CC BY
13
Велике рiзноманiття типiв лiсу, складна структура насаджень, що фор-муеться, потребують опрацювання обгрунтованих лiсогосподарських заходiв, якi б враховували бiоекологiчнi особливостi головних та супутшх порiд i були спрямоваш на якнайповнiше використання типолопчного потенцiалу люо-рослинних умов.
Лггература
1. Бутейко А.И. Сосново-буковые леса запада Украинской ССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - Львов. ЛЛТИ, 1975. - 29 с.
2. Гаврусевич А.Н. Типы буковых лесов северного Ополья и Росточья// Вопросы повышения продуктивности лесов Карпат/ Научн. тр. Закарпатской ДОС. - Ужгород. - 1958, т. 1. - С. 21-24.
3. Козловский В.Б., Павлов В.М. Ход роста лесообразующих пород СССР. - М: Лесн. пром-сть, 1967. - 327 с.
4. Криницький Г.Т. та ш. Буков1 люи Захщного Подшля. - Тернопшь: Укрмедкнига, 2004. - 168 с.
5. Логгинов Б.И. Белоус В.И. Значение и особенности культур бука за пределами естественного ареала// Лесокультурный опыт Боярского учебно-опытного лесхоза. - М: Лесн. пром-сть, 1968, вип. 3. - С. 315-387.
6. Миклуш С.И. Структура и рост буковых древостоев равнинной части запада Украины: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - Л.: ЛТА, 1986. - 20 с.
7. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 224 с.
8. Мякушко В.К., Ахмад Х. Бук лесной на Украине за пределами ареала. Лесоведение. - 1993, № 1. - С. 17-24.
9. Остапенко Б.Ф., Федець 1.П., Пастернак В.П. Типолопчна р1зномаштшсть л1с1в Украши. Зона широколистяних л1с1в. - Харюв: ХДАУ, 1998. - 127 с.
10. Парпан В.1., Стойко С.М. Еколопчна та ф1тоценотична характеристика форма-ц11 букових лю1в Украши// VI Симпоз1ум ШБКО з проблем бука. Тези доповщей. - Льв1в. ~ 1995. - С. 26-27.
11. Прикладовская Т.Р. Изменение основных компонентов буковых биогеоценозов зеленой зоны г. Львова в результате рекреационного воздействия: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 06.03.03/ Украинский НИИ Лесного хозяйства и агролесомелиорации. - Харьков, 1986. - 15 с.
12. Тшук А.О., Грицюк М.С. Примножимо бучини Опшля. - Тернопшь, 1971. - 4 с.
13. Шукель И.В. Особенности восстановления бука европейского в городских и загородных насаждениях зеленых зон городов: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук: 06.03.03/ Львовский лесотехнический ин-т. - Львов, 1990. - 19 с.
УДК 630*182.2 Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 В1ДПАДУ ДЕРЕВ НА ПРОФ1Л1 ТИП1В Л1СУ А. ПЯСЕЦЬКОГО ЗА ПЕР1ОД З 1992 ПО 2002 РОКИ
Наведено результати дослщжень вщпаду дерев на ушкальному дослщницькому об'екп - профш титв люу А. Пясецького за десять роюв (1992-2002). Показано структуру вщпаду дерев за породами, дiаметром i типами люу.
Doc. P.G. Khomyuk- USUFWT
Particularities fall off tree on profile of the types wood A. Pyaseckogo for period since 1992 on 2002
Results of the studies fall off tree are shown on unique exploratory object - a profile of the types wood A. Pyaseckogo for ten years (1992-2002). The described structure fall off tree on species, diameter and types wood.
Постановка питання. На сьогодш в Укрш'т е досить мало стащонар-них об'еклв, на яких можна проводити повторш замiри таксацiйних показни-юв. Цiннiсть таких дослiджень полягае у тому, що фахiвцi отримують найбшьш достовiрну iнформацiю про особливостi динамжи кiлькiсних показ-никiв деревостанiв.
Таю знання можна узагальнювати, порiвнювати з шшими, робити вис-новки про певш динамiчнi закономiрностi, а також використовувати для прогнозування переб^у росту насаджень за таксацшними ознаками.
Можливють вiдстежувати змiну насаджень з часом дае змогу один з небагатьох ушкальних мошторингових об,ектiв - профшь типiв лiсу А. Пя-сецького.
