CC BY
28
ния.
11. Дальнейшее пользование протезом предусматривает соблюдение правил личной гигиены и периодические осмотры у специалиста.
В ходе апробации технологии и наблюдений в ближайшие (до 1 недели) и отдаленные (до 1 месяца) сроки удалось сделать следующие выводы:
1. Замковые соединения в съемной конструкции непосредственного протеза обеспечивают надежную фиксацию последних на весь период наблюдений.
2. Отсутствие осложнений позволяет рекомендовать конструкцию к практическому применению.
Литература
1. Гаврилов Е.И., Щербаков Ортопедическая стоматология. М.: Медицина.- 1984.-576 с.
2. Гапиев Р.Г. Перестройка опорно-удерживающего аппарата зубов после удаления антагонистов и протезирования : Автореф. дисс. ...к.мед.н.-Москва.-1987.-22 с.
3. Ирошникова Е.С., Макарьева Ы.Я., Кучерова Р.З., Дым-кова З.Н. Непосредственное протезирование при аномалии развития зубочелюстной системы у взрослых //Реакция тканей пародонта и слизистой оболочки полости рта на стоматологические материалы.-М.-1990.-С. 33-34.
4. Юр1чек О.В. Розробка та обгрунтування комплексу про-фгпактичних заход1в, спрямованих на збереження тканин альвеолярного вщростка щелеп пюля видалення зуб1в :Автореф. дис.....к.мед.н. -0деса.-2004.- 20 с.
5. Омаров О.Г. Функциональное состояние мышц челюст-но-лицевой области при непосредственном протезиро-вании./Стоматология. -1997.-№1.-С. 38-40.
6. Омаров О.Г., Пономарева В.А. Ортопедическое лечение иммедиат-протезами при зубочелюстных деформациях после частичной утраты зубов /Стоматология.-1986.-№ 1.-С.61-62.
7. Шашмурина ВА.Р. Непосредственное протезирование зубных рядов с предварительной коллагенопластикой альвеолярного отростка :Автореф. дисс. ... к.мед.н. -Смоленск.-1997.-14 с.
Реферат
КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРН1 ЕТАПИ ВИГОТОВЛЕННЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГОЗУБНОГО ПРОТЕЗУ Петренко Р.В.
Ключов1 слова: безпосередшй зубний протез.
Робота присвячена описанию кп1н1ко-лабораторних eTaniB виготовлення безпосереднього зубного протезу. Запропонована тех-нолопя забезпечус надшну фксацш, ¡золюе постекстракцшну рану безпосередньо теля операцп видалення 3y6iB, попереджас розвиток атроф1чних процеав в кютковш тканиы альвеолярного вщростку.
Summary
CLINICAL AND LABORATORY STAGES IN MAKING IMMEDIATE-INSERTION DENTURE Petrenko P.V.
Key words: immediate-insertion denture
The paper focuses on the description of clinical and laboratory stages in making immediate-insertion denture. The technique suggested provides the strong fixation, protects post-extractions wound just after the tooth extraction, prevents the development of atrophic processes in bone tissues of alveolar process.
УДК: 616.314-74
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА РЕСТАВРАЦ1Ю ДЕВИАЛЬНИХ ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБ1В 3 П03ИП Б10МЕХАН1КИ Попович 1.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я»
Проведений лтературний анал1з матершлт та методик реставрацп та серп лабораторних експеримент1в на спещалъних зразках матер1аж1в та видалених фронталъних коренях зуб1в. В резулътат{ досл1дженъ розроблений споЫб реставрацп девталъних фронталъних зуб1в на основ1 використання нових втчизняних склопластикових «ПАСС» (Еста, Украта) штифт1в та нового фжсуючого втчизняного цементу подвшног пол1меризацп «ЦАПО» (Еста, Украта). Ключов/ слова: реставра^я, скпопластиков1 штифти, пломбувальы матер1али
Значне руйнування коронковоТ частини зуба -
проблема, яка довол1 часто зустрнаеться в практищ лкаря-стоматолога. За даними В.А. Лабунца необхщнють у вщновлены коронково!' частини зуб1в на 100 тис. населения скпадае в1д 12,5 до 20,5% (м.Одеса, Бта Церква, Днтропе-тровськ, Тернопть) [22]. Коронка може руйнува-тись внаслщок кар1ссу та його ускладнень, гостроТ або хроннноТ травми, патолопчного стиран-ня зуб1в, деструктивно!' форми флюорозу [34].
Повне руйнування коронково!' частини зуба \
подальше иого видалення е пусковим мехаыз-мом у розвитку морфо-функцюнальних пору-шень зубо-щелепного апарату. Збереження ко-peHiB е профтактикою розвитку деформацм зу-бних ряд1в i атрофи альвеолярних паростк1в [26]. Вщновлення зруйнованоТ коронковоТ частини зуба дозволяе лквщувати естетичний дефект, но-рмал^увати функцюнальы властивост1 тканин пародонта, жувальну функцю зубо-щелепного апарату i попередити психоемоцмний стрес па-цента, пов'язаний з передчасним видаленням
зуб1в, особливо фронтально!' групи [15].
Метою нашого дослщження е обфунтування бюмеханнного пщходудо вщновлення дефект^ коронково!' частини дев1тальних фронтальних зуб1в на основ! анал1зу л1тературних даних та власних експериментально-кпшнних спостере-жень.
В якост1 об'ект1в дослщжень вибраы 36 пац1ен-т1в ¡з зруйнованими коронками дев1тальних фронтальних зуб1в. Виконаы сери лабораторних експеримет1в на 186 спец1альних зразках мате-р1ал1в, 24 видалених фронтальних кореыв зуб1в за медичними показаниями та вщновленими по анатомный форм1 р^номаытними способами. Застосоваы кпнны, рентгенолопчы, функцюна-льы (¡нтерферометрт, термометр^, бюпотенцн алометр1я, каптяроскотя) методи дослщження, а також визначення адгезивно! мщност1 пломбу-вальних матерев, математичне обфунтування реставрацмно! конструкци зуба. Отримаы ре-зультати оброблеы методами вар1ацмно!' статистики.
Вщомо, що коронкову частину дев1тальних фронтальних зуб1в можливо вщновити непрямим, прямим та натвпрямим способами [31]. Непрямий споаб реставраци базусться на виго-товлены покриваючоТ коронки на зуб пюля фк-сацИ у ньому штифта або куксово! вкладки. За даними Сафра^ Е. та Хартер Ж.К. штифтов! зу-би показан! при значних дефектах коронки зуба [30]. Климы дослщження вщновлених зуб1в з використанням металевих штиф^в виявили ряд недолшв такоТ конструкций недостатня мщысть; нетривал1 термни функцюнування; труднощ1 при замш1 коронки; жорстке з'сднання коронково!' частини з штифтом. Тому все частое в ортопе-дичый стоматологи для вщновлення зруйнова-них коронок зуб1в використовують лит1 культьов1 (куксов1) вкладки з наступним покриттям штуч-ними коронками [27]. Вони мають деяю переваги перед штифтовими зубами; задовольняють естетичы вимоги; штучна коронка не з'еднана з штифтом \ при необхщност1 можлива !7 замна; культьов1 вкладки краще фксуються в корене-вому канал1 Окр1м переваг, культьов1 вкладки мають \ недолк - наявысть щтини м1ж литою конструкцию та тканинами протезного ложа. Це призводить до розцементування, виникнення вторинного кар1ссу, а також до можливих галь-ваычних явищ в порожниы рота. Негативний результат протезування при застосуваны литих куксових вкладок за даними р^них автора скпа-дае вщ 6,5% до 14% [13]. Ще одним недолгом цих вкладок е скпадысть Тх видалення з кореня зуба без його пошкодження при необхщност1 повторного ендодонтичного лкування [20].
