Научная статья на тему 'ОСОБЛИВОСТІ ВЕНЧУРНОГО ФІНАНСУВАННЯ ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В УМОВАХ СТВОРЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ'

ОСОБЛИВОСТІ ВЕНЧУРНОГО ФІНАНСУВАННЯ ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В УМОВАХ СТВОРЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
89
8
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ВЕНЧУРНЕ ФіНАНСУВАННЯ / ЕКОНОМіЧНИЙ РАЙОН / іНСТИТУТИ СПіЛЬНОГО іНВЕСТУВАННЯ / ЕКОСИСТЕМА / іННОВАЦіЙНЕ іНВЕСТУВАННЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Лях І.І.

Статтю присвячено оцінюванню стану регіональних венчурних фондів Придніпровського економічного району. Оскільки вони є основними інвесторами інноваційних підприємств, такі інститути необхідно розвивати не тільки у Центрально-Поліському економічному районі та Києві, але і в Придніпровському та інших. Доведено, що Україна більш активно виробляє інноваційну продукцію порівняно з рівнем активності інвестування в інновації. У сучасних умовах цей факт вказує на необхідність сприяння розвитку інституцій венчурного інвестування для забезпечення належного функціонування інноваційної екосистеми інвестування на регіональному рівні. Забезпечення інноваційного розвитку в регіонах не може бути обмежене інвестиціями в інновації чи закупівлею новітньої техніки і технологій. Має бути створено комплекс умов для здійснення ефективної інноваційної політики суб’єктів господарювання, розташованих у регіоні. Виявлено, що іноземні учасники венчурного бізнесу, як правило, інвестують в економічну діяльність на території Придніпровського економічного району тільки перші три-п’ять років на початку створення нової компанії. Це потребує збалансованих змін у науково-технічній, інноваційно-інвестиційній політиці, які необхідні для активізації інноваційної діяльності суб’єктів підприємництва, залучення інвестицій в усі сектори регіональної економіки. Незважаючи на суттєві зрушення законодавства вбік європейської практики, попереду все ще залишається складний шлях до поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Довгострокові зусилля, потрібні для активізації інновацій, обов'язково передбачають наявність сприятливого середовища як на національному, так і на регіональному рівнях. Пріоритетним й ефективним напрямом удосконалення інвестиційної політики є поступова успішна реалізація масштабних інвестиційних проєктів. Залучення на національний ринок впливових іноземних інвесторів і дієве підтримуюче супроводження таких проєктів сприятимуть поліпшенню іміджу України на світовому ринку капіталів, залученню довгострокових інвестицій.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

FEATURES OF VENTURE FINANCING OF THE PRYDNIPROVSKY ECONOMIC REGION UNDER CREATING OF AN ECOSYSTEM FOR INNOVATIVE INVESTMENT

The paper is devoted to the assessment of the condition of regional venture funds in the Prydniprovsky Economic Region. As they are the main investors of innovative enterprises, it is needed to be develop such institutions not only in the Central Polissya economic region with the capital of Ukraine, but also in the Prydniprovsky economic region as well in other economic regions. It is proved that Ukraine is more active in producing innovative products compared to the level of investing in innovation. In current conditions, this fact indicates the necessity of promoting the development of venture investment institutions to ensure the proper functioning of an ecosystem for innovative investing on the regional level. Ensuring the innovative development in the regions cannot be limited by investments in innovation or by procurements of the modern equipment and technologies, but a set of conditions must be created for an effective innovation policy of economic entities located in the region...The paper is devoted to the assessment of the condition of regional venture funds in the Prydniprovsky Economic Region. As they are the main investors of innovative enterprises, it is needed to be develop such institutions not only in the Central Polissya economic region with the capital of Ukraine, but also in the Prydniprovsky economic region as well in other economic regions. It is proved that Ukraine is more active in producing innovative products compared to the level of investing in innovation. In current conditions, this fact indicates the necessity of promoting the development of venture investment institutions to ensure the proper functioning of an ecosystem for innovative investing on the regional level. Ensuring the innovative development in the regions cannot be limited by investments in innovation or by procurements of the modern equipment and technologies, but a set of conditions must be created for an effective innovation policy of economic entities located in the region. The analysis showed that foreign venturers usually invest in economic activities in the Prydniprovsky economic district only for the first three to five years at the beginning of new company incipience. This requires balanced changes in in such policies as for science and technology, innovation and investment, which are necessary to intensify the innovative activities of business entities, attracting investment in all sectors of the regional economy. Despite significant changes in legislation towards European practice, there is still a long and difficult way to go before the investment climate in Ukraine warms up. The long-term efforts required by innovation activating necessarily involve a favourable environment at both the national and regional levels. The priority and effective direction of investment policy improvement is the gradual successful implementation of large-scale investment projects. Attracting influential foreign investors to the Ukrainian market and effectively supporting such projects will help improve Ukraine's image in the global capital market and attract long-term investments.

Текст научной работы на тему «ОСОБЛИВОСТІ ВЕНЧУРНОГО ФІНАНСУВАННЯ ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В УМОВАХ СТВОРЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ»

DOI: https://doi. org/10.37405/2221-1187.2020.184-203

I.I. Лях, головний eKOHOMicm ORCID 0000-0003-0568-1549 e-mail: iilyakh@ukr.net,

1нститут економши npoMu^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв

ОСОБЛИВОСТ1 ВЕНЧУРНОГО Ф1НАНСУВАННЯ ПРИДНШРОВСЬКОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РАЙОНУ В УМОВАХ СТВОРЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ШНОВАЦШНОГО 1НВЕСТУВАННЯ 1

Зпдно з показниками мiжнародних рейтингових агентств ш-вестицшна привабливiсть Укра!ни зростае. Сьогоднi залученню iнвестицiй у довготривалi проекти заважають такi процеси, як ко-рупщя, нестабiльнiсть валюти, адмiнiстративний тиск, мшливють законодавства. Незважаючи на суттевi зрушення в законодавствi убiк европейсько! практики, попереду все ще залишаеться довгий i складний шлях до полшшення iнвестицiйного клiмату в Укра!ш.

Прюритетним й ефективним напрямом удосконалення швес-тицшно! полiтики е поступова устшна реалiзацiя масштабних ш-вестицiйних проекпв. Залучення на нацiональний ринок впливових iноземних iнвесторiв i дiеве шдтримуюче супроводження таких проектiв сприятиме покращенню iмiджу Укра!ни на свiтовому ринку капiталiв та залученню довгострокових швестицш.

Свiтовий досвiд свiдчить про важливу роль венчурного кат-талу у фшансуванш швестицшних проектiв. Венчурнi швестици на-самперед розглядаються в менеджмент як ефективний стратепч-ний чинник шдвищення конкурентоспроможностi та розвитку шд-приемства або запуску нового бiзнесу. Практика використання венчурного кашталу для розвитку економiки Укра!ни тшьки розпочи-наеться. Зусилля пiдприемцiв, уряду, громадських органiзацiй поки що не дають значних позитивних результатiв у розвитку мехашзму венчурного фiнансування. Одшею з причин тако! ситуацп можна

1 Статтю пiдготовлено в рамках виконання науково-техшчного проекту «Концепщя шституцшного забезпечення формування шновацшно! екосис-теми в еконо]шчних районах (на прикладi Приднiпровського економiчного району)» (номери держреестрацп 0120U100941, 0120U100989).

© I.I. Лях, 2020

назвати недостатне вивчення природи, механiзму створення i вико-ристання нацiонального венчурного кашталу.

Регiональне розмаггтя економiки Укра1ни представляе уш-кальнi суб'ектнi та ресурсш можливостi для забезпечення шнова-цiйного розвитку И регiонiв. У той же час рiзнi рiвнi розвитку ре-гiонiв та 1х специфiчний ресурсний потенцiал спричиняють необ-хiднiсть створення таких механiзмiв й шстшупв iнвестування, якi працюватимуть на формування синергетичного ефекту в масштабах уие! кра1ни в рамках загально! стратеги становлення екосистеми iнновацiйного швестування.

