CC BY
26
Ключевые слова: эффективность, информационные ресурсы, расходы, мониторинг, экономический потенциал предприятия, риски, гибкость, конкурентоспособность.
Lalakulyck M. Yu. Basic ways to estimation of the monitoring informative system efficiency
Determination of term "efficiency" is given in the article. Three approaches near the estimation of efficiency of the system of forming of informative resources for monitoring of economic potential of enterprise are considered, in particular: the first approach is based on the estimation of ability of the informative system of monitoring to the decision of the put purpose of enterprise; after the second approach monitoring efficiency is determined as correlation of results from its realization and charges which were borne on monitoring researches; the third approach is based on possibility in good time to discover and neutralize the risks of economic activity.
Keywords: efficiency, informative resources, charges, monitoring, economic potential of enterprise, risks, flexibility, competitiveness.
УДК332:332.012:330.342.3 Ст. наук. cniepo6. О.М. Луцке, канд. екон. наук;
наук. сптроб. М.С. Габрель, канд. екон. наук - 1РДНАН Украти, м. Льеiе
ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПЕРЕДУМОВИ СТРУКТУРНО* ТРАНСФОРМАЦН ЕКОНОМ1КИ РЕГ1ОНУ
Визначено основш складовi та види структури економжи. Оцшено структуроут-ворюкга чинники, яга зумовлюють структурш диспропорци. Виявлено основш тенден-цп галузевих та вщтворювальних структурних змш в Укршш та Львiвськiй области ОбГрунтовано роль шновацш у подоланш структурних диспропорцш та визначено основш чинники, що гальмують активiзацiю шновацшно! дiяльностi.
Ключоег слова: структура економжи, структурш диспропорций регюнальш особ-ливосп, галузева структура, вщтворювальш процеси, шноваци.
Постановка проблеми. Трансформащя сучасно! украшсько! економжи характеризуються не сформованими передумовами для переходу до постшдус-тр1ально! стади сощально-економ1чного розвитку, диспропорщями в структур! економжи, нерозвинешстю конкуренцп, низьким р1внем швестицш в шновацп, науку i освиу, високим ступенем зносу основних виробничих фонд1в, низькою продуктившстю працi тощо. Прiоритетним напрямом ще! трансформацп е пере-хiд вщ ресурсовитратно! економiки на iнновацiйний шлях розвитку, що обумов-люе необхщшсть теоретичного осмислення та оцiнювання структурних змш, яю вiдбуваються в сучаснш економiцi, та вироблення на цш основi науково-обгрунтованих практичних рекомендацш.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Вагомий внесок у дослщжен-ня структури та структурних зрушень в економщ регiону здiйснили так! вггчиз-нянi вченi, як: О. Алимова, В. Андрiенко, В. Беседiна, В. Гейць, А. Головач, С. Дорогунцова, А. Срша, С. Срохша, Б. Кваснюк, П. Кларк, I. Крючкова, I. Ман-цурова, О. Осауленко, О. Суслова, Р. Стоун, М. Якубовський та inmi, а також вь дом! заруб!жш вчеш, зокрема: П. Кларк, В. Леонтьев, Р. Стоуне, Х. Ченера та ш. Однак, незважаючи на значш напрацюванням укра!нських i заруб!жних вчених у галуз! дослщження структури економжи та !! динам!ки, питания анал!зу цих важ-ливих процешв залишаються малодослщженим. На сьогодш, ще не юнуе чгтких i достатньо науково обгрунтованих положень щодо ощнювання, передумов_струк-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.10
турних зрушень i змiн в економiцi регюну, передбачення 1х можливих наслiдкiв для економ^. Бiльшiсть вчених розглядають лише теоретичш аспекти тран-сформаци структури економiки як чинника економiчного зростання.
Мета - дослiдити ключовi тенденцй галузевих та вiдтворювальних струк-турних зрушень в Укра1ш та Львiвськiй областi та визначити шляхи 1х подолання.