Прямий споаб передбачас реставрац1ю зуба композитними матер1алами ¡з застосуванням внутр1шньоканальних штиф^в або безштифто-вою адгезивною конструкцию. Методика прямо!' реставраци зуб1в мае ряд переваг перед непрямою; виконуеться в одне вщвщування; викпюча-
еться ланка пром1жних етатв в зубо-технный лабораторп; бережливе препарування твердих тканин зуба; пороняно низька вартють. 3 розви-тком адгезивних технолопй безштифтов1 спосо-би вщновлення зруйнованих дев1тальних фронтальних зуб1в знайшли бтьш широке викорис-тання в кпнный практицк Вперше в УкраТы за-стосував cnoci6 вщновлення коронковоТ частини зуб1в без використання штиф^в Радлнський C.B. [28]. Основним аргументом на користь використання такоТ методики е бтьш низька частота i тяжесть ускладнень у найближч1 та вщда-леы термни теля лкування у пороняны з штифтовими способами. При цьому необхщно вра-ховувати, що для ефективного вщновлення культ1 безштифтовим способом необхщна наяв-HicTb достатньоТ ктькост1 твердих тканин зуб1в. У тих випадках, коли твердих тканин зуба недо-статньо для забезпечення мщного з'еднання кореня зуба i культ1 коронки, потр1бно застосову-вати штифтов! конструкци. Використання внут-р1шньоканальних штиф^в особливо ефективне у тих випадках, коли пюля завершения препарування вдаеться зберегти дуже тонкий шар дентину. Основними перевагами використання ста-ндартних штифт1в е простота використання i можливють вщновлення зуба в одне вщвщуван-ня. Але нещтьне прилягання поверхн1 стандартного штифта до внутр1шньоТ поверхн1 кореня зуба е суттсвим недолком даного методу [25].
Натвпрямий cnoci6 вщновлення коронково!' частини зуба полягае у вщновлены коронково!' частини зуба за допомогою стандартних внутрн шньоканальних штифтв та фотопол1мерних ре-ставрацмних матерев з наступним покриттям штучною коронкою. Використання стандартних штифтових конструкцм при вщновлены коронковоТ частини зуба натвпрямим способом зме-ншус KmbKicTb кл1н1чних та лабораторних етап1в, а також значно скорочус витрати часу на вщновлення зуба [37]. 1снувала думка, що штифт по-кращуе структурну ц1л1сн1сть ендодонтично лко-ваного зуба, який був ослаблений KapiecoM або надм1рним препаруванням. На сьогодышнм день доведено, що мщнють збережених структур зуба залежить в1д об'сму збереженого дентину i стмкють до фрактур збтьшуеться 3i 36i-льшенням товщини дентину. Основною функцн сю штифта е закр1плення комплексу штифт-культя в кореневм частин1 зуба. Штифт не поси-люс KopiHb i не надае м1цност1 крихкому дентину, що залишився. Тому дуже важливо вибирати систему, яка забезпечуе максимальну ретенц1ю, при цьому видаляючи якомога менше пщясене-воТ структури зуба [16].
Yci штифтов! конструкц1Т за способом виготов-лення можуть бути розпод1лен1 на стандарты (фабрично виготовлен1), ¡ндив1дуальн1 (культьов1 штифтов! вкладки) та комб1нован1 (стандарты заготовки штиф^в ¡з пластмаси). Стандарты штифти в залежност1 в1д конструкцмного мате-piany под1ляють на металев1, KepaMi4Hi i пол1ме-
pH¡ (скловолокош-ii та вуглецевоволоконы) [1]. РозрЬняють стандарты! конструкци штифт1в: па-сивы (Para Post UNITY "Whaledent"; Mooser Root Post "Maillefer"), активы (Screw Post "Dental"; Vlock "Brasler") та комбноваы ( Para Post XT "Whaledent"; Radix "Maillefer") [14]. В залежное^ вщ форми штифти бувають kohíhhí, цилндричы та коннно-цилндричы. При Bn6op¡ виду штифта необхщно враховувати стан кореня, групову приналежысть зуба ¡ д1ю на нього окпюзмних навантажень. Так цилндро-конны штифти невеликого диметру пщходять для використання в жувальних зубах ¡ не можуть використовуватись у фронтальних зубах, осктьки щ 3y6¡ пщдаються значним горизонтальним навантаженням [10].
Особливо дискусмним залишаеться пщхщ до глибини занурення штифта у кореневий канал та heo6x¡flhoct¡ врахування товщини ctíhok кореня зуба при цьому. 1снуе думка, що при викорис-T3HHÍ штифта його довжина повинна бути не ме-нше 3/4 вщ довжини кореня, а внутр1шньокоре-нева частина повинна перевищувати висоту майбутньоТ реставраци мш1мум у 1-1,5 рази [2]. Деяю автори вважають оптимальною довжиною занурення штифта - 2/3 довжини кореня зуба [4]. В той же час у 3y6¡B ¡з невисокою коронковою частиною, як1 мають довгий KopiHb, немас необ-xiflHOCTi такого значного занурення штифта. Тому «золотим стандартом», на думку ¡нших вче-них, слщ вважати ор1ентир, за яким коренева частина штифтовоТ конструкци повинна бути у 2 рази довша коронковоТ частини вщновлюваного зуба. Але в деяких випадках допускасться довжина кореневоТ частини штифта piBHa довжиы коронковоТ частини майбутнього зуба [33]. В.Боровський В., Попова 1.1. вважають, що штифт повинен бути пщ^раний такого диметру, щоб пюля формування для нього посадочного ложа товщина ctíhok кореня збер1галася понад 1мм. При цьому фксацт штифта у кореневому канал! повинна бути не менше ыж наполовину довжини каналу, а стввщношення коронковоТ ¡ кореневоТ частини штифта мае скпадати 1:3, 1:2 [10]. М1рошниченко 0.1. в результат! проведених дослщжень зробив висновок, що найбтьш оп-тимальне спввщношення товщини стнки зуба до товщини штифта - 1,2 при 16 -мт1метровому штифт1 та 1,5 при 8 - мт1метровому штифт1 [24]. BpiTa Втлерсхаузен та ствавт. у результат! ви-вчення 573 3y6¡B з пролкованими кореневими каналами, коронкова частина яких була вщнов-лена з позицм мУмального препарування, зро-били висновок, що при вщновлены коронково!' частини цих 3y6¡B жодного разу не використову-вались штифти, як1 були зануреы на 2/3 довжини кореня [11]. 4m¡K¡H В. та ствавт. рекоменду-ють формувати ложе пщ штифт таким чином, щоб товщина ctíhok кореня зуба була не менше 2 мм [34]. На думку Шеремета В.М. товщина штифта повинна бути не бтьше 1/3 диметру кореня зуба [35].
