CC BY
17
© Удод О. А., Ворошна Г. С. УДК 616.314.13-003.8 Удод О. А., Воронна Г. С.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОЛ1 Р1ЗНИХ ЧИННИК1В
У В1ДНОВЛЕНН1 ЕМАЛ1 ЗУБ1В П1СЛЯ КИСЛОТНОГО ВПЛИВУ
Донецький нацюнальний медичний унiверситет iм. М. Горького (м. Краматорськ ДонецькоГ областi)
Дана робота е фрагментом НДР «Кгмнко-лабора-торне обфунтування квал1толог1чних п1дход1в у рес-таврац1йн1й стоматологИ» (№ державно! реестрацИ 0109 и 008735).
Вступ. Стоматолог1чн1 захворювання, зокрема, кар1ес зуб1в та його ускладнення, у тепер1шн1й час достатньо широко розповсюджен серед населення нашо! кра!ни [2,3]. Незважаючи на бурхливий розви-ток стоматолопчно'! науки протягом останых деся-тил1ть та активне впровадження у практичну охорону здоров'я нов1тн1х оперативних та в1дновлювальних технолопй л1кування кар1есу зуб1в, а також розробки чисельних р1зноман1тних кар1еспроф1лактичних за-ход1в, проблема виникнення I поширеност1 цього захворювання залишаеться невир1шеною й сьогодн1. Так, у деяких кражах уражен1сть населення кар1есом зуб1в досягае 85-90% I продовжуе постмне зростан-ня. Особливо швидко цей показник збтьшуеться у дитячого населення [2,12].
Одн1ею з найважлив1ших властивостей емал1 зуб1в, що визначае кар1есрезистентнють, е, як в1-домо, кислотостмюсть [3,8]. У II механ1зм1 можна видтити два компоненти: структурний та функцю-нальний [8,9]. Структурний компонент е пасивним та таким, що зм1нюеться повтьно та визначаеться х1м1чним складом, будовою I повноц1нн1стю струк-тури емал1, а функц1ональний залежить вщ швид-кост1 центроб1жного перем1щення зубно! р1дини та функц1онування пульпи, тобто е активним та таким, що швидко змшюеться. Ц1 дв1 складов! доповнюють одна одну I в зубах з життездатною пульпою не ви-являються окремо. Провщна роль у формуванн1 структурно-функцюнально! кислотост1йкост1 на-лежить саме функцюнальнм складов1й [9]. Врахо-вуючи мобтьнють цього компоненту, можливим е корекц1я сумарного р1вня кислотост1йкост1. Дослщ-никами було встановлено сприятливий вплив на II р1вень електро- та хемостимуляци пульпи (хлорис-тий натр1й, карбамщ), нормал1зацИ тонусу вегетативно! нервово! системи (електропунктура) тощо [1,5,6]. У клшщ1 визначення 1ндив1дуального р1вня структурно-функцюнально! кислотост1йкост1 емал1 зуб1в з життездатною пульпою проводиться за тестом емалево! резистентност1 (ТЕР), що був запропо-нований Окушком В. Р. та Косаревою Л. I. у 1983 роц1 [7]. Сутнють цього тесту полягае в одноразовому визначенн Ытенсивност1 окрашування кислотного
ann16602785@yandex.ua
м1кродефекту емал1, глибина якого вщповщае пев-н1й структурно-функц1ональн1й кислотост1йкост1.
На думку деяких автор1в, важлива роль у меха-н1змах захисту емал1 в1д дИ кар1есогенних чинник1в належить також ротовм р1дин1 [3,4]. Завдяки сво!м м1нерал1зуючим властивостям, вона перешкоджае виходу з емал1 м1кроелемент1в, зокрема, кальц1ю та фосфору, I сприяе надходженню цих компонет1в до и структури. Ц1 механ1зми забезпечують динам1ч-ну р1вновагу м1ж процесами де- та ремшерал1заци. Об'ективний кл1н1чний показник цих властивостей визначае тест кл1н1чно! оц1нки швидкост1 рем1нера-л1зацИ емал1 (КОШРЕ-тест), що був розроблений Ре-диновою Т. Л. [11]. В основу цього тесту покладена в1зуальна оц1нка ступеню прокрашування дем1нера-л1зовано'| п1сля одноразового дозованого кислотного впливу дтянки емал1, що оцшюеться протягом дек1лькох дн1в до моменту повно! в1дсутност1 за-барвлення. Згщно з цим тестом, для людей з ст1й-кою до дм кар1есогенних чинник1в емаллю, типовою е низька чутлив1сть до дИ кислоти (нижче 40%) та висою рем1нерал1зуюч1 властивост1 ротово! р1дини (в1д 24 годин до 3 д1б), а для ос1б, схильних до кар1е-су, - висока чутлив1сть до дм кислоти (вище 40%) та низью рем1нерал1зуюч1 властивост1 ротово! рщини (б1льше, н1ж 4 доби) [11].
