CC BY
43Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 258-264.
УДК 811.112.2'373
АНГЛ1ЦИЗМИ ТА ПРИЧИНИ IX ЗАПОЗИЧЕННЯ В СУЧАСН1Й Н1МЕЦЬК1Й МОВ1
Застровська С. О., Семенюк Т. П.
Волинський нацюнальний ушверситет iMeHi Лес Укра/нки, м. Луцьк
У статп систематизуеться юнуючий досвщ з'ясування причин появи англщиз-MiB у сучаснш нiмецькiй MOBi та зосереджуеться увага на ставленш представникiв шмецько! лшгвоспшьноти до iнтенсивного проникнення англiцизмiв у рщну мову.
Ключовi слова: англщизм, запозичення, iнтра- та екстралiнгвiстичнi причини.
Постановка проблеми. Характерним для нашого часу е прагнення до глобально! штернащон^заци, наслiдками яко! е мовш контакти. Сучаснi мовнi контакти вщбу-ваються з високим ступенем штенсивносп, цьому сприяють мiжнародний освiтнiй обмш, мереж радiо i телебачення, 1нтернет, полiтичнi мiжнароднi зв'язки i т. д. Сшв-праця та взаемодiя представникiв рiзних культур зумовлюе проникнення в словнико-вий запас нових слiв шляхом !х запозичення з шших мов. Cаме лексична система е бшьш вiдкритою для iншомовниx елементiв. У зв'язку з цим проблема запозичення iншомовниx лексем на сьогодшшнш день залишаеться актуальною.
Метою статт е з'ясувати причини появи англiцизмiв у сучаснiй нiмецькiй мовi та ставлення до ще! проблеми шмщв.
Мета передбачае розв'язання таких завдань:
- систематизувати юнуючий досвщ з'ясування причин проникнення англщиз-мiв у сучасну нiмецьку мову;
- зосередити увагу на ставленш представниюв шмецько! лiнгвоспiльноти до ш-тенсивного процесу проникнення англiцизмiв у шмецьку мову.
Об'ектом дослiдження е англщизми та англо-американiзми у нiмецькiй мовi на предмет !хньо! релевантностi та необхвдносп асимшяци у систему шмецько! мови. Оскшьки робота мае оглядовий характер, то матерiалом дослiдження слугували доробки росiйськиx та нiмецькиx науковщв, лексикографiчнi джерела, 1нтернет-ресурси та фрагментарно твори художньо! лiтератури.
Кшець XX - початок XXI столггтя позначився процесом iнтенсивно! взаемоди рiзниx мов i формування загального словникового фонду. Що стосуеться нiмецько! мови, то бшьшють нинiшнix запозичень унаслщок взаемоди мов приходять саме з англшсько! мови, яка е мовою мiжнародного спiлкування. Англiйська мова збагати-ла нiмецьку численними новими поняттями, синонiмами та словами-паралелями: Bodybuilding, Cracker, Dress, Eyeliner, Flanell, Football,, Shorts, Jogginganzug, Jersey, Knockout, musical, Make-up, Mixed Grill, New Look, Outfit, Pop, Punk.
Вживання англiцизмiв останшм часом стало показником яскравосп, модно! приналежносп, слщування свiтовим тенденцiям. Англшсью запозичення в нiмецькiй мовi вiдомi з XV столiття, що зумовлювалось значними суспiльно-
пол^ичними подiями. 1нтенсивний приплив англо-американiзмiв спостертався шс-ля Друго! CBiTOBOi вiйни. Цш тенденци сприяв подiл територп Шмеччини на окупацiйнi зони, двi з яких займали США i Великобриташя, унаcлiдок чого мiж цими державами i ФРН icнувала тicна пол^ична, економiчна i культурна взаeмодiя.
В останш два деcятирiччя cпоcтерiгаeтьcя справжнш бум англо-американських запозичень у шмецькш мовi. Це явище привертае до себе не абиякий iнтереc лшгаспв, про що cвiдчить велика кшьюсть публiкацiй i доcлiджень (С. В. Гриньов, Г. О. Патрикеева, Th. W. Adorno, S. Bohmann, W. Yang, G. Zifonun i т. п.).
Щд запозиченням варто розум^и, на нашу думку, перш за все, слово або словосполучення, як перенесет з первинно! мови в мову-рецетент в результат мовних контакпв з подальшою аcимiляцiею в новому мовному cередовищi [2, с. 7]. Як зазначае Х. Глюк, вщповщно до мовного лексикону Метцлера, англщизми (анг-ло-американiзми) - це запозичення з англшсько1 мови, якi певним способом штег-рувалися в шмецьку мову [7, с. 42].