Важливим фактором надмност1 фксаци е фо-
рма внутр1шньоканальноТ частини такого штифта. Конусна форма частое призводить до руй-нування ctíhok кореня, д1ючи на них як клин. Ци-лндрична форма, в свою чергу, мае кращу ре-тенцю, а також 36ep¡rae ctíhkh кореня зуба без руйнування [40]. Також важливе значения мае наявысть чи вщсутысть нареки на штифт1 Два важливих спостереження були зроблеы Standley та ¡н. в 1978 роцк Цилндричы штифти, що за-гвинчуються мають кращу ретенщю, ыж цилнд-pn4H¡ з зубчатою поверхнею. Цилндричы штифти з зубчатою поверхнею мають кращу ретен-цю, ыж KOHÍ4HÍ з гладкою поверхнею. Бтьш n¡3-Hirni дослщження пщтвердили даы висновки. Дослщження Макеева В.Ф., Годованого В.О. показали, що активы tbhhtobí конструкци пщ д1ею переривчастого навантаження е досить агреси-вними щодо прилеглих структур зуба. В1домо також, що най&льший стрес ctíhkh кореня отри-мують пщ час вгвинчування штифта, особливо при наявност1 нареки у верхнм третиы штифта. Але навантаження на корЫь пщ час установки штифта створюе не ттьки вкручення штифта, але й пдравлнний тиск, який спричиняе цемент пщ час фксаци. В зв'язку з цим було запропоно-вано використовувати штифти ¡з повздовжньою канавкою, яка зменшуе гщравлнне навантаження [14].
На сьогодышнм день внутршньоканальы штифти noBHHHi вщповщати наступним вимогам: забезпечувати максимальну ретенц1ю штифта в кореневому канал1 ¡ стмкють культ^ максимально збер1гати структуру зуба; забезпечувати гар-ний естетичний результат; не призводити до перелом^ кореня; не викпикати короз1ю; мати ан-тиротацмы властивост1; модуль еластичност1 штиф^в повинен бути аналопчний модулю ела-стичност1 твердих тканин зуба; p¡bhom¡pho роз-подтяти окпюзмне навантаження по всм дов-жиы кореня; мати максимальну площу контакту 3¡ збереженими тканинами зуба ¡ мщний зв'язок з ними; не мати цитотоксичност1 ¡ онкогенност1; бути рентгенконтрасними; бути зручними ¡ прос-тими у po6oT¡; дозволяти повторне лкування зуба шляхом легкого видалення штифта [1]. Bcím цим вимогам з погляду бюмехаыки зубо-щелепного апарату найбтьше вщповщають еластичы штифти. Вперше Дюрет та ствавт. у 1990 роц представили новий матерел, виготов-лений шляхом армування вуглецевих волокон -Composipost . Ц1 штифти мали дуже велику мщ-HicTb на розтяг - 1600 МПа, що перевищувало титан (1000 МПа) та нержав1ючу сталь (800 МПа). Модуль Тх пружност1 був дуже близький до модуля пружност1 дентину (18 ГПа ). У Composipost b¡h складав 21 ГПа , утитанових штиф^в -100 ГПа, сталевих - 180 ГПа. Вуглецево-волоконы штифти Composipost добре зареко-мендували себе у кл1н1чн1й практик ¡ були дуже надмними in vivo . Тх мЫусом був чорний кол1р, який не вщповщав естетичним вимогам, а волокна з вуглепластика адсорбували воду, при цьо-
му змнюючи CBOI характеристики [20]. Поява прозорих штифт1в з дуже мщного матер1алу дю-ксида циркоыя, на думку вчених, повыстю вирн шувала ситуац1ю з естетикою. Але ц1 штифти не отримали широкого кпннного застосування, осктьки мали дуже високий модуль пружност1 (понда 200 ГПа ). I тому при жувальному наван-тажены вони достатньо жорстко д1яли на стнки кореня. У 1997 роц1 компаыя RTD випустила два види нових штифт1в. В одних внутршый во-локонний пучок був зроблений з вуглецю, а зовы BiH покривався волокнами бтого мЫералу (Aes-theti - Post). 1нший повыстю скпадався з бтих мшеральних волокон (Aestheti - Plus ). А трохи тзыше з'явилися 6mi штифти з пщвищеною CBi-тлопровщыстю (Light Post). Bei вар1анти штифт1в показали себе позитивно не ттьки з естетичноТ сторони, але i з гарними характеристиками на мщысть та надмысть [39] .
Сучасы екповолоконы штифти представляють собою надзвичайно склады композиты системи. Вони вкпючають вуглецев1 або кварцев! волокна, зануреы в пол1мерну матрицю, частше на осно-Bi епоксидноТ смоли. Скповолоконы штифти ви-користовують внутр1шню морфолопю каналу, площу поверхонь i ix HepiBHOCTi для збтьшення площ1 зчеплення, що покращус структурну цтю-HicTb кореневого дентину, пщвищус ретенц1ю та стмкють до зеуву в пороняны з металевими штифтами. Скповолоконы штифти дають мож-ливють зберегти структуру каналу i являються методом вибору при обробц1 канала з неправильною анатомию. Таке збереження дентину знижус ризик розвитку перелому зуба при зви-чайному функцюнальному навантажены або у випадку травми [19]. Однак були проведен! дослщження на визначення ретенци штифт1в з не-ржав1ючоТ стал1 та вуглецевоволоконними штифтами, зафксованими на композитний та цинк-фосфатний цемент. Вони показали, що штифти з нержав1ючоТ стал1 мають набагато кращу рете-нц1ю, ыж вуглецевоволоконы. Дослщження Drummond J.L., Love R.M. довели вщсутысть р1зниц1 в ретенци при фкеаци на композитний цемент. 1нш1 вчеы вщмнали значне пщвищен-ня ретенци вуглецевоволоконних штифт1в великого диметру [41]. Було виявлено, що проблема виникае на контакт! цементу ¡з штифтом . Позитивною стороною скловолоконних штифт1в е те, що у них вщеутня короз1я i вони мають cyMic-HicTb з реставрацмними матер1алами [19]. Але на вщмЫу вщ металевих штиф^в вони здаты викликати тепловий стрес у реставрацмый систем!. Так дослщження з кнцевим елементом анал1зу передбачають, що волоконы штифти у пороняны з системами металевих штиф^в створюють значний стрес в кореневому каналу коли вони вщкрит1 для температурних змн. Даы пщтверджують, що висока теплопровщысть металевих штиф^в призводить до зменшення температурного град1енту в реставрацмый систем!, в той час як зменшення тепла, яке розповсю-
джуеться в дентиы кр1зь неметалев1 штифти, може стати причиною теплового стресу. Автори передбачають, що под1бы процеси можуть при-звести до порушень у фксуючому цемен^ \ ре-комендують використовувати металев1 штифти . Тестування цитотоксичност1 з використанням методу агарового вщбитку показало вщсутысть у вуглецевоволоконних штифтах вираженоТ ци-тотоксичност1 [42].
