CC BY
33
УДК 616.314-76:615.46
М. О. Рамусь, О. Д. Оджубейська, Д. Д. К»нд1й
0С0БЛИВ0СТ1 ВИЗНАЧЕННЯ I СТВОРЕННЯ КОЛЬОРУ В МЕТАЛ0КЕРАМ1ЧН1Й КОНСТРУКЦИ
ВДНЗУ «УкраУнсьна медична стоматологнна академ1я»
Ми вс! добре розумкмо, що ж-яка техжка не зможе ц!лком за-мшити працю лкаря-ортопеда 1 зубного техн|ка. Це зумовлене тим, що кожний патент мае шди-в1дуальну форму зуб!в, *1хн( розм1ри й особливосп кольору. Кожен протез, виготовлений л!карем разом ¡з техжком, е свого роду единим екземпляром.
Ушх у виготовленж ¡ндив!ду-ального протеза багато в чому за-лежить в!д зд1бн остей лкаря 1 зубного техжка: насшьки точно вони зможуть вцновити втрачену при-родну красу. Техжчно безпомил-ково виготовлений протез далеко ще не означае, що вш гарможюе з особою пациента або ж в1днов~ люе функц1ю жування й естетику. Тому кожен лкар-ортопед \ зубний техжк мусять докласти максимум зусиль у вщновленж Ыдивщуаль-них морфолопчних особлиаостей кольору \ фор ми зуб1в патента [3].
Сучасн! технологи, устаткування ] матер!али дозволяють нин! задо-вольняти зростаюч) потреби пац1-ентш, ям все част!ше висловлюють бажання мати зубш протези, що Н1чим не в1дрвняються в)д збере-жених природних зубт.
Одним ¡з фактор1в, що визна-чають устх протезування кера-мнними I металокерам!чними конструкцтми, е правильне, точне визначення кольору зуб!в. Ця процедура вимагае засеоення певних знань 1 опанування навичками. Майстренко А. А., Тол чек Л. Г. [6] вважають, що визначення кольору зубш за допомогою стандартних розцвток не завжди дае реальну картину, тому що зуби. як ; будь-який ¡нший витв!р природи, дуже багатобарвм (мультихромж).
Також кожен шар тканин природних зубт людини мае ¡ндив!ду-альж ф1зико-оптичн1 характерис-
тики, що залежать в!д вп-альноеп зуба, вку, стану тканин пародонта, ступеня стертост! твердих тканин та В1Д ¡нших показниюв.
Емаль зуба покривае коронко-ву частину шаром неоднаковоТ товщини ] мае ч!тку межу з тдле-глим дентинним шаром. В!дбиття I розаювання падаючого св1тла в!дбуваеться на дмянщ ц)еТ меж!. Чим тонший шар емал(, тим менше розаювання \ ч!тюший кол!р тд-леглого дентину. Найтовщий ема-левий шар розташований у д!лянц1 рвзльного краю, який в!дпов1д-но мае прозор1ший В1Дтшок \ гнд-силюе В1дбиття дентину. Дентин мае рЬн! вгдпнки, що залежать вщ млькосл вторичного вщкладеного дентину [1].
Коронка природного зуба про-св^уе, але не прозора, як скло. Це викликане тим, що поряд з абсорбцию св!тла прозор(СТЬ ство-рюеться сшвв1дношенням дифуз-но розаяного \ минаючого свит Свод о, що складаеться з хв ть р!з-ноТ довжини, потрапляючи на по-верхню зуба, може поглинатися, вцбиватися (заломлюватися,
Коротю хвил1 (до 400 нм) в1д-биваються в!д емал1 р)зального краю зуба, створюючи блакитну-ватий в!дтжок. Довп хвил!, про-ходячи через серединну частину зуба, що мктить основну масу твердих тканин, в1дбиваючись \ за-ломлюючись, утворюють безл1ч кольорових В1ДТШК1В — В1Д жовто-жовтогарячого до блакитного. У пришийков1й частиш емаль р!зко стоншуеться. Ця дтянка мае кол1р В1д жовто-жовтогарячого до коричневого.
