CC BY
12
УДК 331.356.3
ОСОБЛИВОСТ! ВИЗНАЧЕННЯ ТА АНАЛ1ЗУ ПРОДУКТИВНОСТ! ПРАЦ1 В ОСВ1Т1
© 2018
КРИВУША С. Г.
УДК 331.356.3
Кривуша С. Г. Особливост визначення та аналiзу продуктивностi прац в ocBiTi
Метою cmammi е зд'шснення анал'ву особливостей визначення та тенденцш змн продуктивностi прац в галуз oceimu на макрор'1вш. Об(рун-товано необх/днсть досл'дження проблеми продуктивностi прац у сферi освти. Наведено сучат досл'дження економ/чно! природи неринкових осв'ттх послуг. Зд'шснено пор'юняльний анал'в динамiки продуктивностi прац у сферi освти, ринкових i неринкових послуг i сферi виробництва товар'ю. Проанал'вовано тенденцИу ствв'дношент зростання продуктивностi прац й оплати працi. Акцентовано увагу щодо зростання рол'> освти, яка суттево впливае на загальний показникзростання продуктивностi праЦ на макрор'ют.
Кпючов'1 слова: продуктившсть прац1 освта, валова додана варткть, зайнят'>, осв'тт послуги, сектор неринкових послуг, сектор ринкових послуг, сектор виробництва товар'ю. Рис.: 2. Табл.: 2. Формул: 1. Б'бл.: 12.
Кривуша Свтлана rp^opiBHa - астрант, кафедра теоретичноi та прикладной' економки, 1нститут тдготовки кадр'м Державноi служби за-йнятост'> Украши (вул. Нововокзальна, 17, Кшв, 03038, Украна) E-mail: svekrivusha@meta.ua
УДК 331.356.3 Кривуша С. Г. Особенности определения и анализа производительности труда в образовании
Целью статьи является осуществление анализа особенностей определения и тенденций изменений производительности труда в отрасли образования на макроуровне. Обоснована необходимость исследования проблемы производительности труда в сфере образования. Приведены современные исследования экономической природы нерыночных образовательных услуг. Осуществлен сравнительный анализ динамики производительности труда в сфере образования, рыночных и нерыночных услуг и сфере производства товаров. Проанализированы тенденции в соотношении роста производительности труда и оплаты труда. Акцентировано внимание к возрастанию роли образования, которое существенно влияет на общий показатель роста производительности труда на макроуровне.
Ключевые слова: производительность труда, валовая добавленная стоимость, занятые, образование, образовательные услуги, сектор рыночных услуг, сектор нерыночных услуг, сектор производства товаров. Рис.: 2. Табл.: 2. Формул: 1. Библ.: 12.
Кривуша Светлана Григорьевна - аспирант, кафедра теоретической и прикладной экономики, Институт подготовки кадров Государственной службы занятости Украины (ул. Нововокзальная, 17, Киев, 03038, Украина)
E-mail: svekrivusha@meta.ua
UDC 331.356.3
Kryvusha S. H. The Features of Definition and Analysis of the Labor Productivity in Education
The article is aimed at analyzing the features of definition and the tendencies of labor productivity changes in the education sector at the macro level. The need to study the problem of labor productivity in the sphere of education is substantiated. Several contemporary researches on the economic nature of non-market educational services are provided. A comparative analysis of the dynamics of labor productivity in the sphere of education, market and non-market services, and the sphere of production of goods was carried out. The tendencies in the ratio of productivity and increase of wages are analyzed. Emphasis has been given to increasing the role of education, which has a significant impact on the overall indicator of productivity growth at the macro level.
Keywords: labor productivity, gross value added, employed, education, educational services, market services sector, non-market services sector, goods production sector.
Fig.: 2. Tbl.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 12.