Об'ектом досл1дження виступили насадження типолопчного профiлю, закладеного у 1942 рощ. На той час було проведено детальш лшвничо-такса-цiйнi замiри на дшянщ лiсу шириною 50 м i довжиною 1050 м. Вщ початку до закiнчення профiлю змшювалися типи лiсорослинних умов - вщ бiдних борiв з участю сосни до багатих грудiв з участю дуба, бука, клена-явора i граба.
Впродовж наступних десяташть рiзними дослщниками перiодично проводились обмiри дерев, але вони носили переважно поверхневий характер, оскшьки торкалися окремих аспекпв динамiки рiзних типiв лiсу.
Найбшьш детально були проведет замiри у 1992 р. пращвниками ка-федри люово! таксаци та лiсовпорядкування П.Г. Хомюком та В.В. Гаврилю-ком тд керiвництвом завiдувача М.П. Горошко. Всi дерева були закарткованi i обмiрянi, а основнi результати викладенi у дисертацiйнiй роботi та диплом-них проектах випускникiв кафедри. К^м цього, було встановлено новi межi типiв i пiдтипiв лiсу.
Методика дослвджень. У 2002 роцi, опираючись на результати пере-лiкiв в межах тишв лiсу 1992 року, було проведено повторний облж та обмiр деревостанiв. Замiрювалися дiаметри i висоти дерев, встановлювалося 1х мю-цеположення, фiксувалися молодi екземпляри деревних i кущових порiд. Об-лжу пiдлягали також стовбури дерев, як вiдпали за десять рокiв.
Першим етапом опрацювання повторно зiбраних значень стало вив-чення особливостей вщпаду, а саме - розподiл стовбурiв дерев за дiаметром, породами i типами лiсу. Для пiдвищення достовiрностi отриманих результа-тiв було проведено бюметричне опрацювання зiбраних даних з використан-ням прикладного програмного забезпечення, розробленого на кафедрi люово! таксаци та лiсовпорядкування.
Результати дослiджень. Як виявилося, за перюд з 1992 по 2002 роки з рiзних причин з насаджень випало 117 стовбурiв дерев. Результати 1х облшу наведено у табл. 1.
Якщо проаналiзувати вiдпад у розрiзi типiв лiсу, то видно, що найбшьш штенсивно цей процес пройшов у свiжiй дубовiй бучиш - 24.8 %. Вщ-пад дерев бука, граба i клена-явора на цш дiлянцi значно штенсившший по-рiвняно з iншими типами люу. Дещо менший вiдпад зафжсовано у свiжiй грабовiй судiбровi i вологiй грабово-сосновiй судiбровi - вщповщно 19.6 та 17.1 %.
Табл. 1. Bîônaô дерев на профШ munie яшу за nepiod з 1992 по 2002 piK
Типи лiсу Породи Вщсотки
Сосна Бук Дуб Граб Клен-явip Сума
1. Вологий буково-сосновий cy6ip 5 2 2 - - 9 7,7
2. Вологий дубово-сосновий cy6ip (сугрудуватий пiдтип) 1 - 1 - - 2 1,7
3.Вологий дубово-сосновий субip 4 1 7 1 - 13 11,1
4.Вологий грабово-дубово-сосновий сугруд 2 - 3 - - 5 4,3
5. Волога грабово-соснова судiбpова 9 1 12 1 - 23 19,6
6. Свiжа грабова судiбpова (грудуватий тдтип) 1 - 19 - - 20 17,1
7. Свiжа соснова субучина 5 - 9 - - 14 12,0
8. Свiжа соснова субучина (грудуватий тдтип) 1 - 1 - - 2 1,7
9. Свiжа дубова бучина - 3 14 8 4 29 24,8
Сума 28 7 68 10 4 117 100
Вщсотки 23,9 6,0 58,1 8,6 3,4 100
Загалом, варто зазначити, що бшьш штенсивно дерева вщпадали у ба-гатших типах люорослинних умов i в складшших за будовою деревостанах. Побiжно таку закономiрнiсть можна пояснити бiльш сильною конкуренщею мiж елементами лiсу у процес боротьби за простiр росту - у свiжiй дубовiй бучиш проходить процес витiснення бiльш старших за вжом дуба i бука молодим поколшням граба.
Загальну картину результатiв десятирiчного вiдпаду за породами показано на рис. 1.
