CC BY
14
УДК 616.379 - 008.64:616.1-052
Н. О. Перцева, ОСОБЛИВОСТ1 СТАНУ СЕРЦЕВО-
K.I. Мошенець СУДИНН01 СИСТЕМИ В ПАЦ1еНТ1В 13
ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 1 ТИПУ
ДЗ «Днгпропетровська медична академЫМОЗ Украши»
кафедра ендокринологИ
(зав. - д. мед. н., доц. Н.О. Перцева)
вул. Дзержинсъкого, 9, Днтропетровськ, 49044, Укра'та
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of therapy and endocrinology
Dzerginsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: цукровий dia6em 1 типу, вар1абельн1сть серцевого ритму, артер1альна zinepmemin, ортостатична г1потенз1я, diacmoni4Ha дисфункц1я
Key words: type 1 diabetes, cardiac arrhythmias, hypertension, orthostatic hypotension, diastolic dysfunction
Реферат. Особенности состояния сердечно-сосудистой системы у пациентов с сахарным диабетом 1 типа. Перцева Н.О., Мошенец Е.И. Поражение сердечно-сосудистой системы при сахарном диабете является ведущей причиной смертности в данной когорте больных, особенно это становится актуальным, поскольку современные подходы к лечению сахарного диабета 1 типа и существующие инсулины позволяют пациентам доживать до преклонного возраста и иметь значительный стаж диабета 1 типа. Разработка новых подходов раннего выявления нарушений сердечно-сосудистой деятельности на доклиническом этапе позволит предотвратить или отсрочить такие опасные последствия, как фатальные желудочковые аритмии, безболевой инфаркт миокарда, кардиореспираторний арест, внезапную смерть, и улучшить качество жизни. В данной обзорной статье представлены обобщенные данные о механизмах формирования, провоцирующих факторах и проявлениях сердечно-сосудистых нарушений при сахарном диабете 1 типа и возможности коррекции этих сдвигов, особенно при длительном стаже сахарного диабета.
Abstract. Features of the cardiovascular system in patients with type 1 diabetes. Pertseva N.O., Moshenets K.I.
Lesion of the cardiovascular system in diabetes is the leading cause of mortality in this cohort of patients, it is of particularl importance because current approaches to the treatment of type 1 diabetes and existing insulins allow patients to live to the elderly age and have significant experience of type 1 diabetes. The development of new approaches to the early detection of disorders of the cardiovascular activity in preclinical stage will prevent or delay such dangerous consequences as fatal ventricular arrhythmias, silent myocardial infarction, cardiorespiratory arrest, sudden death and will improve quality of life. In this review article aggregate data on the mechanisms of formation, provoking factors and manifestations of cardiovascular disorders in type 1 diabetes as well as possibility of correcting these changes, especially in the long course of diabetes are presented.
За визначенням ВООЗ, цукровий д1абет (ЦД) незабаром теля встановлення д1агнозу - цукро-
е групою метабол1чних захворювань, що ха- вий д1абет, призводить до морфолопчних змш у
рактеризуеться хрошчною гшергл1кем1ею. У мюкард1 та шнервацп серця, внаслщок чого вони
вииадку цукрового д1абету 1 типу це вщбуваеть- стають причиною шваладзацп та смерт1 пащен-
ся внаслщок абсолютно! недостатност1 шеулшу т1в. Ц1 змши мають декшька патогенетичних
через ауто1мунну деструкщю Р-кл1тин [7]. мехашзм1в розвитку.
Цукровий д1абет 1 типу призводить до шва- По-перше, це ураження судин серця у вигляд1
лщносп в молодому та середньому вщ1, що зу- мшроангюпатп, що супроводжуеться порушен-
мовлено розвитком його ускладнень (переважно ням мшроциркуляцп з морфолопчними та
мшроангюпатш та нефропатш). Метабол1чш функцюнальними змшами мюкарда. Мшроангю-
зм1ни при цукровому д1абет1 1 типу призводять naTii' е особлив1стю цукрового д1абету 1 типу та
до формування серцево-судинно! недостатност1 у мають генерал1зований характер. Основою в
працездатно! категорп пац1ент1в, що е як розвитку мшроангюпатп е процес значного не-
медичною, так i соц1альною проблемою. ферментативного ткозування 61лк1в, колагену,
Вперше специф1чне ураження серцево-судин- компонент1в гемоглоб1ну та ¿нших структур, що
hoi системи при цукровому д1абет1 1 типу було призводить до утворення речовин - к1нцевих
описано в 1972 р S. Ruble [6], воно виникае продукт1в гл1козування. Останшм часом
вважаеться, що темпи розвитку мшроангюпатш в шсулшозалежних тканинах у хворих на цукро-вий д1абет 1 типу мають генетичну схильшсть [5, 6, 7, 14].
