CC BY
34
УДК 332.132(477) Доц. О.М. Свтцов1, д-р екон. наук; ст. викл. Н.Я. Стрка1, канд. екон. наук; доц. П.П. Гаврилко2, канд. екон. наук
НАЩОНАЛЬНА ЕКОНОМ1КА: ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ОПТИМ1ЗАЦП СТРУКТУРИ
Проанал1зовано основш види структурних пропорцш на piBHi нацiональноï еко-номжи. Запропоновано дослiджувати структуру нацiональноï економжи з урахуван-ням вiдтворювальноï, галузевсй, територiальноï (регiональноï), соцiальноï, секторальной, зовнiшньоекономiчноï, технiко-економiчноï структур.
Ключовг слова: державне регулювання економiки, види структури, структурш пропорцiï, iнвестицiйна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Нацюнальна економжа будь-якоï краши е складною системою, тобто сукупшстю яюсно визначених макроеконом1чних елеменпв або тдсистем, м1ж якими юнуе законом1рний постшний зв'язок. Сукупнють макроеконом1чних елеменпв та стввщношення м1ж ними фор-муе структурну модель нацiональноï економжи. Така модель, яка забезпечу-вати стшке зростання нацiональноï економiки, функцюнуе на основi принци-пiв оптимальносп та ефективносп.
Головними ознаками нацiональноï економiчноï система е ïï цЫснють, iерархiчна побудова, екзогенний характер та безперервнють розвитку. Одним з основних чинниюв покращення динамiки економiчного розвитку е форму-вання оптимальноï моделi нацiонального ринку та оптимальноï структури на-цiональноï економiчноï системи.
Вивчення теоретичних основ функцюнування нацiональноï економжи як складноï економiчноï системи е важливими при аналiзi специфiки функщ-онування сучасноï украïнськоï економiки. В економiчнiй лiтературi рiзнома-нiтнi проблеми функцюнування нацiональноï економiки, формування еконо-мiчноï структури краïни, рiзнi типи структури нацiональноï економiки висвгт-лено у працях таких зарубiжних та украшських науковцiв: Г.1. Башнянина
[I], В.М. Гейця [5], С.Ю. Глазьева [4], О.В. Коломийцевоï [7], О.Ю. Красиль-никова [8; 9], В.1. Крючковоï [16], Б.В. Кульчицького [10], G.I. Кузнецовоï
[II], А.С. Музиченько [17], М.А. Павловського [14], С.М. Панчишина [15], Т.П. Шинкоренко [19] та шших.
Методика дослвдження. Проте проблема структурних трансформацш економiчного розвитку краши в напрямi забезпечення оптимальносп та ефек-тивностi функцiонування економжи потребуе подальшого дослiдження. Метою науковоï роботи е дослiдження структури нацiональноï економiки з ура-хуванням взаемозв'язюв, якi виникають мiж макроекономiчними елементами, та проблеми формування оптимальноï структури нацiональноï економiки.
Результати дослвдження. Структура нацiональноï економiки - це стввщношення, як виражають взаемозв'язки та взаемозалежносп мiж окре-мими частинами економжи, окремими ïï секторами, галузями тощо. Пiд структурою розумiють закон, систему взаемовщносин мiж елементами, внут-
1 Дрогобицький державний педагопчний ушверситет 1м. 1вана Франка;
2 Ужгородський навчальний центр Кшвського нащонального торгово-економ1чного унiверсигету
рiшню будову заданоï cyKynHOCTi вiдповiдно до значення певних ознак, кшь-юсно виражене питомою вагою частин (груп) цшого [12]. Польський учений П. Штомпка теоретично обгрунтував, що власне структура базуегься на таких принципах: залежностях i зв'язку мiж елементами; регулярносп та стшкостц глибинному, фундаментальному дослщженню; детерм^ючому, визначаль-ному впливу на емтричш явища [19]. Все це стосусться структури нащ-ональноï економжи, cтрyктyрнi елементи якоï тicно взаемопов'язаш i певним чином е взаемозалежш.
Вираженi в абсолютних (натуральних i вартюних) та вiдноcних величинах стввщношення (пропорцiï) мiж певного типу взаемопов'язаними елементами економжи дають змогу конкретноï якicно-кiлькicноï оцiнки структури нацiональноï економжи, оцiнки ïï ефективноcтi та оптимальноcтi.
