CC BY
17
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
ХРОНОРИТМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИЙ ПОЧЕК В ИНТАКТНЫХ ПОЛОВОЗРЕЛЫХ И ПОЛОВОНЕЗРЕЛЫХ КРЫС В УСЛОВИЯХ ГИПО -И ГИПЕРФУНКЦИЙ ШИШКОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Вепрюк Ю.М., Роговой Ю.Е., Шумко Н.Н., Грыцюк М.И. Ключевые слова: почки, хроноритмы, шишковидная железа.
В экспериментах на 72 половозрелых и половонезрелых нелинейных самцах белых крыс массой соответственно 0,10-0,13 и 0,14-0,20 кг изучали влияние гиперфункции и гипофункции шишковидной железы, путем содержания их в условиях постоянной темноты и постоянного освещения в результате чего определили особенности функций почек в интактных половонезрелых крыс по отношению к половозрелым животным были более низкими показатели диуреза, клубочковой фильтрации, экскреции креатинина, ионов калия, белка мочи, и менее значимые потери ионов натрия, увеличение экскреции амиака и амонийного коэфициента. В условиях гипо- и гиперфункций шишковидной железы не выявлено достоверных изменений по отношению к функциям почек.
Summary
CHRONORHYTHMIC PECULIARITIES OF RENAL FUNCTIONS IN INTACT PUBERTAL AND NON-PUBERTAL RATS UNDER HYPO- AND HYPERFUNCTION OF PINEAL GLAND Vepriuk Yu.M., Rohoviy Yu.Ye., Shumko N.M., Grytsiuk M.I. Key words: kidneys, chronorhythms, pineal gland.
In the research on 72 pubertal and nonpubertal albino rats with a body weight 0.10-0.13 and 0.14-0.20 kg the effect of pineal gland hypo- and hyperfunction was studied. The animals were kept in permanent darkness and in continuous light for curtain period. Then we studied the peculiarities of renal functions in intact nonpubertal animals in respect of the pubertal animals. The nonpubertal rats showed decreased level of diuresis, glomerular filtration, creatinine excretion, potassium ions, urine protein, and less considerable loss of sodium ions, and increased level of ammonium and ammonium coefficient. Under the conditions of hypo-and hyperfunction of pineal gland any reliable changes of renal functions were not revealed.
УДК: 611. 013.38 Гасюк П.А.
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОПЧНО1 БУДОВИ ЕКВАТОР1АЛЬНО1 Д1ЛЯНКИ ЕМАЛ1 ЗУБ1В
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Укра'нська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
Екватор{альш дшянки емал{ характеризуются гг потовщенням на бокових поверхнях премо-ляргв та моляргв, якг гнодг утворюють б1чн1 анатом1чн1 структури (стил{). Проведет досл{-дження {з застосуванням г{стох{м{чних методик, в поляризацшному св{тл{ горизонтальних шл{ф{в екватора зуба св{дчать, що в данш дшянщ локал{зований добре розвинений шар безприз-мовог емалг.
Ключов1 слова: екватор, пстох1м1чн1 дослщження, шл1фи, безпризмова емаль.
Робота е фрагментом дослщження за 1нЩ1ативною тематикою, яка виконуеться прац1вниками ВДНЗ Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я» - «Патогенетичн пщходи до метод1в лкування основних стоматолопчних захворювань, на основ! вивчення механ1зм1в пошкодження твердих тканин зуб|в, тканин ендодонта, пародонта та СОПР», номер державно' реестрацп -0104 и 004411. Автор виконував фрагмент теми щодо визначення будови екватор1альноТ дшянки емал1 зуб1в.
Актуальшсть пр0блеми Виготовлен як товсп, так i тоню шлiфи псто-
.-. .... хiмiчно забарвлювалися ШИК-альшановим си-
Пстоструктура емал^ що локалiзована в дтянц ^ ^
екватора зубiв, характеризуются потовщенням на бiчних поверхнях премолярiв та молярiв, яю утворюють бiчнi анатомiчнi структури (стил^ [1,2,4].
