CC BY
22
2. ЕКОЛОГ1Я ТА ДОВК1ЛЛЯ
m
нлты
ы КРАЖИ «bJHTÜ» ,
nimm
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280315
Article received 24.04.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 630*116(22+23+42)
ISSN 1994-7836 (print) Ш1 ISSN 2519-2477 (online)
@ El
Correspondence author N. G. Lukyanchuk nelyalukyanchuk@gmail.com
В. I. Блистiв1, Н. Г. Лук'янчук2, В. Я. Спачинський3
1 ВП "Закарпатська яконастнева лабораторiя ", м. Мукачево, Украша 2 Нацюнаяьний якотехтчний утверситет Украши, м. Львiв, Украша 3 Закарпатське вiддiяення Украшського НД1 гiрського ятвництва iм. П. С. Пастернака, м. Мукачево, Украша
ЕКОЗБАЛАНСОВАНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ У СМУЗ1 ДУБОВИХ
I БУКОВИХ Л1С1В ЗАКАРПАТТЯ
Розглянуто поняття сукцесп та генези лгсосташв. Викладено питання люово! типологй з позицш забезпечення стабшь-ностi природного ввдбору в популящях деревних видiв та вiдповiдного ведення лiсового господарства. Проаналзовано особ-ливостi популяцiйного тдходу до екозбалансованого лiсогосподарювання. Пiдхiд базусться на тотожностi сукцесiйного i популяцшного процесiв лiсостанiв у просторi й чаи. Розглянуто питання сукцесшних змш лiсостанiв для грабово-букових та дубово-букових типiв лiсу Закарпаття. Рекомендуючи люовщновлення з використанням природного поновлення, форму-вання насаджень розглянуто з люокультурних позицш, для яких придатнiшою е еколого-лiсiвнича типологiя. Генезисний ряд об'еднано за типами лiсорослинних умов для ведення певного типу люового господарювання (гiрське лгавництво, еко-логiчно орiентоване чи лгсоексплуатацшне), якi передусiм враховують лiсоексплуатацiйний аспект та вiдповiдне люовдаов-лення. Популяцiйний пiдхiд на типолопчнш основi дасть змогу прив'язати щ загальш положення до певних прських терито-рiальних комплексiв. Для виршення питання щодо поеднання результатiв бюлопчних та екологiчних дослiджень в лгсоз-навчу парадигму на типологiчних засадах запропоновано сукцеаю, як стадiйний процес, розглядати в контекстi розвитку типу люу, його генези вдаовдао1 класифжацп за стад1ями.
Ключовi слова: тип люу; сукцеая; популящя; екосистема; люовдаовлення.
Вступ. Вчення про змiни зумовлеш розвитком ль состашв, формуванням насаджень е важливою компонентою теорп екoлoгiчнo oрiентoвaнoгo лiciвництвa, що е невщ'емною складовою екозбалансованого ведення люового господарства. Вивчення cукцеciй з метою класифжацп люових екосистем е важливим для задово-лення потреб природокористування i охорони навко-лишнього середовища, а також для лicoвiднoвлення. Формування, вiднoвлення та збереження пoпуляцiй ви-дiв у межах пoпуляцiйнo-теритoрiaльних угруповань е одним iз cпocoбiв задавання певного напрямку розвитку системних взаемозв'язшв (Blystiv, 2017). Лкотипо-лопчна основа дае мoжливicть розвивати тдходи до лicoвiднoвлення на пiдcтaвi вивчення сукцесш корш-них деревocтaнiв, змши пoрiд, динaмiки типiв лicу та рiвнoвaги пoпуляцiй. В. Н. Сукачов пов'язуе поняття сукцесп з поняттям генези в розумшш Г. Ф. Морозова щодо генетично близьких титв лicу. Це можна тракту-вати як змiну лicoвих acoцiaцiй, яш передують цiй т-coрocлиннiй асощацп. Тип лicу в рoзумiннi типу лко-
вого бiогеоценозу, залежно ввд специфiки поширення рослинностi, породного складу, мае особливу динамшу змiн люорослинних асоцiацiй (сукцесп), що у визна-ченнi Сукачова е циклiчними змшами рослинностi, як1 пов'язанi з онтогенетичним розвитком деревостану, а точнiше - iз саморозвитком бiогеоценотичного покри-ву внаслвдок бiогеоценотичного процесу. Короткочаснi змши в бiогеоценозi Сукачов вважав цимчними або перiодичними.
