Научная статья на тему 'ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛИКІВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ'

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛИКІВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
7
3
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Review of transport economics and management
Область наук
Ключевые слова
інтелектуальний капітал / капітал / людський капітал / інтелект / нематеріальні активи / нематеріальні ресурси / знання / цифрова економіка / цифровізація / цифрові трансформації / тенденції управління персоналом / потреба у персоналі / промисловість / машинобудування

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Г С. Нагорняк, К Є. Ханнуф

Анотація. У статті розглянуто особливості викликів та можливостей формування інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств машинобудівного сектору України в умовах цифровізації. Галузі промисловості мають ключове значення для економіки України, показники її функціонування виступають головним чинником соціального та економічного розвитку країни. Зокрема машинобудування є однією з базових галузей економіки України та стратегічно важливою галуззю, яка впливає на розвиток технологічного потенціалу та конкурентоспроможності економіки України у цілому. Рівень розвитку машинобудування є одним з основних факторів, що дозволяє забезпечити сталий розвиток української економіки, від його рівня та динаміки розвитку залежить розвиток країни у цілому. Тому, дослідження сучасного стану машинобудівної галузі, ефективності діяльності підприємств машинобудування, виявлення актуальних проблем дозволить визначити інструменти для відновлення та подальшого сталого розвитку підприємств машинобудування, як однієї з ключових галузей національної економіки. У сучасній концепції економічного розвитку саме інтелектуальний капітал стає вирішальним фактором зростання національного багатства, конкурентоспроможності країни, регіону, суб’єкта господарювання, якості життя. Незважаючи на наявний ступінь вивченості, на сьогоднішній день питання особливостей викликів та можливостей формування інтелектуального капіталу мають гостру потребу у продовженні більш глибокого вивчення та наукового обґрунтування, тому що дана категорія є вкрай динамічною. Також приводиться аналізування цифрових трансформацій у контексті формування інтелектуального капіталу, тенденції змін у роботі управління персоналом в умовах цифрової економіки, дається огляд потреби у людських ресурсах в умовах розбудови цифрової економіки. Стрімкий розвиток цифрових технологій і сфер IT приводять до автоматизації виробничих процесів, що обумовлює тенденцію до зникнення частини професій. У недалекому майбутньому багато професій, які є необхідними зараз, втратять свою затребуваність, кількість робочих місць зменшиться, що загрожує збільшенням безробіття, якщо сучасні фахівці не володітимуть навичками, необхідними для трудової діяльності у реаліях цифрової економіки. Це суттєво змінить управління сукупним інтелектуальним капіталом у майбутньому, що обумовлює актуальність даної статті. У роботі проаналізовано публікації та дослідження на тему формування та розвитку основних складових інтелектуального капіталу в умовах цифровізації. На підставі дослідження сформульовані висновки про потребу застосування механізмів ефективного управління інтелектуальним капіталом машинобудівних підприємств у майбутньому. На сьогодні Україна перебуває на шляху становлення інформаційного суспільства та відповідного типу економічних відносин. Інформатизація промисловості, сфери послуг, підприємницького сектору, науки й освіти, державних установ є пріоритетною метою розвитку економіки України. Інформація та знання є не тільки ефективним каталізатором для переходу до шостого технологічного укладу, основою якого є наукові дослідження та розроблення, але і його стратегічним ресурсом. Інформатизація науково-дослідної діяльності галузі машинобудування є важливим чинником формування сучасної інформаційної інфраструктури науково-дослідних організацій і створення єдиного інформаційного простору, що є актуальним в умовах розвитку інформаційного суспільства, мережної економіки та переходу до економіки знань. Проаналізовано стан сучасного машинобудування, виявлено основні тенденції та проблем промислового комплексу у сучасних умовах господарювання та надано рекомендації щодо їх вирішення задля забезпечення сталого розвитку машинобудівних підприємств та підвищення рівня економічного потенціалу промисловості загалом. У статті викладено результати порівняльного аналізування праць українських та зарубіжних вчених, економістів та експертів з вивчення інтелектуального капіталу промислового підприємства. У процесі дослідження інтелектуального капіталу підприємства машинобудівної галузі висновки та пропозиції здійснені під призмою специфіки формування його складових елементів в епоху становлення та розвитку цифрової економіки. Провідним вектором подальшого розвитку інтелектуального капіталу підприємств в умовах цифрової економіки мають стати питання класифікації, вимірювання та трансформації вказаного капіталу, а також розроблення інструментів переведення його елементів в матеріалізовані та інноваційні активи підприємства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Г С. Нагорняк, К Є. Ханнуф

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

FEATURES OF THE CHALLENGES AND OPPORTUNITIES OF FORMATION OF INTELLECTUAL CAPITAL OF DOMESTIC ENTERPRISES IN THE ENGINEERING SECTOR UKRAINE IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

The purpose. The article examines the specifics of challenges and opportunities for the formation of intellectual capital of domestic enterprises of the machine-building sector of Ukraine in the conditions of digitalization. Industries are of key importance for the economy of Ukraine, indicators of its functioning are the main factor of the country's social and economic development. In particular, mechanical engineering is one of the basic branches of the Ukrainian economy and a strategically important branch that affects the development of the technological potential and competitiveness of the Ukrainian economy as a whole. The level of development of mechanical engineering is one of the main factors that allows to ensure the sustainable development of the Ukrainian economy, the development of the country as a whole depends on its level and dynamics of development. Therefore, the study of the current state of the machine-building industry, the efficiency of the machine-building enterprises, the identification of current problems will allow to determine the tools for the recovery and further sustainable development of the machine-building enterprises, as one of the key branches of the national economy. In the modern concept of economic development, it is intellectual capital that becomes a decisive factor in the growth of national wealth, competitiveness of the country, region, business entity, and quality of life. Despite the existing degree of study, today the issues of specific challenges and opportunities for the formation of intellectual capital are in dire need of continuing a deeper study and scientific justification, because this category is extremely dynamic. The analysis of digital transformations in the context of the formation of intellectual capital, trends of changes in the work of personnel management in the conditions of the digital economy is also given, an overview of the need for human resources in the conditions of the development of the digital economy is given. The rapid development of digital technologies and IT spheres lead to the automation of production processes, which determines the tendency for the disappearance of some professions. In the near future, many professions that are necessary now will lose their demand, the number of jobs will decrease, which threatens to increase unemployment if modern professionals do not have the skills necessary for work in the realities of the digital economy. This will significantly change the management of aggregate intellectual capital in the future, which determines the relevance of this article. The work analyzes publications and research on the formation and development of the main components of intellectual capital in the conditions of digitalization. On the basis of the research, conclusions are formulated about the need to apply mechanisms for effective management of the intellectual capital of machine-building enterprises in the future. Today, Ukraine is on the way to becoming an information society and the corresponding type of economic relations. Informatization of industry, the service sector, the entrepreneurial sector, science and education, and state institutions is a priority goal of the development of the economy of Ukraine. Information and knowledge are not only an effective catalyst for the transition to the sixth technological order, the basis of which is scientific research and development, but also its strategic resource. Informatization of scientific and research activity in the field of mechanical engineering is an important factor in the formation of modern information infrastructure of scientific and research organizations and the creation of a single information space, which is relevant in the conditions of the development of the information society, the network economy and the transition to the knowledge economy. The state of modern mechanical engineering was analyzed, the main trends and problems of the industrial complex in modern economic conditions were identified, and recommendations were made to solve them in order to ensure the sustainable development of mechanical engineering enterprises and increase the level of the economic potential of industry in general. The article presents the results of a comparative analysis of the works of Ukrainian and foreign scientists, economists and experts on the study of the intellectual capital of an industrial enterprise. In the process of researching the intellectual capital of the machine-building industry, conclusions and proposals were made under the prism of the specifics of the formation of its constituent elements in the era of the formation and development of the digital economy. The leading vector of the further development of the intellectual capital of enterprises in the conditions of the digital economy should be the issues of classification, measurement and transformation of knowledge capital, as well as the development of tools for transferring its elements into materialized and innovative assets of the enterprise.

Текст научной работы на тему «ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛИКІВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ»

УДК 339.137

ГС. НАГОРНЯК1*, КС ХАННУФ2

1* к.т.н., доцент кафедри "Управлшня iнновацiйною дiяльнiстю та сферою послуг" Тернопiльського нацiонального техтчного унiверситету iMeHi 1вана Пулюя, e-mail: Galinka2005_08@ukr.net

2 астрант кафедри фiнансiв та eKOHOMi4HOi безпеки Украшського державного унiверситету науки i технологiй, e-mail: katerinahann@gmail.com

ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛИК1В ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ В1ТЧИЗНЯНИХ ШДПРИСМСТВ МАШИНОБУД1ВНОГО СЕКТОРУ УКРА1НИ В УМОВАХ ЦИФРОВ1ЗАЦП

Анотащя. У статтi розглянуто особливостi виклишв та можливостей формування iнтелектуального катталу вiтчизняних пiдприeмств машинобудiвного сектору Украши в умовах цифровiзацil. Галузi промисловосп мають ключове значения для економiки Украши, показники li функцiонування виступають головним чинником соцiального та економiчного розвитку краши. Зокрема машинобудування е однieю з базових галузей економiки Украши та стратегiчно важливою галуззю, яка впливае на розвиток технолопчного потенталу та конкурентоспроможностi економiки Укра1ни у цiлому. Рiвень розвитку машинобудування е одним з основних факторiв, що дозволяе забезпечити сталий розвиток украшсько! економiки, вiд його рiвня та динамiки розвитку залежить розвиток краши у цiлому. Тому, дослвдження сучасного стану машинобудiвноl галузi, ефективносп дiяльностi пвдприемств машинобудування, виявлення актуальних проблем дозволить визначити шструменти для вщновлення та подальшого сталого розвитку тдприемств машинобудування, як одте1 з ключових галузей нацюнально1 економiки. У сучаснш концепцп економiчного розвитку саме штелектуальний капiтал стае вирiшальним фактором зростання нацiонального багатства, конкурентоспроможностi краши, регюну, суб'екта господарювання, якостi життя.

Незважаючи на наявний ступiнь вивченосп, на сьогоднiшнiй день питання особливостей виклишв та можливостей формування штелектуального катталу мають гостру потребу у продовжент бiльш глибокого вивчення та наукового обгрунтування, тому що дана категорiя е вкрай динамiчною. Також приводиться аналiзування цифрових трансформацiй у контексп формування iнтелектуального капiталу, тенденцп змiн у роботi управлiння персоналом в умовах цифрово! економiки, даеться огляд потреби у людських ресурсах в умовах розбудови цифровое' економiки. Стрiмкий розвиток цифрових технологiй i сфер IT приводять до автоматизацп виробничих процесiв, що обумовлюе тенденцш до зникнення частини професiй. У недалекому майбутньому багато професш, як е необхiдними зараз, втратять свою затребуватсть, к1льк1сть робочих мiсць зменшиться, що загрожуе збiльшенням безробiття, якщо сучаснi фахiвцi не володiтимуть навичками, необхiдними для трудово1 дiяльностi у реалiях цифрово1 економiки. Це суттево змiнить управлiння сукупним iнтелектуальним катталом у майбутньому, що обумовлюе актуальтсть дано1 статтi. У роботi проаналiзовано публшацп та дослiдження на тему формування та розвитку основних складових штелектуального катталу в умовах цифровiзацil. На пiдставi дослiдження сформульованi висновки про потребу застосування механiзмiв ефективного управлшня штелектуальним капiталом машинобудiвних тдприемств у майбутньому.

