Особливості визначення критеріїв репрезентативності для суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців в Україні Текст научной статьи по специальности «Право»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 1). С. 358-365.

ТРУДОВОЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦИАЛЬНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ

УДК 349.22

ОСОБЛИВОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРПВ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТ1 ДЛЯ СУБ'еКТШ ПРОФСП1ЛКОВО1 СТОРОНИ ТА СТОРОНИ РОБОТОДАВЦ1В В УКРА1Н1

Данилта Ю. С.

Харшвський нацюнальний педагог1чний утверситет м Г. С. Сковороди м. Харкш, Украта

У статп автор дослвджуе поняття «репрезентатившсть» та пропонуе власне визначення критерии репрезентативном! для суб'екпв профспшково' сторони та сторони роботодавщв. Здшснюеться аналiз сшввщношення критерiiв репрезентативностi та ознак дискримшани профспшок та органiзацiй роботодавщв. Визначаеться необхщшсть та актуальнiсть запровадження критерiiв репрезентативностi в Украiнi.

Ключов1 слова: репрезентатившсть, критерй репрезентативности професшш стлки, оргашзацп роботодавщв, сощальний дiалог

Постановка проблемы. Законом Укра'ни «Про сощальний д1алог в Укра'ш» у 2010 рощ були запроваджеш критери репрезентативносн, що визначають склад суб'екпв профстлково' сторони та сторони роботодавщв для участ у колектив-них переговорах з укладення колективних договор1в { угод, тристороншх або двостороншх, в органах та у м1жнародних заходах.

Здшснення ощнки вщповщносп критер1ям репрезентативности профспшками та оргашзащями роботодавщв покладаеться на Нащональну службу посередни-цтва та примирення та и вщдшення. Цими ж органами, загалом, проводиться вив-чення проблемних питань визначення критерив репрезентативности в Укра'ш.

Проте, з боку громадськост1, представниюв ряду профстлкових оргашзацш та оргашзацш роботодавщв висловлювались критичш зауваження щодо 'х необхщ-носн та законность

Аналгз останшх дослгджень та публгкацШ. Дослщженням юнування та розвит-ку шституту сощального д1алогу в Укра'ш займаються науковщ у сфер1 трудового права, сощологи, полггологи та державного управлшня, зокрема, В. Варениця, В. Давиденко, О. Куртакова, I. Лосиця, Н. Нечитайло, О. Трюхан, та шш1. Проте окре-мих наукових дослщжень, що були б присвячеш анал1зу особливостей застосуван-ня критерив репрезентативносн для суб'екпв профстлково' сторони та сторони роботодавщв в Укра'ш, немае.

Усе вищезазначене обумовило актуальшсть даного дослщження. Автор ставить за мету наукового дослщження у межах ще' статп дати власне визначення критерив репрезентативности для суб'екпв профспшково' сторони та сторони робо-

тодавщв; визначити, чи е критери репрезентативностi проявом дискримшаци по вiдношенню до профспiлок та оргашзацш роботодавцiв, а також проаналiзувати актуальнiсть та доцiльнiсть ïx введення в Украшь

Нормативно-правовою базою, що регулюе питання визначення критерiïв репрезентативности для профспiлковоï сторони та сторони роботодавщв в Украïнi е, зокрема, Закон Украши «Про сощальний дiалог в Укрш'ш» [1], Наказ Нацiональноï служби посередництва та примирення № 73 вщ 21.07.2011 року «Про затверджен-ня Порядку оцшки вiдповiдностi критерiям репрезентативностi та пщтвердження репрезентативностi суб'ектiв сторiн профспiлок та оргашзацш роботодавщв» [2], а також мiжнароднi акти, зокрема Конвенщя МОП № 87 вщ 1948 року про свободу дiяльностi профспiлок i захисту ïxнix прав [3] та Конвенщя МОП № 144 вщ 1976 року щодо тристороннix консультацш стосовно запровадження в життя мiжнарод-них норм у трудове законодавство [4].

Економiчна енциклопедiя визначае поняття «репрезентатившсть» як вщповщ-нiсть результат несуцiльного спостереження (що охоплюе не вс одиницi загально1' сукупностi, а тшьки деяку ïx частину, вщбрану за певним методом) результатам суцшьного спостереження (що охоплюе всi одинищ дослiджуваноï сукупностi) [5].

