CC BY
9
УДК 338.658
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ПОЛОЖЕННЯ ДИФУЗ11" РЕЗУЛЬТАТ1В 1ННОВАЦ1ЙНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИ6МСТВ
© 2017
ВАНЬКОВИЧЛ.Я.
УДК 338.658
Ванькович Л. Я. Концептуальн положення дифузи результатiв iнновацiйноï дiяльностi шдприемств
У статт'1 розглянуто еволюцю концептуальних положень дифузи результат1в ¡нновац1йно1 д'тльност'1 шдприемств, систематизовано та виокремлено принципи здшснення означеноÏдифузи, зокрема: iнформац:йно1 безпеки, декомпозицИ, специф/кацИ' ¡нновацй в'дносно конкретних сектор'в ринку, оптим/зацИ' витрат на дифузю, пр'юритету якостi, об(рунтованостi стратегш i адекватностi тактики, шформативностi реклами, креативноÏактивностi, науковоÏоб(рунтованост'>, системностi, комплексностi, цл/снош!, гнучкостi, ieрархiчностi, ефективностi, альтернативностi, цлеспрямованот шформативност'!, довгостроковост'>, св'домост'!, доступностi та гармонiзацiï'ттерес'в. Дотримання дифузерами сукупност'> вищенаведених принципiв дифузи результат!в iнновацiйноïд'тльност'1 п'дприемства складае систему бачень (концеп^ю) поширення на ринку об'ект'в дифузи.
Кпючов'1 слова: дифуз'т ннова^й, принципи дифузи iнновацiй, модел'> дифузй, дифузори. Ббл.: 16.
Ванькович Любомир Ярославович - старший викладач кафедри менеджменту i м'жнародного тдприемництва, Нацональний ушверситет «Льв'вська пол'техн'ша» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'ю, 79013, Украна) E-mail: Liubomyr.Y.Vankovych@lpnu.ua
УДК 338.658
Ванькович Л. Я. Концептуальные положения диффузии результатов инновационной деятельности предприятий
Рассмотрена эволюция концептуальных положений диффузии результатов инновационной деятельности предприятий, систематизированы и выделены принципы осуществления данной диффузии, в частности: информационной безопасности, декомпозиции, спецификации инноваций относительно конкретных секторов рынка, оптимизации расходов на диффузию, приоритета качества, обоснованности стратегий и адекватности тактики, информативности рекламы, креативной активности, научной обоснованности, системности, комплексности, целостности, гибкости, иерархичности, эффективности, альтернативности, целенаправленности, информативности, долгосрочности, сознания, доступности и гармонизации интересов. Соблюдение диффузерами совокупности вышеприведенных принципов диффузии результатов инновационной деятельности предприятия составляет систему видений (концепцию) распространения на рынке объектов диффузии. Ключевые слова: диффузия инноваций, принципы диффузии инноваций, модели диффузии, диффузеры. Библ.: 16.
Ванькович Любомир Ярославович - старший преподаватель кафедры менеджмента и международного предпринимательства, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: Liubomyr.Y.Vankovych@lpnu.ua
UDC 338.658
Vankovych L. Ya. The Conceptual Definitions of the Diffusion of Results of Innovation Activity of Enterprises
The article considers evolution of the conceptual definitions of the diffusion of results of innovation activity of enterprises, systematizes and allocates the principles of implementing the indicated diffusion, in particular: information security, decomposition, specification of innovation as to the specific market sectors, optimizing the costs on diffusion, priority of quality, validity of strategies and appropriateness of tactics, informative advertising, creative activity, scientific validity, consistency, integrity, cohesiveness, flexibility, hierarchy, efficiency, alternative, purposefulness, informativeness, longtermness, consciousness, accessibility, and harmonization of interests. Compliance by diffusers with the totality of the above principles of the diffusion of results of innovation activity of enterprise comprises a system of visions (conception) of market adoption of the diffusion objects.
Keywords: diffusion of innovation, principles of diffusion of innovation, models of diffusion, diffusers. Bibl.: 16.
Vankovych Lyubomyr Ya. - Senior Lecturer of the Department of Management and International Business, Lviv Polytechnic National University (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: Liubomyr.Y.Vankovych@lpnu.ua
Важливкть дифузи шновацш як завершального етапу шновацшно! дiяльностi неможливо пере-ощнити, адже вц особливостей 'й здшснення за-лежить не лише ефектившсть тако'1 дшльносй, але й ic-нування само'1 шновацй та перспективи 'й розвитку.
Грунтуючись на дослцженш поглядiв науковщв, яю займаються проблемами дифузй у cферi шновацш-но'1 дiяльноcтi шдприемств [1-9], вивченш даних ди-фузерiв, яю входять у рейтинг найбкьш шновацшно активних шдприемств у свт (за верйею Fast Company 2017 р. [10]: Amazon, Google, Uber, Apple, Snap, Facebook, Netflix, Twilio, Chobani, Spotify), а також на ознайомлен-ш з аналп'ичними даними в^чизняних суб'екпв дифузй (за верйею Forbes Украша [11]: Швденмаш, Турбоатом, Укроборонпром тощо) можна стверджувати, що дифу-зiя результайв шновацшно! дiяльноcтi шдприемств е
успшною, якщо базуеться на певнш CMCTeMi бачень, яка пояснюе np^^M-M^^^Bi зв'язки мiж мотивами суб'екпв дифузй, схвалюваш ними ршення та наслцки цих ршень.
