CC BY
20
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-320-324 УДК 616-082:355.11-036.86(477)
1Беляева Н. М., 1Куриленко I. В., 1Яворовенко О. Б., 1Гриневич Ю. Ф., 2Даниленко Ю. А.
ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ В УЧАСНИК1В АТО З 1НВАЛ1ДН1СТЮ 1НД1 реабйттацп oci6 з iнвалiднiстю Вiнницького нацiонального медичного унiверситету
ím. М.1. Пирогова (м. Вiнниця) 2Центр медико-сощально'' експертизи Вшницько'' областi (м. Вiнниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом науково-до-слщно'| роботи «Розробити пропозицп з оптимiзацii системи медико-сощально'| реаб^тацп iнвалiдiв учас-никiв антитерористично'| операцп», державний рее-страцiйний номер 0116U001419.
Вступ. З кожним роком вшни на сходi Укра'ши зростае кiлькiсть учасникiв бойових дiй з особливи-ми потребами, iнвалiднiстю внаслщок захворювань, травм, поранень, отриманих при захист Батькiвщини. Рання та комплексна реаб^тащя даного контингенту осiб е одним з прюритетних завдань закладiв медико-сощально'| служби та держави в цшому [1]. З метою повноцшного функцiонування цшсно'| системи реа-бштацп та реадаптацп учасникiв антитерористично'( операцп (АТО) до цивiльного життя, протезування та забезпечення технiчними засобами реабштацп, за-безпечення житлом, а також створення умов для активного залучення до цього процесу оргашв вико-навчо'| влади та оргашв мкцевого самоврядування, громадських об'еднань, мiжнародних та громадських органiзацiй Розпорядженням КМУ вщ 12 липня 2017 р. № 475-р схвалено Концепцiю Державно'| цтьово'( програми з фiзичноí, медично'1, психолопчно'| реабш-таци i сощально'| та професшно'| реадаптацп учасникiв антитерористично'| операцп на перiод до 2022 року [2,3]. Разом з тим, статистичш даш за останнi роки показали загальну тенденцш пролонгаци iнвалiдностi учасникам АТО та, вщповщно, низькi показники ефек-тивностi реабштацп цього контингенту осiб [4,5]. Част-ково це пов'язано з наявними стшкими обмеженнями життедiяльностi, проте значна частка осiб з швалщшс-тю внаслщок АТО при звiльненнi з лав ЗСУ тривалий час залишаються психолопчно дезадаптованими, що значно утруднюе |'х як медичну, так i сощальну та професiйну реабштацп. З огляду на це, планування заходiв при складанш шдивщуально'| програми реаби лп"ацп (1ПР) для даного контингенту осiб мае ряд осо-бливостей. Проте успiшнiсть реабiлiтацiйних заходiв буде залежати вщ первинно'| оцiнки реабштацшно-го потенцiалу (РП) пацiента, тобто можливосп особи з iнвалiднiстю-учасника АТО при певних умовах та сприянш реабштацшних служб у вiдновленнi обме-жень життедiяльностi та соцiальнiй адаптацп. Одно-значним виявляеться, що лише комплексний шдхщ та детальне сшвставлення факторiв дозволяе об'ективно оцiнити рiвень РП у осiб з швалщшстю внаслiдок АТО. Адекватна оцiнка РП передбачае як оптимiзацiю об-сягу реабштацшних заходiв, що плануються в 1ПР, так
i забезпечуе кшцевий результат - успiшнiсть програми реабштацп.
Мета дослщження: вивчити характеристики ре-абiлiтацiйного потенцiалу в учасникiв АТО з швалщ-нiстю; з метою уточнення та формулювання ушфто-ваних параметрiв РП провести дослiдження природи кнуючих зв'язкiв найбтьшо'| сили узгодженосп серед комплексу бiологiчних, клiнiко-фiзiологiчних, про-фесiйно-трудових, соцiальних та медико-експертних критерпв в математичнiй моделi.