У сучасних ринкових умовах визначальною умовою подальшого роз-витку yкраïнcькоï економiки е не лише просте розширення та кшьюсне зрос-тання його параметрiв, а й cтрyктyрнi зрушення (перехщ вiд ресурсоспожив-чоï до реcyрcозберiгаючоï cтратегiï). Вiдбyваетьcя зростання значення вибору методiв та показниюв, якi характеризуюсь структуру сощальних, виробни-чих, технолопчних систем та ïх змiнy [2, с. 30].
Функщонування нацiональноï економжи як cкладноï економiчноï системи, а вщповщно якicний i кшьюсний стан ïï структурних елеменпв, визна-чаеться середовищем нацiональноï економiки та взаемодiею ïï основних сфер. М.А. Павловський вважае, що "економiчна система - це взаемодiя п'яти основних сфер: власного виробництва, грошово-фiнанcовоï системи, система управлшня, cоцiальноï та економiчноï сфери i залежить вона вщ множини факторiв: шфляцп, безробтя, приросту виробництва, рiвня бюджетного де-фщиту, торговельного i платiжного баланшв, процентних ставок, нащональ-них заощаджень тощо" [14, с. 296].
Росшський економicт G.I. Кузнецова зауважуе, що середовище нащ-ональноï економiки е складним i неоднорiдним, при цьому вона виокремлюе три пари ïï складових - внyтрiшне i зовшшне, природне i cоцiальне, еконо-мiчне i правове - i, вщповщно, шicть варiантiв ïх поеднання [11, с. 142]. Зок-рема, зовшшне економiчне середовище визначаеться cyкyпнicтю нащональ-них економiк iнших краïн. Складовими зовнiшнього cоцiального середовища е культура, освгга, iдеологiя, релiгiя, цiнноcтi i право шших краïн. Природне середовище цих краш формуе зовнiшне природне середовище. Внутршне економiчне середовище е визначальним, воно взаемодiе з внутршшм сощ-альним i внyтрiшнiм природним середовищем, а також з шшими видами се-редовища.
Середовище нацiональноï економжи е чiтко визначеним i вщповщно характер поведiнки i фyнкцiонyвання економiчноï системи залежить вiд ïï середовища. Bci види середовища нацiональноï економiки впливають на ïï стан та функщонування [11, с. 143], вщповщно, i на формування ïï структурних елеменпв. Разом з тим у процеш фyнкцiонyвання i розвитку економiки вщбу-ваеться змiна ïï середовища [13, с. 59], змшюеться також i структура нащ-ональноï економiки.
Отже, структурш змши в нацiональнiй економiцi е ознакою 11 розвит-ку та еволюцп. Росiйський економiст О.Ю. Красшьшков [8] класифiкуе структурнi змiни за такими ознаками: юторичною; територiальною; обсягом господарських елеменлв (мiкрозрушення - на рiвнi пiдприемства та його тд-роздiлiв; мезозрушення - на рiвнi регiону чи областi; макрозрушення - на рiвнi нацiонального чи свиового господарства; нанозрушення - на рiвнi до-могосподарства); швидюстю, тривалiстю та масштабами (еволюцшш та рево-люцшш); характером (сумативш, тобто оборотш, як вiдображають циклiчнi коливання; необоротнi з прогресившстю економiчного зростання в розвине-нiй системi чи, навпаки, економiчними спадами в деструктивнiй системi).
Залежно вiд характеру елементiв та змюту економiчних явищ i проце-ив, зв'язки мiж якими вiдображаються в певних пропорщях, в економiчнiй ль тературi на макроекономiчному рiвнi видшяють такi види структурних ств-вщношень: вiдтворювальнi, галузевi, регiональнi, соцiальнi, зовшшньоеконо-мiчнi [7, с. 160]. На наш погляд, крiм п'яти основних видiв структури нащ-онально1 економжи, необхiдно аналiзувати також секторальну та техшко-еко-номiчну структури, оскiльки саме такий тдхщ, коли враховуються шм структурних аспектiв функцiонування нацюнально! економiки, дае змогу отримати комплексну характеристику нацюнально! економiки, визначити необхщнють та напрями структурних трансформацiй економжи на перспективу.
Основнi види структури нацюнально! економiчноl системи - вщтво-рювальна, галузева, територiальна (регiональна), сощальна, секторальна, зов-нiшньоекономiчна, технiко-економiчна - зображено на рисунку.
