CC BY
12
П1ДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕР А- ПЕ ДАГО ГА У KOHTEKGTI еВРОШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В
Irop ПАВХ
ОСОБЛИВОСТ1 ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНО I ДИСЦИПЛ1НИ «ДЕТАЛ1 МАШИН» У KOHTEKCTI ВИМОГ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
У cmammi розглядаеться питания оргашзаци навчалъного процесу е кредитно-модульшй системi професШно-педагог1чно1 oceimu у ВНЗ з урахуванням оргашзацшно-методичного забезпечення на баз1 вивчення дисциплши «Детат машин».
Навчальна дисциилша «Дсташ машин» викладаеться в Тфношльському нащональному педагопчному ушвсрситсп ¡меш Володимира Гнатюка на III Kypci шженерно-иедагопчного факультету для студента специальностей «Трудове навчання», «Профеайне навчання», «Обслуговуюча праця» i складаеться ¡з чотирьох за л ¡ков их кредггпв, юлыасть яких визначена 3MicTOM i формою оргашзаци навчального процесу. Залжовий кредит - це завершена задокументована частина зм1сту навчально! дисциплши, вивчення яко! для студеттв, як правило, завфшуеться пщсумковим ощнюванням - тестуванням i семестровим екзаменом. Залжовий кредит складаеться з чотирьох модул ¡в (частини програми навчально! дисциплши, поеднаною з формою навчання: лекцп; лабораторпо-практичiii та ¡ндивщуальш заняття; консультацп; виконання студентами самостшних завдань та i'x науково-дослщницька дкпыистъ). кожннй зяких вщповщно складаеться ¡з зшстових модул1в.
Мета стагп - висв1тлсння концептуальних особливостей вивчення дисциплши «Детал1 машин» на ochobi кредитно-модульно! системи.
Модульний принцип навчально! д1яльносп студент пфедбачае модульну структуру навчально! дисциплши, а, отже, й ощнку результаив виконання певного виду робгг, що становлять змкт модуля.
Ориптоена структура наечально! дисципмни «Детат машин»
3MICT I СТРУКТУРА 3AJHKOBOTO КРЕДИТУ Модуль I Модуль II Модуль III Аудиторна робота 1ндивщуальна робота Самостшна робота Складаеться ¡з трьох зм1стовних модул1в: 3Mi+3M2+3M3 зми Лекцн- 30 год.
Лабораторно-практичн\ заняття -43 год.
Консультацп
Контрольш заходи (поточний контроль, модульний контроль, екзамен) Робота у позанавчальний час -16 год.
зм2 зм1с 1НДЗ - 20 год. Робота в ¡нформацшних мфежах- 18 год.
зм3с Опрацювання додатково! лтератури -18 год.
Модуль IV Наукова робота зм1н Публжаци
зм2н Участь у конференшях
зм3н Участь в о.шмгаадах
га ДГОТОВК А ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕР А-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ1
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
Кожний вид навчально! д1яльносп студента в межах замкового кредиту оцшюеться (або визначаеться його рейтинг) I мае питому частку в ищсумковш ощнщ з залпового кредиту.
Методолопя процесу навчання та оцшювання знань студента полягае у його переор1ентацп з лекцшно-шформативно1 на ¡ндивщуально-диффенцшовану, особиспсно-ор1ентовану форму I на оргагазацпо самоосвгга студента.
У структур! навчального навантаження студента ¡ндивщуальна робота також розглядаетъся як один з основних компонент навчально! д1яльносп 1 повинна займати значну частину його навчального навантаження. Творча робота мае бути ¡ндивщуал1зованою з урахуванням р1вня творчих можлив остей студента, його навчальних здобутыв, ¡нтфеав, навчально! активносп тощо.
1ндив1дуальна робота студент е формою оргашзацй навчального процесу, яка передбачае створення умов для якнайповшшо1 реа.шзацп творчих можлив остей майОутшх педагопв чфез ¡ндивщуально-спрямований розвиток IX зд1бностей, науково-дослщну роботу [ творчу д1яльшсть. ¡ндивщуальш заняття сирямовуються здебшьшого на поглиблення вивчення студентами окремих роздш1в дисциплши «Детал1 машин» I ифедбачаютъ безиосфедню участь студента у виконанш наукових дослщжень та ¡нгаих творчих завдань.
