CC BY
4
УДК 343.123.12: 343.46
В. Л. Ортинський
директор Навчально-наукового шституту права та психологи Нацюнального ушверситету «Львiвська полтехшка»,
д-р юрид. наук, проф., заслужений юрист Украши Ortynskyy Volodymyr@gmail.com
Л. Ф. Гула
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нацюнального ушверситету «Львiвська полтехшка»,
д-р юрид. наук, доц. проф. кафедри кримшального права i процесу
ОСОБЛИВОСТ1 СУДОВО-ПСИХ1АТРИЧНО1 ЕКСПЕРТИЗИ П1ДОЗРЮВАНОГО У ВЧИНЕНН1 ВБИВСТВА
© Ортинський В. Л., Гула Л. Ф., 2019
У статт розглянуто поняття та змкт судово-психiатричноT експертизи пщозрю-ваного у вчиненнi вбивства. З'ясовано порядок призначення судово-психiатричнот експертизи у кримшальних провадженнях. Визначено основнi питання судово-пси-хiатричнот експертизи пiдозрюваного у вбивствь Здiйснено аналiз експертних дослщжень соцiально-психологiчного компонента характеристики особи вбивщ.
Ключовi слова: вбивство; пiдозрюваний; психiатрична експертиза; психiчнi захворювання; експертна практика.
В. Л. Ортынский, Л. Ф. Гула
ОСОБЕННОСТИ СУДЕБНО-ПСИХИАТРИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ ПОДОЗРЕВАЕМОГО В СОВЕРШЕНИИ УБИЙСТВА
В статье рассмотрены понятие и содержание судебно-психиатрической экспертизы подозреваемого в совершении убийства. Выяснено порядок назначения судебно-психиатрической экспертизы в уголовном производстве. Определены основные вопросы судебно-психиатрической экспертизы подозреваемого в убийстве. Осуществлен анализ экспертных исследований социально-психологического компонента характеристики личности убийцы.
Ключевые слова: убийство; подозреваемый; психиатрическая экспертиза; психические заболевания; экспертная практика.
V. L. Ortinski
director Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University
Sc.D., Prof.
L. F. Hula
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure,
Sc. D., Prof.
THE ARTICLE DEALS WITH THE CONCEPT AND CONTENT OF FORENSIC PSYCHIATRIC EXAMINATION OF THE SUSPECT IN THE ASSASSINATION ATTEMPT
It was revealed that the appointment of a forensic psychiatric examination in criminal proceedings. The basic questions of forensic psychiatric examination of the suspect in the murder were determined. The analysis of expert researches of the socio-psychological component of the characteristics of the killer person is carried out.
Key words: murder; suspect; psychiatric examination; mental illness; expert practice.
Постановка проблеми. Актуальшсть теми дослщження зумовлена тим, що об' ектившсть судово-експертних дослщжень е важливим аспектом кримшально! процесуально! дiяльностi тому, що завдяки !й визначаеться напрям розслщування i доказування. Визначення питання змюту осудност особи шдозрюваного, що вчинила вбивство, встановлюеться судово-псж!атричною експертизою, яка потребуе постшного вдосконалення.
Аналiз дослщження проблеми. Вагомий внесок у розробку наукових положень судово-психiатричноi експертизи зробили вчеш Н. В. Алшна, О. М. Бандурка, Л. М. Балабанова, П. Д. Беленчук, С. П. Бочарова, А. С. Брусилiвський, Л. В. Володимировський, В. Л. Васильев, В. А. Внуков, Ю. М. Грошевой, А. I. Гуров, О. В. Дулов, Землянська, М. А. Зубань, Я. А. Канторович,
A. В Костицький, В. С. Коновалова, М. М. Коченов, В. Н. Кудрявцев, В. Т. Нор, О. Р. Ратшов,
B. В. Романов, А. В. Ромашко, О. Д. Сафш, О. В. ^мченко, О. В. Ярош. та ш.
Мета статт - визначити поняття та змют судово-псж!атрично! експертизи шдозрюваного у вчиненш вбивства та здшснити аналiз зазначених експертиз у кримшальних провадженнях.
Виклад основного матерiалу. При розслiдуваннi вбивств виникае необхщшсть використати спецiальнi психiатричнi знання щодо обстеження пiдозрюваного (обвинуваченого). До компетенцп (основних напрямiв) судово-психiатричноi експертизи тд час розслiдування вбивства належать: встановлення iндивiдуально-психiатричних особливостей пiдозрюваного, якi ютотно вплинули на його поведiнку тд час вчинення вбивства; встановлення того, чи перебувала тдозрювана особа у момент вчинення злочину в сташ фiзiологiчного афекту; встановлення того, чи перебувала тдозрювана особа у перюд, який передував учиненню злочину, або в момент вчинення злочину, в емоцшному сташ, який ютотно впливав на здатнють правильно усвщомлювати явища дiйсностi, змiст конкретно! ситуацii (емоцшш стани типу великого нервово-психiчного напруження) та iн.