60
50
£ 40
50
■О 30
§
3
л
20
10
0
Рис. 1. Структура eiônaôy дерев на профШ munie лщ за породами
58,1
23,9
СОСНА
БУК
ДУБ
8,6
3,4
^-
ГРАБ КЛЕН-ЯВ1Р
6
Як видно, найбшьша частка у загальнш кiлькостi вiдпаду належить дубу звичайному, трохи менше вiдпало дерев сосни, бука i граба. Всього 3 % у структурi вiдпаду займае клен-явiр.
Характерно, що найбiльше дерев дуба звичайного вiддало у середнш час-тинi профiлю - в умовах свiжоl грабово! судаброви i волого! грабово-сосново! су-даброви - 31 дерево з 68. Хоч дуб звичайний i не належить до вггровальних порiд, але у згаданих вище умовах вiн сформував поверхневу кореневу систему, що i послужило однiею з причин його бшьшого вiдпаду. У свою чергу, найбшьше дерев сосни вщпало у вологiй грабово-сосновiй судiбровi - 9 з 28 дерев.
Досить щкавою виявилася структура вщпаду дерев за породами i ступенями товщини (табл. 2.).
Табл. 2. Вiдпад дерев за породами i ступенями товщини
Ступет товщини Породи Ввдсотки
Сосна Бук Дуб Граб Клен-яв1р Сума
8 - 1 2 - - 3 2,6
12 - 4 - - - 4 3,4
16 - - 2 2 - 4 3,4
20 2 - 5 2 1 10 8,5
24 6 - 14 1 2 23 19,6
28 7 - 8 2 - 17 14,5
32 4 - 12 2 - 18 15,4
36 3 - 10 - 1 14 12,0
40 2 - 6 - - 8 6,8
44 1 1 3 1 - 6 5,1
48 2 - 1 - - 3 2,6
52 - - 2 - - 2 1,7
56 1 - 2 - - 3 2,6
60 - - 1 - - 1 0,9
64 - 1 - - - 1 0,9
Сума 28 7 68 10 4 117 100
Аналiз говорить про те, що найбшьше вщпало тих стовбурiв, дiаметри яких представляють центральш ступенi товщини, а найменша !х кiлькiсть зо-середжуеться на початку i закiнченнi ряду розподiлу. Бшьш наочно це можна побачити на рис. 2.
25
20 -
ад
& 15
.3 10 «
л .4
5
19,6
2,6 3,4 3,4
0,9 0,9 О
т
п
0 4 8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 Рис. 2. Розподт загальноХ кiлькостi дерев вiдпаду за дiаметром
0
Як видно, у центральних ступенях товщини сконцентровано близько 60 % загально! кшькост дерев, якi вiдпали за десять роюв. Найменше !х за-фжсовано у ступенях товщини 8-16 см та 48-64 см - близько 6-8 % вщ загально! кiлькостi.
Аналiз бiометричних показникiв дiаметрiв дерев вiдпаду вказуе на те, що незалежно вiд породи !х середнi значення е близькими до значень у цшо-му деревосташ (табл. 3).
Табл. 3. Бюметричт показники вiдпаду дерев за д'шметром
Породи Середнш д1аметр Основне ввдхилення Коефщ1ент вар1аци Дов1рчий штервал за серед-тм д1аметром на р1вт ймо-в1рност1 99.9 %
Сосна 31.86±1'67 8.85±118 27.77±3" 26.4 * 37.4
Дуб 31.59±1'26 10.41±049 32.95±312 27.4 * 35.7
Вс породи 30.50±101 10.93±0/1 35.84±263 27.2 * 33.8
На ютотну вщмштсть дiаметрiв вщ середнього вказують досить великi значення основного вдаилення 8-10 см. Це св^ить про великий розмах значень дiаметрiв стовбурiв, якi виявилися у вщпад^ Такий висновок шдтвер-джуеться наявнiстю коефiцiентiв мiнливостi в межах 28-36 %. Зi ймовiрнiстю 99.9 % можна говорити про те, що найбшьше дерев вщпадало з дiаметрами вiд 26 до 36 см. О^м цього, можна зазначити, що дiапазон дiаметрiв вщпаду для сосни становить 16-50 см, а для дуба вш дещо ширший, i дорiвнюе 11-52 см.
