CC BY
15
УДК 811.11Г373
О.В. Касатк1на-Кубишк1на
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ КОЛОРОН1М1В В АНГЛОМОВНОМУ
МЕД1АДИСКУРС1
У статт1 розглядаються особливост1 мед1адискурсу, подаються визначення терм\на «дискурс» та зазначаються його р1зновиди. Робота розглядае колоротми як репрезентанти мовног св1домост1, досл1джуе семантичт особливост1 назв кольор1в в англгйськгй мовг, визначае функцп, якг виконують колоротми в англомовному мед1адискурс1.
Ключовi слова: дискурс, мед1адискурс, колоротм, семантика.
Сьогодш важко уявити сучасне суспшьство без засобiв масово! шформацп (ЗМ1), яю мщно увiйшли у його життя як важлива та впливова складова ланка. Вони е потужним засобом впливу на людський розум i свщомсть. При цьому вони створенi не тшьки для передачi вiдомостей та шформацп, але е активними учасниками суспшьно-пол^ичних та економiчних процеав, учасниками, що створюють ситуацп та формують настро! [4, с. 3].
Оскшьки мова ЗМ1 найбiльш швидко реагуе на всi змiни у суспшьнш свiдомостi, вiдображаючи стан останньо! i впливаючи на п формування, вивчення мови ЗМ1 в останш роки набуло особливо! актуальност1. Це обумовлено такими факторами, як ситуащя функщонування л^ературно! мови на рубеж столiть i прiоритетною для сучасно! науки тенденцiею розглядати мовний матерiал з комунiкативних позицiй, з огляду на репрезентащю знання мови у свщомосп людини i закономiрностi мовного спшкування. В цьому ракурсi дослщжуеться не мова, а дискурс. Варто зазначити, що на сьогодш оргашзащя дискурсу в ЗМ1 визначаеться параметрами рiзного «формату»: i притаманними мовнш комушкаци в цiлому, i необмежешстю власне масово! комушкацл.
В iерархii наукових тем, якi опрацьовуе сучасна фшолопя, дискурс i колористика посщають чи не найперше мiсце. В украшськш та зарубiжнiй лiнгвiстицi питання комушкативно-когштивно! природи дискурсу як багатовимiрного явища, особливостi його структури, диференцшш ознаки, специфiку функцiонування розглядали
H. Арутюнова, Ш. Баллi, М. Бахтш, Е. Бенвенiст, Г. Почепцов, Т. Радзiевська, В. Рiзун, О. Селiванова, К. Серажим, I. Соболева, С. Г. Тер-Мшасова, Дж. Фiлiпс, Дж. Фюке, Р. Ходж та шшь З'ясуванню лексико-семантичних особливостей кольоропозначень присвячеш фундаментальнi працi Ю. Адпресяна, Н. Бахшшо'!, Т. Михайлово!, С. Муляр, О. Рахшно'!, та iн. Вивченням кольоративiв у психологiчному аспектi займалася Р. Фрумкша, а вияв етнолшгвютичного чи нацiонально-культурного компонентiв кольоропозначень став предметом дослщження у роботах А. Вежбицько!, Дж. Джумаева та ш. Про вербалiзацiю кольору пишуть як про особливу предметну сферу (Г. Арнольд, А. Вежбицька), кольоропозначення аналiзують в аспект лексиколопчно! проблематики, стилютичних i, вужче, естетичних функцiй слова (I. Гете, О. Головша, С. Ларькова, В. Москович). Аналiзують тшр також з точки зору його екстралшгвально! мотивацп, зокрема в галузi психолiнгвiстики (К. Андреева,
I. Бреус, Т. Вендша, Л. 1ванов, I. Куликова, Ф. Шемякш та ш.). Проте питання особливостей використання кольороназв у медiа-дискурсi залишаеться актуальним.