Вiльна енциклопедiя «Вiкiпедiя» вказуе, що репрезентативнiсть (вщ фр. Représentant - представник) - це здатшсть вибiрковоï сукупностi вщтворювати ос-новнi характеристики генерально1' сукупность Репрезентативнiсть досягаеться за рахунок правильного формування вибiрки, яка за принциповими для дослщження параметрами мае вщтворювати загальний об'ект дослщження [6].

А.Я. Боярський визначае поняття «репрезентатившсть» дещо по-iншому, вказу-ючи, що репрезентатившсть (вщ франц. représentatif - що е чим-небудь, показовий) в статистищ е головна властивють вибiрковоï сукупносп, що полягае в близькостi ïï характеристик (складу, середнix величин та ш.) до вiдповiдниx характеристик гене-рально1' сукупностi, з яко1' вщбрана (з дотриманням певних правил) вибiркова [7].

МОП у сво1'х нормах не дае визначення поняттю «репрезентатившсть», ïï критерий або найбшьш репрезентативноï профспiлковоï органiзацiï. Усе це вир> шуеться практикою окремих краш.

У статтi 1 Конвенцiï МОП № 144 визначено, що термш «представницью оргаш-зацiï» означае найбшьш представницью органiзацiï роботодавцiв i пращвниюв, надiленi правом на свободу об'еднання [4].

Так, у Записщ «Критери визначення найбшьш репрезентативних оргашзацш пращвниюв та роботодавщв» Субрегюнальним бюро для Центральноï та Сxiдноï Свропи МОП визначено, що не юнуе заздалегщь встановленоï унiверсальноï мо-делi визначення критерив репрезентативностi, що ïx МОП могла б запропонувати своïм державам-членам. З точки зору мiжнародниx трудових норм можна зазначи-ти, що положення, яю визначають систему репрезентативности не розглядаються контрольними органами МОП як несумюш з принципами свободи асощаци, у разi якщо наступш умови були дотриманi:

- визначення найбшьш репрезентативноï органiзацiï (-цiй) повинно здшсню-ватися на основi заздалегщь встановлених, точних та об'ективних критерив для запоб^ання будь-якоï можливостi упередженого ставлення чи зловживання. Це оз-

начае, що критери повинш визначатися урядом у прозорий спошб пiсля консуль-тацш з вiдповiдними органiзацiями працiвникiв та роботодавщв; вони не повинш вщдаватися на розсуд урядiв;

- розрiзнення мiж найбiльш репрезентативною органiзацiею та шшими оргаш-зацiями взагалi повинно обмежуватися лише певними преференцшними правами, наприклад, для таких цшей як колективш переговори, консультаци з органами влади або призначення делегапв до мiжнародних органiзацiй, таких як МОП;

- профспшки, що не вважаються найбiльш репрезентативними i таким чином не представлен у тристороншх консультативних органах або не беруть участ в укладеннi колективних угод, не повинш бути позбавлеш права на захист трудо-вих штерешв сво!х членiв, органiзацiю свое! дiяльностi, заходiв та формулювання сво!х програм, як це передбачено Конвенщею № 87;

- ршення державних оргашв щодо надання статусу найбiльш репрезентатив-них органiзацiй працiвникiв чи роботодавщв певним оргашзащям i як результат надання !м певних «дозвшьних привше!в та прав» не повиннi призвести до загро-зи свободi вибору пращвниюв або здiйснення незаконного впливу на вибiр оргаш-заци пращвниюв. Те ж стосуеться i роботодавщв [8].

Таким чином, держави при запровадженш у нацюнальне законодавство норм щодо визначення критерив репрезентативности самостшно враховують економiч-ний та сощальний стан краши, вже iснуючi положення права та практику !х засто-сування, актуальнiсть та доцiльнiсть введення критерив репрезентативности тощо. При цьому обов'язково мають бути врахованi перелiченi вище умови задля недо-пущення порушення принципу свободи профспiлок та оргашзацш роботодавщв. Отже, запропоноваш МОП умови е своерщною мiрою визначення поняття «критерив репрезентативности» та становлять межу свободи дш держав при !х запровадженш.