Об'ект i методи дослщження. Вiдповiдно до мети дослщження в умовах клiнiки шституту було проведе-не стацiонарне обстеження 250 учасникiв АТО з Центрального, ^вшчного та Захiдного репошв Укра'ши в 2015, 2016 та 2017 рр. Усiм хворим було здшснено комплексне клiнiко-експертне обстеження вщповщно до стандартiв надання медично'| допомоги та ушфи кованих клiнiчних протоколiв високоспецiалiзованоí медично'| допомоги та реабштацп при рiзних патоло-гiях. Застосоваш методи: загальнонауковi (аналiз, синтез, узагальнення, порiвняння); контент-аналiз iсторiй хвороб та медико-експертних справ хворих; клЫчш; соцюлопчш (анкетування, бесiда); медико-бiологiчнi; математично'| статистики. Перед включенням в досли дження кожний хворий надав шформовану згоду на участь.
Дослiдження проводилось за 48 факторами - бю-лопчними, клiнiко-функцiональними, професшно-тру-довими, сощальними, психологiчними, експертними, реабiлiтацiйними. У якост кшцево'| точки використо-вували показник РП особи з швалщшстю. Ранжування показника РП вщповщало класифтацп, застосованш у валiднiй формi 1ПР: високий, середнш, низький [6].
При оцшц РП аналiзувались наступнi фактори: бюлопчш (вiк, фiзична пiдготовка пацiента); сощальш (мiсце проживання, забезпеченiсть власним житлом, збереження основних сощальних навичок: мобшь-нiсть, самообслуговування, побутове життя, сiмейний стан, матерiальне забезпечення), професiйно-трудовi (освпу, участь в трудовiй дiяльностi, рацюнальшсть працевлаштування, квалiфiкацiю, стаж роботи та змшу/втрату професп або квалiфiкацií у зв'язку iз за-хворюванням, трудову спрямовашсть); психологiчну картину захворювання (важюсть екзогенно-оргашч-ного регiстр-синдрому, астенiчного, тривожного/де-пресивного, когнiтивного синдромiв); клЫко-функ-цюнальш (важкiсть функцiональних порушень, що включало характер переб^у захворювання, усклад-нення, супутню патологiю); експертнi (обмеження жипе^яльносп: здатнiсть до пересування, трудово'(
дiяльностi, самообслуговуван-ня, орieнтацN, контролю пове-дшки, навчання, сшлкування), реабшгащйш (потребу в заходах медичноУ, психолого-педа-гогiчноТ, фiзичноí, профе^но^ трудово'|, фiзкультурно-спор-тивно'|, соцiальноТ та побутово'( реабштацп, забезпеченнi тех-нiчними засобами реабштацп та виробами медичного при-значення).
Вiдповiдно до «Класифта-ци основних видiв порушення функцiй, основних критерпв життeдiяльностi та ступенiв !'х вираженосп» [7] оцiнювали наступнi порушення функцш: кровообiгу, дихання, травлен-ня, видшення, кровотворення, обмiну речовин i енергп, вну-трiшньоТ секрецп, iмунiтету; статодинамiчнi (руховi функцй' голови, тулуба, кшщвок, статика, координацiя рухiв); психiч-нi (сприйняття, увага, пам'ять, мислення, iнтелект, емоцп, воля, свщом^ь, поведшка, психомоторнi функцй); мовн1 — порушення усно!' (ринола-лiя, дизартрiя, заУкання, алалiя, афазiя), а також письмовоУ (дис-графiя, дислексiя), вербальноТ i невербальноТ мови, порушення голосоутворення та iншi; сенсорнi ^р, слух, нюх, дотик, тактильна, больова, темпера-турна та iншi види чутливосп); порушення, зумовленi фiзич-ним калiцтвом (деформацп об-личчя, голови, тулуба, кшщвок, що призводять до зовнiшньоí потворностi). Важкiсть функцю-нальних порушень ранжували: «легке», «помiрне», «вираже-не», «значно виражене».
Визначення ступеня обме-ження життeдiяльностi включало штегровану клЫко-функ-цiональну характеристику стшких порушень функцiй органiв i систем оргашзму, обумовлених захворюван-нями, наслщками травм або дефектами, наведену у вщповщносп до критерпв i параметрiв оцiнки зазна-чених порушень в Постановi КМУ №1317 вiд 03 грудня 2009 року "Питання медико-соцiальноТ експертизи": I ступеню, II ступеню, III ступеню [8].
Для оцшки показникiв бiологiчного, соцiального та професшно-трудового блокiв була застосована баль-на система. Критерп ранжувалися за схемою «найпр-ший-найкращий стан» вiд 0 до максимального балу кожного конкретного фактору.
