CC BY
12
Таким чином, дистанщйне навчання ми розглядаемо не як нову форму навчання, а лише як метод реашзаци заочно! форми навчання. 1нгефащя шфоршцшно-комушкацшних технолопй в заочну форму навчання служить засобом його вдосконалення та розвижу. Розглядаючи в спрощеному BapiaiiTi дистанщйне навчання як процес вщдаленого пфедання знань, можемо зробита висиовок, що впровадження шфоршцшно-комушкацшних технолопй у навчання студента денно1 форми навчання, зо крема щодо вивчення матер1алу, який виноситься на самостшне опрацювання, породжуе елемента дистанцшного навчання на дсннш форм навчання. Це гадтвфджуе ппотезу про те, що дистанщйне навчання - це новий метод, або в бшьш загальному вигляд1 - нова технолопя навчання, яка сформувалася в умовах ро^итку шфоршщйного суспшьства. Однак принципи дистанцшного навчання найбшьш наочно реал1зуються в умовах заочно! форми навчання у ВНЗ будь-якого ршня акредитацц.
Впровадження комп'югфних та шформацшно-комушкацшних технолопй Оуло революцшним, але природшм етапом розвитку ocbîthloï системи, етапом П вдосконалення. Коми'ютф просто nepepic з результату штефацп наук р1зних галузей в ¡нструмент штефацп. ¡нтефуючу ланку на пшяху створення нових освтпх технолопй, якою можна вважати дистанцшну технолопю навчання. Ця технолопя иереважно застосовуеться у заочнш форм навчання, хоч може бути використання i в умовах стащонару.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрущенко Н. А. Становления та розвиток дистанщйно! освгги у Спопученнх Штатах Америки [Електроиннй ресурс]. - Режим доступу: http://natalyaandraschenko.infQ/article_l.htm (15 йчня2009 р.).
2. Кравченко А. О. Дистантцйне навчання: Персиектнви розвитку mobhoï ocbîth. - 1нформацшш технологи i засоби навчання. - 2008. - Вии. 2. [Електроиннй ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-jounials/ITZN/em6/emg.html (20 <ячня2009 р.).
3. Куди йдемо, або Як адапгувати впчизняну вищу освпу до евростаидарпв?! // Подцльський майдан. -2008 р. - 4 лнпня. [Електроиннй ресурс]. - Режим доступу: http://vinmaidan.org/2008/07/ 04/4/oE2%80%9Ekudi-jdemo-abo-yak-adaptavati-vitcMznyanu-vi^hu-osvitu-do-yevrostandartiv-
ч К ¡i i is l ' (10 листопада 2008 p.)
4. Морзе H. В., Глазунова О. Г. Модели ефективного використання шформацшно-комушкацшних та дистанщйних технолопй навчання у вшцому навчальному закладг - 1нформацшм технологи i засоби навчання. - 2008. - Вил. 2. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/ em6/emg.html (1 лютого 2009 р.)
5. Наказ Мпнстерства ocbîth Украши в1д 02.06.1993 р., № 161, [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bjn/laws/main.cgi?nreg=z0173-93 (10 ачня 2009 р.)
Людмила КРУКЕВИЧ
ОСОБАИВОСТ1 КОНТРОЛЮ ЗА ОРГАН13АД16Ю САМОСТШНО! РОБОТИ СТУДЕНТIB КОЛЕДЖ1В 3 Р13НИМИ 1НДИВ1ДУААЬНО-ТИПОАОГ1ЧНИМИ ВААСТИВОСТЯМИ
V cmammi розглянуто ocoônueocmi контролю за самостШною роботою з природнших дисцшпш cmydeHtnie комерцшного коаеджу. Визначено наявтсть за самостшшстю чотирьох munie cmydeHmis. Достджено тдив1дуально-типопог1чт emcmueocmi студентов: екстраеертний, iнтровертний, сенсорный, ¿нтуЫивний.
У наш час у навчальний процес все бшыие вводиться оси 0 и сп с но - opi ентов аний гадхщ, що вимагае змш у систем! навчання, контролю та ощнювання знань студен-пв. Вдосконалити систему шдгстовкп у ВНЗ майбутшх фах1вщв можна за рахунок виявлення особиспсних якостей кожного студента.
Метою crani е доопдження ¡ндивщуально-типолопчних властивостей студента у навчальному процеа ВНЗ шд час контролю навчальних досягнень.
