CC BY
17
УДК 338.34:658 DOI: Мрз://йо1.ог£/10.37405/1729-7206.2020.2(39).172-179
1рина Васuлiвна Бриль
канд. екон. наук ОКСЮ 0000-0003-1526-0094,
Ярослав Сергшович Брюховецький
ОКСЮ 0000-0002-0663-9337,
1нститут економки промисловостi НАН Украти, м. Кшв
СУЧАСН1 НАПРЯМИ I Р1ВН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ШТЕЛЕКТУАЛ1ЗАЦП
ЕКОНОМ1КИ ТА ШДПРИеМСТВ
Постановка проблеми. Сучасш тенденцп глобально! економiки до штелектуалiзацil як ключовi джерела формування конкуренгоспроможносгi пiдприeмсгв ви-сувають знання, iнгелекг, гворчу дiяльнiсгь пращвни-юв. Творча праця сприяе генерацп нових говарiв, по-слуг, штелектуальних продукгiв. Створення умов для ефективно! штелектуально! дiяльностi стае головним завданням сучасних пiдприeмств.
На вiдмiну вщ розвинених кра!н формування вгт-чизняно! штелектуально! економiки поки ще не вщ-повiдаe вимогам сьогодення, що обумовлюе необхщ-нiсть розробки особливо! стратеги економiчного роз-витку, пщГрунтям яко! мае стати створення умов для iнтелектуалiзацi!, iнновацiйно! дiяльностi та !! ефек-тивне стимулювання.
На особливу увагу потребуе розробка та обГрун-тування напрямiв дослiдження iнтелектуалiзацi! еко-номiки та пiдприeмств.
Аналiз дослщжень i публiкацiй. Дослiдженням сут-носп, складу та визначенню структури iнтелектуального капиталу присвяченi роботи: Т. Стюарта, Е. Бруюнг, Л. Едвiнссона, М. Мелоуна, Н. Бонтюа [1; 2; 3, с. 1216; 4] та шш^ в Укра!нi — А. А. Чухна, О. I. Амош^ О. В. Беревно, I. П. Булеева, Н. Ю. Брюховецько!, В. П. Антонюк, Я. С. Брюховецького [5; 6; 7, с. 91- 96; 8; 9; 10, с. 7-12; 11, с. 74-77] та шшь
Дослщниками було обГрунтовано сутшсть та структуру поняття iнтелектуального катталу, процеси його формування на пщприемстта в умовах станов-лення цифровiзацi! й розвитку економiки знань, ме-тоди визначення iнтелектуального капiталу, визначено його вплив на пiдвищення додано! вартосп та забез-печення конкурентоспроможносп пiдприeмства.
Тематику даних напрямiв дослщження висвiтлено в роботах: [12, с. 142-150; 13, с. 191-200; 14; 15 с. 117120] тощо.
Проте залишаються актуальними питання ште-лектуалiзацi!, напрямiв !! формування, визначення i розвитку.
Тому доцшьно виконати дослiдження у ракурс вирiшення питань з визначення рiвнiв та сфер досль дження, а також фшансування процесiв штелектуаль зацп.
Мета статтi полягае в обГрунтуваннi сучасних на-прямiв i рiвнiв дослiдження iнтелектуалiзацi! за результатами мiжнародних спiвставлень та економiчного стану в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу дослщження. Вико-нанi в 1нституи економiки промисловостi дослiдження дозволяють стверджувати, що iнтелектуалiзацiя, ште-лектуалiзацiя пщприемництва полягае у визначеннi
переважно! ролi знань та iнформацi!, пiзнання, нав-чання, пiдтримцi нових пiдходiв до прийняття рiшень, умов i засобiв iнтелектуально! дiяльностi (працi), гене-рування актуальних знань для вдосконалення вироб-ництва, органiзацiйно! структури i системи управлiння [12, с. 144].
Дослщження iнтелектуалiзацi! слiд здiйснювати за рiвнями економiки, сферами дослiдження згiдно з рiвнем функцiонування економiки та за визначенням процемв фiнансування iнтелектуалiзацi! залежно вiд видiв дiяльностi пiдприeмства, а саме: фшансування iнтелектуалiзацi! вiд операцшно! дiяльностi пщприем-ства, за рахунок власного статутного чи позикового катталу, за рахунок здшснення швестицшно! дiяль-ностi (рис. 1).
Сучаснi нацюнальш економiчнi системи держав-лiдерiв остантми роками забезпечують лiдерство у до-слiдженнях i розробках, появу нових знань, розвиток високотехнолопчного виробництва i створення масо-вих iнновацiйних продукпв. Все бшьшо! актуальностi набувають питання дослщження загально! штелектуа-лiзацi! виробництва, економiки, суспшьства.
Рiвень iнтелектуалiзацi! можна простежити у звiтi глобально! конкурентоспроможносп: глобальний ш-новацiйний iндекс (ГП), iндекс людського розвитку (1ЛР), шдекс економiки знань (1ЕЗ). Маемо так! дат за мюцем Укра!ни за цими шдексами та 1! загальний рiвень конкурентоспроможностi.
