CC BY
2
УДК 339.137
НАГОРНЯК Г.С. 1*
1*к.т.н., доцент кафедри "Управлшня шновацшною дiяльнiстю та сферою послуг Тернопiльського нацюнального TexHÍ4Horo унiверситету ÍMeHÍ 1вана Пулюя, e-mail: Galinka2005_08@ukr.net, ORCID ID 00000002-5446-2417
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ НА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК В1ТЧИЗНЯНИХ МАШИНОБУД1ВНИХ ШДПРИСМСТВ У КОНТЕКСТ1 ЙОГО СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
У статп розглянуто можливостi впливу штелектуального капiталу на соцiально-економiчний розвиток вичизняних машинобудiвних пiдприeмств у контекстi його створення та використання. Виявлено важливють впливу нематерiальних складових на дiяльнiсть пiдприeмства, а також розглянуто становлення та розвиток поняття "штелектуальний каттал". Проаналiзовано зв'язок поняття "штелектуальний каттал" з традицiйними категорiями, як1 використовуються для визначення нематерiальних чинник1в: нематерiальнi активи, нематерiальнi ресурси, iнтелектуальна власшсть та показано 1х спiльнi та ввдмшш риси. Визначення iнтелектуального катталу пiдприeмства повинно надавити можливiсть його розгляду у динамiцi через змiну його форм у процесi створення та використання, а також розкриватись не лише через сукупшсть складових, ресурав i не через порядок його розрахунку, а через сукупшсть соцiально-економiчних вiдносин. З урахуванням проведеного дослiдження вiтчизняних i закордонних наукових джерел, запропоновано власне, уточнене визначення поняття "штелектуальний капiтал", пiд яким слiд розумiти сукупнiсть знань, шформацшних ресурсiв, iнтелектуальних активiв, iнформацiйно-комунiкацiйних технологш, професiйних й унiверсальних компетенцiй, оргашзацшно! культури та мотивацп персоналу, застосовуваних у процеа комплексного управлiння для генерацп додано! вартостi та забезпечення конкурентних переваг пiдприeмства в умовах шновацшного розвитку соцiально-економiчноl системи й ефективно! адаптацп до вимог цифрово! економiки на основi принципiв системного тдходу.
Подiл iнтелектуального капiталу на структурш компоненти, що мiстять усю сукупшсть елеменпв дано! категорп, мае принципове значення з погляду пошуку джерел його збiльшення й ошнювання ефективностi його використання. Видiлення структурних елементiв iнтелектуального капiталу мае вагоме значення не лише з теоретико-аналггично1, але й з практично! точок зору, дозволяючи вiрогiдно виявити об'ект i суб'ект управлiння, побудувати оптимальш органiзацiйно-управлiнськi зв'язки мiж ними. У цшому можна стверджувати про те, що комплексна структура штелектуального катталу поеднуе у своему склащ наступш основнi елементи: людський, структурний (оргашзацшний), соцiальний, споживчий (клiентський), управлiнський та шновацшний капiтал.
Ключовi слова: штелектуальний каттал; нематерiальнi активи; iнтелектуальна власшсть; нематерiальнi ресурси; знання; створення; формування; використання; вiдтворення; капiтал; iнтелект, промисловють; машинобудування
Наявш у KpaiHi ресурси дозволяють удосконалювати систему упрaвлiння знаннями, активно використовувати штелектуальш ресурси, немaтерiaльнi активи шдприемств для розвитку сучасних наукомютких галузей i технологiй, реaлiзaцiï зaходiв щодо iмпортозaмiщення, вiдновлення ефективноï взаемодп науки й освiти, формуванню цiлiсноï iнновaцiйноï полiтики держави по управлшш iнтелектуaльним кaпiтaлом у сучасних корпорашях, шдприемствах i оргaнiзaцiях. Отож, виршення практичних питань неможливо без розроблення теоретичних
Постановка проблеми
основ управлшня штелектуальним кaпiтaлом, його розвитку та управлшня в умовах становлення суспшьства знань, вивчення соцiaльних проблем вщтворення
iнтелектуaльного кaпiтaлу, дослiдження нових, штелектуальних явищ сучaсноï економiки та соцiaльноï сфери, формування iнновaцiйного виробництва в умовах сучасних шдприемств, розроблення сошальних стратегш, моделей i технологiй aктивiзaцiï розвитку людського потенцiaлу, що сприяють розвитку "спiрaлi знань", що дозволяють тдприемствам пiднiмaтися на новi рiвнi знання, стаючи джерелом високо1' продуктивносп, iнновaцiй i конкурентних переваг.
Таким чином, висока практична затребувашсть i недостатня шльшсть наукових дослщжень по проблемi актуалiзують розроблення проблем управлшня
iнтелектуальним капiталом пiдприeмства у сучаснш Украíнi, визначення сощально-технологiчних механiзмiв активiзацil людського потенцiалу, дослiдження шновацшних механiзмiв i соцiальних моделей розвитку штелектуального капiталу в украшському машинобудiвному пiдприeмництвi, аналiз i оцiнюваннi напрямшв взаeмодií у системi вiдносин машинобудiвного пiдприeмства з регiональним соцiальним середовищем, що дозволяють не лише змшити економiчну модель суспiльства, але й реалiзувати соцiальну полiтику по вдосконалюванш якостi життя украшських громадян.
В умовах шновацшного розвитку сучасно! економiчноí системi одним iз ключових прюритепв стае пiдвищення ефективностi та пошук нових форм i методiв управлшня штелектуальною дiяльнiстю iндивiдiв, що забезпечуе розвиток "розумового запасу" та перетворення iнтелектуального капiталу у провiдний ресурс суспшьного розвитку. У зв'язку з цим, важливого значення набувае визначення поняття "штелектуальний каттал", виявлення його змютовних характеристик й основних функцiй у контекст базових теорiй менеджменту та сучасно! практики управлiння сощально-економiчними системами.
Розвиток iнтелектуального капiталу виступае найважливiшим вектором розвитку нацюнально! економiки. Саме iнтелектуальний капiтал машинобудiвного тдприемства акумулюе у собi новi знания й шновацшш технологи, сприяе створенню iнформацiйних ресурсiв, що динамiчно розвиваються, виступае творчою основою суспiльства, яке навчаеться, нацiленого на iнновацiйний розвиток, розширюе можливостi формування рухливо! сощально! структури та мобiльностi населення, удосконалювання якостi життя громадян.
Трансформацiя украшсько! економiки у нових шновацшних умовах вщбуваеться еволюцшно та рiзнонаправлено. З одного боку, ютотним трендом залишаеться економiчний i соцiальний розвиток кра!ни за рахунок сировинних джерел i накопичених рашше ресурсiв, зд1йснюваний у межах систем управлшня, що склалися упродовж багатьох рошв. З iншого боку, прикладаються зусилля для трансформацп та модершзаци украшсько! економiки, 11 цифровiзацi! й шновацшного розвитку, що дозволяють реалiзовувати великомасштабш нацiональнi проекти, спрямованi на фундаментальш економiчнi та соцiальнi перетворення суспшьства, полiпшения його сощально! шфраструктури та якостi життя громадян Укра!ни. Цi зусилля утрудняються активним впливом на економшу
кра!ни санкцшно! полтики захiдних держав, що прагнуть загальмувати iнновацiйний розвиток Укра!ни й iзолювати крашу вiд загальносвiтового цивiлiзацiйного розвитку, а також певною непослвдовшстю в здшснюваних стратегiчних перетвореннях провiдних галузей промисловостi й сiльського господарства, допущеними помилками, пов'язаними з недооцiнкою ролi людського капiталу в iнновацiйних перетвореннях суспiльства.
Продовжують залишатися недостатнiми рiвень i масштаби фiнансувания охорони здоров'я, науки, освгга, i, як результат, знижуються якiснi параметри квалiфiкацiйно-професiйних
характеристик трудових ресурсiв, що призводить до недостатнього вщтворення iнтелектуального капiталу, створюючи серйозш побоювання у можливостi втрати найважливiшого джерела економiчного прогресу.
Осюльки галузi промисловостi мають ключове значення для економiки Укра!ни, показники и функцiонувания виступають головним чинником сощального та економiчного розвитку кра!ни. Зокрема машинобудування е однiею з базових галузей економiки Укра!ни та стратепчно важливою галуззю, яка впливае на розвиток технологiчного потенцiалу i
конкурентоспроможиостi економiки Укра!ни в цiлому. Рiвень розвитку машинобудування е одним з основних факторiв, що дозволяе забезпечити сталий розвиток украшсько! економiки, вiд його рiвня та динамiки розвитку залежить розвиток кра!ни. Тому дослiдження сучасного стану машинобудiвноí галузi, ефективностi дiяльностi пiдприемств
машинобудування, виявлення актуальних проблем дозволить визначити шструменти для вiдновления та подальшого сталого розвитку шдприемств машинобудування, як одше! з ключових галузей нацiональноí економiки.