У своему доопдженш В. Буряк встановив ¡снування серед студент представншав р1зних типолопчннх фуп [1]. У псдагопчнш .niTcpaTypi описане д1агностування иедагопчного мислення за такими показниками:
1 -й р1вень - виконання розумових операцш:
2-й р1вень - перетворення зав дань, переключения з вщомого способу дш на невщом;
3-й р1вень - пфедбачення I проектування можливих наслщюв впливу, вщповщно до поставлених завдань;
4-й р1вень - творче осмислення дш.
За такого шдходу вииикае можлив1сть умовного под1лу студент на чотири фупи:
1) група низького ршня - працюе на р1вш ¡нтущп;
2) група середнього ¡лвня - вщповщае репродуктивному ршню;
3) група достатнього р1вня - хярактери луеться як репродуктивно-творчий р1вень;
4) група високого р1вня - характеризуемся творчим мисленням [2].
Проведения контролю за щею методикою показало, гцо студент, яю здатш працювати за четвертям ршнем, е 10-12%. Вони вмшть визначити суттев1 ознаки, аргументують \ пропонують свое виршення проблем, прогнозують наслщки сво1х дш, встановлюють причинно-наслщков1 зв'язки, взаемозв'язок мжявигцами.
На достатньому р1вш будуть працювати до 33-35% студент. Вони добре волод1ють теоретичним матер1алом, вмноть бачити сво1 помилки, объективно оцшюютъ власш знания, постшно мають потребу у профеййно-иедагопчному вдосконаленш.
Студент ¡з середн1м р1внем е 38-40%. Вони переважно знаютъ теоретичний матер1ал, вм1ють гадтримувати актавшсть на занято заздалегщь пщготовленими питаниями, визначати окре\м суттев1 ознаки, але не завжди можуть 1х проанал1зувати, добре д1ють зазразками.
Студент низького р1вня нараховуеться 13-17%. Вони слабо знають матф1ал, не вмють ощнювати сво1 знания, дшть за ¡нтущею, не вмють визначати суттев1 ознаки.
Под ¡л студент на чотири тииолопчш груии дае змогу бшыие диффенщювати к за р1внем пщгстовленосп до вивчення курсу. Використання студент за 1х можливосгями сприяе пщвищенню ¡х працездатаосп, защкавленосп в одфжанш знань, а, вщповщно, й пщвищенню р1вня знань.
Осильки завдання, що виконуються на навчальному занята, нами перев1ряються, то за певний час 1х виконання виникла потреба визначити тип темпфаменту кожного студента. Вщош, що люди холфичного характеру виконують роботу швидше, шж флегматики. Це необхщно враховувати при диффенщаци та ¡ндивщушнзацн завдань. Робота за модульно-рейтинговою систешю вимагае обов'язково диффенщаци навчання, а також його ¡ндивщуал1заци. 1ндивщуальна робота з кожним студентом спонукае мати додатков! дан! про нього. Кр1м под1лу за р1внем мислення, а вони вщповщають чогирьом типолопчним фупам, необхщно знати, насюльки швидко студент може виконати завдання. Ось чому студент необхщно знати I з точки зору 1х темпфаменту. Такий пщхщ подано в працях Л. Романишино1 [4].
На баз1 таких результат студента академчио!' фупи були подшеш на чотири фупи за 1х самостшшстю:
I фупа - студента можуть здшснювата иошукову д1яльшсть з допомогою викладача;
II фупа - студента проводять пошукову д1яльшсть за допомогою викладача, який ч1тко формулюе завдання, створюе умови для 1х реашзаци. теля чого студент сам розв'язуе задачу. Головна складшсть для студент ще! фупи полягае у вмшш застосовувата знания у новш ситуаци, що тшьки нагадуе стандартну,
III фупа - у студент!в переважае потяг до пошуково! д!яльностг вони можуть успттно вир1шувати проблему тшьки частково;
IV фупа - студента здатш здшснювати пошукову д1яльшсть без допомоги викладача.
Таи р1вш самоспйносп доиомогли ивдбрати фупи стуценнв для виконання самэстшних робп:
- фупи, здатш д1яти зазразком, виконувати тшьки завдання репродуктивного типу;
- фупи, студенти яких виконують завдання реконструктивно-вар1атавш;
- фупи студент, здатних виконувати частково-пошуков1 завдання;
- фупи студенпв, яю виконують завчання творчого типу.