Глобальний iнновацiйний шдекс (ГП) — The Global Innovation Index (GП) — складений Всесвггаьою органiзацieю iнтелектуально! власностi, Корнельським утверситетом та м1жнародною бiзнес-школою Insead [16]. У 2019 р. ним охоплено 129 кра!н по всьому свиу i використано 80 показниюв за цшим рядом напрямiв. Г11 дае багатий набiр даних для аналiзу свiтових тен-денцiй у сферi iнновацiй.
У 2019 р. Укра!на отримала за всiма показниками шдекс 37,4 з 100 можливих. У розрiзi показниюв Ук-ра!на мае таю дат: полгтчна та операцшна стабшь-нiсть — 125 мюце iз 129, ефективнiсть уряду — 95, верховенство права — 107, легкость початку бiзнесу — 48, легкость вирiшення проблеми неплатоспроможноси — 115, освiта — 43, вища освiта — 37, шформацшш та комунiкацiйнi технологи — 81, урядовi онлайн-пос-луги — 92, загальна iнфраструктура — 95, еколопчна стiйкiсть — 120, кредитування — 91, легкость отри-мання кредита — 29, кредитування приватного сектору — 86, швестицп — 115, квалiфiкованi пращв-ники — 45, створення знань (патенти, винаходи) — 17 (в цьому роздт за показником корист моделi за по-ходженням — 1 мюце), вплив на знання — 47, поши-
Рис. 1. Пет, сферы досл1дження ттелектуал1зацп, фтансування ттелектуал1зацИ' на р\вт тдприемств4
Розроблено авторами.
рення знань — 47, нематерГальш активи — 17, креа-тивт товари i послуги — 91, креативтсть в онлайн — 43.
1ндекс людського розвитку (1ЛР) — The Human Development Index (HDI) — штегральний показник, що розраховуеться ПРООН щорiчно для м1ждержав-ного порiвняння i вимiрювaння рiвня життя, грамот -ностi, освiченостi i довголГття як основних характеристик людського потенщалу дослщжувано! територГ! [17]. Вш е стандартним iнструментом при загальному порiвняннi рiвня життя рiзних кра!н i регiонiв. При пiдрaхунку 1ЛР обраховуються три показники: очГку-вана тривалють життя — оцiнюеться довголггтя; рiвень грaмотностi населення кра'1ни (середня юльюсть роюв, витрачених на навчання) та очГкувана тривaлiсть нав-чання; рiвень життя, оцiнений через ВНД на душу населення за паритетом кутвельно! спроможносп (ПКС) в доларах США.
За 2019 р. Укра!на отримала значення 1ЛР 0,750, що е нижчим за середне значення для кра!н у грут з високим 1ндексом людського розвитку, який становить 0,757, та нижчим за середне значення для кра!н бвропи та Центрально! АзГ!, що складае 0,771. У перюд з 1990 по 2019 р. очiкувaнa тривaлiсть життя при народженш в Укрa!нi збiльшилaсь на 2,3 року, середня кшьюсть роюв навчання збгльши-лася на 2,2 року, а середня юльюсть рокiв навчання зросла на 2,6 року. Останшм часом рiвень життя в Укра!ш, що визначаеться валовим нaцiонaльним доходом (ВНД) на душу населення, дещо зрю: приб-лизно на 9%.
1ндекс економiки знань (1ЕЗ) — The Knowledge Economy Index (KEI) — iнтегрaльний показник, що ха-рактеризуе рiвень розвитку економiки, яка базуеться на знаннях у кра!нах та регiонaх свiту.
У 2018 р. лщером за шдексом економiки знань серед схiдно-европейських кра!н е Бглорусь (5,21) та посщае 11 мiсце за даними 6БРР (бвропейського банку реконструкцГ! та розвитку) економж. Укра!на займае 27 мюце серед 37 кра!н з шдексом 4,29.
За даними Всесвгтнього економiчного форуму у Звiтi про глобальну конкурентоспроможнiсть (Global Competitiveness Index, GCI) Всесвгтнього економГч-ного форуму (ВЕФ) 2019 р., Укра!на посыла 85 мюце серед 141 дослiджувaних держав, спустившись на чо-тири позицГ! порГвняно з 2018 р. (81 мюце) [18].
Згщно зГ щорГчним звГтом Всесвiтнього еконо-мГчного форуму (ВЕФ), основний регрес зафжсовано у сферГ фшансових систем, в яюй рейтинг Укра!ни опустився на 19 позицш — до 136 мюця, й у сферГ охо-рони здоров'я — на 9 позицш, до 101 мюця. Попрши-лися показники макроекономГчно! стабшьноси — зГ 131 на 133 мюце та шновацшних можливостей — Гз 58 на 60 мюце.