Kryvusha Svitlana H. - Postgraduate Student, Department of Theoretical and Applied Economics, Training Institute of State Employment Service of Ukraine (17 Novovokzalna Str., Kyiv, 03038, Ukraine) E-mail: svekrivusha@meta.ua
Зперетворенням Укра!ни на самостшну державу осв^а стала власною справою украМького народу. Розбудова системи освiти, П докоршне рефор-мування мають стати основою вцтворення штелекту-ального, духовного потенщалу народу, виходу в^чизня-но! науки, техшки i культури на свиовий рiвень, на-цюнального вцродження, становлення державност та демократизаци суспкьства в УкраМ. Динамiзм, прита-манний сучаснш цившзаци, зростання сощально! ролi особистосп, гумашзацш та демократизацш суспкьства, iнтелектуалiзацiя пращ, швидка змша техшки i тех-нологш в усьому свт - все це потребуе створення таких умов, за яких народ Украши став би нащею, що постшно навчаеться. 1снуюча в УкраМ система освгги перебувае в сташ, що не задовольняе вимог, яю постають перед нею в умовах розбудови украМько! державносй, культурного та духовного вцродження наци. Це виявляеться передуйм у невкповцносй освiти запитам особистосп, суспкьним потребам та свиовим досягненням людства;
у знецшенш сощального престижу освiченостi та ште-лектуально! дшльностц спотворенш цкей та функцш освiти; бюрократизаци вск ланок освиньо! системи.
Тому в умовах евроштеграцшних прагнень житте-во необхцним е здшснення економiчних реформ в УкраМ з метою формування цившзованого ринку осв^ни послуг, ефективного функцюнування освии, шдвищення и внеску у справi зростання еконо-мжи i добробуту населення. Звцси виникае необхц-шсть вивчення проблеми зростання продуктивност пращ в освт для врахування цих аспекпв в прогнозних розробках стратеги соцiально-економiчного розвитку кра!ни.
Зазначена проблема залишаеться недостатньо ви-вченою як в украМькш, так i свгговш економiчнiй науцi, проте деяю проблеми розвитку освiти в умовах сучасно! глобалшаци активно дослiджуються в науковш лггера-турi. Безпосередньо питанням внеску освiти в економiч-
не зростання краши присвячеш працi В. Пети, А. Смпа, Ф. Басиа, К. Маркса, Ж. Б. Сея, Г. Беккера, Дж. Мшце-ра, Ф. Уелча та шших. У сучасних працях Дж. Нейсбпа, А. Тоффлера, Дж. Белла, А. Чухно, С.Кожем'якшо'1, О. Падалки, I. Каленюк, В. Александрова та iн. освпа вже по праву розглядаеться як найважливший фактор у новiй парадшш суспкьного розвитку.
Бiльшiсть дослiджень захцних вчених акцентуе увагу на конкретнш вартiснiй оцiнцi iнвестицiйного ефекту освпнк послуг, що вiддзеркалюе процеси зростання заробнно'1 плати та нацюнального доходу. Бiльш важливим, однак, на нашу думку е науково обгрунтоване розумшня природи, особливостей визначення продук-тивностi працi в сферi освiти та 11 вплив на зростання сукупних показникiв економiчного та сощального роз-витку кра1ни.
Не зважаючи на широкий спектр дослцжень, що проводилися впчизняними i зарубiжними вче-ними, особливо1 уваги заслуговують питання методичних та аналпичних оцiнок продуктивностi пращ в освiтi.
Метою статтi е дослцити економiчну природу та особливост здiйснення аналiзу тенденцiй змiн продук-тивностi працi в сферi освiти на макрорiвнi.
Освiта вiдноситься до сфери послуг, 11 призначен-ням у суспiльствi е надання специфiчних послуг iз пе-редачi та засвоення знань i навичок, яю реалiзуються в пiдвищеннi продуктивностi пращ та зростанш сукупних показниюв економiчного та соцiального розвитку кра'ши. Дослiджуючи питання еволюци поглядiв учених економкйв на роль i значення освiти в розвитку сус-пкьства i людини, була виявлена перша спроба зверну-ти увагу на продуктившсть освiти Вкьямом Петтi [2, с. 60], який шдрахував цшшсть освiти населення як скла-дово! частини багатства держави. А.Смiт вiдзначав, що час, витрачений на навчання, е значно продуктивншим нiж час, коли людина вже безпосередньо використовуе в процеа навчання набутi знання, вмшня, навички i до-св1д [2, с. 60]. Результатом освпи називають «систему знань, умiнь i навичок, що передаються людинi в процес навчання» [3, с. 19].
