CC BY
19
3. Бех I. Д. Гумашстична педагопка як нова шноващйна парадигма / I. Д. Бех // Науковий вкник Миколашського
державного педагопчного ушверситету (Сер1я: Педагопчш науки): зб. наук, праць. — Миколаш: МДПУ, 2001,—Вин. IV.—294 с. '
4. Глузман А. В. Профессионально-педагогическая подготовка студентов университета: теория и путь
исследования: монография / А. В. Глузман. — К.: Поисково-издательское агентство, 1998. — 252 с.
5. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович.
— Минск: БГУ, 1976. — 176 с.
6. Свдоюмов В. Особисткний шдхвд як критерш шноващйносп педагопчних технолопй/ В. Свдоюмов, В.
Луценко //Пауков1 записиЮровоградського педагопчного ушверситету. —2001. —Ч. 1. —С. 21-26.
7. Кондрашова Л. В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися:
учебное пособие / Л. В. Кондрашова. — М.: Прометей, 1990. — 160 с.
8. Линенко А. Ф. Теор1я [ практика формування готовносп студенпв педагопчних вуз1в до профеайно! д1яльносп:
автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 - теор1я [ методика профеайно! освпл / А. Ф. Линенко. — К., 1996. — 44с.
9. Мороз А. Г. Формирование готовности к педагогической деятельности у молодых учителей / А. Г. Мороз /
Психолого-педагогические основы совершенствования подготовки специалистов в университете. — Днепропетровск: изд-во Днепропетровского ун-та, 1980. — С. 71-75.
УДК 371.212+371 ЛЗ Зоряна БЕРКИТА
ПОЕТАПШСТЬ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В П0ЧАТК0В01 ШКОЛИ ДО ОРГАНВАЦП РОБОТИ 3 П1ДРУЧНИКОМ
У cmammi виокремлено та охарактеризовано етапи тдготовки студентгв до оргатзаци роботы з тдручником на уроках у початковш школ1 з урахуванням мотивацшного, зм1стового та процесуального компонентгв готовностг.
В статье выделены и охарактеризированы этапы подготовки студентов к организации работы с учебником на уроках в начальной школе с учетом мотивационного, содержательного и процессуального компонентов готовности.
The given article divides and characterizes the stages of the student's training preparation for their work organizing with the manual during the study period of the primary school level considering the motivating, meaningful and proceeding components of readiness.
1нтегращя вищо! осв1ти Укра1ни у европейський та свгговий осв1тнш npocrip актуалпуе проблему вдосконалення професшно! гпдготовки майбутнього педагога. Професшна д1яльшсть учителя початково! школи в цшсному контексп педагопчно! д1яльносп мае сво! особливостк зумовлеш потребами i запитами uici ланки осв1ти — визнання молодшого школяра суб'ектом навчально! д1яльност1; органпашя навчально-виховиого процесу на компетентшсно ор1ентован1й ochobI; формування в учшв початково! школи ключових компетентностей, проввдна серед яких — у\пння вчитися, у тому чиаи працювати з гпдручником: створення умов для саморозвитку школяра та ш. Результатом тдготовки студент ¡в до професшно! д!яльносп е готовшсть майбутшх педагопв до цього виду д!яльносп, яка охоплюе мотивацшний, зм!стовий та процесуальний компоненти.
Проблема тдготовки вчителя початково! школи до орган nam! роботи з тдручником ниш викликае посилений штерес науковщв. Зокрема, особливого значения набувають методолопчн! засади тдготовки майбутшх фа\1вшв в умовах вищого навчального закладу (I. Бех, I. Зязюн, В. Кремень, В. Мадзкюн, Н. Ничкало, О. Савченко, О. Сухомлинська та ш.); педагопчш основи формування особистосп майбутнього вчителя (О. Абдул1на. В. Кравець, Н. Кузьмша, О. Мороз, А. Степанюк, Г. Терещук, В. Чайка та ш.); теоретико-методичш аспекти п1дготовки вчителя початково! школи (Н. BioiK. В. Бондар, Л. Коваль, Л. Петухова, О. Савченко, Г. Тарасенко, Л. Хомич, I. Шапошшкова).
