CC BY
15
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-332-335 УДК 616-082:355.11-036.86(477)
1Беляева Н. М., 1Яворовенко О. Б., 1Куриленко I. В., 2Даниленко Ю. А., 2Чеклишева I. М.
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЦП МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНО'' РЕАБ1Л1ТАЦИ УЧАСНИК1В
АНТИТЕРОРИСТИЧНО'1' ОПЕРАЦ1'' З 1НВАЛ1ДН1СТЮ 1НД1 реабйттацп oci6 з iнвалiднiстю Вiнницького нацiонального медичного унiверситету
ím. М.1. Пирогова (м. Вшниця) 2Центр медико-сощальноТ експертизи ВшницькоТ областi (м. Вiнниця)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом науково-до-слiдноí роботи «Розробити пропозицп з оптимiзaцN системи медико-соцiaльноí реабтп"ацй швал^в-учасникiв антитерористично1 операцп», державний реестрацшний номер 0116U001419.
Вступ. В умовах вшни реабiлiтацiя вшськовослуж-бовщв мае загальнодержавне значення, е важливою складовою обороноздатностi кражи.
Мережа лтувальних закладiв для надання ме-дичноУ та реабшп"ацшно1 допомоги учасникам анти-терористичноУ операцй (АТО) в УкраУш створюеться з осенi 2014 року. Зпдно Указу Президента Украши №880/2014 «Про Ршення Ради нацюнально"| безпе-ки i оборони Украши вщ 4 листопада 2014 року», до-ручення Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 24.11.2014 р. №42513/1/1-14 щодо виконання Протокольного рiшення Адм^страцп Президента Укра'|-ни стосовно со^ально'| реабЫтацп учасникiв АТО на Сходi Украши та протезування осiб, постраждалих пiд час АТО, проводиться в гостталях ветеранiв вiйни (ВВ). Дiяльнiсть госпiталiв визначена Законом Укра'|-ни «Про статус ветерашв вiйни, гарантй íx сощально-го захисту». В Укра1ш функцiонуе 29 госпiталiв ВВ та 20 госттальних вiддiлень. Вони визначен головни-ми координаторами роботи по оргашзацп надання медично'| допомоги, проведення виновного лту-вання та реабтп"ацшних заxодiв учасникiв АТО в областях. Для забезпечення реаб^тацй та со^ально! адаптацп учасникiв АТО в усix регiонаx Украши створена система надання медично'|, психоло^но^ со-фально"| допомоги демобiлiзованим учасникам АТО [1,2]. Розробляються «Дорожш карти надання ме-дично'| допомоги, виновного лiкування та реабЫта-цiйниx заxодiв» для учасникiв АТО, на базi госпiталiв ВВ створено «бдине втно» звернень для учасникiв АТО, налагоджуеться система íx обстеження, лтуван-ня, реабштацп [3,4,5,6]. Вiдповiдно до Дорожньо'( карти, медична допомога учасникам АТО надаеться в закладах охорони здоров'я загально'| мережi та спе-цiалiзованиx медичних закладах областей. При по-требi у реабЫтацп та виновному лiкуваннi учасникiв АТО направляють до обласних госпiталiв ВВ, а також обласних закладiв третинного рiвня надання медич-но'| допомоги згiдно з Дорожньою картою.
Сощальний захист осiб з iнвалiднiстю, якi при-ймали участь в антитерористичнш операцй (АТО), е одшею з прiоритетниx завдань держави та суспшь-ства. Актуальшсть проблеми обумовлена значним збiльшенням в останш роки чисельностi осiб моло-
дого та середнього працездатного вту, ям приймали участь в бойових дiяx та яким встановлена швалщ-нiсть, а також необxiднiстю розробки адекватних за-xодiв сощально1 допомоги та захисту. Ц особи гостро потребують державних гарантш в отриманш роботи, життя, освiти, медичного обслуговування, софально[ допомоги, духовного розвитку, в т.ч. реабштацп.
Реалiзацiя соцiальноí пол^ики у сферi реабЫта-цп оаб з iнвaлiднiстю здiйснюеться за допомогою iндивiдуaльниx програм реаб^тацй (1ПР). В реаби лiтaцiйний комплекс входять послуги медичноí, пси-холого-педагопчно1, фiзичноí, профе^но^ трудовой фiзкультурно-спортивноí, сощально-побутово1 реа-б^тацй, теxнiчнi засоби, вироби медичного призна-чення. Законодавством формування 1ПР покладено на медико-сощальш експертнi комiсií (МСЕК) [7,8]. В 1ПР вказуються не тшьки потреби особи з швалщ-нiстю в рiзниx видах реабЫтацй, але й i aдреснiсть зaклaдiв реаб^тацй, куди повиннi спрямовуватись учасники АТО для отримання потрiбниx 1м послуг, за-собiв, виробiв медичного призначення.