Тип и сгрукгури нашональво! eKOHOiii'iiiGi системи
Шдтворювалъна структура нщюналь-
Hoi еконашки - це ешввщношенни елеменпв, егорш, пщроздш1в ироцесу cycni.nbHoro н1дтнорсння
Територгааьна (региональна) структура
нацюналъноТ еконамгт дас характеристику учасп економгчних районов, pet ¡OHiBта шших територшльних у творен ь в створен hi га споживанш су купи ого сустльного продукту
Сощальна структура нацюнально]' еконолики - це зв'язки та вшносини м1ж р1зними соц1альними класами,
сошальними верст вам и та прошарками; професШно-квал1ф1ка-ШНИИК склад населения крапiи
Галузева структура нащональноТ еконолйки -це розподш нацюнально! економ1ки на се it-тори, групи г ал узе й, микгалузев! ко&тпекси, галуз!, шдгадуз! i види пщприемств
Секторальна структура нащонально! еконашки характсризуе подш ckohomlkh краши за секторами, тинами та формами власностз, за оргашзащйно-правовими формами шдприсмництва
Зоташньоеконол йчна структура нацюнашкп еконамЬси харакгериэуе проморим м!ж ексмортом та 1м портом товар1в, поедут, катталш та визначас участь нацюнально! економжи в функшонуванш Свггово! еиОНОМ1ЧНО! систем и
Техтко-еконаигчна структура нащоналыюУ еконОМ1ки визначаеться проиоршями м1ж особистими та речовими факторами
ПрОДуКТИВННК СИЛ 3 ВраХуВа1П1ЯМ ТСХН1КО-СКОНОМ1ЧНИХ ВЩНОСИН
Рис. Характеристика eudie структури нащональног eKOHOMiHHOi системи
Вiдтворювальна структура нацюнально1 економiки - це стввщношен-ня елеменлв, сторш, пiдроздiлiв процесу сустльного вiдтворення. Процес вiдтворення включае розширене вiдтворення нацiонального продукту, трудо-вих ресурсiв, виробничих вiдносин, природних умов економiчного зростання. Вiдтворювальнi пропорцп характеризують спiввiдношення: мiж стадiями ви-робництва, розподiлу та обмiну, споживання; мiж виробництвом засобiв ви-робництва i виробництвом предметiв споживання; мiж фондом замiщення, фондом споживання та фондом нагромадженням; мiж замiщенням використа-них засобiв виробництва та новоствореною вартiстю; мiж матерiальним та не-матерiальним виробництвом; мiж виробничими галузями та iнфраструктурою.
Матерiальною основою безперервного вщгворення i розвитку виробництва вщгворення сукупного суспiльного продукту, яке формуеться на чо-тирьох стадiях його руху:
• власне виробництво - це характер оргашзаци виробництва з врахуванням технолопчного його способу та сощально-економ1чних принципш розвитку економши краши;
• розподЛу - це сукупшсть зв'язкв, що пов'язаш з розподшом та перерозподь лом результата виробництва м1ж членами суспшьства;
• об(гу - це сукупшсть мехатзмв чи шстигутш, за допомогою яких здшснюеться об1г екожмчних ресурсш, товарш та послуг, грошей та капталу;
• споживання - остання стад1я руху сукупного суспшьного продуту, що пов'язана з1 задоволенням споживчих потреб.
З точки зору матерiально-речового змюту, важливою вiдтворювальною пропорцiею е розподш мiж I та II тдроздшами суспiльного виробництва: виробництвом засобiв виробництва та виробництвом предметiв споживання.
Оптимальне забезпечення пропорцiй мiж I та II тдроздшами - важли-ва проблема економiчного розвитку, яке безпосередньо пов'язане з його цик-лiчнiстю. В СРСР вiдстоювалася точка зору про переважне зростання галузей I сустльного тдроздшу, проте адекватного економiчного зростання не спос-тер^алося. Досвiд економiчного розвитку кра1н Захщно1 Свропи, США та Швденно-Схщно1 Азп свiдчить про те, що оптимальних темпiв розвитку еко-номiки можна досягнути за рiзних спiввiдношень окремих елеменлв суспшь-ного продукту. Це пояснюеться рiзноманiтними чинниками, зокрема розвит-ком науково-технiчного прогресу, зростанням продуктивносп працi, еколо-гiчними проблемами, розвитком мiжнародного подiлу працi, обмеженням економiчних ресурсiв тощо [7, с. 161].
