CC BY
18
ням зуба.
Литература
1. Виллерсхаузен-Ценнхен Б., Эрнст К. Первый опыт использования в области жевательных зубов нового пломбировочного материала на основе полимерного стекла // Клиническая стоматология. - 1997. -№4. - С.52-55.
2. Голъдштейн Р. Планирование эстетического лечения // Клиническая стоматология. - 2001. - №4. - С.4-7.
3. Грюнтцнер А. Прайм энд Бонд Эн-Ти следующий шаг к совершенству // ДентАрт. - 1998. -№3. -С.41-49.
4. Железницких М.В, Клинико-функциональное обоснование и сравнительная оценка эффективности применения виниров для эстетической коррекции зубов: Дисс. ... канд. мед. наук. - Пермь, 2000. - С.-67-70.
5. Макеева И. М. Восстановление зубов светоотверждаемыми композиционными материалами. М.:0А0 "Стоматология", 1997. - 39с.
6. Максимова О.П., Николаев А.И., Цепов Л.М. Перспективы применения в стоматологии сочетания материалов Solitare и Charisma F // Клиническая стоматология. - 1999. - №1. -С.10-12.
7. Томилин В.Г. Розробка i клЫтне застосування ¡ндшщуапьних зубоясневих запоб1жник1в з матер1алу „Бокст-екстра": Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Полтава, 2005. - 20 с.
8. Beatty M. W., Swartz M. L., Moore B. K. et al. Effect of crosslincing agent, monomer functionality and repeat unit chemistry on properties of unfilled resins. J. Biomed Mat. Res. - 1993. V.27, №8. - P. 403-413.
9. Calais 1.G., Soderholm K.J.M. Influence of filler type and water exposure on flexural strength of experimental composite resins. J. Dent. Res. - 1988. -V.67, №9. - P. 836-840.
10. Ferracane J.L., Berge H. X. Fracture toughness of experimental dental composites aged in ethanol. J. Dent. Res. - 1995. - V. 74, № 56, - P.1418—1423.
11. Ferracane J.L., Berge И.Х., Condon J.R. In vitro aging of dental composites in water - effect of degree of conversion, filler volume, and filer/matrix coupling. J. Biomed Mat. Res. - 1998. - V. 42, №78, - P. 465-472.
12. Singer G., Molin M., Van Dijken J.M. A 5-years clinical evaluation of ceramic inlaus (CTREC) cemented with a dual-cured or chemically cured resin composite luting agent //Acta Odontol. Scand. - 1998. -Oct., №59, - P.263-270.
Реферат
КРАЙОВА ПРОНИКНЮТЬ ПЛОМБ 3 КОМПОЗИЦ1ЙНИХ МАТЕР1АЛ1В Х1М1ЧНОГО ТА СВ1ТЛОВОГО ТВЕРД1ННЯ Павленкова О.В., Ковальов 6.В., Доценко B.I.
Ключов1 слова: крайова проникнють, тверд1 тканини зуба, композицшш матер1али.
Вивчена крайова проникнють в порожнинах II кпасу за Блеком вщновлених композицмними матерн алами xiMiHHoro та св1тлового твердння ("Charisma PPF" i "Charisma") ф1рми Heraeus, Kulser. Отримаы результати показали, що при вщновлены дефект^ II класу за Блеком утворення допоммних елемен-т1в ретенци зменшуе мкропронишеть, полтшус крайове прилягання матер1алудо тканин зуба.
Summary
MARGINAL PERMEABILITY OF FILLINGS MADE OF CHEMICALLY CURING AND LIGHT-CURING COMPOSITES Pavlenkova Ye.V., Kovalev Ye.V., Dotsenko V.I.
Key words: marginal permeability, dental hard tissues, composite materials.
The paper devoted to the study of the marginal permeability of the class II cavities by Black filled with chemically curing and light-curing composites ("Charisma PPF" and "Charisma") manufactured by Heraeus, Kulser. The results obtained have shown that restoring the class II defects by Black classification and using additional retention elements reduces micropermeability and makes the marginal fitting of the filling material to the dental hard tissues more perfect.