Грисимов М.1. [5], вивчаючи за-ломлення св1тла на поверхж емал1, виявив деяк1 законом1рносп про-ходження промен!в ультраф1оле-тового спектра через тверд! тка-
нини зуба. Промен!, що йдуть в1д дентино-емалевого з'еднання i по-верхы емал1 з боку св1тла одню й Tiei ж контактно'!' nosepxHi коронки зуба, можуть бути роздтьними або зливатися. Цей ефект створю-еться залежно в1д кривизни вести-булярноТ noeepxHi коронки й Biß-пов1дного кута пад!ння св!тла, що виходмть з емал(.
При сплощешй поверхн1 коронки, яку мають р1зц! в<д р1зального краю приблизно до середини, про-меы, що виходять з емал1, мало за-ломлюються, тому в1зуально мож-на розр!знити емаль i тдлеглий дентин, незважаючи на деяке ¡лю-зорне зменшення товщини емал!. При опуклж форм! вестибулярноТ noeepxHi, яку мають ¡кла i премо-ляри, промжь, що йде в1д дентино-емалевого з'еднання до поверхж емал!, мае набагато бгльший кут пад1ння на меж! розпод!лу «емаль-пов1тря». Тому емаль t дентин у ди лянц! контактних поверхонь роз-дЫьно не сприймаються. Також автор статп зазначае, що в р!зцях поступово зб!льшуеться кривизна вестибулярноТ поверХн! коронки (у поперечному перерЫ) в напрямку В1Д р!зального краю до шийки. Ця обставина поряд ¡з поступовим стоншенням шару емал| призво-дить до того, що ввуальне сприй-няття емал! приблизно на середиж коронки н!би перериеаеться.
Грисимов МЛ. вважае, що так1 ф1зико-оптичн1 властивост! твердих тканин зуба передбачають краще використання дентинових або опакових в1длнюв естетичноУ реставрацп на контактних поверх-нях ioiß i премоляр!в.
Як указують Майстренко A.A., Толчек Л. Г. [6] у молодих пац1енлв зуби бишш яскрав!, мають яскраво виражений рельеф, блакитнувато-молочний рЬальний край. Але
© УКРА'1'НСЬКИЙ СТОМАТОЛОГИ Н И Й АЛЬМАНАХ №5 2010 35
Рис. X. Ужверсальна розцв!тка
нашими лацкнтами часпше бува-ють люди середнього i старшого 8¡Ky, тому В po6oTÍ 3 НИМИ nOTp¡6-но враховувати замкний дентин при стертих зубах, бтьш гладку поверхню зуб1в унасшдок абрази, звапнення емал1, наявжсть забарз-лених i незабарвлених тр|щин. Ihoa¡ для досягнення естетично правильно'!* металокераммноТ кон-струкци необх!дно ¡мкувати кли-нопод!бний дефект i оголения ко-реня (забарвлених ло-р1зному).
Р|'зальний край зуба завдяки своУй анатом^чжй будов! мае таю включения як мамелони i прозо-pi зони з р!зним забарвленням. За наявност) мамелон вони ¡но-Д1 мають кол!р, що в!др1зняеться в!д кольору дентину, а також p¡3H¡ довжину i напрямок. Безсумн!вно, важливо знати морфолопчн! осо-бЛИВОСП р)ЗНИХ Груп 3y6ÍB i ixhí b¡-ков!аспект
Нин! б!льшкть практикуючих л!кар1в ¡ зубних TexHÍKÍB для ви-значення кольору природних зу-6¡b використовують розцвпку VITA LUMiN VACUUM. VITAPAN GIASSIAL. Розглянемо it докладн!-ше,
Визначаючи кол1р, завжди по-tp¡6ho враховувати таю характеристики:
1) забарвлення, або тон — назва кольору або поеднання кольор!в;
2) насичен!сть — визначаеться к!льк!стю п!гмент!в певного забарвлення; чим Ух б!льше, тим ви-щий CTyniHb насиченоап;
3) яскраекть — визначаеться ЮЛЬЮСТЮ CipOfO B¡£7ÍHKy.
