CC BY
14
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
УДК 611. 314
Черняк В.В., Гасюк П.А., Бакуменко В.М., Костиренко О.П., CipeHKO O.A. 0С0БЛИВ0СТ1 СТРУКТУРИ EMAJ1I В УМОВАХ Ф1В10Л0Г1ЧН0Г0 ПР0Р1ВУВАННЯ ЗУБ1В
ВДНЗУ «УкраТ'нська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава, УкраТ'на
Слабка бюмтерал1защя в пришийковш дшянц{, особливо по намелах е зонами схилъностл до ка-piecy в данш дшянщ. При пасивному прор{зувант, на нашу думку, ризик розвитку napiecy зро-стае.
Ключов1 слова: емаль, ламела, кутикула.
Вступ
Пришийкова частина коронки зуба знаходить-ся в зон1 зубо-ясеневоТ борозни, глибина яко'Г варше в залежносп вщ в1ку та захворювань па-родонту. Як показують результати клш1чних до-слщжень, в дтянках розташування великих кут-Hix зуб1в ясеневоТ' борозни коливаеться вщ 1,5 до 2 мм. При цьому, у oci6 молодого в1ку TT eni-телш лише частково покривае анатом1чну шийку зуба. 3 часом зубоясенева борозна поступово змщуеться i мае глибину 3-4 мм, та м дно утво-рюе цемент. За визначенням стоматолопв-клшщиспв таке поглиблення ясен в дтянках шийки зуб1в називаеться ясеневою кишенею. Особливо прогресуюче поглиблення ясеневоТ кишет спостер1гаеться при пародонтит1, коли оголюеться поверхня корешв зуб1в на третину його довжини та навпъ повнютю. Вщомо, ясене-ва борозна мютить рщину, яка видтяеться через ештелш i мютить KpiM десквамованих ештелю-цит1в, нейтрофтьт лейкоцити. Остант, Mirpyio-чи ¡з судин через епп~елш зубо-ясеневого з'еднання, забезпечують певний бар'ер вщ про-никнення м1кробних фактор1в в глибину пародо-нту. У випадках пасивного прор1зування, пов'язаних з вковими змшами, м1сцевий ¡муттет в пер1одонт1 знижуеться, в ясеневш кишет ско-пичуються колони MiKpoöiB. Саме остант зумов-люють не ттьки руйнування зв'язкового апарату зуба, а й вщкпадення мшеральних неоргатчних речовин, що призводить до прекарюзних змш в пришийковш частит коронки зуба.
Виходячи ¡з вищезазначеного, нами проведено сшвставлення морфолопчних змш емал1 шийки зуба, яю спостер1гаються в норм1, а також в умовах утворення ясеневоТ кишет при вира-женому парадонтитк
Матср1али та методи дгкипдженни
Для дослщження були використат 12 екстер-пованих малих та великих куттх зуб1в за орто-донтичними та х1рурпчними показаниями, а також зуби загиблих вщ нещасних випадюв. При проведеному дослщжент наступш методи дослщження:!. Макро-м1кроскоп1чн1 (з використан-ням ешпроекци з подальшим фотографуванням на цифровому м1крофот1 «OLYMPUS»), ToHKi шл1фи, як забарвлет, так i нативт дослщжува-
лися в прохщному та поляризацшному евптм. 2. Пстолопчний (вивчення товстих та тонких шлн ф1в зуб1в ШИК+ альц1ановий синш).