Для устшного вщновлення коронковоТ частини зуб1в важливе значения мае також \ виб1р мате-р1алу для обтураци кореневого каналу перед за-вершальним етапом реставраци коронковоТ частини. Ффми - виробники пропонують значну кь лькють матерев, як1 можуть бути використаы в якост1 силер1в. Пломбувальы матерели, як1 най-бтьш часто використовуються для заповнення кореневих канала зуб1в, можливо подтити на дектька груп; на основ1 епоксидних смол (АН-р!ив, Торвеа!), склоюномфних цементе (^ак-endo, Endo-Jen), цинк-евгенола (Ендометазон, Цедент, Дексодент), матерели, як1 мютять гщ-роокис кальц1ю (Эеа!арех, Apexit, Ca!ciject) та резорцин-формалнов1 силери (Foredent) [8].
Вважають, що обтурацт кореневого каналу повинна здмснюватись гутаперчевими штифтам або гутаперчею з тим чи ¡ншим силером [9]. Питання вибору силеру для обтураци кореневих канала на даний момент е досить дискусмним. Про це евщчить багато дослщжень. Резорцин-формалшов1 силери широко розповсюджеы в нашм краТн1. Ниы вони використовуються лише в кранах СНД. Рада стоматолопчноТ асоц1аци не рекомендус Тх до використання. Матерели ц1сТ групи волод1ють високою цитогенотоксичыстю, протоонкогенною та подразнюючою д1сю [8]. Силери ц1с1 групи мають гарну адгез1ю до ст1нок кореневого каналу, щтьно його обтурують за-вдяки малм усадц1. Вони не розсмоктуються в кореневому канал1 з часом. Антибактер1альы властивост1 дуже виражен1 в 1-у добу \ р1зко знижуються на 5-7 день. Через 1,5 мюяця зовам вщеуты. 3 часом вони викпикають дисколорац1ю коронок зуб1в. 1х застосування виправдано у випадку ¡нф1кованих \ непрох1дних канал1в, коли немае можливост1 застосувати ¡нш1 способи л1-кування [17].
Силери на основ1 цинк-евгенолу не мають ге-нотоксичност1 та онкогенност1, але характеризуются сильно вираженими подразнюючими вла-стивостями. Дом1шки, як1 входять до IX складу (параформальдег1д, глюкокортикоТди, рентгено-контрасн1 наповнювач1 та ¡н.) мають багато нега-тивних якостей. У параформальдегща е мута-генн1 та канцерогены властивостк Глюкокортико-Тди, яю вводять до складу з метою зниження за-пальних реакц1й в тканинах перюдонта, гальму-ють процеси регенераци тканин, послаблюють захисн1 мехаызми пер1ап1кальних тканин внасл1-док пригычення фагоцитозу, в результат! чого вщбуваеться розмноження м1кроорган1зм1в. Силери на основ1 цинк-евгенолу мають незначну
адгез1ю до стшок кореневого каналу, виражену усадку, що значно знижуе щты-мсть обтураци кореневого каналу 3 часом ц силери станов-ляться абсолютно проникними для бактерм вна-слщок втрати антибактер1альноТ дм, а також ¡з-за можливого розчинення в кореневому канал1 [38].
Силери на основ1 епоксидних смол мають гар-ну бюлопчну адаптацю з тканинами перюдонта. Для них характерний незначний токсичний ефект пороняно ¡з ¡ншими силерами, який про-являеться лише в перш1 години. За своТми ф1зи-ко-хЫчними властивостями ця група силер1в за-ймае одне з провщних мюць. Вони мають гарн1 адгезивы властивост1, вщсутнють усадки п1д час твердння дозволяе Тм надмно обтурувати коре-невий канал [38]. Електронно-мкроскопны до-слщження виявили найбтьш щтьне прилягання матер1алу до дентину та гутаперч1 при пломбу-ваны «Вюдентом» у порвняння з силерами ¡н-ших груп [6]. Силери ц1еТ групи мають найбтьшу силу з'еднання з дентином та гутаперчею. Вони не розсмоктуються в кореневому канал1 з часом. Антибактер1альна активысть у цих силер1в в1д-сутня, тому перед пломбуванням ними потр1бна яюсна медикаментозна обробка кореневого каналу або тимчасове пломбування силерами на основ1 гщроокису кальц1ю. Завдяки таким влас-тивостям як низька розчинысть, незначне роз-ширення, адгезт до дентину \ дуже гарн1 герме-тичы якост1 «ЛН-Р!из» може розглядатися в яко-ст1 золотого стандарту [38].
Силери на основ1 гщроокису кальц1ю не мають генотоксичност1 та онкогенного ефекту. При пломбуваны до верх1вки кореня вони не подраз-нюють тканини перюдонта. Ф1зико-х1мнних влас-тивостей цих силер1в достатньо для надмноТ об-турацИ кореневого каналу на нетривалий час т-сля його пломбування. Але з часом силери розсмоктуються в кореневому канал ¡. Антибактерн альна активысть пов'язана з високим р1внем рН (бтя 12,5). При такому рН вщбуваеться розпад померлоТ оргаыки, ендотоксиыв. Тх протимкроб-на д1я мае незначну широту, але залишаеться бтьш менш стабтьною протягом тривалого пром1жку часу (до 3-х мюяц1в). Показаниям до застосуванням цих силер1в е тимчасове пломбування канала з метою Тх стерил1заци [8].
Силери на основ1 склоюномфних цемент^ для обтурацп кореневих канал ¡в почали використо-вувати вщносно недавно. Склоюном1рн1 цементи до моменту повного твердння (протягом 24 годин) мають цитотоксичну д1ю. Апе вже пюля повного затвердння вони становляться бюлопчно ¡нертними \ щтьно обтурують кореневий канал завдяки гарнм адгези до стшок кореневого каналу та вщсутност1 розсмоктування. Склоюном1рн1 цементи мають високу твердють, яка може бути частково компенсована введениям гутаперчево-го штифта для подальшого розпломбування у випадку необхщностк Тому ц силери застосо-вують для пломбування канала з тонкими ст1н-
ками [8]. При попаданы цементу за верх1вку кореня вщбуваеться p¡3Ka болюнють. Антибактерн альна активн1сть Тх виражена лише в перюд твердння. Через 24 години антибактер1альний ефект повнютю вщсутый. Тому пломбувати ци-ми силерами ¡нфковаы канали небажано [38]. Склоюном1рн1 цементи можливо використовува-ти для обтурацп кореневого каналу як на етат лкування ускпадненого Kapiecy так i на етат фь ксацп анкерних штифт1в у процеа вщновлення коронковоТ частини депульпованих 3y6¡b. Для цього використовуються ф1ксуюч1 скпоюном1рн1 цементи. R.Schneider вщмнае, що ¡з bcíx фксу-ючих цемент^ найбтьшою мщнютю адгези до металу волод1ють скпоюном1рн1 цементи [5].