Залежно вiд функцюнально1 ролi окремих елемеппв сукупного сус-пiльного продукту важливим е видiлення фондiв замщення, споживання та нагромадження. Видiлення фонду замщення та фонду споживання забезпечуе пiдтримання продуктивних сил кра1ни на належному рiвнi. Зростання фонду нагромадження забезпечуе спрямування частини нацiонального доходу на прирют виробничих i невиробничих основних фондiв, а також оборотних за-собiв i резервiв. Стввщношення мiж споживанням та нагромадженням е базо-вою пропорцiею, яка, з одного боку, визначае темпи економiчного зростання, з шшого, рiвень споживчого попиту в нацюнальнш економiчнiй структура
Дослщження наступно! вщтворювально! пропорцп (мiж складовими частинами суспшьного виробництва) забезпечуе видiлення [3, с. 539].
1) матер1ального виробництва: виробництва матер1альних благ (промисло-в1сть, сшьське господарство, буд1вництво); виробництва матер1альних послуг (транспорт, зв'язок, торпвля, комунальш послуги, побутов1 пос-луги);
2) нематер1ального виробництва: виробництва нематер1альних послуг (ос-вгга, медицина, культура); виробництва нематер1альних благ (духовних, матер1альних цшностей).
Визначення ролi матерiального або нематерiального виробництва як випереджальних е досить полемiчним питанням. Практичний свiтовий досвщ доводить, що з середини 50-х роюв ХХ ст. серед розвинених кра!н свiту став випереджаючим розвиток нематерiального виробництва [6, с. 507]. Перева-жання нематерiальноl сфери - свщчення того, що основними елементами на-цiонального розвитку стали людсью ресурси (!х якiснi характеристики) та ш-тенсивне розгортання науково-техшчно! революцп. Оскiльки саме в цiй сферi формуеться основна продуктивна сила (людсью ресурси), виникае й розви-ваеться специфiчна продуктивна сила - наука, розвиток нематерiального виробництва прискорюе процес розвитку сфери матерiального виробництва.
До основних вартюних пропорцiй, що характеризують розвиток еко-номiки на рiзних стадiях процесу вiдтворення, належать стввщношення мiж замiщенням використаних засобiв виробництва (фондом замiщення) та ново-створеною продукцiею (чистою продукцiею). Ця пропорщя характеризуе спiввiдношення вартостi зношених засобiв працi (амортизацiя) i вартосп спо-житих у виробництвi предмепв працi (промiжний продукт), що в сукупност становить фонд замiщення, та величини новостворено! продукцп за рж.
Суть вiдтворення трудових ресурсiв полягае у безперервному вщнов-леннi й тдтриманш фiзичних сил i розумових здiбностей людини. Серед основних проблем процесу вщновлення основно! продуктивно! сили суспшь-ства необхiдним е видшення: м^ацп та природного руху населення; розпо-дiлу i перерозподшу трудових ресурсiв мiж галузями, регюнами тощо; забез-печення високого рiвня зайнятостi. Вiдтворення природних ресурсiв передба-чае вiдтворення природних умов економiчного зростання, збереження i пок-ращення середовища проживання людей.
Визначальна роль у характеристицi структури нацюнально! економiки належить галузевiй структурi нацюнально! економжи. Розгорнуте визначення змюту економiчноl категорп "галузева структура нацюнального господар-ства" визначаеться як структура "...яка е вщображенням досягнутого рiвня розвитку продуктивних сил i суспшьного подшу працi (в едностi технолопч-ного способу виробництва)" [6, с. 505]. Серед галузевих пропорцiй, як визна-чають галузеву структуру нацюнально! економжи видiляють спiввiдношення мiж секторами економжи, групами галузей, мiжгалузевими комплексами, галузями, тдгалузями, видами виробництва. Галузь - це група тдприемств, що випускають однорiдну або спорщнену продукцiю, якi, своею чергою, дшять-ся на дрiбнi пiдгалузi i види пiдприемств [51, с. 312]. У цш роботi галузi або
вид економiчноl дiяльностi розглядаемо як тотожнi поняття. Це пояснюеться тим, що до 2000 р. в Укра!ш поняття "галузь" використовувалось згiдно зi За-гальним класифiкатором галузей народного господарства (ЗКГНГ), почина-ючи з 2001 р. використовуеться класифжащя видiв економiчноl дiяльностi (КВЕД), згiдно iз якою галузi замiненi на види економiчноl дiяльностi.
