ОСОБЛИВОСТІ ВАРІЮВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ У СІЛЬСЬКИХ АНГЛОМОВНИХ ПЕЙЗАЖНИХ ОПИСАХ

Гуменюк І.Л.

Remarks: 12 represents a maximum number. You should always take a turn to show you are learning too.

Considering all outlined above I can conclude that teacher's role in the class is an important one. While teaching how to speak he/she have to raise pupil's confidence by showing them the ways of overcoming stress and anxiety. 6-7 year old children are people who see the world only in bright colours. That is why, teaching them demands being in a positive mood and feeling like a child.

REFERENCES

1. Brown,H. Douglas. Principles of language learning and teaching. NY: Pearson Education, 2000.

2. Skinner B.F. Science and Human Behaviour. New York: Macmillan, 1953

3. Skinner B.F. The Technology of Teaching .New York: Appleton=Century-Crofts, 1968

4. www.finchpark.com>tkt>Unit_8> how to teach speaking.

ОСОБЛИВОСТ1 ВАР1ЮВАННЯ ДИНАМ1ЧНО1 СКЛАДОВО1 У С1ЛЬСЬКИХ АНГЛОМОВНИХ ПЕЙЗАЖНИХ ОПИСАХ

Викладач Гуменюк I. Л.

Укрална, Суми,

Сумський державний педагогiчний утверситет iM. А. С. Макаренка

Abstract. In the paper the acoustic analysis results of dynamic parameters in prosodic organization of country nature descriptions are presented. The peculiarities of their functioning in static, static-dynamic and dynamic descriptions are characterized. In the process of experiment the variations of intensity maximum and its localization, intensity level, intensity range, and intensity interval were studied.

Key words: English country nature descriptions, intensity, intensity range, intensity maximum and its localization, intensity level, intensity interval.

Bce6i4He вивчення просодично! оргашзаци будь-яких тишв висловлень або фрагмеппв тексту традицшно прийнято здшснювати на шдст^ поетапного виконання !! аудитивного та акустичного аналiзiв, у межах якого, зазвичай, застосовусться використання класично! системи [Калита 2001, с. 94-98] дослщжуваних штонацшних параметрiв. Не менш традицшно виправданим уважаеться також виконання досить трудомютких процедур акустичного анашзу лише за умов реашзацп попереднього аудитивного анашзу, спрямованого на виявлення загальних закономiрноcтей функцюнування елемеппв просодично! системи у певних визначених дослщником за лiнгвicтичними ознаками класах або групах текcтiв або висловлень.

Щодо особливостей просодичного оформлення англомовних сшьських пейзажних опиciв, множина яких складае об'ект нашого доcлiдження, то при достатньо сформованих у фонетицi уявленнях про загальнi закономiрноcтi !хньо! взаемодй та варiювання, на жаль, практично вщсутньою е здобута iнcтрументальним шляхом шформащя про cпецифiку змiн динашчно! складово! штонаци, без з'ясування яко! вивчення просодп дослщжуваних текcтiв неможна вважати вcебiчним.

Тому метою започаткованого нами доcлiдження було експериментальне встановлення особливостей варiювання динамiчно! складово! в англомовних сшьських пейзажних описах шляхом електроакустичного аналiзу.

Вiдповiдно до методики дослщження, покликано! реалiзувати поставлену мету, експериментальний масив англомовних ciльcьких пейзаж!в було подiлено нами за критерiем iнтенcивноcтi розгортання описуваних ними явищ на три класи текстових фрагмеппв: cтатичнi, динамiчнi i статично-динамiчнi. Сформована таким чином вибiрка мовного матерiалу пiдлягала акуcтичнiй обробцi на персональному комп'ютерi з використанням програм WaveLab [11], SpectraLAB [10], Praat [8] та SFS/WASP [9]. Отримаш в результат комп'ютерно! обробки данi у межах лшгвютично! iнтерпретацi!' зicтавлялиcя при необхщносп з даними аудитивного анатзу, опублiкованими в працях [1; 2; 3].