Разом з цим другий рж покращуються позицп кра!ни за критерiями «ринок товарiв» — з 73 на 57 мюце, «ринок працi» — з 69 на 66 мюце та «шститу-цiональний розвиток» — зi 110 на 104 мiсце.
Укра!ш вдалося дещо пiднятися за такими пока-зниками, як освiта — з 46 на 44 мюце та рiвень розвитку бiзнесу — з 86 на 85 мюце.
За обсягом внутрiшнього ринку нацюнального виробництва в 2019 р. Укра!на зберегла колишню по-зицiю — 47 мюце, а за iнфраструктурою — 57 мюце.
Згiдно зi звiтом, показник середньорiчного зрос-тання ВВП за десять роюв перестав бути вщ'емним i покращився з — 2,1 до 0,1%, водночас прирiст пря-мих iноземних iнвестицiй за п'ять роюв знизився з 2,7% ВВП до 2,3% ВВП [18].
Частка використання вщновлюваних джерел енергп у вщсотках до обсягу споживання за результатами проведеного оцшювання у 2019 р. сягнула 4,1%.
Визначаючи конкурентоспроможтсть як набiр iнститутiв, полггачних заходiв i чинник1в, що визнача-ють рiвень продуктивностi кра!ни, ВЕФ розраховуе рейтинг на основi комбшацп загальнодоступних i власних спецiалiзованих даних за 12 вимiрами — скла-довими конкурентоспроможностi, як1 сп^льно е все-осяжною оцiнкою конкурентоспроможностi еконо-мiки.
Дослiдження за вищенаведеними м1жнародними показниками конкурентоспроможностi дозволяють визначити рiвень iнтелектуалiзацi! Укра!ни та просте-жити !! змiну та розвиток за наведеними даними м1ж-народних норм та розрахунюв.
Данi внутрiшнього промислового виробництва в Укра!ш з початку 2020 р. показують, що у ачш 2020 р. порiвняно iз груднем 2019 р. сезонно скоригований ш-декс промислово! продукц:! становив 101,2%, шдекс промислово! продукцх!, скоригований на ефект кален-дарних дшв, склав 95,3%.
1ндекси промислово! продукцп за основними видами дiяльностi та основними промисловими групами у ачш 2020 р. порiвняно з груднем 2019 р. склали: до-бувна промисловiсть 108,3%; переробна промисло-вiсть — 84,4%, з них металургшне виробництво — 98,1%, машинобудування — 79,5%; постачання елект-роенергп, газу, пари та кондицiйованого пов^я — 101,7%.
У сiчнi — лютому 2020 р. порiвняно iз вщповщ-ним перiодом 2019 р. шдекс промислово! продукцп становив 96,9%, у т.ч. у добувнш промисловосп та ро-зробленнi кар'eрiв — 95,7%, переробнш — 98,6%, по-стачанш електроенергГ!, газу, пари та кондицшованого повiтря — 92,9% [19].
Промислове виробництво у сiчнi—вереснi 2020 р. наведено у таблищ та на рис. 2.
1ндекси промислово? продукщ?, %
Таблиця
Вересень 2020 до
серпня 2020 вересня 2019
сезонно скориговаш нескориговаш скориговаш на ефект календар-них дшв нескориговаш
1 2 3 4 5
Промисловють 98,9 104,5 94,6 95,6
за видами дГяльностГ
Добувна промисловють i розроб-лення кар'ерГв 95,2 92,5 97,1 97,1
Зактчення таблищ
1 2 3 4 5
Переробна промисловють 99,3 111,4 92,8 94,2
Постачання електроенергп, газу, пари та кондицшованого повгтря 101,7 99,7 99,3 99,8
за основними промисловими групами
Товари промiжного споживання 98,3 97,1 97,7 98,6
1нвестицшш товари 101,7 109,3 79,0 80,5
Споживчi товари короткостроко-вого використання 96,4 128,7 93,3 94,2
Споживчi товари тривалого вико-ристання 94,4 101,3 101,6 104,5
Енергiя 99,1 97,0 98,1 98,7
Рис. 2. 1ндекси промисловог продукцп, у % до вгдповгдного перюду попереднього року, наростаючим тдсумком
У вересн 2020 р. шдекс промислово! продукцп становив: сезонно скоригований (порiвняно iз серп-нем 2020 р.) — 98,9%; скоригований на ефект кален-дарних дшв (порiвняно iз вереснем 2019 р.) — 94,6%.
У ачш—вересш 2020 р. порiвняно iз етчнем—вереснем 2019 р. шдекс промислово! продукцп становив 93,0%, у т.ч. у добувнш промисловоси та розроблент кар'eрiв — 95,4%, переробнш промисловостi — 91,4%,
постачаннi електроенергп, газу, пари та кондицшова-ного повггря — 95,2% [20].
Середня номшальна заробiтна плата штатного пращвника пiдприeмств, установ та органiзацiй у вересш 2020 р. становила 11998 грн, що у 2,4 раза вище рiвня мшмально! заробггао! плати (5000 грн) (рис. 3).
