CC BY
11
НАУКОВ1ПОВ1ДОМЛЕННЯ
УДК 338.24:658 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).218-222
Олександр 1ванович Амоша
академк НАН Украти д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-0189-3819
e-mail: admin@econindustry.org,
Юлiя Cmam^aeieHa Залознова чл.-кор. НАН Украти д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-3106-1490
e-mail: zaloznova@nas.gov.ua,
Наталя Юхимiвна Брюховецька
д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-6652-4523
e-mail: Bryukhovetskaya@nas.gov.ua,
1ван Петрович Булеев
д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-7912-3649
e-mail: Buleev.I.P@nas.gov.ua,
1нститут економти промисловостi НАН Украти, м. Кшв
ШТЕЛЕКТУАЛ1ЗАЦ1Я ШДПРИвМСТВ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЯК ШЕРСШЕКТИВНИЙ НАШРЯМ РОЗВИТКУ СУЧАСНО1 ЕКОНОМ1КИ (висновки та рекомендацп за результатами проведення науково-практичног онлайн-конференцШ)
Вщповщно до Постанови Президп НАН Украши «Про заходи НАН Украши з вщзначення 30-1 рiчницi Незалежносп Украши» № 82 вщ 03.03.2021 р. 4 жовтня 2021 р. 1нститутом e^^Mi™ промисловоси НАН Украши проведено онлайн-конференщю з проблем та перспектив розвитку сучасно! економжи. У конференцп взяли участь фахiвцi шститупв НАН та ушверситепв МОН Украши. За результатами обговорення проблем реального сектору eкономiки та стимулювання ште-лeктуапiзацiю пщприемств визначено як перспектив-ний напрям сучасность Прийнято так! висновки i рекомендацп.
1. Розкрито об'ективний зв'язок суспшьного по-дшу працi у вертикальному та горизонтальному вимь рах процеетв iнтeлeктуалiзацil як подш i спeцiалiзацiю знань, що мае певний порядок такив подшу працi. Будь-яю системи подшу працi мають «горизонтальний» вим1р — задаеться процесом перетворення залученого початкового матeрiалу у кшцевий продукт або натв-фабрикат, i «вертикальний» вим1р — задаеться проце-сами використання знарядь пращ (шструменпв), ви-робництва, накопичення i систематизации, освоення i використання знань, що забезпечують перетворення знарядь у «засоби» д1яльносп (працi).
Подш та трансформацiя вщносин працi забезпе-чуе тeхнiчний та штелектуальний прогрес, виро6нич! революцп, велик хвил! та цикли розвитку матeрiаль-ного i духовного свггу. Iнтeлeктуалiзацiя виробництва розширюе просир для адаптивного подшу працi, а вертикальна складова створюе умови для переходу до нового такту iнтeлeктуалiзацil.
2. На основi узагальнення пiдходiв щодо поняття «штелектуалiзацiя», п сутностi та структури визначено спшьш та вiдмiннi риси, що об'еднують та розрiзня-ють поняття mтелектуалiзацн у загальному розумнт, mтелектуалiзацн економжи, пращ, персоналу, тдприем-ства, виробництва, управлтня тощо. Iнтелектуалiза-щю, незважаючи на вiдмiннiсть формулювань в подходах, об'еднуе двi загальнi властивоси: перше — це об'ект mтелектуалiзацu (штелектуальний потенщал), друге — це предмет або результат mтелектуалiзацtt (полшшення тновацшного продукту). Вщмшшсть тдхо-дiв визначае рiзноманiтнiсть !х класифжацп. 1нтелек-туалiзацiя у загальному розумтт — це процес поси-лення ролi штелекту та привнесення iнтелектуального змюту у людський потенцiал, який приводить до збшьшення частки творчо! розумово! працi в суспшь-ствi, економщ, на пiдприемствi, виробництвi та за ра-хунок збшьшення частки штучного штелекту в сощ-ально-економiчних процесах. Iнтелектуалiзацiю тдприемств розглянуто як процес зростання ролi штелекту (природного та штучного), що пщвищуе частку сфер нематерiального виробництва i змiну продукту (вiд матерiального до штелектуального) працi та до-зволяе задовольнити суспiльнi потреби з бшьшим ко-рисним ефектом. Це процес тдвищення ролi, засто-сування та використання знань, шформацп шновацш-ного характеру у суспшьному життi. Структуру нте-лектуалiзацtt тдприемства реального сектору економжи запропоновано розглядати залежно вщ видiв його дiяльностi.