Стаття мае на мет1 визначити специфшу функцiонування колоронiмiв у сучасному англомовному медiадискурсi. Поставлена мета передбачае реалiзацiю таких завдань: 1) дослiдити поняття «дискурс» та систематизувати сучаснi дефшщп поняття у контекстi мас-медiа; 2) дослщити семантичнi та прагматичнi особливосп кольороназв; 3) визначити особливостi функцюнування кольоропозначень у англомовних медiатекстах. Матерiалом розвiдки слугують статтi, вiдiбранi з штернетних новинних видань CNN.
На думку О. Кубряково'1, широке розповсюдження термiна «дискурс» зовсiм не означае, що за ним вже закршлений змiст, який можна вважати загальновживаним [7, с. 23], адже у сучаснш лшгвютичнш науцi немае едност поглядiв щодо тлумачення цього термша. Так, Н. Алефiренко визначае дискурс як сплав мовно'1 форми, знань i комушкативно-прагматично'1' ситуацп [1]; К. Серажим зазначае, що це складний соцюлшгвютичний феномен сучасного комушкативного середовища, який, по-перше, детермiнуеться (прямо чи опосередковано) його сощокультурними, полiтичними, прагматично-ситуативними, психологiчними та iншими чинниками, по-друге, мае «видиму» - лiнгвiстичну (зв'язний текст чи його синтаксично завершений семантично значущий фрагмент) та «невидиму» - екстралшгвютичну (знання про св^, думки, мету адресанта, необхiднi для розумшня цього тексту) структуру, а також характеризуеться спшьшстю свiту, який «будуеться» впродовж розгортання дискурсу його автором та штегруеться його рецитентом (слухачем, читачем тощо) [10]. Дослщжуючи поняття дискурсу у сучасному мовознавств^ I. Р. Корольов зазначае, що П. Серю визначае дискурс як е^валент поняття «мова», тобто будь-яке конкретне висловлювання, одиницю, що обсягом переважае фразу, теоретичний конструкт, призначений для дослiдження умов виробництва тексту, Ю. Браун - як текст, сконструйований мовцем для слухача, Ж. Гийому та Д. Мальдидье - як такий емтричний об'ект, з яким мае справу лшгвют, коли вш виявляе слiди суб'екта акту висловлювання, формальш елементи, що вказують на привласнення мови мовцем тощо [5]. Ми тдтримуемо думку Н. Д. Арутюновой яка визначае дискурс як зв'язний текст у його сукупносп з екстралшгвютичними - прагматичними, сощокультурними, психолшгвютичними та шшими факторами. Це мовлення, занурене в життя [3]. Таким чином, можна зробити висновок, що сучасна лшгвютика тд текстом загалом розумiе абстрактну, формальну конструкцiю, а пiд дискурсом розумiе рiзновиди ii актуалiзацii, розглянут з погляду ментальних процесiв у зв'язку з екстралшгвютичними факторами.
Отже, розглядатимемо дискурс у його широкому значенш як складне комушкативне явище, як усну мовленневу дiю з урахуванням ii сощального контексту, що дае вщомосп про учасникiв комушкацп та 1'хш характеристики, а також процеси виробництва й сприйняття повщомлення.
В основу класифшацп дискурсiв можна покласти рiзноманiтнi фактори: ступiнь формальносп спiлкування (С. Тюрiна), адресатний критерш (В. I. Карасик), ситуацiю, за яко'1' дискурс виникае (Ю. Габермас), канали шформацп (Г. Почепцов) тощо. До основних видiв дискурсу можна вщнести художнiй, науковий, корпоративний, релшйний, ритуальний, банкiвський, комп'ютерний, масово-iнформацiйний (медшний) дискурс тощо. Оскiльки чимало знань про дшсшсть надходить до сучасно'1' людини опосередковано, через ЗМ1, то найактуальшшим iз перерахованих вище видiв дискурсу, на наш погляд, е шформацшний або ж медiадискурс. Його важливють обумовлена й тим, що у його рамках вщбуваеться дiалог культур, в межах якого вщбуваеться реальний процес взаемодй представникiв рiзних культур, де кожен з учасниюв дiалогу залишаеться при сво'1'й думщ, але обох цей дiалог суттево збагачуе у чомусь.