На цей момент досить добре вивчеш пато-генетичш мехашзми ураження нервового волокна при цукровому д1абет1: персистуюча гшергл1кем1я актив1зуе полюловий шлях ути-л1зацн глюкози, що призводить до накопичення в иервовш ткаииш сорб1тола, фруктози й активацн протешкшази С. У норм1 перетворення глюкози в сорб1тол незначне - 1% [5]. При цукровому д1абет1 глюкоза перетворюеться в сорб1тол у 78%, який, у свою чергу, перетворюеться на фруктозу [5, 6]. Проникаючи в кттииу, фруктоза забезпечуе внутршньокттинну гшеросмоляр-шсть, набряк, набухания кл1тиии, пот1м де-м1елш1защю нервового волокна. Кр1м того, неензиматичне глшозуваиия бшюв полягае в тому, що глшозування р1зних молекулярних структур иейрошв сприяе аксональнш атрофн, порушенню аксонального транспорту та дем1ел1-шзацн иейрошв. 1снують дослщження щодо авто1мунних мехашзм1в ураження нервових волокон при цукровому д1абет1 1 типу, оскшьки в цих хворих шдвищений вмют антитш класу в до основного бшка м1елшу, при чому 1х титр корелюе з1 стад1ею нейропатп [1, 5, 6, 11, 18].
Ендотелш як великих, так 1 др1бних судии е шсулшонезалежним, тому в умовах гшерглшемн глюкоза безперешкодно проникае всередину кл1тини, викликае патолопчш бюх1м1чш реакцн та стае причиною його дисфуикцп, що, в свою чергу, сприяе ушкодженню мюкарда внаслщок дп вшьиихрадикал1в [5, 6].
Активащя перекисного окиснення л1щщв призводить до накопичення всередиш кардюмю-ципв потеицшио токсичних продукпв пром1ж-них ланок окиснення вшьиих жирних кислот, яю негативно впливають на кштини мюкарда [1, 5, 6].
На вщм1ну вщ цукрового д1абету 2 типу, до фактор1в ризику ураження серцево-судииио! системи при цукровому д1абет1 1 типу зарахо-вують велику тривалють захворювання, вщ-сутшсть стшко! компеисацп вуглеводного обмшу, високий зрют та куршня, прояви вегетативно! нейропатп [6, 11, 15].
Зпдно з рекомендащями Америкаисько! Д1абетично1 Асощацн, до клшчних прояв1в ураження серця при цукровому д1абет1 1 типу зараховують тахшард1ю спокою, фшсоваиий серцевий ритм (синдром денервацн серця), зни-ження толерантносп до ф1зичних навантажень, ортостатичну гшотеизда, безбольову ¿шем1ю мюкарда [6, 22]. Видшяють таю групи ризику
розвитку д1абетично1 нейропатп: xBopi на цукровий д1абет 1 типу з декомпенсащею вуглеводного обмшу через 3 роки вщ початку захворювання та XBopi на цукровий д1абет 2 типу на момент встановлення д1агнозу [7].
Тах1кард1я спокою е найбшьш частим раишм проявом ураження серця при цукровому д1абет1 i пов'язана з ураженням др1бних гшок п. vagus, виаслщок чого переважае симпатичний вплив на серцеву д1яльнють, що супроводжуеться подов-женням штервалу QT. Пюля ураження симпа-тичних волокон, що шиервуе мюкард, виникае рипдиий, або фшсоваиий ритм серця. Вш не змшюеться шд час ф1зичного навантаження, зм1н1 положения тша та сну. Подовження ш-тервалу QT призводить до шдвищення частоти виникнення аритмш. Особливо небезпечними при цьому е шлуночков1 аритмн, що можуть привести до раптово! смерт1 [8, 10, 20, 25, 26, 31].
Так званий «dead-in-bed» синдром, або синдром «раптово! смерт1 у л1жку» належить до раптово! смерт1 в молодих пащенпв ¿з цукровим д1абетом 1 типу без серйозних хрошчних д1абе-тичних ускладнень. Результати ayToncii, як правило, не виявляють серйозних анатом1чних дефекпв, що могли б вказати на причину смерть
Виявляеться, що «dead-in-bed» синдром зустр1чаеться в 6% ycix випадюв смерт1 у хворих на цукровий д1абет 1 типу i вщ1 до 40 роюв, тобто 2-6 випадюв на 100000 людиио-роюв. Причини дос1 нев1дом1, але е теор1я, що це смерть в1д шчно! гшоглшемп [21].
