CC BY
23
теоретичных основ розвитку професшно-педагопчно1 компетентносп викладач1в спещальних дисциплш, розробка шляхт [ метод ¡в. атакож конкретних методики' формування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Громкова М. Т. Андрагогика: теория и практика образования взрослых: Учеб. пособие для
системы дополнительного проф. образования. Пособие для студентов вузов. - М.: ЮНИТИ-
ДАНА, 2005. -495 с.
2. Демченко С. О. Розвиток профеайно-педагопчно? компетенгност1 кикладачш спещальних
дисциплш внщих техмчних заклад!в освпи: Дне. ... канд. пед. наук. - Черкаси., 2005. -264 с.
3. Коржуев А. В., Попков В. А. Традиции и инновации в высшем профессиональном образовании. -
М.: Изд-во МГУ, 2003. -300 с.
4. Новиков А. М. Профессиональное образование в России. - М., 1997. - 246 с.
Олена КОСИНСЬКД Галина МАКОВСЬКА
САМОСТ1ЙНА РОБОТА СТУДЕНТА ЯК ПРОВ1ДНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОЦЕСУ П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦЯ
У статт! розкритий управтнський тдхлд до кергвнщтва самостшною работою студентов як скшдово! процесу тдготовки фах(вц1в. Викждеш основш положения пшнуеання, оргашзацИ, шотгшацП, контролю 1 оцшки самостШно! роботи студентов.
Життя людини як социально! ¡стоти неможливе без шформацп, що дае уявлення про оточуючий св1т, допомагае ор1ентуватися у ньому, змшювати його 1 себе. Життя у со шум - це процес отримання, обробки, використання та продукування шформацп. Вщ народження до кшия земного шляху вш супроводжуе людииу й особливого значения иабувае у професшнш д1яльносп. 3 розвитком сусгальставсе актуальшшою стае проблема шдвигцення ефективносп цього процесу. Саме до не1 знову I зиову повфтаються науковщ I практики.
Одним ¡з завдань процесу навчання е отримання знань, тобто оволодшня пев ною ¡нформащею. Однж для повнощнжм житгед1яльносп цього недостатньо - важливо ще 1 вмгги використовувати набуп знания на практищ, а також поповнювати новою ¡нфермащею \ продукувати п. Це мае особливе значения у професшнш д1я.иьносп. Швидю темпи розвитку суспшьства, глобальна його ¡нформатизащя зумовлюють необхщшеть удосконалення процесу набуття знаиь [ практичиих навичок, особливо професшних.
Особливкть шдготовки фа>авщв полягае у тому, що необхщио ор1ентуватися на майбутне, враховувати тенденцп I дииалику змш у сусгальствь галузях екожмки, розвитку особистосп. В умовах Украши важливо враховувати необхщшеть штеграцшиих процес1в у евггове сшЕтовариство. Вивчення доевщу краш Свропи у галуз1 оевгга, прогнозування тенденщй и розвитку спонукае до впровадження засад Болонського процесу у шдгоговку ф> ах ¡еще. Пфпи кроки у цьому иапрямку показали його достошства I нсдол1ки, однак очевидною е необх1дшстъ пфебудови процесу навчання в украшських ВНЗ на оснор,1 зростання частей самостшноГ роботи студенпв.
Самостшна робота була \ е предметом дооидження багатьох учених (Ю. Бабансышй, В. Бондар, В. Буряк, Н. Гфман, А. Мороз \ багато шших). Викладач1 ВНЗ уевщомлюють значущеть [ неоднозначшеть у пщходах оргашзаци самостшного отримання знаиь студентами, атакож необхщшеть пошуюв нових вар1ант1в ршення ще! дидактично! проблеми. В наукових публ1кащях розглядаються р1зш п аспекти: змктовиий, оргашзацшний, технолопчний, ¡нформацшний 1 т. д.
