CC BY
13
The authors also developed a method for studying the functional state of the masticatory muscles, which made it possible to accumulate and analyze the information obtained, simplify the evaluation of investigation results, to provide improvement of the accuracy and reliability of the data obtained and degree of the research effectiveness.
According to the investigation results it was determined that the right-side and left-side mastication data differed insignificantly from each other.
The force of masticatory movements is known to be differed in men and women, so the activity of the chewing efficacy of the patients was studied considering their gender.
The right-side mastication prevailed in men of the first trial group, and amounted to 5.24 ± 0.01 scores, while in case of left-side mastication this index was only 5.09 ± 0.15 scores. In women of the first trial group the right-side mastication was also preferable (5.34 ± 0.07 scores), whereas the cases with left-side chewing accounted for 5.17 ± 0.08 scores.
The right-side mastication according to data obtained was more preferable in women of the second trial group than in men; it made up 5.23 ± 0.09 scores and 5.18 ± 0.13 scores, respectively.
It was found that the patients of the first trial group with the right-side mastication demonstrated 0.06 scores greater chewing efficiency than in the second one, while in case of left-side mastication the second trial group presented with 0.06 scores more than the first trial group patients. Key words: gingival retraction, prosthetics, masticatory efficiency.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М. Стаття надшшла 04.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-372-376 УДК 611.018
Тодорова А. В., Ульянов В. О., Бреус В. €.
ОСОБЛИВОСТ1 Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ ЕМАЛ1 ПОСТ1ЙНИХ ТА ТИМЧАСОВИХ МОЛЯР1В ЛЮДИНИ ТА IX ВПЛИВ НА М1КРОТВЕРД1СТЬ Одеський нацюнальний медичний ушверситет (м. Одеса)
alinatod2012@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконан в рамках науково-дослщноТ роботи Вищого навчального закладу УкраТни «Одеський нацюнальний медичний ушверситет» МОЗ УкраТни <^жкл^инш взаемодп в епiтелiальнiй та сполучнш тканинах за ф1з1олог1ч-них та патолопчних умов» (№ державноТ реестрацп 0114U007012).
Вступ. Зубна емаль е найбтьш мiнералiзованою структурою оргашзму людини, вм!ст неоргашчних сполук у якш складае до 96%. Та лише 4% вщ маси емалi приходяться на оргашчж сполуки та воду, яка, в свою чергу може знаходитися у зв'язанш та вшьнш формах [1].
Неоргашчш складовi зубноТ емалi представлен! рiзними формами апатилв, як! оргашзоваш у Форм! кристал!в, !з них 75% складае пдроксиапатит, а також 25% - карбонапатит, хлорапатит та фторапатит. Х!м!ч-на формула пдроксиапатиту емал! - Ca10(PO4)6(OH)2 [2]. Як показують дан! скануючоТ електронноТ ми кроскопи поодинокий кристал пдроксиапатиту мае вигляд тяжа !з гексагональною основою. У центр! гексагональноТ основи знаходиться пдроксильний юн, навколо якого розташовуються юни кальцш та фосфору, формуючи р!вносторонш трикутники. П!д час первинноТ та вторинноТ мшерал!зацп емал! юни магнш здатш зам!щувати !они кальц!ю, у той час як юн карбонату може зам!стити центральний пдро-ксильний юн. Обидва так! зам!щення дестаб!л!зують кристал!чноТ реш!тки та, як насл!док, зменшують м!цн!сть кристала г!дроксиапатиту. Встановлено, що концентрац!я !он!в магн!ю та карбонату поступово зб!льшуеться у напрямку вщ зовшшньоТ поверхн! емал! до емалево-дентинноТ меж!, що зменшуе ре-зистентшсть глибоких шар!в емал! до дм кислот [1].