Це явище вперше обговорювалося в 1991 рощ, коли Професшний Консультативний Ко-м1тет Британсько! Д1абетолопчио! Асощацн опублшував доповщь щодо 50 незрозумших смертей хворих на цукровий д1абет 1 типу у вщ1 до 50 рок1в у Великобританп в 1989 рощ. При-близно в той же час з'явились повщомлення про роль нейропатп i порушеиия серцевого ритму в розвитку раптово! смерт1, оскшьки початкове ураження автономно! нейропатп переважно супроводжуеться гшерсимпатикотошею [34]. У таких oci6 зростае ризик шлуночкових аритмш, що пов'язаний 3i зб1льшеииям електрокард1о-граф1чного ¿нтервалу QT i QT дисперсн, який зростае у випадку шчно! rinoraiKeMii. Це може призвести до раптово! смерт1 yBi си1. На цей час основною причиною «dead-in-bed» синдрому вважаеться rinoraiKeMifl у хворих, яю мали початков1 озиаки ураження вегетативного за-безпечеиия серцево! системи, що сприяе виник-иеиию фатальних шлуночкових аритм1й, що призвели до смерт1 [32, 33]. Регулярн1 вишрю-ваиия гл1кем1! о 3 годиш иоч1 або використаиия
системи добового мошторингу глшеми та вщпо-вщна корекщя схеми шсулшотерапн можуть знизити ризик «ёеа^т-Ьеё» синдрому.
На тт симпатично! денервацн стшок судин виникае ортостатична гшотенз1я, яка розви-ваеться шзшше за тах1кард1ю спокою та е наступним етапом прогресування ураження нервового забезпечення при цукровому д1абетг При змш1 положения тша з вертикального на горизонтальне внаслщок зниження парасимпа-тичного впливу не виникае компенсаторне ско-рочення гладко! мускулатури периферичних судин, що у ф1зюлопчних умовах спрямоване на пщгримку артер1ального тиску. Окр1м того, гшо-тенз1я посилюеться внаслщок вщсутносп приросту частоти серцевих скорочень (ЧСС) [6, 12, 19].
Артер1альна гшертенз1я, яка не е наслщком ураження нирок, демонструе вщсутшсть або недостатне зниження артер1ального тиску (АТ) вноч1, що, як правило, поеднуеться з тах1кард1ею, також пов'язано з ураженням парасимпатичних волокон та формуванням гшерсимпатикотонп. Кр1м того, у хворих на цукровий д1абет 1 типу спостер1гаеться артер1альна гшертенз1я в горизонтальному положены. Це явище зумовлено постденервацшною гшерчутливютю адреноре-цептор1в гладенько! мускулатури судин, що е адаптацшним мехашзмом [3, 12, 17, 27]. Зазна-чеш змши в деяких л1тературних джерелах отри-мали назву - кард1альна автономна нейропапя [29,31].
Для д1агностики особливостей ураження серцево-судинно! системи у хворих на цукровий д1абет 1 типу застосовують таю методи до-слщження, яю е досить простими, не потребують спещального оснащения та можуть бути вико-ристаш в рутиннш практищ, а саме:
1) вишрювання АТ спокою та ортостатична проба;
2) розрахунок ЧСС;
3) ЕКГ з розрахунком ОТс та його дисперсн;
4) метод 5 стандартних теспв за Ewing.
Ц1 тести були запропоноваш для д1агностики д1абетично! нейропатп на конференцн в Сан-Антоню (1998) \ е достатньо простими. Обме-ження щодо використання цих теспв юнують у хворих з артер1альною гшертенз1ею, серцевою недостатшстю та хрошчними обструктивними захворюваннями легень, оскшьки !х результати будуть нешформативними [6, 8, 10, 11], а саме:
1) змша ЧСС при повшьному глибокому диханш;
2) тест Вальсальви;
3) тест Шелонг (ортостатична проба);
4) тест 30:15;
5) проба з ¿зометричним навантаженням.
Кр1м того, доцшьно використовувати:
Ехокардшграф1ю - для визначення систол1ч-но! та д1астол1чно! дисфункцн мюкарда, оскшьки дисфункщя л1вого шлуночка виявляеться майже в 60% хворих на цукровий д1абет, у тому числ1 \ при вщсутносп симптом1в коронарогенно! кардюлопчно! патологи, при чому ступшь дисфункцн корелюе з тяжюстю ураження вегетативного забезпечення мюкарда. Спочатку, як правило, розвиваеться д1астол1чна дисфункщя, а иопм систол1чна [3, 6].
Холтер1вський мошторинг е доцшьним для визначення вар1абельносп серцевого ритму. На теперешнш час використовуються едиш стан-дарти анатзу вар1абельносп серцевого ритму, яю були прийняп на сшльному засщанш Свро-пейського товариства кардюлопв \ Ившчноамери-канського товариства електростимуляцп \ електро-ф1зюлогп в 1996 рощ [3, 6, 12, 19, 23, 27, 29].
