CC BY
8
orhanizatsiia derzhavnoi pidtrymky [Development and implementation of convergent technologies in Ukraine in the context of the new industrial revolution: the organization of state support]. Kharkiv: FOP Aleksandrova K. M., 2016.
Naukova ta innovatsiina diialnist Ukrainy [Scientific and innovative activity of Ukraine]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2016.
"OECD Science, Technology and Innovation Outlook 2016" Organization for Economic Co-operation and Development OECD Science, Technology and Innovation Outlook 2016/Organization for Economic Co-operation and Development. http://www.kee-peek.com/Digital-Asset-Management/oecd/science-and-technol-ogy/oecd-science-technology-and-innovation-outlook-2016_sti_ in_outlook-2016-en#page164
"OECD Science, Technology and Industry Outlook Policy Database" Organization for Economic Co-operation and Development. http://qdd.oecd.org/data/stiob_country_item_topic_policy_source "Stratehiia innovatsiinoho rozvytku Ukrainy na 2010-2020 roky v umovakh hlobalizatsii nykh vyklykiv (proekt)" [The strategy of innovative development of Ukraine for 2010-2020 in conditions of globalization challenges (draft)]. Ofitsiinyi sait Komitetu z pytan nauky ta osvity Verkhovnoi Rady Ukrainy. http://kno.rada.gov.ua/ komosviti/doccatalog/document?id=48719
"Statystychna informatsiia" [Statistical information]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
"The Global Innovation Index 2016. Report". World Intellectual Property Organization. http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/ en/wipo_pub_gii_2016.pdf
УДК ([658.62-029:001.895]:33(477)'06):159.937-021.321
ОСОБЛИВОСТ1 СПРИЙНЯТЛИВОСТ11ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОДУКТ1В у В1ТЧИЗНЯН1Й ЕКОНОМ1Ц1
© 2017
ЗИЗА О. О.
УДК ([658.62-029:001.895]:33(477)'06):159.937-021.321
Зиза О. О. Особливост сприйнятливост шновацшних продуклв у вiтчизнянiй економiцi
Метою cmammi е досл'дження особливостей сприйнятливостi iннова^йних продукта у ттчизнянш економ^. На прикладi ринку мобльного зв'язкузд'шснено анал'з щодо дифузИннова^й та 1х сприйняття в межах д'шового циклу. На основi проведеного анал'зу було визначено, що рзни-ця м/ж часом винайдення нового продукту чи технологи та часом його застосування, дифузИ у в'тчизнян'ш економц пов'язана з рiзними траек-торiями д'шового циклу. Проведено пор'вняльний анал'в конкурентнихперевагуздшснент iнновацiй у Фiнляндii, ШвейцарИта УкраЫкр'вь призму фактор'в, що визначають конкурентоспроможшсть ннова^й, та факторв, що не сприяють зд'шсненню тдприемницько'1 д'тльност'и Визначено, що переважно у кранах - л'дерах пiдприемницькiй д'тльност'! найбшьше заважають економiчнi чинники, а в УкраЫ - со^альш та пол'тичш. Низь-ка iнновацiйна здаттсть пор'юняно iз Фшлянд'кю та Швейцарию у ттчизнянш економц пов'язана зi слабкою iнновацiйною шфраструктурою. Ключов'! слова: iнновацiя, iнновацiйна сприйнятливкть, дифузiя iнновацiй, конкурентоспроможшсть. Рис.: 1. Табл.: 4. Ббл.: 24.
Зиза Олена Олександ^вна - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри економ'нноiтеори, т. в. о. директора Навчально-наукового 'нституту економки та пiдприемництва Донецького нацонального ушверситету економ'жи i торгiвлi iменi М. Туган-Барановського (вул. Курчатова, 13, Кривий Р'г, Дн'тропетровська область, 50042, Украна) E-mail: 77zuzuka@mail.ru
УДК ([658.62-029:001.895]:33(477)'06):159.937-021.321 Зыза Е. А. Особенности восприимчивости инновационных продуктов в отечественной экономике
Целью статьи является исследование особенностей восприимчивости инновационных продуктов в отечественной экономике. На примере рынка мобильной связи осуществлён анализ диффузии инноваций и их восприятия в рамках делового цикла. На основе проведенного анализа было определено, что разница между временем изобретения нового продукта или технологии и временем его применения, диффузии в отечественной экономике связана с различными траекториями делового цикла. Проведен сравнительный анализ конкурентных преимуществ в осуществлении инноваций в Финляндии, Швейцарии и Украине сквозь призму факторов, определяющих конкурентоспособность инноваций, и факторов, не способствующих осуществлению предпринимательской деятельности. Определено, что в основном в странах - лидерах предпринимательской деятельности больше всего мешают экономические факторы, а в Украине - социальные и политические. Низкая инновационная способность по сравнению с Финляндией и Швейцарией в отечественной экономике связана со слабой инновационной инфраструктурой.
Ключевые слова: инновация, инновационная восприимчивость, диффузия инноваций, конкурентоспособность. Рис.: 1. Табл.: 4. Библ.: 24.