218
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
3. В перюд шдус^ального етапу каmталiзму, за-вдяки використанню iндустрiальних методiв та засобiв виробництва сформовано середнiй клас за необхщ-нiстю виробництва, яке вимагало штелектуалiзацií ро-бочо! сили. Сучасний стан капiталiстичного розвитку потребуе значно меншо1 кiлькостi людських ресурсiв, яю замiнюе та змiнюе роботизацiя, штучний iнтелект i технологи вщдаленого доступу. Вщбуваються про-цеси розмивання та скорочення середнього класу, ш-телектуалiзацií виробничого потенцiалу в цiлому. Ви-явлено, що на потребу катталу лише незначний про-шарок техшчних фахiвцiв мае на потребу нарощувати рiвень свое! штелектуалiзацií, необхщно1 для обслуго-вування IНБIКС-технологiй, цифровiзацií пщпри-емств та суспшьства.
4. У той же час досягнення стабшьносп суспшь-ства потребуе збереження частки середнього класу. Держава, елiта, правлячий клас повинш його пщтри-мувати, частково обмежуючи себе. Виявлено можли-востi формування системи пiдвищення iнтелектуалiза-ци виробництва: вiд школи до системно1 безперервно1 перепiдготовки, що може бути реалiзовано в межах ш-клюзивного капiталiзму, нового свiтового господар-сько-соцiального укладу.
5. Системна криза в Укра'ш, зокрема И найбшьш вiдчутнi перiоди: 2014-2015 рр., свггова криза, пов'яза-на iз пандемiею Соу1ё-19 та загальносвiтовi тренди розвитку промисловосп у напрямi 1ндустрп 4.0 змушу-ють суспшьство переосмислювати розвиток економки, промисловост^ визначати гг ключовi i перспективн га-лузi, посилювати дieвiсть промисловог полтики, дер-жавних механiзмiв стимулювання поглиблення нтелек-туалiзацiг галузей з метою вiдновлення конкурентоспро-можностi промисловостi Украгни. Вибiр прюритетних напрямiв нацюнально1 промисловоси для державно1 пщтримки для Укра'ш е одним iз актуальних питань. На державному рiвнi прiоритетнi галузi визначено i за-тверджено у Розпорядженш Кабiнету Мiнiстрiв Украгни вщ 14.08.2013 № 843-р. «Про затвердження пере-лiку прiоритетних галузей економ1ки» та iнших документах. Важливе мiсце серед прiоритетних галузей займае машинобудування, яке розглянуто як комплекс наукових та проектно-конструкторських оргатзацш, тдприемств, що виробляють засоби виробництва для власних та шших галузей економки. Розвиток ще1 га-лузi безпосередньо впливае на забезпечення комплексной мехатзацн та автоматизаци виробництва, прискорення впровадження науково-техтчних досягнень, оновлення вЫег економки. Особливостями дiяльностi машинобу-дiвних пщприемств порiвняно з пiдприемствами ш-ших галузей е висока наукоемтсть продукци, тривал^ ший цикл гг розробки та впровадження у виробництво, спыьний виробничий цикл для быьш шж одного тдприем-ства; швидке моральне зношування основних засобiв i готовог продукци.