Числовий матерiал було шддано варiацiйнiй ста-тистичнiй обробцi за допомогою програмного пакету СКМ Maple 15. З метою виявлення прюритетних по-казникiв, що мали прогностичне значення в досягнен-
Таблиця 1.
Загальна характеристика учасникiв АТО з iнвалiднiстю, що пройшли стацiонарне обстеження в кл^щ iнституту в 2015-2016-2017 рр.
Загальна характеристика Абсолютна ктьккть %
Стать Ч 248 99,2
Ж 2 0,8
18-29 49 19,6
30-39 81 32,4
Вт, р 40-49 76 30,4
50-59 44 17,6
старшi 60 роюв 0 0
Мкце Мiсто 124 49,6
проживання Село 136 54,4
Кровообiгу 126 50,4
Статико-динамiчноТ 72 28,8
Дихання 9 3,6
Травлення 8 3,2
Видiлення 4 1,6
Порушення функцш оргашзму Кровотворення 1 0,4
Обмшу речовин/внутршньо[ секрецй 8 3,2
Iмунiтету 0 0
Психiчнi 11 4,4
Мовш 0 0
Сенсорнi 8 3,2
Порушення, зумовленi фiзичним калiцтвом 3 1,2
Важккть груп швалщносп I 3 1,2
II 35 14
III 212 84,8
Здатнiсть до пересування 232 92,8
ТрудовоТ дiяльностi 250 100
Обмеження Самообслуговування 158 63,2
життeдiяль- ОрieнтацiТ 10 4
ностi Контролю поведiнки 12 4,8
Навчання 40 16
Спiлкування 5 2
Медичнш 250 100
Психолого-педагогiчнiй 250 100
Фiзичнiй 128 51,2
Потреба в заходах реабштацм Професiйнiй 130 52
Трудовiй 195 78
Фiзкультурно-спортивнiй 31 12,4
Соцiальнiй та побутовiй 10 4
Забезпечення техшчними засобами реабштацм 96 38,4
Забезпечення виробами медичного призначення 31 12,4
нi кiнцевоí точки, проведено багатофакторний лшш-ний дискримiнантний аналiз Фiшера.
Узагальнений вигляд моделi багатофакторноТ ре-гресп:
Y = a + ax, + ax„ + • • • + ax, + ax (1)
0 1 1 2 2 60 60 61 61 v '
де y - показник результативностi iнновацiй; x1, x2, x3, ..., x60, x61 - фактори, що впливають на результативний показник;
a0 - постiйний показник, який не залежить вщ впливу фам^в;
a1, a2, a3, ..., a60, a61 - коефiцieнти багатофактор-ноí регресп.
Результати дослiджень та ix обговорення. Загальна характеристика обстеженого контингенту представлена в таблиц 1.
Таблиця 2.
Фактори оцшки реабмггацшного потенцiалу в учасникiв АТО з iнвалiднiстю
Дослщжеш блоки Параметри
Бюлопчний блок Вiк X1
Фiзична пiдготовка X2
Сощальний блок Мiсце проживання X3
Забезпеченiсть власним житлом X4
Збереження основних соц'юльних навичок
Мобшьшсть X5
Самообслуговування X6
Побутове життя X7
Омейний стан X8
Матерiальне забезпечення X9
Професшно-тру-довий блок Освiтнiй рiвень X10
Участь в трудовiй дiяльностi X11
Рацюнальшсть працевлаштування X12
Квалiфiкацiя працi X13
Стаж роботи за основною профеаею X14
Змiна (втрата) професп', квалiфiкацií у зв'язку з захворюванням, травмою X15
Трудова спрямованiсть X16
Психологiчний блок Репстр-синдром екзогенно-органiчний X17
Астенiчний синдром X18
Тривожний/Депресивний синдром X19
Когштивний синдром X20
Клшто- функцюнальний блок Важксть порушення функц1й орган1зму
Кровооб^у X21
Статико-динамiчноТ X22
Дихання X23
Травлення X24
Видшення X25
Кровотворення X26
Обмiну речовин/внутршньо[ секреци X27
lмунiтету X28
Психiчнi X29
Мовнi X30
Сенсорнi X31
Порушення, зумовлен фiзичним калiцтвом X32
Експертний блок Обмеження життед1яльност1
Здатшсть до пересування X33
ТрудовоТ дiяльностi X34
Самообслуговування X35
Орiентацií X36
Контролю поведiнки X37
Навчання X38
Спткування X39
Реабштацшний блок Потреба в заходах реаб1л1тацИ'
Медичнш X40
Психолого-педагопчнш X41
Фiзичнiй X42
Професiйнiй X43
Трудовш X44
Фiзкультурно-спортивнiй X45
Соцiальнiй та побутовiй X46
Забезпечення техшчними засобами реабЫтаци X47
Забезпечення виробами медичного призначення X48
Методом багатофакторного лiнiйного дискримшантного аналiзу нами визначе-но вектор оцшок коефiцiентiв в регресГГ та створено лшшну регресiйну модель щодо показника реабiлiтацiйного потенцiалу в учаснишв АТО з iнвалiднiстю.
