CC BY
19
что наибольшая актуальность дентальной им- ность потери зубов менее 6 месяцев. Удовле-плантации относятся к молярным сегментам творительные условия для проведения ден-нижней челюсти. Нижние моляры отсутствовали тальной имплантации наблюдаются у 47,5% у 90,1% больных. Лишь 23,0% больных свое- больных. временно обращались к стоматологу, имея дав-
Реферат
ЕП1ДЕМЮЛОГ1ЧНЕ ТА МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ В ДЕНТАЛЫН1Й 1МПЛАНТАЦ11 Добровольська О.В.
Ключов1 слова : вторинна адентт, дентальна ¡мплантацт, медико-соц1альнедосл1дження.
Робота присвячена еглдемюлопчним показникам в1дсутност1 3y6iB та медико-соц1альнм оцшц1 дентальноТ ¡мплантацп методом телефонного опитування населения у м.Полтава. Еглдемюлопчы показники вторинноТ адентп характеризувались надм1рним зростанням у вдовому acneKTi. Але у вщношенж медико-соцюлопчно!' картини дентальноТ ¡мплантацп вщмнаеться низьке вико-ристання цього методу усунення в1дсутност1 зубш.
Summary
MEDICAL, EPIDEMIOLOGICAL AND SOCIAL STUDIES IN IMPLANTOLOGY Dobrovolskaya O.V.
Key words: secondary adentia, dental implantation, medical and social studies.
The paper represents the epidemiological findings of teeth missing and both medical and social estimation of dental implantation obtained by telephone polling of Poltava dwellers. Epidemiological findings regarding the secondary teeth missing were characterized by rapid increasing in dependence on age. However, as for social aspects of dental implantation the low rate of using this method of treatment has been be revealed as well.
УДК 616-093+616.311+616.314.17-008.1
0С0БЛИВ0СТ1 ВИДОВОГО СП1ВВ1ДН0ШЕННЯ М1КР0ФЛ0РИ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ПАР0Д0НТУ Р13Н0Г0 СТУПЕНЮ ВАЖК0СТ1
1льницька О.М., Рожко М.М., Попович З.Б.
1вано-Франшський державний медичнм уыверситет
Для виявлення видового ствв{дношення мшрофлори при запалъних захворюваннях тканин паро-донту проведено обстеження 127 пац{ент{в з разними формами патологи. Проведено мтробюло-г{чне та бактерюлог{чне досл{дження вмжту пародонталъних кишенъ. Виявлено особливоста ствв{дношення мжробних асощацш.
Ключов1 слова: морфологны та цитоморфолопчж показники, бактер1альне дослщження, штами мкрооргаызмш, патогенна м1к-рофлора, мазки.
Вступ
Виявлення запальних захворювань слизовоТ оболонки ясен та своечасне Тх лкування е важ-ливим завданням профтактичних огляд1в населения. Це сприяе загальному оздоровлению ц1еТ категори хворих, а здшснення динам1чного спо-стереження за ними дозволяе вчасно провести весь комплекс необхщних лкувально-профтактичних заход1в.
Як свщчать дат л1тератури [5, 6], в етюпатоге-нез1 захворювань пародонту одне з найважливн ших значень выводиться м1крофлор1 ротовоТ по-
рожнини, яка при певних умовах набувае пато-генних властивостей.
На даному етап1 розвитку стоматологи в л1те-ратур1 ¡снуе цтий ряд повщомлень щодо видового складу м1крофлори при р1зних видах патологи тканин пародонту [2, 4, 5]. Однак, в них вщ-сутш дан1 про те, як1 з бактер1альних компоненте можна вважати основними (патогномошчни-ми) при вивченш активносп та характеру перебн гу запального процесу.
Метою нашоТ роботи було вивчення сшввщ-ношення бактер1ально1 м1крофлори за станом
* Робота виконана на кафедр/' стоматологи' факультету пюлядипломноТ освти 1ФДМУ, як фрагмент науково-досл1дно( роботи «Вивчення стану стоматолоячного здоров'я населения захЮного региону УкраГни та розробка пропозицЮ щодо йо-го збереження /' покращення» та фшансуеться /з держбюджету, номер держреестрацп 0107У004631
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
морфолопчних та цитоморфолопчних показни-ш, ям характеризують сшввщношення м1ж р1з-ними кл1тинними компонентами при пнпвп~ах та пародонтит! р1зного ступеню важкосп .
Для досягнення мети нами було обрано бакте-рюлопчний та м1кроскошчний метод дослщжен-ня.