Обсяг експериментального Marepiany, використаного тд час iнструментального аналiзу, який уможливив отримання об'ективних даних щодо його iнтонaцiйного оформлення, складав 90 англомовних описових фpaгментiв. У ходi електроакустичного aнaлiзy пеpевipялись тaкi динaмiчнi характеристики сiльських пейзажних описiв: максимум штенсивносп i його локaлiзaцiя, дiaпaзон, piвень та iнтеpвaл iнтенсивностi.

У результат aнaлiзy встановлено, що в сшьських пейзажних описах piвень максимуму штенсивносп актуатзуеться лише у великш та мaксимaльнiй зонах. При збереженш зазначено! тенденцн показники максимуму штенсивносп розподшяються таким чином: у статичних описах переважають фрагменти з максимальним piвнем iнтенсивностi, до них за цим показником наближеш динaмiчнi описи села. На вiдмiнy вiд них, статично-динaмiчним описам притаманна найвища частота максимального piвня цього параметра. Кpiм того, у сiльських пейзажних замальовках, як i в пейзажному опис в цiломy, зaфiксовaнa флyктyaцiя числових показниюв максимального piвня iнтенсивностi, яка залежить вiд нaявностi/вiдсyтностi li шку на стaтичнiй або динaмiчнiй дшянщ опису. При цьому вiдсоток максимального piвня наближаеться до його нижньо! гpaницi, у випадку, коли будь-яка дшянка пейзажного опису мiстить шк максимуму iнтенсивностi, нижчий за показник дослщжуваного параметра всього опису, i навпаки — доля максимуму штенсивносп наближаеться до верхньо! межi максимального piвня, якщо пiк певно! дшянки спiвпaдaе iз пiком iнтенсивностi фрагмента.

Щодо локатзацн максимуму iнтенсивностi, то його тки зареестровано на першому наголошеному склaдi i теpмiнaльнiй ритмогруш (дaлi РГ) iнтоногpyпи. Зазначена вище тенденцiя характерна для сiльських опишв при незначних вiдмiнностях pозподiлy ii покaзникiв. Так, статичним описам притаманний найбшьший вiдсоток (37,57%) пiкy штенсивносп саме у теpмiнaльнiй РГ. Наступною дiлянкою локатзацн максимуму цього параметра (34,64%) е перша РГ. Друга РГ виpiзняеться незначною долею aктyaлiзaцi! в нiй пiкy iнтенсивностi (15,07%). При цьому шк iнтенсивностi, зареестрований на наголошеному склaдi друго! РГ, сприймаеться на перцептивному piвнi як склад, видшений спецiaльним пiдйомом. Ядерний склaдоносiй теpмiнaльного тону (дaлi ТТ) набувае промшантносн за рахунок високих показниюв iнтенсивностi i ЧОТ.