Згiдно зi системою нацюнальних рахункiв економiка подiляеться на п'ять секторiв: нефiнансовi корпорацп; фiнансовi корпорацп; сектор загально-го державного управлшня; домашш господарства; некомерцiйнi оргашзацп, що обслуговують домашш господарства.
У складi нефшансових корпорацiй видiляють три групи галузей:
• перша - галуз^ пов'язаш з видобуванням ресурс1в;
• друга - галуз^ пов'язаш з переробкою цих ресурс1в та виготовленням готово! продукци;
• третя - сфера послуг (зокрема шформацшлих, пауково-техпiчпих комушка-цшних, фшансового обслуговування виробництва тощо). Сшввщношення мiж трьома групами галузей визначаеться науково-
технiчним прогресом. За його рахунок в останш десятирiччя спостерiгаеться скорочення частки (в загальнш сукупностi) галузей першо! групи, бшьш по-вiльне зменшення частки друго!, на фонi розвитку третьо!. На галузевi про-порцп, о^м наукового-технiчного прогресу, впливають рiвень витрат на ш-новацiйно-iнвестицiйну дiяльнiсть як на загальнодержавному рiвнi, так i на рiвнi конкретних пiдприемств; величина та квалiфiкацiйна характеристики залучених трудових ресуршв; економiчнi фактори; iнтеграцiйнi процеси та мiжнародний подiл працi в умовах глобалiзацil.
Територiальна (регiональна) структура нацюнально! економжи дае характеристику учасп економiчних районiв, регiонiв та шших територiальних утворень у створенш та споживаннi сукупного суспiльного продукту i Грун-туеться на поглибленш територiального подiлу працi та спецiалiзацil. У спро-щеному виглядi регюнальна структура - це розподiл економiчних суб'ектiв за регiональними ознаками.
На формування територiальноl (регiональноl) структури нацюнально! економжи впливають, по-перше, участь окремих територiальних утворень, територiальних виробничих комплекшв, спецiальних економiко-територiаль-них утворень у створенш та споживанш суспiльного продукту; по-друге, пропорцп в адмiнiстративно-територiальному розрiзi. Соцiальна структура нацi-онально! економжи Грунтуеться на сукупностi взаемозв'язюв ".мiж елемен-тами (соцiальними спшьностями, класами, групами, верствами, статусами, роллю тощо) сощально! системи." i "... охоплюе рiзнi форми зв'язкiв i вiдно-син мiж рiзними суспшьними сферами i структурами, що виступають елемен-тами суспiльства" [18, с. 567-568].
На рiвнi нацiональноl економiчноl системи - це вiдносини мiж великими групами суспiльства: нащями та етнiчними групам, соцiальними групами та верствами, сощально-професшш, соцiально-демографiчнi, територiаль-но-регiональнi групи тощо. Сощальна структура характеризуеться диферен-цiацiею доходiв рiзних верств населення. Секторальна структура нацюналь-
но! економжи характеризуе подiл економiки кра!ни за секторами, типами та формами власносп, за оргашзацшно-правовими формами пiдприемництва.
Серед основних пропорцш, що визначають секторальну структуру, можна видiлити: по-перше, стввщношення мiж пiдприемницьким сектором, сектором домогосподарств, державним сектором та зовшшшм сектором у створенш та розподiлi ВВП кра!ни; по-друге, спiввiдношення мiж частками приватно!, державно!, колективно! та змшано! форм власностц по-трете, спiввiдношення мiж органiзацiйно-правовими формами шдприемницько! дь яльност з урахуванням рiвнiв концентрацп й централiзацil виробництва та капiталу ^ж кiлькiстю та обсягом виробництва великих, середшх та малих пiдприемств). Зовнiшньоекономiчна структура нацюнально! економiки характеризуе пропорцп мiж експортом та iмпортом товарiв, послуг, капiталiв та визначае участь нацюнально! економiки у функцюнуванш свггово! економiч-но! системи.
Технiко-економiчна структура нацюнально! економжи визначаеться пропорцiями мiж особистими та речовими факторами продуктивних сил з урахуванням технiко-економiчних вiдносин - комплексу внутршньо необ-хiдних i стiйких зв'язкiв мiж рiвнем концентрацп, спецiалiзацil, комбiнуван-ня, кооперування виробництва тощо.