Виклад основного матерiалу. Нацюнальна економiка як вiдкритий сис-темний об'ект дослiдження мае певну структуру. Структура економжи кра1ни -це сукупшсть макроекономiчних пропорцiй та стввщношень, якi вiдображають взаемозв'язки та взаемозалежност мiж окремими частинами економiки, а саме: секторами, галузями, територiями. Кожен вид структури вщображае певнi аспекти економiчного розвитку кра1ни та ефективност 11 економiчноl полiтики. Залежно вiд змiсту економiчних явищ та процешв, зв'язки мiж якими вщобра-жаються в пропорцiях, розрiзняють таю види структури економжи [1]:
• ввдтворювальна - ствввдношення складових ввдтворення, наприклад: вироб-ництва, обм1ну, споживання;
• територ1альна - ствввдношення райотв, економ1чних регютв та шших терито-р1альних утворень у виробнищв та споживант ВВП;
• секторальна - характеризуе подш економ1ки за секторами, типами 1 формами власност та оргатзацшно-правовими формами пвдприемництва;
• галузева - це розподш економiки за секторами, галузями та тдгалузями у ви-робнищв ВВП;
• технолопчна - спiввiдношення м1ж технологiчними укладами;
• зовтшньоеконом!чна - пропорци м1ж експортом i 1мпортом товарiв, послуг, ка-
Будь-якi структуры зрушення можна вимiряти, розглядаючи динамiку змiни питомо! ваги або вiдповiдного структурного елементу або показника в ча-ci. Змiни у структурi одного виду зумовлюють певнi змiни у структурах шших видiв, хоча зв'язок мiж змiнами окремих структур економiчноi системи не е ль нiйним та прямо пропорцшним [2]. Це е свщченням того, що вс види структури економiки, незважаючи на 1х певну cамоcтiйнicть та автономшсть е взаемо-пов'язаними. Далi бiльш детально розглянемо змiни у галузевш та вщтворю-вальнiй cтруктурi економiки.
Результати економiчного розвитку регюшв вiдображаютьcя у змiнах га-лузево! структури економiки. На оcновi аналiзу цих змiн можна визначити як загальний стан економiчноl системи регюну, так i 11 окремi складов^ Основним базовим показником для цього аналiзу е валова додана вартють як у загальному пiдcумку, так i за галузями господарства. Дослщження структурних процеЫв у галузевому розрiзi у Львiвcькiй облаcтi подано на рис. 1 та рис. 2 [3].
ттал1в.
Ihiiií види еконсишчно! д1ялыюсп; 17,7
Транспорт та зв'язок; 14,9
Охорона здоров'я; 5,3 Освгга; 7,4
Сшьське господарство; 14,0
-Промисловють; 22,2
-Буд1вництво; 4,5 -Торпвля; 11,3
Рис. 1. Структура ВДВ за видами eK0H0MÍ4H0i diRnbHocmi в економц Львiвськоi областi за 2005р, %
У 2005 р. валова додана вартiсть у фактичних цшах становила 15571 млн грн. Найбшьшу частку в загальному пiдсумку вiдповiдно становили: промисло-вють 22,2 %, транспорт та зв'язок 14,9 %, сiльське господарство 14 % та торпв-ля 11,3 % [3].
Рис. 2. Структура ВДВ за видами економiчноi дiяльностi в економц Львiвськоi областi за 2010р, %
Отже, з 2005 по 2010 рр. в уЫх основних галузях, як виробляють товари на фот зростання абсолютних значень виробництва валово! додано! вартост вщбулось скорочення !х вiдносних часток у загальному шдсумку: у сшьському господарствi (на 4,4 %), у промисловост (на 4,8 %), у будiвництвi (на 0,5 %), у транспорт (на 0,2 %). Водночас, за цей же перюд в основних галузях, що виробляють послуги, вщбувся прирiст виробництва валово! додано! вартостi, зок-рема у: торгiвлi (на 2,3 %), освт (на 0,6 %), охоронi здоров'я (на 1,1 %) та ш-ших видах економiчно!' дiяльностi (операци з нерухомiстю, фiнансовi послуги, державне управлшня - на 5,3 %) [3]. Водночас, варто проаналiзувати i частки валово! додано! вартостi в економщ Укра!ни у загальному шдсумку за видами економiчно! дiяльностi (рис. 3,4) [4]. 1нип види економ1чно'1 д1яльносп; 22,9—^--Сшьське господарство; 10,4
Транспорт та зв'язок; 12,2-----Торпвля; 14,4
Рис. 3. Структура ВДВ за видами економiчноi дiяльностi в УкраШ за 2005 р., %
Транспорт та зв'язок; 12,7 ^^ Торпвля; 14,4 Рис. 4. Структура ВДВ за видами економiчноi дiяльностi в УкраШ за 2010р., %
У 2005 р. ВДВ Укра!ни у фактичних цшах становила 388601 млн грн, вщповщно прирют за останш 5 роюв становив 169,4 %. Найбшьшу частку в загальному шдсумку становили таю галуз^ як: промисловкть 26,9 %, зокрема пе-реробна промисловють 22,4 %; торпвля, ремонт автомобшв, побутових виробiв та предме^в особистого вжитку 14,4 %, транспорт та зв'язок 12,2 %, iншi види
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G13. - Вип. 23.1G
економiчноï дiяльностi (опеpацiï з неpyхомiстю, фiнансовi послуги, державне yпpавлiння) 22,9 % та сшьське господарство 10,4 % [4].