Eкономiчна природа освггнк послуг полягае в тому, що, виступаючи як комплексне благо i будучи ш-вестицiйним продуктом, вона виробляеться i спо-живаеться з метою збкьшення людського капiталу [4].
Варто зазначити, що сам термш «освiтня послу-га» через власну загальновживашсть не отримав однозначного тлумачення i не набув законного статусу, що е «кричущою суперечшстю» мiж державним управлшням i ринковими вiдносинами, адже це свцчить про вiдсутнiсть законодавства, що центифжуе i регулюе вiдносини продавщв i покупцiв на ринку освпи [5]. Ми згоднi з тим, що освпш послуги - це не матерiальнi, а соцiальнi блага, система знань, шформаци, умiнь i прак-тичних навичок, задоволення 11 рiзноманiтних освiтнiх потреб i реалiзацil особистих здiбностей 1хнього спожи-вача [6, с. 10].
За Системою нацюнальних рахунюв «освпа» як вид економГчно'1 дiяльностi вiдноситься до сектору неринкових послуг i результати 'й дiяльностi визначаються обсягом валово'1 додано'1 вартостi (ВДВ), яка розраховуеться як рiзниця мiж обсягом валового випуску та промiжним споживанням. Промiжним спо-живанням е обсяг поточних матерiальних витрат сфери освiти. Додана варткть освiти включаеться в загальний обсяг ВВП. Зазначенi особливостi методологи слГд вра-ховувати при аналiзi динамiки i структури ВДВ освiти.
Одна з найбГльш значущих вГдмшностей поточного стану системи освпи Укра'1ни полягае у значно ниж-чих, нiж у розвинутих кра'нах, абсолютних показниках фiнансування. Якщо у выносному вимiрi (частка витрат на освпу у ВВП) зведений освпнш бюджет Украши е за свгговими стандартами високим, становлячи 6-8 % ВВП, то абсолютш обсяги ВВП Украши е значно нижчими, шж вiдповiднi показники европейських кра'1н зi спiвмiрною кiлькiстю населення. Наприклад, вГд Польщi - меншi приблизно у два рази вГд 1спанГ1, яка мае практично од-накову з Украшою кГльюсть населення, - у чотири рази. При цьому понад 90 % державних кошпв в галузь освГти в УкраМ спрямовуеться на заробпну плату, сплату ко-мунальних послуг, харчування та ш. [7], тобто переваж-на частина фшансування йде на пiдтримання поточного стану, а не на розвиток галуз1
Властивкть освГти реалiзуватися в майбутньому зростанш доходу, як шдивГдуального, так i суспГльно-го, дае шдстави характеризувати витрати на освпу як швестици. Результати Гнвестування в освпу можуть проявитися не тГльки в зростаннГ економГчних показ-ниюв: зростаннГ продуктивностГ працГ працГвникГв, до-ходГв пГдприемств i кра'ни, а й в сощальних наслГдках [6]. Ще А. Маршал стверджував, що економГчна вигода вГд використання одного великого промислового вГд-криття достатня для покриття витрат на освпу цГлого мГста. Одне тГльки вГдкриття Бессемера забезпечуе таке ж прирощення продуктивностГ, як i праця 100 тис. осГб [8, с. 294].
ДослГдження, якГ проведенГ НацГональним центром якостГ освГти персоналу США (National Center on the Educational Quality of the Workforce), показали, що збГльшення витрат на шдвищення освпнього рГвня працГвникГв на 10 % шдвищить продуктивнГсть '1х працГ на 8,6 %. ТодГ як збГльшення на 10 % швестицш в облад-нання зумовлюе пГдвищення продуктивностГ тГльки на 3,4 %. За рахунок системи освГти та ткно пов'язаних Гз нею наукомГстких галузей розвинутГ кра'ни свпу отри-мують до 40 % ВНП [9, с. 127].