Не менше актуальним, на нашу думку, е управлшський аспект. Це пов'язано насампфед з тим, що процес навчання завжди мае дощльний характер, а отже, вимагае управлшня. Кр1м того, в сучасному навчальному процес1 у вуз1 змшюються акцента в робо-п викладача, який визначае основш напрями вивчення дисциплши, ставить пфед студентами завдання \ е основним координатором 1 консультантом.
Мета статп - характфистика зшеп/ та особливостей управлшського пщходу до кф1вницгва самостшною роботою студен™.
Управлшня самостшною роботою необхщно розглядати в двох площинах: управлшня на
р1вн1 адмпистрацп (в масштабах вузу, фжультету, кафедри) 1 на р1вш викладача, оскшьки педагопчна д1яльшсть неможлива без реал1заци основ них управлшських функцш: щлеиокладання, планування, оргашзацп, мотавацп, контролю, постшного прнйняття ршень. Для забезпечення ефекгавносп самостшно1 робота студент обидвар1вш важливг
Метою самоспйно1 робота студен™ е отримання знань, набуття умнь 1 навичок. Найв ажлившими характеристикам! и е:
- самостшний характф роботи студента з навчальним матер1алом;
- р1зномаштшсть форм д1яльносп студенев в процес1 пошуку необхщно1 ¡нформацп;
- реал1защя ¡ндивщуальних зд1бностей [ можлнвостей студент;
- ¡ндивщуальний, творчий гадхщ до оргашзацп самостшжн роботи;
- самоспйна робота формуе у майбутнього фах1вця не тшьки навички самоосвгги, а й мотиващю до ней
- самоспйна робота сприяе самоощнщ знань студента, отриманих на лекщях, семшарських 1 практачних заняттях I доповнення к шляхом самоспйного вивчення матфмалу тощо.
Викладач визначае або конкретизуе цш вивчення навчально! дисциплши, 01фемих тем, форм 1 метод ¡в. яю використовуються в робо-п ¡з студентами, в тому чист самосгшно1 роботи.
Досягнення поставлених цшей певною мрою залежитъ вщ планування. Завдання планування само спи ио1 роботи студен™ полягаютъ у визначенш зшау, впорядкуванш 1 сисгематизацп само спи но1 навчально! д1яльносп, рациональному використанш часу, навчальних \ матфиально-техшчних ресуров. Воно повинно вщповщата структурно-лопчнш схем процесу ищготовки фах1вця 1 грунтуватася на принципах цшсносп, наступносп, оптимшци. 1снуе комплекс плашв, яю покликан! забезпечпта систематичну самостшну роботу щодо вивчення навчального матфналу кожним студентом протягом усього часу його навчання у в ул.
Планування самостшно1 робота студента в кожному конкретному ВИЗ мае сво1 особливосп, враховуе специф1ку як навчального закладу, так I спсщальносп. Важлива не кшьюсть плашв, а IX зшст, узгоджешсть I збалансовашсть обсяпв роб1т I часу, реальшсть виконання, забезпечення необхщними ресурсами. Планування мае базуватися на принципах системности комплексносп, послщовносп. Ефектившсть самостшноГ робота залежить 1 вщ виконання плашв.
У педагопчному кер1вництв1 самостшною роботою студенев венике значения набувае оргашзащя як функщя управлшня. Бона включае: визначення зм1сгу самостшно1 роботи студента вщповщно до навчальноГ профами, р1вня початкових обов'язкових знань, навичок самоспйного 1х отримання, ¡ндивщуальних особливостей студент. На цьому егаш внзначаеться перелк тем, питань для самоспйного вивчення, формулюються завдання; впзначаютъся обсяги сашспйно1 робота (вщповщно до навчального плану, навчальжн I робочо1 ирограми, ¡ндивщуальних потреб I побажань студент); сгеорююгься умови для самостшно1 робота студент - забезпечення навчально-мегодичною .ттсратурою. створення робочих мюць в читальних залах, навчальних кабшетах, лаборатор1ях; забезпечення персональними комп'кггерами 1 програмним забезпеченням, доступу до 1нгернету, здшснюеться оргашзащя консультацш викпадачш, визначення тривалосп робочого часу читальних загив, навчальних кабшепв, б1блштек; забезпечення кожного студента з уах навчальних дисцишпн ифоиком джфел ¡нформацп, який включае навчальну 1 наукову лпф)атуру, норштивм акта, довщники, методичш вжжки, пфюдичш видання, електронш навчальш иойбники, наочшсть I лабораторне усгаткування й ¡и.; нормування робочого часу 1 узгодження навантаження (зокрема обсяпв матфлалу) з уск дисцитин, що вивчаються, на тиждень, семестр.
