Використання проблемно-дослідницького методу навчання студентів при викладанні гістології, цитології та ембріології Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

МЕДИЧНА ОСВ1ТА

© Раскалей В. Б., Рудюк Т. Я., Щербак Л. Ф., Козак Г. I., Божко О. Г. УДК 378. 147-057. 875:[611-013+611-018/. 018. 1

Раскалей В. Б., Рудюк Т. Я., Щербак Л. Ф., Козак Г. I., Божко О. Г. ВИКОРИСТАННЯ ПРОБЛЕМНО-ДОСЛ1ДНИЦЬКОГО МЕТОДУ НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В ПРИ ВИКЛАДАНН1 ПСТОЛОГП, цитологи та ембрюлогп Нацюнальний медичний унiверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. Кшв)

Вступ. Проблемно-дослiдницький метод орга-ызаци науково-дослiдницькоI дiяльностi студентiв - це метод активного проблемно-ситуативного ана-лiзу, який передбачае створення викладачем разом зi студентами проблемних ситуацiй, спонукае 1х до самостiйноI практично! роботи та заснований на на-вчанн шляхом вирiшення конкретних проблемних ситуацм [1, 2]. Цей метод вдало поеднуе навчальну й аналггичну дiяльнiсть, належить до неiгрових iмiта-цмних активних методiв навчання. По суп цей метод спрямований на поглиблене розумiння реальних проблемних ситуацiй, як виникатимуть у майбутнiй професiйнiй дiяльностi студентiв i тому викладач разом iз студентами, через постановку проблемно) ситуаци спонукае !х до збирання та систематизаци фактiв (фактичний матерiал студенти добирають з книг або експерименту), пошуково! дiяльностi (ана-лiзу фактiв, постановку проблеми та шляхи !! ви-рiшення), органiзацii творчо!, самостiйноi роботи, постановки проблемного завдання iз зазначенням мети роботи (проблемы ситуаци виникають пiд час виконання навчальних завдань, що мають не ттьки теоретичне, але й практичне значення [3, 4]. При цьому формуеться високий рiвень проблемностг властивий для дiяльностi в новiй ситуаци, алгоритм яко! невiдомий.

lсторiя методу бере початок з античних чаЫв, коли Сократ першим почав викладати риторику I мiркувати про споЫб життя. Бесiди Сократа з учня-ми, спори з опонентами i нинi викликають iнтерес. Достатньо пригадати лише його блискучий i завжди сучасний афоризм: «Заговори, щоб я тебе побачив».

Праотцями сучасного методу аналiзу проблемних ситуацiй можна вважати царя Соломона, 1суса Христа, геыальы притчi, яких побудованi за принципом аналiзу ситуацiй [5, 6].

Дидактичн особливостi проблемного навчання розроблено в працях М. I. Махмутова, О. М. Матюш-юна, М. М. Скатюна, I. Я. Лернера, П. Я. Гальперша, Н. В. ТализЫа, В. В. Давидова, С. Д. Максименка та шших вчених. Зокрема розкрито вимоги до навчальних проблем, етапи !х розв'язання, способи створення проблемних ситуацм, суть понять «проблем-не завдання», «проблемна ситуа^я», «проблемне запитання».

Науково-дослщницька дiяльнiсть шляхом застосу-вання проблемних ситуацм активiзуе мислення студенев та слугуе !х психологiчному розвитку [7, 8, 9].

Засобом управлшня мисленням студентiв е система заздалегщь пiдготовлених викладачiв проблемних та Ыформацмних запитань.

Слiд звернути увагу на спецiальну технологiю роботи з проблемними ситуа^ями в навчальному процесс тi кого навчають, аналiзують проблему са-мостiйно, намагаючись з отримано! iнформацii здо-бути сптьне !! вирiшення.

Навчання пошуку i формування проблеми е прин-циповим у застосуванн цього методу.

• Пщ час використання цього методу навчання викладач активiзуе такi види дiяльностi студентiв:

• репродуктивну ^яльнють за певною схемою);

• евристичну (пюля знайомства з загальними принципами виршення ситуацii студенти мають са-мостiйно знайти конкретну схему дм);

• дослiдницьку (самостiйно ставлять собi завдання, якi потрiбно розв'язати i висилають мету навчання).

