexis of past decades. It thoroughly analyses the structure and the semantics of neologisms of advertisements and announcements.
Due to the mechanisms of globalization the language is modified under the influence of social and other external factors. It leads to its improvement, and consequently to the continuous development, and determines the evolution of its vocabulary. Modern advertising texts and announcements more often contain a large number of new words in the language.
Modern models of a word formation are built with 'traditional' morphemes used in new combinations. Thus, neologisms are easily assimilated on the basis of German word formation and their morphological structure and characteristics of meaning can be fully accepted by native speakers.
On the other hand, we can observe a group of words with unusual form structure, derived from foreign languages that can combine with German morphemes according to the rules of the German language word formation templates: Exzellenzinitiative, Ergebniscontrolling, Elite-Unis.
The article states that even some mentioned phenomena and processes in German society can significantly affect most actively functioning German wich that proves the dominant role of social factors. Sometimes new words function occasionally but likewise the language can accept them to enrich the vocabulary.
The most important trend of the modern German language is rational usage of the words in their contracted forms.
There are approximately 2, 000 'reduplicates', words with unique phonetic structure, frequently typical for German vowel change (ablute). They can function in unusual situations.
Phraseologies have first to be used in the language, then be accepted, and then become a part of the vocabulary in their new meaning. These are set phrases or phrases with new semantics, modified linguistic forms and borrowings.
To summarize, the necessity to nominate new concepts and phenomena, as well as the need for the expressive meaning of the content in a short text of announcements and advertisements, resulted in the inclusion of a large number of neologisms in German and also contributed to the updating of the phraseological fund. Neologisms help the recipient to pay attention to an advertising text or announcement by its novelty, modernity and easy usage.
Key words: vocabulary, innovations, new forms, neologisms, semantics, morpheme structure, word formation, internationalization of lexis.