1сторичний досвiд розвитку укра!нсько1' держави показуе, що у краíнi е достатш ресурси для розвитку штелектуального катталу. До них належать: значний освггаш й iнтелектуальний кадровий потенщал, культурно-моральнi основи, як1 склалися, що включають наявнiсть цiннiсних систем, ресурав знань й iнформацií, професiйних компетенцш, умiнь, навичок i потреб пращвнишв, наявнiсть винах1дливих i заповзятливих людей, що дозволяють забезпечувати здатнiсть пращвнишв до генерування знань i вщтворення сучасних високоiнтелектуальних технологiй для створення найважливiшого стратегiчного ресурсу розвитку економiки - iнтелектуального капiталу. Збереглися матерiально-технiчна й науково-технологiчна основи, що сприяють здiйсненню наукових вiдкриттiв та шновацшних перетворень, що забезпечують ефектившсть i конкурентоспроможиiсть вiтчизияноí економiки.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш
У науковш лiтературi опублiковано значну шльшсть дослiджень, присвячених розгляду сутностi, видiв та розробленню нових парадигм управлшня нематерiальними складовими дiяльностi пiдприeмств. Проблеми управлшня розвитком штелектуального катталу
шдприемства розглядали у сво1х працях таю вичизняш: О. Гончаренко, Д. Горовий, О. Гршнова, Т. Гринько, Д. Думей, М. Зверяков, О. Кендюхов, А. Ковальов, I. Кузнецова, О. Кузьмш, О. Лайко, Б. Лев, Л. Мельник, О. Собко, О. Х^ха, А. Чухно, О. Шкурупш та ш
Дослiдженню проблем тдвищення ролi знань у всiх сферах людсько! дiяльностi та формування ново! парадигми науково-технiчного розвитку, пов'язано! зi становленням iнновацiйноï економiки, присвяченi роботи Д. Белла, П. Друкера, К. Гелбрейта, М. Кастельса, В. Крона, Р. Лейна, Ф. Махмупа, Р. Райха, £. Тоффлера, Р. Ушьямса, Ф. Уебстера, Ю. Хабермаса, Н. Штера й iн.
Осмислення теоретичних i практичних проблем iнтелектуального катталу досить широко презентовано у працях захщних учених. Сюди вiдносяться роботи таких учених, як £. Брушнг, Т. Бьюзен, Д. Белл, М. Меллоун, Г. Мшс, Д. Моррюон, Р. Нельсон, Й. Руус, С. Пайк, Л. Фернстрем, Дж. Тобш, £. Тоффлер, Т. Стюарт, Д. Шнайдер, Л. Едвшссон.
Аналiз структурних компонентiв
iнтелектуального капiталу, розроблення методiв його оцiнювання здiйснювалася у роботах таких захвдних теоретиков, як М. Амстронг, £. Брук1нг, К. Вп, М. Кене, Г. Крог, М. Меллоун, I. Нонака, М. Полаш, П. Саллiван, X. Такеушi, Д. Тис, Т. Фортьюн, К. Свейб^ Т. Стюарт, Л. Едвшссон.
Проблеми функцюнування та розвитку промисловосп Украши, зокрема машинобудiвноï галузi дослiджували таи вiдомi украïнськi вчень економiсти як: О. Амоша, В. Геець, В. Дикань, Ю. Кiндзерський, I. Шддубний, Л. Довгань, О. Латишева, М. Рахман, А. Сохнич, О. 1ртишева та iн. Однак, через вщсутшсть стiйкого положення та постiйнi змши соцiально-економiчного середовища, та зважаючи на практичну важливiсть, питання впливу штелектуального катталу на соцiально-економiчний розвиток вичизняних машинобудiвних пiдприемств потребуе подальшого дослщження.
Незважаючи на значний внесок учених у розроблення зазначених проблем, дана проблематика й по сьогоднiшнiй час залишаеться маловивченою та дискусiйною, спрямованою на переважне вивчення рiзнонаправлених аспекпв явища, визначаючи неоднозначнiсть i фрагментаршсть емпiричних дослiджень проблеми управлiння штелектуальним капiталом. Цiлiсний економiчний аналiз проблем
формування й ефективного використання штелектуального катталу вичизняних машинобудiвних шдприемств в умовах iнновацiйноï економiки поки ще не проведений -не розроблена комплексна система управлшня процесами створення, шновацшного розвитку та використання штелектуального катталу у нових умовах функцюнування нацiональноï та свповох' економiки.
Недостатньо дослщженими на сьогоднi залишаються проблеми вивчення таких особливостей штелектуального катталу шдприемства, як його формування, нарощення та використання, а також його здатшсть до самозростання безпосередньо у процеа споживання, що визначае важливють управлiння ефективнiстю вщтворення. Потребуе
теоретичного розроблення механiзм управлшня розвитком штелектуального катталу
тдприемства, необхщний для здiйснення оцiнювання рiвня та резервiв розвитку, а також обгрунтування вiдбору заходiв щодо 1'х використання. Необхщшсть вирiшення зазначених проблем зумовила актуальшсть обрано1' тематики статтi, ïï мету та завдання.
Формулювання щлей статт
Постановка завдання полягае у розробленш теоретичних пiдходiв до формування та розвитку концептуальних основ й ефективно1' системи управлшня штелектуальним катталом машинобудiвного пiдприемства, що дозволяють визначити його стратеги, моделi та технологи розвитку в умовах шновацшного зростання та трансформаци укра1'нсько1' економiки.
Проаналiзувати стан укра1'нського машинобудування, виявити основш тенденцй' та проблем промислового комплексу в сучасних умовах господарювання та надати рекомендацiï щодо 1'х виршення, задля забезпечення сталого розвитку машинобудiвних пiдприемств та п1двищення рiвню економiчного потенцiалу промисловостi. Метою статтi е аналiз стану украх'нського машинобудування, виявлення основних тенденцiй та проблем промислового комплексу в сучасних умовах та надання рекомендацiй щодо х'х вирiшення, що нацшеш на забезпечення сталого розвитку машинобудiвних п1дприемств та збiльшення економiчного потенцiалу промисловостi.
Питання промислового розвитку е одним з найважливiших для забезпечення позитивно! динамiки стану украх'нськох' економiки. Проблема управлiння розвитком промисловостi е складним соцiально-економiчним завданням, яке вимагае не тiльки врахування конкретних умов функцюнування, але й потребуе розробки вщповщних методiв та iнструментiв управлшня.
Поки що в Украш не сформовано цшсну та узгоджену система погладв на управлшня промисловим тдприемством, що координувала та забезпечувала розвиток тдприемства у поточному стан та стратепчнш перспективi, мала здатнiсть зберiгати рiвновагу та конкурентоспроможнiсть, оперативно реагувати на дестабшзацшт фактори зовнiшнього середовища й адаптуватися до них, використовуючи методи та тдходи, що вiдповiдають актуальним умовам свггового розвитку та глобалiзацп
Виклад основного матерiалу
Аналiз розвитку провщних краш свiту показуе, що сьогодт вiдсутня едина модель побудови економiки знань.
Багатофункцiональнiсть змiстовних основ даного суспшьства, специфша економiчного розвитку, юторичт, нацiональнi особливостi приводять до навчання безлiчi рiзноманiтних економiчних систем, у рiзних пропорцiях, що поеднують вiдкритiсть суспiльства, роль держави у сощальному регулюваннi та ринковi мехатзми. Важливим напрямком управлiння iнновацiйною дiяльнiстю стае пiдтримка безперервно! еволюцiï та взаемозв'язки iнновацiйних систем, що дозволяють забезпечувати розширення меж саморозвитку та самооргатзаци економiки, вiдкривати новi механiзми, технологiï, методи та форми створення й впровадження iнновацiй, удосконалювати можливостi управлiнського впливу, надаючи йому нове трактування та стратегiчну спрямованiсть. Разом з тим, розширення кордонiв застосування iнновацiйних систем збiльшують не лише невизначетсть i ризик управлiнських дш, але й забезпечують менеджменту багатоварiантнiсть пiдходiв в управлiннi виробничою дiяльнiстю за допомогою використання iнформацiйних потоков i нових знань.
Формування сучасно1' економiки, заснованоï на знаннях, цифрових й шформацшних технологiях, припускае необхiднiсть розвитку штелектуального катталу та його штеграцш у загальну систему управлiння тдприемствами. Тим самим забезпечуеться ïï максимiзацiя цiнностi та життездатностi, оск1льки саме штелектуальний каттал як закономiрний результат наукового та технолопчного прогресу стае головним фактором, що визначае мюце тдприемства та само1' держави у свгговш економiчнiй системi.