Останы, маючи рiзну величину, не досягають до жувальноТ поверхн (екзо-, ендо-, мезiо-, дiостилi).
Мета дослвдження
Метою дослiдження стало гiстохiмiчне дот-дження морфолопчноТ' будови екваторiальноТ д^ лянки емалi зубiв малих та великих кутых зубiв.
Матерiали та методи дослщження
Дослiдження проводилося на 15 верхшх та нижнiх малих та великих кутшх зубах, в яких вивчалась будова ямок, неуражених карieсом, як на подовжых, так i на поперечних Тх шлiфах.
нiм. При цьому шлiфи фотографувалися за до-помогою лупи в ептроекци, а макрофотографу-вання проводилось за допомогою цифрово' фо-токамери «Олiмпус» на рiзних збiльшеннях у прохщному та поляризацiйному свiтлi.
Результати дослвджень та 1х обговорення
В результат проведеного нами гiстохiмiчного дослщження встановлено, що пучки емалевi призми за рахунок iх рiзнонаправленостi мають рiзну будову. Так, на вщмшу вiд пришийково' дiлянки, слiд розрiзняти пучки призм iз вертика-льним напрямком, як при гiстохiмiчнозабарвлю-ються в чорний колiр та пучки призм зi свiтлими дiлянками. Останн вiдповiдають косим та перпендикулярно зрiзаним пучкам емалевих призм.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Звертае на себе увагу темний колiр кутикули, що покривае зовнi пучки призм. Подовж атчастого шару, який знаходиться на межi емалi та дентину, мютиться свiтла зона емалк (Рис.1)
Рис. 1. Поздовжнiй шл'ф в длянц екватора емал'1 зуба.
1 - кутикула; 2 - поздовжнi пучки емалевих призм; 3 - косо зрiзанi пучки емалевих призм; 4 - безпризмова емаль; 5 -стчастий шар; 6 - дентин.
Забарвлення: ШИК-аль^ановий синш. Збн льшення: 200*. Поляризацшна мiкроскопiя.
При бтьш детальному мiкроскопiчному ви-вченн ^еТ зони на нативних шлiфах встановле-но, що поблизу емалево-дентинноТ межi знахо-дяться термшальн вiдростки одонтобластiв, що забарвлюються в темний колiр. На тлi дентинних трубочок, що мають вертикальний хщ, поперечно простежуються лiнiТ Оуена. Безпосередньо контактуючи iз вiдростками одонтобласпв, вщ-ходять ламели рiзноТ товщини, утворюючи сег-менти. Проте, так само як i в пришийковш дтян-цi, в екваторiальнiй частит коронки зуба спосте-рiгаються поперечн смугастi смуги емалi, що розмщеы паралельно до меж1 дентину мета хроматичним забарвленням вщ свiтло- до темно-коричневого кольору.
1 - кутикула; 2 - кос пучки емалевих призм; 3 - контури прямих пучмв емалевих призм; 4 - безпризмова емаль; 5 - емалево-дентинна межа.
З метою визначення напрямку розмщення пучш емалевих призм в дтянц стилю, проведет гiстохiмiчнi дослщження при забарвленн ШИК-аль^ановим синiм.
Встановлено, що кутикула емал^ а саме ТТ зовнiшнiй шар забарвлюеться в темно-фiолетовий колiр, в той час як ТТ внутршнш шару св^ло-зелений. До кутикули прилягають як пучки емалевих призм, що мають танген^альний на-прямок, так i контури iз вертикальним напрямком пучкiв емалевих призм. Останнi роздiляються мiж собою темнокоричневими вертикальними лiнiями мiжпризмових просторiв.
Необхiдно вiдмiтити, що безпосередньо зона емалi вздовж емалево-дентинноТ меж1 при поля-ризацiйнiй мiкроскопiТ мае властивють дiазотро-пiТ та забарвлюеться у свп"лий колiр (Рис. 2).