Порiвняно iз серпнем розмiр середньо! номшаль-но! заробггао! плати збшьшився на 4,8%, а за останш
12 мiсяцiв (вiдносно вересня 2019 р.) — на 12,3%.
грн
Рис. 3. Динамжа середньог заробтног плати у 2019—2020 рр.
1ндекс реально! заробгтно! плати у вересш 2020 р. порiвняно iз серпнем 2020 р. становив 104,3%, а вщ-носно вересня 2019 р. - 109,7% [21].
Реальний валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) у II кварталi 2020 р. порiвняно з попереднiм кварталом
(з урахуванням сезонного фактору) зменшився на 9,9%, а порiвняно з II кварталом 2019 р. — на 11,4% (рис. 4) [22].
Номшальний ВВП становив 867,8 млрд грн, а ВВП у розрахунку на одну особу — 20744 грн.
-0,3 1,8_ 2,6 4,5 2,6 2,7 2,4 2,2 3,5_ 3,9 2,7 3,7 2,9___ 4,7 __3,9 1,5
1 ' I ' 1 1 ' I
*>?>' о»' о?' . д»- о»' о»' о$>'
-11,4 о?-
,чV лт \Х- лТ ЛТ IV .V ЧХ* »х- ЧХ* ЛТ 1Т чV . ■
_с0>
ЧУ ч?
Рис. 4. Змта реального ВВП, у % до вiдповiдного кварталу попереднього року
З огляду на викладене, можна стверджувати про економiчну нестабiльнiсть поточного року, хоча багато галузевих пiдприeмств швидко переорieнтувалися на виробництво засобiв захисту аби зберегти зайнятють та виробничу активнiсть, i курс долара зрю (26,9 грн за 1 долар за курсом НБУстаном на 29.05.2020р. [23]; на-разi — 28,2 грн за 1 долар за курсом НБУ станом на 13.09.2020 р. [24]), що мае позитивно вплинути на експорт. Однак наразi надто багато чинниюв негативного впливу та обмежень, у тому чи^ i на глобальному м1жнародному рiвнi.
Пандемiя змшюе економiчнi та виробничi пропорций. Глобальнi ланцюжки в умовах свгтово! кризи погiршуються. Запровадження жорстких мiжнародних обмежувальних заходiв — карантину, закриття кордо-нiв, заборона експорту життево важливих для здоров'я населення товарiв виявили гостру сировинну iмпорто-залежнiсть багатьох кра!н (компанiй, тдприемств ви-робництва та сфери послуг) щодо поставок сировини, комплектуючих, окремих товарiв, зокрема з Китаю, шших кра!н. Ця нагальна проблема, що постала не лише перед Укра!ною. Для кра!н надважливим завдан-ням стае державна тдтримка нацiональних вироб-ництв i бiзнесу, сприяння процесам iнтелектуалiзацi!.
Оптимальною державною позицieю мае стати швидка акумуляцiя нацiональних ресурсiв, макси-мальне задiяння потенцiалу вiтчизняних виробни-чих потужностей, зокрема для забезпечення потреб укра!нщв, вирiшення стратегiчних питань, до яких слiд вiднести:
питання незалежносп, збереження економiчно! безпеки i кадрового людського капiталу;
зменшення соцiально-економiчних втрат; оптимiзацiя кредитно! полiтики виробництва; забезпечення нацюнально! безпеки виробництва та пщприемств сфери послуг.
Суттевими у дослщженш iнтелектуалiзацi! стають питання процесiв цифровiзацi!. Для нацiональних ви-робниюв важливо оволодiти навичками навчитися працювати з великими обсягами шформацп та пере-творювати !х в товари, щнносп, яю можуть бути за-требуваш ринком.
У науцi немае точного розумшня, що являе собою «цифрова економ^», ця нова реальшсть, але як явище використовуеться i вживаеться в програмах
економiчного розвитку. Багато кра!н у своему роз-витку використовують iнформацiйнi технологи, що називають цифровою економiкою: iнтернет, велик! дат, штучний iнтелект.
Цифрова економжа — це сфера дiяльностi, яка скорочуе, а не збшьшуе кшьюсть робочих мiсць, як це вщбуваеться в звичайних сферах i галузях економiки. Операцп в сферi обпу, похiднi фiнансовi iнструменти фондового ринку, об'екти так звано! штелектуально! власноси найчастiше приносять колосальнi доходи, е бшьш значущими в досягненнi високих рiвнiв еконо-мiчного розвитку кра!н, компанiй, окремих людей.
У доведены товарiв до споживача при викорис-таннi цифрово! економiки та шформацшних техноло-гiй м1ж агентами (суб'ектами) вщносини будуються за допомогою цифрових електронних платформ (послуги електронно! комерцп), коли без посередниюв можна отримати той чи iнший товар за допомогою штернет-магазину, агент оплачуе i отримуе товар за допомогою доставки або пошти. Це i е цифровий процес обмiну товарами i послугами.