6. Протягом трьох десятилиъ тривае криза у ма-шинобудуваннь У 1991 р. частка машинобудування в структурi промислового комплексу Украши становила понад 30%, у 2008 р. - 13,3, у 2013 р. - 8,7; у 2019 р. -7,6%. В економiчно розвинених крашах питома вага машинобудування в продукци промисловост складае вщ 30 до 60%. У Шмеччиш цей показник становить 53,6%, в Японп — 51,5, Великобританп — 39,6, Кита1 — 35,4, Угорщиш — 49, Словенп — 36, Швденнш Коре1 — 34, Росп — 20%. Фахiвцями доведено, що тшьки при 30% i больше машинобудування у структурi промисло-
^ 2021/№2
вого комплексу можливе технiчне переоснащення на-цюнально1 промисловость
Загальними проблемами розвитку галузi машинобудування в Украгт е: недостатня шформовашсть про стан внутршнк та зовшшшх ринков, застарiлiсть i низький технiчний рiвень основних фондiв, слабка мо-дернiзацiя; висока собiвартiсть виробництва: енерго-емнiсть, матерiалоемнiсть; недостатня шновацшна ак-тивнiсть пiдприемств та зв'язок науково1 бази iз ви-робництвом; зниження попиту на внутршньому i зовнiшньому ринках; недостатнiй рiвень забезпечення фшансовими ресурсами та швестицшно1 дiяльностi; подорожчання зовнiшнiх фiнансових ресурсiв та жорстю умови !х залучення, недосконалють механiзмiв кредитування; вiдсутнiсть пiдтримки i належного контролю з боку держави за дiяльнiстю монополiстiв i по-середниюв; недосконала полiтика трансформацп га-лузi, що призвела до лiквiдацil багатьох високотехно-логiчних виробництв; дефщит висококвалiфiкованих фахiвцiв, вiдтiк квалiфiкованих кадрiв за кордон, вщ-суттсть механiзмiв мотивацп працi у галузь
7. Потенцiал промислових пiдприемств до ште-лектуалiзацil у напрямi 1ндустрп 4.0 низький у порiв-нянш iз iншими кра1нами свiту. Промисловють в Ук-ра1ш переживае системну кризу, яка особливо вщ-чутна на пiдприемствах базових галузей промисловоси: металургп та машинобудуваннi. За показниками готовностi до впровадження провщних технологiй Ук-ра1на у свгговому рейтингу займае середнi позицп, е крашою iз обмеженою виробничою базою, вщсутш вираженi фактори для впровадження новитах техно-логiй. Укра1на експортуе й iмпортуе переважно про-дукщю, що не потребуе складних ноу-хау у вироб-ництвi та iз низькою доданою вартiстю (сировину i на-пiвфабрикати). Витрати на НДДКР порiвняно з ш-шими крашами свiту незначнi. Все це вказуе на те, що сучасш вектори свггового промислового розвитку е здебшьшого викликом до можливостей i готовностi укра1нсько1 промисловостi. Тому вщродження про-мисловостi i забезпечення конкурентоспроможноси промислових пiдприемств на внутрiшньому i зовнш-ньому ринках повинно стати одним iз прiоритетiв на-цюнального економiчного розвитку кра1ни. Для тд-вищення складностi економiки i промислово1 продукци, що виробляеться в Укра1ш, слiд збшьшувати шно-вацшну складову знань, технологiй та шших ноу-хау у виробництвi традицiйних галузей та розвивати висо-котехнологiчнi i середньовисокотехнологiчнi галузi економiки. Галузь 1КТ в Укра'ш мае потенцiал i потребуе стимулювання i розвитку.
8. Процес iнтелектуалiзацil пiдприемств в умовах глобальних економiчних орiентирiв i 1ндустри 4.0 на-бувае специфiчних рис, а саме дозволяе промисловим пщприемствам швидко i яюсно змшюватися за короткий пром1жок часу. Це потребуе:
— об'еднання ключових учасниюв модертзацп промисловостi у напрямi 1ндустри 4.0 на основi !х ш-телектуалiзацil (держави, бiзнесу та пщприемств державного сектору, науки i освгти);
— поглиблення iнтелектуалiзацil промислових пiдприемств у таких прюритетних напрямах: 1) розвиток людського катталу на пщприемсга шляхом без-перервного навчання, пщвищення квалiфiкацil, обiз-наностi персоналу про iнновацiйнi трансформаций, стимулювання збереження висококвалiфiкованого персоналу; 2) трансформащя нащональних виробництв
219
в ттелектуальт iз використанням досягнень третьо'1 i четвертой промислових революцш шляхом визначення провщних галузей i пщприемств (передуетм: металур-riï, машинобудування, аерокосмГчно1 галузГ, 6io- i нанотехнологiй, фармацевтики), яю мають стiйкий потенцiал до iнтелектуалiзацiï; розробки програм сти-мулювання розвитку провщних галузей i пщприемств; прямо'1 учаси та сприяння уряду розвитку компанш в ключових секторах економiки.