На сьогодш Укра1на перебувае на шляху становлення шформацшного суспiльства та вiдповiдного типу економiчних вiдносин. Iнформатизацiя промисловостi, сфери послуг, тдприемницького сектору, науки й освгги, державних установ е прiоритетною метою розвитку економiки Укра1ни. Iнформацiя та знання е не тiльки ефективним каталiзатором для переходу до шостого технологiчного укладу, основою якого е науковi дослiдження та розроблення, але i його стратегiчним ресурсом. 1нформатизашя науково-дослiдноl дiяльностi галузi машинобудування е важливим чинником формування сучасно1 шформацшно1 iнфраструктури науково-дослiдних органiзацiй i створення единого iнформацiйного простору, що е актуальним в умовах розвитку шформацшного суспшьства, мережно1 економiки та переходу до економiки знань. Проаналiзовано стан сучасного машинобудування, виявлено основнi тенденцп та проблем промислового комплексу у сучасних умовах господарювання та надано рекомендацп щодо !х вирiшення задля забезпечення сталого розвитку машинобудiвних тдприемств та тдвищення рiвня економiчного потенталу промисловостi загалом.

У статтi викладено результати порiвняльного аналiзування праць украшських та зарубiжних вчених, економiстiв та експерпв з вивчення iнтелектуального катталу промислового тдприемства. У процесi дослщження iнтелектуального капiталу пiдприемства машинобудiвноl галузi висновки та пропозицil здiйсненi тд призмою специфiки формування його складових елеменпв в епоху становлення та розвитку

цифрово1 eKOHOMÍKH. Провщним вектором подальшого розвитку штелектуального катталу пiдприeмств в умовах цифрово1 економiки мають стати питання класифiкацiï, вимiрювання та трансформацiï вказаного катталу, а також розроблення шструменпв переведення його елементiв в матерiалiзованi та iнновацiйнi активи пiдприeмства.

Ключовi слова: штелектуальний капiтал; капiтал; людський капiтал; iнтелект; нематерiальнi активи; нематерiальнi ресурси; знання; цифрова економiка, цифровiзацiя, цифровi трансформацiï, тенденцiï управлiння персоналом, потреба у персонал^ промисловiсть; машинобудування

Постановка проблеми

XXI столiття - це епоха активного розвитку цифрових технологш i комунiкацiйних технологiй, мережi 1нтернет, сфери 1Т, i характеризусться, в основному, цифровiзацieю й автоматизащею всiх процесiв, якi можна автоматизувати. Свгг матерiальний усе тiснiше переплггаеться зi свiтом вiртуальним, i в недалекому майбутньому цифровiзацiя i так званий "пбридний свгг" (cвiт, утворений з'еднанням двох реальностш) стануть невщ'емними характеристиками ново! дiйсностi. Цифровi трансформацп поступово набирають оберти, i усе бшьше виробничих i управлiнських процешв автоматизуються. Багато функцiй делегуються мiж людьми та машинами, а щось уже повнiстю передаеться у "руки" приладiв, роботiв i штучних штелекпв. З ще1 тенденци природно випливае, що у майбутньому вiдбуватиметься вщмова вiд частини професiй i сфер професшно! дiяльностi, у якiй задiянi (або були задiянi) люди. Багато професш уже починають зникати, а це значить, що велика кшьюсть робочих мюць звiльниться та зникне, що призведе до незворотних змш у сферi управлiння персоналом. Незабаром людит, щоб витримати конкуренцiю з техткою, втриматися "на плаву", знадобляться новi компетенци. Неминуча реальнiсть спонукуе сучасного працiвника розбудовувати новi навички, яю не дадуть йому виявитися "викинутим за борт" трудово! дiяльностi й уникнути безробiття, яке, у зв'язку iз прийдешнiм глобальним вившьненням персоналу, обумовленим цифровизацiею й автоматизащею бiзнес-процесiв, можливо, загрожуе стати новою загрозою украшсько! або навiть свггово! дiйсностi.

Урядом Украши був узятий курс на активiзацiю науково-iнновацiйного розвитку кра!ни, який повнiстю вiдповiдае тенденщям розвитку сучасного суспiльства, його

трансформацп та переходу до ново! стади економiчного розвитку (ноосфери), яка була передвщена ще В. I. Вернадським. Нова економша часто називаеться "економшою знань". На сьогоднi багато розвинених кра!н свiту переходять до першо! стади економiки знань - шновацшно! економiки. Особливiстю шноващйно1 економiки як i економiки знань е залежтсть конкурентоспроможностi

пiдприемств й економiк кра1н вiд 1хньо1 здатностi впроваджувати нове. У цих умовах управлiння розвитком промислового шдприемства повинно базуватися на рiзноманiтному розвитку iнтелектуального капiталу, що стае найважлившим фактором виробництва. У свою чергу, розвиток iнтелектуального катталу багато в чому визначаеться тдготовкою кадрiв, як основи людського катталу. Таким чином, кожне шдприемство, перед яким постае мета шдвищення власно1 конкурентоспроможностi на сьогоднi i в майбутньому повинно сформувати для себе вщповщну до стратепчних завдань програму тдготовки сво1х працiвникiв.

Наявнi у кра1т ресурси дозволяють удосконалювати систему управлшня знаннями, активно використовувати iнтелектуальнi ресурси, нематерiальнi активи шдприемств для розвитку сучасних наукомютких галузей i технологiй, реалiзацil заходiв щодо iмпортозамiщення, вiдновлення ефективно1 взаемоди науки й освiти, формувати цшсну iнновацiйну полiтику держави по управлшт iнтелектуальним капiталом у сучасних корпоращях, пiдприемствах й органiзацiях[1]. Отож, виршення практичних питань е неможливим без розроблення теоретичних основ формування iнтелектуального капiталу, його розвитку та накопичення в умовах становлення суспшьства знань, вивчення соцiальних проблем вщтворення

iнтелектуального капiталу, дослiдження нових, штелектуальних явищ сучасно1

економши та сощально1 сфери, формування шновацшного виробництва в умовах сучасних тдприемств, розроблення соцiальних стратегiй, моделей i технологiй активiзацil розвитку людського потенщалу, якi сприяють розвитку "спiралi знань", що дозволяють пiдприемствам шдшматися на новi рiвнi знання, стаючи джерелом високо1 продуктивностi, iнновацiй i конкурентних переваг[2]. Освiтнi оргашзацп у нових умовах повиннi виробляти власну стратепю розвитку, що включае в себе не тшьки розвиток традицшних форм навчання: середньо1 та вищо! професшно1 освiти (у тому числ^ друго1), програми додатково1 професшно1 освгги тощо, але й суто "аутсорсинговГ' види програм: корпоративнi програми, коучинг, консультування, участь у роботi корпоративних ушверситепв. При цьому реалiзованi програми нового виду повинш чiтко вщповщати вимогам розвитку конкретних пiдприемств машинобущвно1 галузi Укра1ни зокрема та сприяти росту ефективносп управлiння ними. Нагальна потреба дослщження глибинних основ взаемодп вiтчизняних машинобудiвних пiдприемств з тдприемствами - суб'ектами освiтнього аутсорсингу для тдвищення ефективностi !х взаемодп та вщповщного зростання !х конкурентоспроможностi -визначила необхщнють пiдвищення ефективностi управлшня розвитком пiдприемств з використанням шновацшних технологiй, у тому числi, й аутсорсингу надання освггшх послуг[2,3].

Таким чином, висока практична затребуванють i недостатня кiлькiсть наукових дослщжень по данiй проблемi актуалiзують розроблення механiзмiв формування iнтелектуального капiталу машинобущвного пiдприемства у сучаснiй Украш, визначення сощально-технолопчних механiзмiв активiзацil людського потенщалу, дослщження шновацшних механiзмiв i сощальних моделей розвитку

iнтелектуального капiталу у впчизняному машинобудiвному пiдприемництвi,

аналiзуваннi й ощнюванш напрямкiв взаемодп у системi вiдносин машинобудiвного пiдприемства з

регюнальним соцiальним середовищем, що дозволяють не лише змшити економiчну модель суспшьства, але й реалiзувати соцiальну полпику по вдосконалюваннi

якостi життя украшських громадян[3].

В умовах iнновацiйного розвитку сучасно1 економiчноl системи одним iз ключових прiоритетiв стае пiдвищення ефективносп та пошук нових форм i методiв управлiння iнтелектуальною дiяльнiстю шдивщв, що забезпечуе розвиток "розумового запасу" та перетворення iнтелектуального капiталу у провщний ресурс суспiльного розвитку. У зв'язку з цим, важливого значення набувае визначення поняття "iнтелектуальний капiтал", виявлення його змютовних характеристик й основних функцш у контекстi базових теорш та сучасно1 практики управлiння соцiально-економiчними

системами та промисловими

пiдприемствами [4]

Трансформацiя укра1нсько1 економши у нових iнновацiйних умовах вщбуваеться еволюцiйно та рiзнонаправлено. З одного боку, ютотним трендом залишаеться економiчний i соцiальний розвиток кра1ни за рахунок сировинних джерел i накопичених рашше ресурсiв, здiйснюваний у межах систем управлшня, що склалися упродовж багатьох роюв. З шшого боку, прикладаються зусилля для трансформацп та модершзаци украшсько1 економiки, И цифровiзацil й iнновацiйного розвитку, що дозволяють реалiзовувати великомасштабнi нацiональнi проекти, спрямоваш на фундаментальнi економiчнi та сощальш перетворення суспiльства, полiпшення його сощально1 iнфраструктури та якостi життя громадян Укра1ни. Цi зусилля утруднюються активним впливом на економшу кра1ни санкцшно1 полiтики захiдних держав, що прагнуть загальмувати iнновацiйний розвиток Укра1ни й iзолювати кра1ну вiд загальносвiтового цившзацшного розвитку, а також певною непослщовшстю у здiйснюваних стратегiчних перетвореннях провщних галузей

промисловостi та сiльського господарства, допущеними помилками, пов'язаними з недоощнкою ролi людського капiталу у системi складових iнтелектуального капiталу в шновацшних перетвореннях суспшьства. Продовжують залишатися недостатшми рiвень i масштаби фшансування охорони здоров'я, науки, освiти, ^ як результат, знижуються якiснi параметри квалiфiкацiйно-професiйних характеристик трудових ресурав, що призводить до недостатнього вщтворення iнтелектуального капiталу,

створюючи серйозт побоювання у можливосп втрати найважливiшого джерела eK0H0Mi4H0r0 прогресу[5].