УДК 616.314.163: 615.46
МЩШСТЬ АДГЕ311 ПЛОМБУВАЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В ДО СТ1Н0К К0РЕНЕВ0Г0 КАНАЛУ ТА П0ВЕРХН1 СКЛ0ПЛАСТИК0ВИХ ШТИФТ1В
Попович 1.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я»
Проведено в лабораторних умовах пор1внялъне вивчення MÍv,Hocmi адгезй пломбувалъних Mamepi-OAie до стток кореневого каналу та поверхт склопластикових шmифmiв. Обгрунтована доцшъ-тстъ використання склопластикових ПАСС шmифmiв фipми Еста та композитних цeмeнmiв подвшног пoлiмepизaцii «Calibra» (Dentsplay, Великобритатя) i «ЦАПО» (Еста, Украта) для гх фгксацп при реставраци депулъпованих фронталъних зубiв. В peзулъmami до^дженъ з'ясовано, що при використант адгезивних цeмeнmiв подвшног пoлiмepизaцгi для обробки поверхт дентину бажано використовувати лише праймер.
Ключов1слова: адгез1я, пломбувалы-ii матер1али, склопластиков1 штифти.
Дискусмним до тепершнього часу методу реставраци, що обумовлюе максимальне
залишаеться питання про вщновлення коронок збереження власних тканин зруйнованого зуба,
дев1тальних фронтальних 3y6¡B на закпючному дозволяе досягти бажаного ефекту реставраци у
eTani лкування ускладненого Kapiecy. Якому скорочеы термши пороняно ¡з непрямими
способу реставраци коронок дев1тальних фрон- реставрац1ями [5, 6, 8,9,10,11].
тальних 3y6¡B - прямому чи непрямому в т1й чи Для реставраци коронок дев1тальних фрон-
¡ншм ситуац|| в1ддати перевагу? Поява нових тальних 3y6¡B популярними у застосуваны стали
матер1ал1в для в1дновлення коронковоТ частини скловолоконн1 штифти. Так в США приблизно
фронтальних 3y6¡B, екповолоконних й склопла- 88% стоматолог1в використовують у своТй
стикових, металевих штиф^в, нових силер1в для практиц1 волоконно-композиты штифти
IX ф1ксацИ сприяс бтьшому поширенню прямого цил1ндрично1 або kohnhoi форми [7]. На думку
Е.Йоффе [11], T3KÍ фтери позбавлеы багатьох недолшв жорстких металевих анкерних штифт1в за рахунок значного зменшення стресового на-вантаження на дентин кореня дев1тального зуба, високого модуля еластичност, який наближаеться за значениям до аналопчного по-казника дентину. Штифти ¡з скловолоконних i вуглецевих волокон мають бтьшу мщнють при btomí та розтягу, модуль Тх пружност1 наближаеться до модуля пружност1 дентину, для них характерна бюсумюнють ¡з тканинами зуба, вщсутысть корози, гарна естетика [1, 8, 9, 12, 13]. Скповолоконы штифти, на вщмЫу вщ металевих, дозволяють максимально зберегти структуру кореневого каналу, особливо при ¡нструментальнм обробц1 канала з неправильною анатомию, осктьки скповолоконы штифти не потребують коннного розширення кореневого каналу ¡ передбачають м1ымальне його препа-рування, використовують найменш1 Hep¡BHOCT¡ noBepxHi для збтьшення площ1 зчеплення. Таке збереження дентину знижуе ризик перелому дев1тального зуба при звичайному функцюнальному навантажены або в умовах його травмування [5, 6].
Для пломбувальних матерев, як1 використо-вуються при виконаны прямо!' реставраци 3y6¡B, одысю з головних властивостей е мщнють ¡ дов-готривалють адгези цих матерев до твердих тканин 3y6¡B ¡ до штифт1в [3]. На сьогодышнм день на стоматолопчному ринку УкраТни представлено багато р1зноман1тних силер1в - фксую-чих матерев для штиф^в, як1 належать до p¡3-них груп ¡ мають неоднаков1 адгезивы властиво-ctí щодо дентину зуба, металевих, скловолоконних ¡ склопластикових штиф^в.
Метою нашого дослщження стало обфунту-вання вибору оптимального матер1алу для фк-сацИ склопластикових штиф^в у кореневому канал! на ochobí вивчення адгезивних якостей p¡3-них силер1в до дентину кореня зуба, склопластикових штиф^в, а також пор1вняльне дослн дження адгези фотопол1мерних матерев, як1 використовуються для реставраци коронок девн тальних 3y6¡B, як до noBepxHi тканин зуба, так ¡ до склопластикових штиф^в.
Матер1али та методи досл1дження.