У наукових дослщженнях спочатку використовувався термiн "людський каттал", який у серединi 60-х рошв поступово зам^еться категорiею "штелектуальний каттал", тобто первюний термiн одержуе нове трактування та значення. У науковий оборот поняття
iнтелектуального катталу вводиться Дж. Гелбрейтом, який визначае дану категорш як щось бшьше, нiж "чистий iнтелект" людини. На його думку, штелектуальний каттал виступае найважлившим фактором економiчного розвитку та включае певну iнтелектуальну дiяльнiсть, обумовлену чiтко функцiонуючою системою управлiння знаннями кожного працiвника та керiвництва компанп, при як1й стратегiю розвитку визначае не окрема особиспсть, а сукуптсть працiвникiв [5].
Лейф Едвiнсон, який упродовж багатьох рок1в пропрацював у датсьшй компанiï Skandia, досить лакотчно визначав iнтелектуальний капiтал як "шформацш й знання, застосовуванi для створення цшностГ' [24].
Одним з основоположников наукового обгрунтування категорiï "iнтелектуальний каттал" е Т. Стюарт, який розглядав штелектуальний каттал, як сукуптсть знань i досвщу пратвнишв органiзацiï, що дозволяють забезпечувати конкретнi переваги для оргатзаци на ринку [29]. На думку вченого, сюди включаються: "...патенти, процеси, управлiнськi навички, технологiï, досвщ й iнформацiя про споживачiв i постачальнишв. Об'еднанi разом, цi знання становлять штелектуальний каттал" [28].
З погляду автора, на основi проведеного аналiзу закордонних i вiтчизняних джерел, необхiдно структурувати науковi пiзнання у контексп змiни теоретичних пiдходiв до визначення iнтелектуального капiталу за допомогою формування власно1' системи перiодизацiï, що включае в себе три основт етапи.
- перший етап. На першому етапi дослiджень у 90-i рр. ХХ столитя основна увага придмлася виявленню ролi iнтелектуального капiталу як важливого джерела створення цiнностi компанп, формуванню змiстовних характеристик з погляду його варпсного оцiнювання, визначенню фшансових показник1в стану активiв органiзацiй, як не включалися в стандартнi форми звггаосп, видiленню основних структурних елеменпв, як1 виявляють або можуть вплинути на вартiсть компанiï. Вiдзначалося, що основною метою "розвитку теорп штелектуального катталу було зробити невидиме видимим. Мiсiя виконана" [25];
- другий етап. На другому етапi (на початку 2000-х рошв) захвдт й украшсьш вченi дослiджували проблематику формування методичних пiдходiв до визначення концептуальних положень i обгрунтуванню ролi штелектуального катталу як яшсно ново1' форми катталу й особливо1' економiчноï категорп, виявленню його системотворчих структурних компонентiв i методiв оцiнювання.
Рiзноманiтнi пiдходи до розумiння iнтелектуального катталу обумовлюються рiзними трактуваннями про суттсть даного
феномен з позицш економiки, менеджментy, фшософп, юриспрyденцiï та соцiологiï. Cyтнiснi xaрaктеристики iнтелектyaльного катталу включають його розгляд як кaпiтaл-ресyрсy, каштал-потеншалу й кaпiтaл-резyльтaтy, що виступають певними стaдiями створення та використання катталу. Pозповсюдженою точкою зору e дослiдження iнтелектyaльного катталу як дiяльностi або процесу y статичному сташ, наявному на пiдприeмствi y цей момент часу та
вираженому y вaртiсномy оцiнювaннi. Шдводячи подсумок вищевказаному можна стверджувати про те, що aнaлiз рiзномaнiтниx пiдxодiв до поняття й змiстовним компонента дослщжувано1' соцiaльно-економiчноï кaтегорiï дозволив нам сформувати порiвняльнy xaрaктеристикy теоретичниx пiдxодiв до визначення сyтностi й специфiчниx xaрaктеристик iнтелектyaльного катталу (табл. 1).
Таблиця 1
Порiвняльний аналп теоретичних пiдходiв до визначення cyTHOCTi та специфiчних характеристик iнтелектyального капiталy
Джерело: (сформовано автором)
Шпрямок дослiджень Склaдовi штелектуального кaпiтaлу Спосiб вираження Cyтнiсть кaнiтaлy
1 2 3 4
Визначення iнтелектyaльного катталу як сукупносл немaтерiaльниx aктивiв Hемaтерiaльнi активи Конкурентнi переваги Потенциал
Знання, навички й якосл пращвниюв, сукупнiсть немaтерiaльних aктивiв Одержання доходiв i конкурентних переваг Потенциал
Hегрошовi та немaтерiaльнi ресурси Цшносп Потенциал
Оцшювання iнгелектyaльного кaнiтaлy через вaргiснi xaрaктеристики iнгелектyaльниx aкгивiв Iндивiдуaльнi й оргашзацшш знання Стрaтегiчнi активи Pезyльтaт
Структуроване знання та здiбностi Вaртiсть Pезyльтaт
1нтелекгуальт активи Вартють Pезyльтaт
Aнaлiз iнгелектyaльного катталу через систему економiчниx вiдносин в yмовax забезпечення його стiйкого та рационального вiдтворення Товари, послуги, дохiд Економiчнi iнтереси суб'ектiв Вдаошення
1нтелектуальна (креативна) дiяльнiсть Економiчнi вдаосини Вдаошення
Дослiдження iнтелектyaльного катталу як структурного елемента людського катталу Людський кaпiтaл Iнвестицiï в людину Pесyрс
Знання, навички, немaтерiaльнi активи Розвиток шновацшно1 економiки Потенциал
Характеристика штелектуального катталу через оргашзацшно- управлшське оцшювання дiяльностi нрaцiвникa Яюсгь робочо1 якостi сукупного пращвника Трудова дiяльнiсть Pесyрс
Визначення штелектуального катталу як сукупносл знань нращвниюв, що забезнечують нереваги неред конкурентами Знання Конкурентнi переваги Pесyрс
1нформащя й знання Виробничий процес Pесyрс
Сума знань пращвниюв прaцiвникa Цiнностi Pесyрс
1нтелектуальне багатство 1нтелектуальна й шновацшна продукцiя Pесyрс
Сучасш нayковi пiдxоди до визначення iнтелектyaльного катталу нерозривно пов'язаш з iнновaцiйним розвитком суспшьства, бaзовi xaрaктеристики якого були закладеш ще y роботax Й. Шумпетера [21]. Ha його думку, економiчний розвиток сyспiльствa обумовлений iнновaцiйними процесами, результатом якиx e новi комбшацп фaкторiв i умов господарсько1' дiяльностi, а роль оргaнiзaторa iнновaцiй
поклaдaeться на пiдприeмця. Загалом, усе рiзномaнiття зaxiдниx й yкрaïнськиx концепцiй штелектуального катталу покaзye його мiсце та роль y розвитку соцiaльно-економiчноï системи, виявлж можливостi, структуру, теxнологiï та меxaнiзми yпрaвлiння вiдтворенням
iнтелектyaльного катталу, акцен^ увагу yпрaвлiнськиx структур на значимосп людського
катталу, заснованого на агрегованш сукупносп накопиченого людського знання.
Представлений вище аналiз рiзних пiдходiв до систематизацп поняття "iнтелектуальний капiтал" у вичизнянш i закордоннiй науцi показуе, що незважаючи на наявнiсть значного обсягу наукових дослщжень по розглянутш тематицi, дотепер вiдсутне едине визначення штелектуального катталу, дана категорiя також залишаеться однiею з найбiльш невизначених з погляду теорп менеджменту. На думку бшьшосп учених, штелектуальний каттал розглядаеться як важлива категорiя мiкроекономiки, нова форма капiталу, що юнуе в умовах ринкових вiдносин для створення конкретних штелектуальних продуктiв, послуг, що приносять дохiд пiдприемству, а також забезпечують його конкурентоспроможнiсть.
Як найважливший ресурс економiчного розвитку, штелектуальний каттал вшображае певнi вiдносини мiж економiчними суб'ектами у межах використання продуктiв iнтелектуальноï дiяльностi, грунтуеться на вагомш ролi iнтелекту, знань, компетенцш, умiнь i навичок працiвникiв, властивих 1'м якостей, що дозволяють здшснювати впровадження шновацшно-комунiкацiйних технологiй, генерувати переваги штелектуально1' дiяльностi та використовувати продукти творчо1' працi. Разом з тим, найчаспше вiдбуваеться ототожнення поняття
"штелектуальний каттал" з близькими за значенням поняттями: "iнтелектуальний потенцiал", "людський капiтал", "iнтелектуальна власнiсть", "нематерiальнi (невловим^ активи". 1нтелектуальний капiтал вiдрiзняеться вш iнтелектуального потенцiалу завдяки тому, що виступае як зааб досягнення мети, а штелектуальний потентал поеднуе у собi певнi можливостi, як1 можуть бути використанi для досягнення поставлених цшей i завдань. У цьому випадку можна говорити про вшсуттсть будь яких гарантiй реалiзацiï поставлених цшей i завдань у справжньому або доступному для огляду майбутньому.