Оргашзащя самоспйно1 роботи студент ифедбачае також в становления взаемодп педагога ¡з студентом, розробку критерш оцшки самоспйноГ робота 1 доведения до вщома студента вае1 необхщно! орган 1зал1 йно-методично! ¡нформаи11. Рсашзаиш ще[ функщ! педагопчного кертнинтЕа вимагае оргашзаторських зд1бностей, знания в1кових I ¡ндивщуальних особливостей студен™, IX можливостей, штереар,, потреб, а також вщпов1дного матф1ально-техшчного, методичного 1 ¡нформац1йного забезпечення, що вимагае вщповщних наукових дослщжень, яи дозволять пщвищити ефективн1сть самостийно! робота.
Загальновщомо, що на ефектившсть навчального процесу ¡стотно впливае мотиваидя студента. Розргзняють мотиващю внугр1шню I зовшшню. Остання зд1йснюеться викладачем, однокурсниками, фомадською думкою, суспшьними щнностями I т.д. Внугршня мотиващя -
це самосионукання студента до навчання, поглиблення знань.
У систем! педагогичного кф1вництва самостшною роботою студент мотиващя займае особливе мкце, хоч ¡нод1 й недоощнюеться викладачами. Вона розробляеться кожним викладачем та ¡стотно залежить вщ ршня його професшно1 шдготовки, досвщу робота, знания особливостей вуз1всько1 дидактики, психологи, ¡ндивщуальних особливостей студент, а також пщходу до процесу навчання, особливостей системи цшностей в студентському середовищ, традицш 1 оргашзацшно1 культури вузу.
При розробщ системи мотиваци педагогам необхщно враховувати р1вень потреб студента у знаниях 1 самоспйному 1х набутп. Модульно-кредитна система мстить мотиватори, я и заклад еш в и суть, а саме необхщшсть оцшки р1вня засвоення кожного змктовного модуля, що дозволяе отримата зал1к з дисциплши. Мотиващею е також контроль самоспйно1 робота, суть якого буде розглянуто нижче. Проте увагу иедагопв варто звфнута на формування внутр1шньо1 мотивацп студента, тому важливо формувата культ знань, ¡нтелектуальжн прайд, престажшсть осв1ченосп I профссюналгзму. В ироцсс1 мотив ацп дуже велике значения мае особистий приклад, так звана харизма викладача. Дос.шдження свщчать, що сямоосрлта педагога, його робота у вуз1всьюй б1блштещ або читальному зал г пщвищення р1вня знань, наукова д1яльшсть, авторитет також впливають на мотиващю студент до самоспйного набуття знань, нових ушиь 1 навичок, прагнення до особистого розвитку \ самовдосконалення.
Могутшм мотивом е також система заохочень I санкцш за виконання або невиконання певних завдань, самоощнка отриманих самостшно знань за допомогою тестування. Орган ¡защя самоспйно! робота студент може бута мотиващею, але й педагопчш прийоми викладання шстять мотавуючий чинник.
