CC BY
13
викладацького колективу до оргашзацп i кер1виицтва самостшною роботою студент; piceiiL гадготовки студент до виконання самостшно! робота; высока мотиващя студент до шзнання. воля, самодисцигшна, оргашзовашсть; система контролю, ощнки i заохочення самостшно! роботи; житлов1 i побутов1 умови студент та íh.
Оргашзащя самоспйно! робота студенев мае враховувата як особливосп навчального плану, спещалыпсть, так i курс, ¡ндивщуальш особливосп студент, р1вень !х практичных навичок. Окремо! уваги заслуговують сучасш педагопчш технологи, що передбачають використання нових метод1в навчання з використанням ¡нтфактавного спшкування, hobíthíx комп'ютфних профам, 1нтернету i т. п. Все це вимагае глибоких i всеб1чних иаукових доешджень. Забезиечення системи педагопчного кер1внищва самоctíИною роботою студент дозволить гадвищити ефектившсть шдготовки фах1вщв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буряк В. KepiEMiqiEO самоспйною роботою студентов // Вшца школа. - 2001. -№ 4-5. - С. 48-52.
2. Герман Н. Тягунова Н. Адапташя форм самостшно1 po6oTi студента до сучасних технологи
навчання // Вшца школа. -2001. - № 4-5. - 53-61.
3. Мороз А. Г. Пщ готовка майбутнього викладача: змкт i оргашзащя. -К., 1997. -152 с.
Петро ГРИЦАН
ВПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В ЛУЦЬКОМУ 1НСТИТУТ1 РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ УН1ВЕРСИТЕТУ «УКРАША»
У cmammi розгпядаються практшш аспекты, становления сшадових Болонського процесу на npuxnadi Луцького шстшпуту розвитку тодини ушверситету «Украшав. Анал1зуються недотки та переваги цього процесу, можпив1 способи його вдосконапення.
В останга роки вища оси i та в Украпн поступово адаптуеться зпдно вимог Болонського процесу. Одним з перших i найважливших його кроюв е впровадження у вишпт школ i кредитно-модульно! системи. Бона вщр1зняеться вщ традицшно!, прийнято! в спадок з радянських час1в, шшим шдходом, i вимагае зусиль для усшшного втшення. В рамках Болонського процесу здшснюеться дуже багато оргашзацшних, управлшських та íhhihx реформ системи о ев ¡ти. Проте на практищ для звичайних студент тавикладач1в ознакою його запровадження е перехщ до кредитно-модульно! системи oceítm.
Болонська декпаращя наголошуе на необхщносп европейсько! сшвпращ у забезпеченш якосп вищо1 ocbíth, гадвищенш якосп гадготовки фах1вщв, зшцненш дов1ри mí ж суб'ектами ocbíth, MOüi.nbHOCTi, cyMÍCHOCTi систем кватпфпсацш, посиленш конкурентоспроможносп ocbíth.
Норматавш документи мш1стерства науки та ocbíth Украши [1; 2; 3] становлятъ невелику частану bcíx оф1тт,1 йних роз'яснень, наказ1в, постанов про Болонський процес в наций крапп. Спочатку европейська кредитно-модульна система була на стадп експфименту. Пщ час нього були публжацп, присвячеш анал1зу цього явища та шляхам його вдосконалення [7, 1-3; 8, 24-48; 9, 7]. Штм цю систему наказами МОН поступово запровадили у bcíx вузах.
Основою для впровадження кредитно-модульно! системи в Луцькому ¡нстатуп розвитку людини ушверситету «Украша» стали «Положения про поточне та пщеумкове оцшювання знань студент JUPoJI ушвфеитету «Уьра1'на» в умовах кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу» i «Посадова шетрукщя викладача-куратора 1НПС ШРоЛ ушверситету «Украша». затверджеш кф1вництвом вузу 10 чфвня 2008 р. [4; 5]. На ochobí цих документ вщбулись 3míhh в po6oTÍ вузу, иередуам у навчальному процеа.
Метою pd craTTi е з'ясування особливостей практики впровадження кредитно-модульно! системи в ушверситет1 «Укра!'на».
Пфехщ до Болонсько! системи у випц й ocbítí, який розпочався впроваджеиням кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу, здшснюеться i в Луцькому ¡нстатуп розвитку людини ушверситету «Украша». Але bíh дуже фудомкткий без широкого впровадження нових шформацшних технологш для обл1ку студент, i'x роботи, заиовнення облпеово! документации Цей процес мае ряд недолшв i вимагае дооирацювання.
HayKOEi записки. Сер1я: Педагопка. — 2009 —№3.