Отже, для цукрового д1абету 1 типу ха-рактерне ураження судин др1бного кал1бру, на вщм1ну вщ цукрового д1абету 2 типу, де пере-важно страждають судини середнього та великого кал1бру. Проте в тих пащенпв, котр1 дожи-вають до середнього в1ку, починають формува-тися макроангюпатн, патогенез яких зумовлений розвитком атеросклерозу та прогресуванням ш-сулшорезистносп [7]. Таю хвор1 на цей момент мають стаж цукрового д1абету 10 \ бшьше роюв. При чому особливютю ¿шем1чно! хвороби серця е атипов1 та безбольов1 форми ¿шемн та шфаркту мюкарда, що призводить до несвоечасно! медич-но! допомоги або и вщсутносп внаслщок перенесения шфаркту «на ногах» [25]. У практи-чнш д1яльност1 виникнення кетоацидозу невь домого походження, гостро! серцево! недостат-носп та колапсу повинно викликати шдозру щодо безбольового шфаркту мюкарда [6].
Фатальним ускладненням порушення сер-цево-судинно! д1яльносп при цукровому д1абет1 1 типу е раптова смерть, що першочергово пов'язана з порушенням вегетативного забезпечення, яке призводить до апное ув1 сш, кардю-ресшраторних ареспв, д1астол1чно! дисфункцн л1вого шлуночка. Кр1м того, е повщомлення, що гшогл1кем1я сама по соб1 е фактором, який призводить до подовження штервалу ОТ [24]. Особливо небезпечними е нерозшзнаш гшо-глшемн, як1 являють собою атипову форму д1абетично! автономно! нейропат1! [18, 23, 36].
Для корекцп серцево-судинних порушень при цукровому д1абет1 1 типу на першому мющ сто!ть компенсащя цукрового д1абету, а саме -досягнення рекомендованого гл1козильованого
гемоглоб1ну. За рекомендащямп Амернкансько! Д1абетично1 Асощацй, щльовпй глшознльованнй гемоглобш для дорослих хворих (виключаючи ваптнпх жшок) становить 7,0%, оскшькп такий р1вень знижуе розвиток мшросудпнннх усклад-нень i в довготривалому аспект! - макросудинних ускладнень. Бшьш жорсткого контролю - 6,5% потребують пащентп ¿з цукровим д1абетом 1 типу старшо! вшово! групи, де включаються clock-гени шсулшорезнстентност! [28]. Для па-щенпв з тяжкими гшогакем1ями в анамнез! з очшуваною трпвалютю життя до 5 роюв ¿з су-динними ускладненнями та супутшмн захворю-ваннями щльовпй глшозпльованпй гемоглобш становить 8,0% [7]. Для д1тей, шдлптав та дорослих з високим ризиком гшоглшемш - 7,5% [7, 28].
В якост1 патогенетпчно! Tepanii' у хворих на цукровий д1абет з проявами уражеиия вегетативного забезпечення використовують антиок-сндантш ирепарати (а-лшоева кислота, акто-вег1н) та нейротрофш в1тамши. U,i препарати иормал1зують метабол!чш процеси, полшшують реолопчш властивосп кров! та мшроцпркулящю. Призиачения цнх препарат1в хворим на цукровий д1абет 1 типу е траднцшннм у нашш кра!ш, проте вони мають р1зну доказову базу.
Т1октова (а-лшоева) кислота мае антиокси-дантш ефекти, мехашзм яких пов'язаний ¿з властпвютю актпвуватн м1тохондр1альш фермен-тп та окнснення глюкози, а також здатшстю гальмуватн глюконеогенез [2]. KpiM того, воиа посилюе регенеращю нервовнх волокон за ра-хунок стпмуляцй фактора росту нерв1в [9].
Ефектнвшсть а-лшоево! кислоти в лшуванш д1абетично! нейропатй була доведена багатьма рандом1зованнмп досл1женнями (ALADIN I, ALADIN II, SYDNEY I, SYDNEY II, OPRIL та ¿и.) [2, 4, 9]. Зокрема в дослщженш DECAN вивчався вилив а-лшоево! кислоти на д1абетичну автономну кардюпатда та було продемонстро-вано покращення показннюв вар1абельност1 серцевого ритму через 4 мюящ прийому в доз! 800 мг на день пор1вняно з плацебо [4, 9]. Отримаш результатн дозволяють назватн а-лшоеву кислоту препаратом з доведеиою ефек-тпвшстю та р1вием доказовосп lb [2, 4].
Описаш шсулшопод!бннй, антигшоксантний, антпоксндантнпй ефекти актовегшу та його ендотелшпротекторннй вплив на piBHi мшро-цпркуляторного русла. BiH представляе великий штерес як ефективний лшарськнй 3aci6 з дока-зовою базою високого р1вня (2Ь) [15, 16,36].