Нами обгрунтовано педагопчн! умови п1дготовки студент1в до орган наш! роботи з тдручником. зокрема:
- збагачення зм1сту професшно-педагопчно! шдготовки системою знань п шдручникознавства 1 шдручникотворення в галуз1 початково! осв1ти та способ! в використання книги на уроках у початковш школ к
- дотримання поетапносп у шдготовщ майбутнього вчителя до оргашзацн роботи з шдручником;
- цшеспрямоване формування у майбутшх педагопв початково! школи комплексного вмшня використовувати шдручник як заело навчання;
- мотивацшне забезпечення процесу шдготовки студенпв до оргашзацн роботи з шдручником.
Мета епштпи полягае у виокремленш та характер ист и ш еташв шдготовки студент ¡в до оргашзацп роботи з шдручником у початковш школ! з урахуванням мотивацшного, з \1 ¡сто во го та процесуального компоненте готовносп.
Анагпз наявних шдход!в до обгрунтування еташв формування р1зного роду вмшь { навичок [1; 2; 3; 4; 5] дае нам шдстави видшити таю етапи шдготовки студент ¡в до оргашзацп роботи з шдручником:
- пропедевтично-мотивацшний (1-2 курс);
- шформацшно-змютовий (3-4 курс);
- операцшно-д1яльшсний (5 курс).
Узагальнена характеристика цих еташв представлена у табл. 1.
Таблиця 1
Поетапшстъ шдготовки майбутшх учителгв початково!'школи до оргашзацп
роботи з шдручником
Етапи шдготовки Завдання Навчальш дисциплши, у процесс вивчення яких реал1зуються завдання
Пропедевтично-мотивацшний (1-2 курс) - стимулювати штерес студент ¡в до шдручника як засобу навчання; - ознайомити з будовою навчально! книги, II функцюнальним призначенням та роботою з шдручником як методом навчання «Вступ до педагопчно! професп». «Загальш основи педагогики», «1стор1я педагопки», «Загальна психолопя», «Вп<ова 1 педагопчна психолопя», «Дидактика»; пропедевтична педагопчна практика
1нформацшно-змютовий (3-4 курс) - ознайомити и способами використання шдручника на уроках у початковш школ!; - формувати вмшня здшенювати дидактико-методичний аналп окремих структурних компонент ¡в навчально! книги «Педагопчш технологи», методики викладання оевптах галузей у початковш школ! («Мови \ л!тература», «Математика», «Людина \ свт>); пропедевтична педагопчна практика; активна педагопчна практика
Операцшно-д1яльшсний (5 курс) - поглибити 1 систематизувати знания студенпв ¿з шдручникознавства та шдручникотворення в початковш оевт; - ознайомити майбутшх педагопв ¿з методами аналпу й оцшювання навчально! книги; - сформувати комплексне вмшня оргашзувати роботу з шдручником у початковш школ! «Шдручник для початково! школи: дидактико-методичний аспект», «1нноваци в початковш оевт»; педагопчш технолоп! викладання оевтпх галузей у початковш школ!; виробнича педагопчна практика
На кожному з еташв ми формували три компоненти готовносп майбутшх учител1в початково! школи до оргашзацн роботи з шдручником — мотивацшний, змютовий та процесуальний, проте на пропедевтично-мотивацшному домшував мотивацшний, на шформацшно-змютовому — змютовий, а на операцшно-д!яльшсному провщне \псце посщав процесуальний компонент готовност!
Пропедеетично-мотиеацшний етап е основою для реал наш! ¡нших еташв. Його виокремлення базуеться на положены про те, що учитель початкових клаав мае так «вчити й виховувати дитину, щоб вона у майбутньому зумиа навчатись сама, щоб вщчула задоволення вщ власного розвитку, мала мотиващю до шзнання св1ту та творчо! самод1яльносп» [6, с. 273].
Мета цього етапу — стимулювати в майбутшх учител1в ¡нтерес до шдручника як засобу навчання та оргашзацн роботи з ним на уроках у початковш школи закршити позитивне ставлення до цього виду д!яльносп. На даному еташ важливо збагатити знания студент!в про об'ект д1яльносп (тобто про шдручник) та способи його використання.