Найбтьш розповсюдженою i важкод1агносто-ваною помилкою е апкальне мкропросочування тканинноТ рщини м1ж стЫкою кореневого каналу i пломбувальним матер1алом, який призводе до постмного ¡нфкування i ураженню перюдонта. Одним ¡з перспективних напрям1в виршення ц1еТ проблеми е використання в ендодонтичнм практик адгезивних систем. Вони можуть використо-вуватись в якост1 силер1в або самостмних плом-бувальних матер1ал1в при обтурацп кореневих канала. До таких систем можливо вщнести Su-perlux Dual (DMG Hamburg), Clearfil Liner Bond 2V (Kuraray), Nano-Bond (Pentron) та 1нш1. Але адгезивн1 системи ц1еТ категорп, враховуючи не-традиц1йну д1лянку застосування, потребують всеб1чного вивчення i кл1н1чноТ апробац1Т [8].
Серед силер1в е ще група композитних матер1-ал1в подв1йноТ пол1меризац1Т для ф1ксац1Т внутр1-шньоканальних штифт1в. До таких силер1в належать Calibra (Dentsply), ЦАПО (Еста), Sapphire Core (TBI), Jen-DuaCem (JnD). Ц1 матерели представляють собою слабонаповнеы компози-ти. Стутнь Тх наповнення неорганнними частниками приблизно 50-70% [20]. Силери скпа-даються з двох паст, як1 перед використанням необхщно зм1шати у пропорцп 1:1. Вони мають однаков1 з рщкими композитами ф1зико-MexaH¡4H¡ та ¡нш1 властивост1. Методика п1дгото-вки noBepxHi дентину та скловолоконних штиф-tíb для ф1ксацИ' за допомогою силер1в ц1еТ групи в1др1зняеться в залежност1 в1д ф1рми виробника. Так B.4m¡K¡H i соавт. пропонують для адгезивно!' п1дготовки кореневого каналу i скповолоконного штифта перед його фксац1ею на композитний цемент подв1йноТ пол1меризаци використовувати одноетапний адгезив One Step (Bisco) з фотопо-л1меризац1ею протягом 20 с. Перед нанесенням на поверхню штифта адгезива пропонують зне-жирювати штифт за допомогою 95% спирту i по-кривати шаром силану Silane (Bisco) [34]. Д.А.Срмтов для п1дготовки поверхн1 кореневого каналу перед фксац1ею скловолоконних штиф-tíb пропонуе використовувати св1тлопол1мери-зуючий адгезив у комбнаци з активатором по-дв1йного отверд1ння, тому що ефективнють фо-топол1меризац1Т адгезиву у вузьких i глибоких кореневих каналах недостатня. На його думку
поверхня скловолоконного штифта повинна бути знежирена за допомогою 98% этилового спирту, покриття силаном при цьому не обов'язкове [20]. Рос В. Неш перед ф1ксац1сю скповолоконн1 штифти не обробляе зовс1м. Згщно його методики ст1нки кореневого каналу покриваються св1т-лопол1меризуючим адгезивом, дал1 ф1ксусться штифт на композитний цемент подв1йного твер-д1ння i т1льки пот1м зд1йснюсться фотопол1мери-зац1я [29].
Важливим етапом в процес1 вщновлення дефект^ коронок дев1тальних зуб1в е виб1р рестав-рацмного матер1алу для вщновлення коронки, який здатний забезпечити високоефективний кп1н1чний результат [25]. Для вщновлення корон-koboi частини дев1тальних фронтальних зуб1в в терапевтичнм стоматологи використовуються композиты матер1али. Розробка i впровадження в практику нових кп1н1чних методик дозволили прийти до висновку про 61льш1 широк1 можливо-CTi композит^ у ВЩНОВЛеНЫ Зуб1в у пороняны 3 будь-якими ¡ншими матер1алами. В залежност1 вщ виду пол1меризаци Тх подтяють на компози-ти, як1 пол1меризуються х1м1чним шляхом; композиту як1 пол1меризуються пщ д1сю св1тла та як1 пол1меризуються пщ д1сю тепла. Перевага х1м1чного виду пол1меризаци - це piBHOMipHa по-л1меризац1я незалежно вщ глибини порожнини i товщини пломби. В матер1алах xImnhoi пол1ме-ризацИ значно прше утримуються (пор1вняно з матер1алами св1тловоТ пол1меризаци) частинки неорган1чного наповнювача, що призводить в подальшому до б1льш швидкого зносу i стиран-ня матер1алу. Пол1меризац1я цих матер1ал1в продовжуеться до зак1нчення ц1еТ реакцИ", але IT катал1тичн1 складов! збер1гаються у пол1меризо-ваному MaTepiani. В порожниы рота ц1 третинн1 ароматичн1 амши п1ддаються х1м1чним перетво-ренням, що в подальшому призводить до змЫи кольору реставрац|| [7].
В залежност1 в1д po3Mipy частинок i властивос-тей наповнювача yci фотопол1мерн1 композити бувають макронаповнен1, м1кронаповнен1 та ri6-ридн1 [18]. Макронаповнен1 композити мають се-редню величину наповнювача вщ 5 до 10 мкм в fliaMeTpi (Estilux «Kulzer», Prismafill «Caulk»). Ц1 матер1али мають гарн1 ф1зичн1 властивост1. Вони ст1йк1 до в1длом1в, але у них достатньо висок1 абразивн1 властивост1, вони погано пол1руються залишаючи поверхню шорсткою, що сприяе ад-гез1| м1кроорган1зм1в I призводить до розвитку вторинного Kaplccy I зм1ни кольору реставрац||. На сьогодн1шн1й день вони практично не використовуються [21]. На зм1ну макронаповненим композитам на початку 80 - х рок1в прийшли м1к-ронаповнен1 композити (Durafill VS «Heraeus Kulzer» та ¡н.). В якост1 наповнювача в цих мате-р1алах використовують д1оксид кремн1я з розм1-ром частинок в1д 0,01 до 0,1 м1крометр1в. Завдя-ки таким розм1рам частинок наповнювача м1кро-наповнен1 композити добре пол1руються I мають невелику ретенц1йну поверхню. Ц1 матер1али
мають гарну еластичн1сть. Тому вони призво-дять до значно меншого навантаження адгезивного з'сднання на тверд1 тканини зуба, але вони не витримують великого навантаження I можуть давати зломи та тр1щини [21].
Г1бридн1 композити м1стять як макро- так I м1к-рочастинки наповнювача. Розр1зняють г1бридн1 композити типуА I В, ун1версальн1 м1крог1бридн1 I текуч1. Вони легко пол1руються, мають гарн1 ф1-зичн1, оптичн1, естетичн1 властивост1 . Негатив-ними сторонами цих матер1ал1в е значна витрата часу при пломбуванн1 великих кар1озних порож-нин, яка пов'язана з необх1дн1стю пошарового внесения пломбувального матер1алу I пошаро-вою пол1меризац1сю матер1алу, висока чутли-в1сть до вологи у процес1 пломбування, пол1ме-ризац1йна усадка . складаеться з неорган1чних I традиц1йних орган1чних компонент1в, в матриц1 все ще залишасться достатня к1льк1сть алерген-ного матер1алу [21].