Сучасний стан венчурного iнвестування в Укра1ш та особли-востi його розвитку на основi свiтових тенденцш висвiтлено в роботах таких учених, як М. Петрюк, З. Мацук, Л. Дiденко, А. Ватоян

С1-3].

1нтереси науковцiв у межах дослщження проблем функщону-вання екосистеми шновацшного iнвестування зосередженi на: особливостях венчурного фшансування, якi полягають у готовност фiнансувати високоризиковi проекти в перспективних галузях, не-достатньому рiвнi дохiдностi на вкладений капiтал, слабкому розвитку венчурних шстшупв [4]; !х аналiзi на прикладi Придшпров-ського економiчного району на предмет наявносп, достатностi та якостi для формування цшсних працюючих регiональних шнова-цiйних екосистем на рiвнi областей та економiчного району [5]; ви-значеннi залежностi iнституцiонального забезпечення формування шновацшно! екосистеми вiд того, на який тип та вид шновацш на-цiленi провiднi види економiчно! дiяльностi, якi розвиваються в об-меженому географiчному просторi та реалiзують локальнi шнова-цiйнi процеси [6]. Фахiвцi розглядають важливi питання забезпечення формування шновацшно! екосистеми, 11 структурних елемен-тiв.

Однак, незважаючи на чималу кiлькiсть наукових праць, за-лишаеться потреба в обгрунтуванш умов функцiонування венчурних фондiв в екосистемi iнновацiйного iнвестування, а також аналiзi iнститутiв спiльного швестування на предмет !х наявностi, достатносп на прикладi Приднiпровського економiчного району. Зокрема, необхвдним е виокремлення основних причин стримано! дiяльностi цих шстшупв у сферi iнновацiй i шляхiв !х усунення.

Мета статтг - визначити, якi венчурнi фонди за останш роки дiстали усшшного розвитку у Приднiпровському економiч-ному райош, а також притаманнi 1м особливостi; проаналiзувати

умови розвитку венчурного фшансування, необхщш для забезпечення екосистеми шновацшного швестування району.

У процес дослщження ринку венчурного кашталу краши та венчурного фшансування використано методи анатзу i синтезу, ло-гiчного узагальнення, системного шдходу, спецiальнi методи в еко-номiцi - економiко-статистичного аналiзу, групування, порiвняння та спостереження. Оскiльки не юнуе едино! бази статистичних да-них, основними джерелами iнформацiï стали даш: Державно! служби статистики Украши; Головного управлiння статистики Днiпропетровськоï, Запорiзькоï та Кiровоградськоï областей за пе-рiод 2017-2019 рр.; Украïнськоï асощаци iнвестицiйного бiзнесу (UAIB); Украшсько1' асощаци венчурного та приватного кашталу (UVCA), що характеризують дiяльнiсть регiональних венчурних фондiв Приднiпровського економiчного району (ПЕР), штенсив-нiсть й ефективнiсть функщонування iнститутiв спiльного швесту-вання на територи ПЕР, а також статистичш данi окремих венчурних фондiв.

В iндустрiально розвинутих европейських крашах венчурний механiзм розглядають як важливу складову нацiональноï шновацшно!' системи та прагнуть до його бшьшого поширення в економiцi. Про це свщчить той факт, що уряди цих краш продовжують прий-мати спещальш програми з пiдтримки суб'екпв венчурного шдпри-емництва. Використання ризикового венчурного швестування в умовах побудови шновацшно-швестицшно1' моделi розвитку нащо-нально1' економiки при обмежених коштах сприятиме активiзацiï науково-технiчноï та iнновацiйноï дiяльностi, структурнiй транс-формацiï економiки, створенню додаткових робочих мiсць тощо.

Одшею зi складових нацiональноï iнновацiйноï системи Украши в умовах сталого розвитку краши, що виконуе функци тд-тримки розвитку новаторських технолопчних компанiй, е iнститути венчурного швестування. Переваги венчурного швестування як головного джерела фшансування у сферi малого та середнього шновацшного бiзнесу полягають у тому, що тдприемства, яю розвива-ються, можуть отримати швестицп тодi, коли iншi фiнансовi джерела утримуються вщ ризикованих капiталовкладень.

В умовах нестабшьносп економiки в Украïнi ще не сформо-ванi умови для розвитку шституцш венчурного iнвестування, якi в бшьшост економiчно розвинутих европейських краш вважаються одними з найефективнiших шструменпв забезпечення упровад-ження iнновацiй, залучення iнвестицiй в iнновацiйну сферу.

Вщповщно до Глобaльного iндeкcy iнновaцiй (Г11), який e peзyльтaтом cпiльноï cпiвпpaцi Kоpнeльcького yнiвepcитeтy, INSEAD, Вcecвiтньоï оpгaнiзaцiï iнтeлeктyaльноï влacноcтi (ВО1В) тa cпeцiaлiзовaного aгeнтcтвa ООН, визнaчeно, що iнновaцiï - цe ключовa pyшiйнa craa eкономiчного розвитку. 3a оcтaннe дecяти-лiття riI зapeкомeндyвaв ceбe як «iнcтpyмeнт дш» для кpaïн, яю включaють його y cвоï iнновaцiйнi пpогpaми. Г11 мae нa мeтi роз-крити бaгaтовимipнi acпeкти iнновaцiй, якi оxоплюють близько 130 eкономiк. Iндeкc e покaзником iнновaцiйниx можливоегей тa peзyльтaтiв cвiтовоï eкономiки. Вш вимipюe iнновaцiï нa оcновi критерпв, якi включaють ycтaнови, людcький Raneara i доотд-жeння, iнфpacтpyктypy, кpeдит, iнвecтицiï, зв'язки; cтвоpeння, по-глишння тa pозповcюджeння знaнь; твоpчi peзyльтaти [7].

У тaбл. 1 нaвeдeно мicця, якi поciлa Укpaïнa в мiжнapодномy peйтингy y 2017-2019 pp. зa Глобaльним iндeкcом iнновaцiй.

Таблиця 1

Мкця, якi посiла УкраТна в мiжнаpодному рейтингу

«Глобальний шдекс шновацш» у 2017-2019 pp. _

Покaзник 2017 2018 2019

Глобaльний ^e^ iнновaцiй 50 47 43

Iнновaцiйнi вxоди (iнновaцiйнi imedM^'i) 77 75 82

Iнновaцiйнi peзyльrarи (iнновaцiйнa продукщя) 40 35 36

Джерело: cклaдeно зa [8].

Укpaïнa мae бiльш eфeктивнi покaзники щодо iнновaцiйниx peзyльтaтiв, нiж вxiднi:

1) 82 мювд зa обcягом i^eci^m в iнновaцiï y 2019 р., що гipшe поpiвняно з 2017 !a 2018 pp.;

2) 36 мювд зa iнновaцiйними peзyльтaтaми y 2019 р. Ця пози-цiя гipшa, нiж минулого року, aлe кpaщa поpiвняно з 2017 р.

Дaнi тaбл. 1 cвiдчaть про взaeмозв'язок мiж iнновaцiйними вxодaми тa iнновaцiйними peзyльтaтaми, тобто нaцiонaльнa eraro-м^ пepeтвоpилa iнновaцiйнi вклaди нa iнновaцiйнi peзyльтaти.

Отжe, Укpaïнa бiльш ^тибно виpобляe iнновaцiйнy продук-цiю поpiвняно з piвнeм aктивноcтi iнвecтyвaння в iнновaцiï. У cy-чacниx yмовax цeй фaкт вкaзye нa нeобxiднicть cпpияння розвитку iнcтитyтiв вeнчypного iнвecтyвaння для зaбeзпeчeння нaлeжного фyнкцiонyвaння iнновaцiйноï eкоcиcтeми iнвecтyвaння нa peгiонa-льному piвнi.

Сшвробнництво держави в рамках Угоди про асощащю мiж Украшою та €С надае нового iмпульсу iнновацiйним зрушенням у вiтчизняному промисловому секторi завдяки розширенню можли-востей участi в програмах науково-технiчного розвитку СС та И ш-теграци до Свропейського дослщницького спiвтовариства. Ре-сурсне забезпечення iнновацiйного розвитку в Укра1ш значно по-ступаеться провiдним крашам свну, у яких позици в рейтингах про-тягом останнiх трьох роюв е найвищими (США, Канада, 1зра1ль). Нестабiльнiсть венчурного iнвестування мае негативш наслiдки на-вiть у розвинутих крашах, за рахунок яких, наприклад, Швецiя та Фiнляндiя не змогли утримати позищю лiдерства у 2014-2016 рр.