Розвиток промислових пiдприемств у напрямi 1н-дустрп 4.0 не означае моментальну вiдмову вiд тради-цшних виробництв III-IV технологiчних укладiв. З одного боку, це поступовий, постшний, безперервний процес пщвищення штелектуатзацп, який слiд впевнено втглювати на усiх рiвнях роботи пщприемства, пере-творюючи традицiйнi виробництва на шновацшш. З iншого — для окремих галузей i пщприемств е можли-вють бгльш швидкого розвитку iз виходом на новi стандарти та долучення до свiтових ланцюпв вартостi.
9. Провiднi краши свггу обрали концепцiю 1н-дустрп 4.0 як орiентир промислового розвитку, що по-значаеться на поглибленi процеетв iнтелектуалiзацiï. Переваги поглиблено'1 автоматизации, цифровiзацiï у напрямi 1ндустрп 4.0 активно демонструють так! свь тсш компанп, як Haier, Tesla, Adidas, Harley-Davidson, BMW, Bayer, Procter&Gamble, Simens та шшь Украша поки значно вщстае, е низка проблем, що перешкод-жають швидкому переходу до технологш 1ндустрп 4.0. Виявлено машинобудiвнi пщприемства в Украш, як! поглиблюють iнтелектуалiзацiю на основ! впроваджен-ня сучасних шструменив управлшня виробництвом: 1) Державне пщприемство «Зоря-Машпроект» — укра-шський розробник i виробник суднових i промислових газотурбшних установок. До складу пщприемства вхо-дять НДЦ «Машпроект» i Сершно-виробниче управлшня «Зоря»; 2) ЛьвГвський локомотиворемонтний завод; 3) Кременчуцький колюний завод; 4) РГвнен-ський завод високовольтного обладнання (РЗВА); 5) ДП «Антонов»; 6) ПАТ «ФЕД» — сучасне механо-обробне виробниче пщприемство, яке виробляе скла-дш вузли i модул! для пщприемств авГакосмГчно1 га-лузГ; 7) «1НТЕРПАЙП» — м1жнародна вертикально ш-тегрована компашя, виробник безшовних i зварних труб, а також залГзничних колю. Впровадження у дГя-льшсть цих пщприемств шструменпв управлшня су-часним виробництвом дозволило суттево пщвищити показники к ефективностг Досвщ цифрово'1 трансформаций мають також компанп ДТЕК, СКМ, Метш-вест, Бюфарм, УкрБуд.
10. Устшним прикладом реалГзацп ДПП в Укра-ïm е платформа « Центр економГчного вщновлення», де Рада з питань економГчного розвитку Украши при Ка-бшет МшстрГв Украши у 2020 р. об'еднала аналггачш центри, незалежних експертав та бГзнес для прове-дення дослщжень i розробки стратепчних документа розвитку краши. На баз! дано'1 платформи вже активно розробляються програми розвитку економГки краши, зокрема розроблено «Нацюнальну економГчну страте-пю-2030» (НЕС-2030) (затверджено Постановою Кабь нету МшстрГв Украши № 179 вщ 3 березня 2021 р.).
Нацюнальна економГчна стратепя-2030 (НЕС-2030) е важливим шструментом розвитку економжи, зокрема промисловосп, представляв головт вектори, за якими буде розвиватися Украша: стимули для про-мисловосп, для агросектору, для видобування, транс-
порты коридори, стимули для IT та R&D, для шфра-структури та внутршшх перевезень, для енергетич-ного сектору. Урядом визначено вектори довгостроко-вого розвитку, тренди майбутнього десятилитя, стра-тепчш цМ розвитку промисловоси, але, незважаючи на позитивш зрушення, невиршеними залишаються питания щодо методГв стимулювання галузей промисловоси до розвитку i поглиблення штелектуалГзацп в умовах 1ндустри 4.0, удосконалення правово'1 бази в умовах нових виклиюв i реалш як надважливого драйвера стабшьно1 довгостроково'1 трансформаций та фор-мування стшких шститута у суспшьствь
11. Встановлено, що актуальними мехатзмами стимулювання машинобудування до поглиблення тте-лектуалiзацiï в умовах 1ндустри 4.0 з боку держави в: Гмпортозамщення; стимулювання експорту; державно-приватного партнерства; розвитку людського кат-талу у галуз! машинобудування.