1сторичний досвiд розвитку украшсько1' держави показуе, що у краш е достатнi ресурси для розвитку штелектуального катталу. До них належать: значний освггнш й штелектуальний кадровий потенщал, культурно-моральт основи, якi склалися, що включають наявнiсть цiннiсних систем, ресурав знань й iнформацiï, професiйних компетенцш, умiнь, навичок i потреб пращвниюв, наявнiсть винахiдливих i заповзятливих людей, що дозволяють забезпечувати здаттсть працiвникiв до генерування знань i вщтворення сучасних високоiнтелектуальних технологiй для створення найважлившого стратегiчного ресурсу розвитку економши -iнтелектуального капiталу. Збереглися матерiально-технiчна й науково-технологiчна основи, що сприяють здiйсненню наукових вiдкриттiв та шновацшних перетворень, що забезпечують ефективнють i

конкурентоспроможнiсть вiтчизняноï

економiки[6].

Машинобудування е прюритетною галуззю промисловостi, адже саме ïï розвиток е основою НТП вшх галузей народного господарства, а також необхщною умовою формування та розвитку потенщалу краïни. Цей багатогалузевий комплекс в Украш юторично мае достатньо потужний науково-техшчний та виробничий потенцiал. Тому, важливим етапом активiзацiï науково1' й шновацшно1' дiяльностi нацiонального машинобудiвного комплексу е створення та розвиток шформацшно1' шфраструктури, яка повинна слугувати сполучною ланкою мiж творцями наукового знання й шновацш i виробниками товарiв i послуг, а також сприяти штенсифшацп наукових

шновацшних процешв у вшх сферах дiяльностi. Iнформацiйна iнфраструктура науково1' дiяльностi дозволить створити необхiднi умови для зростання науково1' й шновацшно1' активностi учасникiв трансформацiйних вiдносин, що обумовлюе необхщтсть налагодження взаемодiï мiж усiма учасниками. Мiжнароднi iнiцiативи, яю привносять iдеï вiдкритого доступу до результата науково-дослщно1' дiяльностi окремих учених або пiдприемств машинобудування, мають важливе значення

для поточного процесу управлшня науково-дослiдними роботами на основi iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. При переходi до економiки знань принципове значення набувае проблема тдвищення результативностi проведених НДДКР в украшських науково-дослiдних оргашзащях сучасного машинобудування, потребують розвитку наукомiсткi технологiï [7].

Отож, постановка проблеми полягае у розробленш теоретичних пiдходiв до формування та розвитку концептуальних основ й ефективно1' системи формування штелектуального катталу машинобудiвного пiдприемства, що дозволяють визначити його стратегiï, моделi та технологи розвитку в умовах шновацшного зростання та трансформацп цифрово1' економши.

Аналiз останшх дослiджень i публжацш.

У науковiй лiтературi опублiковано значну кшьюсть дослiджень, присвячених розгляду сутносп, видiв та розробленню нових парадигм формування штелектуального катталу та шновацшних складових дiяльностi тдприемств. Вагомий внесок в обгрунтування та практичну розбудову теорп штелектуального катталу зробили таю видатт науковщ, як Н. Бонтю, Е. Брукiнг, Л. Едвiнсон i М. Мелоун, Г. Мшс, Д. Моррюон, К.-Е.Свейбi, С. Дж. Уштер, П. Саллiван, Т. Стюарт, Д. Шнайдер, Т. Юзен. Серед украшських вчених, що займають провщт позицп у розробленнi проблеми теорiï штелектуального катталу, доцшьно вiдзначити О. Амошу, В. Антонюк, М. Бендiкова, I. Булеева, О. Бутник-Сiверського, А. Воронкову, Н. Гавкалову,

B. Гейця, О. Гршнову, А. Дагаева, Б. Данилишина, С. Джамая, Б. Кекуха, О. Кендюхова, А. Колота, В. Куценко, Л. Мельника, Д. Мельничука, М. Чумаченка, А. Чухно та ш.

Окремi аспекти науково-практично!' проблеми ефективного функцюнування iнтелектуального капiталу на рiвнi суб'ектiв господарювання, регiону, краши, яю дослiджували такi вiдомi фахiвцi, як О. Бандирська, М. Бендiков, Я. Берсуцький, Е. Брукшг, I. Булеев, А. Воронкова,

C. Джамай, Л. Едвшсон, О. Грiшнова, Ф. Свдокимов, А. Кабанов, Н. Казакова, А. Козирев, М. Лепа, М. Мелоун,

В. Нейенбург, G. Панченко, В. Пономаренко, Л. Саломанна, Т. Стюарт, А. Ступницький, залишаються недостатньо опрацьованими. 1з поширенням iнтелектуалiзацiï працi та цифровiзацiï на пiдприемствах виникае об'ективна необхщнють у подальшому поглибленнi теоретичного тдгрунтя iнтелектуального капiталу економiчних систем рiзних економiчних рiвнiв, його функщонування, обгрунтування основних принципiв i концепцп функцiонування iнтелектуального капiталу, генерацiï теоретичних положень його мониторингу, концептуальних пiдходiв до бенчмаркiнгу iнтелектуального капiталу, у розроблент методичних пiдходiв до ощнювання, аналiзування й прогнозування

iнтелектуального катталу на макро-, мезо- та мiкроекономiчному рiвнях.

У сучаснiй економiчнiй теорп велика увага придiляеться проблемам формування та розвитку шформацшного суспiльства. Так, широко вiдомi науковi працi закордонних авторiв, таких як Д. Белл, П. Друкер, М. Кастельс, Х. Юбтрщж, М. Маклюен, У. Марин, I. Масуда, Ф. Махлуп, Е Тоффлер, Ю. Ганьблячiшi, Е. Пдденс, Й. Шумпетер й iн. Серед вгтчизняних учених можна видiлити В. Бакуменко, Л. Березовець, О. Бшоусов, О. Гриценко, В. Даншьян, М. Деляпн, О. Дзьобань, Н. Лютко. Таким чином, необхiднiсть формування штелектуального капiталу вiтчизняних пiдприемств

машинобудiвного сектору Украши в умовах цифровiзацiï визначила актуальтсть теми дослiдження, його мету та завдання.

Проблеми функщонування та розвитку промисловосп Украши, зокрема

машинобудiвноï галузi дослiджували такi вiдомi украшсью вченi-економiсти як: О. Амоша, В. Геець, В. Дикань, Ю. Кiндзерський, I. Щцдубний, Л. Довгань, О. Латишева, М. Рахман, А. Сохнич, О. 1ртишева та iн. Однак, через вщсуттсть стiйкого положення та постшт змiни соцiально-економiчного середовища, та зважаючи на практичну важливiсть, питання впливу штелектуального катталу на соцiально-економiчний розвиток вгтчизняних машинобудiвних пiдприемств потребуе подальшого дослiдження.

Незважаючи на значний внесок учених у розроблення зазначених проблем, дана проблематика й по сьогодшшнш час

залишаеться маловивченою та дискусшною, спрямованою на переважне вивчення рiзнонаправлених аспектiв явища,

визначаючи неоднозначшсть i

фрагментарнiсть емпiричних дослiджень проблеми управлшня штелектуальним капiталом. Цiлiсне економiчне аналiзування проблем формування й ефективного використання iнтелектуального капiталу вгтчизняних машинобудiвних пiдприемств в умовах шновацшно1' економiки поки ще не проведене - не розроблена комплексна система управлшня процесами створення, шновацшного розвитку та використання штелектуального катталу у нових цифрових трансформащях функщонування нащонально1' та свгтово1' економш[12].

Поки-що в Украш не сформовано цшсну та узгоджену систему поглядГв на управлшня промисловим пiдприемством, що

координувала б та забезпечувала б розвиток шдприемства у поточному стат та стратепчнш перспективi, мала б здатнiсть збер^ати рiвновагу та

конкурентоспроможнiсть, змогла б оперативно реагувати на дестабшзацшт фактори зовтшнього середовища й адаптуватися до них, використовуючи методи та тдходи, що вiдповiдають актуальним умовам свгтового розвитку та глобалiзацiï. Тому питання промислового розвитку е одним з найважливших для забезпечення позитивно!' динамши стану украшсько1' економiки. Проблема управлшня розвитком промисловосп е складним сощально-економiчним завданням, яке вимагае не ильки врахування конкретних умов функщонування, але й потребуе розроблення вщповщних методiв та шструменнв ефективного управлшня [14].

Виклад основного матерiалу

Цифрова економiка бере свш початок через розвиток цифрово1' революцiï, яка представляе собою перехiд вщ механiчноï й аналогово1' електронно1' технологiï до цифрово1' електронiки. Багато вчених i публщиснв характеризують дане поняття по-рГзному: однГ називають ïï новою економшою, ГншГ - Iнтернет-економiкою. В однш з доповiдей Всесвiтнього банку взагалi зазначено, що поняття "цифрова економша", представлене у широкому змГстГ, представляе

собою величезну систему економiчних, сощальних i культурних вiдносин, якi грунтуються на використаннi цифрових технологiй. Але бшьш вiрне трактування даного поняття, на наш погляд, все-таки можна представити таким чином, що цифрова економша е економiкою iнновацiй, яка здшснюе свiй розвиток за допомогою впровадження нових технологiй.

Великий вплив на ринок у швидкому чаш виявлять роботизащя та цифрова трансформащя. Цi процеси дозволять суттево скоротити працю фахiвцiв i кiлькiсть шаблонових завдань для працiвникiв. Неавтономнi роботи, тобто, роботи, яю функцiонують при участ людини, будуть застосовуватися усе ширше та витюняти автономних, тобто, тих, яю виконують свою роботу без оперативно! взаемоди з людиною.

Понятшний апарат цифровоУ

Автоматизацiя впливае на вимоги до персоналу та зайнятють населення. Прогнози впевнено показують, що у середньотермiновiй перспективi не менше половини робочих мiсць можуть бути лшвщоваш завдяки впровадженню автоматизованих процешв. Змiни торкнуться також i сфери оброблення бiзнес-iнформацiï. З наведених вище прогнозiв можна простежити, що основш змiни, очiкуванi на ринку пращ, будуть пов'язаш не стшьки зi зникненням великоï кiлькостi професш, скiльки з появою великоï кшькосп нових.

Технологiï сприяють зникненню низкоквалiфiкованих професiй i, разом з тим, створюють новi професiï, що вимагають бiльш глибоко1' експертизи.

У табл. 1 наведеш визначення основних понять, яю використовуе цифрова економiка.

Таблиця 1

Поняття Визначення

Цифрова револющя Перехщ вщ мехашчно! й аналогово! електронно! технологи до цифрово! електрошки.

Цифрова економша Економжа шновацш, яка здшснюе свш розвиток за допомогою впровадження нових технологш. Величезна система економ1чних, сощальних [ культурних вщносин, заснованих на використанш цифрових технологш. 1накше кажучи, це економжа, що юнуе в умовах пбридного свггу.