Забарвлення: ШИК-аль^ановий синiй. Збн льшення: 200*. Поляризацiйна мiкроскопiя.
З метою визначення особливостей будови даноТ дтянки нами проведено ТТ вивчення в по-ляризацiйному свiтлi. Встановлено, що емалево-дентинна межа при забарвленн ШИК-альцiановим синiм представлена термшальни-ми дентинними трубочками, що забарвлен у свн тлокоричневий колiр. Вщ останнiх вiдходять тан-генцiально направлен розгалуження, якi на бла-китному ™ мiжклiтинноТ речовини, мають ви-гляд свiтлих вiдросткiв. Вони у виглядi огинаю-чого шва з'еднують дентин iз безпризмовою емаллю (якорн волокна). Будова безпризмовоТ емалi характеризуеться наявнютю хвилястих структур, якi мають аль^ан-позитивну оболонку. В той час як всередин Тх розмiщуються свп^ кристалiти достатньо великих розмiрiв. Даш фрагменти безпризмовоТ емалi розмiщуються як мiж контурами емалевих кущикiв, так i мiж ламе-лами, що пронизують всю товщу емалк
Рис. 2. Шл'ф зуба в длянц емал'1 екватора.
З метою визначення об'емноТ моделi дтянки екватора емалi нами проведено дослщження поперечних ТТ шлiфiв з подальшим гiстохiмiчним забарвленням ШИК-аль^ановим синiм та ви-вченням у поляризацшному свiтлi.
Встановлено, що кутикула екватора забарвлюеться у виглядi темноТ тонкоТ смужки. Безпосередньо окремi пучки емалевих призм мають темний колiр, мiж якими виявляються пучки емалевих призм свптозеленого кольору. Паралельно до емалево-дентинноТ меж1 розмщуеть-ся темна л^я мiжпризмовоТ емалi. До останньоТ пщходять вiдростки емалевих кущикiв, якi вщхо-дять вiд сiтчатого шару емалево-дентинноТ межк На вiдмiну вiд кущиюв ламели пронизують всю товщу емалi вiд кутикули до сiтчатого шару. Останнш розмiщуеться подовж термiнальних поверхонь одонтобласпв, забарвлених у черво-ний колiр.
Висновки
Отже, пiдводячи пщсумок результатiв дослн дження нативних та гiстохiмiчно забарвлених подовжнiх та поперечних шлiфiв екватора у зви-чайному та поляризацшному св^, можна дшти наступного висновку.
В дiлянках екватора та прилеглих до нього стилiв пучки емалевих призм мають вертикаль-
Том 11, Випуск 4(36)
71
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Перспективи подальших дослвджень В подальшому плануеться вивчити, удоско-налити iснуючi та запропонувати новi альтернативы способи визначення будови екваторiальноT дтянки коронки зуба.
Лiтература
1. Гасюк А.П. Атлас одонтоглiфiки людини / А.П. Гасюк, П.М. Скрипнiков. - Видавництво «Полтава», 2001. - 87с.
2. Зубов А.А. Морфология человека / Зубов А.А. - М. : Медицина, 1990. - С. 177-191.
3. Зубов А.А. Одонтоглифика / Зубов А.А. - Одонтоглифика; Ра-согенетические процессы в этнической истории. - М. : Наука, 1974. - С. 56-60.
4. Самусев Р.П. Основы клинической морфологии зубов / Р.П. Самусев, С.В.Дмитриенко, А.И. Краюшкин. - М. : ООО «Оникс 21 век», 2002. - 368 с.
5. Valen L. A new order of mammals / L. Valen // Bull. Amer. Mus. Natur Hist. - 1996. - V.132. - P. 79-86.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ МОРФОЛОГИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ ЕКВАТОРИАЛЬНОГО УЧАСТКА ЭМАЛИ ЗУБОВ Гасюк П.А.
Ключевые слова: экватор, гистохимические исследования, горизонтальные шлифы, безпризменная эмаль.