Вслщ за В. Янгом визначаемо англщизми як родове поняття для запозичень з американсько! англшсько1 (AE), британсько! англшсько1 (BE), а також шших мовних округiв, таких як Канада, Авcтралiя, Пiвденна Африка та ш. [11, с. 7]. Англщизми масово проникають в шмецьку мову, викликаючи захоплення в молодого поко-лiння та страх i нерозумiння в тих, хто вирю на творах великих нiмецьких класиюв i не впiзнае нiмецьку мову сучасност. Надмiрне вживання англiцизмiв завдае труднощiв для носпв шмецько1 мови, особливо якщо йдеться про вузько спещальш поняття. Наведемо приклад iз художньо1 лiтератури (розмова мiж пасажиром, який вперше мае летiти лгаком, та оператором довiдкового бюро):
Fridolin trat näher. „Guten Morgen."
Eine junge Dame in Uniform lächelte gültig.
„Ich möchte mit dem nächsten Flugzeug nach Rom fahren."
„Fliegen!" meinte die junge Dame.
„Fliegen, natürlich. Was muß ich da tun? Es ist mein erster Flug."
Die junge Dame betrachtete ihn mit Neugier. Nicht jeden Tag sieht man auf dem
Flughafen einen erwachsenen Menschen, der zum ersten Mal fliegt.
„Also, das ist ganz einfach", sagte sie freundlich, „ das Ticket bekommen Sie drüben an unserem Ticket-Counter. Wenn Sie ein Auto haben, so lassen Sie es draußen auf dem Parking-Lot, der Attendant wird sie einweisen. Die nächste Maschine nach Rom ist zwar fully booked, aber wir setzen Sie auf die Waiting-List. Es gibt immer wieder ein paar No-Shows oder Last Minute Cancellations. Da haben Sie heute gute Chancen. Aber seien Sie auf jeden Fall dreißig Minuten vor Take-off am Handling-Counter. Da schließen wir nämlich das Load-Sheet ab. Und wenn Sie dann eingecheckt haben, verlieren Sie Ihre Boarding-Card nicht. Wenn Sie zum Duty Free Shop gehen, überhören Sie nicht den Last und Final Call. Gehen Sie lieber schon vorher zum Exit B 18. Wenn Sie overweight sind, kostet die excess-baggage ein Prozent der first class single fare. Hand luggage dürfen Sie mit in die Kabine nehmen. Baggage claim kommt auf Ihr Ticket. Unterwegs gibt's einen snack, und non-alcoholic drinks sind auch in der Economy-class free of charge. Haben Sie alles verstanden?"
„Vollkommen", sagte Fridolin ehrfurchtsvoll, „aber sagen Sie mir bitte: In welcher
259
Sprache haben Sie mir das erklärt?"
„Na, in Deutsch natürlich!" antwortete die junge Dame leicht indigniert und wandte
sich dem nächsten Flugreisenden zu. [4, с. 90-91].
Одне з питань, яК стоять в ^rnpi лшгвютичних розвщок, е причини появи aHra^roMiB в шмецькш MOBi. Традицiйно видшяють екстралiнгвiстичнi (зовнiшнi) та iнтралiнгвiстичнi (внутршш) причини запозичень. Так, С. В. Гриньов, проана-лiзувавши роботи багатьох лшгаспв, якi висвiтлювали дану проблему, зараховуе до екстралшгвктичних такi причини: 1) культурний вплив одного народу на шший; 2) наявшсть усних або писемних контакпв кра!н з рiзними мовами; 3) пiдвищення штересу до вивчення пе! або шшо! мови; 4) авторитетнiсть мови-джерела (що iнодi призводить до запозичення багатьма мовами i появi iнтернацiоналiзмiв); 5) юторич-но обумовлене захоплення певних сощальних верств культурою чужо! кра!ни [1, с. 160].
Х. Лангер у пращ «Zum Einfluss des Angloamerikanischen auf die deutsche Sprache der Gegenwart» видшяе таю важливi чинники, якi сприяють проникненню англ> цизмiв в нiмецьку мову [8, с. 69-73].
Етимологчний чинник. Його основою е спорщненють мов, що особливо дiе у випадку англшсько! та шмецько! мов, як розвинулися в результат географiчного розподшу зi спiльно! основи. Досi юнуе багато спорiднених слiв у цих двох мовах, якi вiдрiзняються найчастше за формою, але все ж е достатньо зрозумшими носiям цих двох мов.