Зыза Елена Александровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической теории, в. и. о. директора Учебно-научного института экономики и предпринимательства Донецкого национального университета экономики и торговли имени М. Туган-Бара-новского (ул. Курчатова, 13, Кривой Рог, Днепропетровская область, 50042, Украина) E-mail: 77zuzuka@mail.ru
UDC ([658.62-029:001.895]:33(477)'06):159.937-021.321 Zyza O. O. The Characteristics of Susceptibility of Innovative Products in the Domestic Economy
The article is aimed at studying the characteristics of susceptibility of innovative products in the domestic economy On the example of the mobile communications market, an analysis of the diffusion of innovations and their acceptance in the context of business cycle has been carried out. On the basis of the mentioned analysis has been determined that the difference between the time of invention of a new product or technology and the time of its application, as well as diffusion into the domestic economy, is connected with different trajectories of business cycle. A comparative analysis of competitive advantages in the implementation of innovation in Finland, Switzerland and Ukraine was carried out through the prism of the factors, which determine the competitiveness of innovations, and the factors, which are not conducive to the implementation of entrepreneurial activity. It has been determined that entrepreneurial activity in the leading countries is most hampered by economic factors, and in Ukraine - by social and political factors. The low innovative capacity compared with Finland and Switzerland in the domestic economy is associated with a weak innovation infrastructure. Keywords: innovation, innovation, innovation susceptibility, diffusion of innovations, competitiveness. Fig.: 1. Tbl.: 4. Bibl.: 24.
Zyza Olena O. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economic Theory, Director of the Educational-scientific Institute of Economics and Business of Donetsk National University of Economy and Trade named after M. Tugan-Baranovsky (13 Kurchatova Str., Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50042, Ukraine) E-mail: 77zuzuka@mail.ru
о
о о_
<
т о
1нновацГ1 в розвитку будь-якого сучасного суспкь-ства набувають все бкьшого значення. Адже вони можуть надати конкуренты переваги i забезпечити висою прибутки на певний перiод часу не лише окремо-му шдприемству, але й економiцi загалом. Для Украши це актуально як школи, осккьки на теперiшнiй час го-стро сто'1ть питання подолання наслоив чергово'1 кризи та пошуку шляхiв стабкьного економiчного зростання, в основi якого лежить саме розвиток шновацш.
Проблемi iнновацiй та '1х поширенню присвячена велика кiлькiсть праць як вГтчизняних, так i iноземних учених. 1нновацГ1 лежать в основi довгих циклiв еко-номГчно! кон'юнктури автором яких е М. Кондратьев. Взаемозв'язок iнновацiй та довгих хвиль економiчного розвитку в межах минулого i сучасного дослiдив Маса-акi Хiроока. А. Акаев та А. Рудськой прогнозують, що синергетичний ефект нового поколшня iнновацiй позитивно впливатиме на економiчний розвиток як такий. 1х пiдтримують прихильники еволюцшно! теорГ! розвитку iнновацiй: Г. Менш, Д. Сахал, К. Фрiмен, А. Кляйнкнехт, Г. Тард, Ф. Ратцел, Л. Фробешус, Е. Роджерс, яю одними з перших визначили i дослГдили поширення iнновацiй у рiзних кра!нах.Що ж стосуеться вiтчизняних дослiдникiв, то Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С., Романчиков В. I., Коваль В. В., Дем'янчук М. А., Баранчеев В. П., Масленшкова Н. П., Мшин В. П. дослГджували як без-посередньо шноваци, так i способи управлiння ними в економiцi Украши. Проте не було придкено уваги особ-ливостям сприйняття iнновацiйних продуктГв у вггчиз-нянiй економiцi на окремих траекторшх дкового циклу та крГзь призму 'й конкурентоспроможностi.
Як вГдомо, коли винаходи попадають на ринок у формi нового продукту, вони перетворюються на шноваци.
Автори Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. обгрунтовують рiзницю мiж поняттями «винахiд», «вiдкриття», «нововведення» та «шноваци» та вважають, що шновацш мае мксце тодi, коли «и поява i поширення (або несприйняття) в економщ безпосередньо пов'язанi з економiчною оцiнкою вГдповГдно! новинки з погляду як витрат на не!, так i и ринкового потенцiалу» [1].
У табл. 1 продемонстровано перюди появи вина-ходiв i !хнього перетворення на 1нновадГ1.
Даш табл. 1 показують, що штервал мГж появою винаходу та появою шноваци поступово скорочуеться. Очевидно, що минулГ винаходи е основою наступних г успГшно Гнтегруються один в одного.
Будь-яка шновацш, що була сприйнята на ринку Г знайшла сво'1х споживачГв, дозволяе отримати певну мо-нополГю Г встановлювати висою цши. Проте вона буде приносити дивГденди новатору до тих шр, поки шнова-цГйний продукт не стане масово доступним.
Показовим е приклад виникнення дзеркала у майже тому виглядГ, яким ми користуемося '1м сьогодш, тобто скла, що покрите тонким шаром певного металу. Вважаеться, що таке дзеркало вперше виникло у 1279 р. у 1талГ1, коли францисканець Джон Пе-кам спробував покрити скло тонким шаром свинцю. Ви-робництво дзеркал аж до 17 столГття трималося в таем-ницГ, тому цей продукт мав високу цшу Г був доступний лише заможним людям. Проте з вГдкриттям таемнищ та зГ змГною технологи його виробництва у ФранцГ! до 18 столГття воно стало звичним для бкьшосй парижан, що спричинило зниження його цши [3].
1нновацшна сприйнятливГсть - це здатшсть до створення, передачГ та застосування ГнновацГй. Вона вГдрГзняеться з точки зору споживачГв Г виробниюв. На рис. 1 визначено рГзш категорГ! виробникГв Г споживачГв щодо '1хнього сприйняття нововведень та ГнновацГй. Так, виробники-шщГатори сприяють виробництву абсолютно нових продуктГв. Виробники, що сприяють шноващ-ям, переважно погоджуються на запозичеш, перевГренГ часом шноваци. Що ж до тих, хто заперечують або про-тидшть, то це категорш консерваторГв, яким у принциш важко перебудуватися Г змшитися.
