CC BY
3510. Семейный кодекс Российской Федерации от 29.12.1995 N 223-ФЗ (ред. от 30.12.2015) [Электронный ресурс] // Консультант Плюс. Режим доступа: http://www.consultant.ru/document/cons doc LAW 8982/ - (Дата обращения: 01.03.2017)
11. Филлмор Ч. Дж. Об организации семантической информации в словаре//Новое в зарубежной лингвистике. Вып.14. Проблемы и методы лексикографии. М., Прогресс, 1983.
НЕОЛОГ1ЗМИ СФЕРИ 1НТЕРНЕТ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНО-
КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й I СПОСОБИ ДОБОРУ
IX ПЕРЕКЛАДУ
Бшоконь Галина Михайл1вна
старший викладач Сорока Свгтлана Володимир1вна
викладач
Кафедра ¡ноземних мов i прикладноХлтгвгстики Навчалъно-науковий Гумантарний Ыститут Нащоналъний авiацiйний ушверситет
Micmo КиХв
проспект Космонавта Комарова, 1
УкраХна, 03680
Анотащя. Стаття присвячена питанням появи нових ^в сфери 1нте-рнет та комп'ютерних технологш у мовнш систем^ принципам !х ство-рення, класифжацп та функцiонування. Також розглядаються способи добору адекватного еквiвалента перекладу запозичених лексем до лексич-них, графiчних, фонетичних та граматичних норм украшсько!' мови.
Ключов1 слова: структурно-семантична одиниця, лексичне значення, неологiзм, тенденщя, запозичення, перекладацькi структури, мовна система.
Abstract. Data are given about the appearance of the Internet neologisms in the Ukrainian language. Their origin, classification and functions are described in short. Also the authors accentuate the appropriate ways of translations of the Internet innovative words from English into Ukrainian.
Key words: semantic unit, lexical meaning, neologism, tendency, borrowing word, translation/interpretation, system of language.
Вступ. Мова з'являеться, розвиваеться та юнуе як колективне надбан-ня людства, i, оскшьки вона е сощальним явищем, знаходиться в безперер-вному розвитку. Характерними особливостями будь-яко1 мови е той факт, що мову створюе суспшьство, суспшьство контролюе ii i змiцнюе ii позицп в системi комунiкативних засобiв.
Найважлившою структурно-семантичною одиницею мови е слово, функщею якого е назва предмепв, властивостей, процесiв i таке шше. Пот-рапляючи в ту чи шшу мовну ситуацiю, воно набувае нових значень i вщ-тшюв. Лексичне значення слова не мае чггко визначених меж; його понятшна структура може охоплювати безлiч ситуацш.
Необхiдно вiдмiтити те, що стан лексики вщбивае рiвень розвитку су-спiльства. Словниковий склад будь-яко!' мови найактившше поповнюеться пiд час перебудов, революцш та вiдкриттiв. Виникнення нових технологш та технiчних засобiв, переб^ рiзноманiтних змiн у життi суспшьства зажди були i будуть поштовхом для виникнення нових слiв та термтв або запо-зичень у мовi [7, с.92].
В розвинених мовах щороку з'являються тисячi нових ^в. Слова та словосполучення, що з'явилися у мовi для нових явищ дiйсностi, нових предметiв чи понять, називаються неологгзмами (греч. nebs — «новый» и logos - «слово») [2, с.24].
Поява неологiзмiв е результатом боротьби двох тенденцш: тенденцп розвитку мови та тенденцп и збереження. При цьому !х поява не завжди викликана прямою необхiднiстю суспiльства в новому значенш. Неологiзм, як правило, е результатом нових асощацш або результатом омонiмiчноi за-старiлостi.
Неологiзми - це новi слова загальноприйнятоi мови, новизна яких вщ-чуваеться носiями мови. Введення неолопзму в лексичну систему мови яв-ляе собою досить тривалий процес, сутнiсть якого полягае в формальнш та стриманiй адаптацп запозиченоi лексеми, що включае в себе фонетичне, графiчне, лексичне i граматичне пристосування нового слова до норм мов-ноi системи, в яку воно входить.
З огляду лггератури можна зробити висновок про те, що останш роки е надзвичайно плщними на неологiзми, оскшьки постiйно вiдбуваеться змiна державних устроiв краiн, вiдкриваються новi кордони, з'являються новi вiдкриття у галузi науки, техшки та медицини, безперервно вщбува-ються технiчна та технологiчна революцп тощо. I не дивно, що переважна бiльшiсть неологiзмiв (до 90 %) - це термiни, що пов'язаш з наукою, технь кою, культурою, економжою. 1х вивчення перебувае у колi найважливiших питань сучасного мовознавства [7, с. 92].
Неолопзми широко дослщжуються зарубiжними та втизняними мо-вознавцями. Так, питаннями появи нових ^в у мовнiй систем^ принципами !'х творення, класифшацп та функцiонування займалися 1.Андрусяк, Т.Арбекова, 1.Арнольд, В.Богданов, О.Заботкiна, Ю.Зацний, О.Земська, М.Козак, В.Комюарова, З.Корнева, Л.Костiна, Д.Мазурик, Г.Мклашевська, М.Нiкiтiна та iншi.