Вс сучаснi типологл дискурсу так чи шакше видiляють дискурс ЗМI як самостшний тип дискурсу. Це обумовлено сощальною значимiстю те! комушкативно! сфери, яку репрезентуе даний тип дискурсу. Спираючись на головнi функцп ЗМ! в суспiльствi, якi виокремлюють в^чизняш i захiднi вченi, можна видшити наступнi функцп ЗМI: 1) шформативну, 2) соцiалiзуючу, 3) установлення «порядку денного», 4) пол^ичну, 5) впливу на свщомють, або формування громадсько! думки, 6) розважальну [8, с. 9]. Основними ж функщями дискурсу ЗМ^ на нашу думку, е шформативна i манiпулятивна.
У сучаснш лiнгвiстицi iснуе як мiнiмум два тдходи до визначення термiна «медiадискурс». Вiдповiдно до першого, медiа-дискурс - це специфiчний тип мовно-мисленнево! дiяльностi, яка характерна виключно для шформацшного поля мас-медiа [3]. У цьому розумшш слiд розрiзняти медiадискурс та iншi самостiйнi типи дискурсу, як, наприклад, полггичний, релiгiйний, науковий тощо. Вiдмiнностi мiж ними визначаються модифшащями параметрiв дискурсу: рiзними мовними практиками та комушкативними ситуацiями свое! реалiзацii. Вiдповiдно до другого тдходу, пiд медiадискурсом розумiють будь-який вид дискурсу, який реалiзуеться в межах масово! комушкацп, що продукуеться ЗМ! Так, можна говорити про пол^ичний, релшйний та iншi медiадискурси. Маеться на уваз^ що для свое! реалiзацii зазначенi типи iнституцiйного дискурсу допускають наявнiсть вiдносно сталого набору практик виробництва, трансляцп i штерпретацп масово! шформацп [6, с. 15].
Широке використання мовних одиниць на позначення кольору у медiадискурсi на сьогодш е беззаперечним фактом. Колiрна лексика часто слугувала об'ектом дослщження в лiнгвiстицi. Лiнгвiсти вважають дослщження лексичного складу мови через виокремлення та всебiчне вивчення окремих лексичних мiкросистем надзвичайно важливим для подальшого здiйснення систематизаци лексики. Вивчення кшьюсного та яюсного складу множини колiрних позначень у тiй чи шшш мовi та !хньо! спiввiднесеностi з колiрним досвiдом носив мови займае одне з чшьних мiсць у рiзних галузях лшгвютично! науки. I! розглядали в рiзноманiтних аспектах: вивчалися мехашзми номшаци колiрного простору ноаями рiзних мов, походження кольороназв, особливосп !хнього функцiонування. Здiйснювалися спроби дослщити появу колiрного вокабулярiю в мовi як такого, порiвняти колiрнi лексикони рiзних мов i дослiдити еволющю !х виникнення в мовах св^, розроблялися рiзноманiтнi класифiкацii позначень кольору, проводився зютавний аналiз лексичних мшросистем кольороназв рiзних мов, дослiджувалися можливосп адекватного добору лексичних одиниць при перекладi на iншi мови та стилютичш особливостi !хнього вживання тощо. Мовознавщ, типологи, етимологи, лексикологи, семасюлоги в ходi дослiдження десяткiв мов прийшли до висновку, що в системi кольоропозначеннь iснуе ряд ушверсальних рис. Крiм того рiзнi вщношення до того або iншого вщтшку вiдбиваються в образних виразах, щюмах i приказках, що iснують в мовь Адже вони акумулюють сощально-юторичну, iнтелектуальну, емоцiйну iнформацiю нацiонального характеру.