Медична енциклопедiя зазначае, що психiатричну експертизу проводять лiкарi-психiатри -визначають психiчний стан хворого з метою виршення питань його осудносп, дiездатностi та працездатностi [1, с. 332].
Мета судово-псж1атрично1 експертизи - встановити наявшсть чи вщсутшсть у звину-вачуваного стану афекту в момент скоення злочину, а також оцiнити здатнють свiдкiв i потерпiлих об'ективно сприймати важливi для справи обставини i давати правильнi свiдчення [2, с. 118].
Судово-психiатричнi дослiдження здiйснюе судовий експерт за наявносп у нього спещальних знань з психологи, з метою встановлення психолопчних станiв шдозрюваних у кримiнальних провадженнях про вбивства.
Зазначена експертиза мае свш предмет дослщження та розробленi спецiальнi методи 11 проведення. До предмету спещальних дослщжень належать психологiчний стан особи з метою встановлення його стосунку до вчиненого правопорушення та можливосп усвщомлювати сво1' дн i керувати ними, що впливае на iндивiдуальне визначення мiри покарання.
У бшьшосп випадкiв у кримiнальних провадженнях про вчинення вбивств пiдлягають судово-психологiчнiй експертизi такi учасники: пiдозрюванi (обвинуваченi) та свщки.
О. М. Герасименко шдкреслюе, що необхiднiсть психiатричних дослiджень особи пов'язана з встановленням осудностi та готовнютю для вiдбування кримiнального покарання, а також про застосування певних медичних заходiв щодо неосудних [3, с. 332].
Психiатричне дослiдження тдозрюваного може бути складовою комплексного експертного дослщження, якщо вiдповiдi на запитання, що виникають у слiдства чи суду, потребують синтезування у загальному експертному висновку спещальних знань з рiзних напрямiв медичних наук. Судово-психiатрична експертиза е особливим видом професшно! дiяльностi психолога, яку проводить фахiвець у галузi судово! психiатрil. Проведення судово-психiатричноl експертизи забезпечуеться матерiалами кримшального провадження [5, с. 245-246].
Злочинш дн е квалiфiкацiйною ознакою ст. 115 КК Украши «Умисне вбивство») та iнших злочинiв проти життя i здоров'я особи (ст.ст. 116-119 КК Украши), мотивiв як психолопчного чинника [5, с. 289].
Слщчий пiд час виявлення аномальних сташв пiдозрюваного приймае рiшення про скерування клопотання до слiдчого суддi з метою проведення експертних дослщжень i помiщення пiдозрюваного в псииатричний стащонар.
Сучасне законодавство визначае, що це дiяльнiсть спецiалiста з психiатрil, яка дослщжуе психiчнi стани осiб, шдозрюваних у вчиненш злочинiв [6, с. 16].
Експерт-психiатр е працiвником медичного закладу, котрий виконуе спецiальнi дослщження осiб, у яких е вщхилення вiд норми поведiнки [7, с. 44].
Експерт-психiатр зобов'язаний на основi рiшення суду обстежувати пiдозрюваних у вбивсга зi встановлення 1хшх психiчних станiв [8, с. 102].
Спещалют iз психiатрil мае право перед проведенням експертизи ознайомитися зi вшма матерiалами щодо пiдозрюваного (вчиненого вбивства, його затримання, поведiнка в камерi тощо) [9, с. 33-45].
Пiд час психiатричного дослщження пiдозрюваного у вчиненнi вбивства з'ясовуеться таке: е тдстави думати, що особа мае психiчнi захворювання; е ознаки наявних психiчних розладiв; вид психiчного захворювання; чи дозволяе психiчний стан хворого проводити з ним сл^^ (розшуковi) дп; чи е тдозрюваний хронiчним алкоголiком чи наркоманом i потребуе вiн лiкування та ш. [10, с. 224].
Також можуть встановлюватися окремi психiчнi ознаки тдозрюваного, яю вказують на таке: проходив лшування у психiатричнiй лшарш; схильнiсть до сексуально-насильницьких дiй в екстремальних умовах; схильнiсть до садизму та катування жертви; чи схильний до завдання iнших фiзичних страждань потерпiлому та iн.[11, с. 173-175].
