CC BY
25
Актуальт проблемы сучасно! медицины
СТОМАТОЛОГ1Я
СТАТТ1
УДК 611.314-053
М0РФ0Л0Г1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Б1ЧНИХ ПОВЕРХОНЬ КОРОНКИ ЗУБА У В1К0В0МУ АСПЕКТИ
Бакуменко В.М., Гасюк ПЛ., Гасюк Н.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» м. Полтава
У вГковому аспект! сл!д розрГзняти анатомГчну коронку, яка зустрГчаеться у д!тей вГдразу п!сля прор!-зування зуб!в, та кл!н!чну коронку. Встановлено, що у ос!б похилого та старечого в!ку вГдбуваеться зм!-на анатомГчноГ форми коронки на кл!н!чну. При цьому на рГжучих краях та жувальних поверхнях вГдпов!-дних класГв зуб!в спостерГгаеться стертГсть емал!, в той час як у пришийковГй дГлянц! спостерГгаеться ви-довження за рахунок замщення емал! цементоподГбною речовиною. Отже у вГковому аспект! в процеа ф!зюлог!чно'|' стертост! емал! при вГдсутност! кутикули вГдбуваеться адаптацГйний процес, що проявляеть-ся у вигляд! редукцГГ головок емалевих призм та зб!льшенням к!лькост! мГжпризмовоГ речовини, що за-безпечуе захист д!лянок зтертост! в!д дГГ екзогенних чинник!в. Ключов1 слова: зуби, емаль, кутикула, пстоструктура.
Виразнють морфолопчних ознак кожного зуба може бути пов'язана з р1зними строками його формування, як1 залежать вщ бтьш загальних законом1рностей розвитку оргаызму [3,7,10]. Не менш важливим у визначены ¡ндивщуальноТ спадковоТ мшливосп зуб1в дае Тх одонтогл1ф1чний малюнок коронки. Коронка зуба представляе собою дтянку, яка виступае в порожнину рота та покрита емаллю. У вковому аспект! слщ розр1зняти анатом1чну коронку, яка зустр1чаеться у д1тей вщразу пюля прор1зування зуб1в, та клУчну коронку[6,11]. Остання спостер1гаеться у оаб похилого та старечого вку \ характеризуемся ф1зюлопчною стертютю емал1, що покривае р1жуч1 та жувальы поверхш вщповщних кпаав зуб1в. Кр1м того за рахунок по-глиблень емалево-дентинноТ меж1, особливо у випадках наявносл захворювань пародонту, збтьшуеться пришийкова частина коронки зуба. Беручи до уваги вщом1 л1тератур1 в1ков1 особливосп коронковоТ частини зубах [4,8,12], залишаеться актуальним та вщкритими питання гютолопчноТ та електронно-м1кроскоп1чн1 будови складових частин емал1 у дтянках р1жучого краю, жувальноТ поверхы, а також апроксимальних гладких поверхонь вщповщних кпаав зуб1в. Згщно даних, описаних у попередых працях [1,2,10], р1жуч1 краТ та жувальы поверхы, в залежносп вщ одонтогл1ф1чного рельефу корнки, мали виступаюч1 та поглиблююч1 анатом1чы
дтянки коронки. До складу виступаючих дтянок коронки р1зних кпаав зуб1в нами видтялися горбики, гребеы та стилоТды утворення. Наявнютю горбимв характеризувся жувальний кпас зуб1в (премоляри та моляри), як1 в залежносп вщ з'еднуючихТх гребеыв утворюють плюс (+), або У-малюнок. Згщно даних л1тератури [1,2,5 ] для класу зуб1в, ям мають р1жучий край коронки, а саме р1зц1 та клики, на вщмшу вщ моляр1в наряду ¡з основним горбиком харктерна наявнють додат-кових стило'щних горбиш, ям не досягають поверхш ротовоТ порожнини. Необхщно вщм1тити, що окр1м виступаючих дтянок коронки, у р1зних класах зуб1в слщ розр1зняти западаюч1 дтянки, або глибокими утвореннями у вигляд1 ямок, або поверхневими заглибинами емал1 -борознами.