Пбридний свгт Результат злиття реального та в1ртуального свтв, що в1др1зняеться можлив1стю здшснення вмх "життево необхщних" дш у реальному свт через в1ртуальний.

Когнггивш технологи Один з найбшьш значимих тренд1в, завдяки якому будуть гранично автоматизоваш основна частина документооб1гу та практично будь яка робота, пов'язана з обробленням шформаци.

Хмарш обчислення (Cloudcomputing) Технологи оброблення даних, у яких комп'ютерш ресурси надаються 1нтернет-користувачу по запиту, як онлайн-серв1с; концепщя, що припускае забезпечення повсюдного та зручного мережного доступу на вимогу до загального обсягу конф1гурованих обчислювальних ресурмв. Хмарш ршення стають усе бшьш використовуваними, вони здатш вир1шувати не тшьки питання пошуку, розвитку, утримання персоналу, але й здшснювати кадровий облж [ розрахунки заробгшо! плати. За рахунок хмарних технологш шформащя може бути легко доступна онлайн, заарх1вована та збер1гатися у безпечному м1сщ.

1нтернет речей / промисловий 1нтернет речей Концепщя, що поеднуе безл1ч технологш оснащеноста, що припускае використання датчиюв та тдключення до 1нтернету вмх прилад1в (1 взагал1 речей), що дозволяе реал1зувати вилучений мошторинг, контроль й управлшня процесами у реальному час (у тому числ1, [ в автоматичному режиму.

Велик даш (Bigdata) 1нтелектуальне оброблення величезних масив1в даних. Сукупшсть шдход1в, шструмеилв [ метод1в, призначених для оброблення структурованих [ неструктурованих даних (у т. ч. з р1зних незалежних джерел) з метою отримання сприйманих людиною результата. До джерел можуть в1дноситися браузери, сощальш мереж1, трекери тощо. В управлшш персоналом "велию дат" можуть допомогти проведенню анал1зування даних про пращвниюв

В1ртуальна (цифрова / електронна) валюта) Криптовалюта Засоби, що не мають матер1ального втшення, яю можуть використовуватися, як повнощнний грошовий знак. Тип в1ртуально! валюти, ем1мя ("видобуток", майнинг) яко! заснована на специф1чному застосуванш криптограф1чних алгоримв.

Ланцюжок блоков транзакцш (Blockchain / Блокчейн) Методолопя побудови розподшених баз даних (без единого центру), у якш кожний запис метить шформащю про 1стор1ю володшня, що гранично перешкоджае можливост !! (шформащю) фальсифжувати.

Бигсош (Bitcoin) Перша та найпоширешша з юнуючих в1ртуальних валют е криптовалютою та використовуе технолопю Блокчейн.

На нашу думку, найбшьш яскраво здатнють до каппатзацп проявляеться у такому видi людського капiталу, як штелектуальний капiтал, нагромадження якого представляе собою тривалий процес, здiйснюваний протягом усього життя людини, передусiм доцшьним е певне iнвестування в освггу, творчий розвиток i соцiальну адаптащю. У сучаснiй концепцп економiчного розвитку саме штелектуальний каттал стае виршальним фактором зростання нацiонального багатства,

конкурентоспроможносн кра1ни, регiону, суб'екта господарювання, якосп життя. Розкриття сутностi поняття "штелектуальний каттал" полягае у дослщженш його синтетичное' природи, що включае поняття "штелект" i "капiтал". Якщо перша категорiя, що пов'язана безпосередньо з людиною, мае фiлософську, психологiчну, сощально-економiчну природу, то друга - економiчну. Пiд iнтелектом розумiють певний рiвень розумово1 дiяльностi, що забезпечуе можливють набувати новi знання та ефективно !х використовувати у перебiгу життедiяльностi [23, с. 56].

Поняття "штелектуальний каттал" виникло у ринковому середовищi при переходi до постiндустрiального суспшьства, коли посилилася роль iнтелектуальних та шформацшних ресурсiв, змiнилися способи виробництва товарiв та послуг, чинники створення ново1 вартостi, вiдбуваеться "iнтелектуалiзацiя економiчного та соцiального життя" [14, с. 79], шформатизащя та глобалiзацiя економiчних процесiв. Як наслiдок цих змш нова стадiя економiчного розвитку обумовила включення у вщомий перелiк катталу принципово нового виду -штелектуальний каттал в рiзних його проявах, який i е джерелом доданого вартосн. Тому, в останне десятирiччя XX ст. поняття "iнтелектуальний каттал" одержало свою значущють, почало детально дослщжуватися методологiчно цiлiсно, як економiчна категорiя, i було введено в економiчну теорiю та практику. Так, було започатковане формування теорп штелектуального капiталу, як самостiйного роздiлу економiчноi науки. Поняття "капiтал" у цьому контекст набувае свого розвитку, збагачуеться за змютом, вимагае подальшого вивчення.

1нтелектуальний капiтал та шновацшна праця усе в бшьшш мiрi визначають хiд i

результати економiчних процесiв. Ця нова концепщя, орiентована та притаманна розвитку штелектуального катталу, замшила застаршу, рушiйною силою яко! було накопичення матерiального багатства. У XXI ст. не природт багатства, не територiя, а висок технологи, знання, iнтелектуальний капiтал е основою формування ново! економши, джерелом добробуту й якосп життя населення не! чи шшо! кра!ни. Щцтвердженням цьому е досвiд найбiльш розвинених кра!н свiту, де упродовж остантх десятилiть вiдбуваеться iнтенсивне замiщення основних фондiв, матерiальних товарних запасiв, шших матерiальних активiв нематерiальними, фiзичного катталу нефiзичним [19, с. 235]. У сучасному суспiльствi iнтелектуальний капiтал стае основою нацюнального багатства.

Слiд погодитися з вггчизняним науковцем Н. Пановою, яка виокремлюе три основних концепцп' розумшня капiталу: як частини багатства, представлено! сукуптстю засобiв виробництва; як суспшьних вiдносин; як сукупного вартiсного виразу факторiв виробництва, включаючи людський каттал [19, с. 237]. Кр1м того, проанал1зувавши р1зш течп концепцп' теорп кап1талу, сл1д зазначити, що ва наведен1 визначення у тому або 1ншому ступен1 доповнюють один одне. Одна група визначень ф1ксуе вартюну сторону, 1нша -натуральну. З другого боку, одна група визначень розглядае каттал у статищ, шша - у динамщ, як потоковий процес. Залежно вiд мети використання каттальних ресурсiв, можна розглядати каттал i як вiдносини. Сукупнiсть рiзних структурних елементiв, якi вiдображають змют категорii "капiтал", можна вiдобразити в узагальненш формi (табл. 2).

Таким чином, каттал е всеосяжною, утверсальною та багатоаспектною базовою економiчною категорiею. Вiн

взаемообумовлюе вш вiдносини у соцiально-економiчнiй системi. У перебiгу розвитку теорп катталу його дослщження у найзагальтшому виглядi пройшло шлях вiд "головного майна" до благ, використання яких дозволяе збiльшувати виробництво майбутнiх благ. Якщо у перших теоретичних дослщженнях катталом вважалися тiльки речовi, матерiальнi ресурси, то у сучасних теорiях органiзацiй i ухвалення рiшень на перше мюце висуваеться iнтелектуальний каттал, як визначальна складова катталу.

Таблиця 2

Структурш склaдoвi ^те^ри '^anh^"

(сформовано авторами)

Аспект Cтpyктypнi складовi Визначення сутност

Фшософський аспект головний Абсолютна форма багатства

Управлшський аспект Kапiтал y широкому сени Цшшсть, що приносить пот1к доходу

Бухгалтерський аспект Kапiтал y вузькому (виро6ничому) сени Вартасне оц1нювання майна, що належить суб'екту господарювання

Пщприемницький аспект Kапiтал як фактор виробництва Ф1зичний кап1тал або виробнил фонди. Кап1тальн1 блага, що використовуються у виробничому процес1

Фшансовий аспект Kапiтал як втiлення фiнансовиx активiв Портфель щнних папер1в та ф1нансових актив1в, що приносять дох1д своему власнику у вигляд1 в1дсотк1в та див1денд1в

Сощально-економ1чний аспект Kапiтал як сyкyпнiсть економiчниx (виpо6ничиx) вщносин Кап1тал - не р1ч, а певш виробнич1 в1дносини, що в1дображають процес експлуатац1! п1дприемцем найнятих на його тдприемство прац1вник1в.

Маркетинговий аспект Kапiтал як складова ринку Запас благ

Потж ц1нностей, що примножують запас благ

Носш фактору ризику

Аспект, що базуеться на знанневому шдход1 Kапiтал, що rpyнтyeться на нев^ут^ активаx Знання, навички, зд1бност1 людини

Сукупн1сть актуальних або потенцшних ресурс1в, як1 пов'язаш з володшням м1цними мережами зв'язюв, б1льш-менш 1нституц1ол1зованими в1дносинами взаемного знайомства та визнання

Варто погодитися з Е. Брук!нг (A. Brooking), що "1нтелектуальний кап!тал !снував в!дв!ку: в!н з'явився, коли перший бродячий торговець встановив хорош! в!дносини з покупцем. Тод! це називалося "добре !м'я" [4, с. 68]. Адже теоретичн! досл!дження впливу !нтелектуальних компонента на результати економ!чноi д!яльност! економ!чноi системи мають давн! традицп. Перш! спроби досл!дження кап!талу, що зараз називають штелектуальним, були пов'язан! з анал!зуванням такого фактору виробництва, як праця, з анал!зуванням особливостей та зд!бностей суб'екта даного фактору виробництва - людини - у створенн! доданоИ вартост!. Перш! згадування про окрем! "нематер!альн!" компоненти в склад! катталу ми можемо знайти ще в працях класик!в пол!тично! економп - У. Петт!, А. См!та, Д. Р!кардо. Так, наприклад, У. Петт! в!дзначав особливу роль ум!лост!, своер!дно!' "мистецькост!" працюючих у процес! створення багатства. А. См!т включав у категор!ю "кап!тал" майстерн!сть ! корисн! зд!бност! людських !стот. Майстерн!сть людини, - говорив в!н, - може бути розглянута в!дпов!дно до властивостей машини, що мае справжню варт!сть й об!г прибутку. А. См!т вважав, що до основного катталу сл!д включати не тшьки машини та

iншi знаряддя пращ, будiвлi, землi, але й "придбаш i кориснi здiбностi усiх жителiв i членiв суспшьства", якi е частиною стану певноï особи, разом з тим, стають частиною багатства суспшьства, до якого ця особа належить". А. Смгг зазначав, що "збшьшення продуктивностi корисноï працi залежить насамперед вщ пiдвищення спритностi й умшня робiтника, а потiм вщ полiпшення машин й iнструментiв, за допомогою яких вш працював".