Сионукання (мотиващя) до самоспйного навчання грунтуеться на: формуванш потреб в навчанш, в набутп 1 поглибленш знань, в самореашзацп, досягненш усшх1в у вивченш конкрегних ДИСЦИПЛ1Н, отриманш певного сощального статусу в студентському сфедовигщ (знавець в певшй гялуз!. експфт з якихось питань тощо); формуванш ¡нтересу до навчально! дисциплши, науково! галузг проблеми 1 т.п.; си стели заохочень I санкцш при вивченш навчально1 дисциплши за виконання обов'язково1, необов 'язковоГ 1 бажано! самостшно1 робота; систем! контролю \ ощнки самостшжи робота студента; харизм1 викладача (наявносп значугцих для студента особиспсних I професшних якостей викладача, яи можуть бути мотиваторами I предметом для наел ¡дув ання).
Оскшьки ироцес навчання двостороншй, то ¡стотну роль в ньому вщ1фае зворотний зв'язок, тобто отримання викладачем ¡нформаци про яисть знань студент, набутах як на заняттях, так I самоспйно. Найчаспше зворотний зв'язок встановлюеться за допомогою контролю. Р0зр1зняють два види контролю самоспйно1 робота студент - поточний I гадсумковий. Пфший здшснюеться на практачних, семшарських, лабораторних заняттях, пщ час зворотного зв'язку на лекщях, в процеа контролю виконання завдань, пфедбачених планом самоспйно1 роботи \ вщповщними фаф1ками. Другий вид контролю (гадсумковий) реалпуеться за пщ сумками вивчення тем, модул1в, дисциплши загалом.
Контроль 'пени пов'язаний з оцшкою знань студент, одержаних самоспйно; для цього необхщш вщиовщш критерп'в, доведения IX до вщома студент I використання в процеа контролю. Вш може здшснюватася в процеа сшвбеади, тестування, виконання контрольних робп; перев1рки конспектов, реффат, ¡ндивщуальних завдань 1 т.д.
Вш повинен вщповщати таким основним вимогам: бути стамулюючим, тобто споиукати до самоспйного отримання знань, оскшьки насампфед дозволяе накопичувата бали для гадсумковоГ ощнки знань з дисциплши, а також сприята формуванню потреб в нових знаниях; бута систематачним, що дае змогу не тшьки поступово накопичувата знания в певнш послщовносп, а й р атонально використовувати робочий час студента, р!Р,ном1рно розподшяти навчальне навантаження, що дозволить полегшити процес навчання. Систематичний контроль оргашзуе \ дисциплшуе студента, що дуже важливо для майбутнього фах1вця. Вш повинен поеднуватися з самоконтролем, причому значения самоконтролю для студента мае роста в процеа його навчання.
Термши поточного контролю визначаються розкладом навчальних занять, графжом
¡ндивщуальиих консультацш викладача, який веде навчальну дисцишину. Пщсумковий контроль визначаеться розкладом модульных контрольных роб1т. залшв 1 ¡спит, який складаеться I затвфджуеться в установленому порядку. Процес контролю не повинен займати багато часу, тобто контрольне завдання, бшет, тести 1 т. п. не повинш пфедбачати об'емних письмових вщповщей 1 гром1здких розрахунюв. Завдання можугь бути ускладнеш на гадсумковому контроль
Разом з педагопчним контролем самостшно1 робота студента необхщно заохочувата самоконтролем, завдання якого иолягае у визначенш самим студентом р1вня засвоених знань, одфжаних умшь 1 навичок. Викладач повинен надати студентам перелж питань для самоконтролю, тести з ключами правильних вщповщей, вправи I задач1 з прикладами розв'языв або правильними вщповщями, атакож критфй' ощнки.
Завдання для контролю I самоконтролю е складовою навчальио-методичного комплексу I повинш вщповщата таким вимогам: прищеплювати та поглиблювати ¡нтфес студента до матер1алу, який вивчаеться; спонуката його до засвоення понять, категорш; сприяти отриманню системних знань; формувати репродуктивш 1 творч1 пщходи до розв'язання задач, ситуацш, проблем; вщповщата певним р1вням склад но сп (елементарш, сфедньо! складносп, складш, яы вимагають нестандартних пщход1в \ р1шень); пфедбачати застосування рашше набутих знань 1 умнь. Контроль здшснюеться як шд час аудиторних занять, так \ в позаурочний час.