Слщ зазначити, що принцип репрезентативности може застосовуватись лише до колективних прав та штерешв пращвниюв. З шдивщуальних прав жодна про-фспiлка не може бути позбавлена права представлення штерешв сво!х членiв або ошб, якi звернулися до не! з таким проханням. Професшш спiлки та !х об'еднання, оргашзаци роботодавцiв та !х об'еднання, що не вщповщають критерiям репре-зентативностi, за ршенням сво!х виборних органiв можуть надавати повноважен-ня репрезентативним органiзацiям та об'еднанням вщповщного рiвня для представлення сво!х iнтересiв або вносити на розгляд вщповщних органiв сощального дiалогу сво! пропозици. Цi пропозици е обов'язковими для розгляду сторонами тд час формування узгоджено! позици та прийняття рiшень.

Таким чином, запровадження критерив репрезентативности до вггчизняно-го законодавства не обмежуе права профспшок та органiзацiй роботодавцiв та не порушуе принцип рiвностi у !х дiяльностi. Отже, не можна вважати за прояв дискримшаци профспшок або оргашзацш роботодавщв призначення законодав-ством окремих повноважень в сферi захисту штерешв члешв оргашзаци, тш про-фспiлцi або тiй оргашзаци роботодавцiв, яка е репрезентативною або найбшьш репрезентативною для певного шдприемства, регюну чи галузi. Адже поняття «дискримшаци» передбачае абсолютне заперечення, знищення або обмеження

р1вного здшснення ус1х прав та свобод, що у свою чергу загрожуе загальновизна-ним звичаям чи правилам. Окр1м цього, дискримшащя створюе умови, за яких одна сторона ставиться у прше становище, пор1вняно з шшими. У випадку ж вста-новлення умов для критерив репрезентативносн переслщуеться протилежна мета. Саме завдяки наявним умовам не допускаеться переходу поняття «вщмшносн» до поняття «дискримшаци». Це забезпечуеться i необхщшстю проведення поперед-ньо' консультаци м1ж сторонами, i встановлення лише окремих переважних прав, i врахування основоположних норм Конвенци № 87, i прюритету принципу свободи сторш сощального д1алогу. Р1вшсть вимагае, аби однаковими правами могли кори-стуватись вс профспшки i вс оргашзаци роботодавщв. Проте найголовшшим е, щоб в конкретних ситуащях використати щ повноваження у якнайкращий спошб для пращвниюв та роботодавщв. Для досягнення ще1' мети й юнують критери репрезентативносн, як дозволяють у визначених ситуащях представляти штереси пращвниюв тш профспшщ, а штереси роботодавщв - тш оргашзаци, як можуть щ штереси представити найкраще.

На тдтвердження висловлено' думки можна навести судове ршення по справ1 «Нащональна профспшка полщи Бельги проти Бельги», прийняте ще 27 жовтня 1975 року Свропейським судом по правам людини [9], вщповщно до якого Суд, проанал1зувавши обставини справи та положення Конвенци МОП № 87, прийшов до висновку, що оспорювана регламентащя проведення консультацш з найбшьш представницькими профспшками, не е порушенням та вщповщае вимогам Конвенци. У наведеному ршенш Суд заявляе, що незважаючи на те, що формулюван-ня статп 14 Конвенци «без будь-яко' вщмшноси» носить дуже широкий характер, дана ж стаття не забороняе будь-яку вщмшшсть при здшсненш визнаних прав i свобод. Намагаючись виявити «критери, як дозволяють визначити, чи дшсно дана вщмшшсть ... представляе собою порушення статп 14», Суд постановив, що «р1вшсть порушена, якщо вщмшшсть не мае шякого об'ективного 1 розумного ви-правдання», i що «якщо таке виправдання юнуе, то воно мае бути ощнено з точки зору мети 1 ефективносн, з урахуванням принцитв, як превалюють у демократичному суспшьстви».

Слщ зазначити, що в Укра'ш також була спроба визнати такими, що не вщ-повщають Конституци Укра'ни (е неконституцшними) окремi положення статей 5, 6, 7, 8, 9, 10 Закону Укра'ни «Про сощальний д!алог в Укра'ш», вщповщно до яких встановлено критери репрезентативносн для профспшок, 1'х органiзацiй та 1'х об'еднань на нащональному, галузевому, територiальному р1внях, а також щодо делегування власних повноважень репрезентативносн органiзацiям i об'еднанням для представлення сво'х iнтересiв. Проте Конституцшний суд Укра'ни вщмовив у вщкритл конституцшного провадження, щоправда, у зв'язку ¡з невiдповiднiстю конституцшного подання вимогам, передбаченим Конститущею Укра'ни та Законом Укра'ни «Про Конституцшний Суд Укра'ни» та непiдвiдомчостi Конституцш-ному Суду Укра'ни питань, порушених у конституцшному поданнi [10].