В основi iнтелектуального виробництва лежить об'ективацiя знання - процес перетворення знання з "суб'ективноï реальносп", що визначаеться

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

штелектуальним потенщалом, в об'ективну "iнформацiю", втшену у процесах розвитку засобiв i предмета пращ, змш форм i методiв управлiння й органiзацiï виробництва, удосконалюванш способiв виготовлення та реалiзацiï готового продукту. Новi знання, генероваш iнтелектуальною системою виробництва, визначають не просто змшу речовинноï (вiдчутноï) системи, але й шдвищення якiсних характеристик використовуваних у виробнищв людських ресуршв - рiст квалiфiкацiï та рiвня освiти, пiдвищення iнтелектуальноï та соцiальноï активностi працiвникiв iнтелектуальних пiдприемств.

Формування та накопичення

штелектуального катталу вимагае значних швестицш. На початку 80-х рр. минулого столггтя близько 60% швестицш в промисловосп США спрямовувалося на набуття матерiальних щнностей, а вже через двадцять роюв ця частка складала лише 16%. З початку 90-х рр. XX ст. тдприемства США витрачають бшьше кошпв на придбання обладнання, призначенням якого е оброблення шформаци, шж на iнше устаткування. За наявними даними, матерiальнi активи американських

тдприемств становили у 1982 р. у середньому 62% ринково! вартосп пiдприемств, через десять роюв ця частка вже складала 38%. Останш дослiдження оцiнюють частку матерiальних активiв американських пiдприемств у 10-15% [24, с. 119]

Щодо швестицш в основний каттал, то в цшому !х обсяги збiльшуються, хоча в 20092010 рр. вони суттево знижалися, що було зумовлено впливом свггово! економiчноi кризи. А в 2011 р. обсяг швестицш в основний каттал перевищив значення докризового перюду. Однак структура швестицш в Укра!т в^^зняеться вщ економiчно розвинутих кра!н, де обсяги швестицш в нематерiальнi активи наближаються до швестицш в основний каттал.

На вщмшу вщ iнших видiв катталу, людський каттал не належить пщприемству, оскiльки знання, практичнi навички, творчi та розумовi здiбностi людей, особист та лiдерськi риси акумулюються у конкретних пращвниюв пiдприемства. Вiн здатний накопичуватися з роками, мае бшьш довгий швестицшний перiод, високий стутнь ризику та бiльш рiзноманiтнi форми вщдачь Для придбання та володшня людським капiталом, отримання економiчноi вигоди зi знань, навичок, здiбностей i досвiду працiвникiв, що певним чином належать остантм, слiд прикладати тривалi зусилля, значнi фiнансовi засоби, а також моральт зусилля. Людський каттал виступае, як важливий ресурс формування економiчноi та соцiальноi полiтики держави по пщвищент добробуту суспiльства i його громадян зокрема.

Основний двигун цифровiзацii - це люди, творщ та, разом з тим, користувачi цифрових технологiй. Закономiрно, що цифровiзацiя, насамперед, пов'язана саме зi сферою

управлшня персоналом, i лише згодом через не! - з шшими сферами.

Людський каттал позитивно впливае на продуктивтсть пращ пращвниюв, пщвищуе рiвень и ефективностi та ращональне використання особистих ресурсiв.

Пщвищення рiвня навчання сприяе "аплiкацiйному ефекту", оскшьки працiвники, у новому становищi прагнуть освоювати новi технологii й шновацшт продукти, а також впроваджувати !х у свою виробничу та споживчу практику. Нагромадження людського катталу пщвищуе не тшьки швидюсть, з якою поширюються, але й швидюсть, з якою генеруються науков^ технiчнi й органiзацiйнi вiдкриття та винаходи. Управлшня формуванням i розвитком людського штелектуального катталу е основою ефективно! дiяльностi пiдприемства. Для проведення мотторингу ефективностi керування людським катталом, а також удосконалювання системи управлiння, необхiдна iнновацiйна методика оцшювання людського капiталу працiвникiв фiрми. Проблема оцшювання

результативносп науково! дiяльностi для ефективного управлшня науково-дослщною органiзацiею багато роюв е ключовою у сферi дослiджень i розроблень. На даний момент в Укра!т та у свт не iснуе унiфiкованоi методики або показниюв, якi застосовуються у вшх наукових органiзацiях

Кардинальнi соцiально-економiчнi

трансформацii, однак, не означають, що жштещяльтсть нацiональних суспiльств буде побудована за принципом держав "загального благоденства". Ця утопiчна iдея навряд чи може бути реалiзована ще й тому, що у новому цившзацшному укладi буде домiнувати соцiальний iндивiдуалiзм, а розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних

технологiй, пщтримуючи вiртуальнi зв'язки, будуть розсiвати безпосередню фiзичну взаемодiю суб'ектiв в економiчному та соцiально-побутовому секторi.

Поточнi та майбутт соцiально-економiчнi трансформацii е закономiрним наслiдком процесiв демократизацii та гуматзацп суспiльних i виробничих вiдносин, у яю Укра!на влилася вiдносно недавно та, на думку окремих учених, "заплатила" за це непомiрно високу цшу, яка вiдобразилася у значному збитку населення, у загальному зниженнi якосп й кiлькостi трудових

ресуршв, яю необхщш для функцюнування (розвитку) нацiональноï економiки. Однак, i разом з тим, необхщно розумгш, що:

- по-перше, зниження народжуваносп було обумовлено, у тому числ^ й виходом зi складу СРСР ряду союзних республiк, що не завжди враховуеться при побудовi демографiчних трендiв;

- по-друге, скорочення чисельносп населення, у тому числi, було обумовлено тим, що ринковi реформи збмися з другим демографiчним переходом, яю найбiльш розвиненi краши подолали ще у 70 - 80 роках минулого столптя.

Таблиця 3

Фокусування цифровпацп управлiння персоналом на машинобудiвних пiдприeмствах

_(складено авторами)_

Фокус

Пояснення

Впровадження HR-автоматизацiï

Набирае оберта застосування Нг-фах1вцями серв1мв \ додатюв для автоматизацп. Сукупшсть автоматизованих систем управлшня персоналом подшяеться на:

- програми для облжу персоналу, розрахунюв заробгшо! плати пращвниюв, податюв \ звгшостц

- програми, що дозволяють, кр1м простих розрахунюв \ облжу, керувати процесами вщбору, добору, навчання, адаптацп й атестацп персоналу;

- багатофункцюнальш програми, що дозволяють кр1м перерахованих вище функцш здшснювати повноцшний анал1з персоналу тдприемства;

- комплексш системи управлшня персоналом, тобто, основш галуз1 управлшня персоналом \ у синтез1 з аналггакою кадрових процес1в, системами фшансового й управл1нського обл1ку;

- експертш анал1тичн1 системи та локальн1 автоматизоваш робоч1 м1сця.

HR-аналiтика

HR-аналiтика стае стандартним iнструментом для бiльшостi менеджерiв по персоналу. Керiвники машинобудiвних тдприемств усе бiльше уваги придiляють збору й аналiзуванню даних про своïх працiвникiв. Використання Bigdata i Datamining у сферi управлiння персоналом i перетворення HR-даних в успiшнi бiзнес-рiшення дають можливiсть працювати з фактичною iнформацiею, прогнозною аналiтикою й тдвищенням ролi HR.

HR-маркетинг: привабливий бренд роботодавця

Найб1льш приваблив1 роботодавц1 на 80% краще використовують контент в1д сп1вроб1тник1в для повщомлення переваг НЯ-бренду; б1льша частина проблем б1знесу викликана явною або прихованою нелояльн1стю прац1вник1в. Тренди НЯ-маркетингу у 2022 роцг

- створення та тдтримання зовн1шн1х \ внутр1шн1х тдприемств (ЗМ1, блоги, заходи тощо);

- робота з лояльшстю та залученням персоналу;

- блоги сп1вроб1тник1в;

- створення автентичного п1дприемства та корпоративно! культури, у якш хочеться працювати;

- нестандартний креатив у просуванш НЯ-бренду. Корпоративний контент, яким хочеться дшитися.

Smart-рекрутинг. Новi iнструменти

Потрiбно шукати новi iнструменти по рекрутингу талановитих працiвникiв. Залучити талановитих i перспективних кандидата га пiдприемство майже неможливо без застосування нових шструмента, як, наприклад, роботи-рекрутери, чат-боти, реклама вакансш, новi iнструменти по оцiнюваннi кандидата, стажування тощо

Електронне навчання

Розвиток потенщалу працiвникiв нерозривно пов'язане з навчанням. Поява нових програм навчання усередиш пiдприемства пiдтверджуе цю тенденцiю: оргашзацп придумують своï методи, створюють зручш системи усерединi. Тренди в електронному навчаннi персоналу:

- мобiльне навчання;

- адаптивне навчання iз застосуванням Iнтернет-технологiй;

- персоналiзоване навчання, застосування iндивiдуальноï траекторiï навчання;

- впровадження шдив^альних планiв розвитку працiвника;

- ощнювання ефективностi навчання: вимiрювання ROI навчання;

- створення розвиваючого середовища, яке не заважае творчосл та забезпечуе висою результати._

Як показують сощальш опитування, близько 55% населення будь яко! кра!ни не готовi подолати нульовий рiвень, тобто почати розбудовувати свш когштивно-прикладний комплекс знань, умшь i навичок, яю дозволять людинi одержати не стшьки будь яку доступну, скшьки бажану зайнятiсть i дохiд, який дозволить задовольнити повнютю фiзiологiчнi та частково сощальш потреби. Для переходу на цей рiвень людиш необхщно як одержати додатковi знання

фундаментальних джерел (наприклад, тдвищити квалiфiкацiю), так i вдосконалювати сво! здiбностi за рахунок саморозвитку (тобто сформувати у себе прогресивний когштивно-прикладний

комплекс знань, умiнь i навичок, а також шших найважливiших здатностей). На цьому рiвнi у людини з'являються первиннi або операцiйнi професшш компетенцii, якi будуть бiльшою мiрою затребуванi роботодавцем на вiльному ринку пращ.

Можемо стверджувати, що:

- яюсть знань не залежить вщ мюця !х отримання (фактично будь яю освiтнi установи випускають на ринок робггниюв i фахiвцiв з середшм i низьким когнiтивним потенщалом);

- динамiка якостi знання не пов'язана iз загальною полiтичною та сощально-економiчною ситуацiею (зокрема 1997 рш -це рiк критично! нестабшьносп перед кризою у 1998 - 2000 р., але одночасно iз цим когштивний i творчий потенщал працiвникiв бiльшостi пiдприемств був вищим, шж у стабiльному 2012 рощ).

Пщкреслимо, що знання - це найважливший компонент когнiтивного потенщалу персоналу пiдприемств. I цей компонент формуе не тшьки професiйнi компетенци, але й iнтелектуальний капiтал фiрми, який забезпечуе останнiй стiйкi переваги у дiяльностi, що дозволяють одержувати та максимiзувати економiчнi, а також iншi вигоди (тобто розбудовуватися стшко та конкурентоспроможно).

