CC BY
17
ВИВЧА6МО ДОСВ1Д
Михайло ЛЕПКИЙ, Володимир ПОДОЛЯК, Егталж КАБАК
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТРЕНАЖЕР1В ДЛЯ ОРГАН13АЦП ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ СТУДЕНТ 1В
У статут розгплдаються аспекты, використання комп Ътерних навчальних тренажеров дня оргашзаци практичных занять студенгтв. Охарактеризовано осноеш принцши побудови сценарйв тренажерге на основ1 пакету прикладных програм. Подаш загальш вимоги до внутргишього зворотного зе'язку.
Одшею з найбшыи поширених форм оргашзаци навчального процесу у вшцш шко.щ е практичш заняття. Вони повинш задовольняти таи функци: 1) поглиблювати та уточнювати знания, яи здобуп на лекциях 1 в пронес! самостшно1 роботи; 2) формувати штелектуяльш умння та навнчки планування, анал1зу та узагальнень, опанування д1ючою комп'ютерною техшкою, виробляти навички управлшня I користування нею; 3) оволод1вати науковим аиаратом роботи; 4) формувати вмшня робити сощолопчш ощнки тощо [3, 134].
Мета статп - висвплення можливостей використання комп'ютфних навчальних тренажф1в у проведенш практичних занять у ВНЗ.
Практичш заняття з використанням комп'ютфних навчальних тренажф1в значною шрою забезпечують вщирацювання умшь [ навичок прийнятгя практичних р1шень в реальних умовах виробнищва, що фунтуються на теоретичшй основк розвнвають лопчне мислення, вишня аналгзувати явища, узагальнювати факта, сприяють регулярнш I плажмршй самостшнш робот1 у процсс1 вивчення иевного курсу. Таю заняття можнавикористовувата, як:
- ознайомч1 практичш роботи, що пфедбачають формування вмшь 1 навичок користування ПК;
- гадтверджукш практичш роботи, виконуючи яи студент отримуе пщтвердження правильное^ викладених на лекщях теоретичних знань;
- частково-пошуков1 практичш заняття, на яких студенти мають бшьше можливостей для творчо! роботи.
Методика проведения вказаних занять мэже бути ргзною, залежно вщ досвщу I методичних концепцш викладача. Важливо, щоб вона акптазувала навчально-тзнавальиу д1ялиисть сгуденпв, сприяла формуванню навичок та умшь, иоглиблювала знания з курсу. Проведения цдк занять повинно грунгуватися на попфедньо ищготовленому методичному мащжип - тестах для виявлення ступеня оволодшня студентами теоретичними положениями, завданнях р1зно1 складносп для виконання к студентами на занята та необхщних двдактичних засоб1в. Особливо важливо, щоб студент усвщомив тему 1 завдання роботи, вщ чого залежить стутньзащкавленосп нею [3,133-142].
Яысть проведения практичних занять з використанням комп'ютерних навчальних тренажер1в залежить вщ наочносп \ викладу, вмшня викладача иоеднувати живе слово з образами, я и повинш володгга наступними дидактичними можлив остями:
- бути джерелом необхщно! навчальноГ шформацн;
- рацюнал1зувати форми подання навчально! шформацн;
- гадвишувати стугань наочносп, коикретизувати поняття, явища;
- оргашзовувати 1 направлятн сприйияття;
- збагачувати коло уявлень студента про навчальний предмет, задовольняти IX щкав1сть;
- найбшьш повно вщповщати науковим 1 культурним ¡нтфесам сгуденпв;
- робити доступним для студент такий матф1ал, який без к використання недосгупний.
Одним з видш формування фактично! п1знавально1 д1яльносп сгуденпв в умовах сучасного
освпнього сфедовища е використання тренажф1в на основ! пакету фикладних профам (111111).
Тренажфи на основ! Iii Iii - це навчальний nociGmiK, що дае змогу формуваги навички, яю необхщш для реальних умов пращ. В цьому полягае ix вщмншсть вщ наочних поабниюв. яи полегшують формування необхщних знань. Методично неправильне використання тренажфа нфщко пфетворюетьси в наочний поабник. Це бувае в тех випадках, коли заметь багатократного тренування вш використовуеться тшьки для показу та шюстраин окремих теоретачних положень.
Проблема тренування i тренажер ¡в вщноситься до таких практично важливих проблем, в яких е не тшьки великий фактичний матер1ал, а й немало супфечливих думок. Поряд з досягненнями в конструюванш i використанш тренажер1в доиускаються немало помилок. Значения цих позитивних i негативних доевщв виходить далеко за iviead методики навчання.