Результати та 1х обговорення Свщчать, що в умовах ф1зюлопчноТ норми емаль, яка покривае шийку зуба мае трикутну форму, вершиною розташована до ясеневоТ борозни. На нативних незабарвлених шл1фах, в поляризованому евптм, емаль представлена евн тло-жовтими дтянками, в той час як дентин мае ¡нтенсивний чорний кол1р. Зверху на емал1 (в дн лянц1 шийки зуба) розташована вузька смужка чорного кольору - кутикула. И зони у вигляд1 менш ¡нтенсивних темних хвилястих лшш пере-ходять на св1тло-жо втого кольору пучш емале-вих призм. Остант роздтет ламелами на окре-м1 сегменти. При цьому Т'х ширина на вершит трикутника емал1 менша в пор1внянт з т1ею час-тиною емал1, яка знаходиться бтя екватора коронки зуба. Очевидно, що така ритм1чнють розташування ламел, як1 пронизують всю товщу емал1 вщ кутикули до емалево - дентинного кордону, зумовлена в кожному сегмент! ктькютю пучш емалевих призм. Безпосередньо вздовж ваеТ' емалево-дентинноТ' меж1 ¡з атчастого шару, представленого вузькою темною полоскою, вглиб емал1 вщходять темного кольору емалев1 кущики. На вщмшу вщ ламел вони розташову-ються у внутр1штх зонах шару емал1 \ обгорта-ють окрем1 пучки емалевих призм, не доходячи до кутикули. При цьому Т'х ктькють та висота найбтьша у широких сегментах емал1, а в дтянках вершини утвореного трикутника шийки -слабо контуруються. Под1бт змши стосуються товщини ламел. Як на вершит, так \ в зот трикутника пришийковоТ' дтянки емал1 ламели та-кож слабо контуруються. В той час як по м1р1 Т'х розташування у основ1 трикутника ламели пото-вщуються, вщм1чаеться розволокнення емалевих веретен, як1 вони вщдтяють. ( Рис. 1).
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
Рис. 1. Структура емал/ малого кутнього зуба.
Нативний шл'ф.
1. памела; 2. емалев'1 кущики; З.кутикула;
4.емалево-дентинна межа 36. X20
Виходячи ¡з структури емал1 та розташування ламел в пришийковш дтянц1, можна зробити припущення, що вони приймають активну участь в трофщ1 пучюв емалевих призм та Т'х бюмшера-л1заци.
3 метою визначення учасп ламел в процеа бюмшерал1заци емалевих призм, як1 знаходять-ся в пришийковш дтянц1 коронки, нами проведено Тх вивчення на малому та великому свппо-оптичному збтьшеннк При цьому одержаны тоню шл1фи пстох1м1чно забарвлюються ШИК -алырновим сишм. Дана методика дала можли-вють чпжо видтити дтянки емал1 вщ дентину, а також складов! компоненти емал1: кутикулу, ламели, а також лжи бюмшерал1заци Ретц1уса. При цьому, кутикула емал1 покривае ТТ поверхню у вигляд1 тонко'!' оболонки \ скпадаеться ¡з двох шар1в. Перший зовшшнш шар потовщений та складаеться ¡з темно-фюлетових структур, як1 очевидно представляють собою редукований шар ештелш емалевого органу, утворюючи вто-ринну кутикулу. Другий внутр1шнш шар (оболон-ка Наоупта) бтьш стоншений \ мае вигляд свп--лоТ' гомогенно!' смужки. За даними лп"ератури (В.Л. Биков) вш складаеться ¡з гл1копротещ1в, як1 являються останшм продуктом амелобласпв. Саме завдяки наявносп двох шар1в кутикули у ф1зюлопчних умовах утворюеться пелкула. Дана структура з'являеться внаслщок прециштаци бтш \ гл1копротещ1в слини на кутикулу. Пюля мехаычноТ чистки зуб1в пелкула разом ¡з колош-ями м1крооргашзм1в вщновлюеться \ може спри-яти утворенню бактер1альноТ зубно'Г бляшки разом ¡з неоргашчними компонентами слини. Вище за значен! теоретичш розробки являються важ-ливими при визначенш рол1 кутикули, яка шсля прор1зування зуб1в стираеться на жувальних \ збер1гаеться на б1чних поверхнях коронки. Очевидно, що саме завдяки наявносп кутикули вщ-буваеться трофка емал1 з боку ротовоТ рщини. При цьому вщбуваються певн1 прекарюзш про-цеси в пришийковш дтянц1 коронки великих та малих кутых зуб1в. Не менш важливу роль в процеа бюмшерал1заци емал1 шийки частини