Отже, зростання часток ВДВ в економщ Украши з 2005 по 2010 pp. за-фiксовано за такими видами економiчноï дiяльностi, як торпвля (на 1,4 %), про-мисловiсть (на 0,7 %), транспорт та зв'язок (на 0,5 %), освгга (на 0,6 %), охорона здоров'я (на 0,8 %), iншi види економiчноï дiяльностi (опеpацiï з нерухомютю, фiнансовi послуги, державне управлшня - на 3,9 %). Водночас, скорочення час-тки валовоï доданоï ваpтостi вiдбyлося y таких галузях, як бyдiвництво (на 0,8 %), сiльське господарство, мисливство та люове господарство (на 2,2 %) [4].
Не менш важливим аспектом ощнювання структурних змiн e аналiз вщ-твоpювальноï структури економiки. У вщтворювальнш стpyктypi Укpаïни пере-важаe пpомiжне споживання, частка якого коливаeться в межах вщ 60,2 % y 2005 р. до 59 % y 2010 р. Загальш пpомiжнi витрати виробництва товаpiв i пос-луг в Укpаïнi iстотно перевищують витрати y Фpанцiï, Нiмеччинi, Австрп, а та-кож e вищими, нiж в Iталiï, Iспанiï, Польщi й Тypеччинi [4].
Висока частка пpомiжного споживання свiдчить про те, що на сьогоднi yкpаïнська економжа хаpактеpизyeться надто високою матеpiало- та ресурсовит-pатнiстю економiки й енеpгоeмнiстю ВВП. Останнiй показник в Украш e одним iз найвищих серед розвинених краш свiтy, зокрема y 3,8 раза шж y крашах €С, y 3,2 раза - шж y Польщi та в 1,4 раза - шж y Росп [2]. Це зумовлено високими щ-нами на сировину, матеpiали, паливно-енеpгетичнi ресурси; вiдсyтнiстю ефек-тивних заходiв щодо ресурсозбереження; низьким технолопчним piвнем виробництва; низьким piвнем iнвестицiйноï та iнновацiйноï активностi тощо. Тобто така ситyацiя зумовлена переважанням в економщ низькотехнологiчних видiв дiяльностi та вiдповiдно i випуску товаpiв з низькою доданою ваpтiстю.
Динамжа частки пpомiжних витрат y регюнах Укpаïни y 2010 р., поpiв-няно з 2005 р., демонстpye тенденцiю певного ïх скорочення, за винятком Вш-ницькоï, Закаpпатськоï, Рiвненськоï та Чеpкаськоï областей. Найбiльш ресурсо-витратною e економiка в 7-х, переважно промислових регюнах, а саме: Донець-ко^ Днiпpопетpовськоï, Запоpiзькоï, Кшвсько^ Лyганськоï, Полтавськоï та Чер-кась^ областей. Така ситyацiя зумовлена галузевими особливостями цих регь онiв, а саме переважання найбшьш матеpiало-, енерго- та ресурсовитратних низькотехнологiчних галузей промисловосп, зокрема важкоï. Найменш ресур-совитратною e економiка м. Севастополя, де частка пpомiжного споживання за цей перюд часу коливаeться в межах вщ 47,6 % до 47,3 %. Це зумовлено тим, що основними сферами економiчноï дiяльностi мюта e морегосподарський та агропромисловий комплекси, курортно-рекреацшна i туристична сфери. Рiвень витpатомiсткостi в економiцi Львiвськоï обласп y 2010 р., поpiвняно з 2005 р., зменшився вiд 58,2 % до 55,4 % та e нижчим, шж y середньому по Украш на 2 та 2,7 вп. [4].
