CC BY
97
С.Г. КРИВУША,
acnipaHT, 1нститут подготовки кадрв Державно1 служби зайнятостi Укра1ни
Сутшсть продуктивноси пращ у сфер1 послуг
У статт розглянуто природу послуги, наведено класифка^ю послуг за видами (типами виробництва], дослщжено сутнсть продуктивноет прац в cектоpi ринкових та неринкових послуг та 11 зв'язок з економiчним зростанням економiки в ц/лому.
Ключов'1 слова: послуга, продуктивность пра^, ринковi послуги, неpинковi послуги, ринкових сектор послуг, неринко-вий сектор послуг, економiчне зростання.
С.Г. КРИВУША,
аспирант, Институт подготовки кадров Государственной службы занятости Украины
Суть производительности труда в сфере услуг
В статье рассмотрена природа услуги, приведена классификация услуг по видам (типам производства), исследована суть производительности труда в секторе рыночных и нерыночных услуг и ее связь с экономическим ростом экономики в целом.
Ключевые слова: услуга, производительность труда, рыночные услуги, нерыночные услуги, рыночных сектор услуг, нерыночный сектор услуг, экономический рост.
S. KRYVUSHA,
PhD student, Institute training state Employment Service of Ukraine
The essence of productivity in the service sector
The article discusses the nature of services, a classification of services by type (type of production), investigated the nature of productivity in market and non-market services and its relationship with economic growth of the economy as a whole.
Keywords: service, productivity, market services non-market services, market services sector, non-market services sector, economic growth.
Постановка проблеми. Проблема пщвищення продуктивное^ прац в Укра'ы оетаным чаеом набирае вее бтьшоУ актуальное^, але не менш важливо пщвищення продуктивное^ прац у ефер1 поелуг. Це викликано зроетанням рол1 по-елуг в економщ, пщвищенням еуептьних потреб та розгор-танням процееу глобалвацп'. З'явилоея розумЫня, що еаме у ефер1 поелуг етворюетьея людеький каттал. 1з невиробничо' або непродуктивно' ефери вона перетворилаея на еамоетм-ний, рвноправний, а у розвинутих кра'нах превалюючий еек-тор економки. Вее бтьше галузей матер^льного виробництва етворюють продущю, яка полм викориетовуетьея для надання поелуг. Тому доелщження продуктивное^ прац як ключового ¡ндикатора пщвищення рюня ефективноет функ-цюнування еектору поелуг е важливим ¡ актуальним.
Аналз дослщжень та публкац/й з проблеми. В еко-номннм теори проблемам визначення рол¡ поелуг приевячена значна ктьккть роб¡т. Першими вченими, як почали аналвува-ти поелуги, були Ф. Бает¡а, К. Марке, Ж.Б. Сей. íхн¡ напрацювання етали оеновою для розробок У. Бомола, Дж. Кендрка, В. Фьюк-еа, К. Гронрооеа, Ф. Котлера, Р. Мердика, Р. Раееела, Б. Рендера, К. Хакевера, Т. X¡лла та ¡нших заруб¡жних вчених. Вони вивчали поелуги не лише як р^новид економнного продукту, а й як го-ловний елемент третинного еектору економки. Сутн¡еть ефери поелуг розкриваетьея у доел¡дженнях в¡тчизняних та зарубж-них вчених I. бвдокимово'У, С. Кожем'яюно'У, Г. Макеименко, Р. За-блоцько'', Т. Бурменка, Н. Даниленка, Л. Демщово'У, О. Моргульця, Н. Панкратьево'У, Т. Туренка, Б. Бреева, В. Галецького та ¡нших. Проте вщеутне науково обгрунтоване розум¡ння природи, визначення продуктивное^ прац¡, оеобливо в еектор¡ неринкових поелуг та ¿х вплив на продуктивн¡еть прац на макрор¡вн¡, еконо-м¡чне зроетання Укра'ни на еучаеному етап¡ и розвитку.
Мета статп. Доел¡дження теоретичних оенов визначення продуктивное^ прац¡ у ефер¡ поелуг.