За даними л!тератури концентраци оксигену, кальц!ю та фосфору у сухш речовин! емал! в серед-ньому складають 43.4, 36.6 та 17.7% вщповщно. При цьому, значна увага придтяеться так званому каль-ц!й / фосфорному коефщ!енту, який в!дображае вщ-соткове стввщношення !он!в кальц!ю до !он!в фосфору у структур! емалевих кристал!в. Теоретично, у структур! пдроксиапатиту молярне сшввщношен-ня кальцш i фосфору становить 10/6 - 1,67. Проте, внаслщок можливих зам!щень !ону кальц!ю !ншими близькими за властивостями елементами у криста-л!чн!й реш!тц!, фактичне сшввщношення кальц!ю та фосфору зазвичай виявляеться меншим та вар!юе у р!зних шарах зубноТ емал!. Значення кальцш / фосфорного коефщ!ента полягае у тому, що його величина обумовлюе стшшсть зубноТ емал! до дм кислот, тобто ТТ кар!ес-резистентн!сть. Процес демшерал!за-цп, який е патогенетичною основою розвитку кар!е-су являе собою витиснення юшв кальц!ю !з кристала пдроксиапатиту та Тх зам!щення !онами пдрогену. Таким чином, при кальц!й / фосфорному стввщно-шенн! 1,67 дестабт!зац!я кристала в!дбуваеться при втрат! ним двох юшв кальцш, у той час як при зна-ченш сшввщношення 2,0 структура кристала не по-рушуеться при вит!сненн! до чотирьох юшв кальцш. Критичним вважаеться падшня значення кальцш / фосфорного коефщента до 1,3, при якому емаль бтьше не здатна протистояти кислотному розчинен-ню [3]. Окр!м цього, кнують дан! стосовно того, що вщ величини кальц!й / фосфорного коефщента зале-жить тверд!сть емал! нав!ть за умов нормального pH ротовоТ р!дини та вщсутносл д!Т на неТ кислот [4,5].
Що стосуеться юшв фтору, то потрапляючи до кристал!чноТ реш!тки пдроксиапатиту емал!, вони не замЦують не юни кальцш, а пдроксильну групу, таким чином не змшюючи величину кальцш / фос-
форного коефщента, та утворюючи кислотостшк по-хiднi - гiдроксифторапатит та фторапатит. Там крис-тали вiдрiзняються вiд кристалiв гiдроксиапатиту за своТми як хiмiчними, так i фiзичними властивостями, що впливае на тверд^ь емалi. За даними лп"ера-тури, фтор складае 0,01% вiд маси емал^ при чому його концентращя суттево збiльшуеться у напрямку вщ емалево-дентинноТ межi до зовшшньоТ поверхн1 емалi [6].
Вивченню хiмiчного складу зубноТ емалi людини завжди придтялося багато уваги, адже довгий час вважалося, що останнiй е единим фактором, який обумовлюе твердiсть та iншi механiчнi властивост1 емалi. Проте останшм часом з'являеться все бшьше даних якi говорять на користь того, що кнуе два фак-тори, що впливають на мехашчш властивостi емал1 - ТТ хiмiчний склад та орiентацiя емалевих кристал!в, якi утворюють скупчення, що отримали назву емалевих призм. Бтьш^ь таких дослщжень була сфокусо-вана на вивченш хiмiчних та фiзичних властивостей емалi постiйних зубiв [7-12].
У наших попередшх дослiдженнях були представ-ленi данi щодо пстоарх^ектошки емалi постiйних та тимчасових зубiв, а також щодо можливого ТТ впливу на твердiсть емалi постiйних зубiв [13-15].
Метою даного дослщження е визначення вмк-ту кальцiю, фосфору та фтору у топографiчно рiзних зонах емалi тимчасових та постшних молярiв за до-помогою методу порiвняльноТ дисперсп подвiйного променезаломлення, а також визначення показнимв мтротвердосл у вiдповiдних зонах емалi тимчасових молярiв людини за допомогою методики шден-тування.
Об'ект i методи дослiдження. Для дослiдження хiмiчного складу зубноТ емалi були використаш 60 постiйних та 60 тимчасових молярiв людини з ш-тактною емаллю. Усi зуби були видалеш внаслiдок травматичного пошкодження або захворювань паро-донту, а, у випадку тимчасових зубiв, - за ортодон-тичними показаннями.
Зуби, що були в^браш для дослiдження, фтсу-валися у 10% розчиш формалiну, далi промивалися пiд проточною водою та, за допомогою вулканових дисмв розпилювалися на пластини, товщиною вiд 0,5 до 1 мм. Пластинки розпилювалися у двох на-прямках - вестибуло-оральному для дослщження бокових поверхонь коронок, мезю-дистальному для дослiдження вестибулярноТ та оральноТ поверхонь коронок. 1з отриманих пластинок виготовлялися шлiфи, товщиною 50-90 мкм. Виготовлеш шлiфи промивалися, зневоднювалися та заточу-валися у канадський бальзам.