Така диффенщащя дала змогу створ ига фупи завдань р1зно1 вар1ативноеп I складносп. При цьому використовували такий елемент орган ¡зацп самоспйно! роботи, як можлив1сть студента самостшно обрата тип завдання та шлях його виконання.
Для подальшо[ оргашзацн контролю за самостшною д1яльшстю студенпв ми анал1зували питания, яю ¡ндивщуальш особлив осп студент потрк1но вивчити. 3 щею метою ми працювали над такими питаниями:
1. .Яю особливосп студент потр1бно враховувати?
2. Яю критфн необхщно покласти в основу наших дослщжень?
3. Чи впливае вжовий фактор на¡ндивщуальну роботу з1 студентами?
4. Стугань гадготовки студент до засвоення матер ¡алу з х1мн у коледяа.
Ми врахували, що для шдивщуал1зацн процесу навчання маютъ значения таю властивосп студент. як яюстъ мислення, мотиви навчання та стушнь самооргашзацн. Тобто говорити про оргагазащю контролю можна тшьки теля того, як викладач волод1е повною ¡нформащею про студента. Про ор1ентащю на р1зш типи студент свщчать пращ багатьох дослщниюв. М. Мурачковсышй, зокрема, дов1в, що при диффенцшованому пщход1 до навчального процесу необхщно враховувати типи студент 1 стугань важкосп завдань [3]. Пщ типом студента вш розум1е стушнь навченосп:
1-й тип - характеризуемся високою здатшсгю до засвоення знань, гармошчним поеднанням старанносп 1 емнь. У таких студенпв мсгаващя учшня спрямована на оволодшня новими вм1ннями 1 навичками. Завдання для них повинш сприяти подальшому розумовому розвитку студенпв.
2-й тип - студента володноть високим р1внем навченосп, але формально ставлятъся до навчання. Вони Оайдуяа до результат робота, не бажають працювата систематично. Завдяки високому научшню 1м легко втриматись у межах задовшьжн оцшки.
3-й тип - студента з невисоким ршнсм навчсносп, але здатш досягти хороших \cmxiB у навчанш. В них розвинуге почуття вщповщальносп, але недостатнш розвиток окремих осмислених операцш. Вони навчаються пфеважно на «добре».
4-й тип - студента, що вщчувають труднопц у засвоенш знань. У них вщсутнш ¡нтфес до навчання та оволодшня знаниями, не сформоваш вмшня \ навички, низький р1вень самооргашзацн.
Використавши под ¡л на таполопчш фупи, ми застосували для студент д1агностування педагопчного мислення, скориставшись порадамн Л. Малаканово! [2], за такими иоказниками:
- р1вень виконання розумових операцш;
- пфеключення з вщомого способу дш на невщомц
- пфедбачення 1 проектування можливих наслщюв впливу вщповщно до поставлених завдань;
-р1вень творчого осмислення дш.
Об'еднавши щ пщходи, ми подшили студент начотири таполопчш фупи:
1) фупа низького р!вня - працюе на р1вш \ нту1'щ к
2) фупа сфеднього р1вня - вщповщае репродуктивному р1вню;
3) фупа достатнього р1вня - характеризуешься як реиродуктивно-творчий р1вень;
4) фупа високого р1вня - для студент цього р1вня характфне творче мислення.
Результата нашого ексифименту показали, що студента високого ршня вмють визначита
супт ознаки, аргументують [ пропонукггь свое виршення проблеми, прогнозують наслщки власних дш, встановлюють причинно-наслщков1 ж'язки та взаемозв'язок шж явищами.
Студенти з фупи достатнього р1вня волод1ють теоретичним матф1алом, ушють бачита сво1 знания, мають потребу у професшно-педагопчному вдосконаленш.
Студенти з фупи сфеднього р1вня, як правило, знають теоретичний матф1ал, вм1ють гадтримувати актившсть напфед гадготовленими питаниями, визначають певш суттр.в! ознаки, але незавжди можуть ¡х проанал1зувати, добре д1ють зазразками.
Студенти фупи низького ривня слабо знають матер1ал, д1ють за штутщею, не вм1ють ощнювати сво1 знания, визначати суттев1 ознаки.
Подш студен-пв на чотари таполопчш фупи дае можлившть бшыие диференщювата 1х за р1внем гадготовки до вивчення курсу 1 створити базу для шдивщуал1зацн навчання.