Вщмшносп мiж штелектуальним i людським капiталом полягають у структурному стввшношент, наявностi у склащ iнтелектуального капiталу клiентського, органiзацiйного й шших видiв капiталiв. 1нтелектуальний i людський каттали вiдрiзняються фiзiологiчними особливостями пратвнишв, пов'язаних з ïхнiм здоров'ям. До штелектуального катталу вшносяться показники здоров'я людини, що займаеться штелектуальною дiяльнiстю (здатнiсть до розумових операцш, концентрацiï уваги, пам'ятi), а людському капiталу вiдповiдають показники загального стану здоров'я.
Також юнують вiдмiнностi мiж iнтелектуальним катталом й iнтелектуальною
власнiстю. 1нтелектуальна властсть е складовою частиною iнтелектуального катталу, оскшьки сама людина, 1! здiбностi, навички, досвiд входять до складу штелектуального катталу та результати штелектуально! дiяльностi працiвника падприемства можуть розподмтися мiж ним i падприемством у рiзних частках, причому власником цих результапв може бути винятково тдприемство.
У питаннях спiввiдношения iнтелектуального катталу й нематерiальних (невловимих) активiв також вшсутня еднiсть думок. 1снуе точка зору, що нематерiальнi активи е певною частиною штелектуального катталу у виглядi знань людей, !х творчосп, iнтелекту як носпв розуму, результапв дiяльностi працiвникiв, закрiплених авторськими правами. 1нша точка зору розглядае штелектуальний каттал як елемент невловимих активiв, що юнуе у формi авторських прав, патентiв на винаходи, торговельних марок, репутацп та дiлових вшносин пiдприемства. Однак, у цьому випадку, вшсутнш облiк iнтелектуальних i дшових якостей працiвникiв, як1 не можуть бути використат окремо вiд сво!х носив.
Пропонуемо власне трактування термiну "iнтелектуальний капiтал" як економiчно! категорп, що включае в себе невш'емну для будь якого економiчного суб'екта вшносно стiйку систему взаемозалежних елеменпв, що iснують у контекстi його базово! складово! - сукупностi знань, якими володiють працiвники та саме падприемство. На пiдставi дано! гшотези й з врахуванням проведеного дослщження вiтчизияних i закордонних наукових джерел, доцiльним буде конкретизувати визначення поняття "штелектуальний каттал тдприемства". Отож, на нашу думку, штелектуальний каттал падприемства е сукуптстю знань, iнформацiйних ресурав, iнтелектуальних активiв, iнформацiйно-комунiкацiйних технологш, професiйних й унiверсальних компетенцiй, оргатзацшно! культури та мотивацií персоналу, застосовуваних у процеа комплексного управлiния для генераци додано! вартостi й забезпечення конкурентних переваг пiдприемства в умовах шновацшного розвитку соцiально-економiчно! системи й ефективно! адаптацi! до вимог цифрово! економiки на основi принципiв системного подходу.
Представлене визначення iнтелектуального катталу тдприемства мае на увазi наявтсть сукупностi його системотворчих компонентiв, взаемозалежних таким чином, що виникае певний синергетичний ефект у результатi !х стшко! взаемодi!. Сл1д пiдкреслити, що представлене нами визначення мютить у собi не лише економiчну, але й управлшську спрямованiсть, що дозволяе аналiзувати iнтелектуальний капiтал у взаемозв'язку з ключовими постулатами,
принципами та категорiями теорп менеджменту, визначати його управлшський вплив на функцюнування та стратепчний розвиток будь якох' соцiальне-економiчноï системи, формувати новi напрямки науково-прикладних дослiджень даноï економiчноï категорп.
1нтелектуальний капiтал е включений у загальну систему економiчних вiдносин, взаемозалежний з iншими видами капiталу, мае як загальт, так i специфiчними властивостi. До загальних властивостей штелектуального катталу, схожих з шшими видами катталу, вщносяться наступнi позицп:
- е важливим i системотворчим фактором виробництва, що забезпечуе одержання прибутку;
- забезпечуе багаторазове та необмежене застосування професшно тдготовленими пращвниками;
- формуеться та використовуеться для виробництва товар1в i послуг як результат вкладень фшансових, оргашзацшних, матер1альних ресурс1в, знань, квал1ф1кацп пращвниюв;
- характеризуеться наявнютю мети, завдань, загально!' стратеги, на досягнення яких спрямоване його функцюнування;
- приносить своему власников1 дохщ, прибуток;
- мае об'ективний характер, вщр1зняеться неупередженютю, неупередженютю юнування як окремого об'екта;
- волод1е селективнютю й упорядкованютю у проходженш етатв свого розвитку вщ виникнення та зростання, до знецшювання та старшня;
- потребуе значних витрат на свою тдтримку та розвиток, оскшьки зазнае зношування.
Водночас, iнтелектуальний каттал суттево вiдрiзняеться вiд iнших видiв капiталiв наявнiстю специфiчних рис i характерних рис. До них слщ вщнести:
- виступае, як творчий компонент розумово^ пращ пращвниюв;
- обов'язковою е наявнють у продуктах 1нтелектуально!' д1яльносп шновацшних компонента, що забезпечують новизну, оригшальнють, промислову застосовнють й ефективнють;
- швестування кошт1в в штелектуальний каттал обумовлене юторичним коршнями, етшчними, конфесюнальними, нащональними традищями та культурними особливостями;
- акумулящя значного потенщалу знань, умшь, навичок i практичного досвщу
багатьох поколшь людей;
- забезпечення синергетичного ефекту взаемодп структурних елемент1в штелектуального катталу;
- необхщнють значних фшансових вкладень, забезпечення прав юридичних i ф1зичних ос1б на результати 1нтелектуально!' д1яльносп;
- включае високий стутнь невизначеносп та ризику, i, разом з тим, можливють одержання значного прибутку;
- вщр1зняеться складнютю юльюсного вим1ру результата 1нтелектуально!' д1яльносп;
- нацшенють у майбутне, невичерпнють, ушверсальшсть продукта 1нтелектуально!' д1яльносп i ^х оргашчний зв'язок з ус1ма галузями виробництва;
- неможливють використання катталу у власносп шдприемства у повному обсяз1, осюльки штелектуальним катталом волод1ють не лише власники шдприемства, але й наймаш робггники;
- активний вплив на сощальш процеси, комплексний характер оцшювання з наукових, сощальних, моральних, культурних позицш;
- зв'язок з безпосередшм залученням наукових розроблень i дослщжень до складу продуктивних сил суспшьства, забезпечення кругооб1гу знань у вигляд1 шформацп у замкненому цикль
Вивчаючи формування людського капiталу падприемства як найбiльш впливового складника у структурi iнтелектуального капiталу слiд виокремити наступт елементи органiзацiйного, психологiчного, фiзiологiчного впливу на людський капiтал пратвнишв, результатом якого е пiдвищення професшно].', iнтелектуальноï вiддачi.
Структурний (органiзацiйний) каттал -система вщносин, управлiнських i технолопчних процесiв, форм, процедур i структур, що виникають на тдприемсга з приводу створення, розподiлу та споживання. Згiдно Л. Едвiнсону, "оргатзацшний капiтал - це те, що залишаеться в компанп, коли пратвники ввечерi розходяться по будинках". Сюди входить певна сукупшсть накопичених знань, що функцюнують у бiзнес-структурах, управлiнських систем, механiзмiв i технологш, створених самою органiзацiею i ïï постачальниками, що вносять свiй внесок у створення вщповщних базових цшностей [9].
1снують рiзнi пiдходи до розумшня змiстовних компонентiв органiзацiйного катталу. На думку Й. Рууса, С. Пайка, Л. Фернстрема, сюди входять: бренди, торговельт знаки, сервют пропозицп, продуктовi концепцп, патенти й шша
штелектуальна властсть, а також оргатзацшна структура компанп, бiзнес-процеси, бiзнес-системи, бiзнес-структури, шформащя на паперових носiях, шформащя у базах даних, програмне забезпечення, органiзацiйна культура [16]. Л. Едвшссон включае в органiзацiйний капiтал шновацшний i процесний компоненти. Iнновацiйний каттал представляе собою iнновацiйнi розроблення та науковi дослiдження як частину штелектуально! власносп в складi нематерiальних активiв. Процесний капiтал складаеться з шфраструктури компанi! (iерархiя рiвнiв управлiния, бiзнес-процеси тощо) [9].