В Укра'ш репрезентативнiсть врегульована Законом Укра'ни «Про соцiальний дiалог в Укра'ш», який визначае 11 загальнi критери для сторш сощального д!алогу, репрезентативш профспшки та оргашзаци роботодавцiв на вшх р1внях, а також за-

гальний порядок проведення оцшки вщповщносп критерiям репрезентативность Вщповщно до статтi 5 вказаного Закону загальними критерiями репрезентатив-ност для суб'eктiв профспiлковоï сторони та сторони роботодавщв е:

- легалiзацiя (реестрацiя) зазначених органiзацiй (об'еднань) та ïx статус;

- для профспшок, ïx оргашзацш та об'еднань - загальна чисельшсть ïx члешв, для оргашзацш роботодавщв та ïx об'еднань - загальна чисельшсть пращвниюв, яю працюють на пiдприемстваx - членах вщповщних органiзацiй роботодавцiв;

- галузева та територiальна розгалуженiсть [1].

Слщ зазначити, що представлений перелiк критерив репрезентативности на думку критикiв, потребуе подальшого доопрацювання. Так, представники ряду профспшкових органiзацiй та органiзацiй роботодавщв критично поставилися до вказаного перелшу критерив репрезентативности оскiльки у такий спошб було мiнiмiзовано вплив тих профспшок та оргашзацш роботодавщв, яю не пройшли так званий репрезентативний фшьтр [11, с. 29 - 30].

Так, з даним висловленням можна погодитись, i як вже було визначено вище, критери репрезентативности не е обмеженням прав профспшок та оргашзацш роботодавщв, проте ефектившсть таких високих вимог для профспшок на нацю-нальному рiвнi можна буде зрозум^и лише з часом.

Для прикладу можна навести критери, яю визначають найбшьш репрезентатив-ш оргашзаци в Болгари, за Трудовим кодексом Болгари:

1) для профспшок:

- мають налiчувати мiнiмум 50 000 члешв;

- мтмум 50 оргашзацш, що нараховують не менше 5 членiв/кожна у бiльш шж половинi галузей;

- мiсцевi осередки у бшьш нiж 50% мунщипалтеив;

- статус юридичноï особи;

2) для оргашзацш роботодавщв:

- повинш мати мшмум 500 члешв з кшьюстю пращвниюв не менше 20 у кожного;

- оргашзаци, що нараховують не менше 10 члешв/кожна у бшьш шж 1/5 галузей;

- мiсцевi осередки у бшьш шж 1/5 мунщипалгге^в;

- статус юридичноï особи [12].

Вбачаеться, що кшьюсть членiв для профспiлок е меншою, нiж закрiплено законодавством Украши, проте iншi вимоги е достатньо високими. Отже, кож-на держава, оцшюючи своï економiчнi та сощальш можливостi, встановлюе для себе и критерiï репрезентативностi, за якими реально можна визначити найбшьш представницью профспшки та оргашзаци роботодавщв. На нашу думку, на сьо-годшшнш день важко оцшити «реальшсть» та «щевють» встановлених критерiïв репрезентативностi в Украшь Слiд погодитися, що вони е достатньо високими i мають наршання з боку не лише професшних спшок, а й Мiжнародноï оргашзаци пращ. Проте, з шшого боку, таю вимоги мають стати для сторш сощального дiало-гу стимулом для активност та ефективностi дш, що наразi е важливим шдгрунтям розвитку соцiального дiалогу.

Аналiзуючи ус дослiджуванi вище нормативно-правовi акти, а також iншi ви-користанi джерела, приходимо до висновку, що критери репрезентативности сторш

сощального дiалогу становлять собою сукупшсть вимог, виконання яких дозволяе сторош брати участь у колективних переговорах або делегувати представниюв до нацюнальних тристороннiх органiв, що базуються на принципах об'ективностi, неупередженосн i рiвностi. Вбачаеться, що критери репрезентативности е тими параметрами, за якими здшснюеться вибiрка з-помiж ушх професiйних спiлок, ор-ганiзацiй роботодавщв та !х об'еднань найбiльш репрезентативних.