Пропедевтично-мотивацшний етап реагпзуеться у процеа викладання таких навчальних дисципл1н як «Вступ до педагопчно! професн», «Дидактика», «1стор1я педагопки» та ш. Зокрема, п1д час вивчення курсу «Вступ до педагоггчног професп» важливо сформувати у студент!в думку про те, що для майбутнього вчителя умшня вчитися, поповнювати сво! знания упродовж усього життя — не просто важливе, а професшно важливе в\пння. адже, як зазначав В. Сухомлинський, педагог живе до того часу, поки в1н вчиться; як тшьки в1н перестае вчитися, у ньому помирае вчитель. Опрацювавши теми «Професшна д1ялыпсть { особиспсть педагога», «Шдготовка вчителя у вищому педагопчному навчальному заклад1 осв1ти», «Професшне сп1лкування у структур! д1яльност1 педагога. Технолопя профес1йно-педагопчного спшкування», «Профес1йне самовиховання майбутнього учителя», майбутн1 педагоги осмислювали з\пст понять «культура розумово! пращ», «наукова оргашзащя прац1», «робота майбутнього вчителя з книгою», «техшка особисто! розумово! пращ».
Шд час вивчення курсу «Дидактика» студента факультету шдготовки вчител!в початкових клас!в ознайомлювалися з такими темами: «Пщручник для школи першого ступеня», «Методи навчання». У процес! вивчення цих тем майбутш педагоги поглиблювали знания про шкшьний п!дручник як зас!б навчання; найважлив!пи характеристики навчально! книги, адресовано! молодшим школярам; функцн п!дручника; його структуру; мюце п!дручника у систем! навчально-методичного комплексу; роботу з п!дручником як метод навчання.
ГПд час проходження педагоггчно'г практики майбутн! вчител! вщвщували дитячу б!бл!отеку, знайомилися !з науковими фондами та правилами роботи з ними.
3 метою формування стшко! мотиваци до орган!зац!! роботи з шдручником, усвщомлення !! значущост! студентам пропонувалися таю завдання:
• Доповнпъ перел!к орипнальних метод!в ! прийом!в навчання, яю можна використати при опрацюванш опов!дання С. Гуцала «Перебите крило»:
- прослуховування звукозапису голоав р!зних птах!в, розгляд фото !з зображенням
птах!в;
- анал!з приставив, д!браних за певною тематикою (пихапсть, хвалькуват!сть, зазнайство);
Дайте методичний коментар проведенш робот!.
• Чому в умовах шформацшного суспшьства особливо важливо формувати у студекпв ум!ння оргашзувати роботу з п!дручником?
У процес! вивчення «Загалъних основ педагогти» широко застосовувалося моделювання педагопчних ситуац!й. Наприклад:
• Йде урок «Я 1 Укршна». Учитель щкаво розповщае про тваринний св1т, зачитуе уривки з книг, що викликають у д1тей значний штерес. Педагог рекомендуе школярам прочитати книги, з яких вш цитував уривки, 1 диктуе для запису в зошитах назви книжок. У цей час учень шдшмае руку:
— Слухаю тебе, — говорить учитель.
— А ось ще одна щкава книга..., — каже учень.
— С ¡дай 1 помовчи, — рпко об1рвав учитель.
Обтрунтуйте з педагоггчног позици Ваше ставлення до застосованих учителем методгв.
Змоделюйте, як би ви вчинили на мгсцг вчителя?
3 огляду на те, що студенти третього-четвертого курс ¡в вивчають дисциплши, яю поадають прюритетне \псце у шдготовщ майбутшх педагопв до оргашзацм роботи з шдручником (методики викладання освптах галузей у початковш шксш: «Мови \ лп-ература», «Математика», «Людина 1 свт> та ш.), метою тформацшно-змктоеого етапу е реагпзащя насамперед процесуального компонента, тобто ознайомлення майбутшх педагопв и способами використання шдручника на уроках у початковш школк формування в них умшня здшснювати дидактико-методичний анал1з окремих структурних компоненпв навчально! книги.
Опрацьовуючи курс «Методика викладання математики», майбутш педагоги трансформували вщомосп з шдручникознавства на конкретну навчальну книгу — з математики: аналпували чинш програми початкового курсу математики та вставляли змют цих програм з шдручником (шд час ознайомлення п темами «Початковий курс математики як навчальний предмет»); характеризували книгу як основний зас1б навчання (тема «Засоби навчання математики в початкових класах»); розробляли конспекта уроку п використанням шдручника («Оргашзащя навчання математики»),
Осюльки пропедевтична шдготовка учшв до засвоення нових знань потребуе наявносп шдготовчих вправ, яю не завжди е в шдручниках, тому необхщно сформувати у студент!в вмшня конструювати вправи певного виду. Такий шдхщ передбачав не лише знания структури навчального процесу, але й умшня здшснювати анал1з матер1алу шдручника.