коронки вщ1грають, очевидно, емалев1 пластини (ламели). Останы представляють собою темно-фюлетового кольору ф1брили, яю скручуються м1ж собою у окрем1 жмутки, що пронизують всю товщину емал1 вщ кутикули до емалево-дентинного кордону. При цьому в дтянц1 кутикули вщм1чаеться на м1сц1 розташування ламели поглиблення кутикули, що представляе собою циркуляры борозенки, як1 огортають переважно пришийкову дтянку коронки зуба у вигляд1 гори-зонтальних паралельних лшш. Не виключаеться, що в деяких дтянках кутикули, зпдно даних лн тератури, при скануючш електроннш м1кроскопи виявлеш отвори, яю оточують групи 20 -30 емалевих призм, створюючи структуру у вигляд1 сот, як1 забезпечують трофку емалк Не менш важ-ливим в цьому плат являються дтянки ламел, як1 безпосередньо контактують з емалево-дентинною межею. Встановлено, що близько цн е'Г меж1 спостер1гаеться розходження основних контур1в ламел, а також поява м1ж ними тонких базофтьних ниток, що оточують окрем1 подов-жено розташоваш емалев1 призми або Тх групи. Нареилч, атчастий шар емалево-дентинноТ' меж1 складаеться ¡з волокнистих базофтьних структур, у яю без чп"ких меж впл1таються волокна дублкатури ламел. Лжи бюмшерал1заци Ретц1у-са в пришийковш дтянц1 емал1 представлен! па-ралельними структурами, яю ¡дуть пщ кутом приблизно 60 градуав до ходу пучюв емалевих призм. Звертае на себе увагу як р1зна перюдичнють цих лшш так \ Тх забарвлення на поверхш та в глибиш емалк Так, на поверхш емал1 лши бюмшерал1заци Ретц1уса мають перюдичнють вщ 50 до 100 м1крометр1в у вигляд1 темних полосок на м1сцях згишв емалевих призм. Кшц1 лшш Ретц1уса досягають внутр1шнього шару кутикули \ поступово зникають в середых шарах емал1. Поблизу емалево-дентинноТ меж1, л1нП' Ретц1уса мають меншу перюдичнють (до 200 - 500 мкм) \ чпжють, забарвлюючись у зелений кол1р.
Г
а. \
1
Рис. 2. Структура емал'1 в пришийковЮ дтянц1 малого кутнього зуба. Тонкий шл'ф, забарвле-ний ШИК+ альц/ановим син1м. 36. X 200: 1. кутикула; 2. ламела; 3. лш Ретц/уса; 4. емалево-дентинна межа.
Том 10, Выпуск 4
173
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Слщ вщзначити, що безпосередньо навколо ламел лжи Ретц1уса зникають i пучки емалевих призм мають бтьш свппий кол1р. (Рис.2.)
3 метою вивчення утворення лжш бюмжера-л1заци та Т'х розташування в поверхневих та гли-боких дтянках пришийковоТ емал1 в умовах ф1зн олопчноТ норми, проведен! дослщження на 6i-льшому збтьшенш м1кроскопа.
Встановлено, що в дтянках емал1, яка приля-гае до кутикули, л1нм бюмжерал1заци Ретц1уса розмщуються в мюцях згишв окремих емалевих призм у вигляд1 паралельних темно-фюлетових смужок на червоному фош. В той час, коли Т'х Ki-нцев1 дтянки закжчуються у внутр1шньому Luapi кутикули. Проте ¡нод1 вони досягають зовышньо-го шару кутикули та утворюють валики (перикн мати) висотою до 5 мкм. При цьому в шийц1 зуба вони утворюють горизонтальш паралельш лжи. KpiM периюматш на поверхы емал1 виявляються Api6Hi вдавлення кутикули - ямки, вщ яких у то-вщу проникають емалев1 пластинки - ламели. Останж утворюють iHOfli дублкатуру кутикули, в дтянках емал1 поблизу ТТ меж1 з дентином i представлен! тонкими базофтьними нитками, як1 впл1таються в атчастий шар. Так, в перших виявляються товст1 темно - зелеш паралельн1 смужки, як1 ¡дуть пщ кутом 60 градуав по ходу емалевих призм. Безпосередньо, над атчастим шаром емалево-дентинноТ' меж1 визначаються бтуватого кольору глобули без чИжих контур1в.