Слiд звернути увагу на те, що у 2019 р. лщерсью позици здала i Францiя, яка мiцно тримала 1х до цього часу. Дуже рiзкий стрибок вiдбувся в 1сланди - у 2019 р. майже втричi порiвняно з попереднiм роком (табл. 2).

Таблиця 2

Мкця, як посiли пров1дн1 краТни свiту та УкраТна за показни-ком «угоди з венчурним кашталом» у мiжнародному рейтингу

«Глобальний iндекс шновацш» у 2017-2019 рр.

Кра1на 2017 2018 2019

США 1 1 1

Франщя 1 1 5

Канада 1 1 1

Фшлянд1я 5 7 11

1зра1ль 1 1 3

Швещя 8 8 8

Великобриташя 7 5 4

1сланд1я 9 21 6

Люксембург 13 11 8

Сшгапур 14 14 7

Дашя 6 9 9

Швейцар1я 10 13 10

Кдерланди 11 10 18

Украта 75 79 62

Джерело: складено за [7; 10; 11].

Отже, протягом 2017-2019 рр. Украша, яка тшьки в останнi роки почала стрiмко розвивати ринок венчурних iнвестицiй, мала негативну тенденцiю розвитку венчурного бiзнесу. Так, за показни-ком «угоди з венчурним кашталом» у щорiчному мiжнародному

рейтингу «Глобальний шдекс шновацш» Украша демонструе нега-тивну тенденцiю у 2017-2018 рр.: у 2017 р. - 75 мюце, а у 2018 р. -уже 79. Але дещо полшшилася ситуацiя за цим показником у 2019 р. - у 1,2 раза порiвняно з 2018 р. [12].

У результат анатзу венчурних угод компанiями з управлшня активами серед iнститутiв спшьного iнвестування (ICI) встанов-лено, що поширеними галузями вкладення венчурного кашталу в Украïнi е будiвництво, торпвля, готельний i туристичний бiзнес, переробка сшьгосппродукци, фiнансовi послуги, страхування, ш-форматизацiя, видавнича дiяльнiсть. Активи вкладаються здебшь-шого у середньоризиковi швестицшш проекти з диверсифiкацiею своïх ризиюв.

Iндустрiя венчурного капiталу зародилася в шслявоенш роки у США i в загальних рисах остаточно сформувалася до 60-х рокiв ХХ ст. Багато з вщомих й усшшних компанiй, таких як Apple, Google, Microsoft, Cisco, Intel, Hewlett Packard, розпочали свое юну-вання завдяки венчурним iнвестицiям. Система венчурного швесту-вання за кордоном добре розвинута i користуеться пiдтримкою з боку рiзних структур - вiд великих корпорацш до пенсiйних фондiв.

В Украш точкою вiдлiку венчурноï iндустрiï прийнято вва-жати останне десятилотя ХХ ст. Причому першi кроки щодо вико-ристання принципiв венчурного бiзнесу були здiйсненi не у сферi фiнансування iнновацiйних проектiв, а шд час економiчних реформ за переходу на новi органiзацiйно-правовi форми шдприемницько1' дiяльностi.

За визначенням Свропейсько1' асоцiацiï приватного та венчурного кашталу, венчурний капiтал - це кошти професiйних учас-никiв ринку, що швестуються спiльно з шдприемницькими кош-тами для фiнансування початкових стадш дiяльностi пiдприемства або на еташ його активного розвитку [13].

Нестабшьшсть законодавчого та нормативно-правового поля не створюе належних стимулiв для шновацшно1' дiяльностi та не сприяе спрямуванню iнвестицiй в iнновацiйний процес i високотех-нологiчнi виробництва. Характерною особливютю для вiтчизняноï практики е наявшсть численних законiв, пiдзаконних акпв та iнших документiв, що регламентують методи i важелi здiйснення еконо-мiчноï дiяльностi, якi не пов'язаш мiж собою в едину систему i не спрямоваш на реалiзацiю едино1' економiчноï полiтики, соцiально-економiчнi програми.

У сучасних умовах у Стратеги розвитку сфери шновацшно1' дiяльностi на перiод до 2030 року зазначено, що до структурних еле-

менпв нащонально! шновацшно! екосистеми вiдносять iнвесторiв, якi не беруть безпосередньо! участ в операцiйнiй дiяльностi, але ф> нансують И за рахунок власних коштiв чи здiйснюють управлiння фондами. Визначено, що проблемою функцiонування нащонально! шновацшно! екосистеми е недостатнiй розвиток венчурного фшан-сування в Укра!ш та правовий захист власностi шоземних швесто-рiв [14].

Невiдкладного виршення потребують проблеми щодо стиму-лювання дiяльностi венчурного бiзнесу, вкрай необхщного для за-безпечення iснування екосистеми шноващйного iнвестування на нацiональному та регюнальному рiвнях.

Деякi сучаснi тенденщ! iнвестицiйного законодавства позитивно впливають на iнвестицiйну привабливiсть Укра!ни. Серед ключових потреб iнвестицiйного середовища та стимулювання розвитку венчурного бiзнесу слщ вiдзначити такi: внесення змiн до антикорупщйного законодавства; захист прав та штерешв швес-тора; зменшення валютних ризикiв; спрощення процесiв вiдкриття та закриття бiзнесу; удосконалення механiзмiв захисту права влас-ностi iноземних iнвесторiв та iн.

Стан ринку венчурного швестування у Приднтровському економiчному район

Проаналiзуемо стан венчурного фшансування екосистеми шноващйного швестування на прикладi Придшпровського еконо-мiчного району, до складу якого входять Дшпропетровська, Запор> зька та Юровоградська областi, на предмет створення вщповщних умов для функщонування iнститутiв спiльного iнвестування, що сприятиме полiпшенню iнвестицiйно! привабливостi територiй для зовшшшх iнвесторiв, а також формуванню «точок дотику» бiзнесу та громад, локально! iдентичностi бiзнесу.

Сектор управлшня активами в Укра!нi, зокрема шститу^в спiльного iнвестування, у 2019 р. продовжував здебшьшого зрос-тати кшьюсно i вартiсно, попри незначне скорочення кшькоси ком-панiй з управлшня активами (КУА) наприкшщ року (табл. 3). У цей час, всупереч с^мкому припливу кашталу на мiжнародних ринках, укра!нськi iнвестицiйнi фонди перебували у пошуку дохiдностi, а швестори загалом усе бiльше переключали свою увагу на 1С1 з при-ватним розмiщенням, що iнвестують в активи поза фондовим ринком. Основними активними вкладниками 1С1 були iндивiдуальнi iн-вестори, а також мiсцевi корпоративнi учасники, якi продовжували нарощувати сво! кошти у фондах - переважно венчурних.

Таблиця 3

Регшнальний розподш компанiй з управлшня активами венчурних фонд1в, шститу^в спiльного iнвестування та ïx актив1в в управлiннi Приднiпровського eK0H0MÏ4H0r0

району (станом на 31.12.2019 р.), % до пщсумку

№ з/п Область КУА ICI Активи в управ-лшш Венчу-рш фонди Недержа-вш фонди

1 Дшпропетровська 6,57 6,02 5,79 6,86 3,39

2 Запорiзька 1,38 1,89 1,97 1,69 0

3 Юровоградська 0,69 0,14 0,24 0,16 0

Придншровський еконсишчний район, усього 8,64 8,05 8,00 9,71 3,39

4 Донецька 1,73 1,28 0,65 0,97 3,39

5 Львiвська 3,46 5,61 5,18 6,48 3,39

6 Одеська 2,42 0,88 0,54 0,49 0

7 Хармвська 6,57 5,95 3,96 6,22 3,39

8 Iвано-Франкiвська 1,73 3,18 0,45 3,40 5,08

9 м. Кшв та Кшвська область 71,28 73,36 80,79 72,19 76,28

10 tami 4,15 1,69 0,43 1,54 5,08

Украша, усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Джерело: складено за [15; 16].