Контроль самостшного вивчення навчально! дисцигшни ттсно взаемозв 'язаний з ощнкою його результат. Пфшим етапом, в цьому, е розробка критерш, яю повинш враховувати р1вень теоретичних знань, набутих практичних умнь 1 навичок, умшня застосовувати IX при виршенш практичних задач. При оцшюваши р1вия знань необхщно враховувати IX глибину I шцшсть. р1вень I характер мислення, умння синтезувати знания по окремих темах, складати розгорнутий план вщповщи давати точш формулювання, правильно користуватися понятшним ап ар атом, а також культуру усно! вщповщ1 (багатство мови, лопчшсть 1 послщовшсть викладу I т. п.), володшня навичками 1 прийомами виконання практичних завдань, характф виконання завдань (репродуктивний, творчий).
У процест ощнки самостшно1 робота також важливо враховувати навички и виконання, зокрема самостшного пошуку необхщних джерел шформацн, ум ння шдШрати неоСшдннй матер1ал, вести записи (складати тези, конспект, реферат, доповщь тощо), а також навички науково-дооидно1 робота. Ощнка самостшно! робота студент повинна включата умшня застосовувати самостшно одержан! знания на практичних заняттях, сем нар ах, при виконанш лабораториих та шших вщцв робгг, при проходженш навчальних [ виробничо1 практик.
Важливо, щоб критерп ощнки враховували вс1 форми I методи контролю знань, можливкть використання IX при самоконтроль Ощнка результат самостшно1 робота здшснюеться на основ1 результат тестування, ствбесщи по конкретнш тем1 учбово! диспишини, при захисп курсових роРпт; реффат, доповщей, повщомпень на навчальних заняттях, наукових гуртках, конффенщях, а також при виконанш контрольних робгг, зр1з1в знань 1 т. д.
В оргашзацп самостшжм робота студент велике значения мае облж результат самостшного вивчення навчального матер ¡алу. Викладач повинен не -пльки контролювата, а й фжсувата результата контролю. Цей процес необхщно ушфкувати на основ1 розроблених навчальним закладом правил [ форм облжу. Важливо забезпечита його точшсть [ простату. 1нформащя про результата контролю може фжсуватися як на папфових, так 1 електрониих нос1ях. Доцшьно використовувата сучасш ¡нформацшш технологи в процеа управлшня самостшною роботою студент на вах р1внях.
Ефектившсть навчального процесу I пщготовки фах1вщв значною мрою залежить вщ ефективносп р.ах форм, метод1в \ диджтачних прийом1в, якт використовуються в пронес! навчання студенпв, у тому чиоп самостшно1 робота, що вимагае вщповщних умов. Основними з них е: забезпечення правильного поеднання обсягу аудиторно! 1 самоспйно! робота в навчальних планах; створення системи нормативного \ навчально-методичного забезпечення; матер1 апьно-техн¡чне й шформацшне забезпечення з урахуванням наявних можливостей I розвитку нових ¡нформацшних технологш; готовн1сть [ можлив1сть професорсько-
викладацького колективу до оргашзацп i кер1виицтва самоспйною роботою студент; pÍBeiib гадготовки студент до виконання самосгшно1 робота; високамотаващя студент до шзнання, воля, самодисцигшна, оргашзовашстъ; система контролю, ощнки i заохочення самостшно! роботи; житлов1 i no6yroBÍ умови студент та íh.