Отже, результати дослщжень свщчать, що емалев1 пластинки у пришийковш д1лянц1 зуба являють собою дтянки слабоТ' м1нерал1зацП', в яких мютяться не т1льки бтки емал1, a i opraHi4Hi
Реферат
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРЫ ЭМАЛИ В УСЛОВИЯХ ФИЗИОЛОГИЧЕСКОГО ПРОРЕЗЫВАНИЯ ЗУБОВ.
Черняк В.В., Гасюк П.А., Бакуменко В.Н., Костиренко А.П., Сиренко Е.А. Ключевые слова: эмаль, ламела, кутикула
Слабая биоминерализация в пришеечной области, особенно по ламелам, является зонами предрасположенности к кариесу в данной области. При пассивном прорезывании, по нашему мнению, риск развития кариеса возрастает.
Summary
CHARACTERISTICS OF ENAMEL STRUCTURE DURING PHYSIOLOGICAL ERUPTION Chemyak V.V., Gasyuk P.A., Bakumenko V.N., Kostirenko O.P., Sirenko Ye .A. Key words: enamel, lamela, cuticle
Poor biomineralization in the cervical region, especially for lamellas predisposes to the dental caries development in this area. During passive eruption, from our point of view, the risk of caries development increases.
речовини з ротовоТ' порожнини. Саме завдяки цьому вщбуваеться процес бюмжерал1заци емал1 ¡з появою лжш Рет^уса. Останш в дтянках прилеглих до кутикули мають бтьшу перн одичнють цихлжш, шж в глибиы емалк Поблизу ламел лжи Рет^уса не виявляються або мають глобулярну форму. Тому, враховуючи результати проведеного дослщження, можна прийти до висновку, що саме за рахунок слабоТ мжералн зацм ламел, вони можуть бути шляхами розпо-всюдження м1кроорган1зм1в ¡з поверхш емал1 в м глибину. Це мае важливе клж1чне значения при розвитку спочатку прекарюзного, а по™ кар1оз-ного процесу в пришийкових дтянках зуба.
Висновок
Проведен! дослщження свщчать, що ктькють ламел в пришийков1й дтянц1 емал1 е показником пасивного ф1зюлопчного прор1зування, а також пщтверджують активну участь ламел в бюмже-рал1зацм емал1 та утворення л1н1й Ретц1уса.
Л1тсратура
1. Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека / Быков В.Л. - СПб.: Специальная литература, 1996. -247 с.
2. Гасюк А. П. Метаболизм структура и функции белков эмали / А. П. Гасюк, К. С. Непорада, П. М. Скрипников (часть 2, белки эмали: амелогенин и амелобластин) // Укра'шський стоматоло-пчний альманах. - 2001. - № 3. - С. 6-13.
3. Гасюк А.П. Морфо- та пстогенез основних стоматолопчних за-хворювань / А. П. Гасюк, В.1. Шештько, В.М. Ждан. - Полтава, 2008. - 94 с.
4. Маунт Дж. Стоматология минимального вмешательства: классификация полостей / Маунт Дж., Грехема Хьюма У. Р. // Дент-Арт - 2005 - № 3. - С. 10-13.
5. Скрипников П. М. Морфология беспризмовной эмали / П. М. Скрипников // Вюник проблем бюлогм та медицини. - 2002. -№9-10.-С. 91-94.