Узагальнюючи представленi точки зору, слщ видiлити наступнi класифшацшш компоненти структурного (органiзацiйного) капiталу: оргашзацшну структуру компанi!, технологi! управлiния та виробництва; технологiчну iнфраструктуру; бiзнес-процеси; наявшсть дiлових партнерiв, гнучко! й ефективно! дiлово! мереж1; iнтелектуальну власнiсть i бази даних; резерви по новш продукцi!; технiчне та програмне забезпечення; шформацшш мереж1 та системи; контракта на постачання; збут i рекламу. Оргашзацшний капiтал е власнiстю компанп та вимагае постшного iнвестувания з урахуванням iнновацiйних змiн, що вщбуваються на ринку. В умовах розвитку суспшьства знань даний вид катталу досить швидко втрачае свою цшшсть, якщо його елементи не матерiалiзованi у продуктах або вчасно не одержали авторсьш права. Тому необхщт значнi iнвестицi! в органiзацiю дослщницько! дiяльностi, а також постiйне вдосконалювання корпоративно! культури, що дозволяе розбудовувати цшшсно-нормативнi атрибути, мотивацiйнi мехатзми та соцiальнi комунiкацi!, що створюють ушкальну особу органiзацi! та и дiлову репутацiю. Для успiшного функцiонувания органiзацi! необхiдно мати досить гнучку органiзацiйну структуру компанi!, здiйснювати масштабну науково-дослiдну дiяльнiсть, активно використовувати сучасш технологi! управлiния та мотиваци персоналу, здiйснювати процеси iнформатизацi! та комп'ютеризацп виробничих процесiв.
Соцiальний каттал представляе собою певну систему сощальних комуткацш, щнтсно-орiентованих норм i вiдносин, як1 управляють взаемодiями людей i забезпечують економiчний i сотальний розвиток органiзацi!. Сучасне розумiния сотального капiталу, що ствердився у сотальних науках, грунтуеться на поглядах П. Бурдье, що вважае, що сотальний каттал виступае, як "сукуптсть реальних або потенцшних ресурав, пов'язаних з володшням стiйкою мережею бiльш-менш скоординованих вщносин взаемного знайомства й визнання -iншими словами, зi членством у грут", як1 формуються зобов'язаннями, тобто зв'язками та вiдносинами.
П. Бурдье дослщжував рiзнi форми катталу та стверджував, що економiчний, культурний, соцiальний i символiчний капiтали мають здатнiсть до iнтегрування. Причому, сотальний каттал, на його думку, включае зв'язки, необхшт для максимального використання економiчного та культурного капiталiв, забезпечуючи працiвникам доступ до економiчних ресурав [4].
Дж. Коулман розумiв сотальний каттал, як шдивщуальний ресурс особистосп для досягнення нею особистих i колективних цшей, виходячи з максимiзацiï користi [23]. Формування й розвиток сотального катталу дозволяе досягати певно!' мети та встановлювати мiжособистiснi вщносини, вигiднi для рiзних учасник1в управлшських вiдносин. Дж. Коулман вважав, що сотальний каттал представляе собою потенщал взаемно].' довiри та взаемодопомоги людей, яш цiлеспрямовано його формують для виконання своïх зобов'язань [11].
Аналопчних поглядiв дотримувався Р. Патнем, який дослщжував сощальний капiтал у контексп аналiзу iнститутiв, полiтичного та сощального нормотворення на ïхнiй основi, що й вважае його головним джерелом ефективного управлшня й економiки, показником ствробггаицтва [26]. На думку вченого, сотальний каттал формуеться у рiзних соцiальних органiзацiях суспiльства, як1 забезпечують координацш та кооперацiю життедiяльностi сустльства, успiшне функцiонування та взаемодiю людей [26].
На думку Ф. Фукуями, сотальний каттал визначаеться, як здаттсть людей створювати спшьну колективну спшьтсть для досягнення едино!,' мети. Таке об'еднання та загальна солiдарнiсть можливi лише при наявностi подiлу уама членами колективу соцiальних норм i цшностей, а також готовностi пратвнишв тдкоряти своï особистi iнтереси штересам колективу. У результатi у грут формуеться довiра як очiкування передбачуваносп чесних дiй кожного працiвника вщповщно до потреб навколишнiх i загальноприйнятих норм поведiнки Фукуяма [19].
У цшому, соцiальний капiтал як певний ресурс забезпечуеться взаемодiею працiвникiв, штегрованих у систему соцiальних вiдносин. Його основною вщмштстю вiд iнших форм катталу е "втшення" не в суб'ектах або об'ектах, а в сотальних зв'язках i вщносинах суб'екпв дiяльностi, право власностi якого не можна придбати або передати шшш особi. Створення та розвиток сотального катталу пов'язат з обмiном знаннями, як1 передаються суспiльством через процес утвору й соцiалiзацiï особистостi. Основними компонентами сотального катталу е: сотальт зв'язки та взаемини сшвробгтаишв, рiвень та як1сть хх освiти, сотальне визнання, подiлюванi людьми моральнi звичш', традиц^',
цшносп та сощальш норми, сощальш мереж1 та мережш конфпурацп, сощальна взаемодiя та накопичена довiра як основш елементи системи соцiального капiталу.
Сощальний капiтал як комплексне явище мютить у собi рiзнi форми та види. Видiляються наступнi вiдносно самостшш форми соцiального капiталу:
- структурний каттал, що включае в себе мережу асощацп, шститути, а також правила та регламенти, яю регулюють ^хне функцюнування;
- когштивний каттал, що витшае з вщносин, норм, поведшки, подшюваних щнностей i дов1ри [3].
Враховуючи його функцiонування усередиш та ззовнi органiзацiйних рiвнiв доцшьно подiляти соцiальний капiтал на мiкрорiвнi (домашнi господарства, пiдприемства малого та середнього бiзнесу, невеликий населений пункт або мшрорайон мiста), мезорiвнi (велик! б!знес-структури, оргашзацл (об'еднання, регюни) i макрорiвнi (держава та ïï соцiальнi шститути, державнi об'еднання). В умовах розширення управлiнськоï взаемодп, поширення сошальних мереж, набувае особливого значення розвиток системи соцiальних комунiкацiй, закладених в основ! соцiального капiталу, формування позитивних особистих вщносин м!ж пращвниками, а також забезпечення безконфлiктноï взаемодп у виробничих колективах й оргашзацшних структурах, що сприяе ефективному економ!чному та сошальному розвитку сустльства.
Споживчий (ктентський) каттал - це сукупшсть стшких зв'язк1в i вщносин з постачальниками, швесторами, ктентами та споживачами, що забезпечують пщприемству стшкий р!вень прибутки. Теор!я ктентського катталу отримуе свш розвиток у другш половин! ХХ столитя у межах концепцп штелектуального катталу. Ïï розвиток пов'язаний з! зростанням конкуренцп за ктеттв в умовах глобал!заци свiтовоï економ!ки, посиленням мiжнародноï конкуренцп та мiждержавноï штеграци економ!чних систем. У науковий обп це поняття було введено Х. Сент-Онжем у робот! "Оргашзашя управлшня", де вш розглядав ктентський каттал, як частину штелектуального катталу поряд з! структурним i людським катталом [27].
В умовах формування економши знань i розвитку шформацшних технологш з'явилася CRM-концепцiя як теор!я управлшня взаеминами з ктентами. У межах даноï концепцп £. Пейн розглядае ктентський каттал, як додаткову щнтстъ, яку отримуе компашя у результат! пропозицп ктентам вигщних умов сшвробггництва та формування на цш основ!
довгострокових взаемин з ними [13]. У цшому, на думку вчених, споживчий (ктентський) каттал виступае, як важливий нематер!альний актив компанп, що забезпечуе ш одержання доданоï вартосп та стшку конкурентна перевагу на ринку. Вш е невловимим активом, який не мае фiзичноï субстанцп. Разом з тим, цей каттал надщяе власника правами та прившеями, генеруе доходи для власника. Тому, на сьогодш багато ф!рм й оргашзацш розглядають ктентський каттал у числ прюритетних, включають його в базов! стратеги власного розвитку, забезпечуючи соб! економ!чний усшх i прибуток. Про р!вень його розвитку й ефективносп д!яльносп компанп свщчать так1 показники, як частка шдприемства на ринку, вщношення портфелю замовлень до розм!ру виручки, рекламт видатки, "марочна" нацшка на товари ф!рми, р!вень повторних покупок, задоволенють ктенпв тощо. По своïй природ! даний каттал утворюеться у результат! формування позитивного вщношення ктенпв стосовно ф!рми i ïï продукцп. Розм!р i масштаби ктентського катталу, нарощування та каштал!защя актив!в залежать вщ чисельносп, платоспроможносп та лояльносп ктенпв, швестор!в i постачальник1в. Його основними структурними елементами виступають: комушкацп персоналу оргашзаци з ктентами, постачальниками та споживачами, контракти, угоди, репуташя компанп, бренд, товарш знаки, канали розпод!лу продукцп, портфель замовлень, вщносини з ктентами.