Вiдомий австрiйський лковод Айхингер визначае сукцесiйний ряд як змшу типiв лiсу, в розумшш типу люу - як люорослинноТ асошацп.
Цiкавим напрямом щодо розумiння сукцесiй е роз-виток динашчноТ типологп лiсу. Л. Б. Махатадзе, практично розумшчи пiд типом люу калька генетично зв'язаних мiж собою лiсових асоцiацiй, в розумiннi його як типу лiсового бюгеоценозу i залежно вiд специфiки поширення рослинносп в горах та породного складу, визначае сукцесп як особливють динамши змiн рослин-них асошацш. При цьому тип лiсу i тип вирубування
1нформащя про aBTopiB:
Блистiв Василь 1ванович, канд. с.-г. наук, начальник. Email: zdzli@i.ua
Лук'янчук Неля Георгпвна, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра екологп. Email: nelyalukyanchuk@gmail.com Спачинський Валерш Янушович, зав1дувач. Email: tdfri@i.ua
Цитування за ДСТУ: Блиспв В. I., Лук'янчук Н. Г., Спачинський В. Я. Екозбалансоване господарювання у CMy3i дубових i букових
лiсiв Закарпаття. Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 73-76. Citation APA: Blystiv, V. I., Lukyanchuk, N. G., & Spachynsky, V. Ya. (2018). Environmentally-Sustainable Management in the Belt of Oak and Beech Forests of the Transcarpathian Region. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 73-76. https://doi.org/10.15421/40280315
формують один ряд генетично пов'язаних асощацш. Бiльш-менш визнано той факт, що тип лiсу е абсолютно стабшьною класифiкацiйною одиницею. З часом тд дiею рiзноспрямованих сил тип люу може змiнюватися. Найглибше це питання опрацювали Б. П. Колеснiков i I. С. Мелехов. Згiдно з поглядами Б. П. Колеснiкова, протягом життя одного поколiння лiсотвiрноl породи на однш i тiй же дшянщ змiнюеться ряд типiв наса-джень. Типи насаджень послвдовно змiнюють один одного в чай, й утворюють тип люу. Обсяг поняття тип лiсу тут бшьший, нiж у В. М. Сукачова. Вш характери-зуеться умовами зростання та його особливостями. На ввдмшу вiд Б. П. Колеснiкова, I. С. Мелехов не вважае процес розвитку люу суворо детермiнованим. На його думку, на однш i тш самiй дiлянцi може сформуватися ряд типiв лiсу, що залежить вiд безлiчi зовнiшнiх чин-нишв, зокрема й антропогенних. Основною перешкодою для вивчення динамiки титв лiсу е вiдсутнiсть тривалих рядiв спостережень.
Виклад основного матерiалу. Розглянемо питання люових змiн i трансформацш для грабово-букових та дубово-букових титв люу Закарпаття. Бук европейсь-кий у Закарпатськ1й обл. е найбшьш експансивною породою, витiсняючи дуб скельний. Вш в умовах м'якого ктмату мае бiологiчнi переваги, особливо його при-родне поновлення. "Бук перебувае в оптимальних умовах у межах суцшьного поясу 350-1300 м, легко випс-няе ва iншi компоненти карпатських лгав" -С. М. Стойко ^Мко, 2009). Дубово-буковi лiси та бу-ково-дубовi лiси з дуба скельного в середньому голо-ценi пiдiймалися в Закарпатп значно вище, нiж зараз. Вважають, що грабово-буковi деревостани виникли са-ме пiд впливом ктматичних змiн, де на мiсцi грабових дiбров сформувалися грабовi бучини ^Мко, 2009). Як пiдтвердження, зрiдка навиъ у ВРС V (букових лгав) трапляються острiвцi дуба скельного. Дослщники вста-новили неймовiрно висок1 висотт дiапазони поширен-ня дуба скельного в Карпатах (1100 м н.р.м. у р. Кузш), а на висоп 970 м зафшсували граб (Molotkov, 1966). Одиничнi дерева бука е в низинних районах на висотах 100-120 м н.р.м. (урочища "Рафайнове", "Острош"). У передпр'ях Закарпаття, а також по Ужгородсько-Хустському вулканiчному хребту в складi основних т-сотвiрних порiд бук шдшмаеться вiд пiднiжжя схилiв (150-200 м н.р.м.) до гребетв (600-1000 м). Найбшьше характерний бук для Полонинського хребта, на схилах якого вiн нерiдко утворюе чисп деревостани i вихо-дить на верхню межу лiсу (Кори, Kahaniak & Kopii, 2011). Процес випснення дуба буком в умовах четвер-то! ВРС на швшчних схилах зак1нчився, а на твденних вiн тривае i досi (Stoiko, 2009).