Забезпечуються таю переваги: мобшьшсть, швид-юсть, замовлення товару моментальне, i не доводиться витрачати час на його очiкування, що змушуе людину нервувати, переживати i т.д. Все це вирiшуeться в ре-жимi реального часу.
Поступово вiдбуваeться замiна звичних грошей на електронш, так званi криптовалюти, яю мiнiмiзу-ють витрати на посередниюв i знiмають перевiрку справжностi розпису на валютну операцiю. Створю-ються комюп по цифровiй економiцi, галуз^ термi-нали, за допомогою яких можна оформити реестра-цiю, закордонний паспорт та iншi операцп, яю можна проводити, не вщвщуючи державнi установи. Все це активно змшюе економiчнi вщносини на рiвнi спожи-вання, послуг, у тому чист державних, змушуючи йти в електронну сферу.
Досвiд застосування цифрових технологш роз-кривае проблеми i закономiрностi: перебудовуються вiдносини рiвних з нерiвними; виникае проблема захисту персональних даних (юберзлочини третiх осiб); викрадення комерцшно! i державно! iнформацi! в ш-тернет-просторi та iн.
Дослщити стан цифровiзацi! як фактору розвитку iнтелектуалiзацi! можна за 1ндексом мережево! готов-
носи (Networked Readiness Index), що розраховуеться Всесвгтшм економiчним форумом та публiкуеться у доповiдi «The Global Information Technology Report». Даний 1ндекс показуе, наскшьки ефекгивно еконо-mîkh краш свиу використовують цифровi технологи для пщвищення конкyрентоспроможностi, i оцшюе фактори, що впливають на розвиток цифрово'1 еконо-мiки. Це комплексний показник, що характеризуе рь вень розвитку iнформацiйно-комyнiкацiйних техноло-гiй i мережево'1 економiки в крашах свиу. За даними звiтy 2019 р.: 1 мюце посыла Швецiя з шдексом 82,65%; 2 мiсце Сшгапур — 82,13%; 3 мiсце Нщерланди — 81,78%; у Роси 48 мюце, iндекс склав 54,98%; Украша посыла 67 мiсце з шдексом мережево'1 готовносп 48,92% [25].
З урахування сучасних тенденцiй глибокого про-никнення цифрових технологш у бiзнес та повсяк-денне життя населення доцшьно здшснювати свое-часну подготовку спецiалiстiв економжо-управлшсь-кого профилю, яю б розумшися на iнформацiйних технологiях, володши шструментами системного ана-лггачного мислення, що складае основу прийняття об-Грунтованих бiзнес-рiшень.
Виокремлення сфер дослiдження iнтелекгyалiза-Ц11 особистоси, систем менеджменту, трудового про-цесу, пiдприемства, iнтелектyалiзацiï економiки та пщ-приемництва, як фактор державного розвитку та ште-лектyалiзацiï суспшьства за р:внями економiки та до-слiдження процесiв фiнансyвання iнтелектyалiзацiï в залежностi вщ вид:в д1яльносп пiдприемства потребуе подготовки та розробки освгтшх профшюючих програм у закладах вищо'1 освгга, що на даному етат стану еко-ном:ки е актуальним завданням.
Отже, сучасний розвиток економiки доводить не-обхщшсть розвинення нащонального 1Т-сектору, сти-мулювання створення шновацшних технологiй, опти-мiзацiï процеетв спiвпрацi на пiдприемствах, особливо у раптово виниклих умовах пандеми, масово'1 самоiзо-ляци, що спричинило вимушене скорочення заробгт-но1 плати та збитюв пiдприемств виробництва i сфери послуг.
Висновки. У зв'язку з вщсуттстю роботи, сприят-ливих умов працi i забезпечення охорони здоров'я i пращ на виробництв1 та припиненням виплат вщ-повщно'1 заробинох плати, неможливо допустити вщ^зд молодих талановитих фахiвцiв з краши. Вини-кае необхiднiсть створення умов для того, щоб фахiвцi високого р1вня почали повертатися на вгтчизняш пщ-приемства. Для цього необхiдно стимулювати швести-ци i пiдприемницькy актившсть та забезпечити моти-вацiю шдприемств нацiонального виробництва.
Для прискорення iнтелектyалiзацiï та розвитку iнновацiйноï активностi персоналу на сучасних пщ-приемствах необхщно було б виршити низку завдань, а саме:
створення та пщтримка в »^reM-rai атмосфери нововведень;
реалiзацiя стратеги зростання штелектуального капiталy та шновацшного розвитку через удоскона-лення системи стимулювання й мотивацiï;
кардинальнi перетворення потр1бш не лише у свь домоси робггаиюв, але й у виробничш, yправлiнськiй органiзацiйнiй структурах та к оновлення вщповщно до сучасних вимог процеав yправлiння.