Матер1ал 1 методи досл1дження.
Дослщження проводилося у 187 пращвниш Рогатинського склозаводу, з них 127 склали ос-новну групу, 30 оаб групу контролю.
Матер1ал для дослщження забирався у 127 пащетчв основноТ групи, як1 за клш1чними озна-ками розподтено наступним чином: пнпв1т - 27 оаб, пародонтит 1-го ступеня тяжкосл - 29 чол, пародонтит 2-го ступеня - 25 чол, пародонтит 3-го ступеня - 23 чол, , хворих з пародонтозом -23 чол. Контрольна група складала 30 оаб (пращв-ники адмшютративного корпусу).
Матер1ал для дослщження забирався у пац1е-нт1в при профтактичних оглядах та перед початком лкування за допомогою стерильно! ватноТ турунди. Безпосередньо у стоматолопчному ка-бшет1 здшснювався поав на транспорты сере-довища (нашврщкий цукровий агар або на глю-козно-кров'яний агар в чашках ПетрО. Транспор-тування поав1в у бактерюлопчну лабораторш проводилось у термостатних контейнерах, що забезпечували збереження м1крооргашзм1в.
Для поав1в у лабораторп застосовували там середовища: м'ясо-пептонний агар (МПА), кров'яний агар (КА), сироватковий агар, жовтко-во-сольовий агар (ЖСА), середовище Ендо, се-редовище Сабуро, цукровий бульйон.
Для видтення м1кроаерофтьних капшчних мн крооргашзм1в поави на КА культивувалися в анаеростатних пакетах ¡з зниженим р1внем кис-ню та пщвищеним р1внем вуглекислого газу. Створення таких умов досягалося застосуван-ням спец1альнихх1м1чних пакет1в «Саэрас»
Пюля видтення чистих культур проводилась
щентиф1кац1я видтених штам1в на основ! мор-фо-тинктор1альних, культуральних та бюх1м1чних властивостей. Для вивчення бюх1м1чних власти-востей використовували наб1р середовищ ряду Пса.
Матер1ал для м1кроскошчного дослщження забирався за допомогою гладилки та наносився на предметне скельце. Мазки фксували на полум'Т спирт1вки, а в лабораторп фарбували за методом Грама. При м1кроскошчному дослщженш виявляли сшввщношення певних морфогруп м1-крооргашзм1в у мазку: 1) грампозитивш ниткопо-д1бш бактерЛ-Ьер1о1г1х; 2) грампозитивна кокова м1крофлора; 3) грамнегативна кокова м1крофло-ра; 4) грамнегативна паличкопод1бна м1крофло-ра; 5) др1жджепод1бш гриби.
Результати досл1дження та 1х обговорення.
В результат! проведених бактерюлопчних до-слщжень у хворих основноТ групи видтено 467 штам1в м1крооргашзм1в, а в оаб контрольно! групи - 63 штами.
У хворих основноТ групи бактерп, що виклика-ють гншно-запальш процеси (ПК+ стафтококи \ р-гемол1тичш стрептококи), становили 20,3% вщ уах штам1в, а у оаб контрольно! групи - 9,5% штам1в.
Грамнегативна паличкопод1бна умовно-патогенна м1крофлора, присутнють якоТ вказуе на розвиток дисбактерюзу ротовоТ порожнини (ешер1хп, клебаели, протей, псевдомонади), становила 15,3% штам1в, видтених у оаб основноТ групи \ у 1,6% - в контрольнш груш.
Штами Н. ас1тотусе1осотКапз, м1крооргашз-му, що бере участь у розвитку захворювань па-родонту становили 13,3% в основнш груш \ 6,4 % - у контрольнш груш. Проте в контрольнш груш частое, жж в основнш, виявлялись умовно-патогенж стрептококи а-гемол1тичж та негемолн тичж 47, 6 % \ 30,7% штам1в вщповщно.
Видовий склад м1крооргажзм1в подано у табл.
1.
Таблиця 1. Видовий склад вид/лених мкроорган1зм1в.