Найбiльше успiшно штелектуальний каттал може розбудовуватися у процес комплексного управлшня вшма активами, що дозволяють не тшьки здшснювати просте нагромадження, але й трансформувати активи пщприемства у важко копшоваш та змiнюванi ресурси для освоення нових шш на товарних ринках.

Управлшня штелектуальним капiталом, на думку Й. Рууса, С. Пайка, Л. Фернстрема, становить певну систему використання ресуршв для максимiзацii потенщалу створення щнносп, що включае:

- оцшювання виявлених ресуршв i !х придатнiсть для забезпечення конкурентно! переваги;

- визначення "навпатора iнтелектуального капiталу", що демонструе трансформащю рiзних ресурсiв;

- виявлення "ефекторних графiкiв" потенцiйних можливостей для вдосконалювання стратеги управлшня ресурсами штелектуального катталу;

- побудова трансформацшно! матриц для формулювання програми та побудови моделi управлiння.

I все ж варто пщкреслити, що серед у^х ресурсiв у сучасних умовах найбшьше вагомим е структурний каттал, що дозволяе комбшувати фiнанси, матерiальнi та iнтелектуальнi ресурси для отримання прибутку. Структурний капiтал мiстить у собi поновлюванi та лiквiднi шформацшш ресурси (iнформацiйний капiтал), що не тшьки накопичуються, але надають пщприемству здаттсть до органiзацiйного втiлення бiзнес-iдей у реальнi бiзнес-процеси (оргашзацшний капiтал). Л. Едвiнссон, розглядаючи проблему "конвертащ!" людського капiталу (знань персоналу) у структурний каттал, вщзначае, що структурний каттал може бути представлений у робочих процедурах, рецептах ршень, заснованих на знаннях, у !! картотеках, дизайт офiсiв тощо. Тобто людський каттал пщприемства - це знання й штелектуальш здiбностi пращвниюв, якi реально працюють на пщприемство як у його матерiальнiй оболонщ, так i поза нею. Тому, структурний каттал зберпаеться навiть тод^ коли конкретнi працiвники виходять з конкретного бiзнесу фiрми.

У цшому можна говорити про те, що комплексна структура штелектуального катталу, на наш погляд, поеднуе у своему складi наступш основш елементи: людський, структурний (оргашзацшний), сощальний, споживчий (ктентський), управлiнський й iнновацiйний капiтал (табл. 4).

Таблиця 4

Xapa^rep^™^ структурних елеменпв ^теле^у^ь^™ до^телу

(розроблено авторами)

IHTEЛEKTУAЛЬHИИ KAПITAЛ

Людський каттал Структурний (оpганiзацiйний) капiтал Сощальний капiтал

Знання й умшня, творч1 зд1бносл, компетенцп та здатност до штелектуально! пращ, освгга, цшшсш установки, мотивац1!, лояльн1сть, психометричн1 характеристики персоналу Opганiзацiйна структура пiдпpиeмства, теxнологiï yпpавлiння та виробництва, процеси, методи, теxнiчне та програмне забезпечення, iнфоpмацiйнi системи, 6ази данж, iнфоpмацiйнi меpежi, теxнологiчна iнфpастpyктypа Зв'язки та взаeмини пpацiвникiв, моpальнi звичаï , що подшяються людьми, тpадицiï, цiнностi та норми, сощальш меpежi та мережш конфiгypацiï, накопичена довipа

Споживчий (ктентський) кап1тал Управлшський капiтал Iнновацiйний каттал

Сп1лкування та взаемод1я персоналу п1дприемства з ктентами, постачальниками та споживачами, контракти, угоди, репутац1я ф1рми, бренд, товарш знаки, канали розпод1лу продукцп, портфель замовлень, в1дносини з ктентами Фiлософiя й стpатегiя керування, корпоративна культура, управлшсью здатностi, знання, умшня, досвщ yпpавлiнськиx piшень кеpiвникiв, лiдеpський потенцiал, конфлiктологiчна компетентнiсть, нацшешсть персоналу на виpiшення стpатегiчниx завдань Патенти на винаxоди, лiцензiйнi угоди, науково-виpо6ничi iдеï, ноy-xаy, заxищенi комеpцiйнi права на iнтелектyальнy власшсть

Для кожно1' конкретно!' оргашзацп органiзацiйний капiтал може ухвалювати сво1' специфiчнi риси, вщображаючи накопиченi у межах дано1' оргашзацп сумарш знання та людський каттал. Створюванi людським ресурсом знання та навички трансформуються у капiтал фiрми за допомогою технологiй. Причому, мова йде не тшьки про комушкативш та iнформацiйнi технологiï, але й про технологи роботи зi знаннями. Видшяють три класи технологiй роботи зi знаннями: технологiï, направленi на створення знань шляхом оброблення й аналiзування iнформацiï; технологи, спрямованi на вщкриття та дослiдження знань шляхом вилучення знань iз нових джерел знань; технологи, спрямоваш на поширення знань у межах системи або мережа

В якостi прикладiв таких технологш можна видiлити:

- застосування розосереджених знань з метою пiдготовки та навчання фахiвцiв;

- застосування практики об'еднання знань, що дозволяе працювати у групах i користуватися колективними знаннями;

- застосування сховищ даних й шформацшно1' тдтримки, розроблених для подшу знань й шформаци;

- застосування експертних систем i заснованих на системi правил, розроблених

для включення знань у реальш робочi процеси;

- штегращя зовнiшньо!' iнформацi!' в 1нтернет -мережу що використовують тимчасовi стандарти передачi даних: електронна пошта, вщеоконференци, глобальна мережа 1нтернет.

Власне, комбшащя рiзного рiвня технологiй у даному випадку буде визначати рiвень i ступiнь використання основних нематерiальних факторiв виробництва при реалiзацi!' бiзнес-процесiв.

Роль промисловосп як основного драйвера економiчного зростання сьогоднi визнаеться як розвиненими кра!нами, так i тими, що розвиваються. За показником частки додано! вартосп промисловосп у ВВП за останш 10 рокiв Укра!на вщчутно втратила позицi!' не тiльки щодо референтних краш-сусадв, а й опустилася нижче за середньосвiтовий показник. Через це нерщко можна почути заяви, що Укра!на перетворюеться з iндустрiально!' кра!ни в аграрну. Натомiсть дослщження мiсця промисловостi кра!ни у свповому вимiрi та порiвняння з референтними кра!нами дають краще уявлення щодо сучасного стану промислового сектора Укра!ни, причин, що його зумовили, а також напрямiв подальшого

розвитку [21, с. 35].

Важливим кроком у напрямi тдтримки

вггчизняного виробництва в Украш стало ухвалення 16.12.2021 р. Закону Укра!ни «Про внесення змш до Закону Укра!ни "Про публiчнi закупiвлi" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернiзацii вiтчизняноi промисловостi" (законопроект № 3739 вщ 24.06.2020 р.), що сприятиме збшьшенню локалiзацii виробництва окремих груп продукци машинобудування, залученню внутрiшнiх та зовнiшнiх iнвестицiй у сектор машинобудування, збереженню та створенню нових робочих мюць, полшшенню технологiчних показникiв машинобудування [2, с. 31-32].

На початковому етат вшськово! агресii на Сходi Укра!ни промисловють знаходилася у режимi значно! турбулентности Урядом кра!ни прийнято логiчне ршення щодо розiрвання торгово-економiчних зв'язкiв з Роаею, що вiдчутно вiдобразилося на фiнансово-економiчних результатах

дiяльностi промислових пщприемств, але, у той же час, з метою вщновлення прибутково! дiяльностi пiдприемства поступово почали налагоджувати новi бiзнес-зв'язки щодо взаемодii з новими партнерами й опановувати новi ринки реалiзацii промислово! продукцii [7]. Отже, проблеми промисловосп мають загальнонацiональний масштаб. Виникла загроза технолопчнш безпецi кра!ни, що потребуе розроблення системи заходiв, спрямованих на переведення промислового комплексу у стан, який вщповщае потребам розвитку кра!ни. Якiсно новий стан i рiвень промисловостi може забезпечити лише нова шновацшна стратепя и розвитку [1, с. 50].

На перюд здобуття незалежностi у 1991 р. частка машинобудiвноi промисловосп нашо! кра!ни у загальному обсязi продукцii машинобудування СРСР складала 22,6 %, тобто Укра!на посiдала друге мюце серед республiк СНД [11, с. 93]. За роки трансформаци економши Укра!ни у пострадянський перюд машинобудiвний комплекс зазнав тривало! руйшвно! кризи, реформування вiдносин власностi,

структурно! деформаци тощо. Цi процеси супроводжувалися значними втратами виробничого та кадрового потенщалу, бшьш шж двократним скороченням частки продукцii машинобудування в обсягах промислового виробництва, а також зниженням активносп в шновацшно-

iнвестицiйнiй дiяльностi. Оцiнювання розвитку промисловосп засвiдчило, що до 2000 р. спостерпалося зменшення рентабельностi продукци промислових пщприемств на 12%, збшьшення частки збиткових пщприемств - на 40 %, зменшення юлькосн пращвниюв - на 37%; повсюдним стало пщвищення зношеносн основних засобiв промисловосп.

Завдяки пожвавленню iнвестицiйного попиту у 2021 р. спостерпалося зростання в ушх сегментах машинобудiвноi галузi. Загальне зростання у машинобудуванш склало 8,0 %, зокрема у виробнищи електричного устаткування - 22,4 %, комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукцii - 7,5 %, автотранспортних засобiв, причетв, напiвпричепiв та iнших транспортних засобiв - 6,2 %, машин i устаткування, не вiднесених до шших угруповань - 1,2 % [2, с. 5]. Старшня основних фондiв вщбуваеться на тлi перманентного дефiциту швестицшних ресурсiв, нерацiонального розподiлу iнвестицiй за видами промислово! дiяльностi, а також недостатнього виробництва iнвестицiйних товарiв. Близько 30 % капiтальних швестицш у промисловють спрямовуються у добувну галузь (у 2020 р. -29,2 %), ще близько чверн - у сектори з виробництва та розподшення електроенерги, газу та води (сукупна частка у 2020 р. склала 25,5 %). Лщерами iз залучення iнвестицiй серед галузей переробно! промисловосп залишаються харчова та металургшна (вщповщно 13,4 % та 12,3 % обсягу каттальних iнвестицiй у промисловють у 2020 р.), тодi як у вш галузi машинобудування залучено лише 4,4 % [2, с. 11].

Слщ також вщзначити

експорторiентованiсть машинобудiвноi галузi в Украiнi. На зовшшш ринки реалiзуеться близько половини вироблено! продукцii. При цьому суттеву питому вагу займали кра!ни СНД. Незважаючи на окремi значнi усшхи у таких галузях, як авiакосмiчна, виробництво енергетичного устаткування, важке i транспортне машинобудування та деяких iнших, стан галузi у цшому не вiдповiдае сучасним вимогам як вггчизняно! економiки, так i свггово!. Але i в цих галузях у широких масштабах продовжують використовуватися витратш технологii, що призводить до зростання ресурсомюткосп и продукцii та

перешкоджае скороченню витрат

виробництва та випуску шновацшно1" продукци в шших галузях економiки, зростанню частки шновацшно1" працi.