Стосовно споживачГв нових продуктГв, то 1хнш категорГальний подГл пов'язаний Гз життевим циклом ГнновацГй. Так, споживачГ-новатори (технГчнГ ГнГцГато-ри) забезпечують 2,5% продажГв ГнновацГй ще тодГ, коли вони з'являються як дослГдш зразки. РаннГ послГдовни-ки (стратеги) забезпечують 12,5% продажГв ГнновацГй на еташ, коли вГдпрацьовуються, запускаються партГ! то-варГв, починаеться дрГбносерГйне виробництво. Рання бкьшкть (прагматики) забезпечують 34% продажГв нововведень, коли швидко нарощуеться випуск супутнГх
Таблиця 1
1нтервал мiж винаходом i його впровадженням [2]
Вщкриття Рк появи вiдкриття Рк практично'!' реалiзацii' 1нтервал (роки)
Фотоапарат 1727 1839 112
Телефон 1820 1876 56
Радю 1867 1902 35
Радар 1925 1938 13
Комп'ютер з пам'яттю 1945 1949 4
Мобiльний телефон 1957 1973 16
1нтегральна схема 1958 1961 3
Мiкропроцесор 1968 1970 2
Персональний комп'ютер 1972 1974 2
Цифровий фотоапарат 1975 1976 1
<
2 ш
• СП0ЖИВЭЧ1-
новатори;
• ранш послщовники;
• рання бтьшмсть;
• пвня бтьшмсть;
• ¡нертна частина
• шщ1атори;
• т¡, що сприяють ¡нновац¡ям;
• т¡, що заперечують або протид¡ють ¡нновац¡ям
Рис. 1. 1нновацшна сприйнятливiсть продукту виробниками та споживачами
Джерело: складено за [4].
товаргв г послуг, основний продукт поступово перетво-рюеться на цшсний продукт. ПГзня бкьшкть (консер-ватори) теж забезпечують 34% продажГв, при цьому продукт мае бути надшним, цши визначеними Г зниженими. 1нертна частина (скептики) забезпечують 16% продажГв лише тодГ, коли продукт мае помГрш цГни Г високу надш-нГсть. Отже, зародженню ринку шновацшного продукту сприяють технГчнГ тщатори, розвитку - стратеги та прагматики, а занепаду - консерватори Г скептики [4].
Розглядаючи питання шновацшного сприйняття, слГд торкнутися теорГ! та поняття «дифузш ш-новацГй», що вперше було вивчено французьким соцюлогом Г. Тардом Г шмецькими й австршськими антропологами Ф. Ратцелем Г Л. Фробенусом. Популяризатором дано'1 теорГ1, яка намагаеться пояснити як, чому Г з якою швидюстю новГ Где! та технологи поширюються через рГзнГ культури, став американський соцюлог Е. Роджерс у 1962 р. завдяки сво'1й книзГ «ДифузГя ГнновацГй». ВГн визначав «дифузш» як процес, через який шновацш протягом певного часу передаеться через певш канали серед члешв соцГальних систем [2].
ШвидкГсть та межа дифузГ! ГнновацГй обумовлю-еться неперервшстю ГнновацГйного процесу [5]. Процес появи Г впровадження (поширення) ГнновацГй мае ци-клГчний характер. А. Акаев та А. Рудськой у сво'1й спкь-нГй статтГ, присвяченш зв'язку ГнновацГй та економГчно-
го зростання, зазначили, що японський вчений Масааю ХГроока ще у 2006 р. довГв, що Гснуе тГсний кореляцГйний зв'язок нововведень Г великих циклГв Кондратьева. Цей вчений визначив лопстичш траекторГ! «шновацшно! па-радигми», за яких [6]:
1) шновацш виникае з певного винаходу чи на-укового вГдкриття;
2) розробляеться Г передаеться безпосередньо у виробництво, де Г освоюеться;
3) вГдбуваеться штенсивна дифузш шновацшно-го продукту на ринок.
А. Акаев та А. Рудськой зазначили, що депресш запускае процес застосування ГнновацГй, тобто першу лопстичну траекторш. А кластери базисних технологГй приводять до виникнення нових галузей Г, своею чергою, запускають черговий великий цикл Кондратьева [6].
До подГбних висновюв прийшли таю вчеш, як Г. Менш, Д. Сахал, К. ФрГмен, А. Кляйнкнехт та ГншГ прихильники еволюцГйно'1 теорГ! розвитку ГнновацГй [1].
Водночас остання лопстична траекторГя, тобто дифузш ГнновацГй, строго синхрошзуеться зГ зростаю-чою хвилею кондратьевського циклу Г досягае свого до-зрГвання в межах його найвищого шку [6]. Проте з цього перюду певна монополГя на користування вигодами вГд освоення ГнновацГй зникае, Г шновацш стае доступною бкьшш ккькосй бажаючих нею скористатися.
Прикладом сприйняття та дифузи шновацшних продукпв е вiтчизняний ринок телекомунiкацiй, особливо мобкьний зв'язок, що найбкьш штен-сивно розвиваеться в УкраМ та у свт.
Вiтчизняний ринок мобкьного зв'язку формував-ся таким чином:
1993 р. - зародження - початок комерцшно'1 екс-плуатаци УкраМько-шмецько-голандсько-данським спкьним пiдприемством «УкраМький мобкьний зв'язок» (УМЗ) мережi аналогового зв'язку в стандарт NMT-450 [7].