Окр1м композитних матер1ал1в для реставрацИ' можливо використовувати скло1оном1рн1 цемен-ти та компом1ри [31]. Скло1оном1рн1 цементи можуть використовуватись як в якост1 прокладки, так I в якост1 бази для зам1щення об'сму дентину. Вони прост1 у застосуванн1, е водоосновними I сум1сними з середовищем порожнини рота, мають гарну 1зносост1йк1сть п1сля остаточного затверд1ння. Одн1ею ¡з принципових р1зниць м1ж скло1оном1рними цементами I композитними ма-тер1алами е механ1зм адгез1| до тканин зуба. Ви-користання композиту дае можлив1сть досягти т1льки м1кромехан1чно'|' адгези матер1алу до дентину або емал1, а скло1оном1рний цемент утво-рюс з ними повноц1нне х1м1чне з'сднання. З'сднання виникас нав1ть з дем1нерал1зованим дентином. Це в1дбувасться за рахунок присутно-ст1 в склад1 матер1алу б1оактивно1 пол1акрилово1' кислоти, яка обумовлюе ¡онний обм1н м1ж цементом I прилеглими тканинами зуба. Основним об-меженням в Тх застосуванн1 е в1дносна крихк1сть та низька м1цн1сть на д1аметральний розтяг [36].
Нами було проведено вивчення адгез1| р1зних ф1ксуючих та реставрац1йних композиц1йних ма-тер1ал1в до поверхн1 дентину кореневого каналу та до скповолоконних I склопластикових штиф-т1в. У досл1дженн1 застосовували скловолоконн1 штифти ф1рми J-dental та склопластиков1 «ПАСС» штифти в1тчизняно1 ф1рми Еста (м.Кшв). 3 метою вивчення адгезивних якостей вибраних пломбувальних матер1ал1в були виго-товлен1 спец1альн1 зразки зуб1в, як1 мали в1дм1н-hoctI у виготовленн1 залежно в1д яких тканин проводився процес розрахунку м1цност1 адгез1|. Всього досл1джувалось 186 зразк1в.
В результат! проведених лабораторних досл1-джень з'ясовано, що найб1льшу адгез1ю до пове-рхн1 дентину кореневого каналу зуба серед скло-1оном1рного цемента «Цемюн Ф», скло1оном1рно-го цементу модиф1кованого композитом «Fuji Plus», цементу ф1ксуючого композиц1йного х1м1ч-ного тверд1ння «FIXALAT», естетичного компо-
зитного цементу подвмноТ пол!меризацп «Calibra» та цементу адгезивного подвмноТ по-л!меризацп «ЦАПО» мае цемент «Fuji Plus» (51,23±1,52 МПа). Але його адгезивн1 властивос-т1 щодо склопластикових штифт1в е недостатн!-ми для того, щоб даний матер1ал використову-вали для ф!ксацп цих штифт1в. Менш1 показники адгези до поверхн1 дентину кореневого каналу зуба мае естетичний цемент подвмноТ пол!ме-ризаци «Calibra» (38,52±1,08 МПа) та цемент ад-гезивний подвмноТ пол!меризацп «ЦАПО» (36,75±1,11 МПа). Найкращ1 показники адгези силер1в до скловолоконних i склопластикових штифт!в виявлен1 у нового в1тчизняного композитного ф1ксуючого цементу подв!йноТ пол!мери-заци «ЦАПО» ф|рми Еста (27,08±0,68 МПа) та естетичного цементу подвмноТ пол1меризац1Т «Calibra» (24,01±1,08 МПа).
В результат! проведеного л1тературного анал!-зу матер1ал1в та методик реставрац1Т та експе-риментальних досл1джень (ф1зичних, морфоло-г1чних) адгез1Т матер1ал1в до поверхн1 дентину кореневого каналу, склопластикових i скловолоконних штифт1в, виконаних нами математичних розрахунк1в був розроблений та запатентований cnoc¡6 реставрацИ' дев1тальних фронтальних зу-6¡b, який полягае у виконанн1 нижче зазначених етап1вл1кування пац1ента.
1. Препарування кар1озноТ порожнини дев!таль-ного фронтального зуба.
2. Механ1чна та медикаментозна обробка кореневого каналу.
3. Пломбування кореневого каналу матер1алом на ochobí епоксидних смол та гутаперчевими штифтами, тимчасова пломба.
4. У наступне в1дв1дування - п1дб1р скпопласти-кового штифта ф1рми Еста за необх1дним д1-аметром залежно розм1ру та довжини кореневого каналу, розрахунок доц1льноТ довжини скпопластикового штифта у кореневому канал! та коронковм частин! зуба.
5. Видалення тимчасовоТ пломби, розпломбу-вання кореневого каналу на 1/2 його довжини, заглиблення п!д!браного скпопластиково-го штифта за допомогою розгорток у вщпов!-дност! до розм!р!в штифта.
6. Припасування скпопластикового штифта у кореневому канал! та корекц!я довжини штифта за допомогою алмазних бор!в при швид-koctí Тх оберт!в 100000-300000 оберт!в за хвилину п!д обов'язковим водяним охоло-дженням.
7. Занурення пщготовленого за довжиною скпо-пластикового штифта у спирт на 3-5 хвилин, дал! - висушування паперовими п!нами.
8. Висушування розпломбованоТ частини кореневого каналу паперовими п!нами, обробка дентину кореневого каналу 37% ортофосфо-рною кислотою протягом 15 секунд, емал! зуба - 30 секунд, ретельне промивання дисти-льованою водою протравлених поверхонь (для кореневого каналу - застосування ендо-
донтичних шприц!в).
9. Висушування розпломбованоТ частини кореневого каналу паперовими п!нами (дентин бажано не пересушувати), нанесення на ст!н-ки кореневого каналу праймера Еста, експо-зиц!я його на 15 секунд, повторна обробка кореневого каналу праймером Еста, знову експозиц!я на 15 секунд, видалення надлиш-к!в праймеру за допомогою пов!тряного пус-тера та паперових п!н!в.
10. Дентин та емаль у д!лянц! гирла кореневого каналу покриваються адгезивом Еста, проводиться експозиц!я протягом 20 секунд, видалення надлишк!в адгезиву за допомогою по-в!тряного пустера та паперових п!н!в, зд!йс-нюеться пол!меризац!я адгезиву протягом 20 секунд.
11. Просушений скпопластиковий штифт оброб-ляеться адгезивом Еста (праймер не засто-совують), проводиться експозиц!я протягом 20 секунд, видалення надлишк!в адгезиву за допомогою пов!тряного пустера, зд!йснюеться пол!меризац!я адгезиву протягом 20 секунд.
12. Береться у пропорци 1:1 необх!дна к!льк!сть Пасти А та Пасти Б матер!алу подв!йного тверд!ння "ЦАПО" ф!рми Еста, ретельно пе-рем!шуеться на паперовм полетц! за допомогою пластмасового шпателя протягом 20 секунд до отримання однор!дноТ маси.
13. Пщготовлений силер "ЦАПО" каналонапов-нювачем вноситься до кореневого каналу та на скпопластиковий штифт, який п!сля цього ф!ксують у кореневому канал!. Проводиться св!тлова пол!меризац!я матер!алу "ЦАПО" у доступних для проникнення св!тла д!лянках протягом 30 секунд.