Критичне ставлення до запровадження критерив репрезентативносн частково виправдано неможливютю багатьом профспшкам та органiзацiям роботодавцiв представляти сво! iнтереси на конкретних рiвняx. Проте, як було визначено, на-вiть враховуючи той факт, що у порiвняннi з найбiльш репрезентативними ус iншi профспiлки та оргашзаци роботодавщв знаходяться у менш випдному становищi, самi по собi критери репрезентативносн не можна вважати за прояв дискримшаци. Адже Конвенщя МОП № 87, закршлюючи право свободи профспшок, не га-рантуе тим самим !м особливого ставлення з боку держави. Окрiм цього, не по-рушуеться й принцип рiвностi профспiлок, адже жодна профспшка не позбавлена права представляти штереси сво!х пращвниюв з ix шдивщуальних прав.

Запровадження критерив репрезентативностi у нащональне законодавство Укра!-ни стало одним iз крокiв, що змшюе систему трудових та соцiально-економiчниx вщносин. I на шляху розвитку сощального дiалогу саме критери репрезентативностi мають стати тим стимулом для профспшок та оргашзацш роботодавщв, що сприя-тиме !х активнiй дiяльностi та шдвищить ефективнiсть i якiсть !х роботи.

Список лiтератури:

1. Закон Украши «Про сощальний д1алог в Украш» в1д 23 грудня 2010 року № 2862-VI // Ввдомосп Верховно! Ради Украши (ВВР), 2011, N 28, ст. 255.

2. Наказ Нащонально! служби посередництва i примирення ввд 21.07.2011 № 73 «Про затверджен-ня Порядку ощнки в1дпов1дносп критер1ям репрезентативност та тдтвердження репрезентативносп суб'екпв сторш профспiлок та оргашзацш роботодавщв» [Електронний доступ] / http://zakon.nau.ua/ doc/?code=v0073299-11.

3. Конвенщя МОП про свободу асощацп та захист права на оргашзацта в1д 09.07.1948 р. № 87 [Електронний доступ] / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_125.

4. Конвенця МОП Тристоронш консультаци для сприяння застосуванню м1жнародних трудових норм в1д 21.06.1976 № 144 [Електронний доступ] / http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_175.

Konventsiya MOP Tristoronni konsultatsiyi dlya spriyannya zastosuvannyu

mizhnarodnih trudovih norm vid 21.06.1976 № 144 [Elektronniy dostup] /

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_175.

5. http://slovopedia.org.ua/38/53408/383774.html.

6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Репрезентативнiсть.

7. http://vseslova.com.ua/word/Репрезентативнiсть-90174u.

8. www.ntser.gov.ua/assets/files/.../reprezent.1.doc.

9. Ршення ввд 27.10.1975 року Свропейського суду по правам людини «Нащональна профстлка полщи Бельги проти Бельги» [Електронний доступ] / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/980_087.

10. Ухвала Конституцшного суду Украши вщ 27.12.2011 № 67-у/2011 «Про вщмову у вщкрит конституцшного провадження у справ1 за конституцшним поданням 50 народних депутатв Украши щодо вщповщ-носп Конституци Украши (конституцшносп) окремих положень статей 5, 6, 7, 8, 9, 10 Закону Украши «Про сощальний д1алог в УкраМ» [Електронний доступ] / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v067u710-11

11. Формування социального д1алогу в сучасних умовах: свгтовий досвщ та украшська практика. - К.: Н1СЛ, 2011. - 47 с. [Електронний доступ] / http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Soc_dialog-a37a4.pdf.

12. http://archive.bild.net/legislation/docs/7/lc.html.

Данилина Ю. С. Особенности определения критериев репрезентативности для субъектов профсоюзной стороны и стороны работодателей в Украине / Ю. С. Данилина // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 1. - С. 358-365.

В статье автор исследует понятие «репрезентативность» и предлагает собственное определение критериев репрезентативности для субъектов профсоюзной стороны и стороны работодателей. Осуществляется анализ соотношения критериев репрезентативности и признаков дискриминации профсоюзов и организаций работодателей. Определяется необходимость и актуальность внедрения критериев репрезентативности в Украине.

Ключевые слова: репрезентативность, критерии репрезентативности, профессиональные союзы, организации работодателей, социальный диалог.