Пщ час вивчення слiдчо-експертноl дiяльностi в окремих регiонах Укра1ни (Львiвська, Рiвненська, Тернопiльська областi) встановлено, що в розслщуванш убивств у шдозрюваних 80 % було виявлено психiчнi вщхилення, зокрема: психопатiя - у 35 %, шизофрешя - 20 %, дебшьшсть -12 %, наслщки органiчних захворювань центрально1 нервово1 системи - 5 %, хрошчний алкоголiзм -7 %, епiлепсiя - 2 %.
Експертш дослщження соцiально-психологiчного компоненту характеристики особи, яка вчинюе вбивства пiдтверджено, що: у дитинствi iгрова дiяльнiсть мала аутичний характер - 40 %; у зршому вiцi спостерiгалось обмежене спшкування з оточенням - 38 %; конфлштшсть - 9 %; уникнення контакпв iз жiнками - 13 %; 2) жорстоке або нейтральне ставлення до власних дiтей -майже 50 %; систематичнi конфлiкти в шм'! - 50 %.
Психолопчш аспекти формування злочинно! поведiнки посилюе бiологiчний компонент: 1) у 64 % сершних сексуальних убивць виявлено рiзноманiтнi неврологiчнi симптоми, що свщчать про наявнiсть ознак залишкових явищ органiчного ураження головного мозку; 2) понад 40 % становили особи з психiчними аномалiями: в 11 % оргашчне ураження головного мозку; у 29 % -психопата збудливого (епшепто!дного i експлозивного) або шизо!дного типу; 5 % страждали на епiлепсiю, 5 % - ол^офрешю; 10 % становили хворi на шизофренiю.
Велику кiлькiсть убивств скоено у сташ алкогольного сп'яншня (45,7 %). Через надмiрне вживання алкоголю послаблюються або загалом паратзуються гальмiвнi процеси та розвиваються сексуальш розлади, формуеться статева нестриманiсть. Кримшолопчне дослiдження означеного питання ускладнене тим, що за матерiалами кримiнальних проваджень майже неможливо визначити ступiнь алкогольного сп'яншня на момент вчинення вбивства, а на хрошчний алкоголiзм страждають лише 18 % убивць, стосовно яких проведено судово-психiатричну експертизу, 14 % мають психiчнi вiдхилення. Отже, це питання тюно пов'язане з моральними якостями та установками. Виявити !х складно, оскiльки у 40 % справ бракуе кримшалютично! характеристики злочинця; у 18 % - вона негативна, у 34 % - позитивна (як наслщок формального шдходу до И складання).
Сощальний компонент детермiнуеться рiвнем сощалiзащ! загально! та сексуально! поведiнки, виробленням установок та засвоенням норм поведшки.
Психолопчний компонент визначаеться поведiнковою роллю особистосп (!! соцiальних i психологiчних характеристик), сшввщношенням усвiдомлюваного та неусвiдомлюваного у психщд. Вплив зовнiшнiх обставин опосередковуеться через особистють, !! внутрiшнi умови. Стабшьшсть особистiсних позицiй, мотивiв дiяльностi, спрямованiсть особистостi, правовi та моральш оцiнки власно! поведiнки визначаються рiвнем !! зрiлостi.
Соцiально-психологiчний компонент зумовлений насамперед мiжособистiсними взаемо-вiдносинами. Особливого мотивацшного значення в генезисi поведшки набувае сощальна роль, яка ставить певш вимоги й передбачае очшування навколишнiх стосовно поведiнки людини в конкретнш ситуацi!.
Бiологiчний компонент детермшований анатомо-фiзiологiчними процесами, iндивiдуальними особливостями вищо! нервово! дiяльностi та психосексуального розвитку, яю впливають i на виникнення потреби, i на спосiб !! задоволення, а також психодинамiчний аспект поведшки.
Системний психолопчний аналiз поведшки особи, яка вчиняе сершш насильницью злочини проти життя i здоров'я людей, складаеться з етапiв.
На першому оцiнюють стан його компонента за мотивоутворювальними чинниками. Соцiальний компонент оцшюеться за способом життя, його рiвнем, стилем тощо. Критерiями оцшки психологiчного компонента е рiвень штелекту, стан емоцiйно-вольово! сфери, пам'ять, мислення, уява, характеролопчш особливостi, темперамент, тип нервово! системи, морально-етичш установки та iншi чинники. Оцiнюючи соцiально-психологiчний компонент, беруть до уваги сощальну роль особистост^ мiжособистiснi взаемовiдносини та ш Критерi! оцiнки бiологiчного компонента - анатз iнстинктiв, установлення наявностi чи вщсутносп вроджено! чи набуто! психоневролопчно! симптоматики, що свiдчить про психiчне захворювання, ендокринних захво-рювань, алкоголiзму.