Таким чином, п1дходи до ¡нтерпретаци резуль-тат1в визначення здатност1 емал1 протистояти дИ кар1есогенних чинник1в та вщновлювати кислотн1 м1кродефекти у дослщниюв суттево розр1зняються, тому питання щодо впливу ротово! р1дини I пульпи та окремо! рол1 кожно! з них у процесах вщновлення дем1нерал1зованих д1лянок емал1 залишаеться неви-р1шеним.
Мета досл1дження - кл1н1чне обфунтування значущост1 впливу життездатно! пульпи зуба та ре-м1нерал1зуючих властивостей ротово! рщини у за-безпеченн1 вщновлення емал1 п1сля дозовано! кислотно! дм.
Об'ект I методи дослщження. Було оглянуто 40 ос1б в1ком 18-20 рок1в, як1 за випадковим принципом були розподтеы на чотири групи по 10 ос1б у кожн1й. У день дослщження пац1ентам першо! групи був проведений тест емалево! резистентнос-т1 на вестибулярнм поверхн1 1нтактного верхнього центрального р1зця в област1 екватора (точка А) [7]. Через годину на т1й сам1й поверхн1 в област1 еквато-
ра, але на Ышмй дтянц (точка Б) знов був проведений тест емалево! резистентностi. У па^енпв друго! групи також в област екватора на вестибулярнiй по-верхнi одного з верхнiх центральних рiзцiв (точка А) виконували тест емалево! резистентности пiсля якого проводили хемостимуляци пульпи цього зуба з пщнебЫно! поверхнi за допомогою ппертоычного розчину хлористого натрiю протягом 10 хвилин [1]. Далi знов проводили тест емалево! резистентной у дтянц екватора (точка Б). У па^ен^в третьо! групи спочатку проводили тест емалево! резистентност на одному з рiзцiв (точка А), потiм цю демЫерал^ зовану дiлянку iзолювали вщ ротово! рiдини за допомогою прозоро! лавсаново! матрицi-ковпачка, яку фксували фотокомпозитом Т-есопот, кос!аг Vivadent. Через годину знов визначали тест емалево! резистентной на втьнм дтянц емалi в областi екватора (точка Б), пюля чого дiлянку також закрива-ли матрицею-ковпачком. У пащетчв четверто! групи дiяли аналогiчно: спочатку тест емалево! резистент-ностi на одному з верхых рiзцiв (точка А) з подаль-шим закриттям демiнералiзовано! дiлянки матри-цею-ковпачком, по™ хемостимуляцiя пульпи, як у пащетчв друго! групи, далi тест емалево! резистентной на незакритiй дтянц емалi в областi екватора (точка Б) з наступною iзоляцiею !! матрицею-ковпачком. На другий день дослщження у пацiентiв першо! групи проводили лише фарбування демше-ралiзованих дiлянок емалi в обох точках 1% водним розчином метиленового синього [11]. У пащен^в друго! групи фарбування дтянок емалi в двох точках проводили пюля хемостимуляци ппертоычним розчином хлористого натрю Пацiентам третьо! групи пiсля зняття захисно! матрицi-ковпачка з дiлянки емалi у точцi Б проводили !! фарбуванням з подаль-шою фкса^ею ново! матрицi-ковпачка. У пацiентiв четверто! групи - зняття матриц^ковпачка з дтянки емалi також у точц Б, проведення хемостимуляцi!, фарбування розчином барвника та наступна фкса-^я захисту. На третiй день у пащен^в кожно! групи проводили фарбування обох дтянок демiнералiзо-вано! емал^ але у пацiентiв друго! та четверто! груп це робили пюля хемостимуляци пульпи. У цей день особам уЫх груп був проведений також тест емалево! резистентной у втьнм дтянц екватора (точка С) для визначення юнцевого рiвня структурно-функ-цiонально! кислотостiйкостi емалi.