Попри ус iснуючi дослiдження неологiзмiв дана тема залишаеться актуальною, оскiльки мови свггу постiйно i безперервно поповнюються i будуть поповнюватися новими словами.
Метою дослщження е розкрити поняття "неолопзм" та основнi спо-соби добору адекватного е^валентного перекладу ново! лексики.
Об'ектом дослщження е 1нтернет-неолопзми i слова-iнновацii, пов'язанi з комп'ютерними технолопями.
Основний матерiал. Варто зазначити, що в мовознавствi немае зага-льноприйнятого визначення для термшу «неолопзм». Одш мовознавцi вважають, що неологiзм - це слово чи зворот мови, котрi утвореш для поз-начення нового предмета чи вираження нового поняття [6, с.213].
Е.В. Кротевич та Н.С. Родзевич дивляться на визначення цього поняття ширше: "Неолопзм - це слово, словосполучення або вираз, що з'явля-еться у мовi в зв'язку з виникненням нових понять, у зв'язку з ростом культури, техшки, з розвитком або змшою суспшьних вщносин" [3, с.360].
Проте, всi мовознавщ, що дослiджують питання появи нових ^в у лексичнiй системi мови, погоджуються з тим, що нове слово у мовi е нео-логiзмом, поки не стане словом загального вживання або загальнолгтера-турним ^ вiдповiдно, бiльше не сприйматися як нове.
В залежност вщ свого призначення, всi неологiзми в мовi подшяють-ся на двi групи: стилiстичнi та номiнативнi. Стилютичш неологiзми дають образну характеристику предметам, що вже мають назву. Номшативш не-ологiзми з'являються внаслiдок потреб розвитку науки i технiки. Як правило вони не мають синонiмiв, але якщо таке трапляеться, то з часом один неолопзм витюняе шший. Слiд зауважити, що неолопзм вiдрiзняеться вiд звичайно! одинищ мови тим, що проiснувавши деякий час, вш стае загаль-новживаним словом, або зникае зовсiм.
1снуе декiлька пiдходiв щодо класифiкацii неологiзмiв: (1) новотвори, (2) запозичення, (3) моментальш входження нових явищ дшсносл, (4) аб-ревiатури, (5) перерозподш значень у жанрах i видах мовлення, (6) вщро-дження ^в i висловiв з минулого.
Сьогодш значну частину неологiзмiв займають саме запозичеш слова. Практично щодня сучасна людина стикаеться з необхiднiстю дiзнаватися велику кiлькiсть нових слiв. А найпопуляршшими джерелами неологiзмiв сьогодення, зрозумшо, е (1) реклама, (2) засоби масово! iнформацii, (3) 1н-тернет [7, с.93].
Пiзнавальна функцiя мови стимулюе входження до и лексикону таких семантичних груп слiв: (1) понять iз рiзноманiтних наук; (2) iз сфери еко-номiки та бiзнесу; (3) суспiльно-полiтичнi реалii; (4) виробництво i технiка; (5) назви ошб за родом дiяльностi, статусом; (6) iз галузi спорту; (7) сфера культури; (8) назви страв, напо!в [8, с.65].
Комп'ютерний неолопзм - це лшгвютичний термiн, який стосуеться будь-якого нового слова чи сполучення ^в, що з'явилися у лексичному складi мови на певному етат и розвитку для позначення нового поняття у галузi шформацшно-комушкацшних технологiй i новизна якого усвщом-люеться мовцями [1, с.8].
1нтернет-неолопзми посщають важливе мiсце серед шших новоутворень мови.
У процесi вiртуального спiлкування формуеться ушкальний лексич-ний пласт, який синтезуе в собi професiоналiзми, вульгаризми, арго, сленг у рiвнозначних частинах [4, с.214].
Неологiзми, що найчастше зустрiчаються в мережi, можна умовно подшити на такi групи: (1) комп 'ютернi термти (апгрейд (англ. upgrade), активащя (англ. activation), бгг (англ. bit), байт (англ. bite), браузер (англ. browser), буфер (англ. buffer), вiрус (англ. virus), вшчестер (англ. winchester), драйвер (англ. driver), шсталящя (англ. installation), реестр (англ. registry), софт (англ. soft) i таке шше); (2) 1нтернет-сленг (авка (англ. avatar), адмш. (англ. administrator), аська (англ. ICQ), варез (англ. warez), вщюха (англ. Windows), пг (англ. gig), дрова (англ. driver), залiзо (англ. hardware), шет (англ. Internet), мило (англ. e-mail), прога (англ. pro-grammme)); (3) комп 'ютерний жаргон (логш (англ. login), пасворд (англ. password), тксель (англ. pixel), коннект (англ. connect), дерево (англ. root directory), хакер (англ. hacker); (4) молодiжний сленг (кшляти- знищувати файли чи каталоги (англ. to kill), компостер - комп'ютер (англ. computer), коннектитися- встановлювати зв'язок з 1нтернетом (англ. to connect), лапа - переносний комп'ютер (англ. laptop), мессага - електронний лист або по-вщомлення (англ. message) тощо).