Нарешт1 гладм поверхш коронок зуб1в морфолопчно представлен! екватор1альними або пришийковими дтянками. Екватор1альна частина мае р1зну товщину емал1 в залежнооп вщ класу зуб1в. На вщмшу вщ вищенаведеноТ пришийкова частина гладкоТ поверхш зуб1в змшюеться в залежнооп вщ вку ¡ндивщу.
Проте, на великий жаль, подальше вивчення одонтогл1ф1чного малюнку ¡кол зустртося з великими труднощами методичного характеру. Справа в тому, що ямки та борозенки на лшгвальнш поверхш р1зних груп зуб1в добре кон-трастуються лише в перш1 роки шсля прор1зування. В подальшому за рахунок
* Робота е фрагментом досп!дження за ¡нщативною тематикою, яка виконуеться прац/вниками ВДНЗ УкраГни «УкраГн-ська медична стоматолог:чна академия» - «Вивчення закономерностей структурноТ орган1зацп внутршнк орган1в в норм! та при патологи», номер державно!' реестрацп - 0106 и 003236.
ф1зюлопчного стирання вони згладжуються i ix визначення потребуе, очевидно, нових г1стох1м1чних забарвлень.
Мета дослщження: вивчити морфолопчш особливосп будови коронки зуба у вковому acneKTi.
Матерали та методи дослдження
Вивчення ricT0xiMi4H0i структури емал1 у BiKO-вому аспект! р1жучих кра'Гв, жувальних та апрок-симальних поверхонь р1зних клаав 3y6iB проведено на товстих i тонких шл1фах, вщповщно на нативних та ricTOxiMi4HO забарвлених ШИК-альц1ановим сишм з подальшим вивченням в поляризацшному св1тлк
Одержання товстих шл1ф1в проводилось шляхом направленого розпилу шл1фв, як у вертикальному, так i в горизонтальному напрямках по вщношенню до коронки зуба.
ToHKi шл1фи виготовлеш пюля одержання товстих та ix подовжнього та поперечного розр1зах. При цьому, спочатку поздовжы та поперечш розр1зи 3y6iB розр1зались з одержанням пластинки завтовшки 1-2 мм, а полм одну з поверхонь наклеювали до предметного скла. Шляхом руч-но'|' шл1фовки в алмазнш nacTi товщина шл1фу доводилась до 30-50 мкм. Потому проводилось забарвлення шл1ф1в дектькома гютох1м1чними методами. Забарвлення ШИК+альциановим си-HiM дозволяе вщдиференцшвати емаль блакит-ного кольору в1д дентину, забарвленого в чер-воний кол1р. KpiM того, в деяких випадках TOHKi шл1фи забарвлювали 1% водним розчином ме-тиленового синього.
Нативн1 та ricTOxiMi4Hi забарвлеы TOHKi шл1фи вивчалися в прохщному св1тл1 в MiKpocKoni "OLYMPUS" на р1зних збтьшеннях з ix подальшим фотографуванням цифровою камерою.
Поляризацшна м1кроскоп1я здшснювалась за-вдяки двох пластин (поляроТд1в) [9]. Один ¡з них вставляеться на конденсор, а другий полярощ розм1щувався nifl предметним склом шл1фу. Поворотом поляроТда на конденсор! змшюеться фон в1д св1тлого до чорного i в залежносп вщ цього окрем1 структури емал1 та дентину забар-влюються в pi3Hi кольоров1 гами. Цей метод дозволяе диференцшвати дихром1зм окремих забарвлених тканин та наявносп в них просторово ор1ентованих молекул пюля деформаци тканини. Електронно-м1кроскоп1чне вивчення та х1м1чний анал1з р1зних тканинних компоненте емал1 та дентину проведено на скануючому MiKpocKoni JSM-820 з системою енергодисперсного рентге-н1вського м1кроанал1зу Link AN 10/85s.