Метою дослщження було вивчення реаб^тацш-ного маршруту учaсникiв АТО з швалщшстю.
Об'ект i методи дослщження. Дослiдження проведено в 19 областях Украши в Центрах медико-со-фально"| експертизи на пща^ вивчення 3947 1ПР учaсникiв АТО з швалщшстю та анкетування лiкaрiв обласних МСЕК. Анкета складена у вщповщносп is структурою 1ПР. В анкету включен питання реабЫ-тацшного маршруту осiб з iнвaлiднiстю по кожнш склaдовiй 1ПР. Використaнi методи: анкетування, ме-тa-aнaлiз, статистичний, експертних оцшок, структур-но-логiчний aнaлiз.
Результати дослщження та Тх обговорення. Ана-лiз реaбiлiтaцiйного маршруту учaсникiв АТО з шва-лiднiстю показав, що для отримання послуг з медич-но1 реабштацп згiдно 1ПР вони спрямовуються як в цившьш медичш заклади (53,3%), так i в заклади, що спецiaлiзуються на медичнш допомозi вiйськовим (46,7%).
Серед цивiльниx зaклaдiв нaйбiльшa доля при-падае на полшлЫчш та стaцiонaрнi вiддiлення ра-йонних та мiськиx лiкaрень (32,9%), заклади реа-бiлiтaцiйноí спрямовaностi - центри та вщдтення медично1 реаб^тацй, лiкaрнi вiдновного лiкувaння тощо (14,5%), менша - на спецiaлiзовaнi науково-до-слiднi iнститути (5,9%). В лтувальних закладах реаби лiтaцiею учaсникiв АТО займаються амейш лiкaрi, як1 складають свш реaбiлiтaцiйний маршрут. 1з заклад!в, якi спецiaлiзуються на медичнiй допомозi вшсько-
вим, найбiльше використовуються мiсцевi госттал1 ветерашв вiйни (24,8%) та вшськов! госпiталi (13,9%), менше - центральш заклади, в т.ч. госпiталь «Лкова поляна» (4,0%), УкраТнський державний медико-со-цiальний центр ветеранiв вiйни. В них спрямовуеться невелика кiлькiсть учаснишв АТО з iнвалiднiстю з 6 репошв УкраТни (Волинська, Житомирська, Закар-патська, lвано-Франкiвська, Рiвненська, м. КиТв). Для оргашзаци проведення реабiлiтацiйних заходiв при госпiталях ветеранiв вiйни створеш реабiлiтацiйнi комiсiТ, якi розглядають 1ПР та формують свiй реаби лгацшний маршрут. На цi комюТ МСЕК спрямовують тiльки 4,5% осiб з швалщшстю в 4 регiонах УкраТни (Житомирська, Сумська, Харкiвська, м. КиТв).
Профтактичш заходи для осiб з швалщшстю представляють третинну профiлактику. Особливо важливою е диспансеризацiя учасникiв АТО з шва-лiднiстю. Ця послуга медичноТ реабЫтацп в основному проводиться в лтувально-профтактичних закладах (ЛПЗ) - полтлштах, стацiонарах мiського та районного рiвня, реабiлiтацiйно-оздоровчих центрах, центрах здоров'я тощо (75,4%), iз закладiв, як1 спецiалiзуються на допомозi вiйськовим, використовуються госпiталi та вщдтення ветеранiв вiйни - у майже ЛА учаснишв АТО з швалщшстю.
На реконструктивну хiрургiю учаснимв АТО з ш-валiднiстю в бшьшосл випадкiв спрямовують в спе-цiалiзованi вiддiлення мiських, обласних лтарень, спецiалiзованi НД1, а у вiйськовi заклади - в 25,0%.
Для санаторно-курортного лтування МСЕК спрямовують осiб з iнвалiднiстю в основному в цившьш заклади: спецiалiзованi санаторно-курортш комп-лекси, реабiлiтацiйнi вiддiлення санаторпв, лiкарнi реабЫтацп, спецiалiзованi центри санаторно-ку-рортноТ реабЫтацп.