Важливо донести до свщомосп студент!в значупцсть прийому переформулювання задачт Вмшня перебудувати завдання передбачае вшьне володшня матер1алом предмета, певну методичну культуру, бачення вщношень \пж величинами, яю спочатку непом1тш. Цей прийом допомагае шд час розв'язування задач, тому майбутш педагоги мають ним оволод1ти на належному р1вш.
Для формування у студенев умшня переформулювання задач1 важливо:
1. Ознайомити 1х п деякими аспектами ще! д1яльностг використання синошм1в; переклад тексту задач1 на шшу мову (формула, схема тощо); розкриття змюту термша; доповнення тексту пояснювальними словами; видшення головного шляхом усунення несуттево! шформацп: використання закошв лопки.
2. Скласти словники взаемозамшних ел ¡в (ввдношення, лопка), яю використовуються в початковш школт
Чимал1 можливосп щодо реалпацп процесуального компонента готовносп майбутшх учител1в початково! школи до оргашзацн роботи з шдручником \пстить навчальний курс «Методика викладання украТнсъкоТ мови». Опрацьовуючи модуль «Науков1 основи методики навчання грамота», студенти ознайомлювалися з ютор1ею виникнення та розвитку метод1в навчання читати \ писати, з рпними способами читання, методикою р1зних вид1в читання (на леюцях { практичних заняттях); на лабораторних заняттях вони аналпували уроки, а в перюд педпрактики — проводили уроки читання за самостшно розробленими конспектами.
Працюючи над роздшом «Методика розвитку мовлення», майбутш педагоги аналпували стильов1 особливосп художшх те кет ¡в. з'ясовували з\пст поняття «текст», його
структуру (зачин, основна частина, юнщвка), р!зш типи текспв (розповщь, опис, \пркування). ознайомлювалися п видами вправ, методикою шдготовки учшв до написания р1зних вид1в перека^в (детального, стислого, виб1ркового, творчого). На практичних заняттях вони аналпували з\пст роздшв «Мова 1 мовлення», «Текст», «Розвиток мовлення», «Речения» у навчальних програмах з мови для 1-4 клаав та конкретизащю цього змюту у чинних шдручниках.
При опрацюванш модуля «Методика класного та позакласного читання» майбутш педагоги поглиблювали знания про основш якосп процесу читання, формування 1 розвиток умшь працювати над текстом, види читання, основш прийоми роботи над художшм текстом. На практичних заняттях вони ознайомлювалися з програмою та шдручниками з читання для 1-4 клаав. тематикою читання, вимогами до навичок читання 1 формування вмшь працювати з текстом, прийомами анагпзу змюту 1 художньо! мови твору; вони виявляли ставлення автора до зображуваного, з'ясовували основну думку твору; аналпували методичний апарат читанок.
Осюльки оргашзащя роботи з шдручником передбачае сформовашсть прийо\пв лопчного мислення, виклада1п розробляли 1 доводили до студент!в пам'ятки-поради, спещальш завдання, використання яких спрямовувалося на вироблення у майбутшх учител1в у\пнь анал1зувати лопчну структуру навчально! шформацм.
Наведемо зразки завдань на формування прийо\пв лопчного мислення:
• Проанал1зуйте наявн1 завдання, спрямован1 на роботу учшв з ¡люстративним матер1алом.
• Продумайте сер1ю запитань до шюстраци, яю допоможуть самост1йно отримати нову шформацш, зробити висновки.
• Запропонуйте юлька творчих завдань за змютом ¡люстрац!!'.
• Яю види читання застосовуватимете шд час вивчення укра1нсько1 народно! казки «П1вник 1 двое мишенят»? 3 якою метою?
• Пор1вняйте сшввщношення текстового та шюстративного матер1алу юлькох уроюв шдручника на початку навчального року 1 в кшщ (у 1-4 класах).
• Проанал1зуйте можливост1 ¡люстративного матер1алу п1дручника щодо формування у школ яр ¡в основних лопчних операц1й.
• На при клад 1 конкретно! шюстраци обгрунтуйте реал!защю основних функц!й !люстративного матер!алу.
• Проанал!зуйте завдання, запропонован! п!дручником до певного уроку. Встановггь !х змют ! мету; пор!вняйте за складшстю; вкаж!ть завдання, яю необх!дно виконати шд кер!вництвом учителя та самостшно; у клас! чи вдома; усно або письмово; !з використанням шюстраци чи без не!; з ор!ентащею на зразок.