Теоретичнi дослiдження сутносп елементiв структури нацюнально! економiки доводять, що багатогранна сукупнiсть рiзнорiвневих економiчних пропорцiй формуе кiнцеву структурну модель ще! економiки. Ця модель мо-же пiдпадати пiд принципи оптимальносп або ефективностi. Пiд впливом змши конкурентоспроможностi економiки кра!ни та науково-техшчного прогресу структурна модель ринково! економжи вимагае динамiчного поеднання ринкового та державного механiзмiв регулювання.
Трансформацiйнi процеси в економщ Укра!ни вiдбувалися на фош двох найболючiших економiчних проблем: кризи економiчноl системи та кризи економiчноl структури. Саме цi проблеми спричинили дисбалансуван-ня як в економiчнiй, так i в сощальнш сферах.
Криза економiчноl системи була пов'язана з необхщнютю формування елеменпв ринково! економiки на фонi командно-адмшстративних методiв управлiння нею. Вiдсутнiсть ефективного мехашзму державного регулювання, складш економiчнi та соцiальнi проблеми, що породжувалися трансфор-мацiйним перiодом, недосконалють державного менеджменту - це лише ос-новнi чинники погiршення економiчноl та соцiальноl ситуацil в кра!ш. Крiм потреби докорiнноl змiни економiчного устрою, Укра!на зiткнулася зi ще од-нiею проблемою - кризою структури економжи кра!ни.
Основним прюритетом формування структури укра!нсько! економiки в межах колишнього Радянського Союзу було !! спрямування на потреби вшсь-ково-промислового комплексу, за рахунок зменшення обсяпв економiчних ре-сурсiв, що спрямовувалися на виробництво споживчих товарiв. Кризовi явища простежувалися практично в ушх видах структури нацiональноl економжи:
1) у вгдтворювальнш структург - дисбаланс мiж I та II шдроздшами сус-
пiльного виробництва (переважання виробництва засобiв виробництва
над виробництвом предмета споживання); зменшення частки фонду наг-ромадження як елементу сукупного суспiльного продукту; недостатнiй рiвень розвитку сфери нематерiального виробництва i, як наслщок, по-гiршення умов вщтворення трудових ресурсiв; погiршення ситуацiï щодо споживання та вiдтворення природних ресуршв краïни;
2) у галузевш cmpyKmypi нацюнальноЧ економти - дисбаланс мiж групами галузей (переважання галузей, пов'язаних з видобуванням ресурсiв; не-достатнш розвиток галузей, пов'язаних з переробкою цих ресурсiв та ви-готовленням готовоï продукцiï; практично вiдсутнiсть сфери послуг);
3) у mepumopimbHiü cmpyKmypi украгнськог економти - дисбаланс в еконо-мiчному розвитку регiонiв, райошв; дотацiйнiсть розвитку окремих тери-торiальних утворень;
4) у сощальнш cmpyкmypi - високий рiвень безробiття та зростання рiвня диференцiацiï доходiв населення краïни; погiршення демографiчноï си-туацп;
5) у секторальнш cmpyKmypi нацюнальноЧ економти - значна частка державного сектору та проблеми приватизацшних процешв;
6) у 30eH^m0eK0H0Mi4Htö cmpyKmypi - зростання частки iмпорту в зов-нiшньоекономiчнiй дiяльностi та зростання, в зв'язку з цим, дефщиту платiжного балансу; нестабiльнiсть валютного курсу; необхщшсть про-ведення полiтики лiбералiзацiï зовнiшньоекономiчноï дiяльностi; незнач-на частка шоземних iнвестицiй в краïнi.
На сьогодш формування оптимальних вiдтворювальних, галузевих та секторальних пропорцiй повинно визначати основу державного регулювання структури економжи Украши. Принципово важливим е розумшня того, що послаблення та усунення кризових явищ у структурi нацюнально! економжи е можливим лише на системнш основi. Неможливим е формування ефектив-них пропорцiй лише, наприклад, у галузевому аспектi, не придшяючи належ-но! уваги формуванню оптимальних регюнальних пропорцiй. Структуру на-цюнально! економiки, як об'ект державного регуляторного впливу, потрiбно розглядати як едине цше, за всiеï ïï багатоаспектностт
Саме застосування комплексного пiдходу щодо формування оптималь-ноï структури нацiональноï економiки забезпечить, на нашу думку, досягнення поставленоï мети. Послiдовне та виважене структурне регулювання, що орiентуеться на реалiзацiю нацiональних переваг, забезпечення економiчноï безпеки Украïни, прискорення ïï штеграцп в сучасну свiтову господарську систему - це основа формування оптимальжй структури нацiональноï економ^.