Таю заняття вщбуваються в позааудиторний час зпдно з окремим фафжом, складенимз урахуванням потреб 1 можливостей студента I затвфдженим завщувачем кафедри. У цьому фаф1ку зазначаеться мкце, час 1 зм1ст робота (¡ндивщуальне консультування, складання теспв, дослщницька робота тощо). Години ¡нд ив ¡дуально! робота ф1ксуються у журнал! академ1чно! фупи у фаф1 «1нд ив ¡дуальна робота» кожного змстового модуля. Як правило, студент гад кф1вницгвом викладача, який координуе його навчально-виховний процес, виконуе науково-дослщницьку д1яльшсть та курсову роботу.
До ¡ндивщуальних занять вщноситься консультащя - один ¡з вщцв навчальних занять (¡ндивщуальш або фуповО, який проводиться з метою отримання студентом вщповщ1 на окрем1 теоретичш чи практичш питания та для пояснения пев них теоретичних положень чи аспект IX практичного застосування (ироводяться иротягом семестру - поточш консультаций семестров!, а пфед контрольним заходом - екзаменацшш). У процеа консультант (особливо поточного консультування) допускаеться д1агностачне тестування знань студснттв (як правило, машинне) для виявлення ступеня засвоення окремих теоретичних положень, теорш, законом1рностей, р1вня сформованосп практачних умшь 1 навичок та перев!рки ефекгавносп прнйомв 1 метод1в навчання, викор истов уваних гад час аудитор них занять.
¡ндивщуальш завдання - це форма оргашзаци навчання, що мае за мету поглиблення, узагальнення та закр1плення знань, яы студента офимують у процес1 навчання, а також застосування цих знань на практищ. Кожей студент виконуе окреме ¡ндивщуальне завдання, однак гад кф1вництвомвикладача.
Вщиовщною до ¡нновацшних технологш навчання рЬновидгастю ¡ндивщуальних занять е ¡ндивщуальш навчально-дослщш завдання (1НДЗ). У навчальному кура «Детал1 машин» 1НДЗ е видом проектно-консфукторського характеру, що використовуеться в процей вивчення профамного матер ¡ал у навчального курсу 1 завершуеться захистом шд час лабораторно-практачного заняття з отриманням певно[ юлькосп ба.шв.
Мета 1НДЗ полягае у самостшному вивченш студентами частани профамного матер1алу, систематизации поглибленш, закр1пленга та практичному застосуванш знань з курсу I розвиток навичок самостшно! робота.
Змкт 1НДЗ - це як завфгаена теоретична або практична робота в межах навчально! профами курсу, яка виконуеться на основ1 знань, умшь [ навичок, отриманих у процес 1 лекщйних, практичннх I лабораторних занять, що охоплюе змст навчального курсу в щлому.
Структура 1НДЗ - це розрахунок 1 консфуювання мехашчних пфедач Гх деталей I складальних одиниць.
При виконанш завдання треба зробити анал13 призначення та умови робота деталей передач, що розраховуються, продумати рацюнальшеть конструктивних р1шень з урахуванням технолопчних, експлуатацшних, екожтчних 1 монтажннх вимог, правильно 1 рационально вибрата стандартизован! детал1 1 складальш одинищ, яю забезпечують надшшеть 1 ма.ш габарита конструкцн.
гаДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ!
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
Рофахунково-иояснювальна записка виконуеться на стандартних аркушах папфу формату А4, заповнених тшьки з одного боку, ч1тко й акуратно. Титульний ар куш оформляють креслярським шрифтом ¡з зазначенням ВНЗ, факультету [ кафедри. Нижче вказуеться назва роботи, номер завдання I вар1ант, хто виконав [ хто прийняв роботу, р1к захисту робота.
I рафтчна частина робота виконуеться на креслярському папер1 формату АЗ або А4, обмежуючись мшмальною юльюстю проекцш, випщцв, розр1з1в I перергзш. Деташ зображають у положенш, в якому IX встановлюютъ на мсхашзш, ¡з зазначенням ус1х даних, потр1бних для IX виготовлення \ кошролю: розм1ри: фаничш вщхилення розмф1в. форми 1 розташування; шорсткосп поверхш та ¡нше фаф1чними ол1вцями I подаеться у випгсцц разом ¡з розрахунково-пояснювальною запискою.