Результати дослдження
Таким чином, констатуючи пстотопограф1чш особливосп р1зних анатом1чних утворень корон-koboi частини зуба у вковому acneKTi, встанов-лено, що у д1тей у постшних зубах пюля 'ix npopi-зування емаль виступаючих дтянок коронковоТ частини мае вигляд горбиш, гребешв та стил1в
покритих кутикулою. При проведеному нами електронно-м1кроскошчному дослщженш вста-новлено, що остання складаеться ¡з двох шар1в - первинноТ кутикули - Насм1това оболонка, яка утворюе зовшшнш гомогенний шар представлений глкопроте'щами. Останш складаються ¡з ба-гаточисельних ф1брилярних структур Тз слабою мшерал1зац1ею, як1 е остаточними секреторними продуктами амелобласпв. При забарвленш ШИК-альщановим сишм первинна кутикула представлена ШИК-альц1анпозитивними структурами, на поверхш яких в деяких випадках на-явний гомогенний альщанопозитивний шар пелкули, утворений за рахунок секрету слинних залоз. Внутр1шнш шар кутикули представлений кшцевими вщростками амелобласпв. Останш згщно даних електронноТ м1кроскопп представ-ляють собою шпилепод1бш утворення, що мають перпендикулярну ор1ентацш вщносно оболонки Наемка, та розмщеш тангенц1ально вщносно емалевих призм. Слщ вщзначити, що останш прилягають до кутикули, мають звивистий хщ та утворюють лшп бюмшерал1заци Ретц1уса.
Отже в ф1зюлопчних умовах у оаб молодого вку кутикула являе собою своерщний бар'ер м1ж середовищем ротовоТ порожнини та призмовою емаллю. Очевидно, саме завдяки цьому здшснюеться бюмшерал1зац1я емал1 у вигляд1 лшш Ретц1уса.
На вщмшу вщ особливостей будови емал1 оаб молодого вку в процеа ф1зюлопчного стертосп р1зн1 частини коронки зазнають р1зних морфолопчних змш у вигляд1 зтертосп емалк Встановлено, що у оаб похилого та старечого вку вщбуваеться змша анатом1чноТ форми коронки на клш1чну. При цьому на р1жучих краях та жувальних поверхнях вщповщних кпаав зуб1в спостер1гаеться стертють емал1, в той час як у пришийковш дтянц1 спостер1гаеться видовжен-ня за рахунок зам1щення емал1 цементопод1бною речовиною, наявн1сть якоТ е характерною для пародонтиту. Враховуючи вщом1 л1тератур1 особливост1, методом скануючоТ м1кроскопи нами проведене г1стох1м1чне та електронно-м1кроскоп1чне досл1дження морфолог1чних особливостей будови емал1 у ос1б похилого та старечого вку. Встановлено, що р1жучий та жувальний край коронок р1зних поверхонь зуб1в характеризуеться частковою або повною в1дсутн1стю кутикули. Разом ¡з тим при пстох1м1чному дослщженш тонких шл1ф1в поверхня горб1в та гребен1в в1дмежовуеться альц1ан-позитивною структурою р1зно1 товщини. Остання мае вигляд риб'ячоТ луски \ наряду ¡з гомогенною структурою характеризуеться тангенц1альною
направленютю по в1дношенню до пучк1в емалевих призм. Проведен! електронно-м1кроскоп1чш дослщження у вище наведених д1лянках евщчать про те, що емалев1 призми на поверхнях стирання та пщлеглих до них д1лянках мають р1зну структуру. Так у поверхневому шар1
Актуальт проблемы сучасноТ медицини