Починаючи з XVI столбя, активним джерелом розвитку кольоролексем стала л^ература, особливо поезiя, де створення рiзних поетичних образiв вимагало нових найменувань, у тому чи^ i колiрних. У ходi подальшого розвитку художньо! мови поступово збiльшувалось багатство кольорових виразiв, що позначають рiзнi нюанси одного i того ж кольору. Таким чином, досягнення в рiзних галузях дiяльностi людини у зазначений перюд вiдбилися в кiлькiсному i якiсному складi колоративно! лексики рiзних мов.
Дослiдженням же проблеми кольоропозначання в лiтературi стали займатися на початку XX ст. Звертання до цього питання було пов'язане з новим тдходом до
вивчення системности лексичних одиниць. Дiйсно, pi3HOMarnTra компонент ттрно! лексики викликане наявшстю в MOBi прямих, переносних i символiчних значень, якi використовуються в рiзних видах i жанрах художньо'1 словесно! творчостi.
Таким чином, проблема символши кольору тiсно пов'язана з проблемою вираження тшрного сприйняття в мовь Воно не пiддаeться точному е^валентному вираженню в мовi, тим не менш, людина може про нього говорити. Людина проектуе сво'1 колiрнi вiдчуття таким чином, що вони знаходять свою реалiзацiю в мовi у виглядi кольоропозначень.
Мовнi засоби, що позначають колiр, доступнi не тшьки розуму, але й почуттю, адже вони мають дуже багато зображальних можливостей. Саме завдяки ним багато письменниюв зверталися у свош творчостi до кольору.
Розумiння значення кольору та умшня встановити його культурш й емоцiйнi коннотацп мають величезне значення для системного семантичного аналiзу медiатексту, оскiльки колiр i колiрнi поеднання допомагають сприйняти тональшсть повiдомлення, його суть, а також викликати потрiбну реакцiю читача. Цим керуються автори при створеннi свого повщомлення.
Колоронiми як лексичнi одинищ широко використовуються в медiадискурсi для передачi iнформацiйно та емоцiйно значущого життевого досвiду людини з метою текстового вщтворення зорових вражень як основного джерела тзнання навколишнього св^у людиною. Синтезуючи перцептивнi вiдчуття й сощально зумовлене суб'ективне сприйняття кольорiв, якi вiдображають культурний та емотивний досвщ мовно'1 спiльноти, колоронiми е ефективним засобом не лише передачi шформацп, а й здiйснення впливу на читацьку аудитор^. Залучення лшгвориторичного пiдходу для проведення дослiдження дае змогу виявити сугестивну роль мовних засобiв на позначення кольору в медiадискурсi та встановити ix значення з метою впливу на читача.
Колористика, як вщомо, символiзована з константами нащонально'1 свiдомостi, а отже, вщповщний асоцiативний ресурс кольору е сталим, вщбитим як постшна атрибутивнiсть простору, часу, почуттiв, об'ектного св^у (бглий/white - св^ло, яснiсть, чистота та iн., чорний/ black - темрява, сум, але й родючють та ш., зелений/ green -життя, молодiсть, спокш та iн., сингй/ blue - проспр (небесний, морський), спокiй та ш., червоний/red - краса, яскравють, але й кров, агреая та iн., жовтий/ yellow - св^ло, родючiсть, справедливiсть i свобода, сгрий /grey - давнина, втома, тривога, нестабшьшсть тощо). Як бачимо, парадигми колоративно'1 семантики постiйно розширюються, включають метафоризоваш позначення кольорiв (червоний - красивий, здоровий, активний - з одного погляду, кривавий, агресивний, руйшвний - з шшого погляду, ще з одного погляду - революцшний, пролетарський). У медiадискурсi активно вживаються рiзноманiтнi метафоричнi конструкцii та фразеолопчш одиницi, в семантицi яких переосмислюються характеристики об'екпв в аспектi 1'х кореляцii з основними завданнями комунiкацii, функцiональнi перифрази, пов'язанi з вербалiзацiею iндивiдуальноi свiдомостi, що впливае на свщомють колективу, соцiуму: white night, white lie, black sheep, in black, a red flag, red flag, yellow dog contract, green policy, green currency, blue collar workers, a blue-blooded person, blue hair, grey economy, grey future, grey zone, brown plague, black Monday, б1лий б1лет, чорт справи, жовтий д1м, жовта преса, зелена картка, червона л1н1я, синя панчоха та ш.