1НДЗ подаеться викладачев1, який читае лекщйний курс з дисциплши «Дешп машин» \ приймае екзамен, не шзшше шж за 2 тажш до екзамену. Оцшка за 1НДЗ виставляеться на заключному практичному занято з курсу на основ1 попереднього ознайомлення викладача з1 зм1стом 1НДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звпу студента про виконану роботу (до 5 хв.).
Оцшка за 1НДЗ е обов'язковим компонентом екзаменащйжм ощнки I враховуеться при виведенш шдсумково1 ощнки з навчального курсу. Питома вага 1НДЗ у загальнш ощнщ з дисциплши, залежно вщ складносп та зм1сту завдання, може становити вщ 20 до 30%.
Тема, номф 1 вар1ант завдань (розроблено 5 завдань по 14 вар1аш1в кожне) винесено в окремий додаток, який подаеться у пщготовленому автором ще! стати навчально-методичному поабнику «Практакум з деталей машин».
Самостшна робота е основним засобом засвоення студентом навчального матер ¡ян у в час, вшьний вщ обов'язкових навчальних занять, без учасп викладача. Час, вщведений для самостшно! роботи студента, повинен становити не менше !4 частани академичного кредиту [ в навчальну та ¡ндивщуальну роботу не об.шковуеться.
Сшввщношення обсяпв аудиториях занять [ самостшно1 робота студенпв встановлюеться з урахуванням специф1ки тазмкту дисциплши, и мсця, значения I дидактично! мета в реа.шзацп осв1тньо-професшно1 профами, а також питомо! ваги в навчальному ироцеп практичннх 1 лабораториях занять.
Зм1ст самоспйно1 робота з дисциплши «Дета л 1 машин» визначений у робочш навчальнш профам1 тавщповщних методичних рекомендациях.
Самостшна робота студенттв забезпечуеться уама навчально-методичними засобами, необхщними для вивчення дисциилши чи окремо! теми: шдручниками, навчальними та методичними поЫбниками, конспектами лекцш, навчально-лабораторним обладнанням, ¡нтфактавним навчально-методичним комплексом, елекфонно-обчислювальною техшкою тощо. Студентам також рекомендуеться для самостшного оирацювання вщповщна наукова лггературата перюдичш видання.
Методичне забезиечення самостшно1 роботи студенттв иередбачае й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань та ¡н.).
Самоспйна робота студента над засвоенням навчального матфмалу з дисциилши «Дста.ш машин» може виконуватася у б1бл1отещ, навчальних лаборатор1ях, комп'ютфних кпасах, а також у домашшх умовах.
Вшшадач визначае обсяг 1 зшст самостшно1 робота, узгоджуе и з шшими ввдами навчально! д1яиьносп. розробляе методичш засоби проведения поточного та пщсумковош контролю, здшснюе д1 агностику якосп самостшно1 роботи студента (як правило, на ¡ндив1дуальних заняттях), анал1зуе результата самоспйно1 навчально! роботи кожного студента.
Порядок ощнювання студент повинен бути спрямований на ефектавну реал!защю таких завдань:
- гадвищеиня мотив ацн студент до систематично! активно! роботи впродовж семесфу, переоркнтащя !хшх щлей з отримання позитивно! ощнки на формування стшких знань, умшь та навичок;
- систематизация знань та актив не !х засвоення упродовж навчального семесфу,
- недопущения розбгжностей М1 ж завданнями, що виносяться для контролю 1 ирофамою дисциплши;
га ДГОТОВК А ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕР А-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ1
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
- вщкрьтсть контролю: ознайомлення студент на початку вивчення дисциплши з контрольними завданнями та уйма формами контрольних заход ¡в [ критфлями 1х ощнювання;
- подолання елемешчв суб'ектив1зму при оцшюванш знань, що забезпечуеться складанням контрольних завдань та ¡спиту у письмовш ф>орм та комп'ютерним тестуванням знань студента ¡з застосуванням 100-бально! шкали ощнювання;
- забезпечення належних умов вивчення профамного матер 1алу [ гадготовки до контрольних заход ¡в, що досягаються шляхом ч1ткого !х розмежування за змстом й у чай;
- розширення можливостей для всеб1чного розкритгя зд1бностей студенев, розвитку 1х творчого мислення тапщвищення ефективносп робота викладацького складу.