Розцв!тка VITA мае чотири fliana-зони тон ¡в (рис.1.) — А, В, С, Д. При цьому А — червоно-коричневий, 8 — жовто-червоний, С — cipo-коричневий, Д— червоно-с!рий.
У реальному житт! один ¡з ко-льор1в може переважати над !н-шими, наприклад, АЗ з перевагою жовтсгэрячого, або АЗ.5 — б'1льш насичений, але не А4. Шийка натурального зуба, як правило, за-барвлена бтыи жтенсивно, тому що там найтонший шар емалк У ви-знэченж кольору це обов'язково потр!бно враховувати. 1нод1 забарвлення шийки зуба може мати тон, що в!дроняеться вщ основного. Наприклад, основний тон може бути А, але шийка зуба може бути жовтою ¡з заходом у гаму В.
В естетичносп зовжшнього аи-гляду металокерамки показник яскравост! eiflirpae найважлив!шу роль. До розцвггки VITA додаеться вкладиш, де кольори розставлеж за ступенем яскравосл: Bl, Al, В2, Д2, А2, Cl, С2, АЗ, ДЗ, ВЗ, А3.5, В4, СЗ, А4, С4.
Часто можна бачити зуби, що мають тон А або В, але при цьому яскрав!стю вони больше в!дпов1да-ють гам! С. Отже, якщо ви прикла-дете один ¡з 3y6¡B розцвггки групп С до такого зуба 3Í зииженою
ЯСКрЗВ!СТЮ, ТО ПОбэЧИТв, ЩО 8°!Н
(зуб ¡з розцвггки) майже не вид!-лятиметься. За яскравктю зуби бу-дуть ¡дентичш, а в!др!знятимуться лише забарвленням.
Помилка у визначенн! ступеня яскравосп моментально вид!ляе реставрац!ю в порожнин! рота.
Р!зниця в кольор! або насиченост! ¡нод! бувае не так homíths, як помилка в яскравост!.
Д!апазон застосування цкУ шка-ли po3t¡eÍTOK збкаеться з багатьма керам!чними системами, викорис-товуваними як у наш!й KpaÍHÍ, так i за рубежем.
В!дтворення кольору в кера-М!чжй i металокерам!чн!й кон-струкцЛ* — творчий процес, що залежить в1д низки умов. Цей етап зубного протезування може мати два п!дходи — стандартний та !ндив!дуально-художн1Й. Стандартна ввзжзюгь в!дтворення кольору за наявною шкалою роз-Ubítok, коли визначаеться точна вщповщжсть (зб!г) кольору обра-ноТ одиниц! з кольором суаджх зуб!в й антагожспв. Не е складним еибгр кольору металокерам|'чних протез!в на весь зубний ряд, коли позиц!я фах!вця i думка пацкнта можуть бути BiflHOCHO дов!льними.
Однак в!дновлення форми ¡ кольору керамыноУ та металокера-mnho'í конструкцт нав!ть за стан-дартним зразком — це творчий процес, який вимагае В1Д фах!вця певних навичок i знань. Кожен зуб мае своУ ¡ндив!дуальж особливосг!, як! залежать в!д багатьох фактор!в.
TexHÍxa визначення кольору ке-рам!чного i металокерам1чного протеза вимагае в!дпов!дних умов. Перевагу сл!д в|'ддавати природному осв!тленню i лроводити цей етап у середин! дня. Останжми роками розроблен! штучн! джерела св!тла, що в!дпов!дають стандарт-ним показникам передач! кольору й забезпечують необх!дне ocbít-лення робочих мкць. Надлишко-ва к^ьюсть св(тла також дезор!ен-туе фах!вця, який буде схилятися до б!льш св!тлих тон!в.