Для створення проблемно! ситуаци можна вико-ристовувати наступи прийоми:

• пряма постановка проблеми;

• проблемне завдання у виглядi питання;

• повщомлення Ыформаци, яка мiстить супер-ечнiсть, повщомлення протилежних думок з будь-якого питання;

• звернення уваги на те чи шше життеве явище, яке потрiбно пояснити;

• повщомлення фак^в, якi викликають непорозумiння;

• ствставлення життевих знань з науковими.

Професор Пол Лоуренс у 50 роках минулого столбя так висловився про навчання через постановку проблемно! ситуаци: «Гарна проблемна ситуа^я - це транспорт, що ввозить в аудитор^ уламок реального життя, аби дати студентам i викладачевi можли-вють його обробити [10]. Це яюр що не дае вщрва-тись вiд землi науковим теорiям. Це опис складних ситуацiй, якi потрiбно достеменно розiбрати на час-тини й знову зiбрати для !х повного розумЫня».

Вирiзняють такi етапи методу:

< визначення проблемно! ситуацii;

Етапи заняття:

Етапи та !х функцп ДИ викладача Дм студент1в Методичне забезпечення

1. Пщготовчий етап 1. Приймае орган1зац1йн1 р1шення перед початком заняття: ч1тко визначае проблему або тему. 2. Розробляе сценарм заняття. 3. Визначае основы та допом1жн1 матер1али для п1дготовки. 4. Пояснюе завдання та критерп оц1нювання результат1в роботи в груш. 5. Подтяе студен™ на проблемно-досл1дницьк1 групи. 1. Об'еднуються у коло навколо стола. 2. Знайомляться 1з основними та допом1жними матер1алами для п1дготовки. Список рекомендовано! л1тератури, адреси веб-сторшок, кафедральний 1нформац1йний сайт, методична вказ1вка для студент1в.

2. Основний етап 1. Доводить змют завдання. 2. Щоби зб1льшити появу нових 1дей, оголошуе паузу на деюлька хвилин 1 пот1м розпочинае знову. 3. Оргашзовуе цикл1чн1сть висунення 1дей учасниками групи, слщкуе, щоб ще! не повторювалися. 5. Заохочуе кожного студента групи до роботи, спрямовуе хщ дискусп, яка не повинна виходити за рамки етики 1 коректност! 6. Рееструе (записуе) ус1 висловлен1 ц1нн1 думки 1 ким запропонован1. 7. Пропонуе грут прийняти остаточне вир1шення поставлено! проблеми. 9. Визначае доповщача в кожн1й проблемно-досл1дницьк1й груп1. 1. Обдумують сво! ще!; 2. Формулюють 1 записують сво! ще!, як1 запропонують; 3. Секретар ф1ксуе або запам'ятовуе ще!. 5. Обговорюють висунут1 ще! учасниками групи, !х анал1зують та вщбирають з них найб1льш рацюнальш з погляду б1льшост1 учасник1в. Автор ще!, може пояснити свою думку. 6. Визначають прюритети 1 колективно обирають найцшшшу 1дею, що задовольняе ус1х учасник1в обговорення. 7. Доповщають 1 обГрунтовують обрану 1дею. Ситуац1йна задача. Мультимедмш презентацп.

3. Пщсумковий етап 1. Оцшюе засвоен1 вм1ння кожного студента та групи у цтому. 2. Оцшюе професмний р1вень дискусп та активнють кожного студента. 3. Оцшюе чи вир1шена проблемна ситуац1я (чи досягнута мета), чи в1рно були вибраш п1дходи, критерп вир1шення проблеми. 4. Визначае пщсумковий бал усп1шност1 кожного студента. 1. Отримуе оцшку викладача у балах. 2. Отримуе завдання на наступне заняття. Шкала оц1нювання знань 1 вмшь студент1в

< в^р дослiдних прийомiв;

< збирання необхщно! iнформацiI;

< аналiз результатiв кожного члена робочо! групи;

< порiвняльний аналiз отриманих результатiв;

< формування ппотези;

< додатково! лiтератури;

< завершення дослщження [11, 12].

Мета. Дослщити результати впливу викорис-тання проблемно-дослщницького методу на якiсть навчання студен^в-медиюв iноземних груп вищого навчального закладу.

Осв^ш цiлi проблемно-дослiдницького методу.

Дослщити процес ухвалення ршень групою.

Засво!ти ефективну поведiнку кожного в колек-тивi для досягнення згоди при виршены групового завдання.