1995 р. - формування - вихц на ринок ТзОВ «Гол-ден Телеком» (Golden Telecom GSM) [8; 9].
1997 р. - формування - поява ЗАТ «Кшвстар Дж. Ес. Ем» (Kyivstar GSM) [10].
1998 р. - формування - поява ЗАТ «УкраМью ра-дюсистеми» (WellCom, Mobi GSM). Пiзнiше з'явилося ЗАТ «Цифровий сткьниковий зв'язок» (DCC) [9; 11].
2005 р. - формування - поява ТОВ «Астелп» (ТМ life:)) [11; 12].
Розвиток ринку, на думку автора, почався у квп-ш 2006 р., коли ТОВ «Астелп» (ТМ life:) заявило про приеднання до нього ЗАТ «Цифровий сткьниковий зв'язок» (ТМ DCC) «з метою оптимiзацiï внутршнк бiзнес- процесiв обох пiдприемств» [12].
Основними гравцями даного ринку е ПАТ «МТС Украша» (колишнiй ЗАТ «Украшський мобкьний зв'язок" (UMC)) i ЗАТ «Кшвстар Дж. Ес. Ем», яю забезпечува-ли та забезпечують послугами мобкьного зв'язку понад 90% усього ринку. У процеа розвитку ринку змiнювалася структура акцiонерiв зазначених лiдерiв. ЗАТ «УкраМ ський мобкьний зв'язок» (UMC) був проданий компани «МТС», i компанiя неодноразово пройшла ребрединг (зараз назва бренда - Vodafone). У 1997 р. шоземним швес-тором компани «Кшвстар» стала норвежська компанiя Telenor, а шзнше - росiйська «Альфа» [13].
О^м змiни власникiв i ребредингу компанш, ринку мобкьного зв'язку характеры також змiна по-слуг, яю вплинули на попит на даному ринку [14].
Еволюцш послуг мобкьного зв'язку Украши слiд розглядати ^зь призму змiни системи його поколшь. У табл. 2 зазначено також перюд, у межах якого вкбу-валися та вiдбуваються розробка, впровадження у свт та в УкраМ цих систем.
Аналiзуючи даш табл. 2, можна зазначити, що, во-чевидь, рiзниця мiж розробкою i безпосереднiм впро-вадженням цих систем у свт незначна, порiвняно з ïx-ньою розробкою i впровадженням в УкраМ. Щодо перших трьох систем причина зрозумка: Украша у перiод впровадження системи 1G у свт знаходилася у складi СРСР, крiм того, перший оператор мобкьного зв'язку, який ми1 би цю систему запровадити, з'явився на ринку якраз у 1993 р. (UMC). Мобкьний зв'язок в УкраМ демонструе дифузш шновацш, яка в межах ци^чност свито": економiки знаходилася на траектори зростан-ня, а в межах ци^чносп вiтчизняноï економiки дана ш-новащя лише запроваджувалася в межах траектори де-преси. Порiвняно iнтенсивний розвиток ринку з 1995 р. вказуе на помiрно високу шновацшну сприйнятливкть даного iнновацiйного продукту.
Таблиця 2
Еволющя послуг мобiльного зв'язку Украши
Перiод
Система я н я я н = = x
поколшь р нар
мобмьного s !£ \о £ ^ S E x S -я — 2
зв'язку о р з вв о с ру
п CSÉC
m 00 >
в
1G 1970-Ti 1971-1984 1993
2G 1980-Ti 1991 1996
2,5G 1990-Ti 1997 невiдомо
3G 1990-Ti 2002 2015
3,5G 2000 2006-2007 невщомо
4G 2002 2008-2010 2018
5G 2013 розроблявться
Джерело: складено за [2; 15].
1нноваци на ринку мобкьного зв'язку дiючi опера-тори проводили i проводитимуть в межах модершзаци мереж!. Як вказують Коваль В. В., Дем'янчук М. А., «для розгортання мереж освоюються новi частоти, викори-стовуеться ткьки новiтнi технологи « [14].
Так, у лютому 2015 р. основш гравцi: UMTS. Life:) Украша (тепер Lifecell), Кшвстар та МТС Украша (тепер Vodafone Украша) отримали лщензи на впровадження стандарту 3G. Що ж до стандарту 4G, то видання лщен-зш плануеться на 2018 р. [15].
1нновацшну сприйнятливiсть iнновацiйних продуктiв на шших, менш передових ринках Украши, не можна охарактеризувати як позитивну. Шдтвердженням цьому е нестабкьна, а часом i негативна динамка впровадження та реал!зацй шновацшних продукпв, як показано в табл. 3.
Для того, щоб розглянути основш чинники шно-вацшно! сприйнятливостi нововведень у вiтчизнянiй економМ, слiд звернутися до порiвняння конкурентних переваг у здiйсненнi iнновацiй лiдерiв свиово'1 економ!-ки та Украши (табл. 4).
Для порiвняльного аналiзу конкурентних переваг у межах особливостей шновацшно! сприйнятливостi в УкраМ обрано Швейцарш як кра'1ну, яка займае першу позицш в рейтингу шдексу глобально! конкуренто-спроможностi, а також Фшляндш як таку, що замикае десятку найконкурентоспроможшших кра'1н свiту.
Аналiзуючи конкурентнi переваги у здiйсненнi ш-новацiй в Украiнi, Швейцар!! та Фшляндп, спершу слк розглянути, яю недолiки мае здiйснення пкприемницько! дiяльностi в зазначених кра'1нах, осккьки саме шдприем-ницька iнiцiатива лежить в основi успшних iнновацiй.
