CC BY
16
Zaika V.K., Ivanyckyy R.S., Krynytskyy G.T. Stationary researches of natural renewal of pine-oak forests stands in connection with the main using thinning in the conditions of North-Western Podillya
In stationary terms investigational of forests renewal processes in 105-years-old pine-oak forests stands of Suraz forest lodge (North-Western Podillya) before and after make main using thinning. Defined, that after the first reception of main using thinning under stand canopy appeared from 65,3 to 211,9 thousands per 1 hectare to self-seeding tree-species, in particular pine-trees 11,6-71,3 and oak 0,6-10,9 thousands per 1 hectare. The best terms for renewal and survival of self-seeding of pine, oak and other tree-species in pine-oak forests stands with the oak particle to 20 % folded on a section evenly gradual, and most bed - group-selection three-partial thinning.
Keywords: natural renewal, underwood, pine-tree, oak-tree, pine-oak forest stand, main using thinning.
УДК 630*187 Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗНАЧЕННЯ ТИПОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ А. ПЯСЕЦЬКОГО ДЛЯ ОЦ1НЮВАННЯ ЗМ1Н ТИП1В Л1СУ В УМОВАХ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Окреслено становлення лгавничо-еколопчно! типологп. Охарактеризовано переваги тривалих дослщжень на мошторингових об'ектах для оцшювання змш тишв люу. Запропоновано розглядати типолопчний профшь А. Пясецького як постшно ючий мошторинговий об'ект для вдосконалення люово! типологи як науки про кла-сифжащю люових рослинних угруповань.
Ключовг слова: тип люу, мошторинг, едатоп, класифжащя.
Основною метою оргашзацп люового господарства в Укра1ш е забез-печення ведення люового господарства на засадах збалансованого розвитку з урахуванням природних та економ1чних умов р1зних регюшв, цшьового призначення л1с1в, люорослинних умов, породного складу деревосташв, а та-кож функцш, яю вони виконують. Упродовж останшх десятил1ть у держав1 сформувалися певш напрями господарювання, основними з яких можна вва-жати захисний, захисно-експлуатацшний, експлуатацшно-промисловий 1 су-то промисловий.
Вщповщно до Люового кодексу та чинних нормативних акпв, реал1за-щя таких напрям1в не мае перешкоджати збереженню люового бюр1зномашт-тя 1 пов'язаних 1з ним цшностей, водних ресуршв, Грунлв, а також ушкальних люових екосистем, тдтримуючи цим самим еколопчш функцп та цшюнють люу. Для цього люогосподарсью заходи доцшьно спрямовувати на ефективне багатоцшьове використання продуклв 1 функцш люу з метою отримання еко-лопчних 1 сощальних вигод. При цьому весь комплекс люогосподарських за-ход1в варто здшснювати на типолопчнш основ^ оскшьки в тит люу об'една-ш вс1 складники 1х устшного планування - родючють Грунту, боштет, пашв-на порода, склад коршного деревостану, продуктивнють.
З огляду на це, люова типолопя мае вагоме практичне застосування, оскшьки виршуе завдання класифжацп люових дшянок, однорщних за Грун-тово-пдролопчними, ктматичними 1 люорослинними умовами з метою опра-
цювання единих вимог до лiсогосподарських заходiв. Як вщомо, термш кла-сифiкацiя (англшською classification) походить вiд лат. classis (клас) i facio (роблю) i передбачае опрацювання системи розподiлення об'екпв (процешв, явищ) за класами (групами) згiдно з наперед встановленими ознаками.
Першi спроби 3i систематизацп велико! кшькосп рiзних лiсових рос-линних масивiв з'явилися одночасно з появою наукового лiсiвництва [2] i пе-редбачали класифiкацiю за певними ознаками насаджень (високостовбурш, низькостовбурш, насшнев^ порослев^. Надалi виокремлення однорiдних ль сових масивiв вiдбувалося на основi вчення про типи насаджень Г.Ф. Морозова [6]. За час становлення люово! типологп як науки сформувалися рiзнi класифiкацiйнi моделi [2], найуживашшими з яких е: структурно-фiзiономiч-на А. Каяндера; еколого-фиоценолопчна В. Сукачова; еколого-флористична Ж. Браун-Бланке; лiсiвничо-екологiчна П. Погребняка-Д. Воробйова.