Отримати Ыформа^ю про партнерiв по комуы-кацiI, керiвництва й домiнування у групг

Посилити згуртованiсть групи.

Сформувати здатност до взаeмодiI та комункацп.

Дiйти згоди в ухваленнi групового ршення.

Отримання навичок презентацiI.

Залучення кожного студента до активно! тзна-вально! дiяльностi.

Активiзацiя самостмно! тзнавально! дiяльностi студентiв.

Пiдвищення мотиваци до навчального процесу.

Об'ект i методи дослщження. Для до^джен-ня були обранi 2 групи студентiв-iноземцiв другого курсу медичного факультету. Загальна ктькють студенев складала 26 чоловк, по 13 у кожнiй групк Для порiвняння результатiв оцiнювання були обран 2 рiвноцiннi за складнютю i об'емом теми одного роз-дiлу пстологи, цитологи та ембрюлогп.

Матерiали методичного забезпечення: ситуа-цмна задача. Додатковi матерiали: демонстрацiйнi таблицу альбоми, мiкроскопiчнi препарати, список рекомендовано! лтератури, адреси веб-сторiнок, кафедральний шформацмний сайт, методичнi вка-зiвки для студенев.

Результати дослiджень та Тх обговорення. Пiд час першого експериментального заняття ви-кладення матерiалу теми i опитування було прове-дене згщно стандартно! методики, описано! у мето-дичних розробках кафедри пстологи та ембрюлогп для викладацького складу. На момент закшчення заняття вс студенти у обох групах були опитаы, се-реднiй бал у першм групi складав 3,2, у друпй-2,85.

Матерiали методичного забезпечення основного (виробничого) етапу: А. Нетиповi ситуацiйнi задач!

1. Завдання для групи №1 - проблемна ситуацмна задача:

№ з/п Умова задач! Еталон в1дпов1дей

1. 1 До ендокринолога звернулась пац1ентка, в1ком 35 роюв, з1 скаргами на збтьшення маси т1ла, зниження 10 т1ла, брад1кард1ю, сух1сть шк1ри, випадшня волосся, ознаки пригн1чення функцп ЦНС, апатш. Огляд хворо! виявив збтьшення розм1р1в щитопод1бно! залози. Лабораторн1 досл1дження показали п1двищений р1вень тиреотропного гормону I зниження р1вня тироксину. Пстолопчне досл1дження б1оптату залози виявило збтьшення ктькост фол1кул1в I к1лькост1 кл1тин у !х склад1. Фол1кулярний еттелм стае призматичним. 1нтрафол1кулярний коло!д вакуол1зований, слабко оксиф1льний. Ст1нки б1льшост1 фол1кул1в спадаються й формують складки.

2. Проанал1зуйте ситуац1ю. 2. Найв1рог1дн1шою причиною описано! патологи е ал1ментарна недостатнють йоду. Йододеф1цит порушуе процес синтезу тирошшв тироцитами. Зменшення р1вня три- I тетрайодтирошшв у кров1 призводить до збтьшення синтезу тирол1бер1ну нейросекреторними кл1тинами мед1обазального г1поталамусу, I як наслщок, -п1двищення р1вня тиреотропного гормону аденоппоф1зу. ТТГ стимулюе активнють тироцит1в (принцип зворотнього зв'язку). В результат! цього збтьшуеться секреторна активнють тироцит1в I !х р1ст. Кштини набувають призматично! форми. За умов йододефщиту активац1я синтезу не призводить до збтьшення ктькост коло!ду, внаслщок чого в1н стае б1льш рщким. На г1столог1чному препарат! це проявляеться слабкою оксифкшею коло!да, а також його вакуол1зац1ею. Часто трапляються фол1кули недостатньо заповнен1 коло!дом. Ст1нки таких фол1кул1в спадаються I утворюють складки. Кр1м ппертрофп тиреоцит1в в1дбуваеться збтьшення !х к1лькост1 I утворення нових фолкушв. Таким чином р1ст залози при дашй патологи в1дбуваеться за рахунок збтьшення ктькост I розм1р1в елемент1в паренх1ми (так званий, паренх1матозний зоб).