Вщтворювальна структура ютотно вiдpiзняeться i за piзними видами економiчноï дiяльностi, проте спостеpiгаeться загальна тенденцiя як в Украш так i в Львiвськiй обласп щодо збiльшення частки пpомiжного споживання y сшьському господаpствi, пеpеpобнiй промисловосп, виpобництвi та pозподi-леннi електроенергп, газу i води, освiтi (рис. 5) [3, 4]. Частка пpомiжного спо-
живання у випуску товарiв е iстотно бшьшою, нiж у виробництвi послуг i цi значення для Украши практично не вiдрiзняються вiд даних, характерних для европейських краш.
Рис. 5. Частка промiжного споживання у валовому випуску товарiв i послуг за видами економiчно'i дiяльностiу Львiвськiй областiу 2005 та 2010рр.,
Вщповщно до технолопчних особливостей економiчноl дiяльностi, найбшьш витратомiсткими видами дiяльностi Львiвськоl областi у 2010 р. тра-дицiйно були: промисловкть, де питома вага промiжного споживання у випуску становила в середньому 64,8 % та будiвництво - 65,9 %. Саме галузi з висо-кою часткою промiжних продуктiв становлять цiновий тиск на галузi з вироб-ництва кшцевих продуктiв, якi функцiонують в умовах низько! рентабельностi й не можуть формувати ресурси розширеного вiдтворення. Найменша частка промiжних витрат у 2010 р. е в освт (33,4 %) та охоронi здоров'я (34,9 %), од-нак, порiвняно з 2005 р., вона дещо зростае [3].
Висока ресурсовитратшсть економiки робить неконкурентоспроможною продукци нацiональних товаровиробникiв як на внутршньому, так i на зов-нiшньому ринках. Тому одним з основних завдань структурно! трансформаци украшсько! економiки е зниження частки промiжного споживання у валовому випуску на основi переорiентацil на виготовлення товарiв з високою доданою вартютю. Однак основним гальмом подолання цих негативних тенденцш е низький рiвень шновацшно! активностi. Несприйнятливiсть промислових тд-приемств до нововведень зумовлена: низьким технолопчним рiвнем виробничо! бази, недостатшстю власних коштiв для закупiвлi шновацшних технологiй, нез-начними обсягами державного фшансування iнновацiйних розробок, неможли-вютю отримання кредитних ресурсiв для штенсивного впровадження шнова-цiйних технологiй, через висок процентнi ставки по них тощо.
Так, загалом по Укршт, i надалi стабiльно низькою е частка шновацшно активних промислових шдприемств, яка за перiод 2005-2011 рр. коливаеться в межах 11,9-13,8 % (рис. 6). Тодi як, наприклад, у промислово розвинених кра-!нах св^у частка iнновацiйно активних тдприемств становить в середньому 3040 % вщ загально! !х кшькост [5, 6].
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.10
Рис. 6. Частка тновацшно активних тдприемств в УкраШ та Львiвськiй областi у 2005-2011 рр.
Варто зазначити, що лише 1,9 % загально! кшькосп тдприемств у се-редньому по Укра!т, впроваджують новi або вдосконалет маловiдходнi, ресур-созберiгаючi та безвщходт методи оброблення або виробництва продукцй. При цьому зменшуеться кiлькiсть впроваджених маловiдходних та ресурсозберйа-ючих нових технолопчних процесiв (у 2010 р., порiвняно з попереднiм роком, на 36,3 %), що не формуе передумов для подолання наявних технолопчних та вщтворювальних диспропорцш загалом [4].
Нижчим, тж загалом по Укра!ш, е рiвень шновацшно! активност про-мислових пiдприемств у Львiвськiй областi. Однак позитивною тенденцiею е збшьшення частки таких пiдприемств вщ 6,2 % у 2005 р. до 13,2 % у 2011 р. Значно рiзняться i галузевi iнновацiйнi можливостi промислових шд-приемств. Порiвняно низьким е рiвень шновацшно! активностi i у високотехно-лопчних галузях промисловостi. Так, частка промислових тдприемств, що займалися iнновацiйною дiяльнiстю у машинобудуваннi, становила 18,8 %, тодi як у виробництвi коксу та продуклв нафтоперероблення половина тдприемств галузi активно впроваджують iнновацiйнi технологи [6].