В Укра1ш тривае реформа децентралiзацiï сектору управлiння активами. Даш табл. 3 щодо функцюнування iнститутiв швесту-вання по репонах Украïни свiдчать, що:

у 2019 р. за кшьюстю КУА, яю управляють активами венчурних та недержавних фондiв (майже 8,64%); ICI, до яких належать пайовi швестицшш фонди i корпоративнi iнвестицiйнi фонди (8,05%); венчурних фондiв (9,71%) питома вага Придншровського економiчного району е значною, але поступаеться тiльки м. Киеву та Кшвськш областi (71,3; 73,4; 72,2% вщповщно);

частка недержавних фоцщв е значно меншою - лише 3,39%, де Дшпропетровська область разом iз трьома iншими (Донецькою, Львiвською та Харкiвською) подiляе трете мюце пiсля м. Киева та Кшвсь^' областi, а також 1вано-Франювсько].'.

Таким чином, концентрацiя iнститутiв сшльного швесту-вання у Приднiпровському економiчному районi мае значну вагу серед ушх регiонiв краïни, але його частка за показником питомоï ваги венчурних фоцщв майже у 8 разiв поступаеться столицi та Кшвськш област, якi розташоваш у Центрально-Полiському економiч-ному райош Украïни, де, як i рашше, тривае зростання рiвня кон-центраци фондiв венчурного бiзнесу.

На думку зарубiжних науковцiв, iснуе залежнiсть мiж шдви-щенням iнновацiйноï активностi в регюш та доступнiстю венчур-

ного кашталу. Так, дослщження, що проводяться у США -«бать-кiвщинi венчурного 6i3Hecy», свiдчать, що венчурний каштал мае велике значення для комерщалiзащl технологiй у тих регiонах, де вш е найбiльш доступним [17].

Сьогодш у Приднiпровськомy економiчномy райош учасни-ками ринку венчурного швестування е компани з yправлiння активами, яю були заснованi у 2006-2016 рр. Головною метою таких су-часних компанш е забезпечення стабiльного фyнкцiонyвання i по-дальшого розвитку ринку капiталy в Укра1ш, залучення та ефек-тивне розмщення фiнансових ресyрсiв iнвесторiв, сприяння розвитку ринкових вщносин на нащональному, регiональномy, а також локальному ринках, дотримання економiчних i соцiальних штерешв сво1х клiентiв й одержання вщповщного прибутку. Основним видом дiяльностi вшх аналiзованих компанiй е ефективне управлшня активами шституцшних iнвесторiв (шститу^в спiльного iнвестyвання як пайових, так i корпоративних iнвестицiйних фондiв), недержав-них пенсiйних фондiв, страхових компанш. 1нститут спiльного ш-вестування - це нова можливють для украшського iнвестора вкла-дення сво1х заощаджень з метою 1х приросту, а також альтернатива звичним банювським вкладам.

Венчурний швестицшний фонд являе собою корпоративний або пайовий швестицшний фонд, активи якого складаються бшьш шж на 50% з корпоративних прав i цiнних паперiв. Активи фонду можуть наростати з нерухомосп, боргових зобов'язань пiдприемств, векселiв, корпоративнi права яких належать венчурному фонду.

Основними «гравцями» на венчурному ринку швестування у Придншровському економiчномy районi е (табл. 4):

у Дншропетровськш обласп - 18 КУА, до складу яких вхо-дять 84 венчурних фонди та 7 невенчурних;

у Запорiзькiй областi - 4 КУА, до складу яких входить 31 венчурний фонд;

у Юровоградськш област - 2 КУА, до складу яких входять 2 венчурних фонди.

Отже, декшька фоцщв економiчного району (7 венчурних фондiв) лiквiдовано, перереестровано або припинена 1х дiяльнiсть. На розгщщ у Господарчому сyдi Украши перебувають справи чотирьох венчурних фондiв.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

У Днiпропетровськiй областi у ТОВ «КУА «АУРУМ» трива-ють сyдовi справи щодо аналiзy можливих афшйованих зв'язкiв по засновниках i бенефщарах; можливого зв'язку з компанiями, як

Учасники ринку управлшня активами у Придншровському eKOHOMi4HOMy район!_

Компани з управлшня активами Вен-чурш фонди Невенчурш фонди

Дшпропетровсъка область

ТОВ КУА «Альтус ассетс акивтс» 16 -

ТОВ «КУА «АДВАИТА» 2 -

ТОВ «КУА «Академ1я 1нвестментс» 2 1

ТОВ «КУА «АКТИВ 1НВЕСТ» 10 -

ТОВ «КУА «АРБ 1НВЕСТМЕНС» 12 -

ТОВ «КУА «АУРУМ» 2 -

ТОВ «КУА «ГРАНД ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» 1 -

ТОВ КУА «ДЕЛЬТА» 3 -

ТОВ «КУА «ЛОГОС-КАШТАЛ» 2 -

ТОВ «КУА «ПРАИМ ессетс МЕНЕДЖМЕНТ» - -

ТОВ «КУА «ПФМ» 2 1

ТОВ «КУА «ФАИНЕНШЛ РЕСОРС МЕНЕДЖ-

МЕНТ» 4 -

ТОВ «КУА «Фшансовий вектор» 3 1

ТОВ «КУА «Ф1нансовий кап1тал» 14 -

ТОВ «КУА «Фшгрш» 8 3

ТОВ «КУА «ХЕДЖ 1НВЕСТ» 1 -

ТОВ «КУА «Щмеконшвест» 5 -

ТОВ «КУА «Фштехнологп» 3 1

3anopi3bKa область

ЗАТ «КУА «Славутич-1нвест» 21 -

ТОВ «КУА «1НВЕСТГРУП» 1 -

ТОВ «КУА «Стандарт 1нвест» 1 -

ТОВ «КУА «Украшський каттал» 6 -

Кровоградсъка область

ТОВ «КУА «АГРО СИСТЕМА» 1 -

ТОВ «КУА «Партнер-1нвест» 1 -

мають кримiнальнi справи (ця шформащя перебувае в загальному доступi).

Основними видами дiяльностi КУА на територи Придишров-ського економiчного району у вшх областях, за рахунок яких вщбу-ваеться кiлькiсний вплив фшансових активiв на суспiльне вироб-ництво та яю мобiлiзуються, розподiляються за допомогою шститу-тiв спiльного швестування, а також несуть основний тягар при ви-конаннi iнвестицiйних ршень, е такi:

66.30 Управлiння фондами;

64.20 Дiяльнiсть холдингових компанiй;

64.30 Трасти, фонди та подiбнi фiнансовi суб'екти;

65.30 Недержавне пенсiйне забезпечення;

68.20 Надання в оренду й експлуатащю власного чи орендо-ваного нерухомого майна;

70.22 Консультування з питань комерцшно! дiяльностi й уп-равлiння.

Аналiз венчурних компанiй з управлшня активами серед ш-ститутв спiльного iнвестування доводить, що венчурш фонди практично не вкладають кошти у високотехнологiчнi галузi, за винятком деяких напрямiв фiнансових послуг й 1КТ. Найпоширенiшi випадки надання фшансово! пiдтримки з боку венчурного кашталу у районi стосуються таких вцщв економiчноl дiяльностi: будiвництво, тор-гiвля, готельний i туристичний бiзнес, переробка сшьгосппродукци, страхування, видавнича дiяльнiсть.

У Приднiпровському економiчному районi за вартютю чис-тих активiв (ВЧА) лщируе ТОВ КУА «Альтус ассетс акпвтс» (2,66%), що здiйснюe свою дiяльнiсть у Днiпропетровськiй областi. Компашя, яка посiла друге мiсце, розташована в Запорiзькiй об-ластi - ТОВ «КУА «Украшський капiтал» (1,84%) (табл. 5). Компа-ни Юровоградсько! областi мають дуже слабкi позици, хоча i здшс-нюють свою дiяльнiсть з 2015 р., як i лiдери iнвестицiйного ринку.