Види мкрооргашзмв Основна група Контрольна група
ктькють процент ктькють процент
Стафтококи ПК+ 23 4,9 1 1,6
Стафтококи ПК- 20 4,3 9 14,3
Стрептококи а-гемол1тичы 57 12,2 12 19,0
Стрептококи р-гемол1тичнл 72 15,4 5 7,9
Стрептокоги негемол1тичы 86 18,5 18 28,6
нейсери 26 5,6 4 6,4
коринебактери 14 3,0 4 6,4
ешертТ 31 6,6 1 1,6
кпебсюли 17 3,6 0 0
протей 10 2,1 0 0
Н. асйпотусе1осотйапз 62 13,3 4 6,4
В. аигеодтоБа 9 1,9 0 0
Candida 40 8,6 5 7,9
всього 467 100 63 100
Як видно ¡з даних таблиц!, у пац1ент1в основноТ групи ¡з запальними захворюваннями тканин пародонту виавалися переважно патогены м1кро-оргашзми коково1 групи та грамнегативы палич-ки.
Видовий склад м1крофлори в залежноси вщ нозолопчних форм подано в табл. 2.
Даш, наведен! в табл.2, вказують, що патогены ПК+ стафтококи виявлялись в окремих випад-ках (2,1- 4,1 %) при пнпвп~ах та при генерал1зо-
В оаб контрольно'! групи патогены стафтококи видтялись в 1,6%, а стрептококи - 7,9 %.
Таким чином, патогенна грампозитивна кокова м1крофлора виявлялась у 18,9 % оаб з пнпвн том, 21,0% при генерал1зованому пародонтит! 1-го ступеня тяжкосп, 22, 7% при генерал1зовано-му пародонтит! 2-го ступеня, 27,5 % при пародонтит! 3-го ступеня \ 17, 6 % при пародонтоз!. В оаб контрольно'! групи така м1крофлора видтя-лась у 9,5% випадмв.
Умовно-патогенна кокова м1крофлора (стрептококи а-гемол1тичш та не-гемол1тичш) найчас-т1ше виавалася у оаб контрольно!' групи (47,7%) та при пнпвп~ах (44,3%), а при глибоких уражен-нях тканин пародонту - в меншш ктькосп (36,4% при генерал1зованому пародонтит! 1-го ступеня тяжкосп, 31,9% при генерал1зованому пародонтит! 2-го ступеня тяжкосп, 16,6 % при генералн зованому пародонтит! третього ступеня тяжкосп \ 16,4% при пародонтоз!.
Грамнегативна паличкопод1бна м1крофлора (ентеробактерп та псевдомонади) виявлеы у 6,2% при пнпвт, 8,3% при генерал1зованому пародонтит! 1-го ступеня тяжкосп, 15,5% при ге-нерал1зованому пародонтит1 2-го ступеня тяжко-сп, 19,1 % при генерал1зованому пародонтит1 третього ступеня, 24,2% при пародонтоз! \ лише
ваному пародонтил 1-2-го ступеня тяжкост1 \ у 9,5% хворих з пародонтитом третього ступеня та в 5,5% хворих з пародонтозом. Патогены вар1а-нти р-гемол1тичних стрептокок1в найчаст1ше ви-являлися при генерал1зованому пародонтит1 другого третього ступеня (18, 6% \ 18,0%), проте довол1 часто виявлялись \ при пнпв1тах та гене-рал1зованому пародонтит1 1-2-го ступен1в тяжко-ст\ (12,6% \ 16,7%,) та при пародонтоз! (12,1%).
Таблиця 2. Результаты бактерюлог1чних досл!джень
1,6% в контрольнш rpyni.
H. actinomycetocomitans вид1лялася приблизно з однаковою частотою при р1зних формах захворювань пародонту (10,6 - 15,3%).
Таким чином, найбтьш icTOTHi зм1ни MiKpo-флори виявлеы при глибоких ураженнях тканин пародонту - генерал1зованому пародонтит1 третього ступеня тяжкосп та при пародонтоз!.
Результати м1кроскоп1чних досл1джень. При Mi-кроскоп1чному досл1дженн1 мазк1в вид1лено так1 основн1 морфолог1чн1 угрупування м1кроорган1з-MiB. 1) переважання грампозитивних ниткопод1б-них бактерш (Leptotrix), грамнегативна кокова м1крофлора у вигляд1 скупчень, яка не видтяла-ся при nocieax у анаеробних умовах (Veilonella), мала к1льк1сть або в1дсутн1сть грампозитивноТ kokoboi м1крофлори та грамнегативних паличок; 2) переважання грампозитивноТ kokoboi MiKpo-флори при невеликш к1лькост1 Leptotrix, грамне-гативн1 палички у невелик1й к1лькост1; 3) велика ктькють грамнегативноТ паличкопод1бно1 MiKpo-флори, грампозитивних KOKiB, гриб1в Candida; 4) абсолютне переважання kokoboi м1крофлори (стафтококи або стрептококи); 5) абсолютне переважання грамнегативноТ паличкопод1бно!' MiK-рофлори.