емал1 призми являють собою редуковаш аркадопод1бн1 головки, а мюця хвоспв замщеш м1жпризмовою речовиною. Отже в процеа ф1зюлопчноТ стертост1 емал1 при вщсутносп ку-тикули вщбуваеться адаптацшний процес, що проявляться у вигляд1 редукцЛ головки емале-вих призм та збтьшенням ктькосп м1жпризмово1 речовини, що забезпечуе захист дтянок стертост1 вщ дм екзогенних чинниюв. Пщтвердженням даного положения е збережен-ня в дтянках деструкцп головок, хвоспв та наявнють безпризмовоТ емалк
Дещо почншому характеризуемся структурна оргашзац1я коронок р1зних клаав зуб1в в ямках та фюурах моляр1в, та ттьки фюурах р1зц1в та клиш. Згщно даних л1тератури вщомо, фюури являють собою дуплкатура кутикули, яка не досягае емалево-дентинноТ межк Нами проведен! гютох1м1чш та електронно-м1кроскошчш дослщження морфолопчноТ' струк-тури ямок та фюур. Встановлено, що будова як фюур, так \ ямок характеризуемся наявнютю дектькох шар1в, а саме: в просвт виявляеться ШИК-альщанпозитивна гомогенна речовина, яка вщмежована слабо -альц1анпозитивною речовиною, яка в подальшому характеризуеться ч1тко вираженою структурою альщан-позитивних емалевих призм.
При електронном1кроскоп1чному дослщженш виявлено, що в пстоструктурах фюур так \ ямок внутр1шнш шар представлений
цементопод1бною речовиною, що мае вигляд др1бнокристальних гранул гщроксиапатиту, в яку ¡нвапнують шпилепод1бш вщростки, як1 нагаду-ють внутр1шнш шар кутикули. Нареши поверх-невий шар представлений емалевими призмами ¡з характерною упорядкованою спрямованютю.
Висновок
В основ! гютоструктури б1чних поверхонь коронки р1зних кпаав зуб1в лежим адаптацшний процес, що проявляемся у вигляд1 редукцЛ головки емалевих призм та збтьшенням ктькосп м1жпризмово1 речовини, що забезпечуе захист дтянок стертосп вщ дм екзогенних чинниш. У вковому аспект!, поглиблююч1 анатом1чш утво-рення коронок р1зних клаав зуб1в, на вщмшу вщ пщвищуючих, збер1гають свою морфоструктуру протягом всього життя ¡ндивщу. Вони е своерщ-ним бар'ером м1ж м1кробною флорою ротовоТ' р1-дини та пщлеглим дентином.
Перспективи подальших досл/джень
В подальшому нами плануеться вивченння особливостей nepeöiry прекарюзного процесу
p¡3HHX клаав 3y6iB у вковому аспект!.
Лтература
1. Гасюк П.А. Антропологмш вар1анти ¡кол, ix мкро-твердють та особливост1 бюмшералЬацп: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата мед. наук: спец. 14.03.01. «Нормальнаанатомт» / П.А. Гасюк. - XapKiB, 2006. - 17 с.
2. Гасюк А.П. Атлас одонтотфки людини / А.П. Гасюк, П.М. Скрипшков. - Полтава: ACMI, 2001 - 87 с.
3. Гемонов В.В., Гистоархитектоника эмали зубов человека В.В. Гемонов, Г.В. Большаков, Б.Б. Цы-ренов //Стоматология журн. - 1998. - Т. 77, № 1. -С. 5-7.
4. Гемонов В.В. Вопросы морфогенеза зубов человека в процессе их эмбрионального развития / В.В. Гемонов / /Стоматология журн. - 1999. -Т.78, №1. - С. 12-15.
5. Зубов A.A. Некоторые особенности морфологии жевательной поверхности коронки первого верхнего моляра у людей, резистентных к кариесу /
A.A. Зубов, Л.Т. Левченко // Стоматология журн. -1981. - Т.60, №2. - С.78-79.