У дтянках коронок отримаш шлiфи були подшеш на три частини - верх-ню, середню та нижню третини. При цьому у кожнш iз третин дослщжува-лися глибокi (5-10 мкм вщ ЕДМ), серед-ш та поверхневi (5-10 мкм вщ поверхн1 емалi) шари зубноТ емалк Таким чином у кожному iз шлiфiв було одержано 27 точок, у яких, беручи за основу метод порiвняльноТ дисперсп подвiйного променезаломлення [16], визначався вмiст оксиду кальцш, пентаоксиду фосфору та фтору, зпдно розробленоТ методики.
Аналiз xiMi4Horo складу емaлi проводився з вико-ристанням поляризацiйноrо мтроскопа i3 встановле-ним на ньому столиком Федорова та кальцитово-по-воротним компенсатором, а також св^лових фiльтpiв i3 максимумом пропускання 595, 481 та 707 нм для визначення вмicту оксиду кальщю, пентаоксиду фосфору та фтору вщповщно. Пopiвняння проводили до заломлення св^ла на cвiтoфiльтpi в 737 нм [17]. Вм^ зазначених речовин визначався за графтами залежност хiмiчнoro складу aпaтитiв та коефщента подвшнот дисперсп променезаломлення [16]. Пере-рахунок оксиду кaльцiю та пентаоксиду фосфору на чистий кальцш та фосфор проводили зпдно хiмiчних формул.
Для вимipювaння мiкpoтвеpдocтi емaлi було ви-користано 90 тимчасових мoляpiв людини з штак-тною емаллю, ям були видaленi за ортодонтичними показаннями. Зуби розпилювалися у вестибуляр-но-оральному, мезю-дистальному, а також у дiaro-нальному напрямках. Зразки були помЦеш у форму з порошком та передан до теpмiчнoT обробки за температури 180 °С для отримання заготовок. Дал^ заготовки шлiфувaлиcя на кругах iз piзнoю фракщею наждачного паперу, пiд час останнього шлiфувaння використовувався круг iз пастою ДО1. Вимipювaння проводилися на пpибopi Polyvar MET, iз застосуван-ням методу Вткерса.
Зони для вимipювaння на кожному шлiфi були обраш вiдпoвiднo до тих, що використовувалися для вивчення розташування емалевих призм у попередшх дослщженнях, тобто коронкова частина кожного шлiфу була умовно подшена на три зони - верхню, середню та нижню третини [15]. У кожнш iз зон ви-мipювaння на шлiф за допомогою алмазнот трамщ-ки наносили по 30 вщбитмв. Вiдбитки наносилися на вiдcтaнi 150-250 мкм вщ зовшшньоТ пoвеpхнi емалг Кожен вiдбитoк наносили пiд навантаженням 30 г i часом експозицп навантаження - 10 с.
Дослщження проводилося на бaзi ДП <^жна-родний центр електронно-променевих технолопй» 1нституту електрозварювання iм. £.О. Патона.
Результати дослщження та Тх обговорення. Се-pеднi значення вмicту кaльцiю, фосфору та фтору у тoпorpaфiчнo piзних зонах емaлi пocтiйних мoляpiв людини представлен у таблицях 1-3.
1з отриманих даних видно, що статистично до-а^рнот piзницi вмicту кальщю у емaлi пocтiйних мoляpiв не було виявлено аш серед piзних частин Тх коронок, aнi на piзних тх поверхнях, aнi у piзних шарах емaлi. Те саме стосуеться i вмicту ioнiв фос-
Таблиця 1.