Згiдно методу найменших квадралв, вектор Y(x) отримали за формулою: Y(x) = (XX)-1 (Х Y) (2)
Матриця X- початков exidHi данш. Матриця Y - результат обмеження життед'тльност'!.
Лшшна регресшна модель щодо показника РП для учасника АТО з швалщшс-тю мала вигляд:
y = 0.05-4.52х1 +0.05x2 +0.72x3 +2.31x4 +0.98x5 +0.97x6 +0.88x7 +0.66xs +2.01x9 +0.71x10 +4.11x11 +3.50x12 +0.31x13 +0.52x14 +0.67x15 +0.74xi6 -3.35xi7+0.44x18 +0.11xi9-3.35 x20 - 5.21x21 - 4.21 x22+ 0.78x23 +0.61x24 +0.79x25 +0.47x26 +0.82x27+0.11x2 — 2.02x9+ 0.3x„ - 1.21x, +0.07x„„ -7 4.21x,„ - 5.36x„
30
31
32
33
34
4.03x - 3.11x36 +0.82x +0.94x +0.98x39
35 36 37 38 39
4.51x40- 314x41 +101x42 +0 99x43- 5 84x44+ 0.84x45 +067x46 - 4.21x47 - 3 11x48
На пщст^ проведеного дослщження нами видшеш фактори, як були прюри-тетними в формуванш рiвня РП в учасни-мв АТО з швалщшстю (таблиця 2).
Серед них найбшьш питому вагу мали: вш (-4,52); важшсть порушення функцш: кровооб^у (-5,21), статико-динамiчноí (-4,21), психiчних (-2,02), сенсорних (слуху та зору) розладiв (-1,21); обмеження жит-тедiяльностi, зокрема: здатносп до трудо-во'| дiяльностi (-5,36), пересування (-4,21), самообслуговування (-4,03), орiентацií (-3,11). Серед вивчених критерив психо-логiчного блоку найбiльшу вагу склали когштивш розлади та, вiдповiдно, репстр-синдром за рахунок екзогенно-оргашчно-го (-3,35). Серед сощальних факторiв най-бiльш впливовими стали: «забезпеченiсть власним житлом» та «матерiальне за-безпечення» (+2,31 та +2,01, вiдповiдно). Серед професшно-трудових факторiв най-бiльшу вагу склали: «участь в трудовш ди яльностi» (+4,11) та «рацiональнiсть пра-цевлаштування» (+3,50). Серед потреб в заходах реаб^тацп найбiльш суттеву роль прослщковано за потребою в «медичнш реабштацп» (-4,51), «психолого-педаго-гiчнiй реабштацп» (-3,14), «трудовiй реа-бштацп» (-5,84), забезпеченш технiчними засобами реабштацп (-4,21), виробами медичного призначення (-3,11).
Таким чином, кореляцшний, множин-ний регресшний аналiз дозволив охарак-теризувати природу кнуючих зв'язкiв в математичнiй модели а саме визначити функцiональну залежшсть величини РП (Y) вiд найбшьш впливових на Y дослщжу-ваних фаст^в (x ). Отриманий в результат перевiрки придатностi експрес-моде-
лi коефiцieнт валiдностi R = 0,851, значущ^ь якого на рiвнi р<0,001. Отже валiднiсть експрес-моделi РП шд-тверджена за допомогою математично-статистичних методiв. Практична значимiсть експрес-моделi визна-чення факторiв РП полягала в тому, що вона врахову-вала комплекс шформативних показникiв, якi застосо-вуються в медико-експертнiй практицi.