6. Зубов A.A. Одонтология в современной антропологии / A.A. Зубов, Н.И. Халдеева. - М.: Наука, 1989. - 231с.
7. Кисельникова Л. П. Влияние исходного уровня минерализации прорезывающихся моляров на поражаемость их кариесом / Л. П.Кисельникова,
B. К. Леонтьев // Стоматология журн. - 1996. -Т.75, № 2. С. 55-58.
8. Луцкая И.К. Возрастная физиология зуба. Возрастная морфология эмали и дентина постоянных зубов человека / И.К. Луцкая // Соврем. стоматология. - 1997. - № 3. - С. 7-12.
9. Марченко А. И. Изучение ультраструктуры поверхности эмали зубов человека с помощью растровой электронной микроскопии / А. И. Марченко, А. И.Зелинская, В. Я. Даценко [и др.] // Стоматология. - 1990. - № 3. - С. 6-8.
10. Никулин В.Н. Морфология и гистохимия пелликулы зубов / В.Н. Никулин, В.К. Леонтьев // Стоматология. - 1982. - №5. - С.14-17.
11. Терехова Т. Н. Минеральный состав эмали временных зубов и его связь с кариесом / Т. Н. Терехова, К. А. Горбачева // Соврем. стоматология. -1997. - № 2. - С. 22-24.
12. Toyosawa S., Okabayashik R.A. Expression and Protein Localization of Dentin Matrix Protein During Dental Zoot Formatting / S.Toyosawa, R. Okabayashik // Bone. 2004. -V. 34, №1. - P. - 123133.
Реферат
МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КОРОНКИ ЗУБА В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ
Бакуменко В.Н., Гасюк П.А., Гасюк Н.В.
Ключевые слова: зубы, эмаль, кутикула.гистоструктура.
В возрастном аспекте следует различать анатомическую коронку, наличие которой характерно для лиц детского возраста, и клиническую. Установлено, что у лиц пожилого и старческого возраста происходит замена анатомической коронки на клиническую. При этом на режущих краях и жевательных поверхностях разных классов зубов наблюдается стираемость эмали, при этом наблюдается удлинение клинической шейки зуба за счет замещения эмали цементоподобным веществом. Таким образом
в возрастном аспекте в процессе физиологической стертости эмали при отсутствии кутикулы происходит адаптационный процесс, который проявляется в виде редукции головок эмалевых призм и увеличении количества межпризменного вещества. Эти адаптационные изменения обеспечивают защиту участков стираемости от действия экзогенных факторов.
Summary
MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF DENTAL CROWN AGE-OLD DEPENDING ON AGE FACTOR Bakumenko V.N., Gasyuk P.A., Gasyuk N.V. Keywords: teeth, enamel, cuticle, histostructure.
Referring to the age factor it is important to distinguish between the anatomical dental crown of children and clinical one. A change of anatomical dental crown with clinical one has been fount out in elderly and gerontic persons. Moreover, there is observed the enamel abrasion on the cutting edges and occlusal surfaces of the teeth belonging to the various types, and the lengthening of clinical dental neck due to the replacement of enamel with cement-like substance may be seen. Thus, in aging due to the physiological process of enamel abrasion under the cuticle absence the adaptive process develops which manifests itself by the reduction of enamel prism heads and by the increasing the amount of interprismatic substance. These adaptive responses provide the protection of worn dental areas from exogenous factors.