Так, у Швейцар!! та Фiнляндii основнi недолжи пiдприемницькоi д!яльност! носять переважно еконо-м!чний та шституцшний характер - податков! ставки та податкове регулювання, обмежувальш норми трудового законодавства, неефективна урядова бюрократ!я.
Таблиця 3
Впровадження шновацш на промислових пщприемствах [16]
PiK Питома вага шдприсмств, що впро-ваджували iннoвацii', % Впровад-жено нових технолопчних процеав, процеав У т. ч. маловщходш, ресурсо-збepiгаючi Впроваджено виробництво шновацшних видiв продукцп1, найменувань З них нoвi види техшки Питома вага peалiзoванoi' шновацшноТ продукцп в oбсязi промисловоУ, %
2000 14,8 1403 430 15323 631 9,4
2001 14,3 1421 469 19484 610 6,8
2002 14,6 1142 430 22847 520 7,0
2003 11,5 1482 606 7416 710 5,6
2004 10,0 1727 645 3978 769 5,8
2005 8,2 1808 690 3152 657 6,5
2006 10,0 1145 424 2408 786 6,7
2007 11,5 1419 634 2526 881 6,7
2008 10,8 1647 680 2446 758 5,9
2009 10,7 1893 753 2685 641 4,8
2010 11,5 2043 479 2408 663 3,8
2011 12,8 2510 517 3238 897 3,8
2012 13,6 2188 554 3403 942 3,3
2013 13,6 1576 502 3138 809 3,3
20142 12,1 1743 447 3661 1314 2,5
20152 15,2 1217 458 3136 966 1,4
Прим1тки: 1 - до 2003 р. нових в1одв продукцп; 2 - AaHi наведет без урахування тимчасово окуповано! територп Автономно! Республiки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористично! операцп.
Таблиця 4
KoHKypeHTHi переваги у здшсненш iнновацiй УкраУни, Фiнляндii' та Швейцарп за верскю Global Competitiveness Forum станом на 2015 р.
Показник Швeйцаpiя Фiнляндiя УкраУна
1 2 3 4
1ндекс глобально! конкурентоспроможност 1 (138) 10 (138) 85 (138)
Загальноеконом'мт показники
Населення, млн оаб 8,2 5,5 42,6
ВВП, $ 664,6 229,7 90,5
ВВП на душу населення, $ 80675,3 41974 2125,4
Частка у виробництв1 свггового ВВП,% 0,42 0,2 0,3
Фактори, що не сприяють здШсненню тдприемницько)'Ыяльност'!, %
Корупцт 0,2 0 14
Политична нестабтьнкть 3,9 9,2 13,2
1нфляцт 0,2 0,8 11,9
Неефективна бюрократы 15,6 9,4 11,4
Обмежений доступ до фшансування 7,6 10,5 11,2
Нестабтьнкть уряду 0 1,6 8,2
Податков1 ставки 9,3 19,1 7,3
Податкове регулювання 15,6 10,3 6,8
Валютне регулювання 3,4 0 4,5
Нерозвинена ¡нфраструктури 3,2 0,5 2,7
Обмежувальн1 норми трудового законодавства 14,4 29,4 2,5
О
О Q_
<
CQ О
<
О ш
Заштення табл. 4
1 2 3 4
Недостать обсяги шновацш 10,3 8,3 1,6
Злочинысть i крадiжки 0,5 0 1,6
Погана трудова етика пращвниюв 3,2 0,3 1,5
Низькiй рiвень охорони здоров'я 0 0 1,3
Недостатня освiченiсть пращвниюв 12,5 0,8 0,5
Фактори, що визначають конкурентоспроможнкть ¡нновацШ
Показник Мкце Бали (1-7) Мкце Бали (1-7) Мкце Бали (1-7)
Здатысть до iнновацiй 1 6,1 6 5,6 49 4,4
Яюсть науково-дослiдних iнститутiв 1 6,5 8 5,8 50 4,2
Витрати компанiй на дослщження i розвиток 1 6 7 5,4 68 3,3
Спiвпраця млж унiверситетами та промисло-вiстю в дошдженнях i розвитку 1 5,8 2 5,7 57 3,5
Державнi закупiвлi передових технологiчних продуктiв 28 3,8 26 3,8 82 3,1
Наявнiсть вчених i iнженерiв 14 5,1 1 6,1 29 4,7
Вiдсоток патентних заявок/млн населення 3 313,5 4 291,2 49 3,9
Джерело: складено за [17-19].
Д шсно, у Фшлянди податкове регулювання е най-/ % важливiшим iнструментом державного контр-■I V олю. Податковi органи мають право дiзнання i слцстВа, крiм того, дiяльнiсть фiнiв обкладаеться великою кiлькiстю податкiв [20]. Що ж стосуеться трудового законодавства, то права пращвниюв строго охороня-ються. Держава вважае бiзнесменiв i заможних людей бкьш захищеними. Тому дрiбних пiдприемцiв - це пе-реважно iммiгранти та члени !х сiмей - фiни переважно вважають найманими працiвниками [21].