У статично-динaмiчних описах збертаеться та сама тенденщя з дещо вищими показниками локатзацп максимуму iнтенсивностi у термшальнш РГ (42,86%). Динaмiчнi описи сшьських пейзаж1в при збеpеженнi загального принципу розподшу числових даних виpiзняються локатзащею максимуму iнтенсивностi на початку штоногрупи (19,32%) та меншою частотою у термшальнш РГ (32,71%) поpiвняно з двома попередшми видами описiв. Це пояснюеться пiдвищенням висотнотонального piвня такту, що маркуе введення ново! думки або важливо! шформацн, кyльмiнaцiйного моменту опису, як от: змши стану природи, часу доби, пip року, перехщ вiд спокою до розбурхано! стихи. Наприклад: "°PresentUly ^ there Vcame a tquivering glow ^ that Vvaguely re \vealed ^ to foliage for a Umoment ^ and then vanished. || VBy and °by ^ a nother %came ^ a Vittle \stronger ^ and Vthen a [nother. || UThen ^ a Vfaint moan %%came ^ Vsighing t through the Ibranches of the Uforest. || And the Vboys Vfelt a tsleeting °breath upon their Ucheeks ^ and [shuddered with the Ufancy ^ that the Vspirit of the night had %ogone °%by. || VThere was a °pause. || UNow ^ Vweird [flash ^ Vturned [night into (day ^ and Vshowed tevery •little [grass %%blade ^ Vseparate and dis \tinct ^ and Vgrew about their °feet. || And it Vshowed t three Vwhite tstartled °faces ^ \too. || A Vdeep Vpeal of \thunder | Vwent Vrolling and [tumbling %odown %oheavens | and Vlost itself in tsullen rumblings ^ in the °distance. || A Vsweep of tchill •air °passed Uby ^ Vrustling tall the ileaves | and 'snowing the \'flaky \ashes ^ Vbroadcast a^bout the fire. || A Vnother tfierce gglare ^ Vlit •up the Uforest ^ and in ¡instant ^ [crash 0%followed it, | 'seemed to 'run the [tree-tops ^ Vright •over the tboys' [heads. || They [clung to°%gether in ¡terror ^ in the Vthick [gloom that Ufollowed | a Vfew tbig \rain-°%drops ^ Vfell [pattering u°%pon the Uleaves ||" [6; с. 122]. У наведеному фрагмент статично-динaмiчного сшьського опису початок та розгортання грози маркуються наявнютю пiкiв iнтенсивностi на першому наголошеному та ядерному складоношях, якi aктyaлiзyються на пiдвищеномy або високому висотнотональному piвнях, а на перцептивному piвнi сприймаються як тaкi, що реатзуються з пiдвищеною гyчнiстю.

Дослiдження дiaпaзонy iнтенсивностi сiльських пейзажних описiв засвщчило, що спектр його показниюв вардае вiд широко! до звужено! зон. Найбшьша pекypентнiсть притаманна розширеному й середньому дiaпaзонy, а його вузька зона не е релевантною. У статичних пейзажних описах модифшацл дiaпaзонy коливаються вiд широко! до звужено! зони при переважант широко!

(36,84%). Наступним за частотою е середнш дiапазон з дещо меншими (26,31%) показниками, нiж у попереднiх зонах. Найменший вiдcоток (5,27%) припадае на долю звуженого дiапазону. Щодо статично-динамiчних опиав, то на !хнiх статичних i динамiчних дiлянках показники рiвнозначнi з домiнуванням розширеного й середнього дiапазону. Звужена зона переважае на !хшх динамiчних дiлянках, а статичш дiлянки вирiзняютьcя незначним вiдcотком (7,70%) вузького дiапазону. У динамiчних пейзажних описах домiнуе cереднiй дiапазон (42,86%) при менших показниках розширено! та широко! зон. Збшьшення вiдcотково! долi зон дiапазону iнтенcивноcтi вiдбуваетьcя у бш зростання динамiки опиciв: статичтсть забезпечуеться переважанням широко! та розширено! зони, у той час, як динашчшсть i високий рiвень емоцшносп опиciв впливае на домiнування середнього й широкого дiапазону iнтенcивноcтi. Це пояснюеться пcихологiчним станом мовця та змшами його емоцiйного стану шд час озвучення описових фрагментiв, наприклад: " VThose Vtwo Uanimals | a Vttacked Veach ° other | with Vindes [cribable fry. || They Vraised tmountainous Uwaves ^ which Vrolled as tfar as the [raft, | so that a [score of Utimes ^ we were Von the Vpoint of cap [sizing. || [.Hissing Unoises ^ of tre_[mendous in [tensity ^ Vreached our [ears. || The Vtwo Umonsters ^ were Mocked toUgether, | and could Vno longer be dis \tinguished ^ Vone from a \nother. || We [reaUlized ^ that we had Veverything to fear ^ from the Vvictor's °rage ||" [7; c. 187]. Початок цього динамiчного ciльcкого пейзажного опису (VThose Vtwo Uanimals | a Vttacked Veach °other | with Vindes [cribable °fury. ||) реалiзуетьcя у середньому дiапазонi штенсивносп. Подальший розвиток подiй у вщкритому морi (They Vraised tmountainous Uwaves ^ which Vrolled as tfar as the [raft, | so that a [score of Utimes ^ we were Von the Vpoint of cap [sizing. || [Hissing Unoises ^ of tre [mendous in [tensity ^ Vreached our [ears. || The Vtwo Umonsters ^ were Vlocked toUgether, | and could Vno longer be dis \tinguished ^ Vone from a nother. ||) передаеться за допомоги вардавання дiапазону iнтенcивноcтi вщ його середньо! до розширено! та широко! зон, що допомагае передати напружешсть смертельного двобою доicторичних ютот. Крiм того, модифiкацi! дiапазону анашзованого параметра (широкий ^ розширений ^ cереднiй) у заключнiй чаcтинi фрагменту (We [reaUlized ^ that we had Veverything to fear ^ from the Vvictor's °rage ||) викликають у слухача вiдчуття страху вщ споглядання боротьби динозаврiв й лиховюне передчуття неминучо! загибелi вщ одного руху icтоти-переможця.