Психiатричну допомогу учасники АТО з швалщ-нiстю в переважнш бiльшостi (76,2%) отримують в амбулаторних та стацюнарних вiддiленнях психia-тричних лiкарень, тодi як в гостталях ветеранiв вiйни та вшськових госпiталях - тiльки в 23,8%.
Медичне спостереження використовуеться для контролю за ходом реабштацшного процесу та оцш-ки його результат, воно проводиться мiж чергови-ми оглядами на МСЕК вщповщно до 1ПР. Основними закладами, де здiйснюеться ця послуга, е полтлшти ЛПЗ, в незначнш мiрi - госпiталi ветерашв вiйни.
Для учасникiв АТО з швалщшстю суттеву роль мае психолопчна реабiлiтацiя, послуги якоТ рекомен-дуються лтарями МСЕК у 95% випадшв. В структур! надавачiв цих послуг практичнi психологи складають 28,6%, центри та вщдтення медико-психолопчноТ' реабЫтацм - 24,8%, госпiталi ветеранiв вiйни - 24,5%, психiатричнi лiкарнi - 18,4%, громадськ оргашзаци -10,2% (Запорiзька, lвано-Франкiвська, МиколаТвська, Сумська, м. КиТв), що е особливiстю в наданш психо-лопчноТ допомоги для даного контингенту хворих. Тобто в цившьш лтувальш заклади спрямовують 71,5%, а в заклади, що спецiалiзуються на допомоз1 вiйськовим, - 24,5% учаснишв АТО з iнвалiднiстю.
Послуги з фiзичноТ реаб^таци, а саме: консуль-тування - в 70,5% випадмв проводиться в цивiльних закладах та в 29,5% - у вшськових; ерготератя - тть-ки в цивтьних закладах; кiнезотерапiя - в 64,1% - в цивтьних та в 30,8% випадмв - у вшськових; лту-вальний масаж та лтувальна фiзкультура майже в 2/3
випадкiв - в цивiльних лтувальних закладах, iншi - у вшськових.
Послуги з професшноТ реаб^таци надають в основному центри зайнятосл (68,0-73,9% - в залеж-ностi вщ послуги) та центри i вщдшення професшноТ' та сощально-трудовоТ реабЫтацм оаб з iнвaлiднiстю (24,0-30,8%). Надавачами послуг з професшноТ осви ти в 45,2% випадшв е нaвчaльнi заклади МОН УкраТни I-IV рiвнiв акредитацп, де передбачено навчання оаб з швалщшстю.
Для надання послуг з трудовоТ реабштацп, а саме: пристосування та створення робочого мкця з урахуванням безпеки та особливих потреб особи з швалщшстю спрямовуються за мкцем роботи (47,2%) або в центри зайнятосл (44,4%); для рацю-нального працевлаштування - в центри зайнятосл (51,5%), центри та вщдшення сощально-трудовоТ та професшноТ реабЫтацм осiб з iнвaлiднiстю (27,3%), в громадськ оргашзаци та iншi недержавш установи (21,2%).
Для отримання послуг з фiзкультурно-спортивноТ реабЫтацп, а саме навчання навичкам занять з фи зичноТ культури учaсникiв АТО з швалщшстю спрямовують в центри фiзичноТ культури та спорту осiб з ш-вaлiднiстю (42,9%), в центри та вщдшення сощальноТ' реабЫтацп оаб з швалщшстю (32,2%), в громадськ1 оргашзаци осiб з iнвaлiднiстю та iншi недержaвнi оргашзаци (24,9%).
Сощальна та побутова реaбiлiтaцiя передбачае вщновлення соцiaльного статусу людини, здатносл до самостшноТ сусптьноТ i родинно-побутовоТ ди яльностi. Для навчання основним сощальним навичкам близько У оаб з швалщшстю спрямовуються в центри та вщдшення медико-сощальноТ реабЫтацп територiaльних центрiв сощальноТ допомоги само-тнiм непрацездатним громадянам (СНГ) управлшь прaцi та соцiaльного захисту населення (УП та СЗН). Для пристосування меблiв, установлення обладнан-ня для адаптаци житлових примiщень значну роль грають територiaльнi вiддiли соцiaльного захисту (57,1%), менше - протезы пщприемства (25,0%) та вщдтення медико-сощальноТ реабЫтаци територи альних центрiв сощальноТ допомоги пенаонерам та СНГ УП та СЗН (17,9%). Сощально-побутовий патронаж, як правило, здшснюеться вiддiленнями меди-ко-сощальноТ реабЫтаци територiaльних центрiв сощальноТ допомоги пенсiонерaм та СНГ УП та СЗН (77,8%). На працетератю оаб з швалщшстю спрямовують у вищеозначеш заклади, а певну частину - в громадськ оргашзаци осiб з iнвaлiднiстю та iншi не-держaвнi оргашзаци (26,1%).