BMicT кальцiю у кристалах емалевих призм постiйних молярiв людини (M±m, n=30, %)
Частини коронки Поверхн коронки Шари емaлi
Глибoкi Сеpеднi Пoвеpхневi
Нижня Вестибулярна 39,03 ±0,18 39,17 ± 0,22 38,71 ± 0,15
Язикова 38,8 ± 0,14 39,22 ± 0,21 38,79 ± 0,12
Бoкoвi 38,76 ± 0,06 38,86 ± 0,22 38,53 ± 0,1
Середня Вестибулярна 38,93 ± 0,07 39,39 ± 0,23 38,82 ± 0,22
Язикова 38,79 ± 009 39,18 ± 0,21 38,69 ± 0,22
Бoкoвi 38,74 ± 0,22 39,35 ± 0,31 38,54 ± 0,29
Верхня Вестибулярна 38,76 ± 0,14 38,67 ± 0,28 38,81 ± 0,13
Язикова 38,71 ± 0,24 38,67 ± 0,23 38,68 ± 0,18
Бoкoвi 38,79 ± 0,18 39,22 ± 0,19 38,72 ± 0,22
Таблиця 2.
Вм^ фосфору у кристалах емалевих призм постiйних молярiв людини (М±т, п=30, %)
Частини коронки Поверхн1 коронки Шари емал1
Глибок1 Середн1 Поверхнев1
Нижня Вестибулярна 16,84 ± 0,05 16,78 ± 0,05 16,7 ± 0,08
Язикова 16,81 ± 0,06 16,84 ± 0,08 16,69 ± 0,08
Боков1 16,73 ± 0,07 16,78 ± 0,05 16,67 ± 0,04
Середня Вестибулярна 16,8 ± 0,02 16,74 ± 0,13 16,76 ± 0,05
Язикова 16,79 ± 0,05 16,84 ± 0,09 16,7 ± 0,06
Боков1 16,7 ± 0,08 16,74 ± 0,13 16,62 ± 0,06
Верхня Вестибулярна 16,78 ± 0,07 16,84 ± 0,08 16,72 ± 0,05
Язикова 16,78 ± 0,07 16,58 ± 0,13 16,7 ± 0,04
Боков1 16,88 ± 0,06 16,84 ± 0,08 16,75 ± 0,05
Таблиця 3.
Вмкт фтору у кристалах емалевих призм поспйних молярiв людини (М±т, п=30, %)
Частини коронки Поверхш коронки Шари емал1
Глибок1 Середш Поверхнев1
Нижня Вестибулярна 0,15 ± 0,01 0,13 ± 0,01 0,41 ± 0,05*1,2
Язикова 0,15 ± 0,01 0,13 ± 0,01 0,42 ± 0,02*1,2
Боков1 0,15 ± 0,01 0,12 ± 0,01*1 0,41 ± 0,05*1,2
Середня Вестибулярна 0,15 ± 0,01 0,13 ± 0,01 0,46 ± 0,01*1,2
Язикова 0,14 ± 0,01 0,12 ± 0,01 0,44 ± 0,04*1,2
Боков1 0,14 ± 0,01 0,12 ± 0,01 0,44 ± 0,05*1,2
Верхня Вестибулярна 0,16 ± 0,01 0,1 ± 0,02*1 0,42 ± 0,04*1,2
Язикова 0,15 ± 0,01 0,12 ± 0,01*1 0,46 ± 0,03*1,2
Боков1 0,16 ± 0,02 0,12 ± 0,01*1 0,45 ± 0,02*1,2
Примггки: 1. п - р < 0,05 - порiвняно iз частини та поверхш коронки; 2. *2 - р < емалi однойменно'У частини та поверхш
глибокими шарами емалi однойменноУ 0,05 - порiвняно iз середнiми шарами коронки.
Таблиця 4.