281
Зпдно з вищеназваиими документами, студент повинен за допомогою куратора 1НПС скласти ¡ндивщуальну навчальну програму з врахуваиням обов'язкових дисцигшн, дисцишнн вибору вузу, вибору студента. Для повно! рсалгзацп вибору предмета студентом у вуз1 мають читатись Bci можлив1 для вибору дисциплши. На практищ же вуз може запропонувати лише частковий можливий Ha6ip предмета, що пов'язано з вщсутшстю необхщного професорсько-викладацького складу, обмежешстю фшансування, неможлив1стю виконання деяких вимог МОН (наприклад, про наповнювашсть груп). Повний Bii6ip можна зробити лише у великому вуз1 3i значною кшьыстю студенев вщиовщного напрямку.
Цими ж документами передбачаеться можлив^ть вивчення студентом окремих предметов у ¡нших вузах, але шяк не регламентуеться сшвпраця Mi ж вузами, ведения документацп, зарахуваиня вивченого матер1алу. Водночас, наприклад, передбачено здшснювати суворший контроль в1двщування занять студентами.
Особливу увагу привфтае система ощнювання. Вона суттево вщргзняеться як В1Д прийнято! рашше нащонально! п'ятабально! системи, так i вщ шкшьно! дванадцятабально!. Звичайно, ¡снуе ч1ткий алгоритм переведения ощнок поточного контролю, модульних контрольних po6iT, практичних i лабораторних po6iT в бали ECTS. Але з практики можна стверджувати, що студента навпъ молодших KypciB, що зразу приступили до навчання за кредитно-модульною системою i не знайош з рашше прийнятою системою ощнювання у вузах, мають питания як до викладач1в, так i до куратора про особливосп системи ощнювання, переведения бал1в у дванадцятибальну та п'ятибальну системи, можливосп перездач пропусыв занять, отримання оцшки без складання ¡спиту тощо. Причому щ запитання неодноразово повторюються нар1зних спещальносгях i курсах. Лише студента ¡з спещальностей, де глибше вивчаються точш дисциплши (математика, економка, ¡нформатака тощо), як правило, швидко прпзвичаюються до ново! системи ощнювання. Найпрше адаптуються студента гумаштарних спещальностей.
У нормативних документах МОН не ифедбачеш особливосп ощнювання таких предмет, як фпичне виховання i творч! дисцигшни, в результат! чого в кожному p.yii можуть виробляти власш положения, тож при переход! Mi ж вузами (що передбачено полегшити впровадженням кредитно-модульно! системи) студента цих спещальностей зустр1чатамуться ¡з нов ими складнощами.
Одним ¡з наслщюв впровадження кредитно-модульно! системи ощнювання знань е збшьшення кшькосп i складносп оформления документацп як методистами та кураторами 1НПС, так i викладацько-професорським складом. Наприклад, викладач навчального предмета повинен заповнювати не лише заиис залжово! книжки студента, a i його 1НПС. OicpiM того, перед шдсумковим контролем необхщно швидко пфевести оцшки поточного контролю в нащональнш шкал1 в шкалу ECTS, врахувавши модульш контрольш роботи, пропуски занять, результата лабораторних та практичних занять, науково-доспiдницьи завдаиня.
Виконуваш при цьому дп нескладш, але, пор1вняно з попередньою национальною шкалою, тривал1нн та бшыш за обсягом. Тому вони займають бшьше часу, особливо для викладач1в гумаштарного напряму. Найкращим виходом було би запровадження електронних журншив м1жсеместрового контролю ¡з вщповщною автоматазащею обчислень, там бшьше, що з точки зору алгоритмзаци проблем при цьому не виникне. Проте далеко не Bci вузи зможуть забезиечити наявшсть на кожному занята персонального комп'ютфа, приеднаного до локально! мереж1 i вщповщно захищеного, лише для обл1ку знань студент, хоча на практащ на багатъох заняттях викладач1 використовують можливосп ЕОМ.
IIo6i4HiiM наслщком i настуиним кроком розвитку тако! автоматизацн могла би бута повна автоматизащя облку студент на 6a3i магштних ифепусток, радюiдснтифiкатор1в тощо, обладнання викладацько! ЕОМ вщповщними зчитувачами, введения пфсонально! ¡дентаф1кацшно! картки у кожного викладача та ще бшьша автоматизащя обл1ку вщвщуваносп, усшшносп студент, що зменшитъ можлив1 прояви корупцн серед викладач1в. Хоча така ¡дея тотального стеження не викликае схвалення з точки зору прав людини, та не е бездоганною з морально! точки зору i засад вггчизняно! вшцо! школи.
У затверджених документах не до юния зрозумший cnoci6 ощнювання предмет, яю читаються у кшькох семестрах, в першому з них, наприклад, залж, а в наступному - ¡спит за
282
Наукое записки. Се pi я Педагопка. —2009 —№ 3.
матер1алами всього курсу. Нормативы! документи в цьому випадку припускають неоднозначне трактування.