Для лабораторних спостережень були вибраы наступи! матерели:
а) силери для фксаци скловолоконних та склопластикових штифт1в:
1) склоюном1рний цемент - «Цемюн Ф» (Владмива);
2) скпоюном1рний цемент, модифкований композитом - «Fuji PLUS» (GS);
3) цемент фксуючий композицмний xímnho-го твердння - «FIXALAT» (Стома-технолопя);
4) естетичний композитний цемент подвм-но1 пол1меризацп - «Calibra» (Dentsply);
5) цемент адгезивний подвмноТ пол1мери-зацИ - «ЦАПО» (Еста)
б) фотопол1меры матерели для реставраци коронок зуб1в:
1) «Esthet X» (□ег^у);
2) «Еста - 3» (Еста).
Цинк-фосфаты цементи не брались для дослщження, осктьки на думку деяких вчених [3, 4] зазначеы пломбувалы-м матерели не утворюють хЫчних з'еднань ¡з структурами зуба, а забез-печують лише незначну, виключно механнну, адгез1ю. Полкарбоксилаты цементи також мають меншу адгез1ю до дентину зуба пороняно ¡з склоюном1рними цементами [2].
У дослщжены застосували скповолоконы штифти ф1рми J-deгtal та скпопластиков1 «ПАСС» штифти в1тчизняно1 ф1рми Еста (м. Ки-
1В).
3 метою вивчення адгезивних якостей вибра-них пломбувальних матерев були виготовлеы спец1альы зразки зуб1в, як1 мали вщмнност1 у виготовлены залежно вщ яких тканин проводив-ся процес розрахунку мщност1 адгези. Всього дослщжувалось 186 зразюв.
Для дослщження адгези зазначених матерев до дентину поверхы кореневого каналу зуб1в зразки виготовляли за нижче приведеною методикою. Брали видалеы за медичними показаниями фронталы-м зуби верхньоТ щелепи у людей вком вщ 30 до 50 роюв. Зуби розпилювали в по-перековому напрямку, формуючи стовпчики до-вжиною 6-8 мм. Вздовж оа зуба робили отв1р за допомогою маркованоТ розгортки диметром 1,5±0,1 мм, ¡м1туючи кореневий канал, пщготов-лений для введения \ фксаци штифта. Дентин зразюв пщготовлювали згщно з ¡нструкцсю ви-робника пломбувального матер1алу, який дослн джували. Матерел готували також згщно з ¡н-струкцсю до матер1алу \ вносили в отв1р цилнд-ричного зразка так, щоб з кожноТ сторони цилн-дричного зразка залишилось втьне мюце гли-биною 2-3 мм. Проводили фотопол1меризац1ю матер1алу у вщповщност1 до ¡нструкцИ з кожноТ сторони цилндру. У випадку, якщо брався фк-суючий хмнний матерел для кореневого каналу, чекали повноТ хЫчноТ його пол1меризаци.
Пюля цього за допомогою мкрометра вим1рю-вали довжину стовпчика дослщжуваного матерн алу всередиы цилЫдричного зразка. У втьне мюце з одного ¡з боюв цилндричного зразка ставили металевий стержень диметром 1,5 мм, а дал1 зразок розташовували на столику стикового мехаызму деформацмноТ установки МРК-1, п1д-даючи його послщовному навантаженню до моменту вщриву матер1алу в1д стнок кореневого каналу. Визначення адгез1| проводили за формулою: А = —, де
- А - величина адгезивно! мщност1 досл1джу-ваного матер1алу при зсув1 в мПа;
- Р - граничне навантаження, при якому в1д-бувасться руйнування адгезивного з'еднання в Н;
- S - площа поверхн1, по як1й вщбувасться руйнування (мм2).
3 метою дослщження адгези цементу подвм-Hoi пол1меризаци «ЦАПО» до поверхн1 дентину проанал^овано 3 типи зразюв, як1 вщр^нялись особливостями попередньоТ пщготовки поверхн1 дентину перед нанесенням цементу. Зазначеы 3 способи пщготовки зразк1в включають нижче приведен! комплекси заход1в:
1-й cnoci6:
1) травления поверхы дентину кореневого каналу 37% ортофосфорною кислотою протягом 15 секунд;
2) промивання протравлено! поверхы дис-тильованою водою протягом 15 секунд;
3) висушування кореневого каналу пов1тряним пустером i стерильними паперовими штифтами;
4) нанесення праймера Еста на дентин з екс-пози^сю 15 секунд, повторна аналопчна манн пуляцт, видалення надлишюв праймера за до-помогою пов1тряного пустера та стерильних па-перових niHiB;
5) введения i конденсацт в кореневому канал1 цементу адгезивного подвмноТ пол1меризаци «ЦАПО», фотопол1меризацт протягом 30 секунд з кожноТ ¡з CTopiH кореня зуба.