Успшний розвиток нацюнально! економГки не-можливий без поступального розвитку освГти. Проте в УкраМ спостерГгаеться Гнша тенденц1я (рис. 1).
Рис. 1 демонструе поступове зниження питомо'1 ваги освГти у ВВП вГд 5,0 % у 2010 р. до 3,7 % у 2016 р.
Протягом 2010-2016 рр. спостерГгаеться негативна тенденц1я зменшення питомо'1 ваги ВДВ галузГ освГти у сукупнгй ВДВ в основних щнах з 5,6 % до 4,4 % [11; 12].
Впродовж 2010-2016 рр. найбГльш помине падшня валово'1 додано'1 вартостГ у структурГ ВДВ у поточних щ-
%
20 15 10
14,5
5,0
13,3
4,6
14,4
15,1
5,1
5,3
14,3
4,8
12,9
4,2
2010 2011 1771 Освп-а, % до ВВП
2012 2013 2014
Неринковi послуги, % до ВВП
2015
12,6
3,7
2016
Рис. 1. Питома вага ВДВ освгги та сектора неринкових послуг у ВВП в УкраТж, % Джерело: складено за [11; 12].
Рк
нах спостернаеться в секторi ринкових послуг, а саме у фшансовш i страховой дшльност - на 3,1 в.п. Водночас аналiз реально'1 динамики ВВП i його складових св1дчить, що валова додана вартiсть у постшних цiнах в галузях сектора послуг зростала швидше, нiж в реальному сек-торi економки, проте в неринковому секторi темпи ВДВ вцставали вiд темпiв сектора виробництва товарiв та ВВП. Це стосуеться сектора освгги та охорони здоров'я (табл. 1).
Як свцчить табл. 1, у секторi неринкових послуг спостериаеться падшня валово'1 додано'1 вартостi в струк-турi ВДВ у поточних цiнах впродовж 2010-2016 рр., в освт - на 1,0 в.п., охорош здоров'я - на 1,2 в.п. Серед видiв економiчноl дшльносй неринкових послуг ткьки державне управлшня й оборона та обов'язкове сощальне
страхування стало виключенням, що проявилося у зрос-таннi питомо'1 ваги ВДВ - на 0,5 в.п. У цкому в досль джувальному перiодi частка сектора неринкових послуг у ВВП знизилась - на 1,7 в.п., i склала 12,8 % до ВВП.
Аотдження результативних показникiв сектора послуг свiдчить, що в окремi перiоди зростання ВДВ сектора ринкових послуг в основному ви-переджае темпи зростання сектора виробництва, проте розрив скорочуеться, осккьки темп ВДВ сектора неринкових послуг знижуеться повкьнше, шж ВДВ сектора виробництва товарiв.
Дослцжуючи роль освпи у функцiонуваннi вь тчизняно'1 економiки, необхiдно проаналiзувати сшв-вiдношення кiлькостi зайнятих i вцповцно витрат на
Таблиця 1
Питома вага видiв економiчноТ дiяльностi сектора послуг у ВВП, % (у поточних цшах)
ВЕД 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Змши 2016 р. до 2010 р., у в. п.
Виробництво товарiв, 33.3 33.3 32.4 31.5 33.0 33.8 34.6 +1.3
Виробництво послуг в цтому, в т. ч.: 55,1 53,0 54,0 56,2 54,2 51,2 50,2 -4,9
Фшансова та страхова дiяльнiсть 5,7 4,5 4,3 4,5 4,4 3,4 2,6 -3,1
Виробництво неринкових послуг, в т. ч.: 14.5 13.3 14.4 15.1 14.3 12.9 12.8 -1.7
Державне управлшня й оборона; обов'язкове сощальне страху-вання 4.6 4.1 4.3 4.7 5.0 4.8 5.1 0.5
Освта 4.9 4.6 5.1 5.3 4.8 4.2 3.9 -1.0
Охорона здоров'я та надання со^ально!' допомоги 3.6 3.2 3.5 3.3 2.9 2.6 2.4 -1.2
Мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок 0.6 0.6 0.7 0.9 0.8 0.6 0.6 0.0
Надання шших видiв послуг 0.8 0.8 0.9 0.9 0.9 0.7 0.7 -0.1
Джерело: складено за [11; 12].