В якост1 метабол1чно! терапй для покращення функцп нервовнх волокон траднцшно використовують в1тамши групи В, а саме В1,В6> В12. Проте ефектнвшсть 11 призиачения не мае до-казово! бази, що не дозволяе занести цю групу ирепарат1в до м1жнародних рекомендацш [14].
Для корекцй тахшардй використовують се-лектпвш Р-блокатори (бюопролол, иеб1волол) та блокатори кальщевих каиал1в (верапамш, дш-лазем) [13].
При ортостатичнш гшотензй першочергово рекомендують вживання достатньо! кшькост! рщннн, контрастний душ, еластичш ианчохи, вщмову вщ ф1зичних навантажень, скасування гшотензнвннх лшарськнх засоб1в у вииадку !х прийому, сон на л1жку з шднятим головнпм кшцем. Якщо щ методи виявились безусшш-иими, то застосовуються фтороваш похщш глю-кокортикостеро!д1в. У тому випадку, коли орто-статична гшотенз1я внннкае на тт артер1ально! гшертензп, можлнве прнзначення Р-блокатор1в ¿з внутршньою снмпатомнметпчною актпвшстю (шндолол, алпренолол, окспренолол). Для ослабления прояв1в ортостатнчно! гшотензй рекомендован! агошсти а-адренорецеитор!в (мь додр!н) [6, 35].
У вибор! антиаритм!чних засоб!в слщ ура-ховувати, що при ураженш парасимпатичиих волокон, що !ннервують мюкард, !х ефекти будуть зм!нюватись. Пошкодження симпатичних волокон змеишуе ефективи!сть Р-блокатор!в: и!велюються !х антиаиг!нальи! ефекти та здатшсть знижувати ЧСС. Необх!дно також враховувати проаритмогенну властив!сть окре-мих препарат!в. Напрнклад, ам!одарон подовжуе штервал ОТ, але зменшуе його дисперсда, а антнарптм!чн! препарати 1А ! 1С класу одиочасио впливають на збшьшення, тривал!сть та диспер-сда !нтервалу ОТ [35].
П1ДСУМОК
Таким чином, проведений огляд л!тератури вказуе, що проблема порушень серцево-судииио! д!яльносп на тл! цукрового д!абету 1 типу е не-вир!шеиою на сьогодшшнш день. Вона иотребуе подальшого вивчення, удосконалення метод!в д!агностики та лшування. Впявлення додатковнх причин прогресування, змеишеиия прояв!в серцево-судиииих ускладнень та адекватна !х корекц!я дозволить вщстрочити або заиоб!гти фатальним серцево-судинним под!ям та е одним з найактуальшших завдань медпчно! реаб!л!тац!! та сощально! адаптац!! хворих на цукровий д!абет 1 типу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аметов A.C. Сахарный диабет 2 типа и сер-дечио-сосудистые заболевания: столкновение двух глобальных неинфекционных эпидемий / A.C. Аметов, М.А. Лысенко // Рус. мед. журнал. - 2011. - Т. 19, № 13,-С. 802-804.
2. Ананьева С.А. Роль альфа-липоевой кислоты в лечении диабетической полинейропатии / С.А. Ананьева // Лечащий врач. -2013.-№11.-С. 92-94.
3. Аронов Д.М. Функциональные пробы в кардиологии / Д.М. Аронов, В.П. Лупанов. - 3-е изд. -Москва: МЕДпресс информ, 2007,- 328 с.
4. Ахмеджанова Л.Т. Диабетическая полиневропатия: от многообразия клинических форм к лечению / Л.Т. Ахмеджанова // Эффективная фармакотерапия. Неврология. - 2009. - Т. 23, № 3. - С. 53.
5. Балаболкин М.И. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова, В.М. Креминская. -Москва: МИА, 2008. - 752с.
6. Валеева Ф.В. Диагностика диабетической автономной кардиальной нейропатии у больных сахарным диабетом 1 типа / Ф.В. Валеева, М.Р. Шайдул-лина // Сахарный диабет. -2009 -№ 4,- С. 56-59.
7. Дедов И.И. Алгоритмы специализированной медицинской помощи больным сахарным диабетом. -7-й вып. / И.И. Дедов, М.В. Шестакова. - Москва, 2015,- 112 с.
8. Диагностическая значимость бессимптомной депрессии сегмента ST при проведении нагрузочного тестирования у детей и подростков с сахарным диабетом диабетом 1 типа и автономной нейропатией / Д.Н. Лаптев, Т.Л. Кураева, Г.В. Рябыкина, С.Д. Поляков [и др.] // Сахарный диабет. - 2015. - Т. 18, № 2. - С. 54-60.
9. ЗиновьеваО.Е. Препараты альфа-липоевой кислоты в лечении диабетической невропатии / O.E. Зиновьева // Клинич. медицина. - 2009. -№ 1 -С. 58-62.