Морфологчний чинник, який тюно пов'язаний зi стилiстичним. Так, шмецька мова охоче запозичуе англшсью слова через те, що вони е коротшими, нiж нiмецькi.
Сощально-психологЁчний чинник. Уживання слiв iншомовного походження робить мовця приналежним до певного привабливого для нього кола. У цьому разi слова шшомовного походження мають сигнальну функцiю, яка привертае увагу людей, котрi вживають слова iноземного походження, щоб належати до окреслено! ними ж самими групи людей, яка е особливою через вживання raiB шшомовного походження.
До внутршньолшгвктичних причин запозичень зокрема В. Янг [11, с. 118] вщносить: 1) колорит (Kolorit); 2) мовну економда (Sprachökonomie, Präzision und Kürze); 3) варiативнiсть висловлень (Ausdrucksvariation); 4) евфемiзацiю (Euphemismus, Verschleierung); 5) педагопчний аспект (Pädagogischer Aspekt).
1) Колорит пов'язаний з вщсутнютю у рщнш MOBi еквiвалентного слова для нового предмета, явища або поняття. Дослiдники називають такi прогалини лакунами. У фонолопчному i в семантичному плаш пiд лакуною розумдать нiчим не зай-няте мюце у MOBi, що запозичуе, вшьне для заповнення його словами чи виразами з мови-джерела (лакуна (лат. Lacuna; нiм. Lakuna/Lacune; англ. gap) - мовний «пропуск»/ «прогалина» (sprachliche Lücke) [6, с. 856].
Ю. Пф^нцер називае це явище колоритом англiйсько! мови та видшяе три його рiзновиди: локальний, фаховий та сощальний [9, с. 39-40].
Англщизми, як вщносяться до локального колориту, - це слова шшомовного походження на позначення закладiв та оргашзацш, яю не трапляються в шмецько-
260
мовному проcторi i через те збертають за собою позначення, що закршлеш за ними там, де вони юнують: Campus, Freedom-Song, Gospel, Smog.
Фаховий колорит англо-американiзмiв вцщляеться концентрацiею на фахових та професшних аспектах дiяльноcтi певно1 групи людей: Code, Computer, Publicity, Manager.
Соцгальний колорит характеризуеться приналежшстю до певного культурного прошарку, який може бути оргашзованим за вшовими показниками, iнтереcами, св> тоглядом: Band, Bar, Beat, Girl, Campus, Jeans, Job, Hippie, Love-in, Sit-in.
2) Мовна економ1я. Пщ поняттям «мовно1 економи» розумiють намагання за допомогою мiнiмального мовного матерiалу досягти максимального мовного ефекту [11, с. 123]. Ця функщя реалiзуетьcя через використання одного запозиченого слова замicть описового звороту (тенденщя до економи мовних заcобiв). Наприклад, Stress замicть den Körper belastende, angreifende, stärkere Leistungsanforderug, Designer замють Formgestalter für Gebrauchsgüter, Action замють ereignis- oder handlungsreicher, dramatischer Vorgang [11, c. 124].
Як зазначае C. Бо манн, «в шмецькш мовi потрiбно використовувати цiлi фрази, або ж речення, щоб зобразити технiчний термш i часто визначення нiколи повнютю не передають семантичне значення. Сюди належать англщизми, як виражають де-нотативнi та конотативнi cемантичнi поняття, яю вiдcутнi у вiдповiдному шмецько-му семантичному полi» [5, с. 196].
Як приклад вiзьмемо англщизм Scanner, для перекладу цього техшчного терм> ну в нiмецькiй мовi не найшлось еквiвалента, адже Abtaster чи Abtastegerät не доста-тньо точно здатш передати характеристики цього приладу. Таким чином, запозиче-ний з англшсько1 мови термiн Scanner з пднютю зайняв свое мюце в cиcтемi шме-цько! мови. Теж саме стосуеться i термiну Computer. Спроби найти нiмецький екв> валент виявились невдалими, адже англшський варiант i точнiший, i коротший за нiмецький elektronische Datenverarbeitungsanlage.
3) ВарЁатнвтсть висловлення. Застосування англiцизмiв замють шмецьких вiдповiдникiв мотивуеться тим, що, використовуючи рiзноманiтнi висловлення, ми надаемо тексту виразноcтi та образноcтi, уникаемо полюемп, повторiв: Bungalow -einstöckiges Sommerhaus, Skin - Haut, Baby - Säugling, Fan - Anhänger.