Висновки. Дослщження тенденцш структурних зрушень свiдчать про певш галузевi змiни, як загалом в економщ Укра!ни та Львiвсько! област^ якi пов,язанi зi загальносвiтовою тенденщею до зростання частки сфери послуг за рахунок виробництва матерiальних благ. Негативною тенденщею е домшування промiжного споживання у вiдтворювальнiй структурi економжи, що е свдаен-ням 11 високо! матерiало- та ресурсовитратностi. Подолати негативш тенденци у структурi економши можна насамперед за рахунок активiзацil шновацшно! дь яльностi, особливо у високотехнолопчних галузях економiки, якi е продуцентами шновацшних технологiй для шших сфер економiчно! дiяльностi. Виршити цю ситуацiю можна лише завдяки розробленню активно! структурно! полiтики, спрямовано! на подолання структурних диспропорцiй, швелювання сощально-економiчних суперечностей та взаемоузгодження штерешв держави та регiонiв.
Лггература
1. Економ1чна теор1я : пщручник / за ред. В.М. Тарасевича. - К. : Центр навч. л1т-ри, 2006. - 784 с.
2. Макроекономка та макроеконом1чна пол1тика : навч. пос1бн. / А.Ф. Мельник, Т. Л. Же-люк, О.В. Длугопольський, О.В. Панухни. - К. : Вид-во "Знання". - 2008. - 699 с.
3. Статистичний щор1чник Льв1всько! област за 2011 рш. - В 2-х ч. - Ч. I. - Льв1в, 2012. -
370 с.
4. Статистичний щорiчник Украши за 2011 piK / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2012. - 560 с.
5. Офщшний сайт Державного комггету статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.ukrstat.gov.ua.
6. Офщшний сайт Головного управлшня статистики у Львiвськiй областi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua.
Луцкив Е.Н., Габрель М.С. Особенности и предпосылки структурной трансформации экономики региона
Определены основные составляющие и виды структуры экономики. Оценены структурообразующие факторы, обусловливающие структурные диспропорции. Выявлены основные тенденции отраслевых и воспроизводственных структурных изменений в Украине и Львовской области. Обоснована роль инноваций в преодолении структурных диспропорций и определены основные факторы, препятствующие активизации инновационной деятельности.
Ключевые слова: структура экономики, структурные диспропорции, региональные особенности, отраслевая структура, процессы воспроизводства, инновации.
Lutskiv O.M., Habrel M.S. The features and prerequisites of structural transformation of region's economy
The basic components and types of economic structure have been determined. The structure-factors cause structural imbalances. The main industry trends and reproductive structural changes in Ukraine and Lviv region. The role of innovation has been established in order to manage structural imbalances and the main barriers to innovation activity.
Keywords: economic structure, structural imbalances, regional characteristics, industrial structure, reproductive processes, innovation.
УДК 658.81:630*794 Доц. О.В. Максимець, канд. екон. наук;
студ. Г.М. Лесюк - НЛТУ Украши, м. Львгв
ОГЛЯД ПРОБЛЕМ ОРГАШЗАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 Л1СОВИХ ШДПРИеМСТВ НА ЗОВН1ШН1Х РИНКАХ: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
Розглянуто теоретичш засади оргашзацп зовшшньоеконом1чно1 д1яльностг Выявлено особливосп зазначених аспек™ управлшня зовшшньоеконом1чною д1яльшстю (ЗЕД). Дослщжено специфжу оргашзацп зовшшньоеконом1чно1 д1яльносп великих сопромислових компанш. Запропоновано шдходи до оргашзацп ЗЕД на украшських сових шдприемствах з врахуванням св1тового досвщу.
Ключовг слова: оргашзащя ЗЕД, транснацюнальних корпорацш (ТНК) у люовш промисловосп, товарна структура, географ1чна структура, прибутковють
Актуальнiсть дослiдження. В умовах глобалiзацil свггово! економiки та тдвищення ролi зовнiшньоекономiчноl дiяльностi одним iз найважливiших зав-дань для тдприемства стае ефективна органiзацiя дiяльностi на зовнiшнiх ринках. Потреба постшного вдосконалення органiзацiйних структур управлшня пов'язана з розвитком ринюв збуту продукцп, ускладненням господарських зв'язкiв, посиленням конкурентноl боротьби на свiтових ринках. Шдприемство-учасник зовнiшньоторгових вiдносин повинне враховувати специф^ ринков приймаючих краш, рiвень конкуренцп на них та тенденцп свггово! економiки пiд час оргашзацп зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, щоб забезпечити високу ефективнiсть дiяльностi загалом. Тобто ршення щодо вибору органiзацiйних структур управлшня i шляхiв оргашзацп зовнiшньоекономiчноl дiяльностi е ак-туальним для сьогодення.