Ощнювання знань студент здшснюеться на основ 1 результат поточного I пщсумкового контролю знань. Об'ект ощнювання знань студент - програмний матф1ал дисцишпни р1зного характеру I р1вня складносп, засвоення якого вщповщно пфев1ряеться пщ час поточного контролю 1 на ¡спит!.
Завданням поточного контролю е перев1рка розумшня та засвоення певного матер1алу, вироблених навичок проведения розрахункових роб1т, умшь самостшно опрацьовувати тексти, здатносп осмислити змкт теми чи родд1лу, лт.лнь публ1чно чи письмово представити певний матер1ал (презентащя).
Завдання ¡спиту полягае в псрсв1рш розумшня студентом профамного матф1алу загалом, лопки та взаемозв'языв м1 ж окремими роздшами, здатносп творчого використання накопичених знань, умшня сформувати свое ставлення до певно! проблеми дисцишпни тощо. Усгахи студента визначаються за допомогою системи ощнювання, що використовуеться в угавфситегп та рееструеться у журнал! академчно! фупи.
3 навчально! дисцишпни «Детал1 машин» формою пщсумкового контролю е ¡спит, ощнювання здшснюеться на основ1 результата поточного I пщсумкового контролю знань. Завдання поточного контролю вюпочають ощнювання опанування змктових модул1в та виконання 1НДЗ й ощнюються в д1апазош вщ 0 до 70 бал1в (включно), а завдання, що виносяться на екзамен, - вщ 0 до 30 б ал ¡в (включно) залежно вщ обсягу теоретичного та практичного матер 1алу. кшькосп аудитор них годин на лабораторно-ирактичш заняття. Таким чином, студент може отримати иозитивну ощнку (присвоения кредиту) в результат! систематичного поточного та ¡нд ив ¡дуально го навчання.
За р1 птенням кафедри студентам, яю бфуть участь в позанавчальнш няуков 1 й д1яльност1 -робст конффенщй, пщготовщ наукових публ1кацш, виконанш наукових робгг - можуть присвоюватися додатков1 Оали за результата поточного контролю, що фжсуеться в ¡ндивщуальному навчальному плаш студента.
При виконанш модульних (контрольних) завдань ощнщ пщлягають теоретичш знания та пракшчш навички, яких набули студента гасля опанування певного модуля. Модульний контроль може проводитесь у форм теспв, вщповщей на теоретичш питания або розв'язання ирактичних завдань пщ час проведения контрольних роб ¡т. виконання ¡ндивщуальних завдань тощо.
Пщсумкова ощнка виставляеться гасля повного завфшення вивчення навчально! дисципл!ни (кожний зм!стовий модуль ощнюються иевною ильыстю Оалщ так, щоб сумарна ощнка за засвоення навчально! дисциплши знаходилася в межах 100 бал1в).
Для чггкосп обл1ку, прозоросп ощнювання навчальних досягнень студента та наочного ознайомлення студента з результатами його д ¡ял ь но си ведетъся картка облку академ1чно! усшшнисп студента, яка розмщуеться в «Журнал! оСипку вщвщування занять та усгашносп студента».
Пщсумковий контроль знань студент здшснюеться у форм! ¡спиту. На екзамен виносяться вузлов1 питания, типов! та комплексш задача
Загальна пщсумкова ощнка з дисциплин! складаеться з суми бал!в за результата поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на ¡спит. До екзаменащйно! вщомосп заносяться сумарга результата в балах поточного контролю та ¡спиту.
Врахування науково-дослщно! робота студента в шдсумковш ощнщ з курсу «Детал4 машин» е обов'язковим, адже кредитно-модульна (трансферна) система органпацм навчального процесу ор1ентована на поспщовне й системне залучення студент до творчо! пошуково-дослщницько! д1яльносп пщ час вивчення уах навчальних дисциплш. Цьому сприяе велика
гаДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ТА 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА У КОНТЕКСТ!
_евроштЕГРАЩйних процЕав_
частка самостшно! та ¡ндивщуально! робота. Кафедра i викладач можуть приевоювати додатков! кредита за иублкаци, участь у конффенщях, «круглих столах», конкурсах наукових i творчих po6ÍT, виставках тощо.
ЛИТЕРАТУРА
1. Забезпечеиня якоетт ирофеийно-иедагопчио! ocbíiii в умовах запроваджеиня кредита о-модульно'1
(траисферио!) системы у вищу ocBiiy Украши: Заключний 3BÍT про наукоЕО-дос.тидну роботу /
Наук. кер. В. В. Грубшко. Терногаль, 2007. - 123 с.