FEATURES DEFINING THE CRITERIA FOR REPRESENTATIVENESS OF THE SUBJECTS AND THE TRADE UNION SIDE OF EMPLOYERS IN UKRAINE

Danilina Y. S.

Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda, Kharkiv, Ukraine

Law of Ukraine "On Social Dialogue in Ukraine" were introduced representativeness criteria that define ethnic composition of party and trade union of employers to participate in collective negotiations on collective agreements, tripartite or bilateral agencies and international events.

International Labour Organization and the effective legislation of Ukraine in their rules does not provide a definition of "representativeness" of the criteria or the most representative trade union organization. Everything is decided by the practice of some countries.

By its own definition of the criteria for representativeness of social dialogue as a set of demands can party to participate in collective bargaining or delegate representatives to the national tripartite bodies, based on the principles of objectivity, impartiality and equality. It appears that the representativeness criteria are the parameters on which the sample among all trade unions, employers' organizations and their associations most representative.

The analysis studied law leads the author to conclude that not be considered discrimination for trade union or employers 'organizations, the purpose of the legislation of certain powers in the protection of the interests of members, one trade union or employers' organization one that is most representative or representative of a company, region or industry. Indeed, the term "discrimination" includes absolute negation, destroy or limit the equal enjoyment of all rights and freedoms, which in turn threatens the recognized customs or rules. In the case of establishing the conditions for the criteria of representativeness pursued the opposite goal. Due to the circumstances not permitted conversion of "difference" to the term "discrimination".

Moreover, according to the author, to the development of social dialogue in Ukraine representativeness criteria have become the impetus for trade unions and employers' organizations to facilitate their activities, and improve the efficiency and quality of their work. The introduction of criteria of representativeness in the national legislation of Ukraine was one of the steps, changing the system of labor and socio- economic relations.

Key words: representation, the criteria of representativeness, trade unions, employers' organizations, social dialogue.

Spisok literaturi:

1. Zakon Ukrayini «Pro sotsialniy dialog v Ukrayini» vid 23 grudnya 2010 roku № 2862-VI // Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini (VVR), 2011, N 28, st. 255.

2. Nakaz Natsionalnoyi sluzhbi poserednitstva i primirennya vid 21.07.2011 № 73 «Pro zatverdzhennya Poryadku otsinki vidpovidnosti kriteriyam reprezentativnosti ta pidtverdzhennya reprezentativnosti sub'ektiv storin profspilok ta organizatsiy robotodavtsiv» [Elektronniy dostup] / http://zakon.nau.ua/ doc/?code=v0073299-11.

3. Konventsiya MOP pro svobodu asotsiatsiyi ta zahist prava na organizatsiyu vid 09.07.1948 r. № 87 [Elektronniy dostup] / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_125.

4. Konventsiya MOP Tristoronni konsultatsiyi dlya spriyannya zastosuvannyu mizhnarodnih trudovih norm vid 21.06.1976 № 144 [Elektronniy dostup] / http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_175.

5. http://slovopedia.org.ua/3S/5340S/3S3774.html.

6. http://uk.wikipedia.org/wiki/Reprezentativnist.

7. http://vseslova.com.ua/word/Reprezentativnist-90174u.

S. www.ntser.gov.ua/assets/files/.../reprezent.1.doc.

9. Rishennya vid 27.10.1975 roku Evropeyskogo sudu po pravam lyudini

«Natsionalna profspilka politsiyi Belgiyi proti Belgiyi» [Elektronniy dostup]

/ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/9S0_0S7.

10. Uhvala Konstitutsiynogo sudu Ukrayini vid 27.12.2011 № 67-u/2011 «Pro vidmovu u vidkritti konstitutsiynogo provadzhennya u spravi za konstitutsiynim podannyam 50 narodnih deputativ Ukrayini schodo vidpovidnosti Konstitutsiyi Ukrayini (konstitutsiynosti) okremih polozhen statey 5, б, 7, S, 9, 10 Zakonu Ukrayini «Pro sotsialniy dialog v Ukrayini» [Elektronniy dostup] / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/v067u710-11.

11. Formuvannya sotsialnogo dialogu v suchasnih umovah: svitoviy dosvid ta ukrayinska praktika. - K.: NISL, 2011. - 47 s. [Elektronniy dostup] / http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Soc_dialog-a37a4.pdf.

12. http://archive.bild.net/legislation/docs/7/lc.html.