Аналiз рiвня iнтенcивноcтi в ciльcьких пейзажних опишв показав, що вона варiюе залежно вiд функцiонально! дiлянки iнтонацiйного контуру, з найвищими !! показниками на донках «передтакт-такт» i «передтермшальна РГ-термшальна РГ». Статичнi описи вирiзняютьcя значною долею високого рiвня iнтенcивноcтi (50,0%) мiж передтактом i тактом та зменшенням показниюв середнього i низького рiвнiв (39,83% i 30,57% вщповщно). Високий рiвень iнтенcивноcтi позначае також початок всього описового фрагмента або штоногрупи, що мicтить кульмiнацiю описового фрагмента, яю маркованi пiками ЧОТ. Межа мiж передтермiнальною дiлянкою i термiнальною РГ маркуеться зростанням показниюв рiвня iнтенcивноcтi в межах вщ високого до середнього i низького рiвня з домiнуванням останнього (58,38%). Зафшсована оcобливicть розподiлу даних на зазначенш дiлянцi залежить вiд рiвня iнтенcивноcтi вciе! iнтоногрупи, наявноcтi найнижчого пiку ЧОТ на ядерному cкладоноciевi та ТТ з малою швидюстю змiни його руху. Вiдмiнною рисою статично-динамiчних пейзажних опиciв е переважання середньо! зони (52,38%) рiвня штенсивносп з майже рiвнозначними показниками високого i низького рiвнiв (33,33% i 27,81% вiдповiдно) мiж передтактом i тактом. Вимовляння цiе! дiлянки з такою штенсившстю позначае початок всього фрагмента або його статично! частини; перехщ вщ не! до динашчно! частини маркуеться високим рiвнем ^енсивносп. Подiбний рiвень зазначеного параметру зафшсовано в iнтоногрупах, оформлених ковзною шкалою.

Статично-динамiчнi пейзажнi описи характеризуються найвищими вщсотками високого й середнього рiвнiв iнтенcивноcтi на стику мiж першою i другою РГ завдяки видшенню наголошеного складу наступно! РГ спещальним пiдйомом для акцентування уваги на !! комунiкативному або емоцiйному центрах. Висою показники рiвня iнтенcивноcтi на стику «передтермшальна РГ — термшальна РГ» знаходяться у виcокiй i низьк1й зонах з переважанням останньо! (60,06%). Високий рiвень цього параметру зареестровано в термiнальнiй РГ, оформленш, як правило, високим спадним або висхщним ТТ з великою швидюстю змши його руху, а також при переходi вiд статично! д^нки iнтоногруп до динамiчно!. Домiнування низько! iнтенcивноcтi на аналiзованiй дiлянцi можливе у cтатичнiй чаcтинi таких пейзажних опиав, а також i в штоногрупах динамiчно! частини, як1 мютять вiдому iнформацiю. Низький рiвень штенсивносп зафiкcовано при переходi вiд динамiчно! до статично! дiлянки iнтоногрупи.