2. 1 На г1столог1чному препарат!, забарвленому гематоксилшом-еозином, розр1зняють дв1 частини, яю мають р1зну будову: юркову I мозкову. У к1рков1й речовиш тяж1 секреторних кп1тин посл1довно розташовуються у вигляд1 кпубочк1в, пучк1в I с1тки, формуючи три зони. У середшй (пучков1й) зон1 серед великих св1тлих кп1тин !з пухирчастою цитоплазмою трапляються темы, др1бн1 кп1тини, цитоплазма яких мае гомогенну структуру I пол1хроматофтьний вщтшок.

2. Яка залоза дослщжувалась? Надниркова залоза. Досл1джувалась к1ркова речовина, котра подтяеться на клубочкову, пучкову I атчасту зони, у яких тяж1 гландулоцит1в мають р1зний характер розташування, р1зн1 розм1ри I вмют л1п1дних включень, що зумовлюе штенсивнють забарвлення.

Поясн1ть характер забарвлення описаних кл1тин. При забарвленн1 препарату гематоксил1ном I еозином л1пщн1 включення не забарвлюються I тому мають вигляд св1тлих пухирц1в, надаючи цитоплазм! вакуал1зованого вигляду. Чим бтьше включень, тим св1тл1шою е цитоплазма. Кр1м того, невеликий вмют РНК, велика ктькють м1тохондр1й забезпечують оксиф1л1ю м1жвакуолярних д1лянок.

Яке функц1ональне значення цих кл1тин? Др1бн1 темн1 кл1тини м1стять значно бтьше рибосом, на яких вщбуваеться синтез специф1чних б1лк1в-фермент1в, необх1дних для подальшого стеро!догенезу. Високий вм1ст РНК забезпечуе базофтьний в1дт1нок цитоплазми цих кштин. Субстратом для синтезу кортикостеро!д1в слугуе холестерин, який ендокриноцити активно захоплюють !з кров1 у скпад1 л1попроте!н1в низько! щ1льност1. Дал1 л1попроте!ни гщрол1зуються у л1зосомах I накопичуються у лтщних краплях. Ферментн1 системи стеро!догенезу локал1зуються у м1тохондр1ях (початковий етап синтезу) I на зовшшшй поверхш мембран гладко! ендоплазматично! с1тки, внаслщок чого синтезоваш гормони потрапляють безпосередньо в палоплазму. Виведення секрету вщбуваеться пост1йно по м1р1 синтезу, так як л1пщш сполуки здатн1 втьно проникати через плазмолему. Л1п1дн1 крапл1 у цих кп1тинах е субстратом для синтезу гормону. Беручи до уваги, що стерощш гормони не накопичуються у кштинах, а видтяються !з них безперервно, можна припустити, що темш др1бн1 кп1тини не е функцюнально активними, як1 знаходяться на початковм стад1! нагромадження секрету. 1мов1рн1ше це - мало диференцмоваш кп1тини. Як1 т1льки включаються в процес стеро!дного синтезу.

Активнють опитуваних була низькою, за винятком двох студенпв, якi намагались вщповщати на всi поставлен питання, а не лише на т^ якi були зверненi до них особисто. При виникнен суперечливих питань дискуем не розвивались через низьку активнiсть I недостатню теоретичну i практичну пiдготовленiсть

опитуваних. Вщсутня була поглиблена зацкавле-нiсть питаннями теми у вЫх студентiв обох груп, що засвщчувало !х формальне ставлення до заняття I незацкавленють ним, ймовiрно через наявнiсть ва-гомiших проблем чи цiкавiших моменпв поза прак-тичним заняттям. На наступне заняття студенти

Шкала о^нювання знань студенев

Критери оцнювання знать студенев

№ п/п П1Б студента Професмш вм1ння Практичш навички Теоретичш знання 1ндивщуальна активн1сть студента Навички м1ж-особистюно! комушкацп Само-ст1йна робота Сума бал1в

Максимальна юльюсть бал1в 5 5 4 3 3 4 24

Група № 1

1.

2.

3.

Група №2

4.

5.

6.

22-24бал1в 5 «в1дм1нно»

17-21 бали 4 «добре»

14-16 бал1в 3 «задовтьно»

Менше 13бал1в 2 «незадовтьно»

звичним способом отримали завдання з наступно',' теми без попередження про можливi змши форми заняття для чистоти експерименту.