10. КаджарянВ.Г. Диабетическая нейропатия: классификация и диагностика / В.Г. Каджарян, А.О. Соловьюк, П.П. Бидзиля // Запорож. мед. журнал. - 2010. - Т. 12, № 4. - С. 108-114.
11. КравчунН.А. Вегетативная диабетическая нейропатия / H.A. Кравчун // Здоровье Украины. -2010.-№ 1.-С. 29.
12. Курникова И.А. Вариабельность артериального давления в клинико-экспертной диагностике сахарного диабета / И.А. Курникова, Т.Е. Чернышова // Артериальная гипертензия. - 2009. - Т. 15, № 6. -С. 697-701.
13. МухтароваР.Р. Ранняя диагностика кардио-васкулярной формы диабетической автономной нейропатии / P.P. Мухтарова // Практическая медицина. -2013.-Т. 1, № 69. - С. 75-79.
14. Нарушения углеводного обмена и коллатеральный кровоток в миокарде / И.В. Старостин, К.А. Талицкий, О.С Булкина, Ю.А. Карпов // Сахарный диабет. - 2013. - Т. 58, № 1. - С. 19-26.
15. РедькинЮ.А. Диабетическая нейропатия: диагностика, лечение, профилактика / Ю.А. Редькин // Рус. мед. журнал. - 2015. -№8,- С. 468-471.
16. Строков И.А. Актовегин в лечении неврологических осложнений сахарного диабета / И.А. Строков, А.С. Фокина, А.В. Зилов // Эффективная фармакотерапия. -2015.-№43.-С. 20-27.
17. Шавловская О.А. Тиоктовая кислота: антиок-сидантная терапия неврологических заболеваний // Рус. мед. журнал. - 2014. - № 13. - С. 960-965.
18. Штемберг Л.В. Определение аутоантител к основному белку миелина у больных с сахарным диабетом 1 типа / Л.В. Штемберг, С.М. Карпов, А.П. Францева // Успехи соврем, естествознания. -2014.-№6.-С. 131-132.
19. Association between cardiac autonomic neuropathy and hypertension and its potential influence on diabetic complications / F. Ayad, M. Belhadj, J. Paries, J.R. Attali, P. Valensi // Diabetic Medicine. - 2010. -N27.-P. 804-811.
20. Cardiac arrhythmia and nocturnal hypoglycaemia in type 1 diabetes - the «dead in bed» syndrome revisited / G. Gill, A.Woodward, I.F. Casson, P.J.Weston // Diabetologia. - 2009. -Vol. 52, N 1. - P. 42-45.
21. Characterizing sudden death and dead-in-bed syndrome in Type 1 diabetes: analysis from two childhood-onset Type 1 diabetes registries / D.J. Becker, S.F. Kelsey, R.E. Laporte, T.J. Orchard // Diabet Med. -2011.-Vol. 28, N3,- P. 293-300.
22. Goyal A. Differential clinical outcomes associated with hypoglycemia and hyperglycemia in acute myocardial infarction /А. Goyal, S.R. Mehta, R. Diaz // Circulation. - 2009. - Vol. 120. - P. 2429-2437.
23. Heart rate variability and plasma biomarkers in patients with type 1 diabetes mellitus: Effect of a bout of aerobic exercise / C.P. Anaruma, M. Ferreira, C.G. Spon-ton, M.A. Delbin [et al.] // Diabetes Research Clinical Practice - 2016. - Vol. 111. -P. 19-27.
24. Hypoglycaemia and QT interval prolongation in type 1 diabetes - bridging the gap between clamp studies and spontaneous episodes / T.F. Christensen, S.L. Ci-chosz, L. Tarnow, J. Randlov [et al.] // J. Diabetes and its Complications. - 2014. - Vol. 24, N5. - P. 723-728.
25. Hypoglycaemia and QT interval prolongation: Detection by simultaneous Holter and continuous glucose monitoring / A.S. Lee, B.A. Brooks, L. Simmons, M.J. Kilborn [et al.] // Diabetes research and clinical practice. - 2016. - Vol. 113.-P. 211-214.
26. Ishihara M. Comparison of blood glucose values on admission for acute myocardial infarction in patients with versus without diabetes mellitus / M. Ishihara, S. Kojima, T. Sakamoto // Am. J. Cardiology. - 2009. -Vol. 104, N 6. - P. 769-774.
27. Palatini P. The role of cardiac autonomic function in hypertension and cardiovascular disease / P. Palatini, P. Julius, S. Julius // Currrent Hypertension Reports. -2009,-Vol. 11,N3.-P. 199-205.
28. Professional Practice Committee / Standards of Medical Care in Diabetes-2016 // Diabetes Care. - 2016. -Vol. 39.-P. 1-112.