Таблиця 5

Регшнальний розподiл компанiй з управлшня активами за вартктю чистих актив1в у Приднiпровському eKOHOMi4HOMy

районi станом на 31. 12.2019 р.

Компани з управлiння активами Дата реестраци Вартють чистих ап™в, тис. грн Частка чистих ага^в на ринку 1С1, % Рейтинг КАУ за ВЧА

1 2 3 4 5

Дтпропетровська область

ТОВ «КУА «Альтус ассетс агпвтс» 09.11.2015 5 946 141,0 2,66 1

ТОВ «КУА «АДВАИТА» 07.10.2014 927176,0 0,42 7

ТОВ «КУА «Академiя 1нвестментс» 11.07.2012 13010,0 0,01 24

ТОВ «КУА «АКТИВ 1НВЕСТ» 29.04.2015 298097,0 0,10 17

ТОВ «КУА «АРБ 1НВЕСТМЕНС» 29.04.2013 213155,0 0,09 18

ТОВ «КУА «АУРУМ» 20.07.2015 53396,0 0,02 23

ТОВ «КУА «ГРАНД ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» 24.05.2007 273600,0 0,12 15

ТОВ КУА «ДЕЛЬТА» 16.02.2016 283 817,0 0,14 13

ТОВ «КУА «ЛОГОС-КАП1ТАЛ» 18.08.2008 271 245,0 0,12 16

ТОВ «КУА «ПРАИМ ессетс МЕНЕДЖМЕНТ» 10.08.2013 1 568 889,0 0,70 6

ТОВ «КУА «ПФМ» 12.12.2006 871 523,0 0,37 8

1 2 3 4 5

ТОВ «КУА «ФАИНЕНШЛ РЕСОРС МЕНЕДЖМЕНТ» 06.08.2007 323 230,0 0,14 14

ТОВ «КУА «Фшансовий вектор» 17.04.2012 158 610,0 0,07 20

ТОВ «КУА «Ф1нансовий капiтал» 25.09.2015 803 935,0 0,36 9

ТОВ «КУА «Фшгрш» 12.12.2007 2357857,0 1,06 3

ТОВ «КУА «ХЕДЖ 1НВЕСТ» 19.06.2007 42 696,0 0,02 22

ТОВ «КУА «ЩМЕКОНШВЕСТ» 13.02.2012 151 446,0 0,07 21

ТОВ «КУА «Фштехнологи» 26.01.2016 1 731 937,0 0,78 5

Запор1зька область

ЗАТ «КУА «Славутич-1нвест» 11.06.2015 2 226 082,0 1,00 4

ТОВ «КУА «1НВЕСТГРУП» 22.12.2015 479 927,0 0,22 12

ТОВ «КУА «Стандарт 1нвест» 15.11.2012 74975,0 0,33 10

ТОВ «КУА «Украшський каштал» 09.06.2015 4 109 499,0 1,84 2

Кгровоградська область

ПВНЗ1Ф «АГРОФОНД» 01.10.2015 669 136,0 0,30 11

ЗПНВ1Ф «Партнер-Фонд» 30.01.2015 194 427,0 0,09 19

У 2019 р. найбшьшими за вартютю чистих aKrnBiB були вен-чурш регiональнi фонди, яК зосередженi в Днiпропетровськiй i За-порiзьких областях (табл. 6):

1. 2.

ПЗВН1Ф «Прем'ер каттал»

ЗНВП1Ф «Альтус-Каскад»

4 091 101,0 тис. грн 2 703 134,0 тис. грн

3. ПВНЗ1Ф «Концепт» 1 731 937,0 тис. грн

4. ЗНВК1Ф «1нноващя» 1 459 539,0 тис. грн

5.

АТ «ЗНВК1Ф «Технологи»

988 973,0 тис. грн

ТОВ «КУА «Украшський капiтал» ТОВ «КУА «Альтус ассетс актiвiтiс» ТОВ «Ф^ехноло-гп»

ТОВ «КУА «Фшг-рiн»

ТОВ «КУА «Альтус ассетс актiвiтiс»

Таким чином, великим гравцем серед ддачих венчурних фон-дiв району е Запорiзька область, у якiй здiйснюe активну венчурну дiяльнiсть ПЗВН1Ф «Прем'ер каттал», а управляе 11 активами ТОВ «КУА «Украшський капiтал». Частка вартост чистих активiв цього венчурного фонду yдвiчi перевищуе частку ЗНВП1Ф «Альтус-Каскад», який належить до Дшпропетровсько! областi. Ця ситyацiя обумовлена сформованим шституцшним середовищем, фшансо-вою та шновацшно-швестицшною полiтикою регюнально! влади. Уш областi Приднiпровського економiчного району мають значний потенцiал у розвитку екосистеми шновацшного iнвестyвання.

Основш гравщ у венчурному бiзнесi - компанп з управлшня активами за вартктю чистих актив1в у Приднiпровському _економiчному район! (2017-2019 рр.)_

Венчурний фонд Вартiсть чистих ап™в, тис. грн КУА

2017 2018 2019

1 2 3 4 5

Дтпропетровська область

АТ «ЗНВК1Ф «Бо-носкггум» 70 365,0 104 387,0 213 071,0 ТОВ «КУА «Альтус ассетс агпвтс»

АТ «ЗНВК1Ф «Технологи» 294 452,0 665 260,0 988 973,0 ТОВ «КУА «Альтус ассетс агпвтс»

НВП1Ф «888 1нвест» 248000,0 281763,0 281 255,0 ТОВ «КУА «Альтус ассетс агпвтс»

ЗНВП1Ф «Альтус-К» 693416,0 795882,0 851 173,0 ТОВ «КУА «Альтус ассетс акпвтс»

ЗНВП1Ф «Альтус-Каскад» 1478167,0 1924077,0 2 703 134,0 ТОВ «КУА «Альтус ассетс агпвтс»

ПАТ «ЗНВК1Ф «Транс Експрес Капiтал» 146841,0 151416,0 196 892,0 ТОВ «КУА «Альтус ассетс агпвтс»

ПАТ »ЗНВК1Ф «КОМ1Н-МЕТКЕП1ТАЛ» 628 662,0 513 661,0 577 599.0 ТОВ «КУА «АДВАЙТА»

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ПАТ «ЗНВК1Ф «СЛАВБУД» 659797,0 568 479,0 349577,0 ТОВ «КУА «АДВАЙТА»

ЗНВП1Ф «Гранд 1нвест» 0 271051,0 273600,0 ТОВ «КУА «ГРАНД ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ»

ПЗНВ1Ф «Сшвдружшсть-2» 1 219 806,0 508 574,0 274 162,0 ТОВ «КУА «ДЕЛЬТА»

ЗНВП1Ф «ЛОГОС» 212 363,0 263 871,0 269 270,0 ТОВ «КУА «ЛОГОС-КАП1ТАЛ»

АТ «ЗНВК1Ф «КАНДЕР» 730 426,0 905 935,0 787 540,0 ТОВ «КУА «ПРАЙМ ЕССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ»

ПАТ «ЗНВК1Ф «ПРИНЦИПАЛ» 311 732 318 443,0 296 027,0 ТОВ «КУА «ПРАЙМ ЕССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ»

ПАТ «ЗНВК1Ф «ТЕЛОР» 378 663,0 391 949 380 779,0 ТОВ «КУА «ПРАЙМ ЕССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ»

ЗНВП1Ф «ПФМ-Капiтал» 698 865,0 792 780,0 767 632,0 ТОВ «КУА «ПФМ»

ЗНВП1Ф «ФРМ-ПРИБУ-ТОК» 254 498 232 677,0 290 340,0 ТОВ «КУА «ФАЙ-НЕНШЛ РЕСОРС МЕНЕДЖМЕНТ»

ПВ1Ф «Бест Фонд» 194 286,0 189 611,0 250 305,0 ТОВ «КУА «Фшансовий каштал»

ЗНВП1Ф «Фiнгрiн ф^ нанс» 709 928,0 752 691,0 780 231,0 ТОВ «КУА «Фшгрш»

ЗНВК1Ф «Iнновацiя» 1 413 310,0 1 486 651,0 1 459 539,0 ТОВ «КУА «Фшгрш»