Тест емалево! резистентност проводили за наступною методикою: вестибулярну поверхню емалi дослiджуваного зуба очищали вiд нальоту, iзолюва-ли вiд ротово! рщини, висушували повiтрям. Мiкро-капiляром на вестибулярну поверхню в дтянц екватора наносили краплю однонормального розчину соляно! кислоти з п'ятисекундною експозищею, пiсля чого краплю змивали, а поверхню емалi пщсу-шували [10]. Далi на протравлену кислотою дтянку емалi наносили, знову мiкрокапiляром, 1% водний розчин метиленового синього, пюля видалення якого вiзуально оцЫювали Ытенсивнють забарвлен-ня за допомогою стандартно! десятибально! шкали синього кольору [7].
Кгмычну оцiнку швидкостi ремiнералiзацi! емалi проводили наступним чином: вестибулярну поверх-
ню емалi дослiджуваного зуба очищали вщ нальоту, iзолювали, висушували пов^рям, згодом на попе-редньо демiнералiзовану кислотою дiлянку емалi за допомогою ватно! кульки наносили 1% водний розчин метиленового синього на 1 хвилину, пюля чого залишки фарбника видаляли та проводили вiзуаль-ну оцшку штенсивност забарвлення протравлено! емалi за допомогою стандартно! десятибально! шкали синього кольору [11].
Результати дослщження та Ух обговорен-ня. У перший день дослщження вихщний показ-ник структурно-функцiонально! кислотостiйкостi за тестом емалево! резистентност у точц А емалi зубiв осiб першо! групи склав 5,5 ± 0,17 бала, в оЫб друго! групи - 5,7 ± 0,15 бала, третьо! групи - 5,4 ± 0,16 бала, четверто! - 5,6 ± 0,16 бала. Отриман результати достовiрно не вiдрiзняються один вщ одного (р > 0,05) та вщповщають середньому рiвню структурно-функцiонально! кислотостiйкостi емалi зубiв [7]. Пщ час повторного проведення тесту емалево! резистентной у той самий день у точц Б були встановлеы, вiдповiдно, наступнi показники: 5,4 ± 0,16 бала, 4,4 ± 0,22 бала, 5,5 ± 0,17 бала та 4,2 ± 0,20 бала. Необхiдно вiдзначити, що у пацiентiв першо! та третьо! групи показники, що були отриман у точках А та Б, достовiрно не вiдрiзняються один вщ одного (р > 0,05). Рiзниця ж мiж показниками, отри-маними у пацiентiв друго! та четверто! груп, була значною та становила, вщповщно, 1,3 та 1,4 бала (р < 0,05). Осктьки саме у пащен^в цих двох груп на пщнебЫнм поверхнi до^джуваних рiзцiв проводили хемостимуляцiю, а дослщження проводили вщразу пюля ^е! дi!, таке значне покращення структурно-функцiонально! кислотостiйкостi може бути пояснено лише пщвищенням функцiонально! активностi пульпи та швидкост перемiщення зубно! рщини, що впливае саме на функцюнальну складову кислотостiйкостi.
На другий день доотдження середнi показники iнтенсивностi фарбування доотджувано! дiлянки емалi у точц А в осiб першо! групи становили 4,4 ± 0,22 бала, в оЫб друго! групи - 3,7 ± 0,15 бала (р < 0,05). Рiзниця мiж вихщними та отриманими у другий день показниками складала, вщповщно, 1,1 та 2,0 бали (р < 0,05). Ц даы, у свою чергу, вiдрiзня-ються один вщ одного майже у два рази, що також пщтверджуе наявнiсть впливу хемостимуляци. Середы показники у точках Б емалi у цей день становили у па^ен^в, вщповщно до нумераци груп, 4,2 ± 0,20 бала, 2,3 ± 0,21 бала, 4,7 ± 0,26 бала та 2,4 ± 0,23 бала. Важливим е те, що найбтьша рiзниця мiж середнiми показниками, отриманими у точц Б емалi у перший та другий день доотдження, була виявле-на у пащен^в друго! групи, вона становила бтьш, нiж 2 бали (р < 0,05). Осктьки на емаль зубiв саме пащен^в цiе! групи вщбувався вплив хемостимуля-цi!, а доотджуваы дiлянки емалi не були iзольованi матрицею-ковпачком, таке значне покращення результат може бути пояснено сумарним впливом на вщновлення демiнералiзованих дiлянок емалi з боку пульпи та ротово! рщини. Одночасно вщповщна рiзниця мiж показниками, отриманими у ходi досл^ дження щодо точок Б в оЫб четверто! групи, емаль
зуб1в яких також п1длягала хемостимуляци, але при цьому д1лянки були 1зольован1 в1д впливу ротово! рщини, була достатньо близькою до наведенного вище значення - 1,8 бала. До того ж, середы по-казники Ытенсивност1 фарбування у точках Б емал1 зуб1в ос1б друго! та четверто! групи практично не вщ-р1зняються: 2,3 ± 0,21 бала та 2,4 ± 0,23 бала, вщпо-в1дно (р > 0,05).