У таполопчнш теорн е чотари основ га таполопчш пфевагп (схильшсть до певного типу поведшки), яи проявляються через таполопчш риси особистосп [5; 6]: екстравфтаий, штровфтний, сенсорний, ¡нтуггивний, розумовий, чуттевий, виршальний, сириймальний. Ц1 особливосп ми використали при розробщ технологи' оргашзацн самосташо1 робота студент. При цьому використаш поради А. Цюприка [7] (див. табл. 1).
Тавлиця 1
Особшеосш контролю за органгзащсю самостшног роботи студент!е з ргзнимм 1нди & дут ьно-тижмог! чншш ешстиеостями
I нд ив 1 ду ал ьн о -та по л опч н 1 властнвосп
Ос облив о сп самостшно1 робота
Основ ш метод и контролю
Екстравертний - чфиае енфпю ¡з зовшшнього св1ту: товариський, стан вщповщае зовшшиьому виразу, широта [ ексгенсившсть, витрачання енерт
Групов1 форми оргашзацп самоспйно1 роботи та публ1чш виклади й результат_
Усний, тестовий, ¡фОВИЙ, дослщницький
1нтровертний - черпае енерпю з сфедини себе: замкнугий, зосереджений, вдумливий, внутршньо замкнугий, наявна глибина суджень, ¡нтенсивний, вщбуваетъся нжоиичення енфгп
Гндивщуальна робота, домашш завдання, реффати, курсов ¡, дослщницька д1яльшсть
Письмовий, тестовий, робота з зошитом, граф1чний, профамований
Сенсорний - збирае ¡нформащю дооивно 1 иослщовно: закономрний. дшсний, реал1стичний, фактичний, ирактичний, конкретний
Виршення ирактичних задач, вирави, аншш ситуа-цш, наведения реальних приклад1в, факт
Бесща, сиостфеження, анал1з, тестовий, робота з зошитом, профамова-ний, письмовий_
1нту1тивний - шукае в ¡нформацн внуф1шн1 зв'язки, пщтвердження власним иоглядам, тому збирае ¡нформащю бшыи довшьно: випадковий, майбутне, концептуаль-ннй, натхнення, теоретичний, фантаз1я, орипнальний, загальний
Розробка теоретичних положень - схеми, профами, творч1 завдання, визначення законом1рностей
Тестовий, письмовий,
сп остережения, робота з
зошитом,
¡ндивщуальний
практикум,
дослщницький
Розумовий - висувае ршення об'ективно \ безпристрасно: об'ективний, жорсткий, закони, наполегливий, справедливий, ч1ткий, аналггачний
Чуттевий - висувае ршення суб'ек-тавно [ м1жосо0ист1сно: суб'ектив-ний, м:я ко серди и, обставини, иереконання, гуманний, гармошя, чуйний, цшносп. небайдужий_
Ч1ТКИЙ виклад лише необ-Х1ДН01' ¡нформацп, лопч-шсть, структуровашсть письмових робгг
Завдання, що мають особистай смисл, дають можливкть виразита свое емощйне ставлення
Письмовий, тестовий, робота з зошитом, профамований, дослщницький, фаф1чний Тестовий, робота з зошитом, письмовий, профамований, дослщницький
Вир1шальний -вщдае пфевагу прийманню ршень: регульований, виршено, незмшний, керувати, завфшешстъ, планування, структура, визначений, ч1ты тер мши виконання
Ч1тка система вимог, визначеш термин виконання завдань, ор1ентащя на результат
Тестовий,
дослщницький,
фаф1чний
Сприймальний - вщдае пфевагу збиранню ¡нформацп: невиршений, гнучкий, неифедбачений, адаптований, вщкритий_
М1шмум вимог, необме-жешсть иевними термша-ми виконання завдань, оркнтащя на процес
Усний, письмовий, тестовий
Врахування цих властив остей дало змогу визначитися з методами контролю, що е найбшьш доцшьними у нашому випадку [ визначита Т1 з них, яы використаемо для контролю за самостшною роботою на аудиторних 1 позааудиторних заняттях.