Актуальною мотиващею введення колоративiв у медшний текст е знаковий для сучасного св^у чинник сощально'1 моди на тшр, який у свою чергу розширюе колiрну палiтру сфери ЗМ1 i функщонально-стилютичну парадигму окремо узятих кольорiв: червона доргжка, червона 1кра, рожевий слон, рожев1 окуляри, рожевий гламур, б1ло-
фюлетова корова, бглий лгмузин, чорний бумер red carpet (знак особливог поваги), green (грош1, «зелень»), yellow-back (банкнота високого номталу), blue-blooded person (мажор) та ш.
Загалом лексико-семантичний, функщональний потенщал mnoparaBiB визначае ix еволющю, специфiку набуття ними додаткових конотацш у контекст динaмiки компонентв нащонально'1' культури. За спостереженнями нaуковцiв, найбшьш трансформованими щодо значення у процес розвитку мови, масово'1' свiдoмoстi можна вважати традицшш кольори (бiлий, чорний, червоний, зелений, синш), що в мaс-мeдia набувають особливих семантичних специфшацш, мотивованих, бiльшoю мiрoю, сoцioкультурним, а не естетичним контекстом [11].
Як свщчить aнaлiз мeдiaрeсурсiв, кoлoрoнiми часто використовуються як в мeдiaтeкстaх (Many of the blue bloods were invited to the royal wedding (CNN April 29, 2011), When Barack Obama came to visit KU, we rolled out the red carpet for him (KUP, January 22, 2015), In 2005, Academy Awards host Chris Rock opened the show by saying, «It's a great night tonight. We have four black nominees tonight. It's kind of like the 'Def Oscar Jam' tonight» (CNN, January 21, 2016), так i в мeдiaзaгoлoвкaх, що дозволяе привернути максимальну увагу до описаних подш, адже тд час перегляду мeдiaджeрeл заголовок першим потрапляе у вiчi читачев^ наприклад: Red light camera captures highway rescue (CNN, March 22, 2013), Green shoots showing on ground (CNN, March 06, 2013), Blue scarf that changes color in the cold (CNN, February 19, 2013), Whiteskinned supremacist link to Colo. murder (CNN, March 23, 2013), History dark and light shades years Academy Awards (CNN, March 19, 2014), Girl banned from class for red hair (CNN, February 14, 2013), Why Apple can white iPad but not iPhone (CNN, March 03, 2011), A catch straight out of the deep blue sea (CNN, June 12, 2012), Oscars diversity row is 'anti-white racism,' says Charlotte Rampling (CNN, January 23, 2016), Deep-sea 'purple sock' provides clues to early life (CNN, February 4, 2016), World has given Russia green light to kill Syrians, rebel leader says (CNN, February 16, 2016).
У структурi текспв рiзних стилiв колоративи виконують рiзнi функцп. Характер вар^вання функцш кольоропозначень зумовлюеться прагматичним спрямуванням кожного зi стилiв, його комушкативним завданням. Для художнього тексту характерним е вживання кольороназв iз метою естетичного впливу, для наукового стилю першоплановою е шформацшна функщя кольоропозначення, публщистичний стиль характеризуеться вживанням кольороназв iз метою економп та експресп.