ЗНВП1Ф «Щмеконтранс» 144 277 134 618,0 145 215,0 ТОВ «КУА «Щмеконш-вест»

ПВНЗ1Ф «Концепт» 2 598 246 1 838 505,0 1 731 937,0 ТОВ «Фштехнологп»

1 2 3 4 5

Запор1зька область

ПВ1ФНЗ «Промисловий каштал» 609 748,0 802 287,0 944 930,0 ЗАТ «КУА «Славутич-1нвест»

ПВ1ФНЗ «Фондовий каш-тал» 203 687,0 255 609,0 207 941 ЗАТ «КУА «Славутич-1нвест»

ПВ1ФНЗ «¡нтершвест» 346 404,0 422 574,0 479 927,0 ТОВ «КУА «1НВЕСТ-ГРУП»

ПЗВН1Ф «Прем'ер каш-тал» 3 946 957,0 4 009 394,0 4 091 101,0 ТОВ КУА «Украшський каштал»

ПВНЗ1Ф «АГРОФОНД» 564 672,0 640 253,0 669 136,0 ТОВ «КУА «АГРОСИС-ТЕМА»

Кгровоградська область

ЗПНВ1Ф «Партнер-Фонд» 169 383,0 189 988,0 194 427,0 ТОВ «КУА «Партнер-1нвест»

Зютавлення даних, наведених у табл. 5 i 6, свщчить, що роз-виток венчурних iнвестицiйних фондiв по територи Украши дифе-ренцiйовано. Це пов'язано з проблемами, яю iснують у конкретному економiчному районi та на рiзних рiвнях господарювання, а саме:

нерозвинешсть регюнально! iнфраструктури, що забезпечуе появу нових iнновацiйних пiдприeмств;

вiдсутнiсть економiчних стимулiв для залучення прямих ш-вестицiй у високотехнологiчнi пiдприeмства;

низький авторитет шновацшно! шдприемницько! дiяльностi в област малого i середнього бiзнесу в окремих регiонах;

недостатня шформацшна пiдтримка венчурного бiзнесу; вiдсутнiсть квалiфiкованих керiвникiв венчурних фондiв; низький рiвень швестицшно! культури пiдприeмцiв. У результат аналiзу звiтностi щодо фiнансового аудиту венчурних фоцщв, якi перебувають в управлiннi компанiй, що здшсню-ють свою iнвестицiйну дiяльнiсть у райош, встановлено: тiльки д> ючi 14 венчурних фондiв мають у своему керiвництвi iноземних спiввласникiв фондiв (табл. 7). Так, спiввласниками й учасниками венчурного бiзнесу 4 КУА у Дшпропетровськш областi (ТОВ «КУА «Альтус ассетс акпвтс», ТОВ «КУА «АКТИВ 1НВЕСТ», ТОВ «КУА «ФАЙНЕНШЛ РЕСОРС МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «КУА «Фшгрш», ТОВ «КУА «Фштехнологи») е компани, зареестрованi на Кiпрi. У Запорiзькiй та Кiровоградськiй областях таких учасни-кiв немае. Також слiд тдкреслити, що iноземнi учасники венчурного бiзнесу, як правило, iнвестують в економiчну дiяльнiсть на територи Приднiпровського економiчного району тiльки першi три-п'ять рокiв на початку створення ново! компани.

1ноземш сшввласники фонд1в венчурного iнвестування у компан1ях з управлшня активами Придншровського _економiчного району (2019 р.)_

Венчурний фонд Компашя з управлшня активами Iноземнi сшввласники фонду

Дшпропетровська область

АТ «ЗНВК1Ф «Боносютум» ТОВ «КУА «Альтус ассетс акивтс» Noveroca enterprises limited, HiKocia, Kinp

АТ «ЗНВК1Ф «Технологй» ТОВ «КУА «Альтус ассетс акивтс» Licita tranding limited, HiKocia, Kinp

АТ «ЗНВК1Ф «Ушсон-Фшанс» ТОВ «КУА «Альтус ассетс акивтс» Descomo limited, HiKocia, Kinp

АТ «ЗНВК1Ф «Спектр-Фшанс» ТОВ «КУА «Альтус ассетс акивтс» Alsopa limited, HiKocia, Kinp

ПАТ «ЗНВК1Ф «Транс Експрес Ка-штал» ТОВ «КУА «Альтус ассетс акивтс» Tradish investments LTD, HiKocia, Kinp

ЗНВК1Ф «ВердЬ> ТОВ «КУА «АКТИВ 1НВЕСТ» Tradish investments LTD, HiKocia, Kinp

ЗНВП1Ф «ЕСТЕЙТ-Ф1НАНС» ТОВ «КУА «ФАЙ-НЕНШЛ РЕСОРС МЕНЕДЖМЕНТ» BIPCEH KOMMEPC HI-MITEfl, HiKocia, Kinp go 2019 p.

ЗНВП1Ф «ФРМ-ПРИБУТОК» ТОВ «КУА «ФАЙ-НЕНШЛ РЕСОРС МЕНЕДЖМЕНТ» BIPCEH KOMMEPC Hi-MITEfl, HiKocia, Kinp go 2019 p.

ЗНВП1Ф «ФРМ-СТАБ1ЛЬН1СТЬ» ТОВ «КУА «ФАЙ-НЕНШЛ РЕСОРС МЕНЕДЖМЕНТ» BIPCEH KOMMEPC ^IMITEfl, HiKocia, Kinp go 2019 p.

ЗНВП1Ф «ФРМ-СТРАТЕГ1Я» ТОВ «КУА «ФАЙ-НЕНШЛ РЕСОРС МЕНЕДЖМЕНТ» BIPCEH KOMMEPC ^IMITEfl, HiKocia, Kinp go 2019 p.

ЗНВШФ «Б1знес проект» ТОВ «КУА «Фшгрш» EgeHgop^ HiMiTeg, OniMn .fl^BennonMeHT, Kinp (2009-2013 pp.)

ПВНЗ1Ф «Фенкс» ТОВ «КУА «Фштехноло-rii'» OPO^O KOMMEPmiAH HIMtTEfl, Kinp, HiMacon

ПВНЗ1Ф «Концепт» ТОВ «КУА «Фштехноло-rii» OPO^O KOMMEPmiAH HIMITEfl, Kinp, HiMacon

ПАТ «ЗНВК1Ф «СМАРТ ДЕВЕЛОП-МЕНТ» ТОВ «КУА «Фштехноло-rii» OPO^O KOMMEPmiAH HIMtTEfl, Kinp, HiMacon

Слщ вщзначити, що компанп економ1чного району е дуже «молодими». Останш декiлька роюв стали поворотними як для ук-рашсько! економiки загалом, так для i'i екосистеми iнновацiйного iнвестування. Дослщження на основi збору й аналiзу шформаци про

стaн сeктopiв пpивaтнoгo тa вeнчypнoгo кaпiтaлy свiдчить, щo вщ-бyвaeться сгабшьне збiльшeння нaцioнaльнoгo pинкy iнвeстицiй. Heзвaжaючи нa зaпpoвaджeнi ypядoм кapaнтиннi oбмeжeння для 6o-poтьби з пaндeмieю COVID-19 в Укpaïнi, якi paзoм з iншими чинни-кaми с^ичинили знaчний eкoнoмiчний спaд y II квapтaлi 2020 p., спoстepiгaeться тенденщя пoмipнoгo тa eкстeнсивнoгo зpoстaння œ^ropy yпpaвлiння aктивaми, пepeвaжнo 3a paxyнoк aктивнoстi ш-вих фoндiв [18].

Висновки. Bстaнoвлeнo, щo всi oблaстi Пpиднiпpoвськoгo ето-нoмiчнoгo paйoнy (Днiпpoпeтpoвськa, Зaпopiзькa тa Kipoвoгpaд-ськa) мaють знaчний iнвeстицiйний пoтeнцiaл для poзвиткy етосис-теми iннoвaцiйнoгo iнвeстyвaння. Ця oбyмoвлeнo сфopмoвaним ш-ститyцiйним сepeдoвищeм, фiнaнсoвoю тa iннoвaцiйнo-iнвeстицiй-нoю пoлiтикoю peгioнaльнoï влaди. Oднaк iснyють пpoблeми y фopмyвaннi iннoвaцiйнo-iнвeстицiйнoï пpивaбливoстi peгioнiв, не-oбxiднoï для poзвиткy parö^.

Зaбeзпeчeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy в periornx не мoжe 6ути oбмeжeним швестищями в iннoвaцiï a6o зaкyпiвлeю нoвiтньoï тех-нiки i тexнoлoгiй - мae бути ствopeнo кoмплeкс yмoв для peaлiзaцiï eфeктивнoï iннoвaцiйнoï голники сyб'eктiв гoспoдapювaння, poзтa-шoвaниx y periom. Bстaнoвлeнo, щo 14 ддачих вeнчypниx фoндiв, якi здiйснюють свoю дiяльнiсть y Днiпpoпeтpoвськiй oблaстi, мaють y свoeмy кepiвництвi iнoзeмниx спiввлaсникiв. У Зaпopiзькiй тa Ki-poвoгpaдськiй oблaстяx тaкиx yчaсникiв нapaзi нeмae.

Bиявлeнo, щo iнoзeмнi yчaсники вeнчypнoгo бiзнeсy, як ^a-вилo, швестують в eкoнoмiчнy дiяльнiсть нa тepитopiï Пpиднiпpoв-ськoгo eкoнoмiчнoгo paйoнy тшьки пepшi тpи-п'ять poкiв нa го-чaткy ствopeння нoвoï кoмпaнiï. Це пoтpeбye збaлaнсoвaниx змiн y нayкoвo-тexнiчнiй, iннoвaцiйнo-iнвeстицiйнiй пoлiтицi, якi ^O6-хщш для aктивiзaцiï iннoвaцiйнoï дiяльнoстi суб'екпв гoспoдapю-вaння peгioнiв, зaлyчeння швестицш в yсi сeктopи peгioнaльнoï ето-нoмiки.

Haявнiсть вeнчypнoгo кaпiтaлy мae спpияти нayкoвцям y пo-шуку бiльш paдикaльниx iннoвaцiйниx шляxiв. Oблaстi, якi вxoдять дo склaдy Пpиднiпpoвськoгo eкoнoмiчнoгo paйoнy, тiльки б вигpaли вiд пpипливy вeнчypнoгo кaпiтaлy. 'Гому в дepжaвi тa peгioнax вгж-ливo зaпpoвaдити пoлiтикy зaлyчeння вeнчypнoгo кaпiтaлy для пiд-тpимки iннoвaцiй i пiдпpиeмництвa.

Дoвeдeнo, щo Укpaïнa бiльш aктивнo виpoбляe iннoвaцiйнy пpoдyкцiю пopiвнянo з piвнeм iнвeстyвaння в iннoвaцiï. У сyчaсниx

yмовax вдй фaкт вкaзye нa нeобxiднicть cпpияння pозвиткy шститу-цiй вeнчypного iнвecтyвaння для зaбeзпeчeння нaлeжного функщо-нyвaння iнновaцiйноï eкоcиcтeми iнвecтyвaння m peгiонaльномy piвнi.

Teндeнцiя pозвиткy peгiонaльниx вeнчypниx фондiв в Укpaïнi оpieнтовaнa тiльки нa пeвнi cyб'eкти, яю e лiдepaми зa ^^pm^-ними нaпpямaми eкономiки, дe i pозвивaeтьcя вeнчypний бiзнec, -м. Khíb i Kиïвcькa облacть, якi нaлeжaть до Цeнтpaльно-Полicького eкономiчного paйонy. Bони мaють пeвний доcвiд y peaлiзaцiï мexa-нiзмy вeнчypного iнвecтyвaння. кнуе виcокий cтyпiнь дифepeн-цiaцiï cyб'eктiв Укpaïни зa piвнeм iнвecтицiйноï пpивaбливоcтi, що cпpичинeно бaгaтьмa чинникaми: pecypcними, cиpовинними, тад-pовими, виpобничими, фiнaнcовими, piвнeм iнвecтицiйниx pизикiв, пов'язaниx з eкономiчними i полiтичними змiнaми умов вeдeння го-cподapcькоï дiяльноcтi. У зв'язку зi cфоpмовaною cитyaцieю зaпpо-поновaно здiйcнювaти aктивнy полiтикy для pозшиpeння функщо-нyвaння тaкиx шстшупв як оcновниx iнвecтоpiв iнновaцiйниx шд-пpиeмcтв нe тiльки y Цeнтpaльно-Полicькомy eкономiчномy paйонi тa м. Еиев^ aлe й y Пpиднiпpовcькомy eкономiчномy тa iншиx.

Пpiоpитeтним й eфeктивним нaпpямом yдоcконaлeння iraec-тицiйноï пол^ики е ycпiшнa peaлiзaцiя мacштaбниx iнвecтицiйниx пpоeктiв. Зaлyчeння нa нaцiонaльний pинок впливовиx iнозeмниx iнвecтоpiв тa дieвe пiдтpимyючe cyпpоводжeння тaкиx пpоeктiв cпpиятимe полiпшeнню iмiджy Укpaïни нa cвiтовомy pинкy кaпiтa-лiв, зaлyчeнню довгоcтpоковиx iнвecтицiй.

Cyчacнi тeндeнцiï iнвecтицiйного зaконодaвcтвa позитивно впливaють нa iнвecтицiйнy пpивaбливicть Укpaïни. Heзвaжaючи нa cyттeвi зpyшeння зaконодaвcтвa вбiк eвpопeйcькоï пpaктики, пош-peдy вce щe зaлишaeтьcя cклaдний шляx до полiпшeння imed'Hum-ного клiмaтy в Укpaïнi. Довгоcтpоковi зуотлля, потpiбнi для a^irai-зaцiï iнновaцiй, обов'язково пepeдбaчaють нaявнicть cпpиятливого cepeдовищa як нa нaцiонaльномy, тaк i та peгiонaльномy piвняx. Oд-ними з пepшиx кpокiв y цьому нaпpямi можуть cтaти внeceння вщ-повiдниx коpeктив до Cтpaтeгiï pозвиткy cфepи iнновaцiйноï дiяль-ноcтi m пepiод до 2030 pокy ^о зaxоди щодо зaxиcтy im^e^yan^ но1' влacноcтi, що гapaнтyють отpимaння комтшями пpибyткy вiд пpодaжiв новиx ^одукив нa оcновi cвоïx винaxодiв.

Irnecrn^ï вeнчypного кaпiтaлy cпpияють pозвиткy мaлого пiдпpиeмництвa, cтвоpeнню новиx pобочиx мюць, pозшиpeнню cфepи конcaлтинговиx поcлyг. üprn цьому icтотно зpоcтae eконо-

Mi4Ha мобшьшсть i гнучкють, пiдвищуeться конкурентоспромож-шсть компанiй, а також нацюнально! та регюнально! економiк. На сьогодшшнш день це один i3 найбшьш дieвих iнстрyментiв ство-рення сильно! екосистеми шновацшного iнвестyвання за державно! шдтрнмкн, у якiй пiдприeмцi зможуть повшстю реалiзовyвати сво! iде! та продукти.

Лiтература

1. Петрюк М.В. Особливост функцюнування ринку венчурного катталу в Укра!ш. Причорноморсът eKOHOMium студи. 2017. Вип. 17. С. 211-216.

2. Мацук З.А. Оцшка репонального розподшу фшансових послуг шститу-■пв спшьного швестування в Укра!'ш. Економта та держава. 2018. № 11. С. 55-60. doi: 10.32702/2306-6806.2018.11.55.

3. Дщенко Л.В., Ватоян А.М., Срьомша М.А. Роль венчурних шституив спшьного швестування в забезпеченш шновацшного розвитку Укра!ни. Економжа i сустлъство. 2018. № 19. С. 143-151.

4. Мордань С.Ю., Вщменко Ю.В., Кобець Ж.О. Венчурне швестування в Укра!'ш та свт: сучасш тенденцп та особливосп розвитку. 1нфраструктура ринку. 2018. Вип. 17. С. 391-399. URL: http://www.marketinfr.od.ua/journals/2018/-17_2018_ukr/65.pdf.