На пiвденних схилах мкце дуба активно займае граб, якщо фактор нестачi грунтово! вологи е критич-ним для поширення бука. Граб появляеться в мюцях слабшого плодоношення бука, яке викликане також весняними заморозками (Molotkov, 1966). У мшаних дубово-букових умовах рiвнинних лiсiв, дуб мае перевагу у природному поновлент Бук тут вщновлюеться прше, зважаючи на бiльш континентальний ммат, через те дуб витiсняеться бшьше грабом, нiж буком (Stoiko, 2009). Граб, як i бук, е породою природного поновлення i активно конкуруе з дубом. Коли частка
дуба в насаджент незначна, вш може пригтчуватися грабом, але граб, порiвняно з буком, щодо дуба менше агресивний. Дослiдження показали, що домшка граба в молодому вщ, а також iнших порiд, що ввдзнача-ються в молодому вщ iнтенсивним ростом, е бажаною (Holubets et а1., 2003). Також у зон дубово-букових ль сiв тсля суцiльних рубок у мiсцях ввдсутносп тдрос-ту бука i дуба трапляються похвдт березняки i грабня-ки як короткочасна стадiя, яка змiнюеться корiнними буковими деревостанами, що можуть формувати стiйку вузлову стадш. У дубово-букових лiсах у свь жих i вологих гiгротопах енергшно вiдбуваеться при-родна змiна дуба буком. Господарсьш заходи - ство-рення лiсових культур й штенсивт рубки догляду -попереджують так змiни (Mo1otkov, 1966). Проте дос-лiдники вказують на господарський характер таких змш У передгiрних дубово-букових лшах випс-няеться дуб буком, школи цей процес сприймають як прояви природного характеру, хоч вш зумовлений не-досконалим веденням господарства, при якому пору-шуються умови поновлення головних порщ (Кар1и-novskii, 1967). Шсля суцiльних рубок граб вщнов-люеться краще, тому е тенденщя до поширення в районi похщних грабняк1в. Збiльшення площ грабня-шв також пов'язують iз збiдненням грунпв унаслiдок ерозil пiсля невдалого проведення рубок.
Ключовим етапом у виникненш змiн е перiод лiсо-ввдновлення. Автор геоботанiчно-господарського районування, П. С. Молотков розвивав ушфшацш пiд-ходiв до ведення господарства, що базувалася на влас-тивостях едатопу в динамщ трофотопних та гiгротоп-них рядiв (Mo1otkov, 1966). Так1 тдходи зводилися до констатування факту високопродуктивного деревостану i створення його копи тд час вiдновлення по складу ко-рiнного деревостану. Вщповвдно, у сухiших умовах до складу рекомендували бiльше дуба, у волопших умовах - бiльше бука, у бщшших умовах - бiльше граба, у ба-гатших умовах - бшьше дуба чи бука.
Порiвняльна еколопя стала важливим механiзмом люоввдновлення на типологiчнiй основi. З огляду на значне поширення лiсотипологiчних принцитв у лiсо-культурнiй справi Укра!ни, тип грунтових умов було висунуто на перший план iз загального поняття типу л1-су (Migunova, 2010). Проте П. I. Молотков (Mo1otkov, 1966) зазначае, що для кожного люорослинного району характернi певш природнi та антропогеннi змiни та !х взаемозв'язки. Зокрема, вiдзначено, що за недостатньо штенсивного догляду в свiжих, вологих i перехiдних до сирих люорослинних умов вiдбуваеться змша на похiд-ний деревостан - грабняки. У сирих типах люоаки за-тягують осоки, злаковi та ситники. Автор робить висно-вок, що нововиявлеш асоцiацil граба i луки е стiйкими вузловими стадями i без господарського втручання не вщбудеться повернення до корiнних деревосташв. Через це настае тенденшя до зменшення популяцiй бука i дуба скельного.