Отже, номшативш одинищ на позначення кольору в мeдiaдискурсi виконують репрезентативну функщю, яка рoзумiеться як властивють кольороназв позначати i характеризувати фiзичнi якост об'ектв дшсносп й доповнюеться здатшстю акцентувати увагу читaчiв на згаданих у назвах статей об'екпв, подш та явищ; оргентацгйну - допомагають читaчeвi зoрiентувaтися та знайти пoтрiбну шформащю; апелятивно-сугестивну - впливають на емоцшне сприйняття тексту; текстотвгрну -виступають початковим елементом побудови тексту; експресивно-апелятивну функщю, яка передбачае властивють кoлoрoнiмiв виражати емоцшний стан автора, його суб'ективне вщношення до предметв i явищ, про яю йдеться [9].
Кольороназви, як i сам тшр загалом, апелюють до нaшoi тдсвщомосп, викликають асощацп, з якими пов'язаний успадкований генетично досвщ i психолопчне сприйняття св^у (зелений - життя, родючють, спoкiй, весна, рoзквiт та ш.), а отже, мотивують нaшi реакцп, спoдiвaння, передбачувану з великим ступенем iмoвiрнoстi пoвeдiнку. Кoлiр безпосередньо представлений i в рiзнoмaнiтних пошукових системах, яю е складовими мeдiйнoгo простору. Так, наприклад, кoлiр логотипу Яndex - чорно-червоний, Rambler представлений блакитним кольором з
червоним написом. Ц кольори стимулюють до дп, активного пошуку, символiзують наполегливють, в той час як синьо-бш кольори Twitter, ВКонтакте - заспокоюють, символiзують надп на майбутне, уособлюють свободу i приналежнiсть до великого цшого.
Оскiльки медiадискурс звернений до колективно'1' свiдомостi, гра з кольорами породжуе варiативнiсть результатiв комунiкативних ефекпв, впливiв на мову. Вони мають певну функцiонально-стильову маркованiсть, звернену передуам до масово'1' мовно'1' свiдомостi, почасти - машпулящю нею. Для маншулювання мовною свiдомiстю (а отже, й людиною) знання механiзмiв впливу завдяки активiзацiï кольорового сприйняття е важливим. За умови знання структури етшчно'1" мовно'1' свiдомостi й цивiлiзацiйного досвщу, в якому сформоване i формуеться суспшьство, технологи впливу завдяки кольору е надзвичайно ефективними. Проаналiзована й модельована реакщя на колiр транслюеться в медiа як вербально, так i вiзуально. Колiр «супроводжуе» людину, змушуе ïï приеднатися до реальних чи уявних цiнностей, на яю вона рефлексуе та якi давно сформоваш й символiзованi в традицп. У кожному випадку символiзована семантика медшних словесних колоративiв не обмежуеться атрибуцiею поняття й асоцiативною апелящею лише до етшчно'1' традицп', адже у сучасних ЗМ1 це складна iерархiя культурних взаемозумовленостей.
Список використаноУ л1тератури
1. Алефиренко Н. Ф. Проблемы вербализации концепта : теоретическое исследование / Н. Ф. Алефиренко. - Волгоград, 2003. - 96 с. ; Alefirenko N. F. Problemy verbalizatsii kontsepta : teoreticheskoe issledovanie / N. F. Alefirenko. - Volgograd, 2003. -96 s.
2. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. - Москва : Языки русской культуры, 1998. - 896 с. ; Arutyunova N. D. Yazyk i mir cheloveka / N. D. Arutyunova. - Moskva : Yazyki russkoy kultury, 1998. - 896 s.
3. Добросклонская Т. Г. Вопросы изучения медиатекстов. Опыт исследования современной английской медиаречи / Т. Г. Добросклонская. - Москва : УРСС Эдиториал, 2005. - 288 с. ; Dobrosklonskaya T. G. Voprosy izucheniya mediatekstov. Opyt issledovaniya sovremennoy angliyskoy mediarechi / T. G. Dobrosklonskaya. - Moskva : URSS Editorial, 2005. - 288 s.