Отже, нами сформульоваш складовi, якi формують реабштацшний потенцiал в учасникiв АТО з швалщ-нiстю.
Висновки
1. Реабштацшний потенцiал в учасникiв АТО з ¡н-валiднiстю е комплексним показником, що поеднуе бiологiчнi, сощальш, професiйно-трудовi, клЫко-функцiональнi, психологiчнi, експертш та реабшта-цiйнi фактори.
2. Лтарям-реабттологам для дiагностики реаби лп"ацшного потенцiалу в учасникiв АТО з швалщшстю при складаннi iндивiдуальноí програми реабштацп доцiльно використовувати багатофакторну статистич-ну модель з урахуванням 48 основних характеристик.
3. Об'ективна та рання оцшка реабшп"ацшного по-тенщалу сприятиме плануванню адекватних цiлiсних програм реабшнацп для учасникiв АТО з швалщшстю, що сприятиме пiдвищенню рiвня РП, вiдновленню звичайних видiв жипе^яльносп, працездатностi та соцiалiзацií, що в кшцевому результатi прогнозувати-ме усшшшсть реабiлiтацiйних заходiв.
Перспективи подальших дослщжень полягають у вивченнi обсягiв реабiлiтацiйних заходiв для учасни-кiв АТО з швалщшстю.
Лiтература
1. Prioritetne zavdannya MSEK syogodni - kompleksna reabilitaciya invalidiv, osoblivo uchasnikiv ATO [Internet]. 2015.05.05. Dostupno: https:// moz.gov.ua/ua/portal/pre_20150505_f.html. [in Ukrainian].
2. Kontseptsiia Derzhavnoi tsilovoi prohramy z fizychnoi, medychnoi, psykholohichnoi reabilitatsii i sotsialnoi ta profesiinoi readaptatsii uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii na period do 2022 roku. Ofic visn Ukrainy. 2017;59:124;1809. [in Ukrainian].
3. Shevchuk VI, Beliaieva NM, Storozhuk LO, Yavorovenko OB, Semeniuk MV. Osnovni pokaznyky medyko-sotsialnoi reabilitatsii osib z invalidnistiu v Ukraini za 2017 rik: analityko-informatsiinyi dovidnyk. Vinnytsia: FOP Rogalska IO; 2018. 122 s. [in Ukrainian].
4. Cherniak SI, redactor. Osnovni pokaznyky invalidnosti ta diialnosti medyko-sotsialnykh ekspertnykh komisii Ukrainy: analitychno-informatsiini dovidnyky. Dnipropetrovsk: Accent PP; 2015-2017. 162 s. [in Ukrainian].
5. Osoblyvosti invalidnosti uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii ta yikh sotsialnoho zakhystu: metodychni rekomendatsii. Vinnytsia, 2017. 37 s. [in Ukrainian].
6. Nakaz MOZ Ukrainy Pro zatverdzhennia form indyvidualnoi prohramy reabilitatsii invalida, dytyny-invalida ta Poriadku yikh skladannia № 623 vid 08.10.2007 roku. Ofic. visn. Ukrainy. 2007 Listop 02;80:113;2996. [in Ukrainian].
7. Nakaz MOZ Ukrainy Pro zatverdzhennia Instruktsii pro vstanovlennia hrup invalidnosti. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2011 Hrud 02;91:251;3319. [in Ukrainian].
8. Postanova KMU Pytannia medyko-sotsialnoi ekspertyzy №1317 vid 03 hrudnia 2009 roku. Ofic. visn. Ukrainy. 2009 Hrud 18;95:52;3265. [in Ukrainian].
ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ РЕАБ1Л1ТАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ В УЧАСНИК1В АТО З 1НВАЛ1ДН1СТЮ Беляева Н. М., Куриленко I. В., Яворовенко О. Б., Гриневич Ю. Ф., Даниленко Ю. А.