На практищ в результат! впровадження кредитно-модульно! системы в ЛРоЛ Уншсрситсгу «Украина» серед студент I курсу змшився моральный кшмат, знизився 1х загальний ршснь успптшосп (заданими внуф1вуз1всько1 статистики абсолютна усгпптн!сть зменшилась на 5,1%), але кшыасть талаиовитих студент ¡з прагнеииями до науково-дослщницько! робоги, жатою огримання иових зиань збшьшилась (затами ж даиими яюснаусшшшсть збшьшилась на 3,9%). Це свщчить про те, що кредитно-модульна система ощнювання у студент ¡з пстенщйно найнижчою усшшшстю зменшуе мотиващю до навчання, швелюе Гх спроби здати не улюблений предмет (на пфшому курс1 читаютъся багато обов'язкових для вйх дисциплш). Шдвищення яисноГ устшносп пояснюеться там, що студента з високим загальним р1внем знань, як [ рашше, устшно складаюгь зал1ки та ¡спита.
Отже, впровадження Болонського ироцесу сприяе гадвищенню ршня вищо! освгга, але лише великим вузам ¡з багатолтнми традищями у великих мктах, великим бюджетом, добре забезиеченими ресурсами I ифшокласним ирофесорсько-викладацьким складом. При цьому 1 снуюч! норматив ж документа МОН не до юнця лопчш, вимагають уточнень та вдосконалення. Студенти за кредитно-модульно! системи навчання здатш отримати яюсну вишу освпу за обраною спещальшстю, однак з деяким зменшенням р1вня загальних знань.
Враховуючи сучасний стан справ у впчизнянш освт, подал ыш дослщження щодо реал1зацп положень Болонського ироцесу у вищш школ1 Украши надзвичайно акгуальш I прнноситамуть користь, доиомагаючи нашш держав1 вдосконалюватися та ¡нтегруватися з европейським освшим простором. Таю дослщження иовинш покрашити ¡нструмента та методику впровадження кредитно-модульно! системи у кожному вузь
Л1ТЕРАТУРА
1. Наказ МОН Укра!нн №48 в1д 23.01.2004 р. «Про затвердження Програмн дш щодо реалЬацп положень Болонсько! декларацп в еистеш вшцо! освии 1 науки Украши на 2004-2005 роки».
2. Наказ МОН Украши №774 ещ 30.12.2004 р. «Про впровадження кредитно-модульно! системи оргашзаци навчального процесу» .
3. Наказ МОН Украши №612 вш 13.07.2007 р. «Про затвердження Плану дш щодо забезпечення якосп вищо! осв1тн Укрмнн та ¡1 штеграцп в европеиське 1 свпове освпис сгавтовариство на перюд до 2010 року».
4. Положения про поточне та шдсумкове ощнювання знань студенпв ШРоЛ Ушверситету «Украша» в умовах кредитно-модульно? системи оргашзацп навчального процесу шд 10.06.2008 р.
5. Посадова ¡нструкщя викладача-куратора 1НПС ШРоЛ Ушверситету «Украша» в1д 10.06.2008.
6. Чуйко Г., Чуйко Н. Болонський процес украшською. - Херсон: X ДТУ, 2004. - 23 с.
7. Рашкевич Ю.М. Легенди та ли фи Болонського процесу [Електронний ресурс], -www.osvita.org.ua
8. Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я. Модершзагця вищо! освки { Болонський процес // Освпа Украши. -2004. -№ 60-61.-С. 24-48.
9. Яблонський В. Уграиська вшца школа I Болонсьы стандарта//Украшська газета. -2004. -№34. - С. 7.
Василь ЯГУПОВ, Наталы П1ВЕНВ
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ ЗМ1СТУ ПР0ФЕС1ЙН01
П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х БАКАААВР1В ТЕХН1ЧНОГО ПРОФ1АЮ (НА ПРИКААД1 СПЕЦ1ААЬНОСТ1 «1НЖЕНЕРНЕ МАТЕР1ААОЗНАВСТВО»)
V статтг проанатзовано компетентшснш тдхлд до визначення зшсту профеайног тдготовки майбуттх бакалавров техшчного профшю у сфер! професШно-виробничих вгдносин. Обтрунтовано зш1ст поняття «компетентность», з'ясовано структуру професшноХ компетентносгт бакапавра техшчного профшю Приазовського державного техшчного ушверситету.
У процеа професшно! подготовки бакалавр1в техшчного профшю напрямку «1нженфне матер1алознавство» у сфер1 виробничих вщносин постають таи закономрш запитання: «Яю щл1 IX професшно! шд готовки?», «Чого необхщно навчита майбутшх бакалавр1в?», «Яы особливосп IX спещально! техшчно! тдготовки?», «Що вони мають опанувати в процеа
Ес:.уксе:1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2009 —№3.
283