5. Шдоричева 1.Ю. 1нновацшна екосистема Придншровського економ1ч-ного району: актори, !х яюсть та повнота. BicHUK eK0H0Mi4H0i науки Украхни. 2020. № 1 (38). С. 116-130. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).116-130.

6. Солдак М.О. Оцшка шновацшно! активност галузей економки Приднь провського економ1чного району в контекст формування репональних шновацш-них екосистем. ErnHOMi4Hm eicHUK Донбасу. 2020. № 2(60). С. 84-95.

7. Global Innovation Index. 2019. URL: https://www.wipo.int/-edocs/pubdocs/ en/wipo_pub_gii_2019.pdf.

8. Global Innovation Index (GII) 2019. Creating Healthy Lives - The Future of Medical Innovation. URL: https://www.globalinnovationindex.org/.

9. Лях I.I. Проблеми шновацшно-швестицшного розвитку нацюнально! економжи. Конкурентоспроможшстъ та шновацн: проблеми науки та практики: матерiали М1жнародно! науково-практично! штернет-конференцп (14 листоп. 2019). Харюв: ХНЕУ ¡м. С. Кузнеця, 2019. C. 422-425.

10. Global Innovation Index. 2017. URL: 7https://www.wipo.int/edocs/-pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf.

11. Global Innovation Index. 2018. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/ en/wipo_pub_gii_2018.pdf.

12. Venture monitor. National Venture Capital Association. URL: https://nvca.org/wpcontent/uploads/2020/01/Q4_2019_PitchBook_NVCA_Venture_ Monitor.pdf.

13. European Private Equity and Venture Capital Association. - An official website of the Europian Union. URL: https://www.eesc.europa.eu/en/policies/policy-ar-eas/enterprise/database-selfand-co-regulation-initiatives/75.

14. Стратепя розвитку сфери шновацшно! д1яльност1 на перюд до 2030 року: Розпорядження Кабшету Мшстр1в Укра!ни вщ 10 липня 2019 р. № 526-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80#Text.

15. Аналтчний огляд дiяльностi шдустрп управлшня активами в Укра!ш. 1нститути стльного iнвестування. Украшсъка асощащя твестицшного 6i3Hecy. URL: https://www.uaib.com.ua.

16. Компанй з управлшня активами. Украшсъка асощащя твестицшного б1знесу. URL: https://www.uaib.com.ua/companyandfunds/amc.

17. Samila S., Sorenson O. Venture capital as a catalyst to commercialization. Opening Up Innovation: Strategy, Organization and Technology. At Imperial College London Business School, June 16-18, 2010. URL: https://www.semanticscholar.org/ pa-per/Venture-Capital-as-a-Catalyst-to-Commer-cialization-Samila-Sorenson/129da05 d606b52e0ddfbf1660b06f5bb08ef39aa.

18. Лях I.I. Можливост венчурного фшансування в умовах штеграцп Укра-1ни до европейського шновацшного простору. BicHUK eK0H0Mi4H0'i науки. 2020. № 2. С. 75-79. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).75-79.

References

1. Petriuk, M.V. (2017). Osoblyvosti funktsionuvannia rynku venchurnoho kapitalu v Ukraini [Peculiarities of functioning venture capital market in Ukraine].

Prychornomorski ekonomichni studii - Black Sea Economic Studies, Issue 17, рp. 211216 [in Ukrainian].

2. Matsuk, Z.A. (2018). Otsinka rehionalnoho rozpodilu finansovykh posluh instytutiv spilnoho investuvannia v Ukraini [Evaluation of the regional distribution of the collective investment funds' financial services in Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, 11, рр. 55-60. doi: 10.32702/2306-6806.2018.11.55 [in Ukrainian].

3. Didenko, L.V., Vatoian, A.M., Yeromina, M.A. (2018). Rol venchurnykh instytutiv spilnoho investuvannia v zabezpechenni innovatsiinoho rozvytku Ukrainy [Role of ventures collective investment institutions in providing innovative development of Ukraine]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, 19, рp. 143-151. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-19-22 [in Ukrainian].

4. Mordan, Ye.Yu., Vidmenko, Yu.V., Kobets, Zh.O. (2018). Venchurne investuvannia v Ukraini ta sviti: suchasni tendentsii ta osoblyvosti rozvytku [Venture investment in Ukraine and the world: current trends and features of development]. Infrastruktura rynku - Market Infrastructure, Issue 17, рр. 391-399. Retrieved from http://www.marketinfr.od.ua/journals/2018/-17_2018_ukr/65.pdf [in Ukrainian].

5. Pidorycheva, I.Yu. (2020). Innovation ecosystem of Pridneprovsky economic region: actors, their quality and completeness. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 116-130. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).116-130 [in Ukrainian].

6. Soldak, M.O. (2020). Otsinka innovatsiinoi aktyvnosti haluzei ekonomiky Prydniprovskoho ekonomichnoho raionu v konteksti formuvannia rehionalnykh innovatsiinykh ekosystem [Assessment of the Innovative Activity of the Pridneprovsky Economic Region's Economic Sectors in the Context of the Formation of Regional Innovation Ecosystems]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2(60), рр. 84-95. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-84-95 [in Ukrainian].

7. Global Innovation Index. (2019). Retrieved from https://www.wipo.int/-edocs/pubdocs/ en/wipo_pub_gii_2019.pdf.

8. Global Innovation Index (GII) (2019). Creating Healthy Lives - The Future of Medical Innovation. Retrieved from https://www.globalinnovationindex.org/.

9. Liakh, I.I. (2019). Problemy innovatsiino-investytsiinoho rozvytku natsional-noi ekonomiky [Problems of innovation and investment development of the national

economy.]. Konkurentospromozhnist ta innovatsii: problemy nauky ta praktyky - Competitiveness and innovation: problems of science and practice: Proceedings of the International scientific-practical Internet conference. (pp. 422-425). Kharkiv, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics [in Ukrainian].

10. Global Innovation Index. (2017). Retrieved from https://www.wipo.int/ edocs/-pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf.

11. Global Innovation Index. (2018). Retrieved from https://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/ en/wipo_pub_gii_2018.pdf.

12. Venture monitor. National Venture Capital Association. Retrieved from https://nvca.org/wpcontent/uploads/2020/01/Q4_2019_PitchBook_NVCA_Venture_ Monitor.pdf.

13. European Private Equity and Venture Capital Association. Official website of the Europian Union. Retrieved from https://www.eesc.europa.eu/en/policies/policy-areas/enterprise/database-selfand-co-regulation-initiatives/75.

14. Stratehiia rozvytku sfery innovatsiinoi diialnosti na period do 2030 roku: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 10 lypnia 2019 r. № 526-r [Strategy for the development of innovation for the period up to 2030: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of July 10, 2019 № 526-r]. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/526-2019-%D 1%80#Text [in Ukrainian].

15. Analitychnyi ohliad diialnosti industrii upravlinnia aktyvamy v Ukraini. In-stytuty spilnoho investuvannia 4-y kvartal 2019 roku ta 2019 rik [Analytical review of the asset management industry in Ukraine. Mutual investment institutions 4th quarter of 2019 and 2019]. Ukrainian Association of Investment Business. www.uaib.com.ua. Retrieved from https://www.uaib.com.ua [in Ukrainian].

16. Kompanii z upravlinnia aktyvamy [Asset management companies]. Ukrainian Association of Investment Business. www.uaib.com.ua. Retrieved from https://www.uaib. com.ua/companyandfunds/amc [in Ukrainian].

17. Samila, S., Sorenson, O. (2010). Venture capital as a catalyst to commercialization. Opening Up Innovation: Strategy, Organization and Technology. At Imperial College London Business School. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/ pa-per/Venture-Capital-as-a-Catalyst-to-Commer-cialization-Samila-Sorenson/129da05 d606b52e0ddfbf1660b06f5bb08ef39aa.

18. Lyakh, I.I. (2020). Possibilities for Venture Financing under the Integration of Ukraine into the European Innova-tion Space. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), pp. 75-79. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).75-79 [in Ukrainian].

Hadiumna do pedaKU,ii 12.11.2020 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.