Резюме. В po6oTi проведено вивчення фам^в реабiлiтацiйного потенцiалу (РП) учаснишв антитерористично! операцп (АТО) з швалщшстю. На пiдставi багатофакторного регресшного аналiзу встановлено, що РП у оаб з iнвaлiднiстю внаслiдок АТО представляв собою складний комплекс фамх^в: бюлопчних, сощальних, клЫко-функцюнальних, психолопчних, експертних, реабiлiтацiйних. Для дiагностики РП в учаснишв АТО з швалщшстю при складаннi шдивщуально! програми реабштацп (1ПР) доцiльно використовувати багатофакторну статистич-ну модель з урахуванням 48 основних характеристик.
Ключовi слова: учасники антитерористично! операцп (АТО) з швалщшстю, реабiлiтацiйний потенцiал (РП), iндивiдуальна програма реаб^тацп (1ПР).
ОСОБЕННОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЯ РЕАБИЛИТАЦИОННОГО ПОТЕНЦИАЛА У УЧАСТНИКОВ АТО С ИНВАЛИДНОСТЬЮ
Беляева Н. М., Куриленко И. В., Яворовенко О. Б., Гриневич Ю. Ф., Даниленко Ю. А.
Резюме. В работе проведено изучение факторов реабилитационного потенциала (РП) участников антитеррористической операции (АТО) с инвалидностью. На основании многофакторного регрессионного анализа установлено, что РП у лиц с инвалидностью вследствие АТО представляет собой сложный комплекс факторов: биологических, социальных, клинико-функциональных, психологических, экспертных, реабилитационных. Для диагностики РП у участников АТО с инвалидностью при составлении индивидуальной программы реабилитации (ИПР) целесообразно использовать многофакторную статистическую модель с учетом 48 основных характеристик.
Ключевые слова: участники антитеррористической операции (АТО) с инвалидностью, реабилитационный потенциал (РП), индивидуальная программа реабилитации (ИПР).
DETERMINATION OF REHABILITATION POTENTIAL IN DISABLED ATO PARTICIPANTS Belyaeva N. M., Kurilenko I. V., Yavorovenko O. B., Hrynevych Yu. F., Danylenko Yu. A.
Abstract. Objective: to study characteristics of rehabilitation potential (RP) in disabled participants of anti-terrorist operation (ATO).
Object and methods of investigation. 250 ATO participants from central, northern and western regions of Ukraine were studied under inpatient treatment between 2015 and 2017. All patients underwent comprehensive clinical and expert examination according to the standards of medical care and unified clinical protocols of tertiary care and rehabilitation in different pathologies. The following investigation methods were used: general scientific methods
(analysis, synthesis, generalization, comparison); content analysis of medical records and medical expert cases of patients; clinical methods; sociological methods (questionnaire, conversation); medical and biological methods; methods of mathematical statistics. To be enrolled in the study, all patients gave their informed consent to participate.
Results. Priority factors in formation of rehabilitation potential level in disabled ATO participants were determined on the basis of multivariate regression analysis. The most significant of them were found to be age (-4.52); dysfunction severity of blood circulation (-5.21), static and dynamic dysfunction (-4.21), mental (-2.02), sensory (hearing and vision) disorders (-1.21); limitation in daily living activities, namely: capability for work-related activity (-5.36), mobility (-4.21), physical self-maintenance (-4.03), orientation (-3.11). Among major psychological criteria studied were cognitive disorders and, consequently, register-syndrome due to exogenous organic disorders (-3.35). Such social factors as "provision of housing" and "financial status" (+2.31 and +2.01, respectively) were of great value as well. "Participation in labor activity" (+4.11) and "rational employment" (+3.50) dominated among work-related factors. Disabled ATO participants required the following rehabilitation measures: "medical rehabilitation" (-4.51), "psychological and pedagogical rehabilitation" (-3.14), "work rehabilitation" (-5.84), provision of technical means of rehabilitation (-4.21) and medical products (-3.11).
Thus, correlation analysis and multiple regression analysis made it possible to specify the nature of existing relationships in the mathematical model, namely, to determine the functional dependence of RP value (Y) on major study factors (x1-48). Assessment of express model capability showed validity coefficient to be 0.851, the level of significance being p<0.001. Express model proved to be of practical significance in determining RP factors, considering the indices used in medical expert practice.