На трет1й день дослщження середн1й показ-ник 1нтенсивност1 фарбування точок А на поверхн емал1 зуб1в обстежених першо! групи становив 3,4 ± 0,16 бала, друго! групи - 1,5 ± 0,17 бала, третьо! групи - 4,2 ± 0,20 бала, четверто! - 1,6 ± 0,16 бала. Вщповщы результати п1сля фарбування точок Б на поверхн емал1 складали 3,2 ± 0,25 бала, 1,3 ± 0,15 бала, 4,1 ± 0,23 бала та 1,5 ± 0,17 бала. Таким чином, найбтьш швидке вщновлення дем1нерал1зо-ваних д1лянок емал1 на трет1й день досл1дження знов було вщзначено в ос1б друго! групи, про що св1дчить р1зниця у 2,2 бала м1ж середыми показниками ш-тенсивност1 фарбування точок А на другий та трет1й день дослщження I в1дпов1дна р1зниця у 2,0 бали м1ж такими ж показниками щодо точок Б. Також довол1 швидко йшло вщновлення дем1нерал1зованих дтя-нок емал1 у пац1ент1в четверто! групи, про що свщ-чить близк1сть в1дпов1дних показниюв 1нтенсивност1 фарбування емал1 у точц1 А та Б у ос1б друго! та четверто! груп (р > 0,05). Пор1внюючи результати штен-сивност1 фарбування точок А та точок Б у пац1ент1в першо! та третьо! груп на трет1й день доогмдження, з урахуванням достатньо високих показниюв Ытен-сивност1 фарбування можна зробити висновок про менш Ытенсивний процес в1дновлення дем1нерал1-зованих д1лянок емал1.
Середн1й показник структурно-функцюнально! кислотост1йкост1 за тестом емалево! резистентнос-т1 на трет1й день досл1дження у точц1 С емал1 зуб1в ос1б першо! групи становив 5,3 ± 0,15 бала, в ос1б друго! групи - 2,9 ± 0,23 бала, третьо! групи - 5,4 ± 0,16 бала, четверто! - 2,7 ± 0,26 бала. При цьому достов1рно! р1зниц1 м1ж вих1дними показниками кислотост1йкост1 (точка А) та к1нцевими (точка С) в ос1б першо! та третьо! груп виявлено не було (р > 0,05). Така ж р1зниця м1ж показниками в ос1б друго! та четверто! групи була достов1рною (р < 0,05) та перевищувала 2,5 бала, що е наслщком значно-го пщвищення р1вня структурно-функцюнально! кислотост1йкост1 емал1 зуб1в п1сля хемостимуляц!'! пульпи.
Висновки
Таким чином, отримаш п1д час досл1дження результати доводять пров1дну роль у забезпечен-н1 в1дновлення дем1нерал1зованих дтянок емал1 п1сля дозованого кислотного впливу у в1тальних зубах ос1б вком 18-20 рок1в саме пульпи. Ремше-рал1зуюч1 властивост1 ротово! р1дини у цьому процес!, за даними проведеного дослщження, вщ-ступають на другий план. Це, з нашо! точки зору, необхщно враховувати пщ час вибору засоб1в для проведення шдивщуал1зованих кар1еспрофшак-тичних заход1в.
Перспективи подальших досл1джень
У подальшому плануеться провести досл1дження щодо кл1н1чного обфунтування значущост1 впливу пульпи та ротово! рщини у вщновлены дем1нерал1-зованих дтянок емал1 зуб1в з життездатною пульпою в ос1б р1зного вку.