Результати досл1джень висв1тлено в табл. 3.
Види MiKpoopraHi3MiB Досл1джуван1 групи
TiHriBiT Пародонтит 1- Пародонтит 11- Пародонтит Пародонтоз Контроль
го ступеня го ступеня Ill-го ступеня
ТЯЖКОСТ1 ТЯЖКОСТ1 ТЯЖКОСТ1
N81 % N 96 % N 97 % N 84 % N 91 % N63 %
Стаф1лококи ПК+ 2 2,1 4 4,2 4 4,1 8 9,5 5 5,5 1 1,6
Стаф1лококи ПК- 6 6,3 6 6,3 2 2,1 3 3,5 3 3,3 9 14.3
Стрептококи а- 17 17, 9 15 15,6 10 10,3 6 7,1 7 7,7 12 19, 0
гемол1тичн1
Стрептококи р- 12 12, 6 16 16,7 18 18,6 15 18,0 11 12,1 5 7,9
гемол1тичн1
Стрептококи негемоль 2 5 26,4 20 20,8 21 21,6 8 9,5 12 13,1 18 28, 7
ТИЧН1
нейсерЛ' 6 6,3 5 5,2 4 4,1 6 7,1 5 5,5 4 6,4
коринебактерЛ' 3 3,2 2 2,1 3 3,1 3 3,5 3 3,3 4 6,4
ernepixii 2 2,1 4 4,2 8 8,2 8 9,5 9 9,9 1 1,6
клебс1ели 2 2,1 2 2,1 3 3,1 4 4,8 6 6,6 0 0
протей 1 1,0 1 1,0 2 2,1 2 2,4 4 4,4 0 0
H. actinomycetocom itans 1 0 10,6 14 14,6 15 15,5 11 13,2 10 11,0 4 6,4
В. aureoginosa 1 1,0 1 1,0 2 2,1 2 2,4 3 3,3 0 0
Candida 8 8,4 6 6,5 5 5,1 8 9,5 13 14,3 5 87, 9
всього 98 10 0 96 100 97 100 84 100 91 100 63 100
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
Таблиця 3. Результати мжроскопмного досл1дження вмюту ясенних борздок
Морфогрупи MiK-рооргашз Miß Дослщжуваы групи
TiHriBiT Пародон-тит 1-го ступеня Пародон-тит 11-го ступеня Пародон-тит 111-го ступеня Пародонтоз Кон-троль
29 % 25 % 23 % 23 % 30 %
N 27 %
1 0 0 2 7,0 0 0 0 0 7 23. 3
2 6 22. 2 7 24, 1 4 16,0 3 13,0 13 56,5 16 53, 3
3 16 59,3 11 37, 9 10 40.0, 9 39,2 6 26,1 5 16,8
4 3 1 6 20,7 8 32, 0 8 34,8 2 8,7 1 3,3
5 2 7, 4 3 10,3 3 12, 0 3 13,0 2 8, 7 1 3,3
Результати м1кроскотчного дослщження маз- (3,3%).
ш показали, що при запальних хворобах тканин пародонту виявляються типов! м1кробы угрупу-вання р1зних тип1в. Близью до нормально!' мк-рофлори угрупування включали ниткопод1бш грампозитивш бактерп Ьер1о1г1х, грамнегативш коки (УеИопеПа) при незначнш кшькослч грам позитивно! коково! та грамнегативноТ паличкоподн бно1 м1крофлори. Така м1крофлора виявлялась у оаб контрольно'! групи \ лише при пародонтит1 1-го ступеня тяжкосп у 7% обстежених. В оаб ¡з п-нпв1том, генерал1зованим пародонтитом 2-го третього ступеня тяжкосп та при пародонтоз! та-кий тип м1кробних комплешв не виявлявся.
Другий тип м1кробних комплешв мав ознаки, характеры для м1крофлори при серозних запальних процесах - переважання грампозитивноТ коково! флори. Таю м1кробш угрупування вияв-леш у хворих ¡з пнпвп"Ом у 22, 2 % , при пародо-нтит1 1-го ступеня тяжкосп - у 24,1%, при паро-донтит1 2-го-3-го ступешв - у 16% \ 13 % вщповь дно, \ в бтьш, ыжу половини хворих ¡з пародонтозом, та в бшьшосп оаб контрольно! групи, у яких також виявлено ктычш ознаки генерал1зо-ваного пародонтиту.