Враховуючи дзвоноподiбну форму криво! розподшу дiаметрiв дерев вiдпаду зроблено спробу перевiрки !! адекватностi нормальному закону розподшу чисельностей Лапласа-Гауса. Результати моделювання розподшв дь аметрiв дерев для сосни, дуба i вшх порiд разом наведено на рис. 3-5.
25 т
20 -
со
л
.о
"¡2 л
15 -
10 -
5
0 -|-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-г
0 4 8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64
-Фактичний розподы Нормальний розподы
Рис. 3. Моделювання розподту загальноХ кiлькостi дерев вiдпаду за дiаметром
-Фактичний розподт Нормальний розподт
Рис. 4. Моделювання розподту вiдпаду дерев сосни за дiаметром
-Фактичний розподт Нормальний розподт
Рис. 5. Моделювання розподту вiдпаду дерев дуба за дiаметром
Анатз графтв показуе, що для окремих порщ (сосни i дуба) е ютотна невщповщшсть мiж фактичними i теоретичними чисельностями, а для вшх по-рщ загалом узгодженiсть е дещо кращою. Це пiдтверджуеться i обчисленням
критерш Пiрсона х . Для окремих порщ (сосна i дуб) фактичш значення пере-
2 2
вищують критичну межу, а для вЫх порiд - навпаки х < X5% (9 06 < 12.59).
Отже, за наявност велико! кiлькостi облiкованих значень можна гово-рити про нормальшсть у розподiлi дiаметрiв дерев, як утворюють вiдпад за десятирiчний перюд на профiлi типiв лiсу.
Висновки. Аналiз проведених дослiджень стосовно вщпаду дерев на профiлi типiв люу вказуе на те, що бшьш iнтенсивно цей процес вiдбувся у бшьш багатих лiсорослинних умовах, а також бшьш складних за будовою на-садженнях. Крiм цього, виявлено, що найбшьше вщпадае дерев, котрi пред-ставляють центральнi ступенi товщини, а характер розподiлу кiлькостi дерев за формою може наближатися до криво! нормального розподшу за умови достатньо! кшькост облiкованих значень.
Наведет результата облжу та аналiз вщпаду стовбурiв дерев е тiльки частиною повторних лiсотаксацiйних вимiрiв, проведених на типолопчному профiлi А. Пясецького у 2002 рощ.
Лггература
1. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Оцшка показниюв деревосташв на типолопчному профш А. Пясецького: бюметричний аспект// Укра!нський лю. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1994. -№ 3. - С. 12-13.
2. Хомюк П.Г. Залежнють таксацшно! будови деревосташв А. Пясецького вщ люо-рослинних умов// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективы розвитку люового госпо-дарства. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.2. - С. 165-168.
УДК 630*425 Ст. наук. ствроб. В.П. Ворон1, канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА;
С.В. 1вашинюта -ДЛГО "Рiвнелiс"
ДИНАМ1КА ТРАНСФОРМАЦП СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАШВ ТЕХНОГЕННО1 ЗОНИ Р1ВНЕНСЬКОГО ВАТ "АЗОТ"
Узагальнено результати дослщжень аеротехногенних змш соснових л1с1в техно-генно! зони РВАТ "Азот " в перюд з 1979 по 2003 р1к.
Ключов1 слова: соснов1 люи, техногенна зона, аеротехногенна трансформащя
Senior scientific employee V.P. Voron - URIFFM S. V. Ivashinyuta - Rivne state forest enterprise
The dynamics of transformation of pine stands in technogenic zone
of Rivne nitrogen plant
The results of the studies in transformation of pine stands due to air pollution impact in 1979-2003 in technogenic zone of Rivne nitrogen plant are generalized.
Keywords: pine stands, technogenic zone, aerotechnogenic transformation
В Укра!нському Полюс серйозну загрозу юнуванню лiсiв становить аеротехногенне забруднення Рiвненського ВАТ "Азот" (РВАТ "Азот"). Вш е аналогом заводу азотних добрив в Пулавах (Польща) i може служити класич-ним прикладом катастрофiчних еколопчних наслщюв непродуманого вибору мюця будiвництва потужного хiмiчного виробництва. Але якщо "Азот" розта-шований серед соснових масивiв Клеванського ДЛГ, до кожного з яких 4-5 км, то Пулавський завод був збудований (листопад 1966 року) б^ соснового ма-
1 Заыдувач лаборатори екологп лiсу УкрНД1ЛГА