Одним Гз мехашзмГв розвитку машинобудування е реалГзащя политики Гмпортозамщення. Для активь зацп цього процесу потрГбш шституцшш та оргашза-цшш шновацп, законодавча пщтримка з боку уряду, застосування державно'1 пщтримки проекта Гмпорто-замщення. Форми ще1 пщтримки можуть бути рГз-ними: пряме субсидування з бюджету; доступ до пгль-гових кредипв; зниження оподаткування для окремих пщприемств, що впроваджують процес Гмпортозамь щення; диференщащя рГвня митних ставок залежно вщ ступеня готовносп продукту: нижчГ ставки на Гм-порт сировини, технологш, вищГ — на Гмпорт готових товарГв, локалГзацГя виробництва.
Доцгльним е застосування показника локалГзац11 виробництва машинобущвно1 продукц11 при держзаку-твлях як Гнструменту промислово'1 полГтики. Зважа-ючи на необхГднГсть розвитку нацюнального виробництва, ГнГцГативи у пщтримку нацГонально1 промис-ловостГ, зокрема машинобудування е наразГ досить вчасними. Змши до закону « Про публ1чш закупГвлГ» та проект постанови Кабшету МГнГстрГв «Деяк1 питання реалГзац11 тлотного проекту зГ здГйснення закупГвель техшки галузГ машинобудування з пГдтвердженим ступенем локалГзац11 виробництва» спроможнГ дати поштовх до розвитку машинобудування в Украш та частковш замГнГ Гмпортних промислових товарГв та мають стимулювати нацюнальш виробництва до 1х вклю-чення у м1жнароднГ ланцюги створення вартость Проект змГн до Закону Украши «Про публ1чш за-кутвлЬ> потребуе правового доопрацювання. Зокрема питання, що стосуеться м1жнародних зобов'язань: слщ розглянути можливГсть закрГплення для Украши спе-цГального режиму розвитку (special and differential treatment) на визначений термш та можливоси вста-новити норми локал1зацп виробництва для державних закутвель.
12. Суттевою проблемою галузГ е нестача людського катталу: фах1вщв високо'1 квалГфГкац11, Гнжене-рГв, що обумовлено вГдсутнГстю належно'1 мотивацп та стимулювання працГ, можливостей i умов для творчо'1 реалГзац11 i впровадження техшчних ноу-хау у вироб-ництво. ДослГдження свГдчать, що робота ГнженерГв у сучасних умовах та у майбутньому як школи стане за-требуваною. ОсобливГстю перспективного розвитку Гнженерно1 справи у галузГ машинобудування е злиття декшькох напрямГв, це 1Т та саме механГзацГя проце-сГв, прикладами е: розробка робототехшки та Гнших
220
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ
машин, сумюних i3 технолопями телеметрп та автоматизации створення 3D-принтерiв для всього, вщ виробництва взуття до бущвельних компонентiв; побу-дова автомобiлiв, що керуються автопiлотом та працю-ють вiд стшко! енергп; створення бюшки, когнiтивних доповнень та сучасно! медично! технiки; проектування
дронiв; створення нових та вдосконалення iснуючих технологiй енергетики; виготовлення ракет, супутни-юв та шших шструменпв та компонентiв електронних систем, що використовуються у космос^ побудова датчиков, GPS, RFID та шших засобiв та систем сте-ження; нанотехнологп для рiзних сфер.