Третш тип м1кробних комплешв вказував на розвиток хрошчного гншно-запального процесу й включав як грампозитивну кокову, так \ грамне-гативну паличкопод1бну м1крофлору. Вш виявлявся у 59,3% хворих ¡з пнпвп"Ом \ у близько 40% хворих ¡з генерал1зованим пародонтитом 2-го 3-го ступеня тяжкосп, у 26,1 % хворих ¡з пародонтозом \ у 16,8 % оаб контрольно! групи.
Для четвертого типу м1кробних угрупувань ха-рактерне переважання коковоТ м1крофлори, що вказувало на розвиток гншного процесу. Такий вар1ант м1кробних комплешв виявлявся у 11,1 % хворих ¡з пнпвп"Ом, 20,7 % хворих ¡з генералн зованим пародонтитом 1-го ступеня тяжкосп, 32% хворих ¡з генерал1зованим пародонтитом 2-го ступеня, 34,8 % хворих ¡з генерал1зованим пародонтитом 3-го ступеня, 8,7% випадмв пародонтозу \ лише в 1 пащента контрольно! групи
В окремих пац1ент1в виявлявся п'ятий тип MiK-робних комплешв ¡з повним переважанням грамнегативно! паличкопод1бно! м1крофлори, що вказувало на виражений дисбактерюз. TaKi осо-бливосп м1крофлори виявлено у 7,4 % хворих з riHrißiTOM, у 10-13 % хворих ¡з генерал1зованим пародонтитом pi3Horo ступеня тяжкосп, 8,7 % хворих з пародонтозом i у 3,3 % oci6 контрольно! групи.
Таким чином, на основ! даних м1кроскоп1ч-ного дослщження вмюту ясенних щтин можна одержати opicHTOBHi дан1 про стан м1крофлори i характер запального процесу. Отримаш результати м1кробюлопчних дослщжень будуть вико-ристаы для оптим1зацп та розробки ефективно-го, адекватного патогенетично-обгрунтованого лкувально-профтактичного засобу терапи тканин пародонта.
Лгтература:
1. Бажора Ю.И. Местный иммунитет верхних дыхательных путей и возможности его оценки в клинической лаборатории // Лаб.дело. - №8. - 1998. - С. 45-49.
2. Быкова И.А., Агаджанян A.A., Банченко И.В. Цитологическая характеристика отпечатков слизистой оболочки полости рта с применением индекса дифференцировки клеток // Лаб.дело. - 1987, №1. - С. 80-81.
3. ДмитриеваЛ.А., Романов А.Е., Царев В.Н. Клинические и микробиологические аспекты применения реставрационных материалов и антисептиков в комплексном лечении заболеваний пародонта. М.: МЕД-пресс-информ,
2002. - 96 с.
4. Иванова Ж.В. Распространенность, интенсивность и особенности течения заболеваний пародонта у лиц молодого возраста // Современная стоматология. - 2002. -№4. - С. 28-30.
5. Мащенко И.В. Болезни пародонта. - Дрогобич: Коло,
2003. - 272 с.
6. Синовал С.И. Первичных факторы в этиологии и патогенезе воспалительных заболеваний пародонта // Стоматолог. - 2000. - №6. - С. 37-38.
7. Ушаков Р.В., Царев В.Н. Местное антимикробное лечение в стоматологии. М.: Мед-информ.агенство, 2004. -136 с.
8. Чайковська I.B. Роль MiKpoopraHi3MiB у виникненж й роз-витку хвороб пародонта // Укр.стомат.альманах. - 2005. -№5. - С.14-18.
9. ШпутЫа 0.0. Сучасы основи патогенезу пародонтиту // Укр.мед. альманах. - 2004, №5. - С. 189.
Реферат
ОСОБЕНОСТИ ВИДОВОГО СООТНОШЕНИЯ МИКРОФЛОРЫ ПРИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ПАРОДОНТУ РАЗНОЙ СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ Ильницкая A.M., Рожко Н.М., Попович З.Б.
Ключевые слова: морфологические и цитоморфологические показатели, бактериальное исследование, штаммы микроорганизмов, патогенная микрофлора, мазки.
Для выявления видового соотношения микрофлоры при воспалительных заболеваниях ткани пародонту проведено осмотр 127 пациентов с разными формами патологий. Проведено микробиологическое и бактериологическое обследование содержимого пародонтальных карманов. Обнаружено особенности соотношения микробных ассоциаций.