Вм^ кальцiю у кристалах емалевих призм тимчасових молярiв людини (М±т, п=30, %)
Частини коронки Поверхш коронки Шари емал1
Глибок1 Середн1 Поверхнев1
Нижня Вестибулярна 37,75 ±0,21 37,69 ± 0,24 37,76 ± 0,22
Язикова 37,78 ± 0,18 37,82 ± 0,26 37,8 ± 0,12
Боков1 37,81 ± 0,2 37,79 ± 0,15 37,69 ± 0,19
Середня Вестибулярна 37,93 ± 0,22 37,73 ± 0,21 37,77 ± 0,17
Язикова 37,76 ± 0,25 37,68 ± 0,24 37,74 ± 0,2
Боков1 37,75 ± 0,23 37,83 ± 0,22 37,64 ± 0,27
Верхня Вестибулярна 37,76 ± 0,14 37,67 ± 0,19 37,65 ± 0,25
Язикова 37,72 ± 0,19 37,66 ± 0,25 37,68 ± 0,22
Боков1 37,82 ± 0,18 37,78 ± 0,17 37,73 ± 0,21
Таблиця 5. Вм^ фосфору у кристалах емалевих призм тимчасових молярiв людини (М±т, п=30, %)
Частини коронки Поверхш коронки Шари емал1
Глибок1 Середш Поверхнев1
Нижня Вестибулярна 17,85 ± 0,1 17,87 ± 0,11 17,82 ± 0,12
Язикова 17,88 ± 0,09 17,85 ± 0,09 17,91 ± 0,13
Боков1 17,86 ± 0,08 17,79 ± 0,12 17,77 ± 0,15
Середня Вестибулярна 17,86 ± 0,06 17,83 ± 0,15 17,8 ± 0,09
Язикова 17,87 ± 0,11 17,88 ± 0,13 17,77 ± 0,13
Боков1 17,89 ± 0,07 17,84 ± 0,08 17,83 ± 0,1
Верхня Вестибулярна 17,88 ± 0,07 17,79 ± 0,14 17,89 ± 0,08
Язикова 17,9 ± 0,09 17,87 ± 0,14 17,78 ± 0,14
Боков1 17,85 ± 0,08 17,81 ± 0,09 17,83 ± 0,11
фору у р1зних зонах коронки поспйних мо-ляр1в. Проте, ч1тко видно, що концентрац1я юшв фтору е суттево 61льшою у поверхне-вих шарах емал! у пор1внянн1 1з УУ середшми та глибокими шарами, що простежуеться на уах поверхнях та в уах частинах коронки пост1йних моляр1в. Статистично достов1рна р1зниця м1ж вм1стом юшв фтору у глибоких та серединних шарах була отримана лише у верхнш частиш коронки на кожнш 1з до-сл1джуваних поверхонь, причому у середшх шарах емал1 вм1ст 1он1в фтору виявився мен-шим ан1ж у глибоких.
П1д час наших попередшх досл1джень, що проводилися на постшних молярах людини, були встановлеш особливост1 ходу емалевих призм та мтротвердосл зубноТ емал1 у зонах Тх коронки, що вщповща-ють тим, що були обраш для даного до-слщження. При цьому був встановлений взаемозв'язок м1ж дугопод1бним ходом емалевих призм та вищими показниками м1кротвердост1 у певних зонах коронки дослщжуваних зуб1в [13,14]. Той факт, що у даному дослщженш не було виявлено статистично значущоУ р1зниц1 у вм1сл 1он1в кальц1ю, фосфору та фтору у р1зних частинах та на р1зних поверхнях коронок постшних моляр1в говорить на користь того, що х1д емалевих призм е одним 1з ключових фактор1в, як1 впливають на м1кротверд1сть зубноУ емал1.
Середн1 значення вм1сту кальцш, фосфору та фтору у топограф1чно р1зних зонах емал1 тимчасових моляр1в людини представлен! у таблицях 4-6. Загалом, отримаш дан! вказують на сп!льн! тенденцп стосовно розподшу ¡он!в кальц!ю, фосфору та фтору у зубнш емал! тимчасових та постшних мо-ляр!в людини. Звертае на себе увагу менша кшьмсть кальц!ю та б!льша кшьмсть фосфору у емал! тимчасових моляр!в у пор!внян-н! ¡з емаллю пост!йних моляр!в, ¡з чого ви-пливае нижче значення показнику кальцш / фосфорного коеф!ц!ента, а отже й нижча ка-р!ес-резистентшсть тимчасовоУ емал!. I хоча у тимчасових зубах вм!ст фтору також виявився найвищим у зовшшшх шарах емал!, в1н все одно залишаеться нижчим, ашж у зовшшшх шарах емал! постшних зуб1в. Варто зазначити, що у даному дослщженш визна-чався в!дсоток вм!сту кальц!ю, фосфору та фтору серед неоргашчноУ складовоУ зубноТ емал!. При цьому, зпдно даних л!тератури, емаль тимчасових зуб1в в!др!зняеться нижчим ступенем мшерал!заци [18].
Ус! вищезазначеш особливост! безумов-но призводять до вщмшностей мтротвер-дост! емал! тимчасових та постшних моля-р!в.