Для отримання техшчних зaсобiв бiльшiсть оаб з швалщшстю спрямовуються в управлшня прaцi та соцiaльного захисту населення, певне мкце в забез-печенш технiчними засобами займають Фонд трального захисту осiб з швалщшстю (19,5%), пщпри-емства по виготовленню протезноТ продукци (19,5%), в складних випадках - Державна служба у справах ветерашв вшни та учаснимв АТО - для виршення пи-тання про протезування за кордоном (17,1%).
Забезпечення виробами медичного призначен-ня учаснишв АТО з швалщшстю вiдбувaеться в лту-вaльно-профiлaктичних закладах, де амбулаторно або стацюнарно, а також в побутових умовах, вони можуть отримати вщповщний вирiб зпдно iз «По-
рядком забезпечення швал^в i дтей-швал^в тех-шчними та iншими засобами» (Постанова КМУ вiд 3 грудня 2009 р. №1301).
Висновки
1. На даний час створена система медико-со-щальноУ реабЫтацп учасникiв АТО з швалщшстю, в структурi якоУ щодо надання медичноУ, професш-но-трудово'|, психолопчноУ, сощальноУ реаб^таци, забезпеченнi техшчними засобами та виробами ме-дичного призначення основне мкце вiдведено ци-вiльним закладам.
2. Заклади, ям спецiалiзуються на допомозi вш-ськовим, в меншш мiрi задiянi в реабiлiтацiйному
процесi учасникiв АТО з швалщшстю та здiйснюють медичну, психолопчну, фiзичну реабiлiтацiю та ме-дичну подготовку до протезування.
3. В системi медико-сощальноУ реаб^таци учас-нишв АТО з iнвалiднiстю вiдповiдну роль в^грають громадськi оргашзацп, якi здшснюють психолопчну, трудову, фiзкультурно-спортивну, соцiальну та побу-тову реабiлiтацiю.
Перспективи подальших дослiджень полягають у вивченнi шляхiв оптимiзацiï системи медико-соци альноУ реабЫтацп в учасникiв АТО з швалщшстю.
Лiтература
1. Organizacijni pytannya reabilitaciyi uchasnykiv antyterorystychnoyi operaciyi v gospitalyakh veteraniv vijny Ukrainy: Metodychni rekomendaciyi. Kyiv, 2014. 7 s. [in Ukrainian].
2. Systema gospitaliv dlya veteraniv vijny stane fundamentom stvorennya reabilitacijnykh centriv dlya uchasnykiv ATO. Press-sluzhba MOZ [Internet]. 2014.24.09. Dostupno: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=247625611 [in Ukrainian].
3. Palamarchuk V. Programa reabilitaciyi, na yaku orientuvatymet'sya vsya krayina (Zhytomyrshhyna). Vashe zdorov'ya. 2015 Chervnya 12;23-24:12. [in Ukrainian].
4. Dorozhnya karta medychnoyi reabilitaciyi vijs'kovosluzhbovciv, pracivnykiv Zbrojnykh Syl Ukrainy, Nacional'noyi gvardiyi, inshykh sylovykh struktur oblasti, shho braly uchast' u antyterorystychnij operaciyi. Ukraina, Zhytomyrska ODA, Departament okhorony zdorov'ya. Zhytomyr, 2014. [in Ukrainian].
5. Khimichuk I. Povoenna reabilitaciya: zcilyuvati neobkhidno ne lyshe tilo. Vashe zdorov'ya. 2015 Sichnya 9;1-2:16. [in Ukrainian].
6. Algoritm spryamuvannya uchasnikiv ATO z vidomchikh gospitaliv na reabilitaciyu v gospitali dlya veteraniv vijni [Internet]. 2015.22.01. Dostupno: http://dsvv.gov.ua/novyny/ato/alhorytm-spryamuvannya-uchasnykiv-ato-z-vidomchyh-hospitaliv-na-reabilitatsiyu-v-hospitali-dlya-veteraniv-vijny.html [in Ukrainian].