2-й cnoci6: перш1 чотири мантуляци аналопч-Hi 1-муспособу, адал1;
5) приготування xiMNHoro адгезиву ф1рми Еста, нанесення його на дентин з експозицюю 20 секунд, видалення надлишюв адгезиву за допо-могою пов1тряного пустера та паперових штиф-
TiB;
6) введения i конденсацт в кореневому канал1 цементу адгезивного подвмноТ пол1меризаци «ЦАПО», фотопол1меризацт протягом 30 секунд з кожноТ ¡з CTopiH кореня зуба.
3-й cnoci6: перш1 три мантуляци аналопчы 1-му способу, а дал1;
4) приготування xiMNHoro адгезиву ф1рми Еста, нанесення його на дентин з експозицюю 20 секунд, видалення надлишюв адгезиву за допо-могою пов1тряного пустера та паперових штифтв;
5) введения i конденсацт в кореневому канал1 цементу адгезивного подвмноТ пол1меризаци «ЦАПО», фотопол1меризацт протягом 30 секунд з кожноТ ¡з CTopiH кореня зуба.
При виготовлены зразюв фксуючого матер1алу Calibra використовували фотопол1мерний адге-зив Prime & Bond NT, зм1шаний з активатором xiMiHHoro твердння - Self Cure Activator. При пщ-готовц1 зразюв фотопол1мерного реставрацмно-го матер1алу Esthet X використовувався лише Prime & Bond NT.
Зразки ¡нших матерев готували у вщповщ-HOCTi до ¡нструкцм IX виробниюв.
Для дослщження адгези пломбувальних мате-pianiB до склопластикових штиф^в зразки виго-товляли ¡ншим способом. У стандартну цилнд-ричну форму диметром 5 мм i висотою 2 мм вносили дослщжуваний фотопол1мерний або фь
ксуючий для кореневих канала матерел. Скпо-пластиковий штифт ставили piBHO по центру ци-лндра. Проводили фотопол1меризац1ю MaTepia-лу по 40 секунд з кожноТ сторони цилндру. У ви-падку застосування фксуючого матер1алу з xiMi-чною пол1меризац1сю чекали завершения повноТ xiMNHOi його пол1меризаци. Дал1 аналопчно фк-сували матерел на ¡ншому юнц1 штифта.
Виготовлеы таким чином зразки розташовува-ли в спец1альному пристроТ деформацмноТ установки МРК-1. Кожний зразок пщдавали роз-тягу до повного вщриву матер1алу на одному ¡з Kiнц1 в штифта. Величину адгезивно!' мщносп розраховували як межу мщност1 при вщрив1 ма-тер1алу на одному ¡з к1нц1в штифта вщ штифта за вищезазначеною формулою.
В залежност1 вщ методики фксаци матер1алу до склопластикових ПАСС штифтв зразки готували трьома способами, а до скповолоконних штифтв J-dental - шютьма.
Способи фксаци фотопол1мерного матер1алу «Еста - 3» до склопластикових ПАСС штифтв:
1-й cnoci6:
нанесення фотопол1мерного матер1алу Еста -3 на штифт, фотопол1меризацт протягом 40 секунд з кожноТ сторони.
2-й cnoci6:
1) нанесення адгезиву Еста без праймера на штифт, експозицт 20 секунд, видалення надли-шюв адгезиву за допомогою пов1тряного пустера, фотопол1меризацт протягом 20 секунд;
2) нанесення фотопол1мерного матер1алу Еста -3 на штифт, фотопол1меризацт протягом 40 секунд з кожноТ сторони.
3-й cnoci6:
1) нанесення адгезиву Еста без праймеру на штифт, експозицт 20 секунд, видалення надли-шюв адгезиву за допомогою пов1тряного пустера;
2) нанесення фотопол1мерного матер1алу Еста -3 на штифт, фотопол1меризацт протягом 40 секунд з кожноТ сторони.
Способи фксаци фотопол1мерного матер1алу «Esthet X» до скповолоконних штиф^в J-dental:
1-й cnoci6:
нанесення фотопол1мерного матер1алу «Esthet X» на штифт, фотопол1меризацт протягом 40 секунд з кожноТ сторони.
2-й cnoci6:
1) нанесення адгезиву Prime & Bond NT на штифт, експозицт 20 секунд, видалення надли-шюв за допомогою пов1тряного пустера, фото-пол! меризацт протягом 20 секунд;
2) нанесення фотопол1 мерного матер1алу «Esthet X» на штифт, фотопол1меризац1я протягом 40 секунд з кожноТ сторони.