2. Ochobhí засади розвитку вшцо! ocbíth Украши в контекст i Болонського процесу. Ч. 3 / За заг. ред.
В. В. Груб1нка. - Терногаль, 2005. - 271 с.
Алла КОАОМШЦЬ, Тарас КОАОМ1£ЦЬ
РОЗВИТОК 1НФ0РМАЦ1ЙН01 КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГА В ПРОЦЕС1 ПРО Ф ЕС1ЙНО Í 1НН0ВАЦ1ЙН01 Д1ЯАЬНОСТ1
У cmammi показано зе'язок шформацшноI та шноващйно! культури педагога i можпшостг розвитку шформащйноI культури е процеа iнноеацшноÍ д1яяьносггп вчителя загальнооевтньоI шкот. Вказано на умови формування тако1 дгяльностг штаьнш педагогов.
У сучасних умовах трансформацп суспшьсгеа, з огляду на зм1ну культурних цшностей, норм i вщносин, виникае необхщшеть вибору адекватно! сощокультурно! мод ел! ocbíth. Вщбулася девальвация щнностей клаенчно! ocbíth, що базувалася на трнедносп знань, умшь i навнчок. Внннкла суперечшсть mí ж цшсшспо культури i технолопею Í! фрагментарного вщтворення через знанневий тип навчання. У цш ситуаци загострюються суперечносп мж безперфвно зростаючим обсягом знань, необхщних людиш, та обмеженими (в рамках традищйних ocbíthíx систем) умовами для оволод!ння ними. Науковщ (О. М. Коберник, С. М. Мамрич, В. I. Носков та ¡н.) констатукггь той факт, що традицшна система ocbíth hhhí не справляеться повною мрою ¡з завданням шдготовки oco6hctoctí до того, щоб бута актавним i мобшьним суб'ектом на ринку npaui. Biipinieinra цих суперечностей можливе лише на шляху переходу до неперфвно! ocbíth, що забезпечуе цшене вщтворення суб'екта культури. Метою неперфвно! ocbíth е постшне творче оновлення, розвиток i вдосконалення кожно! особистосп впродовж усього Í! життя.
1нтенсиф1кащя соцшкультурних 3míh в cbítí на початку XXI ст. призвела до невщповщносп mí ж розвитком ocbíth í загальним píbhem социального, культурного простору життедаяльносп особистосп. У нишшшй ситуаци функщонування системи непфервно! ocbíth можливе за умови розвитку в шй ¡нновацшних процеав. 1нноващя не зводиться лише до оновлення, вона е перетворенням нових знань на технологи, методологи оевггнього процесу, що адекватш культурно-сусшльним вимогам.
Реал1защя ще! непфервно! ocbíth, вщиовщно, немислима без змши и змкту, тому в розвиток системи оргашчно «вплетений» ¡нноващйний момент. Важливу направляючу роль в ¡нновацшному ироцес! ввдфають шформацшш технологи навчання, яи можна вважати механ!змомрозвитку шформацшно! культури сучасного сусшльства.
У педагопчнш .ттсратур1 ¡снукггь pÍ3HÍ шдходи до визначення поняття «шноващя». Науковщ звфтають увагу на розходження mí ж нововведениям i змшою: 3mí на повинна mícthth в co6i полттпення вщповщно до заздалепдь поставлених цшей. «У педагопчних ¡нноващях завжди ¡снуе вщкрита самим учителем або запозичена нова щея, тому новаторський доевщ повинен бути осмислений у вигляд! ще! або концепцн. У цьому зв'язку вчителев! необхщно опанувати науковою рефлетею, що дозволяе сшввщносити ту або íhitiv ¡нновацшну систему з безл1ччю завдань конкретного дослщження», - зазначае В. А. Сластьошн [9].
В умовах становления особиспсно ор!ентовано! парадигми в галуз! ocbíth, на думку О. М. Кобфника, якраз створюються можливосп для реа.шзаци активносп вчителя та його пшоващшю! д1яльносп [3, 104]. 1нноващйна д!яльшсть е предметом дослщження багатьох украшсысих науковщв, але проблема теоретико-методолопчного обфунтування шновацшно! д1яльносп вчителя ще не знайшла повного виршення в педагопчнш наутц.