7. Zakon Ukrainy «Pro reabilitaciyu osib z invalidnistyu v Ukraini» vid 6 zhovtnya 2005 roku № 2961-IV (iz zminami ta dopovnennyami; ostanne - № 2318-VIII vid 13.03.2018). Dostupno: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 [in Ukrainian].
8. Prioritetne zavdannya MSEK syogodni - kompleksna reabilitaciya invalidiv, osoblivo uchasnikiv ATO [Internet]. 2015.05.05. Dostupno: https:// moz.gov.ua/ua/portal/pre_20150505_f.html [in Ukrainian].
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАШЗАЦП МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНО1 РЕАБ1Л1ТАЦИ УЧАСНИК1В АНТИТЕРОРИСТИЧ-НО1 ОПЕРАЦП З 1НВАЛ1ДН1СТЮ
Беляева Н. М., Яворовенко О. Б., Куриленко I. В., Даниленко Ю. А., Чеклишева I. М. Резюме. В робот проведено вивчення реабiлiтацiйного маршруту учаснимв антитерористичноУ операцп (АТО) з швалщшстю. Встановлено, що для задоволення потреб учаснишв АТО з iнвалiднiстю в послугах, засо-бах, виробах реабЫтацп iснуe розгалужена мережа органiзацiй медичноУ, сощальноУ, професшно-трудовоУ, психолопчноУ спрямованостi, бшьша частка з яких вiдноситься до цившьних закладiв, менша - до заклад!в, якi спецiалiзуються на допомозi вiйськовим, а також громадськi оргашзаци, якi загалом створили систему медико-сощальноУ реабтп"аци даного контингенту осiб з швалщшстю.
Ключовi слова: медико-соцiальна реабтп"ащя, учасники антитерористичноУ операцп (АТО) з швалщшстю, надавачi реабiлiтацiйних послуг.
ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ УЧАСТНИКОВ АНТИТЕРРОРИСТИЧЕСКОЙ ОПЕРАЦИИ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ
Беляева Н. Н., Яворовенко О. Б., Куриленко И. В., Даниленко Ю. А., Чеклышева И. Н. Резюме. В работе проведено изучение реабилитационного маршрута участников антитеррористической операции (АТО) с инвалидностью. Установлено, что для удовлетворения потребностей участников АТО с инвалидностью в услугах, средствах, изделиях реабилитации существует разветвленная сеть организаций медицинской, социальной, профессионально-трудовой, психологической направленности, большая часть из которых относится к гражданским заведениям, меньшая - к учреждениям, специализирующимся на помощи военным, а также общественные организации, которые в целом создали систему медико-социальной реабилитации данного контингента лиц с инвалидностью.
Ключевые слова: медико-социальная реабилитация, участники антитеррористической операции (АТО) с инвалидностью, предоставители реабилитационных услуг.
FEATURES OF ORGANIZATION OF MEDICAL AND SOCIAL REHABILITATION OF ANTITERRORIST OPERATION PARTICIPANTS WITH DISABILITIES
Belyaeva N. M., Yavorovenko O. B., Kurylenko I. V., Danylenko Yu. A., Cheklysheva I. M. Abstract. The purpose of this study was to investigate the rehabilitation route of antiterrorist operation (ATO) participants with disabilities.
Object and methods of investigation. 3947 individual rehabilitation program (IRP) participants of ATO with disabilities from 19 regions of Ukraine were studied and questionnaires of regional medical and social expert commissions (MSEC) doctors were conducted. The questionnaire is compiled according to the structure of the IRP, including rehabilitation route questions.
Results. Analysis of the rehabilitation route of ATO participants with disabilities showed that various participants in the rehabilitation process take part in the complex rehabilitation. So medical care services are provided by civilian medical institutions (53.3%) and specialized military assistance institutions (46.7%); psychological services are provided by practical psychologists (28.6%), centres and departments of medical and psychological rehabilitation (24.8%), hospitals of veterans of war (24.5%), less often - psychiatric hospitals (18.4%), public organizations (10.2%); services from physical rehabilitation - mainly by civilian medical institutions. Services from vocational rehabilitation are provided by employment centres (68.0-73.9%), centres and departments of vocational and social rehabilitation of persons with disabilities (24.0-30.8%), educational institutions of the Ministry of Education and Science of Ukraine I-IV accreditation levels. In order to provide services for labor rehabilitation (the adaptation and creation of a workplace taking into account the safety and special needs) persons with disabilities are directed at the place of work (47.2%) or employment centres (44.4%), for rational employment - in employment centres (51.5%), centres and departments of social work and occupational rehabilitation of persons with disabilities (27.3%), public organizations and other non-state institutions (21.2%). For receiving physical cultural and sports rehabilitation services they were sent to the centres of physical culture and sports of persons with disabilities, centres and departments of social rehabilitation of persons with disabilities, public organizations; for social and community rehabilitation -to territorial centres of social assistance department of labor and social protection of the population, prosthetic enterprises, public organizations. Technical means are obtained in the department of labor and social protection of the population, and medical products are used in treatment and prophylactic institutions.