29. Reduced Heart Rate Variability Among Youth With Type 1 / M. Jaiswal, E.M. Uibina, R.P. Wadwa, J.W. Talton//Diabetes Care -2013. -N 36. -P. 157-162.
30. Schilling J.D. Diabetic cardiomyopathy: bench to bedside / J.D. Schilling, D.L. Mann // Heart Failure Clinics. — 2012. -N8.-P. 619-631.
31. Sheldon E. Diabetes and the Heart: Is There Objective Evidence of a Human Diabetic Cardiomyopathy? / E. Sheldon// Diabetes. - 2013. - Vol. 62, N 10. -P. 3329-3330.
32. Tanenberg R.J. Confirmation of hypoglycemia in the "dead-in-bed" syndrome, as captured by a retrospective continuous glucose monitoring system / R.J. Ta-
nenberg, C.ANewton, A.JDrake // Endocrine Practice. — 2010. — Vol 16, N2,— P. 244-248.
33. Type 1 Diabetes in Adults - Principles and practice / I.B. Hirsch, S. Gard, B.J. Goldstein, M.C. Riddle [et al.] -NY: Informa healthcare, 2008. - 288 p.
34. Williams S. Risk of cardiac arrhythmias during hypoglycemia in patients with type 2 diabetes and cardiovascular risk / E. Chow, A. Bernjak, S. Williams // Diabetes. - 2014. - Vol. 63, N5,- P. 1738-1747.
35. Ziegler D. Treatment of symptomatic polyneuropathy with actovegin in type 2 diabetic patients / D. Ziegler, L. Movsesyan, B. Mankovsky / Diabetes Care. -2009. - Vol. 32, N8,- P.1479-1484.
36. Zoungas S. Severe hypoglycemia and risks of vascular events and death / S. Zoungas, A. Patel, J. Chalmers // N. Engl. J. Med. - 2010. - Vol. 363. - P. 1410-1418.
REFERENCES
1. Ametov AS, Lysenko MA. [Type 2 diabetes and cardiovascular disease: a clash of two global epidemics]. Russkiy Meditsinskiy Zhurnal. 2011;19(13):802-4. Russian.
2. Ananieva SA. [The role of alpha-lipoic acid in the treatment of diabetic polyneuropathy], Lechashchiy vrach. 2013;11:92-94. Russian.
3. Aronov DM, Lupanov VP. [Functional tests in cardiology]. 3nd.ed. Moscow: MEDpress inform. 2007;328. Russian.
4. Akhmedzhanova LT. [Diabetic neuropathy: from the variety of clinical forms to treatment]. Effektivnaya farmakoterapiya. Nevrologiya. 2009;23(3):53. Russian.
5. Balabolkin MI, Klebanov EM, Kreminskaya VM. [Differential diagnosis and treatment of endocrine diseases], Moscow: MIA. 2008;752. Russian.
6. Valeeva FV, Shaydullina MR. [Diagnosis of diabetic cardiac autonomic neuropathy in patients with type 1 diabetes], Sakharnyy diabet. 2009;4:56-59. Russian.
7. Dedov II, Shestakova MV. [Standards of specialized diabetes care (7th edition)]. Diabetes. 2015;18(1S):112. Russian.
8. Laptev DN, Kuraeva TL, Ryabykina GV, Polya-kov SD, Korneeva IT, Namazova-Baranova LS. [Diagnostic significance of asymptomatic ST segment depression during exercise testing in children and adolescents with type 1 diabetes mellitus and autonomic neuropathy], Sakharnyy diabet. 2015;18(2):54-60. Russian.
9. Zinov'eva OE. [The preparations of alpha-lipoic acid in diabetic neuropathy treatment]. Klinicheskaya meditsina. 2009;1:58-62. Russian.
10. Kadzharyan VG, Solov'yukAO, BidzilyaPP. [Diabetic neuropathy: classification and diagnosis]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal. 2010;12(4):108-14. Russian.
11. Kravchun NA. [The autonomic diabetic neuropathy], Zdorov'e Ukrainy. 2010; 1:29. Russian.
12. Kurnikova IA, Chernyshova TE. [A blood pressure variability in the clinical expert diagnosis of diabetes]. Arterial'naya gipertenziya. 2009;15(6):697-701. Russian.
13. Mukhtarova RR. [Early diagnosis of cardiovascular form of diabetic autonomic neuropathy], Praktiches-kayameditsina. 2013;l(69):75-79. Russian.
14. Starostin IV, Talitskiy KA, Bulkina OS, Karpov YuA. [Disorders of carbohydrate metabolism and collateral blood flow in the myocardium], Sakharnyy diabet. 2013;58(l):19-26. Russian.