Перекручене сприймання кольору можливе за наявносп яскра-во насичених кольор!в навколо робочого MÍcuñ (ct'ihm, стел!, пор-тьери, мебл! й ¡н.) або стомливих попередн!х етап!в ортопедичного лкувэння (препарування велико'! к!лькосл зубт, одержання в(дбит-kíb Í3 ретракцгею ясен та ¡н.). На-явжсть' губноУ помади, яскравих рум'ян також може спотворювати
36 © УКРАТНСЬКИЙ СТОМАТОАОПННИЙ АЛЬМАНАХ №5 2010
сприймання кольору. Варто вва-жати ефективними пропозицл ви-значати кол!р за умови ¡золювання зубних рядш в'щ навколишжх тканин за допомогою перфорованих серветок, кофердаму й ¡нил [7].
Визначаючи ксмпр, не сл1д в1дво-л(катися на вивчення ¡нших локаз-ниюв ротовоТ порожнини (форма зубт, пломби, зубж В1дкладення, стан ясен та ¡н.), а зосередитися лльки на поставленому завдзнж.
Визначаючи кол(р керам!чного I металокерам1чного протеза, по-трЮно враховувати ¡ндивцуаль-Ж ОСОбЛИВОСЛ К0ЖН01 з цих кон-струкцм. Правильно визнзчений кол1р ц1льнокерам!чного протеза, як правило, вщпов1дае заданому, металокерамнний протез вимагае бшьш точного розрахунку, тому що неправильне сгнвв1дношення товщини суцмьнолитого каркаса \ шар)"в порцелянового покриття може впливати на кол!р готоеоТ конструкцГ).
Визначаючи кол!р, необидно роздтити коронку зуба на три умовн! горизонталь^ площини:
1) пришийкову;
2) серединну (екваторну);
3) верхткову третину коронко-во'| частини в д!лянц1 р)зального краю або жувальноУ поверхж.
Пришийкова частина може бути
р1зНИХ КОЛЬОр1В I В1ДТ1НК1В, що за-лежить В1Д стану тканин пародон-та. За ¡нтактного пародонта, що часлше зустр1чаеться в молодих пац1енлв, переважають св1тл! тони. Пацкнти середнього ! старшого вку часто мають ту або ¡ншу форму пародонтозу, що супроводжу-еться оголениям пришийкових д[~ лянок мають бмьш насичеж тони кольору. На майбутжй метало-керам1чжй конструкцм доводиться позначати (за показаниями) не лльки емалево-дентинну межу, але й в!дтворювати оголен! при-шийков! зони.
Кол1р дентину кореня в1дрЬня-еться в1д кольору тканин коронко-во'|* частини I не мае в1дпов!дного блиску. Слщ ураховувати схиль-нкть оаб середнього I старшого в!ку до зубного нальоту I в!дкла-день.
Використовуючи плечову масу для виготовлення металокерам¡ч-ного протеза, необх!дно визначити п кол1р ( лоеднання з ¡ншими валиками пришийково'1 зони.
Серединна (екваторна) частина коронок природних зубш не мае великих зэр1ац|йг \ ди фах1вця тут мають бути спрямован! на визна-чення передбачуваноТ товщини дентинного й емалевого шар!в, ТхньоТтональности ступеня вираз-носл екватора \ топограф!чного розташування контактних дтянок на проксимальних поверхнях.
Вивчення верх1вк0б01 коронко-воТ третини спрямоване на визна-чення кольору (глибини шару ема-левоТ маси.
Емалевий шар мае багато вщ-ЛНК1В (вЕд 5 до 10), кожний з яких поеднуеться з певними кольора-ми дентинних мае. Нер1дко для одержання бмьшо'!' прозорост|' емалевого шару доводиться ви-користовувати скломасу, шьккть \ толографтне розташування якоУ визначаються ¡ндивщуально. Часто розльж краТ переджх зубт мають тр(щини, »¡дколи, нер1Вност! й ¡нии ¡ндив!дуальж особливост!. У д(лянц1 емалевого шару можли-ва наявн!сть мам]лом, п!гментних плям та рЬних вщт[нк(в.