Виклад основного матер~1алу. Сектор поелуг б одним ¡з важливих видю економ¡чноí д¡яльноет¡ для етворення но-
вих робочих мюць. В европейських краУнах збтьшення зайнятост! значною м1рою вщбуваеться завдяки послугам, зокрема дтовим, на частку яких припадае бтьше полови-ни приросту зайнятост! та компенсуе зменшення зайнятос-Ti у промисловому сектор!. В останне десятир!ччя на послуги в загальнм сфер! зайнятост! в середньому по цих краУнах припадало близько 70%. Пор!вняно високий вщсоток (75%) спостер!гаеться в Канада Нов!й Зеланди, Велик!й Британп та США; р!вень 60% демонструють Польща, Словаччина, Пор-тугал!я, Угорщина, Грец!я та Австр!я. Для б!льшост! краУн ев-ропейськоУ сп!льноти зростання частки послуг у загальн!й зайнятост! спостергаеться в галуз! ф!нансових та б!знес-послуг, а також соц!альних; частка транспорту й телекомунЬ кац!У переважно залишаеться незм!нною [10, с. 69-76].
Категор!я «послуга» як особливий вид економ!чноУ дЬ яльност! з'явилася на достатньо ранн!х етапах розвитку людства. Вважаеться, що першим у науковий об!г поняття «послуга» вв!в Ж.Б. Сей у 1803 роц! у робот! «Трактат по по-л!тичн!й економ!У», його напрацювання розвинув Ф. Баст!а.
Узагальнюючи погляди вчених, можна зазначити, що вони спромоглися видтити так! суттев! властивост! послуг як не-в!дчутн!сть, нев!дд!льн!сть в!д джерела та обов'язковий атрибут - кориснють. Разом !з тим вони вважали сферу надання послуг вщносно другорядною економ!чною д!яльн!стю.
К. Маркс в «Капгтал!» визнавав наявн!сть окремих функ-ц!й, як! виконуе товарно-торговельний кап!тал, що функцю-нуе у сфер! об!гу: «1) вследствие разделения труда капитал, занятый исключительно куплей и продажей ... меньше, чем он был бы в том случае, если бы промышленный капитал должен был сам вести всю торговую часть своего предприятия; 2) так как купец занимается исключительно этим делом, то не только для производителя его товар раньше превращается в деньги, но и сам товарный капитал совершает свой метаморфоз быстрее, чем он мог бы совершать его в руках производителя; 3) если рассматривать весь купеческий
182 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 12 (175)/2015
© С.Г. КРИВУША, 2015
капитал в отношении к промышленному капиталу, то один оборот купеческого капитала может представлять не только обороты многих капиталов в одной сфере, но обороты нескольких капиталов в различных сферах» [3].
Отже, ттьки сприяючи скороченню часу обГгу, торговий капггал опосередковано може збтьшити додану вартГсть, що створюеться у виробництвГ, а отже, Г норму прибутку про-мислового капралу. КрГм того, торговельний капггал пГдви-щуе продуктивнГсть промислового капГталу Г сприяе його на-громадженню, осктьки опосередковуе розподт працГ мГж капралами. ВГн також зменшуе частку грошового капралу, необхщного для органГзаци розподту Г продажу товару, тим самим збтьшуючи частину капГталу, що споживаеться без-посередньо у виробництвГ.
Виявлення сутГ продуктивност нерозривно пов'язано з по-няттям продуктивно! працГ Г визначенням и мГсця в розвитку економнно! системи в цтому. Категори «продуктивна праця» Г «непродуктивна праця» були тГсно пов'язанГ з виробничою Г невиробничою сферою. За часГв адмУстративно-команд-но! економГки до невиробничо! вщносили сферу побутових послуг, науку, культуру, освГту, охорону здоров'я, управлГння.
Таке розумГння ролГ сфери послуг в економщГ було поши-реним до середини 20-го ст., а в УкраУ та ¡нших радянських кра'нах - до розпаду СРСР. КардинальнГ якГснГ змГни у сус-пГльствГ, науково-технГчний прогрес, процеси глобалГзаци призвели до змГни розумГння сутност сфери послуг.
Як уже зазначалося, в економГчнГй лГтературГ наводять-ся трактування повно! неспроможност бтьшостГ послуг, осктьки вони функцюнують нГбито за рахунок доходГв ¡нших секторГв економГки. Також поширена оцГнка послуг, напри-клад застГйних, де використовуеться низько квалГфГкована робоча сила, а також малий бГзнес, з низьким рГвнем продуктивной працГ Г т.п. [4].