5
0
оплату 1х пращ. Протягом 2010-2016 рр. спостериа-еться тенденцiя щодо поступового зниження ккькос-тi зайнятих в секторi неринкових послуг. Найбкьше зниження илькосй зайнятих вiдбулось - в охорош здоров'я - на 0,3 в.п., чисельнiсть зайнятих зменшилась в1д 1341,4 тис. осiб до 1030,4 тис. ойб, в освiтi спосте-рiгаeмо зниження кiлькостi зайнятих - на 0,1 в.п., чи-сельшсть зайнятих зменшилась вiд 1688,3 тис. ойб до 1441,4 тис. ойб.
Проведенi нами розрахунки свiдчать, що на сектор послуг припадае близько 63 % зайнятих, частка оплати пращ яких становить 66,4 %, в секторi освiти працюе 9,6 %, а частка оплати пращ становить 8,9 %. За даними Держстату, найвищий рiвень оплати пращ (в щнах 2010 року) спостериаеться у таких видах сектора ринкових послуг, як торпвл^ фiнансовiй д1яль-ностi, дiяльностi транспорту та зв'язку [10]. В секторi неринкових послуг найвищий рiвень оплати працi е в таких видах економiчноí д1яльносп, як державне управ-лiння, оборона, осв^а.
Показник 2000
1500
1000
В той же час в транспорт i в зв'язку, у фшансо-вiй дiяльностi темпи зростання заробито! платнi були обумовленi не ткьки рiвнем шфляци, але i тим, що за-робiтна плата вщгравала стимулюючу роль у залученш фахiвцiв iз iнших галузей економжи та пiдвищеннi престижу цих видiв дiяльностi, що продовжують розвива-тись. Необхiдно зазначити, що офщшний темп зростання зароб^но: плати, наприклад у фшансовш дiяльностi, перевищував аналогiчний показник в освiтi, охорош здоров'я в 2-3 рази, i це вцповцало ситуаци, що склала-ся на ринку працi.
Можна стверджувати, що в бкьшост галузей сектора неринкових послуг (освт, охорона здоров'я, тощо) заробiтна плата вщгравала компенсуючу роль (зростання доходiв осiб, зайнятих у цих галузях, частково компенсувало зростання щн на товари та послуги для населення), тобто шдвищення заробино: платш в дано-му секторi економжи визначалося в основному рiвнем шфляци. Але осккьки цей захiд не компенсував шдвищення щн, спостериалося скорочення кiлькостi зайня-тих у цих галузях.
16883 1713,0 1690,9
1688,3 1677,6
1587,7
1496,5
1441,4
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
Р^
Рис. 2. Динамка кшькосп зайнятих в освт
Джерело: складено за [11; 12].
Виробництво послуг ощнюеться показниками !х валового випуску або додано! вартоси, якi мають рiзну економiчну природу залежно вiд того, стосуються вони ринкових чи неринкових послуг, що впливають на ощн-ку 1х продуктивностi працi. В основi розмежування ринкових i неринкових послуг лежить концепц1я економiч-но значущих цiн, що здшснюють вплив на обсяг послуг, який виробники готовi надати, i на обсяг послуг, який покупщ готовi придбати. Вiдповiдно, ринковi послуги е послугами, яю продаються по економiчно значущих щ-нах, iншим чином реалiзуються на ринку або призначеш для продажу або реалiзацil на ринку. Осв^ш послуги складаються з послуг, яю надаються iншим шститущй-ним одиницям або суспкьству в цкому безкоштовно або за щнами, що не е економiчно значущими.
У
статистицi нацiонального доходу продуктившсть сектора освiти обчислюеться на основi витрат на ресурси, що вводяться. Зокрема, в них вклю-
чаеться заробiтна плата викладачiв i адмiнiстративного персоналу, що працюе в ушверситетах i школах, варткть устаткування i ресурсiв, що використовують цi оргаш-заци для забезпечення учбового процесу та допомоги студентам та школярам ^блютечш книги, перюдична лггература i т.д.).