14. Вщновлення коронковоТ частини фронтального зуба фотопол!мерним реставрац!йним матер!алом Еста - 3 або ¡ншим композицм-ним матер!алом.
Виконан! пор!вняльн! кл!н!чн! та функц!ональн! досл!дження засв!дчили про високу ефектив-н!сть застосування даноТ методики прямого способу реставраци дев!тальних фронтальних зуб!в з погляду б!омехан!чного п!дходу.
Л1тература
1. Агеенко A.M. Применение внутрикорневых штифтовых конструкций в практике врача-стоматолога // Стоматолог. - 2006. №1.- С.19-27.
2. Алаев А.О., Бродская M.B., Sibylle Schepperheyn Как выбрать штифты для эндодонтического лечения // Институт стоматологии. - 2003. - №1. - С.82-85.
3. Андреас Грютцнер. Эй-Эйч Плюс - силер для корневого канала. Лабораторные и клинические исследования // Дент Арт. - 2006.- №3.- С.49-57.
4. Антоненко А.И., Гаспарян И.А., Федотова Т.Е. Применение фибер-систем для восстановления коронки зуба // Вюникстоматологп. - 2004.- №1. - С.103.
5. Артюнов С.Д., Жулев E.H. Казарин A.C., Бейтан A.B. Изучение адгезии фиксирующих цементов к твердым тканям зуба // Рос. стомат. журнал. - 2006 . - №4. - С.6-8.
6. Борисенко A.B., Дудик Е.П. Электронно-микроскопическое исследование присоединения разных групп силлеров к гуттаперчевым штифтам и к стенке ко-
рневого канала // Современная стоматология. - 2007. -№3. - С.29-32.
7. Борисенко A.B., Неспрядько В.П. Композиционные пломбировочные и облицовочные материалы. - Киев. «Книга плюс», 2001. - С. 199.
8. Борисенко A.B., Полозок Д.Н. Сравнительная характеристика силеров (обзор литературы) // Современная стоматология. - 2004 - №4. - С. 20-24.
9. Боровский Е.В. Состояние эндодонтии в цифрах и фактах // Клиническая стоматология. - 2003.- № 1.- С. 38-40.
10. Боровский Е.В., Попова И.И. Клинико-рентгенологический анализ применения внутриканаль-ных штифтов при подготовке зубов к реставрации корон-ковой части // Стоматолог. - 2001. - № 11. - С. 23-25.
11. Бритта Виллерсхаузен, Беньямин Бризенио, Клаус Эрнст, Хаки Текпатан, Александр Писториус Размышления о восстановлении зубов после ендодонтического лечения // Стоматолог. - 2003. - №7. - С. 20-25.
12. Виноградова Т.Ф., Уголева С.И. и др. Клинические аспекты применения композитов для реставрации зубов // Новое в стоматологии - 1993.- №6.- С.3-23.
13. Годований В.О. Особливост1 розподту напружень у кореш зуба, реставрованого штифтовими конструкщями, методом тривим1рного комп'ютерного моделювання // Новини стоматологи. - 2002. - №1. - С. 41-44.
14. Годований В.О., Судова О.Я. Штифтов! конструкци в ор-топедичшй стоматологи. Частина 1. Активы (гвинтов1) штифтов! конструкци. Експериментальне дослщження // Новини стоматологП'. - 2001. - №3(28). - С. 49-54.
15. Данилина Т.Ф. Статистическое исследование некоторых параметров, влияющих на разрушение коронки зуба // Труды Волгоградського гос.мед.ин-та. - 1982. - Т. XXXV, Вып.5. - С. 168-171.
16. Джордж Фридман. Сстетическое лечение с использованием методики восстановления на штифте // Клиническая стоматология. - 2001. - №2. -С.10-15.
17. Дикова И.Г. Лечение периодонтита антибактериальными препаратами, иммобилизированными на полиметилси-локсане. Автореф. дис. ... канд.мед.наук. - К., 1992. -22с.
18. Донский Г.И. , Паламарчук Ю.П., Павлюченко О.Н. Восстановительные и пломбировочные материалы. - Донецк.: ООО «Лебедь», 1999. - 215 с.
19. Дуглас А. Терри. Принципы прямого моделирования штифтовой конструкции на основе волоконно-упрочненного композиционного материала . Часть 1. // Институт стоматологии . - 2003. - №4. - С. 79-81.
20. Ермилов Д.А., Канал запломбирован. Что делать дальше? // Клиническая эндодонтия - 2007. - Том 1, №1-2. -С. 80-90.
21. Клаус - Петер Эрнст, Бритта Виллерсхаузен. Актуальное определение места стоматологических пломбировочных композитов // Клиническая стоматология. - 2003. - №3. -С. 10-21.
22. Лабунець В.А. Факторы определяющие величину потребности населения в стоматологической ортопедической помощи на современном этапе ее развития // Проблеми екологи та медицини. - 1999. - №5. - С. 62-72.
23. Макеев В.Ф., Годований В.О., Судова О.Я. Штифтов! конструкци в ортопедичшй стоматологи. Частина 2. Мо-дифковаш гвинтов1 штифтов! конструкци та лил корене-во-куксов1 вкладки. Експериментально-кл1н1чне дослн
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ НАРЕСТАВРАЦИЮ ДЕВИТАЛЬНЫХ ФРОНТАЛЬНЫХ ЗУБОВ С ПОЗИЦИЙ БИОМЕХАНИКИ Попович И.Ю.
Ключевые слова: реставрация, стекпопластиковые штифты, пломбировочные материалы.
Проведен литературный анализ материалов и методик реставрации а также серии лабораторных экспериментов на специаль-ных образцах материалов и удаленных фронтальных корнях зубов. В результате исследований разработан способ реставрации девитальных фронтальных зубов на основе использования новых отечественных стекпопластиковых «ПАСС» (Эста, Украина) штифтов и нового фиксирующего отечественного цемента двойного отверждения «ЦАПО» (Эста, Украина).
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
41.
42.
дження // Новини стоматологи - 2001. - № 4(29). - С. 1419.
Мирошниченко О.И. Обоснование применения штифтовых конструкций зубов с использованием метода конечных элементов // Укр. стомат. альманах. - 2002. - №2. -С.27-29.
Мурадов М.А., Ряховский А.Н., Мамедова Л.А., Теренчук Е.В. Новый метод восстановления культевой части зуба // Клиническая стоматология. - 2006 - №2. - С. 16 - 23. Муратов М.Л. Особенности прямого восстановления культевой части зуба с применением кор материалов // Стоматолог. - 2006. - №3. - С.35-39. Прохоров С.Л. Экспериментальное исследование функциональных свойств литих коронково-корневых вкладок // Современная стоматология. - 2006. - №4. - С.125-130. Радлинский С.В. Адгезивная техника искусственных зубов или штифтове зубы без штифтов // ДентАрт. - 1997. -№1. - С.23-31.
Росс В.Неш. Посты в эстетической стоматологии // Стоматолог. - 2000. - № 9.- С. 12-13.
Сафрати Э., Хартер Ж.К. Развитие концепции восстановления депульпированных зубов // Клиническая стоматология. - 1997. - №1. - С.32-34.