Conclusions. For satisfaction the needs of ATO participants with disabilities in services, means and products of rehabilitation, there is an extensive network of medical, social, vocational, and psychological organizations, most of which belong to civilian institutions, and less to specialized military assistance institutions, as well as public organizations, which in general created a system of medical and social rehabilitation of this contingent of persons with disabilities.
Key words: medical and social rehabilitation, antiterrorist operation (ATO) participants with disabilities, rehabilitation services providers.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 09.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-335-340 УДК 618.2 / 7 + 616-053.31 / 34]: 616-036.11: 616-07 Белорус А. I.
МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОДЕЛ1 ДЕТЕКЦП ТА ЗАПОБ1ГАННЯ ВИНИКНЕННЮ НЕСПРИЯТЛИВИХ ПОД1Й У ПЕРИНАТАЛЬН1Й ПРАКТИЦ1 Перинатальний центр ПолтавськоУ обласноУ ктшчноУ лшарш 1мен1 М.В. Сктфосовського (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Наукова робота е фрагментом НДР «Науковий супровщ, мошторинг та оцшка моделей розвитку сфери охорони здоров'я в УкраТш на репональному рiвнi» (№ державноТ реестраци 0115и002852; термш виконання 2015-2017 рр.) ДУ «УкраТнський шститут стратепчних дослщжень МОЗ УкраТни».
Вступ. Незважаючи на нашi найлiпшi намiри по-кращити здоров'я патента шд час лтувально^агнос-тичного процесу, несприятливi поди, що виникають у лтувальнш практик, на сьогодш досить поширеш. Ускладнення, пов'язаш з переб^ом хвороби, станом патента або особливостями лтування, вiдомi вже впродовж столггь. Однак лише в останне десятилп"-тя вщворотш несприятливi поди, випадки шкоди, пов'язаш з помилками та вщхиленнями в прийнятш практик, стали центром уваги медичноТ сшльноти.
Проведет в рiзних краТнах дослщження свщчать, що вщ 2,9% до 16,6% па^ен^в зазнають впливу не-сприятливих подш шд час надання Тм медичноТ до-помоги [1,2], при цьому Ц поди не тшьки завдають шкоди патенту, але й збтьшують тривал^ь його пе-ребування в стацiонарi та витрати на лтування [3,4]. Не е винятком i перинатальна медицина. За даними дослщжень до 1-4% полопв ускладнеш несприятли-вими подiями, з яких до 2/3 можна вважати вщворот-
ними [5,6]. Кшька дослщницьких програм та iнiцiатив показали, що уникнути можна до половини летальних випадмв пов'язаних i3 кровотечею, ппертошею, ш-фекцieю та тромбоемболiчними станами, ям е провщ-ними причинами тяжкоТ захворюваностi та смертност1 матерiв [7,8].
У розвинених краТнах основне джерело шформа-ци про несприятливi поди i помилки в медицин - це спецiальнi системи звп~носп про медичнi iнциденти. За визначенням ВООЗ, запровадження системи звп"-ност про несприятливi медичнi поди мае на мет не просто збiр даних, а отримання шформаци, необхщ-ноТ для налагодження зворотного зв'язку й ефектив-ного «управлшня» такими ризиками [9]. У бшьшост розвинених краТн свiту запровадженi нацiональнi системи мошторингу критичних iнцидентiв, якi вiдрiз-няються джерелами фiнансування та особливостями функцюнування. Так, в Англи, Дани, Чехи, Швеци такi системи е державними агенщями, а в Австрали система iнцидент-звiтування фiнансуеться австралшською Фундацiею з безпеки пацiентiв (Australia Patient Safety Foundation) [9].
В УкраТш проводяться лише поодинок дослщжен-ня з вивчення загальних питань безпеки пащетчв у перинатальних центрах [10], а систем шцидент-зви тування та вщповщноТ iнцидент-статистики взагалi не кнуе, однак не викликае сумшву, що кiлькiсть ме-