Ефектившсть вирав тренажфа на основ! ППП залежить вщ розподшу ix в чаа: вони мають бути не дуже частими (щоб не втомлювати) i не дуже рщюсними (щоб не руйнувати зв'язку); на початку навчання вправи повинш бути чаепшими, а до юния можуть бути значно рщше.
Щоб окремц вже достатньо автоматазоваш навички могли бути узагальнеш, тренування мають пфедбачати постановку hoboi, бшыи складноГ ui.ii. що обов'язково винесена за меж1 узагальнених навичок. Так, при використанш тренажера навчання комп'ютфноГ грамотносп учням даеться узагальнене занятгя, де вони повинш застосувати Ha6yri навички. Ильки таке винесення цш за меж1 дii забезпечуе його повну автоматизащю i робить його способом виконання hoboi дп, щовщповщае новш цип.
Вио1фемлюють три основн1 принципи побудови сценарии тренажф1в на основ! ППП. Пфший - оргашзащя циничного, замкнутого кфування шзнавальною д1яльшстю студент. Циюпчною, замкнутою системою кфування називають систему 3i зворотними зв'язками. У педагопчних системах зворотш зв'язки подшяються на BHyipimm i 30BHiuiHi. 1иформащя внутршнього зворотного зв'язку надходить до того, кого навчаютъ, i використовуеться ним для самокорекцн свое! дшльносп. 1нформащя зовшшнього зворотного зв'язку надходить до педагога i використовуеться i'm для корекцп д1яльносп того, якого навчаютъ, i навчально1 профами.
Поняття внутр1шнього зворотного зв'язку мае винятково важливе значения для побудови тренажер1в. Такий зв'язок покликаний частково залп нити допомогу викладача на етаиах ана.гизу результат i прийняття pinieHb. Працюючи з навчальним тренажфом, той, кого навчають, повинен опфативно одфжувати ¡нформащю про правильшеть (чи ефективносп) своГх дш. Необхщно давати йому додаткову ¡нформащю, яка би стимулювала i допомагала проводити вивчення результат розрахунку, повщомляти про оцшку дш, виконаних тим, якого навчають, на етага пщготовки до розрахунку. Це може бути оцшка правильное^ висунуто! гшотези в навчальному доопдженш, оцшка ефективносп проектного р1шення, оцшка якосп побудови математичноК модел1 тощо. KpiM оцшки, тому, кого навчають, може надаватися i визначена доиомжна шформац1я для аналгзу i корекцп' прийнятих pinieHb [2, 55-62].
Визначають илька загальних вимог до внутршнього зворотного зв'язку:
1) опфатившеть, 2) наочшеть, 3) вар1антшсть по ступеш надання допомоги, 4) продуктивно-творчий характер доиом1жно1' шформаци, 5) дружня форма людино-машинного д1алогу.
1стотний внесок у реал1защю цих вимог вносить застосування в тренажфах ¡нтфактивно! машинно! графки. Вщомо, що швидысть сприйнятгя шформаци, представлено! в граф'¡иному вид1, на илька порядив вище, шж швидысть читання й осмислення символьних даних.
При проектуванш сценарп'в тренажер1в для вивчення тех шин их об'ект чи процеав доцшьно використовувати так зваш коефщенти чутливосп, що е частинами похщнеи якоь небудь важливо! характфистики чи об'екта процесу за ргзиими параметрами. Анал1з коеф1щент чутливосп в ход1 робота на тренажер! дозволяе виявити актавш i пасивш параметри, дослщжувати ixHift вплив на характер истин! дослщжуваного чи об'екта процесу.
Вимога дружньо1 форми людино-машинного д1алогу припускае природшеть мови д1алогу, наявшеть шдбадьорливих решпк у лексикон! ПК, швидкий вщгук на запит того, кого навчають (не бшьш 2-3 секунд затримки), наявшеть гадказок з техшки ведения д1алогу. 1нформащя зовшшнього зворотного зв'язку необхщна викладачев1 для анал1зу самостшно! робогитих, кого навчаютъ, i корекцп всього процесу навчання.
Другий принцип - це обов'язкове евристичне виршення задач, пропонованих при poöoTi з тренажфом, з наступним зктавленням результат ¡з машинним вар1антом ршення. Евристичне проектування припускае д1алог з ПК: той, кого навчають, генеруе BapiaHra проекту,
260
Наукое записки. Сер1я Педагопка. —2009 —№ 3.