ТермГн «невиробнича сфера» нинГ замГнюеться поняттям соцГально-культурна сфера, соцГальна сфера, яка згщно ¡з системою нацюнальних рахункГв включаеться в межГ еконо-мГчного виробництва Г нарГвнГ з реальним сектором здГйснюе внесок в економГчне зростання кра'ни. Визначення продуктивно! Г непродуктивно! працГ на сьогоднГ не втратило свое!' актуальности осктьки Гснуе проблема визначення про-дуктивностГ працГ у сферГ послуг як фактору економГчного зростання, а також вивчення видГв працГ, якГ сприяють еко-номГчному розвитковГ [1, с. 9].
У розвинених краУнах уже в XIX ст. вважалося, що сектор послуг хоч Г не виробляе безпосередньо матерГальних благ, проте створюе основоположнГ умови для цього виробництва. Сектор послуг - сфера економГки, де виробляються блага, корисний ефект яких виявляеться в самому процесГ !х створення. У сучаснГй вГтчизнянГй статистицГ сектор послуг розглядаеться як повноцГнне виробництво, рГвнознач-не сГльському господарству Г промисловостГ Г нарГвнГ з цими секторами бере участь у розвитку економГки та пГдвищеннГ продуктивностГ працГ [9, с. 56-60].
Вивчення даного питання показуе, що в процесГ довготри-валого поступального розвитку сектору послуг вщбувалася полемГка щодо багатьох аспектГв його розвитку. Популярною стала концепцГя «хвороби витрат», розроблена в 60- роки вГ-домим американським економГстом У. Бомолом. Роздтивши
економГку на два сектори - ГндустрГальний, що розвиваеть-ся, Г стагнуючий - сектор послуг, спираючись на статистич-нГ дан про достатнГй розрив мГж ними за показниками про-дуктивност Г на цГлий ряд припущень, вГн дГйшов висновку, що технолопчний прогрес у послугах, якГ особливо працюють на кГнцевий споживчий попит, через специфГку виробництва може бути ттьки тимчасовим, а безпосередньо сектор послуг приречений на низьку продуктивнГсть працГ Г вщповщно на безперервне зростання витрат Г цГн. Результатом незбалан-сованого розвитку двох секторГв е постГйне переливання ре-сурсГв у галузГ повтьного зростання або стагнуючГ галузГ, що, зрештою, призводить до падГння продуктивност працГ на ма-крорГвнГ Г до уповтьнення динамки виробництва [5, с. 125].
ТеорГя У. Бомола вже в той перюд пГддалася критицГ з боку вГдомих дослщниюв продуктивностГ Г економГки послуг, таких як Дж. КендрГк, В. Фьюкс та Гнших, що вщзначали неви-правданГ, на !хню думку, припущення: включення всГх послуг у стагнуючий сектор, непереконливГсть порГвняльного аналГзу продуктивностГ працГ через вщсутнють статистично! Гнфор-мацп, а також Ггнорування вГдмГнностей мГж секторами в об-сягах споживання основного капГталу, що впливае на спГв-вщношення ГндексГв багатофакторно! продуктивностГ. Проте певнГ недолГки статистики тривалий час обмежували мож-ливостГ критики або спростування цГе! концепцГ! [5, с. 5-12].
Перелом вГдбувся в епоху НТП, тому Г невипадково багато суспГльствознавцГв називають постГндустрГальне суспГльство сервГсним, «економкою послуг». Якщо ранГше ступГнь розвитку сектору послуг залежав вГд успГхГв матерГального виробництва, то тепер, навпаки, матерГальне виробництво все бГльшою мЬ рою залежить вГд розвитку послуг. ВинахГд нових, наукоемних товарГв неможливий без участГ науковцГв Г пщготовки системою освГти висококвалГфГкованих фахГвцГв. Саме цГ галузГ сектору послуг (наука, освГта, Гнтернет-торгГвля тощо) стали важ-ливими напрямами науково-технГчного прогресу.