3-й cnoci6:
1) нанесення адгезиву Prime & Bond NT на штифт, експозицт 20 секунд, видалення надли-шюв за допомогою пов1тряного пустера;
2) нанесення фотопол1 мерного матер1алу «Esthet X» на штифт, фотопол1 меризацт протягом
40 секунд з кожноТ сторони.
4-й cnoci6:
1) обробка штифта силаном «Calibra Silane Couping Agent» протягом 1 хвилини, видалення надлишюв силану за допомогою пов1тряного пу-стера;
2) нанесення фотопол1мерного матер1алу «Es-thet X» на штифт, фотопол1меризацт протягом 40 секунд з кожноТ сторони.
5-й cnoci6:
1) обробка штифта силаном «Calibra Silane Couping Agent» протягом 1 хвилини, видалення надлишюв силану за допомогою пов1тряного пу-стера;
2) нанесення адгезиву Prime & Bond NT на штифт, експозицт 20 секунд, видалення надли-шюв за допомогою пов1тряного пустера;
3) нанесення фотопол1мерного матер1алу «Es-thet X» на штифт, фотопол1меризацт протягом 40 секунд з кожноТ сторони.
6-й cnoci6:
1) обробка штифта силаном «Calibra Silane Couping Agent» протягом 1 хвилини, видалення надлишюв силану за допомогою пов1тряного пустера;
2) нанесення адгезиву Prime & Bond NT на штифт, експозицт 20 секунд, видалення надли-шюв за допомогою пов1тряного пустера, фото-пол! меризацт протягом 20 секунд;
3) нанесення фотопол1 мерного матер1алу «Es-thet X» на штифт, фотопол1 меризацт протягом 40 секунд з кожноТ сторони.
При виготовлены зразюв фотопол1мерного ма-тер1алу «Esthet X» та «Calibra» з склопластико-вими ПАСС штифтами використовували фото-пол1мерний адгезив Prime & Bond NT, змшаний з активатором xiMNHoro твердння - Self Cure Activator. Зразки ¡нших матерев готували у в1д-пов1дност1 до ¡нструкцм Тх виробниюв.
Отримаы результати оброблеы методом ма-тематичноТ статистики ¡з розрахунком критер1ю Стьюдента.
Результати та ix обговорення
В результат! проведених лабораторних дослн джень з'ясовано, що найбтьшу адгез1ю до поверх^ дентину кореневого каналу зуба мае склоюном1рний цемент, модифкований композитом «Fuji plus» (GS), але його адгезивы влас-тивост1 щодо склопластикових штиф^в е недо-статыми для того, щоб даний матерел використовували для фксаци цих штифтв (табл. 1, 2).
Таблиця 1
Показники адгезивно/мцност/ зв'язк/в пломбувальних Mamepianie i3 дентином кореневого каналу зуба (М ± m)
Pi.3<0,01; р2.3<0,001;
4 | Calibra | 8 38,52±1,08
Р1_4<0,001; р2-4<0,001; Р3-4<0,05;
5 ЦАПО (1-й cnoci6) | 9 36,75±1,11
Р1_5<0,001; р2.5<0,001; Р3-5>0,1; Р4-5>0,1;
6 ЦАПО (2-й cnoci6) | 8 14,4±0,97
Р1.6<0,001; р2.6<0,001; Р3.6<0,001; р4.6<0,001; р5.6<0,001;
7 ЦАПО (3-й cnoci6) | 8 9,91±0,43
Р1.7<0,001 р3.7<0,001 р4.7<0,001 р6.7<0,001 р2-7<0,001; Р5-7<0,001;
8 Esthet X | 9 50,78±1,1
Р1_8<0,001; р2-8>0,1; Р3. 8<0,001; р4.8<0,001; Р5.8<0,001; р6.8<0,001; р7.8<0,001;
9 Еста - 3 | 8 42,66±0,86
Р1.9<0,001; р2.9<0,001; Р3-9<0,002; р4-9<0,01; р5.9<0,001; Р6-9<0,001; р7.9<0,001; р8.9<0,001.
Найменша адгезт до дентину кореня виявле-на у скпоюномфного цементу «Цемюн Ф» (Вла-дм1ва), тому подальш1 дослщження з ним не проводились.