Середш показники м!кротвердост! зубноУ емал! тимчасових моляр!в людини представлен! у таблиц 7.
1з наведених даних видно, що в серед-ньому м!кротверд!сть емал! тимчасових
Таблиця 6. BipHO, що це пов'язано i3 тим фактом, що у
BMicT фтору у кристалах емалевих призм тимчасових молярiв людини (M±m, n=30, %)
Частини коронки Поверхш коронки Шари емал1
Глибок1 Середш Поверхнев1
Нижня Вестибулярна 0,08 ± 0,02 0,09 ± 0,01 0,35 ± 0,02*12
Язикова 0,09 ± 0,02 0,09 ± 0,01 0,33 ± 0,03*12
Боков1 0,08 ± 0,02 0,1 ± 0,02 0,36 ± 0,02*12
Середня Вестибулярна 0,1 ± 0,02 0,08 ± 0,01 0,35 ± 0,04*12
Язикова 0,09 ± 0,01 0,1 ± 0,01 0,33 ± 0,02*12
Боков1 0,08 ± 0,01 0,1 ± 0,01 0,37 ± 0,06*12
Верхня Вестибулярна 0,09 ± 0,02 0,08 ± 0,01 0,34 ± 0,03*12
Язикова 0,1 ± 0,01 0,11 ± 0,02 0,35 ± 0,02*12
Боков1 0,1 ± 0,01 0,09 ± 0,01 0,36 ± 0,04*12
Примггки: 1. n - p < 0,05 - пор1вняно i3 глибокими шарами емалi однойменноУ частини та поверхн коронки; 2. *2 - p < 0,05 - поpiвняно i3 середшми шарами емалi однойменноУ частини та поверхш коронки.
Таблиця 7.
Середш значення мiкротвердоcтi зубноТ емал1 у топографiчно рiзних зонах коронки тимчасових молярiв людини (M±m, n=30, HV)
поверхня коронки частина коронки Вестибулярна Бокова Оральна Перехщ м1ж боковою поверхнею та вестибулярною/ оральною
Верхня 385 ± 15 379 ± 12 386 ± 19 369 ± 17
Середня 376 ± 16 381 ± 10 378 ± 13 382 ± 14
Нижня 390 ± 11 383 ± 15 392 ± 20 390 ± 10
моляpiв е нижчою ашж мiкpотвеpдiсть емалi постш-них моляpiв. При цьому, не було виявлено жодноУ статистично доах^рноУ piзницi мiж показниками ми кpотвеpдостi емалi тимчасових моляpiв у piзних час-тинах та на piзних поверхнях Ух коронок. Цшком Имо-
Лiтература
тимчасових молярах людини був виявлений лише один варiант ходу емалевих - прямоли ншний [18,15]. Висновки
1. Не кнуе статистично достовiрних вщ-мiнностей у кiлькостi кальцiю та фосфору серед топографiчно рiзних зон емалi як у постшних, так i у тимчасових молярiв.
2. Як у емалi постшних, так i у емалi тимчасових молярiв у поверхневих шарах було виявлено суттево бiльшу ктьмсть iонiв фтору у порiвняннi iз глибокими та середнiми шарами емалi вiдповiдних зуб1в.
3. У емалi тимчасових було виявлено мен-ший вмiст iонiв кальцiю i фтору та бiльший вмiст юшв фосфору у порiвняннi iз емаллю постшних зубiв.
4. Середнi показники мтротвердосп для емалi тимчасових зубiв е меншими, анiж так1 для емалi постiйних зубiв.
5. Не було виявлено статистично досто-вiрних вiдмiнностей мiж показниками мтро-твердост емалi тимчасових зубiв на рiзних Тх поверхнях та у рiзних частинах Тх коронок.
Перспективи подальших дослiджень. Отриманi результати створюють фундамент для подальшого дослiдження впливу хiмiч-ного складу та внутршньоТ' будови на там ТТ механiчнi властивост як мiкротвердiсть, пружнiсть та стшмсть до утворення трiщин, що в подальшому дозволить наблизитися до створення реставрацшних стоматологiчних матерiалiв, максимально наближених за своТми властивостями до природноТ емалi.
3.
6.
7.
9.