Динaмiчним пейзажним описам притаманне домiнyвaння високо! i середньо! зон piвня штенсивносп мiж передтактом i першим наголошеним складом з майже однаковими цифровими показниками (57,14% i 52,05% вщповщно). Такий piвень iнтенсивностi вказуе на початок описового фрагмента або кульмшацшно! штоногрупи. Значно меншi показники у цих зонах виявлено мiж першою i другою РГ, що пояснюеться видiленням другого або третього наголошеного складу шкали спецiaльним пiдйомом. Найвищий вiдсоток низького piвня iнтенсивностi (57,68%) зареестровано на меж мiж перед'ядерною i теpмiнaльною РГ, про що свщчить нaявнiсть пiкiв мiнiмaльно! штенсивносп на ядерному складоношев^ оформлення штоногрупи низьким висхiдним або спадним ТТ з малою швидюстю змiни його руху, а також вимовляння вае! iнтонгоpyпи з низьким piвнем штенсивносп. Показники високо! i середньо! !! зон на цiй дiлянцi становлять (28,57% i 36,99% вiдповiдно). Високий i сеpеднiй piвень цього параметру притаманш iнтоногpyпaм, оформленим високим спадним ТТ з великою швидюстю змши його руху, або яю вимовляються на нижчому piвнi iнтенсивностi упродовж перед'ядерно! дiлянки з подальшим його тдвищенням у теpмiнaльнiй РГ. Наприклад: "We Urode ^ be Vtween tmeager Upastures | which were Vhaving tall the Vtrouble in the ^world ^ to Vook Ugreen; | [yellow %came to %othem more \easily. || The Vrugged Usummits ^ of the Vtrachyte Uhills ^ on the hoUrizon | were ^blurred | by the %mist in the [east; | Vnow and Uthen ^ a Vfew patches of Usnow, ^ concen%%trating the di Vffused ¡light, | Vglittered on the Vslopes of the Vdistant [mountains; | 'certain [peaks, ^ Vrising more [sheerly ^ than the [others, | Vpierced the Vgrey ^clouds ^ and Vrea0%ppeared above tshifting \vapours, | like [reefs ^ e Vmerging in the °sky || " [7; с. 74-75]. Початок наведеного статичного опису piвнини (We Urode вимовляеться з високим piвнем штенсивносп. На цьому самому piвнi

реатзуеться також i перша РГ кульмшацшно! штоногрупи з найвищим пiком штенсивносп на ядерному склaдоносiевi (... [yellow %came to %othem more \easily. ||...), де думка автора про природу центру Землi контрастуе з побаченим пейзажем. Середнш piвень штенсивносп притаманний iнтоногpyпaм зi складами, видшеними спецiaльним пiдйомом (...betVween tmeager Upastures | which were Vhaving tall the Vtrouble in the ^world або

теpмiнaльним ритмогрупам, якi офоpмленi середньо пiдвищеним або високим спадним ТТ (.by the %mist in the [east; |...; concen%otrating the di Vffused ¡light, | Vglittered on the Vslopes of the Vdistant [mountains; | 'certain [peaks, ^ Vrising more [sheerly ^ than the [others, |...; ...like [reefs ^ ...). Щодо низького piвня штенсивносп, то вш маркуе iнтоногpyпи з найнижчим шком iнтенсивностi, який припадае на ядерний склaдоносiй, оформлений piвним ТТ (were ^blurred), а також iнтоногpyпи, мapковaнi низьким спадним або висхщним ТТ з малою швидюстю змiни руху тону (.to Vlook Ugreen |...; The Vrugged Usummits ^ of the Vtrachyte Uhills ^ on the hoUrizon |...; . Vnow and Uthen ^ a Vfew •patches of Usnow, pierced the Vgrey ^clouds ^ ...; ...e Vmerging in the °sky ||).