Друге експериментальне практичне заняття з наступно! теми з пстологи, цитологiI та ембрiологi,i розгорталось згiдно схеми проведення за штер-активним методом «проблемно-дослiдницький метод». Для налаштування на однорiдний iгровий робочий лад була проведена розминка протягом 20 хвилин з використанням морфолопчних коротких простих запитань, викладених у формi блщ-опитування. Набiр запитань в обох експерименталь-них групах був однаковим.

Розминка досягла значного пожвавлення серед студенев, як 1-! групи, заняття з якою проводилось на 2-й пар^ так i у 2-й групi, заняття у яко! було на 4-й парк

Результатом попередньо! розминки стало зна-чне зменшення проявiв втоми i поява зацiкавленостi у заняттi. ВЫ студенти у обох групах були мотивован i заохоченi у проведены наступних етапiв практичного заняття. На початковому етап студентiв у кожнт групi було подiлено на 2 пщгрупи з обранням секретаря, до функцм якого входило фксування спiльно генерованих iдей. Викладач виконував функцiI про-вiдного експерта. Була чггко сформульована тема заняття з визначенням цтей i найбтьш супереч-ливих моментiв. Проведене ознайомлення з осно-вними i допомiжними матерiалами для пiдготовки. Викладачем були пояснен завдання i критерiI оц^ нювання результатiв роботи в групг

На пiдготовчий етап було вщведено 20 хвилин робочого часу.

Наступний, основний етап почався з ознайомлення з низкою проблемних питань за темою заняття, включно

з вивченням i обговоренням мiкроскопiчних препара^в, варiанти вiдповiдей i рiшень до яких генерували студенти перших пщгруп протягом 5-ти хвилин з наступною аналiтичною оцiнкою цих варiантiв учасниками других пщгруп пщ коригуючим впливом викладача протягом наступних 20-ти хвилин. По™ групи функцiонально мiнялись i працювали за схемою протягом наступних 20-ти хвилин.

Останый, пiдсумковий етап був присвячений о^-нюванню засвоених вмiнь кожного студента i групи в цтому, професiйностi рiвня дискуси та активностi кожного студента, оцЫц ефективностi i повнотi виршення проблемностi ситуацп, визначенню пiдсумкового балу успшност кожного студента. За отриманими даними оцiнки успiшностi студентiв обох груп на другому експе-риментальному занятт слiд вiдмiтити зростання серед-нього балу у першiй груп з 3,3 до 4,1 i у другiй - з 2,8 до 3,9. Особливу увагу привертае значне пдвищення ак-тивностi вщстаючих студентiв (iз середнiм балом успш-ностi 2,5), яке проявилось масовим бажанням вдпо-вiдати на питання, генерувати вдповщ, обговорювати адекватнiсть запропонованих iдей. Важливим проявом зацiкавленостi темою заняття було виникнення дискусм при розгляд багаторiвневих суперечливих питань i активна участь у них вЫх членiв групи. Присутня була по-глиблена зацiкавленiсть питаннями теми з виникненням значних доповнень основного матерiалу з додаткових лгературних та електронних джерел, що засвiдчувало щиру зацiкавленiсть i вiдсутнiсть формального ставлен-ня до проведення заняття, повну змЫу попередньо! до-мiнанти на виршення поставлених задач.

Результатом використання проблемно-дослдниць-кого методу для проведення тематичного заняття з пстологи, цитологи та ембрюлоги стало зростання вЫх по-казникiв успiшностi засвоення матерiалу у всiх студентiв

експериментальних груп. Зацiкавленiсть i мотивованють, яка виникла пiд час другого експериментального заняття, мала тривалий стмкий характер, що ви^кало з активно! зацкавленост студент у темi наступного заняття.

Висновки. Педагогiчна ефективнiсть проблем-но-дослiдницького методу полягае в тому, що вш передбачае оволодшня професiйними знаннями шляхом самостмного вирiшення проблем, якi мю-тять дидактично обГрунтован та вщповщно пiдiбранi ситуацi!, а не пасивне прослуховування шформацп. Цей метод забезпечуе абстрактне мислення, яке сприяе пщготовц та ухваленню рiшень у складних ситуацiях i формуе вмiння використовувати набут теоретичнi знання.