Управлшський каттал - це здатносп кер!внишв компанп оргашзовувати стльну роботу прашвнишв, що забезпечують ефективнють функцюнування й економ!чний розвиток компанп. Поняття управлшського катталу як особливоï форми штелектуального катталу одержало свш розвиток у роботах Т. Стюарта [29], Р. Свейб! [30], Л. Едвюсона [9], А. Холу [20] й шших учених, що вважають, що людський, оргашзацшний, сошальний та шш види штелектуального катталу функцюнують через д!яльнють менеджменту компанп, виявляють на нього визначальний вплив. На думку вчених, управлшський каттал виступае, як сукупшсть управлшських зд!бностей, знань, умшь, досвщу управлшських ршень людини, що дають можливють одержувати дохщ компанп.
Питання системи управлшня вимагають постшного дослщження й удосконалювання. Творчий потенщал й шновацшний розвиток залежать вщ в!рно обраноï фшософп та стратеги управлшня тдприемством, як1 при неквал!фшованому пщход! можуть перетворитися у дестабшзуючий фактор, а при правильно оргашзованш систем! управлшня - виявити себе на повну силу. У ринковш економщ без оргашзованого та методичного застосування на пщприемств! знань й шформацп неможливо
представити розвиток оргашзацшно! структури виробництва, яка б вщповщала сучасним i перспективним вимогам. Ефективному формуванню та прояву управлiнського капiталу на рiвнi оргашзацп сприяють: моральнi цшносп та моральнi норми, що юнують у даному суспiльствi, система мотивацп, що спонукуе людей розкривати свiй творчий потенцiал, iнновацiйнi пiдходи до реформування життевого простору людей, конкуренщя людських талантiв.
Методичний iнструментарiй для прийняття управлiнських рiшень у галузi розроблення та застосування iнновацiй на тдприемствах вiтчизияного машинобудiвного комплексу представлений у табл. 2.
У цшому слщ констатувати, що дiяльнiсть щдприемства Í3 прийняття рiшень щодо управлшня iнновацiйним розвитком пiдприeмства носить творчий характер. Вона нацшена на забезпечення високо! якостi продукцiï, що випускаеться, i формування конкурентних переваг, що забезпечують стiйке функцiонування господарюючого суб'екта у довгостроковш перспективi. Специфiка прийняття управлшських рiшень у галузi шформацшного забезпечення припускае аналiз середовища, у межах якого ухвалюються данi ршення.
Таблиця 2
Методи прийняття управлшських ршень на рiзних етапах розроблення та впровадження
шновацш на машинобудiвних пiдприeмствах
Джерело: (складено автором)
№ п/п Етап розроблення шноваци Методи прийняття iнновацiйних рiшень
1. Генерування й вдентифжащя творчих iдей - "мозковий штурм"; - застосування асощацш i аналогiй; - морфологiчний анайз; - використання "матриць вiдкриття"; -синектика
2. Розроблення та вибiр конкретна iдеï - аналiз ситуацiï - моделювання; - оцiнка альтернатив по ряду критерпв; - експертна оцшка альтернативних варiантiв
3. Оцiнка ефективностi i якосп iнновацiй - економiчний аналiз; - аналiз ефективностi капiталовкладень, новоï технiка та технологiй
4. Розроблення iнновацiй - формування шновацшних програм; - проведення випробувань iнновацiй; - проектування новоï техшки та технологiй
5. Впровадження шноващй - органiзацiя виробництва новоï технiки; - аналiз рентабельном!, задоволення попиту споживач1в; - моделювання (теорп iгор, черг, масового обслуговування, лiнiйного програмування)
У сучасних умовах найважливiшою рисою професiоналiзму керiвникiв стае
конфлiктологiчна компетентнiсть, що дозволяе точно розбиратися у дшсних причинах i рушiйних силах конфлштного протиборства, особистiсних особливостях конфлiктуючих сторш, 1х емоцiйних станах, планованих стратепях конфлiктноï дiяльностi та можливих прийманнях впливу. Компетентнiсть керiвника у галузi конфлiктологiï сприяе успiшному управлiнню та виршенню конфлiктiв, виступаючи в якосп "третейського судда", наданню впливу на учаснишв конфлiкту, зниженню рiвня конфлшту й, таким чином, удосконалюванню результативностi дiяльностi оргашзацп.
Iнновацiйний каттал - це сукупнiсть ресурсiв щдприемства провадити наукомiстку продукцiю та взаемодоповнюваш послуги у процесi створення та монетизацп нового знання (iнновацiй), що вщповщае вимогам свiтового ринку. 1нновацшний капiтал забезпечуе ефективнiсть i конкурента переваги щдприемства за рахунок потенщалу генерування новоï вартостi. Ефект вщ застосування iнновацiйного капiталу у виглядi прибутку може виникати рiзнонаправлено. Вш може проявлятися вiдразу у виглядi пiдвищення ефективностi виробництва та зростання прибутковостi, бути вiдкладеним через помилки у системi управлiння або неготовносп до ïï практичного застосування, мати негативш наслiдки при негативному
вщношенш персоналу до даноï шновацп або вiдповiдноï до дiяльностi конкуренпв. Крiм цього, придбання шновацп може мати навмисний характер для збереження технологiчноï переваги й обмеження допуску до нових технологш та iнновацiй конкуренпв. Науково обгрунтована та правильно обрана стратегия розвитку iнновацiйного капiталу не лише сприяе успiшному функцiонуванню оргашзацп, але й дозволяе задовольняти потреби людини в оплачуванiй роботi, забезпечувати ïï освiту, навчання та перетдготовку, здiйснювати вибiр професп та мюце роботи, розбудовувати трудову мотивацiю, защкавлешсть у високоефективнiй працi та можливють такоï працi, заснованоï на професшнш квалiфiкацiï та працездатностi.
Iнновацiйний потенщал пiдприемств машинобудiвноï промисловостi можна ефективно реалiзований за умови вiдповiдного кадрового забезпечення потреб галузг Процес управлшня шноващями може стосуватися матерiалiв i комплектуючих, технологiй, виробничого апарату, пращвнишв, системи управлiння, органiзацiйноï структури або випуску готовоï продукцп. Специфiка управлшня шноващями зв'язана зi слабкою можливютю формалiзацiï даного процесу, що обумовлено творчим характером даного виду дiяльностi в умовах пiдвищення формалiзацiï управлшських процедур i структур. Суб'ектами управлшня в шновацшному менеджмент виступають ri особи, яш ухвалюють рiшення вщносно здiйснення iнновацiйноï дiяльностi, тобто вище керiвництво та менеджмент комплексних груп, створюваних для вирiшення конкретних завдань по реалiзацiï iнновацiй.
Характерними ршеннями у процесi здiйснення iнновацiйноï дiяльностi е наступнi:
- розроблення програм i плашв реал1зацп iнновацiйно! д1яльносп;
- здшснення мониторингу за розробленням та наступним впровадженням шновацп;
- анал1з проектов шновацш вщповщно до проведено! iнновацiйно! полтоики;
- координащя iнновацiйно! д1яльносто у структурних шдроздшах тдприемства;
- забезпечення матер1альними та фшансовими ресурсами, а також квал1ф1кованим персоналом;
- створення цшьових робочих груп для комплексного виршення проблем розроблення та впровадження шновацш.
Вщмшш риси ршень по управлiннi шноващями полягають у:
- забезпеченш розвитку штелектуального потенщалу пращвниюв, тдвищенню наукоемност виробничо! д1яльносто;
- складност к ушфшацп та стандартизации
що обумовлено вщсутнютю стандартних вирiшень проблем, пов'язаних з шновацшною дiяльнiстю;
- спрямованосто на полiпшення якостi та розвиток асортиментов товарiв i послуг, що задовольняють зростаючi потреби споживачiв;
- необхщносто облiку виникнення ризикових ситуацш;
- сильному впливi на ефективнють функцiонування пiдприeмства;
- порушеннi рiвноважного стану та наростаннi економiчноi динамши;
- тому, що вони ухвалюються вищим керiвництвом пiдприeмства;
- частому виникненш опору з боку працiвникiв;
- тому, що обумовлюють зростання витрат ресурав;
- у необхiдностi практичного застосування досягнень НТП.