Для тривал1шого функцюнування реставрова-ного зуба ¡з застосуванням штифт1в бтьше значения мае адгезт фксуючого матер1алу до штифта, ыж адгезт фксуючого матер1алу до дентину зуба, осктьки на практик частое в1д-буваеться розцементування м1ж штифтом \ фк-суючим матер1алом. Найкращ1 показники адгези силер1в до скловолоконних \ скопластикових штиф^в виявлеы у нового в1тчизняного композитного фксуючого цементу подвмноТ пол1мери-зацИ «ЦАПО» ф1рми Еста (м.КиТв) (див. табл. 2).
Таблиця 2
Показники адгезивно/мцност/ зв'язк/в пломбувальних матер/ал/в /з склопластиковими та скловолоконними штифтами (М± т)
№ п/п Пломбувальний матершл Ктькють зразк1в Показник адгезивно'!' Mil4HOCTi МПа
1 Цемион Ф 8 23,32±0,63
2 Fuji plus 8 51,23±1,52
Р1_2<0,001;
3 Фиксалат 8 32,43±2,59
№ п/п Пломбувальний матершл Ктькють зразк1в Показник адгезивно'!' мщност1 МПа
1 2 3 4
1 Еста -3 з ПАСС штифтом (1-й cnoci6) 8 18,2±0,7
2 Еста - 3 з ПАСС штифтом (2-й cnoci6) 8 33,32±0,56
P1.2<0,001
3 Еста - 3 з ПАСС штифтом (3-й cnoci6) 8 27,57±0,52
P1-3<0,001; p2.3<0,001
4 Esthet X з штифтами J-dental (1-й cnoci6) 8 10,72±0,48
P1-4<0,001; p2-4<0,001; p3-4<0,001
5 Esthet X з штифтами J-dental (2-й cnoci6) 8 17,3±0,46
P1-5>0,1; P2-5<0,001; P3-5<0,001; p4.5<0,001
6 Esthet X з штифтами J-dental (3-й cnoci6) 8 21,71±0,67
P1-6<0,01; p2.6<0,001; P3-6<0,001; p4.6<0,001; p5.6<0,001
7 Esthet X з штифтами J-dental (4-Й cnoci6) 8 23,3±0,63
P1-7<0,001; p2.7<0,001;
рз-7<0,001; р4-7<0,001; р5-7<0,001; Р6-7>0,1
8 Esthet X з штифтами J-dental (5-й cnociö) 8 27,8±0,42
Р1-8<0,001; р2-8<0,001; Рз-в>0,1; р4-8<0,001; Р5-8<0,001; р6-8<0,001; р7-8<0,001;
9 Esthet X з штифтами J-dental (6-й cnociö) 8 16,73±0,61
Р1-в>0,1; р2-9<0,001; рз-9<0,001; р4-9<0,001; Р5-в>0,1; р6-9<0,001; р7-9<0,001; р8-9<0,001
10 Esthet X з ПАСС штифтами 8 21,92±1,076
Р1-10<0,02; p2-10<0,001; Рз-10<0,001; p4-10<0,001; р5-10<0,002; P6-1o>0,1; P7-1o>0,1; P8-10 <0,001; P9-1o<0,001
11 Фиксалат з ПАСС штифтами 8 14,з8±0,64
P1-11<0,002; p2-11<0,001; p3-11<0,001; P4-11<0,001; p5-11<0,01; P6-11<0,001; P7-11<0,001; P8-11<0,001; p9-11<0,02; Рю-11<0,001
12 Fuji plus з ПАСС штифтами 8 8,61±0,55
P1-12<0,001; p2- 12<0,001; p3-12<0,001; p4-12<0,02; p5-12<0,001; p6-12<0,001; p7-12<0,001; p8-12<0,001; p9-12<0,001; Рю-12<0,001; pu-12<0,001
1з Calibra з ПАСС штифтами 8 24,01±1,08
Рмз<0,001; P2-1з<0,001; рз-1з<0,01; Р4-1з<0,001; P5-1з<0,001; р6-1з<0,1; Р7-1з>0,1; Р8-1з<0,01; Р9-1з<0,001; Рю-1з>0,1; Р11-1з<0,001; Р12-1з<0,001
14 ЦАПО з ПАСС штифтами 8 27,08±0,68
Р1-14<0,001; р2-14<0,001; рз-14>0,1; Р4-14<0,001; р5-14<0,001; р6-14<0,001; Р7-14<0,002; р8И4>0,1; р9-14<0,001; Рю-14<0,002; pu-14<0,001; р12И4<0,001; Р1з-14<0,05
У ход1 проведених лабораторних дослщжень з'ясовано, що адгезт матерев до скповоло-конних штиф^в ф1рми J-dental менша, ыж до нових склопластикових «ПАСС» штифт1в ф1рми Еста (див. табл. 2). Це можна пояснити тим, що бтьша частина скловолоконних штифт1в вигото-влена на основ! епоксидних смол, тод1 як «ПАСС» штифти у своТй основ! мають ¡ншу смолу, яка найбтьш часто використовуеться при ви-готовлены стоматолопчних композитйних матерев, а саме - В^-вта. Випуск «ПАСС» штифт1в вщбуваеться за сучасними нанотехно-лопями. До смоли при виготовлены «ПАСС» штиф^в додають трогенний двоокис кремыю
диметром частинок 0,04 мкм, а також кремыйв-мютний метакриловий ол1 гомер. Це дозволяе зменшити пол1меризацмну усадку i внутршню напругу i збтьшити адгез1ю смоли до скповоло-кна.