Осккьки розрахунок продуктивностi працi Грун-туеться на валовш доданiй вартостi, яка, своею чергою, е базою розрахунку для ВВП, вважаемо дощльним розрахунок продуктивност працi для галузi освiти здш-снювати iз застосуванням цього пiдходу [1].
Таким чином, продуктившсть пращ в освт роз-раховуемо за формулою:
ПВДВЧЗ = ВДВ. / ЧЗ., (1)
де ПВДВЧЗ - продуктившсть пращ в освт за ВДВ у розрахунку до чисельност 'й зайнятих;
ВДВ. - валова додана вартксть освiти, яка визна-чаеться як рiзниця мiж обсягом валового випуску i величиною промiжного споживання.
Як доводять авторсью розрахунки, продуктившсть працi у секторi послуг протягом 2010-2016 рр. була вища, шж у середньому по економщ (табл. 2). Найнижчi показники спостерiгалися у таких видах дшльносп, як «освгта», «охорона здоров'я», «мистецтво, спорт, розва-ги та вiдпочинок», що цкком зрозумко з урахуванням того, що бкьшкть вiдповiдних закладiв та оргашзацш надають неринковi послуги населенню.
Як свцчать данi табл. 2, в освт практично не спо-стериаеться зростання продуктивностi працi, i и рiвень нижчий порiвняно зi сектором виробництва товарiв майже в 2 рази. В охорош здоров'я спостериаються вищi темпи зростання продуктивностi пращ, шж в освiтi. Ми вважаемо, що продуктившсть працi в секторi освстнк послуг залежить, в першу чергу, вц оплати працi, що
е елементом додано'1 вартостi, зокрема, и пiдвищення здiйснюеться за рахунок збкьшення обсягiв бюджетного фшансування.
Таким чином, там, де послуги оплачуються окре-мими одержувачами за економiчно значущими цiнами, то випуск (по вартосй), подкений на ви-трати, мiститиме елемент продуктивностi, так само як випуск, що дкиться на витрати пращ, вимiрюе продуктившсть у традицшному розумiннi цього термша. Але коли йдеться про освгтш послуги, що надаються кон-кретними бюджетними установами i оргашзацшми, i не iснуе цiни (або економiчно значущо'1 цiни) одиницi ви-пуску i вiдсутнiй вимiрник випуску, ми згодш з думкою науковщв, що необхiдно застосовувати iншi показники.
Таблиця 2
Динамша продуктивностi пращ в ocBiTi
Сектори економки 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
грн /особу (в порiвнянних цiнaх 2010 р.)
Виробництво товарiв 47995 50540 48546 47219 50111 48973 51779
Сектор ринкових послуг 56829 58645 58987 59892 62538 63672 64766
Сектор неринкових послуг 40744 46178 46195 48898 55478 56060 56717
Сфера осв^и 28742 29409 32129 31311 32427 35606 34489
Продуктившсть пра^ в цтому за ВДВ 36793 41439 41078 40362 43074 40407 42522
% до попереднього перюду
Виробництво товарiв 1,05 0,96 0,97 1,06 0,98 1,06
Сектор ринкових по-слуг 1,03 1,01 1,02 1,04 1,02 1,02
Сектор неринкових послуг 1,13 1,00 1,06 1,13 1,01 1,01
Сфера осв™ 1,02 1,09 0,97 1,04 1,10 0,97
Продуктивнiсть працi в цтому за ВДВ 1,13 0,99 0,98 1,07 0,94 1,05
Джерело: складено за [11; 12].
ВИСНОВКИ
Проведений aHaAi3 тенденцiй розвитку raAy3i освь ти шдтверджуе висновок щодо пiдвищення його poAi та значення в економiчномy зростаннi, яке виражаеться через показник внеску ВДВ до ВВП, а отже, безпосеред-ньо впливае на рiвень продyктивностi працi в цкому по економiцi.