Л1тература
1. Авсянкин В. И. Применение местных химических стимуляторов пульпы для повышения резистентности эмали зуба : авто-
реф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / В. И. Авсянкин. - К., 1985. - 25 с.
2. Аналiз показниюв стоматолопчно! допомоги населенню УкраУни в 2010 рощ / К. М. Косенко, О. Е. Рейзвiх, Р. Т. Жадько
[та ш.] // Вюник стоматологи. - 2011. - № 4. - С. 82-85.
3. Борисенко А. В. Кариес зубов / А. В. Борисенко. - К.: Книга плюс, 2005. - 416 с.
4. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев. - Москва: Н. Новгород. издательство НГМА, 2001. -
304 с.
5. Гонтарь Е. А. Применение электропунктуры в лечении начальных форм кариеса зубов : автореф. дис. на соискание учен.
степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Е. А. Гонтарь. - К., 1988. - 22 с.
6. Донский Г. И. Электрическая активность пульпы в условиях стимуляции : автореф. дис. на соискание учен. степени канд.
мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Г. И. Донский. - К., 1979. - 21 с.
7. Окушко В. Р. Методика выделения диспансерных групп школьников на основе донозологической диагностики кариеса зу-
бов / В. Р. Окушко, Л. И. Косарева // Стоматология. - 1983. - № 6. - С. 8-10.
8. Окушко В. Р. Основы физиологии зуба / В. Р. Окушко. - Тирасполь: Изд-во Приднестр. ун-та, 2005. - 240 с.
9. Окушко В. Р. Физиология эмали и проблема кариеса зубов / В. Р. Окушко. - Кишинев: Штиинца, 1989. - 90 с.
10. Пат. 78091 Укра'Уна МПК6А61С19/06. СпоЫб визначення структурно-функцюнально! кислотостшкост емалi зубiв / Удод О. А., Сиротюна О. В., Косарева Л. I.; - № и201209703; заявл.10.08.2012; опубл. 11.03.2013, Бюл. № 5.
11. Рединова Т. Л. Определение устойчивости зубов к кариесу: методические рекомендации для субординаторов и врачей-интернов / Т. Л. Рединова, В. К. Леонтьев, Т. Д. Овруцкий. - Казань, 1982. - 10 с.
12. Терапевтическая стоматология детского возраста: учеб. издание / [под ред. проф. Л. А. Хоменко]. - К.: Книга плюс, 2007. -816 с.
УДК 616.314.13-003.8
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОЛ1 Р1ЗНИХ ЧИННИК1В У В1ДНОВЛЕНН1 ЕМАЛ1 ЗУБ1В П1СЛЯ КИСЛОТНОГО ВПЛИВУ
Удод О. А., Ворошна Г. С.
Резюме. У ключному досл1дженн1 вивчено вплив на вщновлення кислотного м1кродефекта емал1 зуб1в з життездатною пульпою ос1б вком 18-20 роюв функцюнального компоненту структурно-функцюнально1! кислотост1йкост1 емал1, яку визначали за тестом емалево! резистентности та рем1нерал1зуючих властивос-
тей ротово! рiдини, якi дослщжували за допомогою тесту з ктмычно! оцiнки швидкостi ремiнералiзацiI емалi. Отриман результати доводять провiдну роль пульпи 3y6iB у 3a6e3ne4eHHi вiдновлення емалi через мехаызм хемостимyляцiI II функцюнального стану за умови iзоляцiI емалi вiд ротово! рiдини. Ремiнералiзyючi власти-востi ротово! рiдини вiдстyпають на другий план. Це необхщно враховувати пщ час вибору iндивiдyалiзова-них карieспрофiлактичних заходiв у осiб вком 18-20 рокiв.
Ключовi слова: структурно-функцюнальна кислотостiйкiсть емалi, ремiнералiзyючi властивостi ротово! рщини, вiдновлення емалi.
УДК 616.314.13-003.8
ИССЛЕДОВАНИЕ РОЛИ РАЗНЫХ ФАКТОРОВ В ВОССТАНОВЛЕНИИ ЭМАЛИ ЗУБОВ ПОСЛЕ КИСЛОТНОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ
Удод А. А., Воронина А. С.