Перешкодою для здшснення шновацшно! д1яльност1 у машинобудуванш Украши е недостатня реалiзацiя потенщалу спшьного виробництва товар1в з шоземними партнерами. Налагодження спшьного виробництва нових шновацшних товар1в, що користуватимуться попитом на внутршньому та зовшшньому ринках, дасть змогу не лише шдвищити прибутковють, але й отримати нов1 технологи або ноу-хау, що позитивно впливатиме на розширення шновацшного потенщалу щдприемств. Вдал1 приклади усшшно1 реал1зацй' потенщалу спшьного виробництва у машинобуд1внш промисловосп Украши переважно сконцентроваш в автомобшебудуванш
- оргашзащя виробництва автомобшв компанш GM, Skoda, Renault, Hyundai, Chery, Mahindra & Mahindra Limited, Volkswagen Group та ш.
Доводячи необхщшсть iнтеграцii основних видiв iнтелектуального кашталу, зауважимо, що у сучасному розумшт конкуренцп та конкурентоспроможностi, багато дослщнишв доходять висновку про те, що переваги у матерiальних аспектах виробництва вже не настшьки цiннi, як 20-30 рошв тому. Прiоритет здобувають переваги у нематерiальних аспектах виробництва (умiння, досвщ, знання та здiбностi, нововведення, шформацшш системи, бази даних, розумiння ринку, збут). У стратепчному вiдношеннi також необхщно вдосконалювати ряд обраних напрямшв дiяльностi, якi опираються на одну iз центральних компетенцiй пiдприемства, шклуватися iхнiми перешкодами для появи нових конкуренпв i, крiм того, будувати партнерськi вiдносини з постачальниками зовшшшх послуг i комплектуючих.
Разом з тим, слщ тдкреслити, що в основнш частиш вiтчизняних машинобудiвних пiдприемств дiяльнiсть фокусуеться на одному видi iнтелектуального капiталу. Ряд шдприемств акцентуе увагу на людському каттат, навчаннi, тренiнгах, системах мотивацп та службовому просуваннi. Людський капiтал, а не продукти або матерiальнi ресурси е основним активом машинобудiвного шдприемства. Для
шновацшного розвитку бiзнес-структурi необхщно ретельно проаналiзувати сво1 кадровi потреби й оцшити творчi можливостi сво1х працiвникiв на предмет вiдповiдностi оргашзацшним цiлям; необхiдно ввести в дш адекватну систему оцiнювання продуктивностi, впровадити систему винагороди, щоб стимулювати та пiдвищити iнновацiйну активнiсть прашвнишв. Нарешп, необхiдно знайти оптимальну вщповщнють м1ж довгостроковими кар'ерними цiлями кожного пращвника та стратегiчними цiлями шдприемства у цщому. Iншi ж шдприемства вбачають прiоритет у маркетингу, дистрибуцп, оволодiннi частками ринку. Стрижнем дiяльностi третiх е формування корпоративних систем управлшня, що опираються на використання передових шформацшних технологiй. Лише деяк комплексно концентруються на всiх компонентах штелектуального катталу. Але при цьому устху домагаються саме данi шдприемства.
Сьогодш iснуе хронiчна нестача кадав, вiдсутнiсть змiни поколiнь, погiршення вшово1 структури працiвникiв галузi. Специфiкою машинобудiвноl промисловостi е широке використання рiзних технологiчних процесiв, управлiння якими вимагае глибоких знань рiзних видiв науково-техшчно1 дiяльностi. Натомiсть у машинобудiвнiй промисловосп, починаючи з 1990 р. i по сьогоднi середньооблiкова к1льк1сть найманих прашвнишв суттево скоротилась. Середнiй вш працюючих на багатьох машинобудiвних шдприемствах перевищуе 55 рок1в. Тенденцiя продовжуеться i зараз.
Суб'екти вiтчизняного машинобудiвного комплексу, що працюють у великому бiзнесi, здатнi забезпечити випуск високотехнолопчно1 продукцп, використовуючи перевагу спiвпрацi з малими (середнiми) пiдприемствами на рiзних етапах виробничого циклу машинобудiвноl продукцп. При цьому реалiзацiя рiзних методiв штегращйно1 взаемодп мiж ними повинна передбачати можливють поеднання iнновацiйних ршень у виробничих процесах та iмпорт конкурентоспроможних груп товарiв, наприклад: транспортних засобiв, iнженерноl технiки та споживчо1 електронiки, електричних елементiв тощо. У машинобудiвнiй промисловостi досягнення прiоритетiв у розвитку виробничих галузей шляхом використання штелектуального катталу можливе через залучення державних
фшансових ресурав малими тдприемствами на науков! та науково-техшчш цш, що дасть змогу: по-перше, використати державш кошти, призначеш для тдтримки розвитку пщприемництва; по-друге, реал!зувати регюнальт програми розвитку, використовуючи кошти мюцевих бюджепв i трансферти; по-трете, випускати високотехнолопчну продукцш. Головною метою тдвищення якосп управлшня штелектуальним катталом машинобуд!вного пщприемства е досягнення максимального результату вщ його використання при оптим!заци видатк1в на створення штелектуального катталу для формування конкурентних переваг i пщвищення каштал!зацп господарюючого суб'екта.
Висновки
1нтегращя вах вид!в штелектуального катталу виробничо-комерцшного пщприемства галуз! машинобудування в Укрш'ш е ключовим чинником розвитку ïï конкурентних переваг. Це пояснюеться тим, що частка штелектуальних послуг й шших нематер!альних компоненпв у структур! соб!вартосп товар!в зростае. Кр!м того, у структур! актив!в виробничо-комерцшного-пщприемства нематер!альна складова останшм часом зайняла головне мюце. Саме штеграшя та взаемод!я р!зних вид!в штелектуального катталу приводить до прискореного розвитку та зростання конкурентних переваг шдприемства. Розглянуто основш можлив! види такоï взаемодп. Взаемовплив людського катталу та катталу вщносин припускае сшвробггаицтво з! споживачами, що дозволяе поповнити запас знань, навичок i вмшь прашвнишв пщприемства. Даний процес може здшснюватися р!зним чином, наприклад, за допомогою прямоï взаемодп з покупцями. У зв'язку з цим на р!зних пщприемствах виникае необхщнють збщьшення шлькосл пращвниюв, яш безпосередньо взаемодшть !з замовниками. Будь яш можливосп зворотного зв'язку, проведення соцюлопчних дослщжень або директ-маркетинг, також необхщно реал!зовувати з метою вдосконалювання квалiфiкацiï пращвниюв, а також ^'х готовносп задовольняти нов! запити покупщв.
Р!зномаштш пщходи до розумшня штелектуального катталу обумовлюються р!зними трактуваннями сутносп даного феномену з позицш економ!ки, менеджменту, фщософп, юриспруденцп та соцюлогп. Сутнюш характеристики штелектуального катталу включають його вивчення, як каттал-ресурсу, каштал-потеншалу та каттал-результату, що виступають певними стад!ями створення та використання катталу.
BigraopeHHH ime^eKTya^bHoro noTeHma^y 3gÍHCHMeTbCa pÍ3HHMH Coma^bHHMH ÍHCTHTyTaMH, ^o 3a6e3nenyroTb e^eKTHBHHH po3bhtok nrogcbKHx 3giÔHOCTeH sk кoнцeнтрoвaнoгo Bnpa^eHHH 3HaHb, yMiHb, HaBHHOK, KoMneTeHmn i piBHH MOTHBaqiï oco6hctoctí. ^h npo^c 3grncHroeTbca 3a paxyHOK CTBopeHHH Ta BHKopncraHHH cynacHHx TexHo^orin
NAHORNIAK H.S.1*
po3BHTKy TBopHHx 3gi6HOCTen oco6hctoctí, oргaнiзaцiï 6e3nepepBHoï CHCTeMH HaBnaHHH, ygocKOHa^MBaHHa rn^pacipyKTypH y ra^y3i iH^opMamï Ta hobhx TexHonorin Tomo.