Conclusions. RP in disabled ATO participants is a complex indicator which combines biological, social, occupational, clinical and functional, psychological, expert and rehabilitation factors. Objective early assessment of RP will lead to the development of adequate integral programs for disabled ATO participants.
Key words: disabled participants of anti-terrorist operation (ATO), rehabilitation potential (RP), individual rehabilitation program (IRP).
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 24.09.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-324-327
УДК 616.517-092: 616.1/8 - 036.12 - 06: 616.85:612.26.015.11
Черкашина Л. В.
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 МЕДИЧНОТ ДОПОМОГИ НА ПЕРВИННОМУ ЕТАП1 И НАДАННЯ ХВОРИМ НА ПСОР1АЗ: ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОБСЯГ1В ТА ОЦ1НКА АДЕКВАТНОСТ1 Л1КУВАЛЬНО-ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАХОД1В Хармвська медична академт шслядипломноТ освгги (м. Хармв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано у межах науково-дослщноТ роботи «Наукове обг"рунтування забезпечення доступност I якосп первинноТ меди-ко-саштарноТ допомоги (ПМСД) на засадах амейноТ медицини населенню репону» (держ. реестрац1я 0100и004260), «Обфунтування системи управлшня як1стю та ефектившстю ПМСД на засадах амейноТ медицини альському населенню» (держ. реестрац1я 0101и003582), кафедри амейноТ медицини, народноТ I нетрадицшноТ медицини та санологп (держ. реестра-ц1я № 0108и005248).
Вступ. Нишшш тенденцп розвитку загальноТ прак-тики-амейноТ медицини (ЗПСМ), як науковоТ спец1-альносл та практичноТ д1яльноси, та структуризац1я медичноТ допомоги за р1внями ТТ надання, характеризуются змЦенням акценив щодо довготривалого нагляду за хворими на хрошчш дерматози (ХД) л1ка-рем ЗПСМ [1-3]. ОсобливоТ актуальност1 набувае ця проблема в звязку з подальшим реформуванням га-луз! на принципах (ЗПСМ) та потребою у координац1Т медичних маршрут1в хворих на ХД I м1жфаховш (л1кар ЗПСМ - дерматовенеролог) сшвпрац по забезпечен-ню ефективних медичних маршрут1в таких хворих [4]. Водночас, нормативними документами передбача-еться, що л1кар ЗПСМ забезпечуе комплаенс з патентом та формуе прихильшсть хворого до довготривалого л1кування, зокрема I в перюд м1ж загостреннями ХД. Недостатньо вивченими аспектами ц1еТ проблеми
е забезпечення л1кувально-проф1лактичного процесу та його якосп, як компоненту д1яльност1 л1каря ЗПСМ [4]. Саме тому, у вказаному контексп, важливим е роз-робка методологи оц1нки якост1 л1кувально-проф1лак-тичного процесу на етап1 ПМСД стосовно хворих на псор1аз, вивчення обсяпв л1кувально-проф1лактичних заход1в в перюд м1ж загостреннями ХД [5-7].
Мета дослщження полягала у вивченн1 обсяпв та адекватносп використання л1кувально-проф1лактич-них заход1в л1карями первинноТ ланки при наданш медичноТ допомоги хворим на псор1аз.
Об'ект i методи дослщжень. Анал1з обсяг1в та адекватност1 л1кувально-проф1лактичних заход1в (ЛПЗ) на етап1 ПМД виконано серед 110 хворих на псор1аз з урахуванням тяжкоси переб1гу ХД та неме-дикаментозноТ I фармакотерапевтичноТ компонент. Для вивчення частоти використання тих чи ЛПЗ, по-передньо було складено карту експертноТ оц1нки, до якоТ за результатами експертноТ оцшки внесено дан1 з амбулаторноТ карти (ф.025/о) чи / та 1сторп хвороби (ф.003/о) хворих на ХД. Розглядаючи процес забезпечення якосп л1кувально-проф1лактичного процесу (ЛПП) як багатокомпонентну систему нами визначено виб1р методологГТ системного пщходу, оцшки та анал1-зу. У вказаному контексп, як вщомо 1з теорп та практики функц1онування багатокомпонентних систем, важ-ливе значення мае р1вень впорядкованост1 системи, яка е кшьтсною характеристикою ТТ як1сного стану [810]. Саме тому, задля отримання штегральноТ оц1нки