На другому етапi визначаеться мехашзм впливу виявлених негативних чинникiв на виникнення i формування мотивацi! та мотивiв поведiнки.
На третьому - визначення жертви, що виникае не в ушх випадках убивств. Спонтанний вбивця, зазвичай, застосовуе психологiчний ефект вбивства.
На четвертому - безпосередньо акт убивства. Психолопчний чи поведшковий портрет е вщправною точкою, з яко! розпочинаеться слiдство. Вiн спрямовуе на пошук конкретно! особи, пiдозрювану у вбивствь
До уваги беруть особливостi, одяг, шмейний статус, соцiальну i сексуальну адаптованiсть, iнтелект, стиль життя i нещодавнi змiни в життi, особливост особи i темпераменту, манеру поведшки, мiсце проживання, взаемозв'язок мiсця проживання i мiсця злочину, фах, репутащю вдома i на роботi, юторда хвороби (фiзичнi та психiчнi особливосп), особистi (зловживання алкоголем, наркотиками) й сощальш звички, хобi, друзiв, воропв.
Серед властивостей особистостi суб'ектiв вбивства з розчленовуванням трупа найчаспше вщзначають егоцентризм, неповагу й зневажливе ставлення до iнших людей, наявнiсть сценарда компенсаци певного психологiчного комплексу з минулого, агресившсть, виправдання застосу-вання насильства тощо. Сцени певного психотравмувального переживання злочинця визначають схож1сть жертв посягання (стать, вiк, зовнiшнiсть, одяг, сощальний статус тощо), а також сам ритуал злочину.
Багато фахiвцiв уважають, що в найближче десятилотя бiльшостi форм ешзодично! агресп, зокрема сершним убивствам, можна запобiгти, застосовуючи тестування i дiагностику. Також потрiбно провести iнформацiйну кампанiю, яка б роз'яснювала причини злочинно! жорстокостi. До едино! бази даних слiд заносити i жертв побутово! жорстокостi, i насильникiв. Бажано, щоб лiкарнi, травматолопчш центри швидко! допомоги, медичнi кабшети шкiл, кримiнальна мiлiцiя у справах дтей стежили за особами, схильними до насильства, яю потрапляють до !хнього поля зору, починаючи з дитинства.
Завершуючи огляд тако! широко! проблеми, як психiатричне дослiдження вбивць, варто наголосити, що переважна !х бшьшють визначаеться iндивiдуальним почерком застосування особливо жорстоких способiв убивства, що й дозволяе дiагностувати психологiчнi особливосп пiдозрюваного. Спосiб позбавлення життя в ушх серiйних вбивствах стереотипний, шаблонний. У той же час кожне вбивство характеризуются специфiчними iндивiдуальними психiатричними рисами, якi уможливлюють виявлення статевого збочення, садистського почерку тощо.
Висновки. У кримшальних провадженнях про вбивства псииатричш дослiдження пiдозрюваного у вбивствi призначають за необхiдностi застосування психолопчних знань з метою пiдтвердження чи спростування психiчно! хвороби у особи, що мае значення для справи. Вщповщно до чинного кримiнально-процесуальним законодавством Укра!ни психологiчнi дослiдження призначаеться,за поданням органами досудового розслщування,постановою суддi або ухваленням рiшенням суду i проводиться з метою отримання вiдповiдi щодо психологiчного стану пiдозрюваного в момент вчинення злочину i пiсля його завершення.