Основою стратеги управлшня

тдприемствами машинобудiвного комплексу Украши е:

- скорочення витрат - приведення у вiдповiднiсть якостi, термiнiв i вартостi розроблення, виготовлення та просування продуктiв дiяльностi з вимогами замовниюв на перспективних ринках у межах стратегiчних прiоритетiв.

- еднють якостi - вiдтворюванiсть наукомiстких технологш у вiдповiднiй якостi та вартосп продуктiв дiяльностi пiдприемства на перспективних сегментах ринку.

- клiентоорiентованiсть - пiдпорядкування науково-технiчних, виробничо-технологiчних й оргашзацшно-управлшських процесiв зростаючим вимогам замовниюв перспективних ринкiв у межах стратепчних прiоритетiв пiдприемства.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- удосконалювання оргашзацшно-управлiнського механiзму - впровадження оргашзацшно-управлшських змш i приведення у вщповщшсть iз генеральною стратегiею всiх бiзнес-процесiв пiдприемства;

- оптимальний розподiл оргашзацшно-управлшських зусиль у межах прюртепв перспективних сегменнв ринку, до яких вщносяться: сегмент державного оборонного замовлення; сегмент замовлення цившьного професiйного устаткування на ринку, регульованому державою; сегмент цившьного комерцшного замовлення продукпв i комплектуючих, елеменпв для виробництва кшцевого продукту масовому споживачу; мiжнароднi ринки (споживачi близького та далекого зарубiжжя).

Для сегменту державного оборонного замовлення можна видiлити наступнi напрямки:

- розвиток конкурентних переваг у конкурснш "боротьбi" за державне оборонне замовлення на основi актуального науково-технiчного та виробничо-технологiчного потенцiалу;

- оптимiзацiя органiзацiйно-управлiнського механiзму при робот з державним оборонним замовленням;

- шдвищення задоволеностi якiстю та термiнами постачання продукпв державного замовника (зростання штегрального

показника задоволеносп за вiдповiдною методикою).

Для сегмента замовлення цившьного професшного устаткування на

держрегульованому ринку можна видшити наступш напрямки:

- збiльшення "портфеля замовлень" i закрiплення свое1' присутносп на даному ринку;

- оптимiзацiя мiжфукнцiональних взаемодiй органiзацiй для формування проактивно1' позицiï при розробленнi, виготовленнi та просуванш кiнцевоï продукци;

- формування довгостроково1' лояльностi цiльових замовникiв даного сегмента ринку.

Для сегмента цившьного комерцшного замовлення продукпв i комплектуючих елеменпв для виробництва кшцевого продукту масовому споживачу можна видшити наступш напрямки:

- визначення перспективних продукпв для збшьшення присутносп (вшзнаваносп) на даному ринку;

- впровадження штегрованих маркетингових комушкацш у мгжфункцюнальну взаемодiю шдроздшв для застосування науково-технiчного потенцiалу в штересах замовникiв даного ринку;

- формування вщповщних науково-технiчних, виробничо-технолопчних i органiзацiйно-управлiнських механiзмiв виготовлення продукпв, затребуваних даним ринком;

- створення стшкого споживання на первюному етапi освоення даного ринку.

Для сегмента мiжнародного ринку (близьке та далеке зарубiжжя) можна видшити наступш напрямки:

- приведення у вщповщшсть з мгжнародними стандартами повного циклу робгг пщприемства;

- розвиток конкурентних переваг для збшьшення присутносп на мiжнародних ринках;

- "пщстроювання" повного циклу робiт пщ скорочення життевого циклу привабливих на даному сегментi продуктiв при ефективному сшввщношенш якостi, вартостi та термшв.

Мiзернi обсяги iнвестування

машинобудiвноï галузi не дозволяють налагодити виробництво достатшх обсягiв iнвестицiйноï продукцiï для оновлення виробничо1' бази промисловостi. Частка

швестицшних товарiв в обсягах реалiзацii промислово! продукци у 2020 р. становила лише 9,5 %. Натомють, товарiв промiжного споживання - 47,6 %, споживчих товарiв короткострокового використання - 31,2 %. Стутнь зносу основних засобiв (ОЗ) у промисловосп зрiс з 48,8 % у 2000 р. до 59,1% у 2019 р. Попри те, що це зростання зумовлене насамперед старшням фондiв у секторах виробництва та розподшення

Висновки

Багато у чому особливосн розвитку сучасних пщприемств визначеш феноменом переходу до нового типу економши - до економши знань. Вона по суп представляе собою тип економши, у якiй сектор знань вщграе вирiшальну роль, а продукування знань е найважлившим джерелом зростання економши. Iнновацiйну економiку також часто називають першою стащею переходу до економши знань. I! яскрава риса полягае у тому, що в и умовах для вшх економiчних систем (вiд пiдприемства до нацюнально! економiки) i розвиток, i

конкурентоспроможнiсть практично

повнiстю залежить вщ !хньо! здатностi впроваджувати нововведення. Для

нормально! оргашзаци процесу управлiння знаннями на вшх його стадiях вш повинен пiдтримуватися колективним обговоренням виникаючих у рiзних пiдроздiлах пiдприемства проблем. При виршенш виниклого завдання у процес втягуються практично всi пщроздши фiрми. Сьогоднi на вiтчизняних пщприемствах процес органiзований зовсiм по-iншому, i це може бути можливою причиною низько! iнновацiйноi активностi вiтчизняних пщприемств. Можливо, у межах пщприемства, але часнше у спецiалiзованих органiзацiях проводяться дослщження та розроблення, у результат яких виходить нове знання щодо нових технолопчних можливостей.

Iнтеграцiя всiх видiв iнтелектуального капiталу виробничо-комерцiйного

пiдприемства галузi машинобудування в Украiнi е ключовим чинником розвитку !! конкурентних переваг. Це пояснюеться тим, що частка штелектуальних послуг й iнших нематерiальних компонентiв у структурi собiвартостi товарiв зростае. Крiм того, у

електроенерги, газу та води, незначне зменшення ступеня зносу ОЗ у переробнш та добувнш галузях забезпечувалося не стшьки оновленням фондiв, скiльки припиненням роботи багатьох пщприемств чи втратою контролю над ними внаслщок окупаци частки територи Укра!ни, починаючи

з 2014 р. [2, с. 11].

структурi активiв виробничо-комерцшного-пiдприемства нематерiальна складова останнiм часом зайняла головне мюце. Саме штегращя та взаемодiя рiзних видiв iнтелектуального капiталу приводить до прискореного розвитку та зростання конкурентних переваг пiдприемства. Розглянуто основш можливi види тако! взаемоди. Взаемовплив людського капiталу та катталу вщносин припускае спiвробiтництво зi споживачами, що дозволяе поповнити запас знань, навичок i вмшь працiвникiв пщприемства. Даний процес може здшснюватися рiзним чином, наприклад, за допомогою прямо! взаемоди з покупцями. У зв'язку з цим, на рiзних пщприемствах виникае необхщнють збшьшення кiлькостi пращвниюв, якi безпосередньо взаемодiють iз замовниками. Будь яю можливостi зворотного зв'язку, проведення соцiологiчних дослiджень або директ-маркетинг, також необхщно реалiзовувати з метою вдосконалювання квалiфiкацii працiвникiв, а також !х готовностi задовольняти новi запити покупщв.

Рiзноманiтнi пiдходи до розумшня iнтелектуального капiталу обумовлюються рiзними трактуваннями сутносн даного феномену з позицш економiки, менеджменту, фiлософii, юриспруденцii та соцюлогн. Сутнiснi характеристики iнтелектуального катталу включають його вивчення, як каттал-ресурсу, каштал-потенщалу та капiтал-результату, що виступають певними стащями створення та використання катталу. Вщтворення iнтелектуального потенцiалу здшснюеться рiзними

соцiальними iнститутами, що забезпечують ефективний розвиток людських здiбностей як концентрованого вираження знань, умшь, навичок, компетенцш i рiвня мотивацii особистосн. Цей процес здiйснюеться за рахунок створення та використання сучасних

технолог!й розвитку творчих зд!бностей особистост!, оргашзацп безперервноi системи навчання, удосконалювання !нфраструктури у галуз! шформацп та нових технолог!й тощо.

Стратег!ею в!тчизняних машинобуд!вних п!дприемств е !х !нновац!йний розвиток п!дприемства на перспективних сегментах ринку для досягнення л!дируючого положення по основних напрямках д!яльност!. Тому, при формуванн! в!дпов!дно! стратег!! необх!дно брати до уваги, що !нтелектуальний кап!тал п!дприемства нарощуеться не за рахунок додавання трьох компонента (людського, орган!зац!йного й споживчого кап!тал!в) або приросту т!льки одного компонента, а розбудовуеться на основ! взаемод!! вс!х компонент!в, синергетичних ефект!в, що проявляються у значному зб!льшенн! соц!ально-економ!чно! ефективност! ф!рми.

H. S. NAHORNIAK1*, K.E. HANNOUF2

1* Associate Professor od Department of Innovation Management and Services Ternopil Ivan Puluj's National Technical University, e-mail: Galinka2005_08@ukr.net

2 graduate student of the Department of Finance and Economic Security of the Ukrainian State University of Science and Technology, e-mail: katerinahann@gmail.com

FEATURES OF THE CHALLENGES AND OPPORTUNITIES OF FORMATION OF INTELLECTUAL CAPITAL OF DOMESTIC ENTERPRISES IN THE ENGINEERING SECTOR UKRAINE IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION

The purpose. The article examines the specifics of challenges and opportunities for the formation of intellectual capital of domestic enterprises of the machine-building sector of Ukraine in the conditions of digitalization. Industries are of key importance for the economy of Ukraine, indicators of its functioning are the main factor of the country's social and economic development. In particular, mechanical engineering is one of the basic branches of the Ukrainian economy and a strategically important branch that affects the development of the technological potential and competitiveness of the Ukrainian economy as a whole. The level of development of mechanical engineering is one of the main factors that allows to ensure the sustainable development of the Ukrainian economy, the development of the country as a whole depends on its level and dynamics of development. Therefore, the study of the current state of the machine-building industry, the efficiency of the machine-building enterprises, the identification of current problems will allow to determine the tools for the recovery and further sustainable development of the machine-building enterprises, as one of the key branches of the national economy. In the modern concept of economic development, it is intellectual capital that becomes a decisive factor in the growth of national wealth, competitiveness of the country, region, business entity, and quality of life.