У процеа роботи над роздшом «Методика вивчення мовно! теор!!» майбутн! педагоги анал!зували систему вправ, з'ясовували шзнавально-виховну ц!нн!сть шюстративного матер!алу, в!дпрацьовували методику орган!зац!! роботи !з вправами р!зних вид!в тощо.
1з ц!кав!стю виконували студента завдання за поданими темами. При цьому можлив! р!зн! вар!анти формулювання вправ, що розвивають у майбутшх педагопв ум!ння використовувати п!дручник у процеа п!дготовки ! проведения уроюв. Наприклад:
• Проанал!зуйте вправи, яю наводяться у шдручнику до певного уроку; сформулюйте тему, мету та завдання цього уроку. Перев!рте себе, використовуючи ввдповщну методичну лггературу.
• Розгляньте вправи, запропонован! до уроку (вказано сторшку шдручника), ! дайте вщповщь на питания: Чи вдало пщбрано ц! завдання? Яю вм!ння ! навички формуються у процес! !х виконання? Назв!ть вправи, яю треба виконувати шд кер!вництвом учителя (самостшно); у клас! (вдома); усно (письмово); за зразком (без нього).
На заняттях викладач! оргашзовували групову роботу, що не ильки допомагала студентам засво!ти прийоми використання п1дручника. але й розвивала !хне методичне
мислення, вмшня працювати колективно, здшснювати само- та взаемооцшку; застосовували колективне обговорення виконаних вправ.
Бшып складными для майбутшх учител1в були завдання творчого характеру — на внесения доповнень або змш у систему вправ шдручника. 3 шею метою студентам спочатку пропонувалися завдання на складання окремих вправ або 1х доб1рку з вщповвдно! л1тератури: складання аналопчних вправ; бшып легких або бшып складних пор1вняно п запропонованими; п розвивальним ефектом (на розвиток творчих можливостей учшв). Згодом використовувалися складшпп завдання: доповнити систему вправ п шдручника завданнями з певною метою (попередження типових помилок учшв; заповнення прогалин у систем! вправ; розробка диференцшованих завдань тощо).
Формуванню у студент ¡в штересу до зазначеного виду д1яльносп, сприяли таю методичш прийоми: «штриги», «переказ и змшою особи оповщача», «оживления картини», «озвучування», «пошук прикмет», «стилютичний експеримент», «колективне сшвпереживання», «емоцшне нагштання» тощо.
Суттево покращують шдготовку студент1в до оргашзацн роботи з шдручником таю види роботи: самостшний анагпз твору; постановка проблеми; проведения диспуту, семшару; самостшний доб1р матер1алу; шдготовка виступу (наприклад, на семшарО: творч1 роботи р1зного спрямування тощо.
Одним п основних завдань курсу «Я / Украша» було розвивати у студент1в вмшня самостшно працювати з науково-методичною л1тературою та навчальними пособниками. Опановуючи модуль «3\пст навчального курсу «Я I Украша» в початковш школЬ>, зокрема тему «Осповш принципи, методи, прийоми I засоби навчання природознавства», майбут1П вчител1 ознайомлювалися п методичними прийомами, 1х класифпшшею та методикою використання; засобами наочносп, що застосовуються у процесс навчання природознавства, та методикою 1х використання на урош.
Вивчаючи роздш «Методика формування природничих знань молодших школяр1в», студенти розробляли систему шзнавальних завдань, яю варто використовувати з метою вироблення у молодших школ яр ¡в умшь працювати з навчальною книгою.
Важливу роль у шдготовш майбутшх учител1в до оргашзацн роботи з шдручником вщграе педагоггчна практика. На передвипускному (IV) кура студенти проводили навчальну та позакласну роботу з рпних предмет!в. вщвщували й анал1зували уроки та позакласш заняття вчител1в, однокурсниюв; ознайомлювалися з необхщною навчально-методичною л1тературою; з допомогою методиспв та учител1в розробляли конспекта уроюв, добирали { виготовляли дидактичш матер ¡ал и; проводили пробш та зал1ков1 уроки.
Третш етап шдготовки майбутнього вчителя до оргашзацн роботи з шдручником — операцишо-д'шл ыисиий. Иого завдання — поглибити 1 систематизувати знания студент!в ¿з шдручникознавства та шдручникотворення; ознайомити 1х п методами анагпзу й ошнювання цього виду навчально! л1тератури; сформувати комплексне вмшня оргашзувати роботу з шдручником на уроках у початковш школт Домшуючу роль у розв'язанш поставлених завдань вщгравав курс «Шдручник для початковоХ школы: дидактико-методичний аспект», змют якого охоплюе таю теми: з ¡сторп створення шюльного шдручника: шдручник для початково! школи як модель процесу навчання; функцн шдручника: структура шдручника: аналп \ оцшювання шкшьних шдручниюв; оргашзащя роботи з шдручником на уроках у початковш школ к формування у молодших школяр1в умшня працювати з шдручником.