У цГлому виробництво послуг, через !хню нематерГальнГсть, потребуе менше капГталу Г бГльше людських ресурсГв. Це створюе пГдвищений попит на працю бтьш квалГфГкованих пра-цГвникГв Г породжуе необхГднГсть ГнвестицГй в освГту та пГдви-щення квалГфГкацГ!. Загальний ефект вГд цих процесГв полягае в тому, що кра!на може економити матерГально-технГчнГ ре-сурси Г нарощувати запас людського капГталу. При цьому прогрес науки Г освГти став найважливГшою умовою розвитку по-стГндустрГально! економГки. Якщо напередоднГ велико! депресГ! в США на сто працГвникГв припадало лише три випускники коледжу, то у серединГ 50-х рокГв !хня кГлькГсть збГльшилася до вГсГмнадцяти, ктьюсть учених Г персоналу науково-дослГд-них установ зросла бтьше нГж вдесятеро ттьки з початку 30-х до середини 60-х рокГв. Виробництво ГнформацГйних послуг зросло вГд 4,9 до 6,7% ВНП, а частка в ньому витрат на освГту збтьшилася в перюд з 1949 по 1969 рГк бтьш нГж удвГчГ (вГд 3,4 до 7,5%) [6, с. 35].
ЕкономГсти Б. Бреев Г В. Галецький класифГкують послуги за видами (типами) виробництва та виокремлюють двГ групи послуг (див. рис.).
ВГд виду послуг залежить трактування продуктивностГ працГ в цГй сферГ. Система нацГональних рахункГв дозволяе проана-лГзувати динамГку Г структуру основних видГв економГчно! дГяль-ностГ сектору ринкових та неринкових послуг укра!нсько! еко-
Види послуг
PMHKOBi послуги
реал1зуються на ринку за економнно значущими ц1нами (поспуги транспорту, TopriBni, nnaTHi послуги установ культури, ocbîtm та охорони здоров'я, nOÖyTOBi послуги, послуги фшансового посередництва)
Неринков1 послуги
надаються безкоштовно або за цшами, що не мають економмного значения як сусптьству в цшому (управлЫня, оборона), так i трупам домашние господарств або окремим домогосподарствам (безкоштовна oceiTa, охорона здоров'я)
Класифшащя послуг за видами (типами виробництва)
Джерело: розроблено за [9, с. 56-60].
номки, що склалася в останне десятир1ччя. Види економ1чноУ д1яльност1 сектору неринкових послуг вщносяться до сектору послуг i результати ïx д1яльност1 теж визначаються обсягом додано'' вартостi. При цьому результат (величина додано'' вар-тостi) визначаеться як рiзниця Miœ обсягом валового випуску i промiжним споживанням. Промiжним споживанням прийня-то вважати обсяг поточних матерiальниx витрат вщповщного виду економiчноï дiяльностi сектору послуг. Зазначен особли-востi методологи' слщ враховувати при аналiзi динамки i струк-тури ВДВ видiв економiчноï дiяльностi сектору ринкових та неринкових послуг та розрахунку ''х продуктивностi працi [1].
У со^ально-культурый сферi показниками результатив-ност трудово'' дiяльностi виступають: вид i обсяг результату, його наукова або художня цЫнють, актуальнiсть, своeчаснiсть, зручнють, уважнiсть, а також обсяг дiяльностi в грошовому виразi i затрати прац на одиницю обсягу дiяльностi.