Таким чином при розробщ напрямiв визначення сучасного стану iнтелектyалiзацiï ïï слщ дослщжувати
за рiвнями (iндивiдуальний, MÍKpopÍBeHb, Me3opÍBeHb, MaKpopiBeHb, MerapiBeHb); за сферами (iнтелектуалiза-цiя особистостi, систем менеджменту, трудового про-цесу, пiдприeмства, iнтелектуалiзацiя економiки та пiдприeмництва, як фактор державного розвитку та iнтелектуалiзацiя суспшьства) дослщження згiдно рiв-híb функцiонування економiки; за фiнансуванням процесiв iнтелектуалiзацií в залежноси вiд видiв дiяль-носи пiдприeмства: фiнансування iнтелектуалiзацií вiд операцшно! дiяльностi пiдприeмства, за рахунок влас-ного статутного чи позикового катталу, за рахунок проведення швестицшно1 дiяльностi.
Дослiдження iнтелектуалiзацií проведено вщповщно до мiжнародних спiвставлень за шдексами еко-номiчного розвитку Украши та аналiзу економiчноí ситуаци в державь Стан iнтелектуалiзацií краши про-стежено за такими м1жнародними показниками, як íh-декс iнновацiйного розвитку, íh^m людського розвитку, iндекс економiки знань.
Аналiз внутрiшнього промислового виробництва показуе сучасний стан економiки за показниками íh-дексу промислово! продукци, динамiка середньо! за-робгтно1 плати у 2019—2020 рр. та змша реального ВВП i тдтверджуе економiчну нестабiльнiсть поточного 2020 р. за вама напрями у порiвняннi до вщповщного перiоду минулого року, що пов'язано з умовами виму-шено1 самоiзоляцil, багатьох обмежень, роботи тд-приемств та органiзацiй у дистанцшному режимi, а та-кож за умов скорочення робочих мюць, або взагалi за-криття пiдприeмств з приводу COVID-19.
Пдтверджено роль цифровiзацil у розвитку та пiдвищенню рiвня iнтелектуалiзацil за рахунок пере-важно1 ролi цифрово1 економiки перед матерiальними товарно-грошовими обмiнами. Перевагою цифрово1 економiки перед традицiйною e те, що електронш то-вари e практично невичерпними й юнують у вiртуаль-ному виглядi, проте як матерiальнi практично завжди обмеженi в кшькосп i отримати доступ до них значно складнше.
Отриманi результати дозволили встановити напрями дослщження iнтелектуалiзацil та сучаснi пер-спективи li подальшого розвитку з метою тдвищення рiвня iнтелектуального, соцiального та економiчного стану кра1ни, забезпечення капiталiзацil та конкурен-тоспроможностi пiдприeмств.
Перспективи подальших дослщжень. Актуальним стаe: розробка положень i методичних рекомендацш щодо визначення взаeмозв'язкiв та особливостей ште-лектуального забезпечення i конкурентоспроможностi промислових пiдприeмств, зокрема визначити роль та обГрунтувати заходи у сферi управлiння штелектуаль-ним забезпеченням, розвитком цифровiзацil, що спри-ятимуть посиленню конкурентних позицш та пщви-щенню прибутковостi пiдприeмств.
Список використаних джерел
1. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций // Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / под ред. В.Л. Иноземцева. Москва: Academia, 1999. С. 372-401.
2. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / пер. с англ.; под ред. Л.Н. Ковачина. СПб.: Питер, 2001. 288 с.
3. Edvinsson L. Some perspectives on intangibles and intellectual capital 2000. Journal of Intellectual Capital.
2000. Vol. 1, No. 1. Р. 12-16. doi: 10.1108/1469193001037 1618.
4. Bontis N. (2002). Assessing knowledge assets: a review of the models used to measure IC. International Journal of Management Reviews, Vol. 3, p. 41—60. doi: 10.1111/ 1468-2370.00053.
5. Чухно А. А. 1нтелектуальний каттал: сутшсть, форми i 3aK0H0MÍpH0cri розвитку. Економка Украши. — 2002. — №11. — С. 48-55.
6. Амоша О. I., Шюфорова В. А. Свгтовий досвщ становлення металургшних самат-виробництв: особ-ливосп, напрями, наслщки. Економка промисловость 2019. № 2 (86). С. 84-106. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019.02.84.
7. Бервено О. В. Интеллектуальный капитал: от иерархии к партнерству. Сощальне партнерство та його роль в становлент ринково'' економки в Украт: зб. наук. праць. Харюв: Х1БМ, 2000. С. 91-96.
8. Булеев I. П., Берсуцький А. Я., Бриль I. В. Стратепя управлшня штелектуальним катталом пщп-риемств: мoнoграфiя / НАН Укра!ни. 1н-т екoнoмiки промисловосп. Донецьк: ДонУЕП, 2013. 207 с.
9. Брюховецька Н. Ю., Чорна О. А. 1нтелектуаль зацiя як прюритетний напрямок розвитку промисло-вих пщприемств в умовах 1ндустр11 4.0. Економка про-мисловость 2019. № 4. С. 28-57. doi: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.04.028.