РЕКОМЕНДАЦП
В економхчшй полтищ i методологи дослгджень слгд виходити з того, що:
— ключовими учасниками модертзацп промис-ловостi у напрямi 1ндустрп 4.0 на 0CH0Bi ix штелекту-алiзащí е: держава (уряд, законодавчi органи, органи мiсцевого i регiонального управлiння); 6i3Hec (пщпри-емщ, керiвники, топ-менеджмент), HayKoei (передусiм НАН Украши) та освiтнi оргатзацп, mmi защкавлет оргатзацп i учасники (ЗМ1, спецiалiсти у сферi 1КТ, консалтинговi компанп, фiнансовий сектор, центри шформацшно! пiдтримки, бiзнес-iнкубатори тощо);
— для об'еднання уетх зацiкавлениx сторiн необ-xiдно налагодження спiвпрацi, зокрема використання мехатзму державно-приватного партнерства (ДПП). Важливу роль у процесах поглиблення iнтелектуалiза-цп промислових пiдприемств в умовах технолопчного прогресу вiдiграе держава, яка повинна сприяти ств-працi та стимулюванню прiоритетниx галузей, слщку-вати за вчасною трансформацiею шститущонально1 бази в крашь Вже сьогоднi уряди деяких краш вкла-дають кошти у створення нацiональниx платформ, щоб пiдвищити обiзнанiсть про технологи, сприяти ствробггництву м1ж дослiдницькими органiзацiями та компатями приватного сектору.
Для вiдродження економЫи, промисловостi, розвитку машинобудування в Украгни спиратись на таке:
Перед органами управлшня ветх рiвнiв (вщ макро- до мiкрорiвня, управлшня суб'ектами госпо-дарсько! дiяльностi) сто'йъ завдання вiдродження еко-номiки, промисловостi шляхом модертзацп пщпри-емств, перш за все машинобудування. Питома вага машинобудування в економщ, промисловоси повинна бути доведена до рiвня кшьюсних i яюсних показни-юв, яю забезпечать повне оновлення на сучасному на-уково-теxнологiчному рiвнi матерiально-теxнiчноl бази усix галузей економiки, промисловостi за 8-10 роив. 1х основу можуть скласти машини та обладнання вiтчизняного виробництва, що потребуе створення вщповщних умов вщродження вггчизняних машинобу-дiвниx пщприемств, розширення внутрiшнього ринку.
Планом diü уряду у сферi npoMu^oeocmi повинна стати промислова полтика, функщею яког е: визна-чення i пщтримка прiоритетниx напрямiв нащональ-но! промисловоси, видiв економiчноl дiяльностi; стимулювання впровадження нових технологш; допомога у налагодженш взаемодп у рамках ДПП. Визначаль-ним при цьому для розвитку промисловоси в Укра'ш i поглиблення ll iнтелектуалiзацil в умовах технолопчного прогресу е стабшьшсть шститущонального сере-довища, iнститутiв i обраних векторiв спiвробiтництва держави та бiзнесу.
Внутрiшнiй ринок потребуе певно1 шфраструк-тури, достатнього фiнансування шновацшно-швести-цшно1 дiяльностi суб'ектiв господарювання.
Уряду i тдприемствам слiд враховувати, що галузь машинобудування в Укра'ш переживае кризу та потребуе серйозно1 пщтримки з боку держави. Актуаль-ними мехашзмами стимулювання машинобудування до поглиблення iнтелектуалiзацil в умовах 1ндустри 4.0 з боку держави е: стимулювання iмпортозамiщення; стимулювання експорту; державно- приватне партнерство; розвиток людського катталу у галузi машинобудування.
Змши до закону «Про публiчнi закупiвлi» та проект постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни «Деяю питання реалiзацil пiлотного проекту зi здiйснення за-купiвель технiки галузi машинобудування з пщтвер-дженим ступенем локалiзацil виробництва» спроможт дати поштовх до розвитку машинобудування в Укра1ш та частковш замiнi iмпортних промислових товарiв.
Зважаючи на те, що Украгна тдписала ряд мiжна-родних договорiв щодо выьног торгiвлi, ^д быьш детально визначити та обГрунтувати нащональт нте-реси щодо захисту нащональног i економiчног безпеки, правомiрнiсть змн до закону «Про публiчнi закутвлр» та можливостi гх впровадження в украгнське законодав-ство. Слщ розглянути можливють закрiплення для Украши спещального режиму на визначений термш та можливоси встановити норми локалiзацil виробництва для державних закутвель.
Уряду слщ враховувати те, що експорт у промисловоси доцшьно активно розвивати тсля насичення внутршнього ринку та укрiплення конкурентних по-зицiй галузi на ньому. Нащональт пiдприемства по-виннi бути прюритетними перед заруб1жними, однак яюсть продукци повинна бути високою, а цша конкурентною. Для цього слщ пщвищити стандарти якостi в середиш кра1ни до европейських.