В залежност вiд типу неолопзму та сфери його застосування потрiбно вмiти чiтко визначати, аналiзувати неологiзми та добирати правильнi пере-кладацькi конструкцii. У першу чергу потрiбно ознайомитися з контекстом та галуззю науки, до якоi належить неологiзм.
В перекладознавствi визначають таю головш види перекладацьких трансформацiй: (1) е^валент або близьке до нього слово; (2) транскрип-цiя, (3) транскрипщя у поеднаннi з описовим перекладом; (4) буквальний переклад; (5) калькування; (6) описовий переклад; (7) формування нового термша або надання нового значення вже iснуючим [9, с.70].
Оскiльки Iнтернет-неологiзми мають достатньо складну природу, то у бшьшосл випадкiв варто застосовувати такий вид перекладаць^' транс-формацii як описовий переклад, з метою покращення розумшня сутi про-цесу чи явища.
Наприклад, неологiзм «weblish» (укр. Веблiш - дiалект, що викорис-товуеться в мережi 1нтернет для спiлкування), «web-server» (укр. Вебсервер - програма, що за запитом браузера знаходить i передае йому пот-рiбну веб-сторiнку), «copywriter» (укр. Котрайтер - займаеться тдготов-кою текспв для сайтiв на задану тематику) i таке iнше.
1снують 1нтернет-неолопзми та неологiзми сфери комп'ютерних технологи, що краще перекладати комбшовано: за допомогою транкрипцii та описового перекладу : «cyberphobia» (укр. Кiберфобiя - паталогiчний страх перед високими технолопями), «cybertherapy» (укр. Кiбертерапiя - засто-
сування вiртуальноi реальност для виклику конкретних емоцш), «biochip» (укр. Бiочип - мшжомп'ютер на органiчних молекулах) тощо.
Калькування не е поширеним способом перекладу нових лексичних одиниць (iнновацiй) саме галузi 1нтернет та комп'ютерних технологiй: «cybercafe» - 1нтернет-кафе; «Web developer» - розробник 1нтернет-сайпв та Iнтернет-сторiнок; «computer center» - обчислювальний центр i так дал^
Висновки. Таким чином, у зв'язку зi стрiмким розвитком шформа-цiйно-комунiкацiйних технологiй спостерiгаеться збагачення словникового складу украшсько!' мови новими комп'ютерними лексичними одиницями. Процес введення неологiзмiв сфери 1нтернет та комп'ютерних технологш в лексичну систему мови - це тривала лексична, графiчна, фонетична та граматична адаптащя запозичено!' лексеми до норм певно!' мовно!' системи. Переважна бiльшiсть таких неологiзмiв перекладаеться описовим способом, осюльки в украшськш мовi ще не юнуе визначень для окремих шно-вацшних понять. 1нколи при перекладi застосовуються таю види перекладацьких трансформацiй як калькування та транскрипцiя, оскiльки таю шновацп належать до групи власне неологiзмiв, що е повнiстю новими лексичними одиницями.
Лггература
1. Богачик, М. Особливостг перекладу комп 'ютерних скороченъ в ан-гломовних текстах.// Науковi записки Нащонального ушверситету «Острозька академiя». - Серiя «Фiлологiчна» (Вип.49). - 2014. - С. 8.
2. Вокальчук Г.М. Вивчення неологiзмiв у вузiвському курсi сучасно1' украшсько1' лiтературноi мови. Пед. Науки: Зб. наук. пр. - Суми, 2002. -2002, ч.2. - с. 24-29.
3. Кротевич Е.В. Словник лшгвютичних термтв. / Е.В. Кротевич, И.С. Родзевич - К. : АН УРСР, 1957. -С. 360.
4. Мар'яна Бондар Англщизми в сучаснш украшськш мовг //Вюник/Харк. Нац. Ун-т iм. В.Н. Каразiна. - Х., 2005. - №659: Сер: фшо-лопя, вип. 44. - с. 213-215.
5. Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. - К: Вища школа, 1991. - 273 с.
6. Розенталь Д.О. Словарь-справочник лингвистических терминов. / Д.О. Розенталь, М.А. Теленкова. - М. : Просвещение, 1985. - C. 213.
7. Сорока С.В. Реформування та розвиток науки: Сучасш виклики -Частина IV (Фiзико-математичнi науки, Бюлопчш науки, Техшчш науки, Сшьськогосподарсью науки, 1сторичш науки, Фшософсью науки, Фшоло-пчш науки, Географiчнi науки, Мистецтвознавство): Мiжнародна конфе-ренцiя, м. Ки1'в, 2 лютого 2013 р. Центр наукових публшацш. - С. 92 - 94.
8. Стишов О.А. Лексичш й стилютичш неологiзми в ЗМ1 з погляду мовно! культури / О.А. Стишов // Мовознавство. - 2000. - № 2. - С. 64-67.
9. Ю. Г. Макаренко, I. В. Матковська До проблеми перекладу неологiзмiв галузi шгернет та комп'ютерних технологш// Фшолопчш трактати. - Том 4, № 4. - 2012. - С. 70.
10. Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. - К: Вища школа, 1991. - 273 с.