З усiх юнуючих пiдходiв до класифжацп люово! рослинносп лiсiвни-чо-екологiчна е найпростiшою у застосуванш. При цьому опис i групування за едифiкаторами надгрунтового вкриття дае змогу одночасно поеднувати ль сiвничi та екологiчнi властивостi лiсотвiрних порiд.
Лiси Укра!ни поширенi у рiзних природних зонах, проте застосування ще! моделi дало змогу провести класифжащю найважливiших типiв лiсу. Так, за дослщженнями Б.Ф. Остапенка, 1.П. Федця, М.С. Улановського у рiв-нинних умовах формуеться 90 титв лiсу [7], у Карпатах за З.Ю. Герушинсь-ким - 78 [1], в Криму за П.П. Посоховим - 97 [8]. Постшний розвиток основ-них положень лiсiвничо-екологiчноl моделi, розроблення кiлькiсних пiдходiв, розширення можливих сфер застосування робить !! ушверсальною у застосу-ваннi як на виробництв^ так i в науковш сферi.
Розвиток науки про типи люу в Укра!ш тюно пов'язаний з дiяльнiстю професора €.В. Алексеева (1869-1930 рр.), в основу типолопчно! концепцп якого було покладено теоретичнi напрацювання А. А. Крюденера. Таким чином, лiсiвничо-екологiчна класифiкацiя знайшла свое продовження в Укра!ш.
На початку XIX ст. класифжащю €.В. Алексеева було представлено у виглядi двовимiрноl сiтки: на однiй ос розмiщено родючiсть - вiд тсюв (бори) до суглинкiв (груди) i чорноземи (дiброви), на другш - групи вологостi по суходолу (вщ сирих до сухих) i по мокрому (ольси i багни). Основною одиницею свое! класифжацп €.В. Алексеев обрав тип лiсових дшянок або тип лiсу. Тип люу, за €.В. Алексеевим - це сукупшсть дiлянок, подiбних за ктматичними i Грунтово-гiдрологiчними ознаками.
Принципи люово! типологй €.В. Алексеева його послщовники П.С. Пог-ребняк i Д.В. Воробйов поклали в основу сучасно! лiсiвничо-екологiчноl типологп. За основу класифжацй типiв лiсу автори взяли люорослинш умови -рельеф, кшмат, Грунтово-гiдрологiчний режим, пiсля чого класифжащя типiв ль сових дiлянок набула характеру координатно! системи, ординатами яко! стали волопсть i багатство люорослинних умов. Окрiм цього, Д.В. Воробйов поеднав едафiчну сiтку з класами боштету для лiсiв Захiдного Люостепу i Карпат. Це ще раз тдтвердило логiчнiсть побудови едафiчноl сггки, де кожна деревна порода займае едатоп залежно вiд набору певно! кшькосл екологiчних чинниюв.
З метою вдосконалення юнуючо1 класифжацшно1 системи низка авто-рiв у рiзнi часи вносили певш уточнення до юнуючо1 модели Зокрема, проф. А.Й. Швиденко пропонуе вводити додатковi трофотопи (передбори i загруди) i гiгротопи (надсухi i вкрай мокр^, проф. О.С. М^нова поеднуе едафiчну сiтку з переважаючими Грунтовими породами i вмютом певних хiмiчних спо-лук (фосфатного анпдриду i оксиду калш), а також формулюе твердження про можливють застосування принципiв люоеколопчно1 класифжацшно1 системи для класифжацп природи загалом. На сьогодш лiсова типологiя вияви-лася недостатньо iнтегрованою у сумiжнi науки екологiчного i географiчного спрямування. Однiею з причин такого стану е вщсутнють кiлькiсного визна-чення основного параметра люоеколопчно! моделi - едатопу [4].