Також з'ясовано, що обробка склопластикових ПАСС штиф^в i скловолоконних штиф^в J-dental адгезивом дозволяе отримати кращу ад-гез1ю i бтьш мщне з'сднання м1ж штифтом i ма-тер1алом. Краще проводити фотопол1меризац1ю адгезиву на штифт1 i фотопол1мерного матер1алу окремо кожного.
Силанування скловолоконних штифтв J-dental перед IX ф1ксац1ею сприяе збтьшенню адгези пломбувальних матерев до цих штиф^в. В той же час адгезт матерев до ПАСС штиф^в, вже силанованих виробничим способом, значно вища пороняно ¡з адгезию до скловолоконних штиф^в J-dental, як1 силанують безпосередньо перед застосуванням. Слщ зазначити, що обробка штифта силаном збтьшуе ктькють етапв при фксаци, що обумовлюс бтьш тривалу за часом реставрац1ю зуба, збтьшуе ризик виник-нення помилок при обтураци кореневого каналу. Невисок1 показники мщност1 адгези до ctIhok кореневого каналу та штифт1в композитного цементу подвмного отвердння Calibra частково можна пояснити застосуванням фотопол1 мерного адгезиву Prime & Bond NT зм1шаного з активатором xiMNHo'i пол1меризацп - Self Cure Activator. Таке посднання пояснюсться тим, що фотополн MepHi адгезиви 5-7 поколнь небажано викорис-товувати з хЫчними композитами або композитами подвмного отвердння, як1 як компонент редокс-катал¡затора мають ароматичний тре-тинний амш, що утруднюс зв'язок з адгезивними системами, як1 мютять кислоты мономери. Вщ-бувасться кислотно-основна реакцт, яка ¡накти-вус третинний амш з утворенням основи Луюа. Клннно це проявляеться у вщсутност1 достат-нього зв'язку м1ж адгезивом i самим матер1алом. Для виршення ц1еТ проблеми ф1рми-виробники налагодили випуск активатора хЫчноТ пол1ме-ризаци, який посднують ¡з фотопол1мерним адгезивом у стввщношены 1:1. В той же час, за даними Франкпна Тея, використання активатора xiMiHHoT пол1меризацп разом з фотопол1мерним адгезивом призводить до попршення мщност1 з'сднання на 5-7 Мпа [9]. Це було пщтверджено i нашими лабораторними дослщженнями. Так, середня мщнють адгези до дентину зуба у фо-топол1мерного реставрацмного матер1алу Esthet X склала 50,78 МПА (використовувався при цьому адгезив 5-го поколшня без активатора xi-mnhoi пол1меризаци), аналопчний показник у фь ксуючого матер1алу Calibra становив 38,52 МПа.
В результат! дослщжень з'ясовано, що при ви-користанн1 адгезивних цемента подвмноТ полн меризацп краще використовувати лише праймер при обробц1 поверхн1 дентину. Використання xi-м1чного адгезиву при цьому недоцтьне.
Висновок
Вивчення м1цност1 адгези пломбувальних матерев до ctíhok кореневого каналу та поверхн1 склопластикових штифт1в показали доц1льн1сть використання склопластикових ПАСС штифт1в ф1рми Еста та композитних цемент1в подвмноТ пол1меризаци «Calibra» (Dentsplay, Великобри-тан1я) i «ЦАПО» (Еста, Украина).
Таким чином, в результат! проведених досл1-джень доведено, що найб1льш оптимальними для ф1ксац|| скловолоконних i склопластикових штифт1в е композитн1 цементи подвмноТ пол1ме-ризаци, а саме закордонний цемент Calibra (Dentsplay, Великобритан1я) i наш в1тчизняний цемент «ЦАПО» (Еста, Украина), який за показ-ником соб1вартост1 е б1льш прюритетним.