Варiативнicть висловленнь можлива i при появi шшомовних cтилicтичних си-нонiмiв, якi використовуються передуciм для експресивносп: Helpline - Hotline, Laptop - Notebook, Stewardess - Air-Hostess, Designer-Shop - Designer-Store, Fan -Groupie, Training - Workout, Check - Test, exklusiv - classy.
4) Евфем1зац1я. Англщизми як евфемiзми використовують у мовi тод^ коли потрiбно висловити або передати не дуже приемш новини чи поди. Дуже часто за-стосовують прийом евфемiзацil, коли говорять про сфери життя, що так чи шакше пов'язанi з кримшалтетом, поганими звичками чи штимним життям, наприклад: Callgirls, Playgirl або Taxigirl для позначення дiвчини легко1 поведiнки, Dealer (dealen) - розповсюджувача наркотиюв, high або stoned - того, хто перебувае тд впливом легких наркотиюв.
5) Педагопчний аспект вживання англiцизмiв полягае в тому, що читача знай-омлять iз маловживаними англiцизмами. В роботi Yang наведено такий приклад:
261
«MARTINI "on the rocks" = MARTINI auf Eiswürfeln im Becherglas». Подаючи шмецький BapiaHT, читача готують прийняти та краще розум^и hobî слова (aнглiцизми). I навпаки, шмецьке слово може пояснюватися англшським, щоби легше зpозумiти нiмецький ви^в, наприклад: «Sie legt Wert darauf, ihre Möbel und Einrichtungen mit der Vokabel "zeitgenossisch" (contemporary) zu beschreiben». Ц англшсью вирази можуть стати англщизмами, якщо ïx будуть краще розум^и [11,
Констатувавши проникнення велико! кiлькостi англiцизмiв у шмецьку мову та проаналiзувавши основнi причини !х появи, спробуемо зрозумiти, чи вс запозичен-ня з англшсько! мови користуються популярнiстю серед шмецького населення i е необxiдними для функщонування нiмецько! мови.
В. Адорно подшяе англомовну лексику на «необхщш запозичення» та «зайвЬ>. До перших, на його думку, слщ вщносити новi найменування, якi з'являються у зв'язку з появою нових об'екпв номiнацi! - новими предметами, техшчними вина-ходами, новими iдеями, номенклатурами. Лшгвют вважае, що «iноземну лексику краще вживати там, де до^вний переклад е неможливим» [3, с. 207].
Зайвими запозиченнями В. Адорно вважае англщизми, синонiмiчнi тим, як вже iснують у мовi. Основш причини вживання «зайвих» англiцизмiв дослщник вбачае в бажаннi мовцiв шдкреслити рiвень високо! iнформованостi та обiзнаностi, слiдувати модним тенденцiям, вживаючи престижшш^ на !х думку, англiцизми (happy, fashinable, Outsider, my family i т. п.) вщ !хшх шмецьких еквiвалентiв (glücklich, modisch, Außerseiter, meine Familie) [3, с. 208]. Таке явище стае об'ектом критики.
На рисунку, ^iM кореспондента розважального радю (Fun Radio) та працiвника ф^нес-центру (FitnessCenter), зображенi люди, якi виконують певш дн, а саме, як стае зрозумшо зi слiв представника центру - стрибають (hüpfen) та крутяться (drehen). Проте для номшацн даного процесу замють шмецьких е^валенпв пропону-еться вживати англщизм Turnaroundhopping, як зрештою, i для вшх iнших видiв за-
с. 133-135].
Див. рис.1 [10, с. 8].
FTvlztiling (Spiirririg. TbntmR. Gywmsting) -
Рис. 1 Сатира на Denglisch.
262
йняття спортивними вправами, такими, як Running, Jogging, Walking, Climbing, Jumping, Spinning, Dancing, Stretching. Крiм того, щкавим е тдпис тд рисунком Freizeiting (Sporting, Turning, Gymnasting), який е свого роду застереженням не лише вщ масового засилля англiцизмiв в шмецькш мов^ а й концентращею уваги на змь нах шмецьких лексичних одиниць пiд впливом англшсько1 мови. У даному випадку можна говорити про появу в шмецьких словах англшського суфшса -ing, що приз-водить до утворення нового слова - (Freizeit ^ Freizeiting, Sport ^ Sporting, Turnen ^ Turning usw.).
Супротивники англiцизмiв б'ють на сполох та стверджують, що, по-перше, ш-мецька мова втрачае свою колишню потужнicть; по-друге, що вона перестае бути престижною i перетвоюеться на сумш англшсько1 з шмецькою, так званий «Denglisch» (Deutsch + Englisch) - сучасний шмецько-англшський суржик, що не-помiтно i практично нестримно заполоняе нiмецьку мову.