1* Associate Professor od Department of Innovation Management and Services Temopil Ivan Puluj's National Technical University, e-mail Galinka2005_08@ukr.net, ORCID ID 0000-0002-5446-2417
STUDY OF THE INFLUENCE OF INTELLECTUAL CAPITAL ON THE SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF DOMESTIC MACHINEBUILDING ENTERPRISES IN RONTEK ITS CREATION AND USE
The purpose. The article considers the possibilities of the influence of intellectual capital on the socioeconomic development of domestic machine-building enterprises in the context of its creation and use. The importance of the impact of intangible components on the activities of the enterprise is revealed, as well as the formation and development of the concept of "intellectual capital" is considered. The connection of the concept of "intellectual capital" with the traditional categories used to determine intangible factors: intangible assets, intangible resources, intellectual property and shows their common and distinctive features. Methods. A systematic approach to the analysis of intellectual capital, which is understood as the most important component of the formation of an innovative economy in modern Ukraine. The implementation of the tasks was facilitated by the following methods: historical-logical approach, which makes it possible to analyze the theory of intellectual capital in its evolution; structural and functional analysis, which allow us to consider the functioning of the economic and social spheres of the country as a coordinated interaction of elements that constitute a complex structure of certain functions within a holistic social organism; general scientific methods (system and complex analysis, differentiation and integration), etc. The Results. Proposed its own, refined definition of "intellectual capital", which should be understood as a set of knowledge, information resources, intellectual assets, information and communication technologies, professional and universal competencies, organizational culture and staff motivation used in integrated management to generate added value and ensuring the competitive advantages of the enterprise in terms of innovative development of the socio-economic system and effective adaptation to the requirements of the digital economy based on the principles of a systems approach. Scientific novelty. High practical demand and insufficient research on the problem actualize the development of problems of intellectual capital management in modern Ukraine, the definition of socio-technological mechanisms of human potential, research of innovative mechanisms and social models of intellectual capital in Ukrainian engineering, analysis and evaluation of cooperation in system of relations of the machinebuilding enterprise with the regional social environment, which allow not only to change the economic model of society, but also to implement a social policy to improve the quality of life of Ukrainian citizens. The practical significance. The integration of all types of intellectual capital of a production and commercial enterprise in the field of mechanical engineering in Ukraine is a key factor in the development of its competitive advantages. This is due to the fact that the share of intellectual services and other intangible components in the cost structure of goods is growing. In addition, in the structure of assets of production-commercial-enterprise intangible component has recently taken the main place. It is the integration and interaction of different types of intellectual capital leads to the accelerated development and growth of competitive advantages of the enterprise. The main possible types of such interaction are considered.
REFERENCES
1. Human Development Report 2019. Beyond income, beyond averages, beyond today: Inequalities in human development in the 21st century (2019) United Nations Development Programme. (Accessed 01 July 2020). URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/hdr2019.pdf. [in USA]
2. Amosha O. I., Vyshnevs'kyy V. P., Zbarazs'ka L. O. Kontseptual'ni oriyentyry promyslovoyi polityky Ukrayiny (na seredn'ostrokovu perspektyvu). Ekonomyka promyslovosti. 2008. № 43. Rezhym dostupu do statti: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2008_43/st_43_01.pdf.
3. Amosha O. I., Vyshnevs'kyy V. P., Zbarazs'ka L. O. Promyshlennaya polytyka Ukrayny: kontseptual'ne oryentyry na srednesrochnuyu perspektyvu. Ekonomyka Ukrayny. 2009. №12. S. 4-13.
4. Blok M., Holovyn N.A. Sotsyal'nyy kapytal: k obobshchenyyu ponyatyya. Vestnyk SPBHU. Seryya 12. Vypusk 4., 2015. S. 99-111.
5. Burd'e P. Sotsyolohyya sotsyal'noho prostranstva. Per. s frants.; otv. red. perevoda N.A. Shmatko. M.: Ynstytut éksperymental'noy sotsyolohyy; SPb.: Aleteyya, 2007. 18 s.
6. Hélbreyt D. Novoe yndustryal'noe obshchestvo. M.: AST, 2014. 602 s.
7. Dykan' V. L., Kirdina O. H. Sutnisni aspekty konkurentospromozhnosti natsional'noyi ekonomiky. Visnyk ekonomiky transportu ta promyslovosti. 2009. № 28. S. 5-11.
8. Dovhan' L. YE., Simchenko N. O. Suchasni aspekty staloho rozvytku mashynobudivnykh pidpryyemstv. Ekonomika ta upravlinnya pidpryyemstvamy mashynobudivnoyi haluzi: problemy teoriyi ta praktyky. 2008. № 3. S. 71-83. Rezhym dostupu: http://www.nbuv.gov.Ua/portal/Soc_Gum/Eupmbg/2008_3/7.pdf
9. Ekonomika Ukrayiny: stratehiya i polityka dovhostrokovoho rozvytku. Za red. V. M. Heyetsya. Kyyiv: Instytut ekonomiky i prohnozuvannya; Feniks, 2003. 1008 s.
10. Édvynsson L., Méloun M. Yntellektual'nyy kapytal. Novaya postyndustryal'naya volna na Zapade. Antolohyya. Pod red. V.L. Ynozemtseva. M.: Academia, 1999. S. 435-436.
11. Kindzerskyy YU. V., Mykytenko V. V., Yakubovskyy M. M. ta in. Potentsial natsional'noyi promyslovosti: tsili ta mekhanizmy efektyvnoho rozvytku: monohrafiya; za red. kand. ekon. nauk YU. V. Kinzerskoho; NAN Ukrayiny; Instytut ekonomiky ta prohnozuvannya. K., 2009. 928 s.
12. Koulman Dzh. Kapytal sotsyal'nyy y chelovecheskyy. Obshchestvennye nauky y sovremennost'. 2001. №3.S 121-139.
13. Latysheva O. V. Osnovni tendentsiyi rozvytku, perspektyvy ta mozhlyvosti zabezpechennya staloho rozvytku mashynobudivnykh pidpryyemstv v Ukrayini. Ekonomichnyy visnyk Donbasu. 2017. № 1 (47). S. 82-88.
14. Péyn É. Rukovodstvo po CRM: Put' k sovershenstvovanyyu menedzhmenta klyentov. Mynsk: Hrevtsov Pablysher, 2007. 373 s.
15. Poddubnyy Y., Poddubnaya L. Teoryya konkurentosposobnosty: sovremennoe sostoyanye y predmetno-metodolohycheskye aspekty razvytyya. Ékonomyka Ukrayny. №8. 2007. S. 52-60.
16. Rakhman M., Hrynenko I. Analiz strukturnykh zrushen' v eksporti mashynobudivnoyi haluzi Ukrayiny. Ekonomika ta derzhava. 2015. №11. S. 105-107.
17. Ruus Y., Payk S., Fernstrem L. Yntellektual'nyy kapytal: praktyka upravlenyya. Per. russkoho yazyka na anh.; pod red V.K. Dermanova. 2-3-e yzd. SPb.: Vysshaya shkola menedzhmenta SPbHU, 2010. 436 s.
18. Sokhnych A. YA., Irtyshcheva I. O. Innovatsiyi v period ekonomichnykh transformatsiy. Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta intelektual'noyi vlasnosti: zbirnyk naukovykh prats': u 2-kh vyp. PDTU. Mariupol', 2012. Vyp. 1, T.2. S. 14-18.
19. Stratehiya rozvytku sfery innovatsiynoyi diyal'nosti na period do 2030 roku. 2019. Rezhym dostupu do resursu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80#Text.
20. Fukuyama F. Doverye: sotsyal'nye dobrodetely y put' k protsvetanyyu: Per. s anhl. M.: AST, Ermak, 2004. 730s.
21. Kholl Rychard KH. Orhanyzatsyy: struktury, protsessy, rezul'taty. SPb.: Pyter, 2001. 5 09 s.
22. Shumpeter Y. Teoryya ékonomycheskoho razvytyya: Yssledovanye predprynymatel'skoy prybyly, kapytala, kredyta, protsenta y tsykla kon"yunktury: per.s nem. M.: Prohress, 1982. 455 s.
23. Doing Business 2020. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://www.doingbusiness.org/en/ reports/global-reports/doing-business-2020.
24. Coleman J. S. Grundlagen der Sozialtheorie. Bd. 1. München: Oldenburg, 1991. XVI. 474 S.
25. Edvinsson L. Corporate Longitude: What you need to know to navigate the knowledge economy. London: BookHouse Publishing, 2002.
26. Petty R., Guthrie J. 2000. Intellectual capital literature review: Measurement, reporting and management. Journal of Intellectual Capital 1 (2): 155-176.
27. Putnam R. Making Democracy Work: Civic Traditions in Modern Italy. Princeton University Press. N.Y.: Princeton, 1993.
28. Saint-Onge H., Armstrong С. The Coductive Organization. Oxford, Elsevier Inc. 2004. P. 37
29. Stewart Т. Brainpower. Fortune. 1991. 3 June. 1991, June 3. P. 42-60.
30. Stewart, T.A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. New York: Currency Doubleday, 1997.
31. Sveiby K.-E. The Intangible Assets Monitor. http://www.sveiby.com/articles/ Company Monitor. Html.
Стаття надшшла до редакцп: 01.06.2021 Received: 2021.06.01
DOI: https://doi.org/10.15802/rtem2021/242087 © HAГOPHЯК Г.С., 2021
58