Скрипникова Т.П. Обтурация и реставрация зубов при эндодонтическом лечении // Дент Арт. - 2006. - №1. - С. 33-40.
Стефан Роттерман. Надежная фиксация штифтов: удобная методика создания культи зуба // Стоматолог. -2004.- №1. - С.24-26.
Уайз М. Ошибки протезирования лечения пациентов с несостоятельностью зубного ряда. - М., 2005. - 408 с. Чиликин В., Половец М., Дмитрович Д. Использование отечественных стекловолоконных штифтов DC light post в клинике терапевтической стоматологии // Cathedra. -2006. - Том 5, №3. - С. 76-77.
Шеремет В.М. Концепция оптимального восстановления зуба после эндодонтического лечения // Стоматолог. -2003. - №8.- С. 23-24.
Graham J. Mount. Минимальная интервенция в стоматологии: современная философия // Новое в стоматологии.
- 2004. - №3. - С. 51-56.
Hodovanyi V.O., Makeuev V.F. In vitro survival Rate of teeth Restored with different Post - and - Core sytems // European Prosthodontic Association 25th Annual Conference. -Prague. September 6-8. 2001. - P.82. Leonardo M.R., da Silva L.A. In vitro evaluation of antimicrobial activity of sealers and pastes used in endodontics // J. Endod. - 2000.- №7. - P. 391-394.
Rovatti L. The esthetical endodontic posts. Report on International Symposium (Carbon-Dent) // S. Margherita Ligure.
- Italy, 20-21. March 1998.
Sorensen J.A. Effect of post adaptation on fracture resistanse of endodontically treated teeth // J. Prosthet Dent. -1990.- № 64. - P.419-424.
Stockton L.W., Williams P.T. Retention and shear bond strenghth of two post systems // Oper. Dent. - 1999. - №24. P. 210-216.
Torbjorner A., et al. Carbon fiber reinforeed root canal, posts. Mechanical and cytotoxic properties // Eur. J. Oral. Sci. - 1996. - № 104. - P. 605-611.
Summary
UP-TO-DATE RESORATION OF DEVITALIZED FRONTAL TEETH FROM THE POINT OF VIEW OF BIOMECHANICS. Popovitch I.Yu.
Key words: restoration, glass-plastic points, filling materials.
The literary survey is devoted to the restoration materials and techniques. As a result the new approach to restoration of devitalized frontal teeth by applying of new domestic glass-plastic points ("PASS", Esta, Ukraine) and new domestic double hardening cement ("CAPO", Esta, Ukraine) has been suggested.
УДК 616.316.5 - 053.3/.5 - 071 - 018
КЛ1Н1К0-ЦИТ0Л0Г1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХР0Н1ЧН0Г0 ПАРОТИТУ У Д1ТЕЙ Рибалов О.В., Яценко О.1., Aндpiянoвa О.Ю.
Вищий Державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я»
Аналгз резулътатгв характеру клгнгчних проявгв хронгчного паренхгматозного паротиту у дг-тей, резулътатгв фгзико-лабораторних дослгдженъ в'язкостг, прозоростг г рН секрету ураже-них залоз, вивчення клгтинного складу гхнъого секрету дозволили авторам видглити три ступе-нг тяжкостг анатомо-функцгоналъних порушенъ у привушних залозах. Об'ективним пгдтвер-дженням анатомгчних порушенъ у залозистих структурах були данг сгалографгг та цитологгч-не дослгдження секрету уражених залоз. Останнъому виду дослгдження в клгнгцг захворюванъ слинних залоз автори вгддаютъ перевагу.
Ключов1 слова: д1ти, паротит, слит залози, паротидний секрет, с1алограф1я.
нями особливостей прояву хроычного процесу в слинних залозах у д1тей, недостатым викорис-танням цитолопчного та рентгенолопчного метод ¡в обстеження в сукупност1 з клннним пере-б1гом захворювання.
Мета роботи - обфунтувати д1агностичну ц1н-ысть цитолопчного дослщження секрету втягну-тих у запальний процес привушних залоз у зь ставлены ¡з клннними \ аалографнними характеристиками хроычного паротиту уд1тей.
Матер1ал 1 методи досл1дження. Наше дослщження базуеться на результатах обстеження 28 д1тей у вщ1 вщ 8 до 14 рою в, що страждали на хроычний паротит. Давнина захворювання в них коливалася в межах вщ твро-ку до 4 роюв. Двчаток було -7, хпопчиюв - 21. Обстеження вах д1тей проводилося з моменту звернення з явищами загострення хроычного процесу в слиный залоз1 та у перюд тривалоТ рем1сИ (через 2-3 мюяця пюля лквщаци загострення).
Контрольну групу склали 9 кпннно здорових д1тей у вщ1 7-12 рою в ¡з санованою порожниною рота.
Вщповщно до завдань дослщження викорис-талися ктычы (огляд, опитування, пальпацт, сь алометр1я), цитолопчы, фзико-лабораторы й рентгенолопчы методи.
Обстеження хворих д1тей здмснювалося в процеа Тхнього диспансерного спостереження в дитячм мюькм стоматолопчый пол1кл1н1ц1.
Клшнне дослщження починали ¡з з'ясування скарг на характер вщчутт1в з боку привушних залоз, втягнутих у запальний процес, змши конфь гураци обличчя за рахунок з&льшення вщповщ-них залоз, пальпаторно обстежуваних границь
Наукова л1тература, яка вщображае питання захворювань слинних залоз у д1тей, здебтьшо-го належить до 80-90 рою в минулого стол1ття [1,2,3,4]. Серед уах захворювань слинних залоз у д1тей в 58,94% випадюв зустрнаеться хроыч-ний паренх1матозний паротит [5,6,7].
Для обстеження хворих на хроычний паротит сьогоды використовують загальы, приваты та спец1альы методи дослщження [8]. Найбтьш доступними е приваты методи, яю включають у соб1 зондування протоюв, аалометр1ю, аалог-раф1ю вражених залоз. Вивченням секреторноТ функци залоз при ааладеытах займалась велика ктькють дослщниюв [9,10,11]. При хроычному паротит! як у перюд загострення, так \ в перюд ремгаТ хвороби вс1 автори вщмнають зниження слиновщдтення.
3 метою уточнения д1агнозу, контролю перебь гу процесу та ефективност1 лкування ряд авто-р1в рекомендують використовувати цитолопчне дослщження секрету вражених залоз [12,13,14].
У кпнный практик широкого розповсюдження для д1агностики хроычного паротиту та ¡нших захворювань слинних залоз знайшла аалогра-фт - рентгенолопчне дослщження з штучним контрастуванням протоюв. Дана методика е ви-соконформативною, дозволяе оцнити анатомь чний та функцюнапьний стан слинноТ запози, уточнити стад1ю переб1гу хвороби [15,16, 17], але в зв'язку з1 скпадыстю ТТ виконання й небез-печыстю для дитячого оргаызму, використання аалографи у д1тей обмежене.
Незважаючи на велику ктькють наукових до-слщжень, присвячених д1агностиц хроычного паротиту, у практичый робот1 лкар1в-стоматолопв залишаеться значний вщсоток по-милок, що вфогщно пов'язано з1 слабкими знан-