Визнаючи та рекомендуючи лiсовiдновлення з вико-ристанням природного поновлення, формування наса-джень розглядали з люокультурних позицiй, для яких придатнiшою е еколого-лгавнича типологiя, що й зас-тосовувалася. Вперше динамiчну оцiнку формування насаджень, що базуеться на природному взаемовщно-
шенш порщ у зон дубово-букових лгав Закарпаття т-дiйшов В. П. Ткач (Tkach, 1982). Поставив автор клю-чове питання - визначення сприятливих взаемовщно-син мiж породами як зайб протидiï небажанiй змш по-рiд та формування бажаних тенденцш Теоретичнi мо-делi та методичш аспекти дослвдження динамiки серед-нiх показник1в висоти та дiаметра, вiку й запасу для вщ-ношень дуба i граба встановлено в робот (Kopii, Kaha-niak & Kopii, 2011) для Прикарпаття. Використання ди-намiчноï типологiï та ценопопуляцшного напряму прь оритетне для формування насаджень i3 використанням потенщалу природного поновлення, де взаемоввдноси-нам порщ належить ключова роль.
Ототожнення типу лiсу як лiсовоï бюекосистеми (Migunova, 2010), що мае певш параметри забезпечен-ня своеï стшкосп, дае змогу говорити про динамшу чи змiни типiв насаджень (деревосташв) для певного типу лшу. В iерархiчному порядку екосистем (Odum, 1975) такий тип лiсу для характеристики вид^ можна прив'язати до мезоекосистеми (середнього рiвня) -елементарно1' популяцiï - елементарного водозбору, тодi як формування чи збереження популяцш видiв прив'язуеться до екосистеми вищого порядку (мега-системи) з рядами спорщнених типiв лiсу. Для мега-екосистем (у прських умовах видiлених за водозбiр-ним принципом) можна говорити про певш генезо-спорiдненi ряди титв тсу, що е наслщком лiсотвiрних сукцесiй за змiнами еколопчних умов, клiмату, зокрема й антропогенного характеру (Molotkov, 1966). Так ряди можуть складати спорiдненi комплекси титв т-су (Chernevyi, 2016).
У цьому прикладi до такого ряду вщнесемо субфор-мацiю (групу типiв лiсу) грабово-буковi лiси (Carpineto-Fagetum), до яко1' входять свiжа грабова субучина, воло-га грабова субучина свiжа грабова бучина, волога грабова бучина, а також субформацш дубово-грабово-бу-ковi лiси (Querceto-roboris- Carpineto-Fagetum), до яко1' входять свiжа дубово-грабова субучина, волога дубово-грабова субучина, св1жа дубово-грабова бучина, волога дубово-грабова бучина (Parpan, 1994; Blystiv et al., 2010). Так1 ряди повинш також об'еднуватися единою стратепею лiсовiдновлення та формування насаджень. Якщо розглядати з господарських позицiй (господарсь-к1 групи типiв), то так1 ряди можна укладати в контексп розвитку наближеного до природи лгавництва (еколо-гiчно орiентованого).
Пiд час домшування у типоутвореннi двох порщ дуба та бука, типолопчне рiзноманiття лiсiв району до-сить широке, що сприяе вживанню в лгавничш практи-цi численних заходiв (Parpan, Parpan & Cherniavskyi, 2009; Mettler, Gregg, 1972). Виходячи з порiвняльного аналiзу фiтоценотичних та еколого-лгавничих характеристик грабових бучин, букових дiбров та грабово-ду-бових бучин, можна зробити висновок про доцшьшсть впровадження у типах лiсу грабовi бучини дуба скельного i дуба черешкового в межах динамiчного процесу типiв лiсу до грабово-дубових бучин.
Висновки i иромозицм. Аналiз лiсових змiн та сук-цесш пiдтверджуе можливу тенденцiю динамiки титв люу лiсовiдновленням у напрямi грабовi бучини - ду-бово-грабовi бучини з використанням дуба скельного на твденних та дуба звичайного на швшчних експози-
цiях y вщповщних грунтових yмовах. Попyляцiйний пiдхiд на типолопчнш основi дасть змогу прив'язати m загальнi положення до певних прських територiальних комплексiв. Для виршення питання щодо поeднання резyльтатiв бюлопчних та екологiчних дослiджень в лкознавчу парадигму на типологiчних засадах пропо-нyeмо:
1. Сyкцесiю як стадшний процес доцiльно розглядати в контекста розвитку типу люу, його генези вщповщно1 класифiкацiï за стадiями.