Наприклад, у разi вищо'' освiти, якщо в кра'нах А i Б пла-тять однакову заробiтну платню професорам унiверситетiв тieï ж квалiфiкацiï i досвiду, то професор, який мае аудитора в 150 студенев на лекци за Ыших рiвниx умов продук-тивыший на 50 вiдсоткiв (у категорiяx випуску послуг освiти), чим професор, який може зiбрати аудиторiю в 100 студен-тiв. Звичайно, це може бути результатом рiзноï системи ор-гаызацп учбового процесу або уыверсите^в, чи будь-яких реальних вщмЫностей в здiбностяx, проте загальна рiзниця в рiвняx продуктивностi працi залишаеться. Ясно також, що якими б знаннями не володiв професор, якщо вЫ не воло-дie здатнютю працювати з аудиторieю, його продуктивнють працi дорiвнюe нулю, навiть якщо його квалiфiкацiя i змiст лекци аналогiчнi тим, якими володiють професори, що пра-цюють з великою юльюстю студентiв. Ясно також, що ыя-ка послуга в цьому випадку взагалi не надаеться. Цей приклад дозволяе пiдняти деяк проблемнi в концептуальному вiдношеннi питання, що вщносяться до природи продуктив-ностi працi у сферi надання послуг i взаемозв'язку з еконо-мiчною продуктивнiстю (у контекстi впливу на економку) в iï загальноприйнятому розумЫнк Там, де послуги оплачуються окремими одержувачами по економiчно значущих цЫах, вщ-сутня будь-яка неяснють; випуск (по вартостi), подiлений на витрати, мютитиме елемент продуктивностi, так само як випуск, що дтиться на витрати праф, вимiрюe продуктивнiсть в традицiйному розумiннi цього термЫу. Але коли йдеться про неринковi послуги, i не юнуе цiни (або економiчно значущо'
цЫи) одиницi випуску i вiдсутнiй вимiрник випуску, необxiдно застосовувати iндикатори у фiзичному виразi, для того, щоб одержати уявлення про реальну вартють наданих послуг.
1снуе специфiка результату праф у сферi послуг. На наш погляд, слщ показати вщмЫнють, перш за все, результатiв пра^ працiвникiв традицiйноï невиробничо' сфери i сфери послуг. Результатом пра^ зайнятих у невиробнич^ сферi е речовинш форми (картини, твори лiтератури), хоча така ма-терiалiзацiя результатiв праф не е створенням речi, мате-рiального продукту. В даному випадку справу маемо з втЬ ленням щеального образу, що прийняло те, що речовинне одягаеться духовно' дiяльностi. Суть такого процесу полягае в не властивому матерiальному виробництву перетворенню i пристосуванню речовини природи до потреб людини. Результатом праф пра^вниюв сфери послуг (освта, охорона здоров'я, Ыформафйы послуги, бiзнес-послуги тощо) е ко-рисний ефект праф, невiддiльний вiд само' дiяльностi при зб^ процесу 'х створення i споживання. Така праця не одер-жуе матерiалiзованого буття, не фксуеться в предметi, хоча його результат е реальною споживною вартiстю [2].
Безсумывна першочергова роль послуг у нагромаджены нематерiальниx активiв (людських, оргаызацмних, управлiн-ських i iн.), яю суттево доповнюють iнвестицiï в матерiальний капiтал, виступають як стратегiчний ресурс со^ально-еко-номiчного прогресу i конкурентоспроможностк На потреби виробництва в основному працюе система вищо' освiти, збiльшуeться iнвестицiйна складова i в базовм освiтi, де за-кладаються гумаытары, культурнi i iншi характеристики, не-обxiднi для продуктивно' учас^ i комфортного буття людини в постiндустрiальному середовищi [8, с. 40-52].
В останы роки до зайнятих ставляться особливо висо-кi вимоги щодо критерив освiченостi, професiоналiзму, здЬ бностi адаптуватися до швидких змЫ, проявляти iнiцiатив-не, творче вщношення до працi, працювати в колективi тощо. У США сфера освгги в цiлому вiдповiдаe на виклики часу: з 1980 по 2004 рк чисельнють випускникiв середнix шюл серед населення у вУ 25 рокiв i старше збтьшилася з 66,5 до 85,2%, випускниюв коледжiв i iншиx вищих навчальних за-кладiв - з 21,3 до 27,7%. У вагомий сектор виростае система друго' освiти, спрямована на пiдтримку i пщвищення про-фесiйного рiвня працiвника в умовах стрiмкого знецiнення ранiше одержаних знань i навичок, оновлення технолопй i зрушень в структурi виробництва [8, с. 48].
Бтьшють eKOHOMidiB со^альну сферу безпосередньо включають у невиробничу дiяльнiсть. В нiй вона дае досить важливi результати: зростання освiтнього i культурного piB-ня людей, укртлення ix здоров'я, pацiоналiзацiю потреб то-що. Втiм надзвичайно важливi i непpямi результати со^аль-ного розвитку, як впливають безпосередньо в матеpiальному виpобництвi на економiчну ефективнiсть. Вщомо, що затрати на соцiальнi потреби окуповуються бтьш продуктивною пра-цею, зростанням ефективност i доxодностi сусптьного ви-робництва. В зв'язку з цим вважаемо, що розвиток со^альноУ сфери виступае не тiльки як наслщок економiчного розвитку, але як його важлива умова. Економiчний аналiз мае вияви-ти оптимальне вщношення виробничо' i невиробничо' сфер, встановити, який piвень останнього забезпечить досягнен-ня найбiльшого piвня ефективностi господарсько! дiяльностi.