Доцшьними у процеа вивчення курсу виявилися таю види роботи:
- шдб1р «щкавинок» п шдручникотворення та шдручникознавства;
- аналп педагопчних ситуацш;
- складання пам'яток, ал го ритм ¡в. що стосуються роботи з шдручником;
- шдб1р загадок, приставив, приказок, висловлювань про шдручник та роботу з ним;
- оформления каталогу статей перюдичних видань;
- розробка фрагмент!в уроюв, виховних заход1в, присвячених робот1 з шдручником:
- складання тестових завдань п певно! теми;
- шдготовка реферапв, повадомлень тощо;
- виконання шдивщуальних начал ьно-досл1д них завдань;
- виконання курсових, дипломних, мапстерських робщ
- самостшне опрацювання окремих тем з курсу;
- написания есе на тему: «Пщручник для початково! школи. Яким йому бути?» тощо. Таким чином, шдготовка студент!в до оргашзацн роботи з шдручником передбачала
певну поетапшсть II реал1зацн — пропедевтично-мотивацшний, шформашйно-д1яльшсний та оиерашйно-^пстовий етапи, на кожному п яких використовувалися в1диов1дш форми оргашзацн навчання та спешальш методи 1 прийоми, що у взаемозв'язку забезпечували формування основних компонента готовносп до зазначеного виду д1яльносп — мотивашйного. аистового та процесуального. Розроблена методика була апробована у процеа ирофесшно! шдготовки майбутшх учител1в початково! школи Тернопшьського нашонального педагопчного ушверситету ¡меш Володимира Гнатюка, Переяслав-Хмельницького державного педагопчного ушверситету ¡меш Григор1я Сковороди, Луганського нашонального педагопчного ушверситету ¡меш Тараса Шевченка та Чершвецького нащонального ушверситету ¡меш Юр1я Федьковича.
Подальшого дослщження потребуе розробка дидактико-методичного забезпечення кожного ¿з виокремлених еташв п1дготовки майбутн1х студент!в до використання п1дручника у початковш школ1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабанский Ю. К. Методы стимулирования учебной деятельности школьника / Ю. К. Бабанский // Советская педагогика. — 1980. — № 3. — С. 99-106.
2. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. — М.: Политиздат, 1975. — 304 с.
3. Навчальний процес у вшцш педагопчшй шкот: навчальний помбник. — К.: НПУ ш. М. П. Драгоманова, 2001. — 337 с.
4. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологи / С. Л. Рубинштейн. — М.: Просвещение, 1989. — Т. 2. — 596 с.
5. Талызина Н. Ф. Управление процессом усвоения знаний / Н. Ф. Талызина. — М.: Педагогика, 1975. — 343 с.
6. Чернилевский Д. В. Дидактические технологии в высшей школе: учеб. пособие для вузов / Д. В. Чернилевский. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. —437 с.
УДК 371.13:004 Любов ПСТУХОВА
ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ 1НФОРМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В П0ЧАТК0В01 ШКОЛИ
У cmammi здшснено дидактичный аналгз авторсъкоХ моделг формування тформатичних компетентностей у майбутшх учителгв початковог школи. Автор розкривае особливостг оргатзаци навчання з використанням тформацшно-комуткацшних технологш.
В статье осуществлено дидактический анализ авторской модели формирования информатических компетентностей у будущих учителей начальной школы. Автор раскрывает особенности организации обучения с использованием информационно-коммуникационных технологий.
The article opens up the didactic analysis of authorial model of formation informative competences in future teachers of primary school. The author exposes the features of organization the studying with the use of informative-communicative technologies.
На сучасному erani розвитку сусшльства посилюються позици демократично! взаемоди, сшвробтшцтва, творчостг Ми роздшяемо думку ряду дослщниюв у галуз1 шдготовки педагопчних кадр1в у тому, що педагопчну профеаю можна опанувати лише на шдивщуально-творчому piBHi. При цьому доцшьно, на наш погляд, розглядати i о со б и спсть вчителя-практика, i майбутнього вчителя як персошфшацп нормативно! д1яльносп, як носив