Висновки. Залежностi вiд змiсту економiчних явищ i процесiв, зв'язки мiж якими вiдображаються у пропорцiях, розрiзняють такi основнi види структури економжи: вiдтворювальна, галузева, територiальна, соцiальна, зовнiшньоекономiчна, технiко-економiчна. Для кожного виду можна видши-ти окремi пропорцiï, яю i характеризують розвиток нацiональноï економжи. Сукупнiсть економiчних пропорцiй формуе кшцеву структурну модель цiеï економiки, яка може тдпадати пiд принципи оптимальност або ефективнос-тi. Пiд впливом змши конкурентоспроможностi економiки краïни та науково-технiчного прогресу структурна модель ринковоï економiки вимагае динамiч-ного поеднання ринкового та державного механiзмiв регулювання.
Л1тература
1. Башнянин Г.1. EKOHOMi4Hi системи: проблеми структуризаци i типологгзаци / Г.1. Баш-нянин, 1.М. Копич, Б.М. Шевчик. - Львiв : Вид-во "Коопосвгта", 1999. - 220 с.
2. Бойко О.М. Особливост розвитку структурно-динамiчних зрушень в економiцi Укра-!ни / О.М. Бойко // Нацюнальне господарство Укра!ни: теорiя та практика управлшня : зб. наук. праць - К. : Рада по вивченню продуктивних сил Укра!ни НАН Укра!ни, 2008. - С. 29-36.
3. Генеза ринково! екож^ки (полiтекономiя, мжроекономжа, макроекономжа, еконо-мiчний аналiз, економiка тдприемства, менеджмент, маркетинг, фшанси, банки, швестици, бiржова дiяльнiсть) : термiни, поняття, персонали / В.С. Iфтемiчук, В.А. Григорьева, М.1. Ма-нилiч, Г.Д. Шута / за наук. ред. Г.1. Башнянина i В.С. Iфтемiчука. - К. : "Магнолiя плюс", 2004. - 688 с.
4. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / С.Ю. Глазьев. - М. : Изд-во "ВлаДар", 1993. - 310 с.
5. Економжа Укра!ни: стратегiя i полiтика довгострокового розвитку / за ред. В.М. Гейця. - К. : 1н-т екож^чного прогнозування: Фенiкс, 2003. - 1008 с.
6. Екож^чна енциклопедiя. - У 3-ох т. - Т. 3. / ред. кол.: С.В. Мочерний та ш. - К. : Вид. центр "Академiя", 2002. - 952 с.
7. Коломийцева О.В. Екож^чний змют структурних зрушень та !х вплив на стабшь-нiсть розвитку економiки / О.В. Коломийцева // Збiрник наукових праць ЧДТУ. - Сер.: Еконо-мiчнi науки. - 2007. - Вип. 22. - С. 160-164.
8. Красильников О.Ю. Структурные сдвиги в экономике современной России / О.Ю. Красильников. - Саратов : Изд-во "Научная книга", 2000. - 183 с.
9. Красильников О. Ю. Структурные сдвиги в экономике: теория и методология / О.Ю. Красильников. - Саратов : Изд-во "Научная книга", 1999. - 65 с.
10. Кульчицький Б.В. Екож^чш системи сустльства: теорiя, методология, типолопя / Б.В. Кульчицький. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2003. - 352 с.
11. Кузнецова Е.И. Развитие конкурентных отношений и экономическая стратегия государства : монография / Е.И. Кузнецова. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 383 с.
12. Новицький В.С. Структурш перетворення промисловост та екож^чне зростання / В.С. Новицький. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua.
13. Ожиганов Э.Н. Политическая теория Макса Вебера: критический анализ / Э.Н. Ожи-ганов. - Рига : Изд-во "Зинатне", 1986. - 158 с.
14. Павловський М.А. Стшкють екож^чно! системи - необидна умова стратеги еконо-мiчного i сощального розвитку Укра!ни / М.А. Павловський // Укра!на на порозi ХХ1 стсшття: уроки реформ та стратеги розвитку : матер. наук. конф., 15-16 листопада 2000 р. - К. : Вид-во "Шбра", 2000. - С. 293-301.
15. Панчишин С.М. Макроекож^чний аналiз товарно! форми виробництва : моногра-фiя / С.М. Панчишин. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2004. - 452 с.
16. Структурш чинники розвитку екож^ки Укра!ни / В.1. Крючкова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2004. - 316 с.