У Швейцара, за даними табл. 4, 15,6% складають i неефективна бюрократiя, i податкове регулювання. Перший фактор пов'язаний iз обов'язковiстю отри-мання дозволiв на здiйснення будь-яко! дiяльностi, а також iз значною кiлькiстю норм, правил, постанов та шшого, за що самим громадянам i треба платити [22]. Що ж до податкового регулювання, то, можливо, негативна ситуащя полягае в порiвняно частiй (кожного року) змш податкових ставок громадою мкта, кантону, федераци через голосування задля шдтримки певних соцiальних проектiв (збкьшення ПДВ на ко-ристь страхування на випадок швал^дносп з 7,6 до 8%, буддвництво шкк тощо) [23].
В УкраМ ж на шдприемницьку активнiсть най-бкьш негативно впливають корупц1я та полiтична не-стабiльнiсть. Для порiвняння: у 2013-2014 рр. першими трьома негативними факторами для шдприемщв були обмежений доступ до фшансування, корупц1я та неефективна бюрократ1я [24].
У перелжу негативних факторiв е недостатнi обся-ги iнновацiй та недостатня освiченiсть працiвникiв - як такi, що стосуються безпосередньо теми дослцження. На нашу думку, низький вцсоток цих показникiв, особ-
ливо в порiвняннi з Фiнляндiею i Швейцарiею, означае, що шноваци впроваджуються i потенцшно легко мо-жуть бути сприйнятЬ
Водночас оцiнка факторiв, що визначають конку-рентоспроможнiсть iнновацiй в УкраМ, свiдчить, що iнновацiйна сприйнятливiсть, особливо в порiвняннi iз обраними крашами-опонентами, досить низька. Най-бкьш негативним е те, що держава не сприяе сприйнят-тю iнновацiй, за державними закушвлями передових технологiчних продукйв Укра'1на займае 82 мiсце. Вцсо-ток патентних заявок в УкраМ майже у 100 разiв нижче в порiвняннi iз Швейцарiею та Фiнляндiею.
ВИСНОВКИ
Отже, сприйнятливiсть шновацшних продуктiв в УкраМ пов'язана, перш за все, з дифузiею шновацш, осккьки в краМ, де невисока здатшсть до iнновацiй, прибутковiше застосовувати вже перевiрений вина-хiд, технологш, продукт, анiж домовлятися з науково-дослiдними iнститутами. Така ситуац1я не втшае, адже порiвняно велика ккьюсть iнженерiв i вчених та порiв-няно висока освiченiсть працiвникiв мае стимулювати шноваци. Осюльки шноваци часто потребують значних капiталовкладень i матерiальноl пiдтримки, саме держава повинна, передуйм, сприяти подоланню факторiв, що заважають здшснювати пiдприемницьку дiяльнiсть (корупц1я, полiтична нестабiльнiсть, iнфляцiя). А також посилювати iнфраструктуру iнновацiй та стимулювати сшвпрацю мiж науково-дослiдними iнститутами та шд-приемствами заради розробки необхцних продуктiв науково! дiяльностi для виробництва та шдвищення ефективностi шновацшно! д1яльност1 ■
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. 1нновацм: теор1я, мехашзм розробки та комерц1ал1зацй': монограф1я. КиТв: КНЕУ, 2003. 394 с.
2. Втьнаенциклопедт.Вктедт. URL:https://uk.wikipedia. org/wiki/
3. 1стсря дзеркала: в1д стародавносп до наших дыв. URL: http://polynet.com.ua/istoriya-dzerkala-vid-starodavnosti-do-nashih-dniv.html
4. Баранчеев В. П., Масленникова Н. П., Мишин В. П.
Управление инновациями. М.: Высшее образование, 2009. 712 с.
5. Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. М1жнарод-н економты вщносини: навч. поаб. КиТв: Знання, 2008. 406 с.
6. Акаев А., Рудской А. Синергетический эффект NBIC-технологий и мировой экономический рост в первой половине XXI века. Экономическая политика. 2014. № 2. С. 25-46.
7. Ляшенко Л., Садюк В. Стан монополвму та конкурен-цп на ринку мобтьного сттьникового зв'язку. URL: http://www. amcu.gov.ua/papers/2002/issue2/lyashenkosadyuk.html
8. Степанчиков С. Ком1с1я для галочки. Дзеркало тижня. 2004. № 51. URL: http://www.zn.kiev.ua
9. Владимиров В. Янычары на марше. Бизнес. 2004. № 1-2. С. 108-109.
10. Дубогриз €. Москва на дрот1. Галицьк контрак-ти. 2005. № 47. URL:http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/ article/34/4720056465.html198
11. Компант Астелгг. URL: http://www.life.com.ua
12. Бренд по имени «Украина». URL: http://www.business. ua/companies/brend_po_imeni_ukraina-349480/
13. Романчиков В. I. Основи наукових дошджень: навч. поаб. КиТв: ЦУЛ, 2007. 254 с.
14. Коваль В. В., Дем'янчук М. А. Моделювання перспектив розвитку пщприсмництва на ринку телекомункацш-них послуг. Економ'чт шовацп. 2015. Вип. 59. С. 135-141.
15. Что такое 1G, 2G, 3G, 4G и все что между ними. URL: https://habrahabr.ru/post/112535/
16. Державний комтет статистики УкраТни. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
17. World Economic Forum. Global Competitiveness Index. Country/Economy profiles. Ukraine. URL: http://reports. weforum.org/global-competitiveness-index/country-profiles/ #economy=UKR
18. World Economic Forum. Global Competitiveness Index. Country/Economy profiles. Finland. URL: http://reports. weforum.org/global-competitiveness-index/country-profiles/ #economy=FIN
19. World Economic Forum. Global Competitiveness Index. Country/Economy profiles. Switzerland. URL: http://reports. weforum.org/global-competitiveness-index/country-profiles/ #economy=CHE
20. Стельмащук А. М. Державне регулювання економн ки: навч. поаб. Тернопть: ТАНГ, 2000. 315 с.