Ключовими учасниками модертзацп промисловоси у напрямi 1ндустрп 4.0 на основi !х штелектуаль зацп е: держава, бiзнес, науковi та освтт оргатзацп, iншi защкавлет оргатзащг i учасники. Для поеднання штереав ключових учасниюв процесу iнтелектуалiза-ци в умовах 1ндустрп 4.0 в Укра'ш доцшьно створити на державному рiвнi Нащональну платформу розвитку i модертзаци промисловостi, у рамках яко1:
■ Центр розвитку промислових тдприемств в умовах Ыдустрп 4.0на основi гх iнтелектуалiзацiг, який за-безпечить рiвноправну участь та пщтримку уах ключових сторiн у найважливших заходах кра1ни, присвя-чених питанням iнтелектуалiзацil пiдприемств, залу-чення !х до формування стратегiй, програм розвитку, модертзацп та реформування освгга та профестно1 пiдготовки тощо. На рiвнi областей доцшьно створити
|Sp 2021/№2
221
вщповщш репональш Центри, НАН Укра!ни розро-бити науково-методичне забезпечення цен^в роз-витку та здшснювати подальшу !х координацiю;
■ Нащональний фонд розвитку i модертзаци про-Mu^oeocmi для забезпечення промислових тдпри-емств дешевими кредитами, iнвестицiйними ресурсами з метою поглиблення штелектуалiзащ!, впро-вадження цифрових теxнологiй у промислове вироб-ництво (на кшталт «Нащонального фонду дослiджень Укра!ни»).
Поглиблення ЫтелектуалЬацП у напрямi 1ндустрп 4.0 i цифровЪаци потребуе eid тдприемств:
• ефективносп бiзнес-процесiв (у тому чи^ за рахунок впровадження цифрових iнструментiв управ-лiння виробництвом);
• нацшеноси менеджменту на поглиблення ште-лектуалiзацil, авторитету керiвника як оргашзатора цифрово! та штелектуально! трансформацп пiдприем-ства;
• перманентно! трансформацп у напрямi сучас-них теxнологiчниx реалш;
• постiйного розвитку персоналу (розвиток нави-чок, необхiдних для розумно! промисловостi);
• спiвробiтництва в середиш пiдприeмства (розвиток пiдходiв до управлшня);
• застосування вже працюючих моделей або тех-нологiй ззовш (у тому числi за рахунок ствробгг-ництва i пошуку необхщних рiшень);
• створення культури та цшностей поглиблення штелектуалiзацil у напрямi 1ндустрп 4.0;
• редизайну продукцп та послуг з урахуванням потреб клieнтiв (запити споживачiв як драйвер цифрово! трансформаций дослiдження потреб i очiкувань споживачiв на внутршньому i зовнiшньому ринках);
• послщовного розвитку i поглиблення штелекту-алiзацil, поетапного досягнення цифрово! зрiлостi;
• аналiзу кращих свiтових практик та застосування досвщу iнтелектуальних виробництв;
• ствробггаицтва iз асоцiацiями i союзами про-мислово! цифровiзацi!;
• учасп у промислових форумах, спецiалiзованих виставках;
• пiдтримки дослiджень та шновацш.
Стаття надiйшла до редакцп 18.10.2021
Формат цитування:
Амоша О. I., Залознова Ю. С., Брюховецька Н. Ю., Булеев I. П. Iнтeлeктуалiзащя пiдприeмств реального сектору як перспективний напрям розвитку сучасно! e^^Mi™ (висновки та рекомендаций за результатами про-ведення науково-практично! онлайн-конференщ!). Вкник eKOHOMirnoi науки Украши. 2021. № 2 (41). С. 218-222. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).218-222
Amosha, О. I., Zaloznova, Yu. S., Bryukhovetskaya, N. Yu., Buleev, I. P. (2021). Real-Sector Enterprise Intellec-tualization as a Promising Avenue for the Development of the Modern Economy (Conclusions and Recommendations of an Online Science and Practical Conference). Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 218-222. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2021.2(41).218-222
222
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