4. Коновець С. П. Комушкативно-прагматичш особливосп актуалiзацiï фразеологiзмiв у дискурс сучасно'1' преси (за матерiалами юпанських перюдичних видань) : автореф. дис. ... канд. фшол. наук. : спец. 10.02.04 / Сшжана Павлiвна Коновець; Кшвський нащональний ун-т iм. Т. Шевченка. - Кшв, 2002. - 22 с. ; Konovets S. P. Komunikatyvno-prahmatychni osoblyvosti aktualizatsii frazeolohizmiv u dyskursi suchasnoi presy (za materialamy ispanskykh periodychnykh vydan) : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk. : spets. 10.02.04 / Snizhana Pavlivna Konovets; Kyivskyi natsionalnyi un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2002. - 22 s.
5. Корольов I. Поняття дискурсу в сучасному мовознавствг визначення, структура, типология [Електронний ресурс] / I. Корольов // Studia linguistica. - 2012. -Вип. 6. - С. 285-305. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stling 2012 6(2) 48 ; Korolov I. Poniattia dyskursu v suchasnomu movoznavstvi: vyznachennia, struktura, typolohiia [Elektronnyi resurs] / I. Korolov // Studia linguistica. - 2012. - Vyp. 6. - S. 285305. - Rezhym dostupu : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stling 2012 6(2) 48
6. Кочетова Л. А. Лингвокультурные характеристики английского рекламного дискурса : автореф. дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Лариса Анатольевна Кочетова; Волгоградский государственный университет. - Волгоград, 1999. - 18 с. ; Kochetova L. A. Lingvokulturnye kharakteristiki angliyskogo reklamnogo diskursa : avtoref.
dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Larisa Anatolevna Kochetova; Volgogradskiy gosudarstvennyy universitet. - Volgograd, 1999. - 18 s.
7. Кубрякова Е. С. О термине «дискурс» и стоящей за ним структуре знания / Е. С. Кубрякова // Язык. Личность. Текст. - Москва : Языки славянской культуры, 2005. - С. 23-33 ; Kubryakova Ye. S. O termine «diskurs» i stoyashchey za nim strukture znaniya / Ye. S. Kubryakova // Yazyk. Lichnost. Tekst. - Moskva : Yazyki slavyanskoy kultury, 2005. - S. 23-33
8. Кучерова О. О. Плани змюту та повщомлення британського газетного новинного дискурсу (початок ХХ1 стшття) : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.01.08 / Олена Олeксaндрiвнa Кучерова ; Львiвський нащональний ун-т iм. I. Франка .
- Львiв., 2005. - 20 с. ; Kucherova O. O. Plany zmistu ta povidomlennia brytanskoho hazetnoho novynnoho dyskursu (pochatok KhKhI stolittia) : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.01.08 / Olena Oleksandrivna Kucherova ; Lvivskyi natsionalnyi un-t im. I. Franka .
- Lviv., 2005. - 20 s.
9. Лук'янець Г. Г. Функщонування кoлoрoнiмiв у заголовках англомовних штернет-новин : лшгвориторний аспект [Електронний ресурс] / Г. Г. Лук'янець // Мовш i концептуальш картини свггу. - 2013. - Вип. 46 (2). - С. 399-409. - Режим доступу: philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/46-2/49.pdf ; Lukianets H. H. Funktsionuvannia koloronimiv u zaholovkakh anhlomovnykh internet-novyn : linhvorytornyi aspekt [Elektronnyi resurs] / H. H. Lukianets // Movni i kontseptualni kartyny svitu. - 2013. -Vyp. 46 (2). - S. 399-409. - Rezhym dostupu: philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/46-2/49.pdf
10. Серажим К. Дискурс як сощолшгвальне явище : методология, арх^ектошка, вaрiaтивнiсть : моногр. / К. Серажим. - Кшв, 2002. - 392 с. ; Serazhym K. Dyskurs yak sotsiolinhvalne yavyshche : metodolohiia, arkhitektonika, variatyvnist : monohr. / K. Serazhym. - Kyiv, 2002. - 392 s.