21. «Оскал» капитализма: Трудовое законодательство Финляндии. URL: http://www.evrokatalog.eu/lawфинляндия/ оскал-капитализма-трудовое-законодательство-финляндии
22. Билтон П. Эти странные швейцарцы: Правительство и бюрократия. URL: http://www.langust.ru/review/xeno_swa. shtml#top#ixzz4aUHjs34b
23. Вютрiх М. У чому причина ушху Швейцари? Пряма демократы гарантус помине споживання грошей платниюв по-датюв. URL: http://terhromady.info/international/schweiz-erfolg/
24. Аналв ¡ндексу конкурентоспроможност УкраТни у 2013-2014 рр. URL: http://infolight.org.ua/content/analiz-indeksu-konkurentospromozhnosti-ukrayini-v-2013-2014-rr
Antoniuk, L. L., Poruchnyk, A. M., and Savchuk, V. S. Inno-vatsii: teoriia, mekhanizm rozrobky ta komertsializatsii [Innovation: theory, mechanism of elaboration and commercialization]. Kyiv: KNEU, 2003.
Akayev, A., and Rudskoy, A. "Sinergeticheskiy effekt NBIC-tekhnologiy i mirovoy ekonomicheskiy rost v pervoy polovine XXI veka" [A synergistic effect of NBIC technologies and global economic growth in the first half of the XXI century]. http://iep.ru/files/ text/policy/2014-2/akaev-rudskoy.pdf
"Analiz indeksu konkurentospromozhnosti Ukrainy v 20132014 rr." [Analysis of competitiveness index of Ukraine in 20132014]. http://infolight.org.ua/content/analiz-indeksu-konkuren-tospromozhnosti-ukrayini-v-2013-2014-rr
Barancheyev, V. P., Maslennikova, N. P., and Mishin, V. P. "Up-ravleniye innovatsiyami" [Innovation management]. http://stud. com.ua/16639/investuvannya/zhittyeviy_tsikl_priynyattya_in-novatsiynih_produktiv_novih_tehnologiy_innovatsiyna_spri-ynyatlivist_spozhivach#79
"Brend po imeni «Ukraina»" [The brand "Ukraine"]. http:// www.business.ua/companies/brend_po_imeni_ukraina-349480/
Bilton, P. "Eti strannyye shveytsartsy: Pravitelstvo i biurokrati-ya" [These strange Swiss: Government and bureaucracy]. http:// www.langust.ru/review/xeno_swa.shtml#top#ixzz4aUHjs34b
Ctepanchykov, S. "Komisiia dlia halochky" [The Commission for show]. Dzerkalo tyzhnia. http://www.zn.kiev.ua
"Chto takoye 1G, 2G, 3G, 4G i vse, chto mezhdu nimi" [What is 1G, 2G, 3G, 4G, and everything in between]. https://habrahabr. ru/post/112535/
Dubohryz, Ye. "Moskva na droti" [Moscow on the wire]. Halytski kontrakty. http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/ article/34/4720056465.html198
Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.
gov.ua
"Istoriia dzerkala: vid starodavnosti do nashykh dniv" [History mirrors: from antiquity to the present day]. http://polynet.com. ua/istoriya-dzerkala-vid-starodavnosti-do-nashih-dniv.html
Kozyk, V. V., Pankova, L. A., and Danylenko, N. B. Mizhnarod-ni ekonomichni vidnosyny [International economic relations]. Kyiv: Znannia, 2008.
Koval, V. V., and Demianchuk, M. A. "Modeliuvannia pers-pektyv rozvytku pidpryiemnytstva na rynku telekomunikatsiinykh posluh" [Modeling of prospects of development of entrepreneur-ship on the market of telecommunication services]. Ekonomichni innovatsii, no. 59 (2015): 135-141.
Kompaniia Astelit. http://www.life.com.ua Liashenko, L., and Sadiuk, V."Stan monopolizmu ta konkuren-tsii na rynku mobilnoho stilnykovoho zviazku" [The state of monopoly and competition in the mobile cellular communication market]. http://www.amcu.gov.ua/papers/2002/issue2/lyashenko-sadyuk.html
""Oskal" kapitalizma: Trudovoye zakonodatelstvo Finly-andii" ["Grin" capitalism: the Labor law of Finland]. http://www. evrokatalog.eu/law$MHnflHflMfl/0CKan-KanMTanM3Ma-Tpyfl0B0e-3aKOHOflaTenbCTBO-$MHnflHflMM
Romanchykov, V. I. "Osnovy naukovykh doslidzhen" [Fundamentals of scientific research]. http://bookss.co.ua/book_nauka-i-naukovi-doslidzhennya_839/7_6.1.-vidkrittya-vinahodi-promislo-vi-zrazki-tovarni-znaki-znaki-obslugovuvannyasorti
Stelmashchuk, A. M. Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky [Government regulation of the economy]. Ternopil: TANH, 2000.
Vladimirov, V. "Yanychary na marshe" [Janissaries on the March]. Biznes, no. 1-2 (2004): 108-109.