Оргашзащя самоспйно! робота студентов мае враховувата як особливосп навчального плану, спещалыпсть, так i курс, ¡ндивщуальш особливосп студент, р1вень i'x практичних навичок. Окремо! уваги заслутовують сучасш педагопчш технологи, що передбачають використання нових метод1в навчання з використанням ¡нтфактивного спшкування, hobíthíx комп'ютфних профам, 1нтернету i т. п. Все це вимагае глибоких i всеСичних наукових доопджень. Забезиечення системи педагогичного кер1вництва самоспйною роботою студентов дозволить пщвищити ефектившсть шдготовки фах1вщв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буряк В. KepiEMiqiEO самоспйною роботою студентов // Вшца школа. - 2001. -№ 4-5. - С. 48-52.
2. Герман Н. Тягунова Н. Адаптащя форм самостшно! po6oTi студеипв до сучасних технологи
навчання // Вшца школа. -2001. - № 4-5. - 53-61.
3. Мороз А. Г. Пщготовка майбутнього викладача: змкт i оргашзащя. -К., 1997. -152 с.
Петро ГРИЦАН
ВПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В ЛУЦЬКОМУ 1НСТИТУТ1 РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ УН1ВЕРСИТЕТУ «УКРАША»
У cmammi розгпядаються практшш аспекты, становления сшадових Болонського процесу на npuxnadi Луцького шстшпуту розвитку тодини утверситету «Украшав. Анал1зуються недотки та переваги цього процесу, можпив1 способи його вдосконапення.
В останга роки вища оси i та в Украпн поступово адаптуеться зпдно вимог Болонського процесу. Одним з перших i найважливших його кроюв е впровадження у в ищи! школ i кредитно-модульно! системи. Вона вщр1зняетъся вщ традицшно!, прийнято! в спадок з радянських naciB, шшим шдходом, i вимагае зусиль для ycniioiHoro втшення. В рамках Болонського процесу здшснюеться дуже багато оргашзацшних, управлшських та шших реформ системи ocbíth. Проте на практищ для звичайних студент тавикладач1в ознакою його запровадження е перехщ до кредитно-модульно! системи ocbíth.
Болонська декларащя наголошуе на необхщносп европейсько! сшвпращ у забезпеченш якосп вищо1 ocbíth, шдвищенш якосп гадготовки фах1вц1в, змщненш дов1ри mí ж суб'ектами ocbíth, мобшьносп, cyMÍCHOCTÍ систем кваиф^цш, посиленш конкурентоспроможносп ocbíth.
Норматавш документи мш1стерства науки та ocbíth Укра!ни [1; 2; 3] становлятъ невелику частину bcíx оф1тт,1 йних роз'яснень, наказ1в, постанов про Болонський процес в наций крапп. Спочатку европейська кредитно-модульна система була на стадп експфименту. Гйд час нього були публжацп, присвячеш анал1зу цього явища та шляхам його вдосконалення [7, 1-3; 8, 24-48; 9, 7]. IIotím цю систему наказами МОН поступово запровадили у bcíx вузах.
Основою для впровадження кредитно-модульно! системи в Луцькому шстатуп розвитку людини ушверситету «Украша» стали «Положения про поточне та пщсумкове оцшювання знань студент JUPoJI ушвфситету «Украгна» в умовах кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу» i «Посадова шструкщя викладача-куратора 1НПС ШРоЛ ушверситету «Украона». затверджеш кер1вннцтвом вузу 10 чфвня 2008 р. [4; 5]. На ochobí цих документ вщбулись 3míhh в робото вузу, передуш.о у навчальному процеа.
Метою pd craTTi е з'ясування особливостей практики впровадження кредитно-модульно! системи в ушверситеп «УкраГна».
Пфехщ до Болонсько! системи у вини й ocbítí, який розпочався впровадженням кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу, здшснюеться i в Луцькому ¡нстатуп розвитку людини ушвфситету «Украша». Але bíh дуже орудомсгкий без широкого впровадження нових ¡нформац!йних технологш для обл1ку студент, i'x робота, заповнення облпсово! документаци. Цей процес мае ряд недолпав i вимагае дооирацювання.