2. Тип люу доцiльно розглядати як компоненту спорщне-них типiв, що складають генезовий ряд у межах мега-екосистем.
3. Гiрськi мегаекосистеми варто прив'язувати за водозбiр-ним принципом до рiчкових басейнiв.
4. Стшюсть (рiвновагy та неперервнiсть) популяцш видiв важливо забезпечувати екозбалансованим веденням лi-сового господарства в межах мегаекосистем.
Перелш використаних джерел
Blystiv, V. I., Herbut, F. F., Spachynska, O. H., & Shandrovych, N. O. (2Q1Q). Prohrama lisokulturnoho vyrobnytstva po Zakarpatskii oblasti do 2020 roku (proektni polozhennia ta neobkhidna informatsiia). Ivano-Frankivsk: Foliant. 148 p. [In Ukrainian]. Blystiv, V. I. (2Q17). Formuvannia hrabovo-bukovykh lisostaniv Zakarpattia, yikh stiikist i vodorehuliuvalna rol. Abstract of Doctoral Dissertation for Agricultural Sciences (Q6.Q3.Q3 -Silvics and forestry); NLTU Ukrainy. Lviv. 2Q p. [In Ukrainian]. Chernevyi, Yu. I. (2Q16). Heterohennist i typolohichni zasady formuvannia lisiv karpatskoi chastyny baseinu r. Dnister. Doctoral Dissertation for Biology Sciences (Q6.Q3.Q3 - Silvics and forestry). Lviv. 39Q p. [In Ukrainian]. Holubets, M. A., et al. (2QQ3). Ekolohichnyi potentsial nazemnykh
ekosystem. Lviv: Polli. 18Q p. [In Ukrainian]. Kaplunovskii, P. S. (1967). O sovremennom sostoianii lesosek postepennykh rubok. Lesosvodstvo i agrolesomelioratciia, 12, 2329. [In Russian].
Kopii, L. I., Kahaniak, Yu. Y., & Kopii, S. L. (2Q11). Metodychni aspekty doslidzhennia dynamiky osnovnykh lisotaksatsiinykh pokaznykiv hrabovo-dubovykh derevostaniv v umovakh dibrov. Scientific Bulletin of UNFU, 21(7), 8-15. [In Ukrainian]. Mettler, L., & Gregg, T. (1972). Genetika populiatcii i evoliutciia.
Moscow: Mir. 325 p. [In Russian]. Migunova, E. S. (2Q1Q). Lesa i lesnye zemli (kolichestvennaia otcenka
vzaimosviazei). Kharkiv: Novoe slovo. 364 p. [In Russian]. Molotkov, P. I. (1966). Bukovye lesa i khoziaistvo v nikh. Moscow:
Lesnaia promishlenost. 268 p. [In Russian]. Odum, Iu. (1975). Osnovy ekologii. Moscow: Mir. 74Q p. [In Russian].
Parpan, V. Y., Parpan, T. V., & Cherniavskyi, M. V. (2QQ9). Dynamycheskaia typolohyia lesov Ukraynskykh Karpat. Henetycheskaia typolohyia, dynamyka y heohrafyia lesov Rossyy: mater. vseross. nauch. konf., (pp. 47-51). Ekaterynburh: Yzd-vo UrORAN. [In Russian]. Parpan, V. I. (1994). Struktura, dynamika, ekolohichni osnovy ratsionalnoho vykorystannia bukovykh lisiv Karpatskoho rehionu Ukrainy. Abstract of Doctoral Dissertation for Biology Sciences (Q6.QQ.16 - Ecology). Dnipropetrovsk. 42 p. [In Ukrainian]. Stoiko, S. M. (2QQ9). Dubovi lisy Ukrainskykh Karpat: ekolohichni osoblyvosti vidtvorennia, okhorona. Lviv: Merkator. 22Q p. [In Ukrainian].