Vilna entsyklopediia. Vikipediia. https://uk.wikipedia.org/
wiki/
Viutrikh, M. "U chomu prychyna uspikhu Shveitsarii? Priama demokratiia harantuie pomirne spozhyvannia hroshei platnykiv podatkiv" [What is the reason for the success of Switzerland? Direct democracy guarantees moderate use of tax money]. http://terhro-mady.info/international/schweiz-erfolg/
"World Economic Forum. Global Competitiveness Index. Country" Economy profiles. Finland. http://reports.weforum.org/ global-competitiveness-index/country-profiles/#economy=FIN
"World Economic Forum. Global Competitiveness Index. Country" Economy profiles. Switzerland. http://reports. weforum.org/global-competitiveness-index/country-profiles/ #economy=CHE
"World Economic Forum. Global Competitiveness Index. Country" Economy profiles. Ukraine. http://reports.weforum.org/ global-competitiveness-index/country-profiles/#economy=UKR
УДК 330.341.1:338.23
ИЗМЕРЕНИЕ ИНТЕллЕкТуАльНОй собственности: ОЩЕИкА ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ патентов НА ОСНОВЕ ИНТЕГРАЛЬНОГО ИНДЕКСА
© 2017 ГРИЦУЛЕНКО С. И.
УДК 330.341.1:338.23
Грицуленко С. И. Измерение интеллектуальной собственности: оценка технологических патентов
на основе интегрального индекса
Общепризнанными инструментами решения практических задач управления инновационными процессами являются измерение и анализ результатов интеллектуальной (научно-технической) деятельности. С этой целью в статье определяется интегральный индекс сравнительной оценки технологических патентов в качестве одного из аналитических индикаторов инновационного развития экономики. Обоснована значимость системы информационного обеспечения для успешности проведения оценки технологических патентов, сформированной на основе баз данных, учтённых и не учтённых в балансе интеллектуальных прав. Исследованы особенности формирования и специфика хозяйственного использования портфеля технологических патентов, исходя из чего, выявлены его частные его оценки. С учетом наработанного положительного опыта в измерении интеллектуальной собственности выявлены количественные и качественные показатели, наиболее значимые для характеристики портфеля технологических патентов с позиции содержания и функционирования на национальном и глобальном рынках высоких технологий. Обозначен подход к расчету интегрального индекса технологических патентов, указаны направления его практического применения. Ключевые слова: результаты интеллектуальной (научно-технической) деятельности, интеллектуальная собственность, технологический патент, интегральная оценка. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 15.
Грицуленко Светлана Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия и корпоративного управления, Одесская национальная академия связи им. А. С. Попова (ул. Кузнечная, 1, Одесса, 65029, Украина) E-mail: gsi0910@yandex.ru
УДК 330.341.1:338.23 Грицуленко С. I. Вимiрювання штелектуально! власноcmi: оцнка технологчних патентiв на основi штегрального ндексу
Загальновизнаними ¡нструментами виршення практичних завдань управл'шня iнновацйними процесами е вим/рювання й анал'в резуль-тат'в штелектуальноi (науково-технчноi) дiяльностi. З цею метою у статтi визначаеться 'ттегральний 'тдекс пор'вняльноi о^нки тех-нологiчних патент'в як один з аналтичних шдикатор'в нновацшного розвитку економки. Об(рунтована значущсть системи iнформацiй-ного забезпечення для устшностi проведення о^нки технолог'нних патент'в, сформовано: на основi баз даних, урахованих i неврахованих у баланс ¡нтелектуальних прав. Дослджено особливостi формування i специфку господарського використання портфеля технологчних па-тентв, виходячи з чого, виявлен його окремi його оцнки. З урахуванням напрацьованого позитивного досвiду у вимiрюваннi штелектуально: власностi виявлет кшькЫ й якЫ показники, найбльш значущi для характеристики портфеля технологчних патент'ю з позицИзмсту та функцюнування на нацональному i глобальному ринках високих техно-логй. Позначено тдяд до розрахунку штегрального шдексу технологiч-них nатентiв, вказано напрямки його практичного застосування. Ключов'1 слова: результати штелектуально: (науково-технчноi) дi-яльност':, штелектуальна власнсть, технологiчний патент, ште-гральна о^нка. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 15.
Грицуленко Свтлана 1ва^вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки пдприемства та корпоративного управ-лшня, Одеська нацональна академiя зв'язку ¡м. О. С. Попова (вул. Ко-вальська, 1, Одеса, 65029, Укра:на) E-mail: gsi0910@yandex.ru
UDC 330.341.1:338.23 Grytsulenko S. I. The Measurement of Intellectual Property: Evaluation of Technological Patents Based on the Integral Index
The acknowledged tools for solution of practical tasks of management of innovative processes is the measurement and analysis of results of the intellectual (scientific and technical) activities. To this end, the article defines an integral index of comparative evaluation of technological patents as one of analytical indicators of the innovation development of economy. The importance of system of information management for the efficiency of evaluation of technological patents, formed on the basis of the databases, accounted and not accounted in the balance of the intellectual property rights, has been substantiated. The characteristics of formation together with the specificity of economic use of the portfolio of technological patents have been explored, proceeding from which its particular estimates have been identified. Considering the accumulated positive experience in measuring the intellectual property, quantitative and qualitative indicators have been identified, which are the most significant for characteristics of portfolio of technological patents from the position of the contents and functioning of high technology in both the national and the global markets. The approach to calculating the integral index of technological patents has been outlined, directions for its practical application have been specified.
Keywords: results of the intellectual (scientific and technical) activities, intellectual property, technological patent, integral evaluation. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 15.
Grytsulenko Svitlana I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Enterprise Economics and Corporate Governance, Odessa National Academy of Telecommunications named after A. S. Popov (1 Kovalska Str., Odessa, 65029, Ukraine) E-mail: gsi0910@yandex.ru