УДК [616.316..616.85] -07 -08
НАВАНТАЖУВАЛЬН1 САЛ1ВАТ0РН1 ПРОБИ В Д1АГН0СТИЧН0МУ I ЛМУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСАХ У ХВОРИХ 3 НЕВР0ГЕНН0Ю С1АЛ0ПАТ1ЕЮ
Гаврильев В.М., Рибалов О.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
П\д спостереженням знаходилося 86 хворих з р\зним ступенем прояви особово' реактивно' тривоги, п\дтверджено|' результатами вивчення показник\в психоемоц\йного стану за шкалою Сп\лберга. С\аломе-тричн\ дослщження у хворих невропат\ею показали, що застосування навантажувальних сал\ваторних проб дозволяе об'ективно оц\нити функц\ональн\ порушення в привушних залозах, залучених в реактив-ний процес. Застосування сал\ваторних проб в кл\н\ц\ захворювань слинних залоз реактивного невроген-ного характеру може служити не т\льки для д\агностики |'х морфо-функц\ональних порушень, але \ для оц\нки ефективност\ л\кувальних заход\в, що проводяться з метою в\дновлення функцм секреторного апарату.
Ключов1 слова: невропат1я, с1алометр1я, реактивна с1алопат1я, паротидний секрет.
Велик1 слинш залози волод1ють безл1ччю фун-кцюнальних характеристик, пров1дними з яких е вироблення секрету, функц1я вид1лення, травна, гомеостатична (п1дтримка оптимального сере-довища в порожнин1 рота), ендокринна, антибак-тер1альна [1].
3 середини 70-х рош минулого стол1ття I до те-пер1шнього часу в1дм1чаеться активне вивчення питань не т1льки д1агностики I л1кування запаль-них I дистроф1чних процес1в у великих слинних залозах, але й реакц1й слинних залоз у вщповщь на р1зномаштн1 загальносоматичн1 захворювання. Зокрема, це стосуеться хвороби I синдрому Шег-рена, захворювань кишк1вника, печ1нки, нирок, ле-ген1в, щитопод1бноТ, передм1хуровоТ I пщшлунко-воТзалоз, пухлин р1зноТлокал1заци [2].
Вс1ма цими досл1дженнями п1дтверджуеться висл1в, що велик1 слинн1 залози людини, володн ючи р1зноман1тними функц1ями, мають здатнють до своер1дних реакц1й на р1зш зовн1шн1 впливи I внутр1шньоорганн1 порушення [3]. 3 чаав 1.П. Павлова вщомо, що слинн1 залози е високочут-ливим об'ектом до нервових вплив1в, що визна-чило IX пров1дне м1сце в науковому обфунту-ванн1 оц1нки умовно рефлекторн1й д1яльност1 [4,
5]. I разом з тим, як вщзначають [5], з1 вах захворювань слинних залоз найменш вивченими е IX реактивы змши, як1 виникають в результат! таких порушень загального характеру як невропа-тп. Фактично позаосередков1 невропати - це своер1дне вщображення реакц1й у в1дпов1дь не стресов1 ситуаци [6, 7].
Для об'ективноТ оц1нки функц1онального стану слинних залоз з середини п'ятдесятих рок1в минулого стор1ччя почали використовувати метод роздтьного збору секрету з привушноТ I п1днижньощелепно'| слинних залоз за допомогою капсули Красногорського, металевих канюль або пол1етиленових катетер1в [8, 9]. Цей вид досл1дження п1д назвою с1алометр1я введений I в клшку запальних I системних захворювань слинних залоз [10].
Загальновщомо, що в кпУчних проявах реакц1й у вщповщь з боку слинних залоз на загальносоматичн1 патолопчн1 процеси е падшня IX секреторноТ функцЛ, що призводить до симптоматично'!' або органноТ ксеростоми [11, 12].
Наукових публ1кац1й вщносно характеристик секреторного процесу в слинних залозах у хворих з невропат1ями пщ час проведения
* Тема досп!дження е фрагментом науково)' теми ВДНЗУ «УМСА» "Мехашзми пошкодження зубощелепноГ системи, резистентнють организму та обфунтування способов профтактики, mepanif та pea6inimau,i'i основных стоматолог/чних захворювань" (Державний реестрацЮний№ 0197U018550). Самофтансування.