Tkach, V. P. (1982). Vzaymodeistvye porod v dubovo-bukovbikh molodniakakh predhoria Zakarpatia y optymyzatsyia rezhyma ykh vbirashchyvanyia. Abstract of Doctoral Dissertation for Agricultural Sciences (Q6.Q3.Q1 - Forest crops and phytomelioration). Kharkov. 19 p. [In Ukrainian].
В. И. Блыстив1, Н. Г. Лукьянчук2, В. Я. Спачинский3
1 ПП "Закарпатская лесосеменная лаборатория", г. Мукачево, Украина 2 Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина 3 Закарпатское отделение Украинского НИИ горного лесоводства им. П. С. Пастернака, г. Мукачево, Украина
ЭКОСБАЛАНСИРОВАННОЕ ХОЗЯЙСТВОВАНИЕ В ПОЛОСЕ ДУБОВЫХ
И БУКОВЫХ ЛЕСОВ ЗАКАРПАТЬЯ
Рассмотрены понятия сукцессии и генезиса древостоев. Изложены вопросы лесной типологии с позиций обеспечения стабильности естественного отбора в популяциях древесных видов и соответствующего ведения лесного хозяйства. Проанализированы особенности популяционного подхода экосбалансированного лесохозяйствования. Подход базируется на тождестве сукцессионного и популяционного процессов древостоев в пространстве и времени. Рассмотрены вопросы сукцесси-онных изменений древостоев для грабово-буковых и дубово-буковых типов леса Закарпатья. Рекомендуя лесовосстановле-ние с использованием естественного возобновления, формирование насаждений рассмотрено с лесокультурных позиций, для которых более пригодной является эколого-лесоводственная типология. Генезисний ряд объединен по типам лесорасти-тельных условий для ведения определенного типа лесного хозяйства (горное лесоводство, экологически ориентированное или лесоэксплуатационное), которые в первую очередь учитывают лесоэксплуатационный аспект и соответствующее лесо-восстановление. Популяционный подход на типологической основе даст возможность привязать эти общие положения к определенным горным территориальным комплексам. Для решения вопроса сочетания результатов биологических и экологических исследований в лесоведческую парадигму на типологических основах предлагаем сукцессию, как стадийный процесс, рассматривать в контексте развития типа леса, его генезиса соответствующей классификации по стадиям.
Ключевые слова: тип леса; сукцессия; популяция; экосистема; лесовосстановление.
V. I. Blystiv1, N. G. Lukyanchuk2, V. Ya. Spachynsky3
1 Separate Subdivision "Transcarpathian Seed Laboratory", Mukachevo, Ukraine 2 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine 3 Transcarpathian Department of the Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry named after P. S. Pasternak, Mukachevo, Ukraine
ENVIRONMENTALLY-SUSTAINABLE MANAGEMENT IN THE BELT OF OAK AND BEECH FORESTS OF THE TRANSCARPATHIAN REGION
The authors have studied the concepts of succession and genesis of forest stands. We have presented the issues of forest typology concerning ensuring the stability of natural selection in the populations of wood species and appropriate forest management. The peculiarities of the population-based approach to environmentally sustainable forest management are analysed. The approach is based on the identity of succession and population processes of forest stands in space and time. Some issues of successional changes of forest stands for hornbeam-beech and oak-beech forest types in Transcarpathian region are considered. The recommendations for reforestation using natural regeneration, establishment of plantations are considered from the forest-culture positions, for which the ecological forestry typology is more suitable. The genesis series is united by types of forest site conditions for a certain type of forestry (mountain forestry, environmentally oriented or forest exploitation), which primarily concern the forest-exploitation aspect and the corresponding forest regeneration. The population-based approach on a typological principle will allow these general provisions to be linked to certain mountain territorial systems. To solve the issue of combining the results of biological and environmental research into a forest-based paradigm on a typological basis, we propose the following measures to be taken. To begin with, the succession as a phasic process should be considered in the context of the development of the forest type, its genesis of the corresponding classification by stages. Secondly, the forest type is expedient to consider as a component of related types that form a genesis series. Thirdly, stability, balance and continuity of species populations are ensured by environmentally sustainable forest management. Finally, forest population-based management will take into account the dynamics of forest types, and also the duration of successional processes in forest mountain.
Keywords: forest type; succession; population; ecosystem; reforestation.