15. Red'kin YuA. [Diabetic neuropathy: diagnosis, treatment, prevention], Russkiy meditsinskiy zhurnal. 2015;8:468-471. Russian.
16. Strokov IA, Fokina AS, Zilov AV. [Aktovegin in the treatment of neurological complications of diabetes]. Effektivnafarmakoterapiya. 2015;43:20-27. Russian.
17. Shavlovskaya OA. [Thioctic acid: antioxidant therapy of neurological diseases] Russian Medical Journal]. Russkiy meditsinskiy zhurnal. 2014;13:960-5. Russian.
18. Shtemberg LV, Karpov SM, Frantseva AP. [Determination of autoantibodies to the basic protein worldling in patients with type 1 diabetes]. Uspekhi sov-remennogo estestvoznaniya. 2014;6:131-2. Russian.
19. Ayad F, Belhadj M, Paries J, Attali JR, Valensi P. Association between cardiac autonomic neuropathy and hypertension and its potential influence on diabetic complications. Diabetic Medicine. 2010;27:804-11.
20. Gill G, Woodward A, Casson IF, Weston PJ. Cardiac arrhythmia and nocturnal hypoglycaemia in type 1 diabetes - the «dead in bed» syndrome revisited. Dia-betologia. 2009;52(l):42-45.
21. Secrest AM, Becker DJ, Kelsey SF, Laporte RE, Orchard TJ. Characterizing sudden death and dead-in-bed syndrome in Type 1 diabetes: analysis from two childhood-onset Type 1 diabetes registries. Diabet Med. 2011;28(3):293-300.
22. Goyal A, Mehta SR, Diaz R. Differential clinical outcomes associated with hypoglycemia and hyperglycemia in acute myocardial infarction. Circulation. 2009;120:2429-37.
23. Anaruma CP, Ferreira M, Sponton CG, Delbin MA, Zanesco A. Heart rate variability and plasma bio-markers in patients with type 1 diabetes mellitus: Effect of a bout of aerobic exercise. Diabetes Research and Clinical Practice. 2016;111:19-27.
24. Christensen TF, Cichosz SL, Tarnow L, Randlov J, Kristensen LE, Struijk JJ, Eldrup E, Hejlesen OK. Hypoglycaemia and QT interval prolongation in type 1 diabetes - bridging the gap between clamp studies and spontaneous episodes. Journal of Diabetes and its Complications. 2014;24(5):723-8.
25. Lee AS, Brooks BA, Simmons L, Kilborn MJ, Wong J, Twigg SM, Yue DK. Hypoglycaemia and QT interval prolongation: Detection by simultaneous Holter and continuous glucose monitoring. Diabetes research and clinical practice. 2016;113:211-4.
26. Ishihara M, Kojima S, Sakamoto T. Comparison of blood glucose values on admission for acute myocardial infarction in patients with versus without diabetes mellitus. American Journal of Cardiology. 2009;104(6):769-74.
27. Palatini P, Julius P, Julius S. The role of cardiac autonomic function in hypertension and cardiovascular disease. Curnent Hypertension Reports. 2009;ll(3):199-205.
28. Professional Practice Committee. Standards of Medical Care in Diabetes-2016. Diabetes Care. 2016;39:1-112.
29. Jaiswal M, Urbina EM, Wadwa RP, Talton JW. Reduced Heart Rate Variability Among Youth With Type 1. Diabetes Diabetes Care. 2013;36:157-62.
30. Schilling JD, Mann DL. Diabetic cardiomyopathy: bench to bedside. Heart Failure Clinics. 2012;8:619-31.
31. Sheldon E. Diabetes and the Heart: Is There Objective Evidence of a Human Diabetic Cardiomyopathy?. Diabetes. 2013;62(10):3329-30.
32. Tanenberg RJ, Newton CA, Drake AJ. Confirmation of hypoglycemia in the "dead-in-bed" syndrome, as captured by a retrospective continuous glucose monitoring system. Endocrine Practice. 2010;16(2):244-8.
33. Hirsch IB, Gard S, Goldstein BJ, Riddle MC. Type 1 Diabetes in Adults - Principles and practice. Jabbour S, Sthephens, EA, editors. NY: Informa healthcare. 2008;288.
34. Williams S, Chow E, Bernjak A. Risk of cardiac arrhythmias during hypoglycemia in patients with type 2 diabetes and cardiovascular risk. Diabetes. 2014;63(5): 1738-47.
35. Ziegler D, Movsesyan L, Mankovsky B. Treatment of symptomatic polyneuropathy with actovegin in type 2 diabetic patientsesyan, B. Mankovsky. Diabetes Care. 2009;32(8):1479-84.
36. Zoungas S. Severe hypoglycemia and risks of vascular events and death. Engl J Med. 2010;363:1410-18.
CraTTa HaAinmna AO pe^aKuii 27.05.2016
♦