Резюме. В клиническом исследовании изучено влияние на восстановление кислотного микродефекта эмали зубов с жизнеспособной пульпой у лиц в возрасте 18-20 лет функционального компонента структурно-функциональной кислотоустойчивости эмали, которую определяли по тесту эмалевой резистентности, и реминерализующих свойств ротовой жидкости, которые исследовали с помощью теста клинической оценки скорости реминерализации эмали. Полученные результаты доказывают ведущую роль пульпы зубов в обеспечении восстановления эмали через механизм хемостимуляции ее функционального состояния при условии изоляции эмали от ротовой жидкости. Реминерализующие свойства ротовой жидкости отступают на второй план. Это необходимо учитывать во время выбора индивидуализированных кариеспрофилакти-ческих методов у лиц в возрасте 18-20 лет.
Ключевые слова: структурно-функциональная кислотоустойчивость эмали, реминерализующие свойства ротовой жидкости, восстановление эмали.
UDC 616.314.13-003.8
STUDY OF VARIOUS FACTORS ROLE OF TEETH ENAMEL RESTORATION AFTER ACID EXPOSURE
Udod O. A., Voronina H. S.
Abstract. Introduction. Acid resistance is one of the most important properties of tooth enamel, which determines the caries resistance and consists of two components: structural and functional. The determination of structural and functional acid resistance of teeth enamel with vital pulp is carried out according to the enamel resistance test. Remineralization potential of oral fluid pertaining enamel protection was determined by the clinical estimation test of enamel remineralization rate. The problem pertaining the influence of oral fluid and pulp as well as their certain role in restoring processes of enamel demineralized areas is still unsolved.
The aim of the study is to represent clinical objectivation for the influence of tooth vital pulp and remineralizing properties of oral fluid in providing enamel restoration after acid-dosed action.
Object and methods of research. Examination included 40 patients aged 18-20 years, distributed into four groups of 10 people. Patients of the first group carried out the enamel resistance test on the vestibular surface of intact upper central incisor in equator area (point A and B). Identical test in two points was performed to the second group of patients, when pulp hemostimulation with sodium chloride solution between two points was carried out; patients of the third group carried out enamel resistance test twice, followed by further insulation of demineralized areas by matrix cap; patients of the fourth group performed enamel resistance test with hemostimulation and area insulation twice. Clinical evaluation of the enamel remineralization rate was accomplished on the second and third days. Also the enamel resistance test on free area (point C) was performed on the third day to all patients.
The results of the study and their discussion. Initial findings of structural and functional acid resistance of tooth enamel of all groups patients did not differ significantly: 5,5 ± 0,17; 5,7 ± 0,15; 5,4 ± 0,16 and 5,6 ± 0,16 points according to group numeration (p > 0,05). After hemostimulation the findings of the second and fourth groups patients were reliably (p < 0,05) improved to 4,4 ± 0,22 and 4,2 ± 0,20 points, correspondingly, which can be explained by the dynamics of functional component. On the third day, the results of the second and fourth groups patients, with pulp hemostimulation (without and with enamel insulation) displayed the most rapid restoration of demineralized areas, that was proved by the coloration intensity at points A and B: 1,5 ± 0,17 and 1,3 ± 0,15 points and 1,6 ± 0,16 and 1,5 ± 0,17 points, correspondingly, but the difference unreliability (p > 0,05) balances the influence of oral fluid. The final findings of structural and functional acid resistance of enamel with hemostimulation in patients of these groups (2,9 ± 0,23 and 2,7 ± 0,26 points) were significantly (p < 0,05) better, than similar in the patients of the first and third groups (5,3 ± 0,15 and 5,4 ± 0,16 points). The color intensity of the acid microdefects of enamel at the points A and B in patients of other two groups was reliably (p < 0,05) significant: 3,4 ± 0,16 and 3,2 ± 0,25 points and 4,2 ± 0,20 and 4,1 ± 0,23 points, correspondingly.
Conclusions. The achieved results define the leading role of pulp in providing restoration of enamel demineralized areas in vital teeth of patients aged 18-20 years. Remineralized properties of oral fluid recede into the background. This should be considered when planning individualized caries preventive measures.
Keywords: structural and functional enamel acid resistance, remineralizing properties of oral fluid, enamel restoration.
Рецензент - проф. Н/кол/шин А. К.
Стаття надшшла 25.01.2016 року