1. Kumar GS, editor. Orban's Oral Histology and Embryology. 13th ed. London: Elsevier Health Sciences APAC; 2014. 448 p.
2. Butvilovskiy AV, Barkovskiy EV, Karmalkova IS. Himicheskie osnovyi demineralizatsii i remineralizatsii emali zubov. Vestnik VGMU. 2011;10(1):138-44. [in Russian].
Danilchenko SN. Struktura i svoystva apatitov kaltsiya s tochki zreniya biomineralogii i biomaterialovedeniya (obzor). Visn. SumDU. Ser. Fizika, matematika, mehanika. 2007;2:33-59. [in Russian].
Gutierrez-Salazar M, Reyes-Gasga J. Microhardness and chemical composition of human tooth. Materials Research. 2003;6(3):367-73. Ramesh S, Tan CY, Hamdi M, Sopyan I, Teng WD. The influence of Ca/P ratio on the properties of hydroxyapatite bioceramics. Proc SPIE. 2007;6423. Available from: https://doi.org/10.1117/12.779890
Knappvost A. Mifyi i dostovernyie faktyi o roli ftora v profilaktike kariesa. Glubokoe ftorirovanie. Stomatologiya dlya vseh. 2001;3:38-42. [in Russian].
He LH, Fujisawa N, Swain MV. Elastic modulus and stress-strain response of human enamel by nano-indentation. Biomaterials. 2006;27:4388-98. Padmanabhan SK, Balakrishnan A, Chu MC, Kim TN, Cho SJ. Micro-indentation fracture behavior of human enamel. Dent Mater. 2010;26:100-4. Park S, Wang DH, Dongsheng Z, Romberg E, Arola D. Mechanical Properties of Human Enamel as a Function of Age and Location in the Tooth. J. Mater. Sci. Mater. Med. 2008;19:2317-24.
10. Xu HHK, Smith DT, Jahanamir S. Indentation damage and mechanical properties of human enamel and dentin. J Dent Res. 1998;77:472-80.
11. Zhang Y-R, Du W, Zhou X-D, Yu X-D. Review of research on the mechanical properties of the human tooth. International Journal of Oral Science. 2014;6(2):61-9.
12. Zagorskiy VA, Makeeva IM, Zagorskiy VV. Funktsionirovanie tverdyih tkaney zuba. Chast III. Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. 2014;1:12-
5. [in Russian].
13. Tiron OI, Breus VIe, Todorova AV. Osoblyvosti histoarkhitektoniky emali postiinykh moliariv liudyny na okliuziinii poverkhni koronky ta v mist-siakh perekhodu yii bokovykh poverkhon na vestybuliarnu ta oralnu. Zaporizkyi medychnyi zhurnal. 2017;19(5):663-7. [in Ukrainian].
14. Todorova AV, Breus VIe, Ulianov VO. Osoblyvosti roztashuvannia emalevykh pryzm na riznykh poverkhniakh koronky postiinykh moliariv liudyny. Odeskyi medychnyi zhurnal. 2016;3:54-8. [in Ukrainian].
15. Todorova AV, Breus VIe, Ulianov VO. Osoblyvosti strukturnoi orhanizatsii emali u riznykh chastynakh koronky tymchasovykh moliariv liudyny. Odeskyi medychnyi zhurnal. 2017;6(164):51-5. [in Ukrainian].
16. Kuznetsov EA. Metod sravnitelnoy dispersii dvuprelomleniya. M.: Nedra; 1964. 180 s. [in Russian].
17. Breus VIe, Ulianov VO, vynakhidnyky; Odes. derzh. med. un-t, patentovlasnyk. Sposib kompleksnoi otsinky histokhimichnoi budovy emali zubiv. Patent Ukrainy № u201003860. 2010 Lyp 26. 4 s. [in Ukrainian].
18. Homenko LA, redaktor. Terapevticheskaya stomatologiya detskogo vozrasta. Kiev: Kniga plyus; 2007. 816 s. [in Russian].
ОСОБЛИВОСТ1 Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ ЕМАЛ1 ПОСТ1ЙНИХ ТА ТИМЧАСОВИХ МОЛЯР1В ЛЮДИНИ ТА 'IX ВПЛИВ НА М1КРОТВЕРД1СТЬ
Тодорова А. В., Ульянов В. О., Бреус В. €.