Для точного в1дтворення кольору 1 в1дт(нк!в повною м1рою не завжди достатньо вивчення коронковоТ частини зуба (зуб!в) у горизонтально площинЬ Г1евн1 труднощ1 виникають у в1дтворенн1 кольору на д1лянц1 переходу до су-С1ДНЬ0Г0 природного зуба. Най-часлше естетичну повноЦ!нн!сть важко одержати на д|'лянц1 розташування ¡кл1в, особливо верхн!х.
Передня дйпянка зубних ряд1в стратег1чно важлива для досяг-нення високих естетичних норм. Анал1з багатор1чних спостере-жень показуе, що за використання як опори б1чного рЬця або першо-го премоляра \ за умови точного вщтворення заданого кольору п!с-ля встановлення коронки в зубному ряд! нер1дко визначаються дея-к] розб!жност1 в кольор!. Тобто, при зктавленн! з1 шкалою розцв1ток \ зэданим тоном готово!' коронки
в(дпоБ1джсть кольору визначасть-ся, але при накладенж останньоТ на опорний зуб виявляеться деяка кол!рна дисгармон!я. Це пов'язане з р1зними фЬико-оптичними влас-тивостями зубних тканин \ порце-лянових шар1в при переломленн1 й в!дбитп св1тлового потоку на тш ¡кла. В1домо, що кожний зуб у зубному ряд1 завжди мае ¡ндив!дуаль-ний вщт1нок, який в|др1зня€ його в1д СуСЩН!Х зуб1в, 1ндив]дуальний тональний перехц може мати М1с-це на 6удь-як1Й д!лянц'| зубного ряду [2].
Визначати кол!р слщ не тшьки в горизонтально площин1 зуба, але I по вертикали Вертикальна площина подЫяеться на три частини — дв1 проксимальна та серединну. Кол1р серединноТ площини звичайно поеднуеться з ражше ви-вченими горизонтальними тонами 1 не викликае труднощш. Прокси-мальн( ж дтянки часом вимагають нестандартних р1шень. Для забез-печення плавного переходу тону В1Д штучно/ коронки до суаднього природного зуба на в!дпов|'дн1й проксимальн1й Д1лянц1 коронки (за показаниями) потр1бно передба-чити лоеднання кольору певного вщеотка порцеляновоТ маси з ко-льором природного зуба.
П1сля визначення кольору в горизонтальней I вертикально пло-щинах потр1бно вивчити рЬаль-ний край 1 жувальну поверхню. Оглядаючи ц( поверхн!, не сл1д обмежуватися тьки визначенням кольору, Одночасно вивчаеться рельеф та ¡ндив!дуальн! особли-восп оклюзгйноТ поверхн1 зуба (зуб|в). У бмьшосл' випадк!в вони залежать В1Д виду прикусу I в!ку. У молодому В!ц1 визначаються вира-жен! горби з високими вершинами \ свЬлими тонами. В оаб старшого в1ку висота горбив бтьш згладже-на, борозенки мають б!льш темний вгдлнок. За патолог!чноТ стертост! твердих тканин зуб!в форма \ ко-л1р оклюз]йноТ поверхн! залежать вёд ступеня стертосл та в!тальност1 зуб1в. У раз1 порушення емалево-дентинноТ меж1 оголен1сть дентин-них дмянок залежить вщ ступеня стертосл й вони Ч1ТКО в!др!зня-
©УКРАТНСЫСИЙ СТОМАТОЛОПННИЙ АЛЬМАНАХ №5 2010 37
ються колюром. Дентин в1тальних зуб1в мае бтыи яскравий \ живий жовтуватий в1дт1нок. ГНсля загибе/к пульпи в!н стае жовто-коричневим або жовто-арим. Поняття «жов-тий», «шричневий» або будь-я кий ¡нший умовж, тому що кожен кол1р може мзти безл!ч ¡ндивгдуальних в1дтшюв.