а ПК проводить анал1з пропонованих вар1апт1в [ оцппос 1х за обраним фитф1ем ефективносп. Застосування ПК дае змогу автоматизувати трудог.-псты рутинш обчислення 1 залишити за там, кого навчають, лише т1 функцп, що вимагають ¡нтелекту, тобто функцп осмислення результапв 1 прийняття р1шеиь. У ход1 д1алогу того, кого навчають, з ПК доцшьно надавата йому сиочатку лише ¡нформацш про величину критер!ю ефективносп оптимального проекту, тцоб актив1зувати процес р1шення проектно! задач^ а повну машинну опттизащю давати можливкть використовувати лише шсля виконання визначеного числа спроб евристичного проектування. Така послщовшсть навчальжи робота дозволяе там, кого навчають, виявити сво! творч1 зд1бносп I повною мрою ощнити достошства, а часом [ недол1ки машинно1 оптимтци.
На завфшальному етага тренажера на основ 1 ППП проектувальнику доцшьно планувати анал1з найбшьш цжавих I повчальних проектних задач розглянутого класу. Для ще! мети в тренажер! формукггь спещальний арх1в. По кожшй задач1 в арх1в1 збершають й вихщш даш й оптималын ршення у вндк що допускае р1зш фор ми представления результата. Арх1в може М1СТНТИ також коментар1 доев ¡дне но го викладача-проектувальника, що можуть пред'являтася тому, якого навчають, по його запитт.
Третш принцип - створення змагальних ситуаций для актив1зацн шзнавальжн д1яльносп. Вони можугь буги двох форм: 1) змагання на одержання найбшьш рацюнального проекту при видач1 однакових завдань уам тим, кого навчають; 2) змагання на досягнення м1шмально! вщноснсн р1знищ в критер1ях ефективносп м1ж евристичними й оптамальними машинними ршеннями при видач1 р1зних завдань. Типова змагальна ситуащя припускае наявшеть якого-небудь простого критфню ощнки ршення зада1» [ деякого його ынцевого значения, до якого повинний прагнути той, кого навчають, у процеа ршення задача Навггь простай ¡фовий елемент стимулюе иавчальиу роботу.
Практичш заняття з використанням комп'ютерних навчальних тренажф1в можна проводитн у двох формах:
1) фронтальнш, за яко1 теля викладення на лекцп тсори' вс1 студенти фуии виконують одночасно одш завдання. В тжому раз! наявний единий план 1 однакова послщовшсть дш для вах студента фупи;
2) шдивщуальнш, за яко1 студенти групи, подшеш на команди, виконують рпзн! за змктом I тематикою завдання [3, 140].
Важливе значения для вказаних практачних занять мае використання жтавних метод ¡в навчання: не1мтцпших (дискуаО, ¡мггащйних не1фових (анал1з конкретних ситуацш, розб1р документацн, д!Г за шетрукщею), ¡мтащйних дшових, рольових ¡гор, ¡грового проектування.
Ефектившсть пржтичиих занять з використанням коми'ютфних навчальних тренажер1в значною мрою залежить вщ вмшня викладача вол од ¡та увагою студента, впроваджувати елементи змагальносп М1Ж ними, забезпечувати пряме (планування тренажфа, сиещальне конструювання завдань, контроль) 1 опосфедковане (вплив на мотив и, установки, щ.ш студента) кф1вництво. Недостатне врахування цих вимог понижуе яюсть тренажфа, що не завжди можна компенсувата правильною методикою його використання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Платонов К. К. Психологические вопросы теории тренажеров. -М.: Высшаяшкола, 1991. -126 с.
2. Соловов А. В. Проектирование компьютерных систем учебного назначения Учеб. пособие. -
Самара: Изд-во СГАУ, 1995. -231 с.
3. Фщула М. М. Педагопка вищо! школи: Навч. поабник. - К.: Академвидав, 2006. - 352 с.
Леонара УСЕ1НОВА
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АНКЕТИРОВАНИЯ ДЛЯ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ
ОРГАНИЗАЦИИ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ ПРАКТИКИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ
Устатт! обтрунтовуеться необждшетъ використання анкетування студентов тженерно-педагоггчних специальностей за тдеумками проходження виробничоI практики. Наведено результати анкетування. Запропоновано шляхи вдосконапення оргашзацй та методичного забезпечення виробничо'С практики.