Резюме. Останшм часом з'являеться все бiльше даних як говорять про те, що кнуе два фактори, що впли-вають на механiчнi властивостi емалi - Ti хiмiчний склад та орiентацiя емалевих кристалiв. Бiльшiсть кнуючих дослiджень сфокусована на вивченнi хiмiчних та фiзичних властивостей емалi постшних зубiв.
Метою даного дослiдження е визначення вм^у кальцiю, фосфору та фтору у топографiчно рiзних зонах емалi тимчасових та постiйних молярiв за допомогою методу порiвняльноT дисперсп подвiйного промене-заломлення, а також визначення показнишв мiкротвердостi у вщповщних зонах емалi тимчасових молярiв людини за допомогою методики шдентування за Вткерсом.
У результатi проведених дослщжень були отриманi данi стосовно розподту iонiв Ca, P та F у емалi тимчасових та постшних молярiв людини, а також визначеш середнi показники мiкротвердостi емалi тимчасових молярiв у топографiчно рiзних зонах Тх коронок.
Ключовi слова: зубна емаль, хiмiчний склад, мтротверд^ь.
ОСОБЕННОСТИ ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА ЭМАЛИ ПОСТОЯННЫХ И ВРЕМЕННЫХ МОЛЯРОВ ЧЕЛОВЕКА И ИХ ВЛИЯНИЕ НА МИКРОТВЕРДОСТЬ
Тодорова А. В., Ульянов В. А., Бреус В. Е.
Резюме. В последнее время наблюдается все большее количество данных литературы, которые говорят о наличии двух ключевых факторов, влияющих на механические свойства зубной эмали - ее химический состав и ориентация эмалевых кристаллов. Однако, большинство существующих исследований сфокусировано на изучение химического состава и физических свойств эмали постоянных зубов.
Целью данного исследования является определение содержания кальция, фосфора и фтора в топографически разных зонах эмали как постоянных, так и временных моляров человека с помощью метода сравнительной дисперсии двупреломления, а также определение показателей микротвердости в соответствующих зонах эмали временных моляров, используя методику индентирования по Виккерсу.
В результате проведенных исследований были получены данные касательно распределения ионов кальция, фосфора и фтора в толще эмали временных и постоянных моляров человека, а также были определены средние значение микротвердости для эмали временных моляров в топографически разных зонах их коронок.
Ключевые слова: зубная эмаль, химический состав, микротвердость.
THE CHEMICAL COMPOSITION OF THE ENAMEL OF PERMANENT AND DECIDUOUS MOLAR TEETH AND ITS CONTRIBUTION TO THE ENAMEL MICROHARDNESS
Todorova A. V., Ulyanov V. O., Breus V. E.
Abstract. Recently the increased number of data demonstrates the existence of two key factors that contribute to the enamel microhardness - its chemical composition and orientation of the enamel crystallites. However, the existing research are mostly focused on the chemical and mechanical properties of only permanent tooth enamel.
The aim of the current research is to measure the content of Ca, P and F in the different zones of enamel of the permanent and deciduous molar teeth and to measure the mean microhardness values of the primary enamel in the different zones of the deciduous human molar teeth.
Object and methods. 90 primary and 60 permanent human molar teeth with sound enamel were used for the research. The content of Ca, P and F was measured by the method of the comparative dispersion of double refraction. The mean microhardness values of the primary enamel were measured using the Vickers' indentation technique.
As a result of the conducted research the data regarding the distribution of the Ca, P and F within the primary and permanent enamel was obtained. Also the mean microhardness values were measured in the different zones of the crown of deciduous molar teeth.
Conclusions
1. It was determined no statistically significant differences in the concentrations of Ca and P between the different zones of enamel of both permanent and deciduous molar teeth.
2. The superficial layers of both primary and permanent enamel exhibited significantly higher content of the fluoride ions that than the middle and deep layers.
3. The primary enamel exhibited lower concentrations of Ca and F ions and higher concentrations of P ions in comparison the permanent enamel.
4. The averages measures of the microhardness values were lower for the primary enamel than for the permanent enamel.
5. It was observed no statistical difference between the microhardness values in the different zones of the primary molar teeth's crown.
Key words: dental enamel, chemical composition, microhardness.
Рецензент - проф. НЫол 'шин А. К.
Стаття надшшла 05.05.2018 року