Виготовлення керам]чного \ ме-талокерам!чного протеза вимагае в1д лкаря 1 зубного техжка знания характеристик зубних тканин I основ матершлознавства. Зубний технж мае волод!ти використову-ваними ним порцеляновими маса-ми. Необх1дно знати основы базов1 кольори ) технжу Ухнього переми шування для одержзння додатко-вого 8«дт1нку. Потр!бно волод!ти I шьюсними спшв)дношеннями кольор1в, що перемшуються, знати техжку I шьюсть нанесення ¡нтен-сивних порцелянових мае та Тхне в1дсоткове сптв1дношення з осно-вними масами. Перем1шування кольорш може бути як у межах одного шару, так 1 м1ж шарами, тобто м1ж собою можуть переми шуватися рвж кольори фунтових або дентинних порцелянових мае, але можливе застосування фунтового шару одного кольору, а ден-тинного й емалевого — ¡ншого. Тому нередко ефект комбшованих кольор)в вгд1гра€ вир)шальну роль в одержан ж необХ1Дного в1дтшку. Неможливо запам'ятати й утрима-ти в пам'ял во комбшацн кольор!в \ Тхж вщтшки. Вважаемо виправда-ним виготовлення додатково*!' (для власного ¡ндив!дуального вико-ристання) шкали розцвпхж за кай-б1льш часто застосовувзними ком-бЫацтм кольор1в. У природних зубах людини кожен шар тканин мае ¡ндив1дуальж фвико-оптичж характеристики, що залежать в!д в!тальност1 зуба, вку, стану тканин
пародонта, ступеня стертосп твер-дих тканин та ¡нших показниюв.
Стандарты розцв1тки е лльки визначником основного кольору i не здатн! передати окрем! ¡ндив1-дуальн! В1дт1нки зуба.
Емаль зуба покривае коронкову частину шаром неоднаково'Г тов-щини i мае ч1тку межу з тдлеглим дентинним шаром. Вщбиття i роз-аювання падаючого евпла вщ-буваеться в д1лянц1 ц)еТ меж!. Чим тонший шар емал1, тим менше роз-аювання i ч1тк1ший кол!р полеглого дентину. Найтовщий емалевий шар у дшянц! реального краю мае бмьш прозорий вщтЫок i Ыдсилюе вщбиття дентину. Дентин мае pi3Hi в(дт!нки, що залежать в1д юлькосп вторинного в1дкладеного дентину. Розробка спец1альних кристалл для фунтового шару в деяких системах порцелянових мае (Ceramco, Carat, Finesse™ та ¡н.) дозволила в металокерам(чн!й конструкци трохи стоншити порцелянове по-криття, не змнюючи кольору. Це забезпечуеться зазначеними крис-талами, в!д застосування яких в1д-буваеться евгаозаломлення не гид прямим кутом, а хаотично, що В)Д-пов1дае св1тлозаломленню в тканинах природних зуб!в,
Вивчаючи поверхню зуба за до-помогою оптичних пристроив, можна аиявити наявжеть безл!ч1 борозенок, наскок, трещин i не-ртностей ¡з р!ЗНОЮ гамою ¡ндивЬ дуальних кол:рних перепад1в. За-уважимо, що чим crapiuioro в1ку патент, тим виражежил та рЬно-мажтжил поверхнев! ознаки зуб1В.
Сучасна техжка дозволяе роз-глянути зображення зуба на екраж MOHiTOpa за допомогою ¡нтрао-ральноУ камери \ вивчити м1кроре-льеф окремих його д1лянок. Можливе одержання макрофотограф1й зуба або необх!дних його повер-хонь.
Передача ¡нформзцК зубному техн1ков1 на в1дстаж за стандартною шкалою розцвггок у б1льшост! бипадк^в не дае йому можливост! виготовити протез високоТ есте-тично'С якосп. Виконання роботи в умовах, де зубний техшк не мае контакту з лкарем I пац1ентом, без створення повно/ ¡нформац!й-ноУ бази супроводу (комп'ютерноТ ¡нформацй', макрофотограф)й, ппсовоТ модел), слайд!в та ¡н.) зводитиметься до стандартного виготовлення керам!чноТ \ метало-керам1чноУ конструкцм [8].