Див. Рис. 2 [10, с. 39], який унаочнюе замiну текспв шмецькою, як наприклад, Ihr Sonnenplatz. Bräune von der Sonnenbank вщповщними англшськими, The SunPoint. Indoorbrowning bv Solarbanking.
- Auf der НбЫ der Zeit -
Рис 2. Сатира на Denglisch.
Тенденщя збшьшення словникового складу мови шляхом англо-американських запозичень набула гротескних форм i навiть вийшла на державний piBeHb. Питання про збереження шмецько! мови як нащонально! стало в останнi роки особливо гостро.
В 1997 роцi професор доктор В. Кремер заснував об'еднання «Нiмецька мова» в Дортмундi, яке на даний час налiчуe понад 14 000 члешв i активно займасться проблемами шмецько! мови, а саме зменшенням використання в шмецькш мовi англ> цизмiв. Обеднання видало словник - довiдник «Anglizismenliste», який вмщуе 5. 085 лексичних одиниць англшською мовою та вщповщних еквiвалентiв нiмецькою. Завдання такого видання полягае у наданнi тому, хто говорить, чи пише, можливостi вибирати, яке слово йому бiльше до вподоби.
Висновки. Отож, взаемодiя мов та наявшсть систематичних i тюних контактiв спричинила появу в шмецькш мовi велико! кiлькостi англiцизмiв, яю в силу як екст-ра - так i iнтралiнгвiстичних причин, мщно укорiнилися в новому середовищi i по-
263
рiзному оцшюються нолями мови. Перспективи подальшого доcлiдження вбачаемо в розгщщ cпоcобiв адаптацп англiцизмiв до норм та особливостей шмецько! мови.
Список литературы
1. Гринев С. В. Введение в терминоведение / С. В. Гринев. - М. : Московский лицей, 1993. - 309 с.
2. Патрикеева А. А. Англицизмы в немецком языке (на материале языка рекламы) : автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата филол. наук : специальность 10.02.20 «сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». - М., 2009. - 24 с.
3. Adorno Th. W. Wörter aus der Fremde / Th. W. Adorno // Braun P. (Hrsg.): Fremdwort-Diskussion. -München, 1979. - S. 198-211.
4. Backhaus N. M. Liebling, schlaf nicht dauernd ein / N. M. Backhaus. - München : Wilhelm Heine Verlag, 1975. - 144 S.
5. Bohmann S. Englische Elemente im Gegenwartsdeutsch der Werbebranche / S. Bohmann. - Marburg : Tectum Verlag, 1996. - S. 313.
6. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. 5, völlig neu bearbeitete und stark erweiterte Auflage. -Mannheim : Bibliographisches Institut, 2003. - 1900 S.
7. Glück H. Gegenwartsdeutsch / H. Glück, W. W. Sauer. - Stuttgart; Weimar : Metzler, 1997. - 200 S.
8. Langer H. Zum Einfluss des Angloamerikanischen auf die deutsche Sprache der Gegenwart / H. Langer // Sprachpflege 29. - 1980. - S. 69-73.
9. Pfitzner Jürgen: Der Anglizismus im Deutschen: Ein Beitrag zur Bestimmung seiner stilistischen Funktion in der heutigen Presse. - Stuttgart, 1978. - 245 S.
10. Shkurte Veliu-Ajdini. Englisches in der deutschen Sprache der Werbung. - Wien, 2009. - 94 S.
11.Yang Wenliang. Anglizismen in Deutschen. Am Beispiel des Nachrichtenmagazins DER SPIEGEL / Wenliang Yang. - Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 1990. - 237 S.
Застровская С. О. Англицизмы и причины их заимствования в современном немецком языке / С. О. Застровская, Т. П. Семенюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4,
4. 2. - С. 258-264.
В статье систематизируется существующий опыт выяснения причин проникновения англицизмов в современный немецкий язык и уделяется внимание отношению представителей немецкого лингвосо-общества к интенсивному внедрению англицизмов в родной язык.
Ключевые слова: англицизм, заимствование, интра- и экстралингвистические причины.
Zastrovska S. Anglicisms and the reasons of their borrowing in the modern German language /
5. Zastrovska, T. Semenyuk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 258-264.
The article deals with the systematization of the existing experience of establishing reasons of borrowing in the modern German language. The attention is also paid to the treatment of the Germans to the intensive borrowing of Anglicisms in their mother tongue.
Key words: Anglicism, borrowing, intra- and extralinguistic reasons.
Поступила в редакцию 07.10.2012 г.
264