Вивчення особливостей змiни iнтеpвaлy штенсивносп сiльських пейзажних описiв дозволяе констатувати його розширення мiж передтактом i тактом та звуження на стику мiж пеpедтеpмiнaльною i теpмiнaльною РГ. Числовi показники вказаного параметру зростають у напрямку вiд статичних до стaтично-динaмiчних i динaмiчних описiв, з переважанням в остaннiх (43,29%). Розширення iнтеpвaлy саме на цiй д^нщ маркуе на piвнi цiлого фрагменту змiнy його змiстy й переход до описово! комyнiкaтивно-мовленнево! форми, а на piвнi окремих iнтоногpyп -видшення ново! iнфоpмaцi!, розгортання опису, наростання його динaмiки. Кpiм того, нижчi показники розширення iнтеpвaлy штенсивносп зaфiксовaно мiж першою i другою РГ, у якш другий наголошений склад видiлений спецiaльним пiдйомом або е елементом ковзно! шкали. Розподш показниюв змiни iнтеpвaлy iнтенсивностi мiж перед'ядерною i теpмiнaльною РГ вщзначаеться бiльшою вapiaтивнiстю. Так, при домiнyвaннi змiни iнтеpвaлy у бiк звуження зареестровано загальну тенденцiю до зростання числових даних цього параметру у напрямку вщ динaмiчних до статично-динaмiчних i статичних, що пояснюеться вимовлянням перед'ядерно! дiлянки з нижчим piвнем iнтенсивностi, нiж теpмiнaльнa РГ, а також оформленням iнтоногpyпи поступово спадною стyпiнчaстою або ковзною шкалою у сполученш iз сеpеднiм або високим спадним термшальним тоном, наприклад: "... and at_¡last ^ we Vsaw be_°fore_ us ^ the _pass ^ Vopening out on the Veasjern_ °sjde. || There were_ _ )4ark, ^ Vrol]ing__°clouds _ overhead, ^ and in_the_ _\gir _ ^ the. ¡oppressive ^ vheavy Vsense of ° thunder. || It _ \seemed ^ as Vthough the Vmountgiji ¡range ^ had

sepa_Vrated_ ttwo_ ^atm^spheLes, ^ and Vthat now_ ^ we had Vgot into the_ _\thun4e_rous 0%one. || I was Vnow my°°sejf | Vlooking out for the_ con°veyance_ ^ which Vwas to \take me to_ the_ °Count ||"

[5; с. 18-19]. Цей статично-динамiчний сшьський опис демонструе розширення iнтервалу штенсивносп мiж передтактом i тактом (шдкреслено суцiльною рискою), яке на початку наведеного уривку позначае несподiвану змiну одноманiтного пейзажу, а в нефшальних iнтоногрупах маркуе розгортання велично! картини переходу через прський хребет. ^iM того, модифшацл iнтервалу iнтенсивностi позначають перехщ вiд статично! до динамiчно! частини опису (••• It_seemed ^ as_ Vthough the Vmountain_¿range ^ had Vsepamted ttwo_aJmosigheres, Звуження штервалу на стику мiж передтермiнальною частиною й термiнальною РГ (пiдкреслено пунктиром) вщбуваеться завдяки вимовлянню аналiзованих д^нок iнтонацiйного контуру з невеликим розривом у межах шкали.

Як бачимо, показники динамiчних характеристик аналiзованих описових фрагменпв варiюють залежно вiд !хньо! видово! належностi. Сiльськi пейзажнi описи характеризуются домiнуванням максимуму рiвня штенсивносп, який локалiзуеться, здебiльшого, в шщальнш та термiнальнiй РГ, розширеним i середнiм дiапазоном iнтенсивностi, високим i середнiм рiвнем iнтенсивностi мiж передтактом i тактом та високою, середньою i низькою зонами на дшянщ «передтермшальна РГ - термiнальна РГ», розширенням рiвня iнтенсивностi мiж передтактом i першим наголошеним складом та звуженням цiе! характеристики на стику мiж останньою РГ шкали й термшальною РГ.