Зорова пзм'ять людини не може довго збер1гати весь спектр ло-баченоТ ¡нформаци. Доц[ль-ним еважаеться застосування ¡нформзцмно-топографнноТ кар-ти, на яюй у горизонтально, верти-кальн1й площинах \ по оклюз!Йн!Й поверхн! будуть позначен! й передан] в зуботехжчну лаборатор1ю характерн1 й ¡ндив1дуальн1 особли-вост) зубн01 поверхню.
Г1рофес1йна ! творча д1яльн1сть зубного техн1ка, який не мае контакту з лкарем I патентом, обме-женг Як би добре в(н не знав мате-р!алознавство, не володш техн1кою нанесення I випалювання керамт-них мае, без знания анатом^них \ структурних особливостей зубних тканин \ в1зуального вивчення зубних ряд1в високопрофеайне вико-нання роботи неможливе. Визна-чення кольору(вивчення поверхн1 наявних зуб!в л|'кар мусить лрово-дити разом ¡з зубним техжком ! з урахуванням побажання патента. Ттьки в цьому раз? гарантований уешх у досягненж ¡ндивгдуальних естетичних норм.
Ми рекомендуемо виготовляти шдив!дуальний кол1рний зразок л€1 керам!чноТ маси, з якою безпо-середньо працюють зубн1 техн1ки \ який е найадекватжшим етало-ном для в1дтворення кольору.
/Итература
1. Абакаров С. И Оптимальные условия и особенности определения и создания цвета в керамических и металлокерамических протезах/С. И. Абакаров, Д.С. Абакарова//Новое в стоматологии, 2001.— № 7. — С.23-29.
2. Абакаров СИ. Определение и создание цвета в керамической и металлокерамической конструкции/С. И. Абакаров//Новое в стоматологии, 1999. — № 1, — С.3-6.
3. БахимовА Создание цвета при помощи масс фирмы «Оисега»/Бахимов А.//Зубной техник, 2000. — №3, —С.20.
38 ©УКРА1НСЬКИЙСТОМАТОЛОГ1ЧНИЙ АЛЬМАНАХ №5 2010
4. Геральд Убасси. Форма и цвет/Геральд Убасси-М.: Квинтэссенция, 2000. — 231 с.
5. Грисимов Н.И. Преломление света на поверхности эмали/Н.И. Грисимов//Новое в стоматологии, 1997. —№ 4. — С.24-27.
6. Майстренко A.A. Принципы определения цвета/А.А. Майстренко, Я. Г. Толчек//Зубной техник, 2001, —№ 1. —С.44.
7. Мусин М. Н. Основы определения цвета в эстетической стоматологии/М.Н. Мусин//Новое в стоматологии, 1998. — № 3. — С.8-24.
8. Аосима X. Использование техники внутреннего раскрашивания для передачи цветовых эффектов натуральных зубов/X. Аосима//Зубной техник, 2001. — № 2. — С.23-29.
Стаття нздмшла
2.09.2010 р.
Резюме
В статье представлены основные моменты определения цвета естественных зубов при изготовлении м етал локерам и ческих протезов. Использование стандартной шкалы расцветок не всегда позволяет определить нужный оттенок цвета, так как процесс обжига может его изменить. Поэтому авторами рекомендовано изготовлять индивидуальную цветовую гамму образцов той керамической массы, с которой непосредственно работает техническая лаборатория и которая является наиболее адекватным эталоном при воспроизведении цвета металлокера-мической конструкции.
Ключевые слова: определение цвета естественных зубов, металлокерамические конструкции, оптические свойства твёрдых тканей зубов.
Summary
The main stages of colour determination of natural teeth at the process of cermet crowns making are described in the article. The use of standard colouring scale doesn't provide the necessary colour shade determination. Since the glazing process may cause some colour changes. That's why the authors suggest making individual colour scale of the samples of ceramic mixture used in your technical laboratory. It will serve the most adequate model for colour reproduction of cermet constructions.
Key words: colour determination of natural teeth, cermet construction, optical properties of teeth-hard tissues.
© УКРА1НСЫСИЙ СТОМАТОЛОГИНИЙ АЛЬМАНАХ №5 2010
3?