Такий пщхщ до оргашзацн контролю за самоспйною роботою студент забезпечив покращення показниыв сформованосп само стшн осп у навчальному процесг
Констатувальний i формувальний експфимент проводив ся на 0 аз i Тернопшьського комфщйного коледжу, Хмельницького тор говел ьн о - еконо г.ично го ¡нституту та Яптинського комфщйного техшкуму. Експфиментом було охоплено 625 студент i 12 викладач1в. На р1зних його етапах проводилася розробка технологи орган ¡зацн контролю за самостшною роботою студент. 1 lie ля одержання познтивних результат проводнвся масовнй експеримент í3 залученням до нього студент вказаних коледжу, техшкуму й ¡нституту, де xímihhí i бюлопчш дисциплши е профшьними.
Навчальний процес в експфиментальних i контрольних фупах побудований за р1зними технолопями, тому вщр1зняеться за особлив остями:
Самоспйна аудиторна i позааудиторна робота проводилася за р1зними методиками. У контрольних фупах позааудиторна робота не була обов'язковою, проводилася у виппцц традицшних консультацш, адже вони працювали без урахування 0 ал íe 3apí3hí види д1яльносп.
Студенти контрольно! фупи не складали модульнi плани самостшноГ робота, тобто не гадпорядковувалися певшй системносп у досягненш мети.
Д1ялыпсгь студент контрольно! фупи не регламентувалася кшцевими результатами. Вонивизначали для себе одфжання позитивно! ощнки, не аналгзуючи ií яисть.
За бажанням студента вони тпьнялися вщ модульного контролю, задовольняючись тематачним, хоча ím пропонували включитася не ттльки у модульну (.nciajii читалися bcím за модульним вар! антам), а й модульно-рейтингову технолопю (tí студента, Korpi на початку семесфу вщмовшшся вщ цього, notím, коли виставлялася шдсумковаощнка, зацим шкодували). Засоби контролю для bcíx студент були однаковими.
Методика оргашзацн експфиментально1 роботи базувалась на лопчних, практичних i статистичних методах дослщження. При визначенш показншав ефективносп технологи оргашзацн контролю за самостшною роботою студент ми визначали показники: pÍEHi та коефщент засвоення знань, pÍEHi сформованосп самостшносп, прояв критерпв самостшносп. шдекс шдивщуально1 ефективносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буряк В. К. Теория н практика самостоятельной работы школьников (на материалах естественнонаучных дисциплин): Автореф. дисс. ... д-рапед. наук. - К., 1986. -49 с.
2. Малаканова Л. В. Диференцшований тпдид у формуванм основ педагопчно! майсгерносп майбутшх BHHTeniB // Вища i середняпедатопчиа освпа. -К: Вшца школа. -1991. - Вии. 15. - С. 91-95.
3. Мурачковский Н. И. Психологические аспекты организации дифференцированных форм работы на уроке // Советская педагогика. - 1983. -№ 10. - С. 35 40.
4. РоманишинаЛ. М. Оргашзащя самостптно! роботи студенпв при викладанш оргашчно! xímí'í за модульно-рейтинтовою системою // HayKOBi записки ТДПУ ím. В. Гнатюка. Сер1я: Педагопка. -Тернопшь, 1994. - С. 89-94.
5. Тихонова Т.Е. Психолого-педагопчш резерви гадвшцення ефективносп rpynoBo'i учбово-тзиавально! д1ялыюсп з вивчеиня ¡иоземно! мовн на неспетцальних факультетах вуз1в: Дне. ... канд. пед. наук. - К., 1994. -208 с.
6. Тихонова Т. Б. Шляхи актив1зацп професшного саморозвитку майбутнього вчителя ¡нформатики // Педагопка i психолопя профеайно! ocbíth. -2000. -№ 2. - С. 60-66.
7. Цюприк А. Я. Оргатзащя самостшио! роботи студент i в техшчного кешеджу у npoHeci навчання суспшьних дисциплш: Дис. ... канд. пед. наук. - К, 2005. -204 с.
Олександр ПАНАСЮК
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ РОЗ ВИТКУ МОРАЛЬНЫХ Ц1ННОСТЕЙ МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В Ф13ИЧН01 КУЛЬТУРИ
У cmammi обтрунтовуютъея проблема розкриття cymHocmi формуеання моральных цтностей у процеа навчально-ешовноí роботи. i розеитку в тзнавалъшй дгяльноегт купьтуролояших погпядш студентге si спещальностг «фгзична культура».
У навчальному процеа та позааудиторнш д1яльносп варто розвивата професшне мислення студенпв на ochobí нових ocbíthíx технолопй, ефектавно здшенювата управлшня