17. Ринкова трансформащя екож^ки Укра!ни: проблеми регулювання. Колективна : монографiя / за ред. В.Ф. Беседша, А.С. Музиченько. - К. : Вид-во НДЕ1, 2005. - 551 с.
18. Фшософський словник сощальних термтав / за ред. В.П. Андрущенка. - К. : Харкiв : Вид-во "Корвш", 2002. - 672 с.
19. Шинкоренко Т.П. Структурш змши в економiцi Укра!ни: порiвняння iз загальносв> товими тенденцiями / Т.П. Шинкоренко // Економжа i прогнозування. - 2006. - № 1. - С. 77-92.
20. Щодо основних засад структурно-шновацшно! полiтики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.64.237.68.10.
Свинцов О.М., Скирка Н.Я., Гаврилко П.П. Национальная экономика: теоретические аспекты оптимизации структуры
Проанализированы основные виды структурных пропорций на уровне национальной экономики. Предложено исследовать структуру национальной экономики с учетом воспроизводительной, отраслевой, территориальной (региональной), социальной, секторной, внешнеэкономической, технико-экономической структур.
Ключевые слова: государственная регуляция экономики, виды структуры, структурные пропорции, инвестиционная деятельность.
Svincov O.M., Skirka N.Ya., Gavrilko P.P. National economy: theoretical aspects of optimization of structure
The basic types of structural proportions at the level of national economy are analyzed. To investigate the national economy taking into account reproductive, branches, regional, socio-economic, sectoral, foreign, technologic-economic structures is suggested.
Keywords: state adjusting of economy, types of the structure, structural proportions, investment activity.
УДК336.76:338.2 Здобувач 1.В. Гомонай -ЛьвкськаКА
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНО1 ПОЛ1ТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВО1 ПРОПОЗИЦ11
Дослщжено ефектившсть державного регулювання грошово! пропозици в умо-вах переходу до ринку. Коло розглянутих питань охоплюе теоретико-методолопчш основи дослщження грошового ринку, державне регулювання грошово! пропозици в розвинених ринкових економжах, ефектившсть державного регулювання пропозици грошей у перехщнш економщн
Ключовг слова: грош1, грошова пропозищя, грошовий ринок, ефектившсть державного регулювання.
Постановка проблеми. Державне регулювання грошово! пропозици е одним iз найбшьш дiевих i поширених важелiв впливу на стан економiчноl активностi. Вiдсутнiсть цшюно! концепци монетарно! полiтики, яка врахову-вала б особливостi перехiдного перюду, стала однiею iз причин низько! ефек-тивностi державно! економiчноl полиики. Актуальнiсть теми наукового дос-лщження зумовлена необхiднiстю пiдвищення ефективностi державного регулювання грошово! пропозици в умовах виходу iз глибоко! економiчноl кри-зи, вдосконалення методiв регулювання грошово! пропозици в умовах ринко-во! трансформаци економiчних вiдносин у кра!ш.
Стабiлiзацiйнi тенденцп в економщ Укра!ни та перспектива штеграци у европейський економiчний простiр потребують нових науково виважених концепцшних пiдходiв до формування регулятивно! полiтики держави у гро-шовiй сферi. Цi фактори доводять необхiднiсть та актуальнiсть теоретичного переосмислення досвщу державного регулювання грошово! пропозици у про-вiдних кра!нах та у кра!нах iз перехщною економiкою.
Пiдвищення ефективностi державно! грошово-кредитно! полiтики покликане утвердити тенденци до економiчного зростання, стабiльностi цiн, скорочення безробтя i прискорити iнтеграцiю Укра!ни у свiтову економiку. Перехiдний характер економiчного розвитку зумовлюе процес постшно! адаптацп методiв державного регулювання грошово! пропозици до реалш ук-ра!нсько! економiки, що повинно забезпечувати !х ефективнiсть.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Рiзнi аспекти дослщжува-но! проблеми висвилено у працях укра!нських та зарубiжних вчених. Сучаснi монетарш концепцп, якi використовуються у грошово-кредитнш полiтицi Укра!ни, базуються на наукових працях Дж. М. Кейнса, М. Фрщмена, I. Фь шера, Я. Карна!, Д. Сакса, Дж. Долана, Р. Давщсона, К. Макконнелла, Ф. Хайека, С. Харриса, Дж. Хжса, Ф.С. Мишкша, М. Туган-Барановського,