Цей метод дае змогу отримати i засво!ти бть-ший обсяг iнформацi! за той самий час; оргаызува-ти набул знання в систему та використовувати !х для розв'язання завдань практично! дiяльностi; само-стiйно визначати мету й завдання Ыдивщуального вдосконалення з урахуванням особистюних про-фесмних iнтересiв та захоплень для виршення кон-кретних ситуацiй виробничо! дiяльностi; формувати й розвивати iнтерес до предмета; осмислити i правильно тлумачити л або iншi теоретичн положення або факти з практичного досвщу, необхiднi для об-Грунтування свое! позицi!.

Важливою особливiстю даного методу е його груповий характер; студент iз самого початку на-вчання звикае працювати в партнерських вщноси-нах iз колективом, формуючи в собi кориснi навики ствпрац з колегами по працi, що без сумыву вщпо-вiдае вимогам сптьно! дiяльностi в умовах усклад-нених професiйних задач.

Переваги проблемно-дослдницького методу:

- рiзноманiття джерел знання;

- творчий процес тзнання;

- форсований процес отримання знань;

- не ттьки навчальний метод ,але i виховний: про-фесiйне виховання,

- отримання принципово нових знань, метод до^джень;

- зв'язок теорп та практики.

Недолiки проблемно-досл 'щницького методу:

- витрати часу на пщготовку проблемних ситуацй

- обмеженiсть в рамках конкретно! ситуаци;

- потребуе постмного оновлення методичного забезпечення;

- потребуе вщ викладача певного досвiду, глибо-ких знань у проведеннi дискуси;

- потребуе вмiння викладача вщмовитись вiд влас-них суджень та бути неупередженими.

Лiтература

1. Вуюна Н. В. Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичний поабник / Н. В. Вуюна, Н. Л. Демен^евська, I. М. Суiзенко. - Хаюв, 2007. - 190 с.

2. Кашлев С. С. Технология интерактивного обучения / С. С. Кашлев. - Минск : Беларусский верасень, 2005. - 196 с.

3. Курятов В. М. Как организовать обучение в малых группах / В. М. Курятов. - СПб.: Педагогика, 2000. - 201 с.

4. Мшерян В. 6. Методичн основи подготовки та проведення навчальних занять в медичних ВУЗах / В. 6. Мшерян. - Ки!в, 2008. - 80 с.

5. Мельник В. В. Ытерак^я в осв^ньому процесс технолопя оргашзацп / В. В. Мельник // УправлЫня школою. - 2006. -№ 13. - С. 15-34.

6. Мельничук I. М. 1нтерактивне навчання у системi педагопчних технолопй вищо! школи / I. М. Мельничук // Професiоналiзм педагога в контекст бвропейського вибору Укра!ни : зб. статей за матерiалами мiжнар. наук. -практ. конф. (18-20 вересня 2008 р.). - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч. 2. - С. 15-19.

7. ^дласий I. П. Практична педагогка, або три технологи: штерактивний пщручник для педагопв ринково! системи освiти / I. П. Пiдласий. - К.: Слово, 2004. - 616 с.

8. Пометун О. Активы й штерактивш методи навчання: до питання про диферен^ацш понять / О. Пометун // Шляхи осв^и. - 2004. - № 3. - С. 10-16.

9. П'ятакова Г. П. Сучасш педагопчш технолоп! та методика !х застосування у вищм школi / Г. П. П'ятакова. Н. М. Заячкiвська. - Львiв, 2003. - С. 78-81.

10. Скрипник М. !нтерактивне навчання: основы поняття / Скрипник М. // !гри дорослих. Iнтерактивнi методи навчання / Скрипник М.; [ упоряд. Л. Галщина ]. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. - 128 с. - С. 30-44.

11. Тягло О. В. Критичне мислення / О. В. Тягло. - X.: ВГ «Основа», 2008. - 190 с.

12. Johnson D. Learning Together and Alone / D. Johnson, R. Johnson. - New Jersey : Prentice Hall, 2000. - 260 p.

УДК 378. 147-057. 875:[611-013+611-018/. 018. 1

ВИКОРИСТАННЯ ПРОБЛЕМНО-ДОСЛЩНИЦЬКОГО МЕТОДУ НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В ПРИ ВИКЛА-ДАНН1 ГЮТОЛОГИ, ЦИТОЛОГИ ТА ЕМБРЮЛОГП

Раскалей В. Б., РудюкТ. Я., Щербак Л. Ф., Козак Г. I., Божко О. Г.