Статичнi сiльськi описи вирiзняються модифiкацiями дiапазону iнтенсивностi у межах вщ широко! до звужено! зон при домiнуваннi першо! та переважанням вузького штервалу штенсивност мiж передтермiнальною i термiнальною ритмогрупами.

Статично-динамiчнi сiльськi описи вирiзняються найвищим рiвнем максимально! iнтенсивностi, локалiзацi! максимуму ^енсивносп в термiнальнiй ритмогрупi, домiнуванням розширеного й середнього дiапазону, перевагою середньо! зони рiвня iнтенсивностi найвищими показниками високого й середнього рiвнiв штенсивносп на стику мiж першою i другою ритмогрупами.

Динамiчнi сiльськi описи характеризуются найвищими показниками локалiзацi! пiку штенсивност на початку iнтоногрупи, домiнуванням середнього дiапазону та високого i середнього рiвня iнтенсивностi мiж передтактом i тактом, низького рiвня iнтенсивностi мiж перед'ядерною i термiнальною ритмогрупами, його зростанням вiд високого до середнього i низького рiвня мiж передтермшальною i термiнальною ритмогрупами.

Отриманi таким чином результати показали практичну релевантшсть iнформацi!, здобуто! нами шляхом проведення аудитивного та акустичного аналiзу особливостей вардавання динамiчно! складово! у сшьських англомовних пейзажних описах, а отже, можуть бути використаш в якост надшних експериментально здобутих орiентирiв для подальшого поглибленого пiзнання специфiки просодичного оформлення англомовних описiв взагалi.

Л1ТЕРАТУРА

1. Гуменюк 1.Л. Варiювання рiвня емоцiйно-прагматичного потенцiалу в англомовних прозових описах природи / 1.Л. Гуменюк // Science and Education a New Dimension. Philology II (4). - 2014. - Issue 24. - Budapest. - P. 21-24.

2. Гуменюк 1.Л. Просодичне оформлення сшьських опишв природи в англомовнш прозi / 1.Л. Гуменюк // Язык и мир. Функциональная лингвистика. № 3. Крымский республиканский институт последипломного педагогического образования. Симферополь, 2012. - С. 121-123.

3. Гуменюк 1.Л. Просодичне оформлення сшьських пейзажних опишв англомовно! прози / 1.Л. Гуменюк // Науковий вюник Волинського нащонального ушверситету iм. Лесi Укра!нки. Фiлологiчнi науки. Мовознавство. №6. В 2 ч., Ч. 1, Луцьк, 2011. - С. 34-38.

4. Калита А.А. Фонетичш засоби актуалiзацi! смислу англiйського емоцiйного висловлювання: Монографiя / Алла Андрпвна Калита. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. - 351 с.

5. Stoker B. Dracula/ Stoker B. - L.: Penguin Books, 1994. - 449 p.

6. Twain M. Tom Sawyer / M. Twain. - L.: Penguin Books Ltd., 1996. - 234 p.

7. Verne J. Journey To The Centre Of The Earth / J. Verne. - L.: Penguin Books Ltd., 2002. - 254 p.

8. Praat: Program by Paul Boersma and David Weenink. Version 5.4.04 / [Електронний ресурс]. - University of Amsterdam, Spuistraat 210, 1012VT, Amsterdam, The Netherlands. - Режим доступу : http://www.fon.hum.uva.nl/praat/.

ОСОБЛИВОСТІ ВАРІЮВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ У СІЛЬСЬКИХ АНГЛОМОВНИХ ПЕЙЗАЖНИХ ОПИСАХ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Гуменюк І.Л.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Гуменюк І.Л.

Текст научной работы на тему «ОСОБЛИВОСТІ ВАРІЮВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ У СІЛЬСЬКИХ АНГЛОМОВНИХ ПЕЙЗАЖНИХ ОПИСАХ»