Summary
CHARACTERISTICS OF SPECIFIC MICROFLORA RATIO UNDER INFLAMMATORY DISEASES OF PARODONTIUM OF VARIOUS SEVERITY.
Il'nytska O.M., Rozhko M.M., Popovytch Z.B.
Key words: morphological and cytomorphological findings, bacterial test, germ stains, pathogenic microflora, smear.
127 patients were inspected to determine the specific microflora ratio under inflammatory diseases of parodontium. Microbiological and bacteriological identification of periodontal pocket contents allowed to find out the characteristics of microbial associations' correlation.
УДК 616.314.17-053.37/.5-08
ПРЕПАРАТИ ДЛЯ П1ДВИЩЕННЯ РЕ3ИСТЕНТН0СТ1 ТВЕРДИХ ТКАНИН 3УБ1В У ПРАКТИЦ1 ДИТЯЧИХ СТ0МАТ0Л0Г1В Каськова Л.Ф., Абрамова О.Е, Амосова Л.1..
Вищий державний навчальний заклад Украши "Укра'шська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Багато складових впливаютъ на кожну дитину з першого дня гг життя. Тшъки гжа не може у повному обсяз{ забезпечити необхгдну кглъкгстъ поживних речовин для повноцтного формування тканин пародонта та зубгв, тому необхгдне додаткове гх введення з лтарсъкими препаратами. Але тдх{д до вибору та призначення препаратгв мае бути диференцшованим з урахуванням як вту дитини, так г геох{м{чних умов проживання. Ключов! слова: тверд! тканини зуба, резистентнють, д1ти.
На сучасному етап1 багато складових вплива-ють на кожну дитину з першого дня и життя.
3 точки зору л1кар1в для нормального та повноцтного розвитку д1тей необхщы сприятливе еколопчне оточення та умови проживания, пов-ноцшне збалансоване харчування, тому що са-ме з Тжею дитина отримуе уа необхщы в1тамши, макро-, м1кроелементи та ¡нш1 речовини. Важли-ве значения мае \ те, чи е ц1 продукти харчування натуральними або виготовлеш з концентра-т1в, або синтезоваш штучним шляхом, бо ттьки натуральш продукти адекватно засвоюються ор-гашзмом [1].
Результати дослщжень з вивчення харчування населения Украши показали, що наприклад, рн вень вживання кальцш в рацюш харчування складае на сьогоды 30-40% вщ норми [7].
Отже, ттьки Ужа не може у повному обсяз1 забезпечити необхщну к1льк1сть поживних речовин для повноцтного формування меток скелету, тканин пародонта та зуб1в, тому необхщне додаткове введения в1тамш1в (А, Д, Е, групи В) та макро-, м1кроелемент1в, таких як фосфор, фтор, кальцш з лкарськими препаратами.
Полтава та область е дуже ц1кавим рег1оном з
точки зору геох1м1чних умов проживания, тому що на територп нашоТ област1 знаходиться Бу-чацький водний горизонт \ р1вень фтору в питнш вод1 представлений нер1вном1рно, тобто е рег1о-ни як з пщвищеним ум1стом фтору в питнш вод1, так \ з недостатньою його к1льк1стю в джерелах водопостачання [3, 9].
Зв'язок м1ж патолопею твердих тканин зуб1в \ кютковоТ системи з препаратами фтору був в1-домий давно.
Д1ти особливо чутлив1 до будь-яких речовин, а до фтору — особливо. У перюд формування \ мтерал1заци кютковоТ системи \ зуб1в (до 15-17 рош) фтор Ум особливо необхщний. В1н асим1-люе в дитячому \ п1дл1тковому орган1зм1 \ затри-муеться б1льше, н1ж у дорослих [3].
Вплив фториду, що поступав ззовн1, на емаль зуб1в залежить в1д того, коли в1дбуваеться його д1я. Якщо оптимальм доз и поступають до прор1зування зуб'1в, то збтьшуеться розм1р крис-тал1в г1дроксиапатиту; в гщроксиапатит1 в1дбува-еться зам1щення гщроксильних груп (ОН-) на ¡о-ни фтору з утворенням кристал1в фторапатиту; знижуеться вм1ст карбонату; емаль стае бтьш м1цною, ф1сури др1бн1ш1 та ширшк Якщо фторид
* Стаття е фрагментом НДР «Удосконалення лжування та профтактики рецидивов захворювань тканин пародонта та Kapiecy 3y6ie у oci6 ¡з зниженою неспециф1чною резистентнютю» АМН.055.04