Экваториальные участки эмали характеризуются ее утолщением на боковых поверхностях премо-ляров и моляров, которые иногда образуют боковые анатомические структуры (стили). Проведенные гистохимические исследования в поляризационном свете горизонтальных и продольных шлифов экватора зубов свидетельствуют, что в данном участке оказывается хорошо развитый слой бесприз-менной эмали.
Summary
PECULIARITIES OF MORPHOLOGICAL STRUCTURE IN EQUATORIAL AREAS OF DENTAL ENAMEL Gasiuk P.A.,
Key words: equator, histochemical study, horizontal thin section, nonprismal enamel.
Equatorial areas of dental enamel are characterized by their thickening on the lateral surfaces of premolars and molars, which sometimes form lateral anatomical structures (styles). Histochemical study of longitudinal and horizontal thin sections taken from tooth equator areas and carried out in polarizing light show that there is a well developed layer of nonprismal enamel in these areas.
ний та косий напрямок, утворюють мiж собою перехрестну, мостоподiбну конструкцю 1з точки зору мехашки вони забезпечують рiвномiрне на-вантаження на пщлеглий до емалi дентин пщ час жування Тж1 .
В екваторiальнiй дтянц виявляеться добре розвинутий шар безпризмовоТ емалк Останнш представляе собою слабо мiнералiзовану суб-станцш, яка мютить велик кристали пдроксиа-патиту i пронизана багаточисленними емалеви-ми кущиками та поодинокими ламелами. емаллю та дентином виявляються якорн волокна, як з'еднують поверхню емалi iз дентином.
УДК 618.3—091:618.3-073 Гошовська А.В.
Д1Я М1КОБАКТЕРП ТУБЕРКУЛЬОЗУ НА СТАН 1НВАЗИВНОГО ЦИТОТРОФОБЛАСТА В БАЗАЛЬН1Й ПЛАС-ТИНЦ1 ПЛАЦЕНТ У ВАГ1ТНИХ, ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ
Буковинський державний медичний уыверситет, кафедра акушерства, пнекологп та перинатологп м.Чершву
lMyHozicmoxiMi4HUMU i гiстологiчними методами вивчено 36 спостережень тфтування мтобак-mepiern туберкульозу вагтних i 40 плацент жток з фiзiологiчним перебком вагiтностi i поло-гiв. Встановлено, що у вагтних, тфтованих мiкобакmepieю туберкульозу, в ^pie^HHi з фiзiо-логiчною вагттсттю в циmоплазмi твазивного цитотрофобласта базальног пластинки мае Mi-сце зниження концентрацп гормону плацентарного лактогена, активащя проапоптичного про-тегна ВАХ на фот незмтеног концентрацп протиапоптичного протегна Bcl-2.
Ключов1 слова: туберкульоз, плацента, Ывазивний цитотрофобласт.
Вступ
В плацент запальний процес при туберку-льозi визначають переважно в базальнш пластину [1,2], яка е фрагментом матково-плацентарноТ дтянки (МПД), що вщдтився разом з послщом вщ матки у процес полопв. До-плерометичними методами показано, що у вап-тних, хворих на туберкульоз, мае мюце пору-шення матково-плацентарного кровооб^у [3], однак морфолопчш мехаызми цього явища поки що не розшифроваш, хоча локалiзацiя Тх цтком зрозумта - це МПД. На даний час вже встанов-
лено, що при Ty6ep^b03i в МПД суттево попр-шуеться стан кл^ин макрофагально'Т популяцп -децидуоцтчв [4]. Не викликае cyMHiBiB, що це певним чином може впливати на стан матково-плацентарного кровооб^у, осктьки децидуальн клiтини виробляють piзнoманiтнi регулятори фу-нкцiй iнших кл^ин мПд [2]. Однак, вiдoмo, що на фiзioлoгiчнo неoбхiднi геcтацiйнi перебудови сшральних аpтеpiй МПД найбiльший вплив ма-ють iншi клiтини - швазивний цитотрофобласт, ocкiльки саме вони, завдяки власним метало-пpoтеТнiзам, занурюючись у cтiнкy cпipальних