Резюме. Робота присвячена вивченню результалв впровадження проблемно-дослiдницького методу навчання в процес викладання тематичних занять з пстологи, цитологи та ембрюлоги у групах шоземних студентiв. Встановлено, що обраний метод мав значний позитивний вплив на результати, отриман згщно розроблених критерпв оцiнки успiшностi навчання студенев. Якiснi i кiлькiснi показники дали пщставу до масштабнiшого використання наших напрацювань у практицi викладання истолоти, цитологи та ембрiологii у вищих медичних закладах.

Ключовi слова: штерактивы методи, проблемно-дослiдницький метод, навчальний процес, студенти.

УДК 378. 147-057. 875:[611-013+611-018/. 018. 1

ПРИМЕНЕНИЕ ПРОБЛЕМНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОГО МЕТОДА ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ ПРИ ПРЕПОДАВАНИИ ГИСТОЛОГИИ, ЦИТОЛОГИИ И ЭМБРИОЛОГИИ

Раскалей В. Б., Рудюк Т. Я., Щербак Л. Ф., Козак А. И., Божко Е. Г.

Резюме. Работа посвящена изучению результатов внедрения проблемно-исследовательского метода в процесс перподавания тематических занятий по гистологии, цитологии и эмбриологии в группах иностранных студентов. Установлено, что выбранный метод оказал значительное позитивное воздействие на результаты, полученные согласно разработанных критериев оценки успеваемости студентов. Качественные и количественные показатели явились основой масштабного использования наших наработок в практике преподавания гистологии, цитологии и эмбриологии.

Ключевые слова: интерактивные методы, проблемно-исследовательский метод, учебный процесс, студенты.

UDC 378. 147-057. 875:[611-013+611-018/. 018. 1

Use of Interactive Method «Problem-Research» for Teaching Histology, Cytology and Embryology

Raskaley V. B., Rudyuk T. Y., Scherbak L. Ph., Kozak H. I., Boghko O. G.

Abstract. The study is devoted to results of the introduction of interactive method "problem-research" in the process of teaching in histology, cytology and embryology in groups of foreign students. It was found that the chosen method had a significant positive impact on the results obtained according to the developed criteria for assessing students studying. Qualitative and quantitative indicators were the basis of our large-scale use of developments in teaching histology, cytology and embryology.

To study were selected 2 groups of foreign students second year of the medical faculty. The total number of students was 26 people, to 13 in each group. To compare the results of the evaluation were selected 2 equivalent in complexity and volume of subject one section histology, cytology and embryology.

Materials methodological support: situational problems. Extras: display table, blocks, microscopic preparations, and a list of recommended books, web addresses, cathedral informational website, and guidance for students.

At the preparatory stage was given 20 minutes of working time.

Next, the main stage began with the introduction of a number of issues on the topic of employment, including the study and discussion of microscopic preparations, choices and decisions which generated subgroups of students within the first 5 minutes, followed by an analytical evaluation of the participants of the second sub-options under the influence of Adjustment teacher for the next 20 minutes. Then a group of functionally changed and worked on the scheme in the next 20 minutes.

Last, the final stage was devoted to the evaluation of learned skills of each student and the group as a whole, professional discussion and activity level of each student, assessing the effectiveness and completeness of resolving problematic situations, determining the final score success of each student.

An important manifestation of interest in the topic of discussion was the emergence of classes when considering multi-controversial issues and actively participate in all of them members of the group. Present was a deep interest in matters subject to the emergence of significant additions basic material with additional literature and electronic sources, demonstrating that genuine interest and a lack of formal treatment for the class, a complete change of the previous dominant in solving problems.

The result of the use of problem-research method for thematic sessions on histology, cytology and embryology was the growth of all indicators of success of learning in students of all experimental groups. Interest and motivation, which occurred during the second experimental classes had long sustained that came out of the active students are interested in the topic of the next session.

Teaching problem-effectiveness research method is that it involves the acquisition of professional knowledge through independent problem solving that include didactic and grounded in accordance chosen situation, rather than passive listening information. This method provides an abstract thinking, which facilitates the preparation and decision-making in complex situations and creates the ability to use the acquired theoretical knowledge.

An important feature of this method is its group character; student from the beginning of training accustomed to work in partnership with staff, creating a useful skill collaboration with colleagues at work that no doubt comply with joint activities under complicated professional tasks.

Keywords: interactive methods, problem-research method, learning process, students.

Стаття надшшла 12. 05. 2014 р.