Виробництво осв^ни послуг ощнюеться показни-ками ix валового випуску або додано! вартосп, що впливають на оцiнкy ix продуктивност працi. Освiтнi послуги складаються з послуг, яю надаються ш-шим iнститyцiйним одиницям або суспкьству в цкому безкоштовно або за щнами, якi не е економiчно значущими, що впливае на формування валово! додано! вар-тостi в освт i потребуе подальших дослцжень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кожем'якiнa С. М. Продуктивнiсть працi на MaKpopiB-Hi: визначення, aнaлiз та прогнозування : мoнoгpaфiя. КиТв : ТОВ «НВП «lнтеpсеpвiс», 2012. 374 с.
2. Петти У. Экономические и статистические работы. М. : Соцэкгиз, 1940. 324 с.
3. Каленюк I. С. Економта oсвiти : навч. поаб. Ки!в : Знан-ня УкраТни, 2003. 316 с.
4. Гаращук О. Детеpмiнaнти ринку oсвiтнiх послуг. Всник Тернопльського державного економ'шого унверситету. 2006. № 2. С. 8-11.
5. Александров В. Осв^ня послуга. Економ'ша Украни. 2007. № 3. С. 53-60.
6. Жколаенко С. Рейтингoвi системи - склaдoвi нацю-нального мошторингу якосп вищоТ oсвiти. Вища школа. 2007. № 4. С. 3-14.
7. Витрати на освггу // Research & Branding Group. URL: http://rb.com.ua/ukr/marketing/tendency/8324/
8. Маршалл А. Принципы политической экономии. М. : Прогресс, 1983. Т. 1. 415 с.
9. Падалка О. С., Каленюк I. С. Економжа осв!ти I управлшня : навч. поаб. КиТв : Пед. думка, 2013. 183 с.
10. Офщшний сайт ДержавноТ служби статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
11. Нацюнальш рахунки УкраТни за 2014 рт : стат. зб. КиТв : Держкомстат УкраТни, 2016.
12. Статистичний щортник УкраТни за 2016 р1к : стат. зб. КиТв : Держкомстат УкраТни, 2017. 305 с.
Науковий KepiBHMK - Кожем'якша С. М.,
доктор економ1чних наук, завщувач кафедри теоретичноТ i прикладноТ економти, 1нститут пщготовки кадр1в ДержавноТ служби зайнятосп УкраТни (м. КиТв)
REFERENCES
Aleksandrov, V. "Osvitnia posluha" [Educational service]. Ekonomika Ukrainy, no. 3 (2007): 53-60.
Harashchuk, O. "Determinanty rynku osvitnikh posluh" [Determinants of the educational services market]. Visnyk Ternopilsko-ho derzhavnoho ekonomichnoho universytetu, no. 2 (2006): 8-11.
Kaleniuk, I. S. Ekonomika osvity [Economics of Education]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2003.
Kozhemiakina, S. M. Produktyvnist pratsi na makrorivni: vyznachennia, analiz ta prohnozuvannia [Labor productivity at the macro level: definition, analysis and forecasting]. Kyiv: TOV «NVP «Interservis», 2012.
Marshall, A. Printsipy politicheskoy ekonomii [Principles of political economy]. Moscow: Progress, 1983.
Nikolaienko, S. "Reitynhovi systemy - skladovi natsionalno-ho monitorynhu yakosti vyshchoi osvity" [Rating systems are the components of national monitoring of the quality of higher education]. Vyshchashkola, no. 4 (2007): 3-14.
Natsionalni rakhunky Ukrainy za 2014 rik [National Accounts of Ukraine for 2014]. Kyiv: Derzhkomstat Ukrainy, 2016.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. http:// www.ukrstat.gov.ua/
Padalka, O. S., and Kaleniuk, I. S. Ekonomika osvity i upravlin-nia [Economy management and management]. Kyiv: Ped. dumka, 2013.
Petti, U. Ekonomicheskiye i statisticheskiye raboty [Economic and statistical work]. Moscow: Sotsekgiz, 1940.
Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2016 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2016]. Kyiv: Derzhkomstat Ukrainy, 2017.
"Vytraty na osvitu" [Education costs]. Research & Branding Group. http://rb.com.ua/ukr/marketing/tendency/8324/
< > <
QQ О
S
i 0 X
S
Ш