11. Шевченко Л. I. Медшш константи масово'1' мовно'1' свщомосп : колористика / Л. I. Шевченко, Д. В. Деркач // Мовш i концептуальш картини св^у. - 2013. - Вип. 43 (4). - С. 286-292 ; Shevchenko L. I. Mediini konstanty masovoi movnoi svidomosti : kolorystyka / L. I. Shevchenko, D. V. Derkach // Movni i kontseptualni kartyny svitu. - 2013.
- Vyp. 43 (4). - S. 286-292.
Стаття надшшла до редакцп 12.03.2016
O. V. Kasatkina-Kubyshkina
PECULIARITIES OF COLOR TERM USAGE IN ANGLOPHONE MEDIA
DISCOURSE
As the language of modern media responds to all the changes in social consciousness, reflecting its condition and affecting its formation, media and media language study becomes prior to different fields of science: linguistics, psychology, psycholinguistics, phonosemantics, etc.
It is an undeniable fact that mass media plays an important role in modern society and it is a major source of influence on mass consciousness, the formation of public opinion and perception of reality by the audience. Media becomes a member of socio-political, economical processes, a participant that creates situation and forms general social moods. Media wouldn't be media if it didn't disseminate information with a certain slant or through a particular lens.
Media discourse can be widely understood as any way in which the media - including news outlets, publishers, and others - frames certain issues and generates discussions among the public. Media discourse refers to interactions that take place through a broadcast
platform, whether spoken or written, in which the discourse is oriented to a non-present reader, listener or viewer. It always has its own rules of verbal behavior and intertextuality.
In today's world media discourse is the main source of people's knowledge about the world and the events. It often appeals to colours and color terms. A color term (or a color name), is a word or phrase that refers to a specific color. It may refer to human perception of that color, or to an underlying physical property. Color terms, used within every media text, influence people's consciousness, playing the main functions: informing - to represent features and peculiarities of the facts, events and objects; orientational - to help a reader to find important information; appealing-suggestive - to influence emotional text perception; function of text formation and expressive function - to show the author's general mood and attitude to the event described. The prior feature of modern media discourse is manipulative speech influence, which is embodied in various ways and means. To make media discourse more effective the authors resort to use of metaphors, idioms and functional periphrasis with color terms in their structure. Colour terms equally with colours themselves are often used in headlines and texts to attract maximum attention. Such devices generate various communicative effects and influences. But despite the increased attention of scholars to the media discourse, the question of colour terms, used within it, and their characteristics are still incomplete and actual.
Key words: discourse, media discourse, colour term, semantics.
YflK 81'367.624:81'373.611
J. O. Komlyk
ADVERBS WITH DERIVATIVE TWO-COMPONENT SUFFIXAL FORMANTS IN THE MODERN UKRAINIAN
This article deals with the peculiarities of forming the lexico-grammatical class of adverbs by means of two-component suffixes of the structure «vowel + sonorous consonant». Due attention has been paid to distributive characteristics of these suffixes, their productiveness and statistical analysis as part of inflexible contentives, which reveals the peculiarity of this lexico-grammatical category and its exceptional phonomorphological potential as a meaningful part of speech.
Key words: adverb, word-forming, two-component, suffix, distributive, vocal, onsonant, sonorous, phonomorphological, productive.
The Ukrainian language in the process of its constant development has formed both an orderly sound and distinct grammar systems. It has well-organized means of expression. «A constant change within the system of parts of speech, in particular, the transformation of words and separate word forms of other parts of speech into adverbs» [6, p. 33] has been one of its distinctive features on all the stages of its development.
It is worth mentioning, that in the Ukrainian linguistics the problem of strict separation and dividing words into lexico-grammatical classes has been studied thoroughly enough. «The system of the adverbs formation in the modern Ukrainian language is a result of continuous, complicated and heterogeneous, according to its features, historical processes, [7, p. 1], therefore, it is natural that the adverb as a part of speech, which «combines in its