Висновки
Отже, сектор послуг - сфера економки, де виробляються блага, корисний ефект яких виявляеться в самому пpоцесi i'x створення. I в сучасый статистицi сектор послуг розглядаеться як повноцiнне виробництво, piвнозначне сiльському господар-ству i пpомисловостi i наpiвнi з цими секторами бере участь у розвитку економки та пщвищены пpодуктивностi прац
У цiлому виробництво послуг через i'x нематеpiальнiсть потребуе менше капггалу i бiльше людських pесуpсiв. Це створюе пiдвищений попит на працю бтьш квалiфiкованиx пpацiвникiв i породжуе необxiднiсть iнвестицiй в освiту та пщвищення квалiфiкацii.
Результатом пpацi пра^вниюв сфери послуг (освiта, оxо-рона здоров'я, Ыформацмы послуги, бiзнес-послуги тощо) е корисний ефект пpацi, невщдтьний вiд само! дiяльностi при зб^ процесу i'x створення i споживання. Сектор неpинковиx послуг е не капггалоемним, зосереджуе в основному живу працю, мае вщносно незначну частку матеpiалiв, то натураль-нi (умовно-натуральы) показники пpодуктивностi пpацi бiльш точно вщображають результат виробництва i достатньо точно результат власне живо''' праф, тобто продуктивнють пpацi.
Розроблення ефективниx нацiональниx програм по пщви-щенню пpодуктивностi пpацi в економщ повинно включати i сектор послуг для побудови виважено' державно' полiтики в цiй сфеpi, що сприятиме досягненню найбтьшого piвня еко-номiчного зростання кра'ни в цiлому.
Список використаних джерел
1. Кожем'яюна С.М. Продуктивнють прац1 на макрор1вн1: визначення, анал1з та прогнозування: Монограф1я. - К.: ТОВ «НВП «1нтер-серв1с», 2012. - 374 с.
2. Прокофьева Т.Ю. Рынок услуг: объективная необxодимость и его специфика / Т.Ю. Прокофьева. - Серия «Экономика». - М., 2007. - Вып. 25.
3. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / Маркс К. -Т. 1. Кн. 1. Процесс производства капитала. - М.: Политиздат, 1983.
4. Максименко Г.В. Деяк законом1рност1 розвитку сфери послуг в соц1ально ор1ентован1й економ1ц1 (пор1вняльний анал1з): автореф. дис... канд. екон. наук: спец. 08.05.01 / Г.В. Максименко; НАН Укра'ни. 1н-т свп". економ1ки i м1жнар. в1дносин. - К., 2004. - 18 с.
5. Бомол У. Дж. Экономикс. Принципы и политика: учеб. для студентов вузов, обучающиxся по специальностям экономики и управления / У.Дж. Бомол, А.С. Блайдер; пер. с англ. Егорова В.Н.; под ред. проф. Грязновой А.Г. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 927 с.
6. Долгов С. И. Экономика знаний - важнейшая черта эпоx / Долгов С.И. - М, 2005. - 45 с.
7. OECD Productivity Manual: A Guide to the Measurement of Industry - Level and Aggregate Productivity Growth. Paris: OECD. - 2001.
8. Демидова Л. Мировая экономика и международные отношения, 2006. - №12. - С. 40-52.
9. Бреев К. Развитие сферы услуг и экономический рост / К. Бре-ев, В. Галецкий // Российский экономический журнал. - 2000. -№10. - С. 56-60.
10. Заблоцька Р. Послуги в нацiональниx та мiжнаpодниx еконо-мiчниx системаx / Р. Заблоцька // Вюник ТНЕУ. - 2008. - №3. -С. 69-76.
11. Револю^я у сфеpi послуг. [Електрон. ресурс]: Доступний з http://www.epravda.com.ua/columns/4bb08c11edf16