Л1тература
1. Антонечко А.И., Гасарян И.А., Федотова Т.Е. Применение Фи-бер-систем для восстановления коронки зуба // Вюник стоматологи. - 2004. - №1. - C.103.
2. Артюнов С.Д., Жулев E.H., Казарин A.C., Бейтан A.B.. Изучение адгезии фиксирующих цементов к твердым тканям зуба // Рос. стоматол. журнал. - 2006. - №4. - С. 6-8.
3. БейтанА.В., Большаков Г.В.,Гринева Т.В., Добровольский П.В. Оценка адгезионных свойств нового стеклополиалкенатного
10.
11.
12.
13.
цемента «Дентис» в сравнении с другими материалами для фиксации несъемных зубных протезов // Российский стоматологический журнал. - 2004. - №3. - C.4-6.
Грицай И.Г. Обоснование выбора материала для фиксации несъемных протезов: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Краснодар, 1998. - 21 с.
Дуглас А. Терри. Принципы прямого моделирования штифтовой конструкции на основе волоконно-упрочненного композиционного материала (Часть 1) // Клин. стоматология. - 2003. - №4. - С. 79-81.
Дуглас А. Терри. Изготовление реставраций на основе корневых штифтов // Новое в стоматологии. - 2006. - №4. - C.16-25. Косырев H.C., Олесова B.H., Рогатнев В.П., Клепилин E.C. Подготовка к реставрации зубов с полностью разрушенной корон-ковой частью стекловолоконными штифтами «Fiber Fill с гуттаперчей» // Рос. стоматол. журнал. - 2005. - №3. - с. 47-49. Красимира Крастева Безметалловые штифты уравновешивают прочность на разрыв и силу давления, предупреждая раскол корня // Дент Арт. - 2001. - №1. - С. 48-51.
Франклин Тей. Статус-кво и будуще дентинных адгезивов // Дент Арт. - 2003.- №2. - C.13-16.
Чиликин В., Половец М., Дмитрович Д. Использование отечественных стекловолоконных штифтов DC light post в клинике терапевтической стоматологии // Cathedra. - 2006. - Т. 5, №3. -C.77-76.
Шеремет В.М.. Концепция оптимального восстановления зуба после эндодонтического лечения // Стоматология. - 2003. - № 8.
- С. 23-24.
Asmussen E., Peutzfeldt A., Heitmann T. Stiffness elastic limit, and strength of newer types of endodontic posts // J.Dent. - 1999. - № 27. - P.275-278.
Duret B., Reynaud M., Duret F. Un nouveau concept de recolistitu-tion corono-radiculare: Le composiposte (1) // Chirurg. Dent. France.
- 1990. - № 540.- P.131-141.
Реферат
ПРОЧНОСТЬ АДГЕЗИИ ПЛОМБИРОВОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ К СТЕНКАМ КОРНЕВОГО КАНАЛАИ ПОВЕРХНОСТИ СТЕКЛОПЛАСТИКОВЫХ ШТИФТОВ Попович И.Ю.
Ключевыеслова: адгезия, пломбировочные материалы, стеклопластиковые штифты.
Проведено в лабораторных условиях сравнительное изучение прочности адгезии пломбировочных материалов к стенкам корневого канала и поверхности стекпопластиковых штифтов. Обоснована целесообразность использования стекпопластиковых ПАСС штифтов фирмы Эста и композитных цементов двойной полимеризации «Calibra» (Dentsplay, Великобритания) и «ЦАПО» (Эста, Украина) для их фиксации при реставрации депульпированных фронтальних зубов. В результате исследований установлено, что при использовании адгезивных цементов двойной полимеризации для обработки поверхности дентина целесообразнее использовать только праймер.
Summary
THE STRENTH OF FILLING MATERIAL ADHESION TO THE WALLS OF ROOT CANAL AND TO THE SURFACE OF GLASS-PLASTIC POINTS Popovytch I.Yu.
Key words: adhesion, filling materials, glass-plastic points
The comparative study of the adhesion of filling materials to the walls of root canal and to the surface of glass-plastic point has been carried out in the laboratory-like environments. We grounded the appropriateness of glass-plastic points manufactured by Esta, Ukraine, and double polymerisation composite cements «Calibra» (Dentsplay, GB ) and «CAPO» (Esta, Ukraine) for their fixation in restoring pulpless front teeth. The obtained results have indicated that applying and double polymerisation adhesive cements in dentin surface treating the only primer should be used.