10. Антонюк В. П. Структуры зрушення в нащо-нальнш екoнoмiцi як загроза для сталого розвитку Украши. Вкник e^mMin^'iнауки Украши. 2017. № 2 (33). С. 7-12.
11. Bryl Irina, Bryukhovetsky Jaroslav. Definition of the intellectual component in the management and сapitalizatioт of the enterprise EUROPEAN INTEGRATION OF ECONOMICS, EDUCATION AND LAW: Proceedings of the International Scientific Conference, March 22-23, 2018. Warsaw: BMT Eridia Sp. z o.o. Wydawnictwo Erida, 2018. 352 p. (Рр. 74-77).
12. Бриль I. В. Визначення мотивацшних переваг штелектуал!защ1 пщприемств базових галузей промисловосп. Економiчний всник Донбасу. 2019. № 1 (55). С. 142-150. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-142-150.
13. Бриль I. В. Штелектуальний каттал як фактор додано'1 вартосп щодо забезпечення пщвищення шве-стицшно! активноси в державь Економiчний всник Донбасу. 2018. № 2 (52). С. 191-200.
14. Бриль I. В. Формування та використання не-матер!альних актив!в пщприемств для пщвищення !х капиатзаци: моногр. / НАН Укра!ни, !н-т екoнoмiки пром-ст1. Ки!в, 2015. 84 с.
15. Бриль I. В., Брюховецький Я. С. Розвиток ш-телектуального капiталу пiдприемства як домшанта становлення цифрово! екoнoмiки в Укра!ш. Матерiали мгжнародно! науково-практично! конференций "Сфера зайнятостi доходiв в умовах цифровоi економжи: меха-тзмирегулювання, виклики та домтантирозвитку", зб. тез доповщей учасниюв Мiжнар. наук.-практ. конф.; 23-24 жовт. 2019 р. Ки!в: КНЕУ, 2019. С. 117-120.
16. Global Innovation Index. URL: http://www.glob-alinnovationindex.org.
17. United Nations Development Programme. URL: http://www.undp.org.
18. Укра!на опустилася на 85-те мюце в щор1ч-ному рейтингу конкурентоспроможноси WEF. URL: https: //ua. interfax. com. ua/news/economic/617843. html.
19. Експрес-випуск державно! служби статистики вщ 26.02.2020 р. Промислове виробництво у ci4Hi 2020 року. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2020/ 02/22.pdf.
20. Експрес-випуск державно! служби статистики. Промислове виробництво у сiчнi-вереснi 2020 року. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
21. Експрес-випуск державно! служби статистики. Заробггаа плата у вересш 2020 року. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
22. Експрес-випуск державно! служби статистики. Валовий внутршнш продукт у II кварталi 2020 року. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
23. Офщшний курс валют НБУ 29.05.2020 р. URL: https://minfin.com.ua/currency/nbu/.
24. Офщшний курс валют НБУ 13.09.2020 р. URL: https://minfin.com.ua/currency/nbu/.
25. Рейтинг стран мира по индексу сетевой готовности. URL: https://gtmarket.ru/ratings/networked-readiness-index.
References
1. Styuart T. (1999). Intellektual'nyy kapital. Novyy istochnik bogatstva organizatsiy [Intellectual capital. New Source of Wealth of Organizations]. New Postindustrial Wave in the West: An Anthology. (рр. 372-401). Moscow, Academia [in Russian].
2. Bruking E. (2001). Intellectual capital. Transl. from Engl. Saint Petersburg, Piter [in Russian].
3. Edvinsson L. (2000). Some perspectives on intangibles and intellectual capital 2000. Journal of Intellectual Capital, Vol. 1, №э. 1, рр. 12-16. doi: 10.1108/14691930010371618.
4. Bontis N. (2002). Assessing knowledge assets: a review of the models used to measure IC. International Journal of Management Reviews, Vol. 3, p. 41—60. doi: 10.1111/ 1468-2370.00053.
5. Chukhno A. A. (2002). Intelektualnyi kapital: sutnist, formy i zakonomirnosti rozvytku [Intellectual capital: the essence, forms and patterns of development]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 12, рр. 61—67 [in Ukrainian].
6. Amosha, O. I., & Nikiforova, V. A. (2019). World experience of steel smart productions development: features, trends, consequences. Econ. promisl., 2 (86), рр. 84-106. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019. 02.084 [in Ukrainian].
7. Berveno O.V. (2000). Intellektual'nyy kapital: ot iyerarkhii k partnerstvu [Intellectual capital: from hierarchy to partnership]. Sotsialne partnerstvo ta yoho rol v stanovlenni rynkovoi ekonomiky v Ukraini — Social partnership and its role in the formation of a market economy in Ukraine. (рр. 9196). Kharkiv, HIBM [in Russian].