У цьому напрямку працював вiдомий захщноукрашський вчений^шв-ник Андрш Львович Пясецький. За результатами проведених дослiджень на ба-зi науково-дослщно1 станцп у Яновi (1940 р.) вш виявив вплив еколопчних чинникiв на типи лiсу i простежив закономiрностi взаемозв'язюв мiж люорослинними асощащями i лiсорослинними умовами [9]. На основi закладеного ним профшю вiн визначив типи i пiдтипи люу, як поступово змшювали один одного на сумiжних дшянках з переважанням сосни, дуба, граба i бука у складi.
З метою бшьш детального вивчення дл екологiчних факторiв на фор-мування рiзних едатопiв А. Пясецький аналiзував такi з них: рiвень Грунто-вих вод, механiчний склад Грунту, товщину коренедоступного шару, кислот-нють Грунту, кiлькiсть Грунту. Також вш додатково дослiджував: кiлькiсть вапна - "чинник боштування"; кiлькiсть азоту - "чинник зростання"; кшь-кiсть катюшв Ге203, А103, Р2О5.
Як основш фактори впливу А Пясецький обрав вологють Грунту, його кислотнiсть, кшькють вапна, азоту, частинок Грунту, менших за 0,10 мм, а також товщину корененасиченого шару Грунту. Для цих чинниюв вш уклав шкалу впливу, де 1 - найменш корисний вплив, 5 - оптимальний вплив [4]. Встановлення едатопу А. Пясецький пропонуе за сумою обраних еколопчних чинниюв, а саме: бори - 12-14, субори - 15-17, сугруди - 18-21, груди - 2223. Таким чином, за результатами проведеного експерименту на профЫ тишв люу у 1940 р. А. Пясецький шдтвердив лопчнють класифжацп П.С. Пог-ребняка стосовно залежносп мiж рослинним вкриттям i екологiчними чинни-ками. На жаль, вчений не встиг завершити сво1 починання i загинув вщ рук нацистiв пiд час вшни.
На започаткованому ним монiторинговому об'екп регулярно здшсню-валися комплекснi лiсiвничi дослiдження, якi полягали у фжсацп змiн рос-линного вкриття, вимiрюваннi таксацiйних показникiв окремих дерев i дере-востанiв, встановленнi типiв Грунпв з подальшим визначенням типiв люу. Найбшьш Грунтовнi за обсягом дослщження виконали у 1992 р. пращвники кафедри люово1 таксацп та люовпорядкування НЛТУ Укра1ни пiд керiвниц-твом завщувача М.П. Горошка. На той час загалом було вимiряно таксацшш показники у всiх дерев, здшснено опис iснуючих видiв трав'яного вкриття i за керiвними й допомiжними ознаками встановлено типи лiсу [4].
Результати дали змогу зробити висновок про те, що на однш i тiй са-мш дiлянцi за умови змiни еколопчних факторiв можлива замiна одного типу
люу на шший. Найбiльшою мiрою це стосувалося початково! частини профь лю, де на мющ сирого соснового бору (А4-С) утворився вологий буково-сос-новий субiр (В3-бкС). OKpiM цього, за перюд вiд 1942 до 1992 рр. спостереже-но посилений рют бука лiсового у бiднiших люорослинних умовах, що пов'язано з поверненням ще! породи у мiсця свого постшного виростання на дослiджуванiй територп. Спостереження за сукцесiйними змiнами фггоцено-зiв на профiлi А. Пясецького тривае. Так, у 2002 р. було виконано повторш замiри таксацшних показникiв дерев, а в поточному рощ започатковано найбшьш детальнi дослщження - вимiрювання необхiдних параметрiв дерев та фжсащя !х розмiщення на дшянках за допомогою сучасного обладнання Field-Map (рис.).