Спецiально-медичнi критерi! щодо визначення неосудност особи, яка вчинила вбивство, полягае у встановленш психiчних захворювань та психiчних розладiв, серед яких: постiйне психiчне захворювання, тимчасовий розлад психiчного стану, слабоумство, iншi психолопчш захворювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Медична енциклопедiя. Червяк П. I. Видання трете, доповн. К.: Вид. цент «Просвгга», 2012. 1504 с. 2. Психолопчна енциклопедiя / автор-упорядник О. М. Степанов. К.: Академвидав, 2006. 424 с. 3. Герасименко О. I., Антонов А. Г., Герасименко К. О., Комюсарова Н. О., Комюсаров М. Л. Судова медицина: тдручник для ВНЗ / за заг. ред. Герасименка О. I. Вид.трете, переробл. допов. К.: КНТ, 2016. 630 с. 4. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАНУкра!ни Ю. С. Шемшученка. 2-ге вид., переробл. i допов. К.: Вид-во «Юридична думка», 2012.1020 с. 5. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Укра!ни / Д. С. Азаров, В. К. Грищук, А. В. Савченко та ш. ; за ред. О. М. Джуж1, А. В. Савченка, В. В. Чернея. К.: Юршком 1нтер, 2017. 1104 с. 6. Петрюк П. Т., Перевозная Т. Л. Рецензия на книгу «Сафуанов Ф. С. Психология криминальной агрессии. М.: Смысл, 2003. 300 с. 7. Первомайский В. Б. Принципи судебно-психиатри-
ческой зкспертизы. Психология. М.: Юрист, 2001. 456 с. 8. Судова медицина та психiатрiя: навч. пошб. для шдготовки iспитiв. К.: Центр навчально! лiтератури, 2018. 212 с. 9. 1лейко В. Р., Каш-щев А. I. Спiрнi питання законодавчого та нормативного регулювання комплексно! судово! психолого-психiатричноi експертизи в Украiнi: пошбник. К.: Думка, 2014. 234 с. 10. Експертизи у судочинс™ УкраТни: наук.-практ. посiб. / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, I. В. Гори. К.: Юршком 1нтер, 2015. 504 с. 11. Настшьна книга слiдчого. М. I. Панов, В. Ю. Шепiтько, В. О. Коновалова та ш. 3-те вид. переробл. i доров. К.: !н. Юре, 2011. 736 с.
REFERENCES
1. Medychna entsyklopediia [Medical Encyclopedia]. Cherviak P. I. Vydanniatretie, dopovn. Kyiv. Vyd. tsent «Prosvita», 2012. 1504 р. 2. Psykholohichna entsyklopediia [Psychological Encyclopedia]. Avtoruporiadnyk O. M. Stepanov. Kyiv.«Akademvydav». 2006. 424 р. 3. Herasymenko O. I., Antonov A. H., Herasymenko K. O., Komissarova N. O., Komissarov M. L. Sudova medytsyna [Forensic Medicine]: pidruchnykdlia VNZ / Za zah. red. Herasymenka O. I.: Vyd. tretie, pererobl. dopovn. Kyiv. KNT. 2016. 630 р.
4. Velykyi entsyklopedychnyiyurydychnyi slovnyk. [Great encyclopedic legal dictionary]. Za red. akad. NAN Ukrainy Yu. S. Shemshuchenka. 2. hevyd. pererob. I dopov. Kyiv. Vyd-vo Iurydychna dumka. 2012. 1020 р.
5. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy. [Scientific and Practical Commentary of the Criminal Code of Ukraine] D. S. Azarov, V. K. Hryshchuk, A. V. Savchenko, tain. Za red. O. M. Dzhuzhi, A. V. Savchenka, V. V. Chernieia. Kyiv:YurynkomInter. 2017. 1104 р. 6. Petriuk P. T., Perevoznaia T. L. Retsenzyia na knyhu «Safuanov F. S. Psykholohyia krymynalnoi ahressy. [Review of the book «Safuanov F. S. Psychology of criminal aggression.]. Moskva. Smbisl. 2003. 300 р. 7. Pervomaiskyi V. B. Pryntsypy sudebno-psykhyatrycheskoi zkspertyzbi. Psykholohyia. [Principles of Forensic Psychiatric Examination. Psychology]. Moskva. Yuryst. 2001. 456 p. 8. Sudova medytsyna ta psykhiatriia. Navchalnyiposibnyk dliapidhotovky ispytiv. [Forensic medicine and psychiatry]. Kyiv. «Tsentr uchbovoi literatury», 2018. 212 р. 9. Ileiko V. R., Kanishchev A. I. Spirni pytannia zakonodavchoho ta normatyvnoho rehuliuvannia kompleksnoi sudovoi psykholoho-psykhiatrychnoi ekspertyzy v Ukraini. Posibnyk. [Controversial issues of legislative and regulatory regulation of complex judicial psycho-psychiatric examination in Ukraine]. Kyiv. Dumka, 2014. 234 р. 10. Ekspertyzy u sudochynstvi Ukrainy [Expertise in the legal process of Ukraine] : nauk.-prakt. posib. / za zah. red. V. H. Honcharenka, I. V. Hory. Kyiv.YurinkomInter. 2015. 504 р. 11. Nastilna knyha slidchoho [Investigator deskbook]. M. I. Panov, V. Iu. Shepitko, V. O. Konovalovata in. 3-te vyd. pererob. I dorov. Kyiv. In. Yure, 2011. 736 р.
Дата надходження: 21.01.2019р.