8. Bulieiev I. P., Bersutskyi A. Ya., Bryl I. V. (2013). Stratehiia upravlinnia intelektualnym kapitalom pidpry-iemstv [Strategy of management of intellectual capital of enterprises]. Donetsk, University of Economics and Law [in Ukrainian].
9. Bryukhovetska, N. Yu., & Chorna, O. A. (2019). Intellectualization as a priority direction of industrial enterprise development in the conditions of Industry 4.0. Econ. promisl., 4 (88), pp. 28- 57. doi: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.04.028 [in Ukrainian].
10. Antoniuk V.P. (2017). Strukturni zrushennia v natsionalnii ekonomitsi yak zahroza dlia staloho rozvytku
Ukrainy [Structural shifts in the economy as a threat for sustainable development of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (33), pp. 7-12 [in Ukrainian].
11. Bryl Irina, Bryukhovetsky Jaroslav. (2018). Definition of the intellectual component in the management and capitalizatioT of the enterprise. European integration of economics, education and law: Proceedings of the International Scientific Conference, March 22-23, 2018. Warsaw, BMT Eridia Sp. z o.o. Wydawnictwo Erida. (Pp. 74-77).
12. Bryl I. V. (2019). Vyznachennia motyvatsiinykh perevah intelektualizatsii pidpryiemstv bazovykh haluzei promyslovosti [Definition motivation preferences of intel-lectualization in basic industry enterprises]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1 (55), pp. 142-150. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-142-150 [in Ukrainian].
13. Bryl I.V. (2018). Intelektualnyi kapital yak faktor dodanoi vartosti shchodo zabezpechennia pidvyshchennia investytsiinoi aktyvnosti v derzhavi [The intellectual capital as the value added factor on ensuring increase in investment activity in the state]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (52), pp. 191-200 [in Ukrainian].
14. Bryl I. V. (2015). Formuvannia ta vykorystannia nematerialnykh aktyviv pidpryiemstv dlia pidvyshchennia yikh kapitalizatsii [Formation and use of intangible assets of enterprises to increase their capitalization]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
15. Bryl I. V., Briukhovetskyi Ya. S. (2019). Rozvytok intelektualnoho kapitalu pidpryiemstva yak dominanta stanovlennia tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini [Development of intellectual capital of the enterprise as a dominant of formation of digital economy in Ukraine]. The sphere of income employment in the digital economy: regulatory mechanisms, challenges and dominants of development: Proceedings of the International scientific-practical conference. (pp. 117-120). Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
16. Global Innovation Index. Retrieved from http: //www.globalinnovationindex.org.
17. United Nations Development Programme. Retrieved from http://www.undp.org.
18. Ukraina opustylasia na 85-te mistse v shchorichnomu reitynhu konkurentospromozhnosti WEF [Ukraine dropped to 85th place in the annual WEF competitiveness ranking]. ua.interfax.com.ua. Retrieved from https://ua.interfax.com.ua/news/economic/617843. html [in Ukrainian].
19. Ekspres-vypusk derzhavnoi sluzhby statystyky vid 26.02.2020 r. Promyslove vyrobnytstvo u sichni 2020 roku [Express issue of the State Statistics Service dated February 26, 2020. Industrial production in January 2020]. ukrstat. gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/express/ expr2020/02/22.pdf [in Ukrainian].
20. Ekspres-vypusk derzhavnoi sluzhby statystyky. Promyslove vyrobnytstvo u sichni-veresni 2020 roku [Express issue of the State Statistics Service. Industrial production in January-September 2020]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
21. Ekspres-vypusk derzhavnoi sluzhby statystyky. Zarobitna plata u veresni 2020 roku [Express issue of the State Statistics Service. Salary in September 2020]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
22. Ekspres-vypusk derzhavnoi sluzhby statystyky. Valovyi vnutrishnii produkt u II kvartali 2020 roku [Express issue of the State Statistics Service. Gross domestic product in the second quarter of 2020]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
23. The official exchange rate of the NBU on May 29, 2020. minfin.com.ua. Retrieved from https://minfin. com.ua/ currency/nbu/ [in Ukrainian].
24. The official exchange rate of the NBU on September 13, 2020. minfin.com.ua. Retrieved from https://minfin.com.ua/currency/nbu/ [in Ukrainian].
25. Ranking of the countries of the world by the Networked Readiness Index. gtmarket.ru. Retrieved from https://gtmarket.ru/ratings/networked-readiness-index [in Russian].
Grarra Hagiftmna go pegaK^i 14.09.2020
Формат цитування:
Бриль I. В., Брюховецький Я. С. Сучасш напрями i piBHi досл^дження imereKTyani3a^'i економ1ки та тдп-риемств сфери як складово'1 шновацшно'1 шфраструктури. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 172-179. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).172-179
Bryl I. V., Bryukhovetsky Ya. S. (2020). Modem Directions and Levels of Research of IntellectuaHzation of Economy and Enterprises. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 172-179. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).172-179