Рис. Розмщення дерев, Ихнк крон та вiдпаду дерев на початку типологiчного
профтю А. Пясецького
О^м розмщення дерев та проекцш 1хшх крон, на цифровш карп та-кож фжсуються межi профiлю, вiдмерлi дерева, розмiщення Грунтових розрь зiв, наявнi пеньки, кущi та панiвнi види трав'яного вкриття. Остаточш резуль-тати плануеться завершити у 2012 р., що дасть змогу оцiнити типологiчнi змь ни, яю вiдбулися на профiлi за останш 70 рокiв.
Започаткування такого безперервного стеження за змшами титв лiсу дасть змогу виявити тенденцп розвитку окремих рослинних фiтоценозiв тд випливом рiзних екологiчних факторiв, а наявшсть достовiрних результатiв -безпомилково говорити про закономiрностi перебiгу динамiчних процесiв у
лiсостанах. Доповнення фггоценотичних дослiджень Грунтовими дасть змогу довести або спростувати iдею Андрiя Пясецького про можливiсть кшьюсно! характеристики едатопу та його щентифшацп.
У такому випадку типологiчний профiль А. Пясецького потрiбно роз-глядати як постшно дiючий монiторинговий об'ект для вдосконалення люово! типологп як науки про класифжащю лiсових рослинних угруповань i надати йому загальнодержавного значення.
Л1тература
1. Герушинський З.Ю. Типологiя лiсiв Укра1нських Карпат / З.Ю. Герушинський. -Л^в : Вид-во "Пiрамiда", 1996. - 208 с.
2. Голубець М.А. Лiсова типологiя - основа культури та ефективносп лiсового господарства / М.А. Голубець // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Стан i тенденци розвитку лгавничо! освiти, науки та люового господарства в Укра1ш. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 3.1. - С. 14-18.
3. Горошко М.П. Внесок А. Пясецького у розвиток люотиполопчно! ще! акад. П.С. По-гребняка / М.П. Горошко // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 27. - С. 64-68.
4. Горошко М.П. Типолопчш змши на профт А. Пясецького / М.П. Горошко, П.Г. Хо-мюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Стан i тенденци розвитку л> авничо! освгга, науки та люового господарства в Укра1ш. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 3.1. - С. 41-45.
5. Мигунова Е.С. Тип насаждения как лесотипологический таксон / Е.С. Мигунова // Лгавництво i агролюомелюращя. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2009. - Вип. 116. - С. 108-119.
6. Морозов Г.Ф. Учение о лесе / Г.Ф. Морозов. - Л. : Гос. изд-во, 1925. - 367 с.
7. Остапенко Б.Ф. Типолопчна рiзноманiтнiсть лгав Украшського Люостепу / Б.Ф. Остапенко. - Харюв : Вид-во Харгавського ДАУ, 1997. - 128 с.
8. Посохов П.П. Типы лесов Горного Крыма и их Кавказские аналоги : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.563 "Лесоустройство и лесная таксация" / П.П. Посохов; Укр. с.-х. академ. - К., 1972. - 48 с.
9. Пясецький А.Л. Про побудування i бюлопчний розвиток ряду титв украшського т-су / А.Л. Пясецький. - Львiв : Украшське видавництво, 1942. - 117 с.
Горошко М.П., Хомюк П.Г. Значение типологического профиля А. Пясецкого для оценивания изменений типов леса в условиях Украинского Расточья
Очерчено становление лесоводственно-экологической типологии. Охарактеризованы преимущества длительных исследований на мониторинговых объектах для оценивания изменений типов леса. Предложено рассматривать типологический профиль А. Пясецкого как постоянно действующий мониторинговый объект для совершенствования лесной типологии как науки о классификации лесных растительных группировок.
Ключевые слова: тип леса, мониторинг, эдатоп, классификация.
Horoshko M.P., Khomyuk P.G. Value typological profile A. Pyasetskyy to assess the changes of forest types
The development of forest-ecological typology are described. An advantage of long term research on monitoring sites to assess changes in forest types. It is suggested to examine the typological profile A. Pyasetskyy as constantly operating monitoring object for perfection of forest typology as science about classification of forest vegetable groupments.
Keywords: forest type, monitoring, edatope, classification.