Despite the existing degree of study, today the issues of specific challenges and opportunities for the formation of intellectual capital are in dire need of continuing a deeper study and scientific justification, because this category is extremely dynamic. The analysis of digital transformations in the context of the formation of intellectual capital, trends of changes in the work of personnel management in the conditions of the digital economy is also given, an overview of the need for human resources in the conditions of the development of the digital economy is given. The rapid development of digital technologies and IT spheres lead to the automation of production processes, which determines the tendency for the disappearance of some professions. In the near future, many professions that are necessary now will lose their demand, the number of jobs will decrease, which threatens to increase unemployment

Сучасне суспшьство в умовах цифровiзацi! економши перебудовуеться, викликаючи в якост вщповщно! реакци яюсш змши структури сощально-економiчних шститута i всього устрою економiчних i сощальних вщносин не тшьки в оргашзацп, але й у суспшьсга в цшому. Останш, найчаспше не встигають за змшами на технолопчному рiвнi. Пристосування до динамiчно мшливих умов розвитку ринку пращ вщбуваеться поступово, вщ появи нових професш до розширення спектра комушкацшних можливостей. У результату як показуе практика, зближення позицш м1ж технолопями, що активно розбудовуються, сощумом i державними структурами можливо. Громадяни адаптуються до новацш, як у побутовому житп, так i в професшному середовищг На шдприемсга сшвробггаикам належить особлива роль.

if modern professionals do not have the skills necessary for work in the realities of the digital economy. This will significantly change the management of aggregate intellectual capital in the future, which determines the relevance of this article. The work analyzes publications and research on the formation and development of the main components of intellectual capital in the conditions of digitalization. On the basis of the research, conclusions are formulated about the need to apply mechanisms for effective management of the intellectual capital of machinebuilding enterprises in the future.

Today, Ukraine is on the way to becoming an information society and the corresponding type of economic relations. Informatization of industry, the service sector, the entrepreneurial sector, science and education, and state institutions is a priority goal of the development of the economy of Ukraine. Information and knowledge are not only an effective catalyst for the transition to the sixth technological order, the basis of which is scientific research and development, but also its strategic resource. Informatization of scientific and research activity in the field of mechanical engineering is an important factor in the formation of modern information infrastructure of scientific and research organizations and the creation of a single information space, which is relevant in the conditions of the development of the information society, the network economy and the transition to the knowledge economy. The state of modern mechanical engineering was analyzed, the main trends and problems of the industrial complex in modern economic conditions were identified, and recommendations were made to solve them in order to ensure the sustainable development of mechanical engineering enterprises and increase the level of the economic potential of industry in general.

The article presents the results of a comparative analysis of the works of Ukrainian and foreign scientists, economists and experts on the study of the intellectual capital of an industrial enterprise. In the process of researching the intellectual capital of the machine-building industry, conclusions and proposals were made under the prism of the specifics of the formation of its constituent elements in the era of the formation and development of the digital economy. The leading vector of the further development of the intellectual capital of enterprises in the conditions of the digital economy should be the issues of classification, measurement and transformation of knowledge capital, as well as the development of tools for transferring its elements into materialized and innovative assets of the enterprise.

REFERENCES

1. Avramenko T. P. Vplyv ekonomichnykh chynnykiv na konkurentospromozhnist' pidpryyemstva. Naukovyy visnyk Natsional'noho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny. Ser.: Ekonomika, ahrarnyy menedzhment, biznes. 2013. Vyp. 181 (6). S. 45-53

2. Antykryzova polityka v real'nomu sektori ekonomiky Ukrayiny: priorytetni napryamy i zavdannya: analit. dop. / [Sobkevych O. V., Shevchenko A. V., Rusan V. M. ta in.]; za nauk. red. YA. A. Zhalila. Kyyiv: NISD, 2022. 72 s. [Elektronnyy resurs] URL: https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2022.07, ctor. 31-32

3. Boyko M. M. Sotsial'nyy kapital yak chynnyk konkurentospromozhnosti pidpryyemstv sfery posluh. Teoretychni ta prykladni pytannya ekonomiky. 2014. Vyp. 1. S. 486-495.

4. Bulyeyev I. Stratehiya upravlinnya intelektual'nym kapitalom pidpryyemstv : monohrafiya / I. P. Bulyeyev, A. YA. Bersuts'kyy, I. V. Bryl'; Nats. akad. nauk Ukrayiny, In -t ekonomiky promymlovosti, Donets. un-t ekonomiky ta prava. Donets'k: DonUEP, 2013. 207 s.

5. Hordiyenko L. YU. Teoretychna osnova rozbudovy metodolohiyi upravlinnya orhanizatsiynymy transformatsiyamy // Naukovi pratsi DonNTU. Vypusk 103-4. S. 48-55. (Seriya ekonomichna).

6. Horovyy D. A. Ohlyad suchasnykh metodiv otsinky nematerial'nykh zdobutkiv [Elektronnyy resurs] URL:: http://home.bi.no/fgl99011/Bok2215/IK-artikkel-3.pdf.

7. Dashko I. M. Analiz suchasnoho stanu rozvytku promyslovoyi haluzi Ukrayiny. Efektyvna ekonomika: elektronnyy naukovyy zhurnal. 2020. Vyp. 3. [Elektronnyy resurs] URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8736.

8. Dykan' V. L., Kirdina O. H. Sutnisni aspekty konkurentospromozhnosti natsional'noyi ekonomiky. Visnyk ekonomiky transporta ta promyslovosti. 2009. № 28. S. 5-11.

9. Dovhan' L. YE., Simchenko N. O. Suchasni aspekty staloho rozvytku mashynobudivnykh pidpryyemstv. Ekonomika ta upravlinnya pidpryyemstvamy mashynobudivnoyi haluzi: problemy teoriyi ta praktyky. 2008. № 3. S. 71-83. [Elektronnyy resurs] URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eupmbg/2008_3/7.pdf

10. Yermoshenko M. M. Informatsiya v systemi ekonomichnoyi diysnosti // Aktual'ni problemy ekonomiky. 2012. № 11. S. 24-32.

11. Zharinova A. H. Obgruntuvannya i vybir kryteriyiv efektyvnosti systemy upravlinnya intelektual'nymy aktyvamy v Ukrayini / A. H. Zharinova // Aktual'ni problemy ekonomiky. № 12 (126). 2011. S. 91-101. S. 93

12. Kindzerskyy YU. V., Mykytenko V. V., Yakubovskyy M. M. ta in. Potentsial natsional'noyi promyslovosti: tsili ta mekhanizmy efektyvnoho rozvytku: monohrafiya; za red. kand. ekon. nauk YU. V. Kinzerskoho; NAN Ukrayiny; Instytut ekonomiky ta prohnozuvannya. K., 2009. 928 s.

13. Kozhemyakina O. M. Dovira ta sotsial'nyy kapital: prostorova tsinnisno-normatyvna interpretatsiya. Demohrafiya ta sotsial'na ekonomika. 2016. № 1. S. 118-131.

14. Kostyrko L. A. Diahnostyka potentsialu finansovo-ekonomichnoyi stiykosti pidpryyemstva. KH.: Faktor, 2008. 336 s.

15. Kostyuk I. V. Ponyattya stratehiyi ekonomichnoho rozvytku krayiny: sotsial'nyy vymir. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny. 2014. Vyp. 24 (10). S. 212-218.

16. Latysheva O. V. Osnovni tendentsiyi rozvytku, perspektyvy ta mozhlyvosti zabezpechennya staloho rozvytku mashynobudivnykh pidpryyemstv v Ukrayini. Ekonomichnyy visnyk Donbasu. 2017. № 1 (47). S. 82-88.

17. Marhasova V. H., Yavors'ka O.H. Metodolohiya upravlinnya intelektual'nym kapitalom pidpryyemstva v umovakh bioekonomiky. Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu: Ekonomichni nauky. 2020. № 4. T. 2 (284). S. 78-90.

18. Miklovda V. P., Britchenko I. H., Kubiniy N. YU., Didovych YU. S. Efektyvnist' stratehichnoho upravlinnya pidpryyemstvamy: suchasni problemy ta perspektyvy yikh vyrishennya: monohrafiya. Poltava: PUET, 2013. 218 s.

19. Otenko V. I. Formuvannya analitychnoho instrumentariyu otsinky efektyvnosti diyal'nosti pidpryyemstva // Biznes Inform. 2013. № 5. S. 232-237.

20. Rakhman M., Hrynenko I. Analiz strukturnykh zrushen' v eksporti mashynobudivnoyi haluzi Ukrayiny. Ekonomika ta derzhava. 2015. №11. S. 105-107.

21. Rozvytok promyslovosti dlya zabezpechennya zrostannya ta onovlennya ukrayins'koyi ekonomiky : naukovo-analitychna dopovid' / za red. d-ra ekon. nauk Deyneko L.V.; NAN Ukrayiny, DU "In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrayiny". Kyyiv, 2018. 158 s].

22. Savchenko V. F. Ukrayina: shlyakh do ekonomichnoho zrostannya cherez optymizatsiyu strukturnykh peretvoren'. Stratehichni priorytety rozvytku promyslovoho sektoru ekonomiky: kolektyvna monohrafiya / pid red. I. A. Kosach. Nizhyn: FOP Luk"yanenko V. V. TPK "Orkhideya", 2015. S. 7-26.

23. Sanduhey V. V. Modyfikatsiya struktury ukrayins'koho rynku pratsi pid vplyvom hlobalizatsiyi // Naukovyy chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. 2010. Vyp. 10. S. 52-59. (Seriya 18: Ekonomika i pravo).

24. Skiter I. S., Tkalenko N. V., Trunova O. V. Metody pryynyattya upravlins'kykh rishen'. Chernihiv: CHDIEU, 2011. 248 s.

25. Smahin V. L., Yavors'ka O. H. Innovatsiynyy potentsial pidpryyemstv sfery turyzmu ta industriyi hostynnosti. Prychornomors'ki ekonomichni studiyi. 2018. Vyp. 31. S. 100-105.

26. Sobko O. M. Intelektual'nyy kapital pidpryyemstva: kontseptualizatsiya - funktsionuvannya - rozvytok: monohrafiya. Ternopil': Krok. 2014. 360 s.

27. Sokhnych A. YA., Irtyshcheva I. O. Innovatsiyi v period ekonomichnykh transformatsiy. Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektual'noyi vlasnosti: zbirnyk naukovykh prats': u 2-kh vyp. PDTU. Mariupol', 2012. Vyp. 1, T.2. S. 14-18.

28. Stratehiya rozvytku sfery innovatsiynoyi diyal'nosti na period do 2030 roku. 2019. [Elektronnyy resurs] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80#Text.

29. Yavors'ka O. H. Upravlinnya formuvannyam intelektual'nym kapitalom pidpryyemstva v konteksti zelenoho pidpryyemnytstva. Formuvannya novitn'oyi paradyhmy upravlinnya publichnymy ta pryvatnymy finansamy Ukrayiny: Mat. I Vseukr. nauk.-prakt. konf. Kherson, 2020. S. 411-413.

CraTTa Hagmm^a go pegaKniï: 15.12.2022 Received: 2022.12.15

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности
Открытая наука