Дослцженням поняття «дифузй шновацй» за-ймалися таю заpубiжнi вчеш, як Р. Баерс, 6. Богдаш-енко (просторове та управлшське тлумачення поняття дифузiя шновацш - [1]), Дж. Колеман, Е. Роджерс (за-пропонував i розвинув основоположш аспекти дифузй шновацш [2]), Р. Перес, Е. Мюлер i В. Махаян (сощальне тлумачення поняття дифузiя шновацш - [3]), Дж. Поуп та деяю шш^ а також в^чизняш науковщ, зокрема Н. В. Краснокутська (положення шновацшного менеджменту, дослцження поняття дифузй шновацй - [4]), Н. О. Матвшчук-Сосюна (використання шструменпв дифузй шновацш у маркетинговому менеджмент - [5]),
О. М. Олефiренко, Я. Б. Олшник, I. О. Пилипенко, А. Ю. Скопiн, Н. I. Чухрай (прогнозувала дифузiю шно-вацiй у шдприемницькш дiяльностi та 11 логiстичному супроводi - [6; 7]), Г. М. Шамота (стан дифузи iнновацiй на сучасному етапi в УкраМ - [8]), О. Г. Шевлюга та ш. Щодо концептуальних положень дифузи шновацш, у т. ч. 11 принципiв, то вони розглядалися лише в деккькох роботах: Е. Роджерса, П. Г. Перерви (грунтовш теоретичш аспекти iнновацiй - [9]). Тому щ положення недостат-ньо розкрит та потребують подальшого вивчення.
Здшснеш дослiдження дозволяють стверджувати, що основними вихiдними положеннями, на осно-вi яких формуеться система бачень, яка пояснюе причинно-наслiдковi зв'язки, е таю принципи: шфор-мацшно! безпеки; декомпозици; специфжаци iнновацiй до конкретних секторiв ринку; оптимiзацiя витрат на дифузш; прiоритету якостi; обгрунтованостi стратегш i адекватностi тактики; iнформативностi реклами; креативно! активность
Крiм зазначених, також е принципи, якi мають формувати певну стратегiю i тактику досягнення визна-чених цкей дифузи шновацш: науково'1 обгрунтованостi, системностi, комплексности цiлiсностi, гнучкостi, iерар-хiчностi, ефективносй, альтернативностi, адекватностi, цiлеспрямованостi, iнформативностi, довгостроковосй, свiдомостi, доступностi та гармошзаци штересш [12].
Метою статтi е формулювання концептуальних положень та виокремлення принцишв дифузи результа-тiв шновацшно! дшльносп пiдприемств.
Перед розкриттям сутностi кожного з принцишв важливо обумовити таке:
+ видiленi принципи е актуальними для кожного суб'екта дифузи, незалежно в1д того, яку роль ди-фузер вiдiграе в динамiдi розвитку цього явища; + мотиви суб'ектш дифузи е !х iндивiдуальними, корпоративними або, у випадку оргашв державного управлшня iнновацiйною дiяльнiстю, нацюнальними iнтересами, якi можуть спону-кати до прийняття певних рiшень, внаслцок реал1задЦ яких очiкуеться задоволення штере-сiв дифузерiв; + змiст i характер рiшення суб'ектiв дифузи ре-зультатiв шновацшно! дiяльностi пiдприемства безпосередньо залежить вiд мотиву конкретного суб'екта та вц його ролi в явищi дифузи; + наслцки схвалюваних суб'ектами дифузи ре-зультайв шновацшно! дiяльностi пiдприемств е ефектами, яю тiею чи iншою мiрою можуть вц-повiдати або не вцповцати iнтересам суб'ектiв дифузи;
+ у процесi взаемоди рiзних груп дифузерiв '1х iнтереси можуть узгоджуватися в контрактуй формi. Незважаючи на це, далеко не за-вжди отримуванi ефекти вiдповiдають штер-есам уск суб'ектiв дифузи. Це пов'язано як iз суб'ективними, так i з об'ективними причинами, зокрема дiею економiчних законiв i форс-мажорними обставинами, якi можуть виникати шд впливом ди природи або внаслцок неперед-
бачуваних пол^ичних, економiчних, соцiальних та iнших обставин.
Сутшсть принципу креативноИ активнот поля-гае в тому, що дифузери, виходячи на ринок, незважаючи на новизну пропонованого товару чи послуги, !х спожив-чу корисшсть i попит на ринку, зобов'язаш постiйно при-кладати зусилля для пошуюв нових можливостей опти-мiзацi! показникiв, якi характеризують ефективнiсть ко-мерцiалiзацi! результатш шновацшно! дiяльностi. Ана-лiтичнi матерiали таких пiдприемств, як ДП «Антонов», ПАТ «Мотор Оч», ПП «Аегоз», Компанш «Aeroprakt» дозволяють стверджувати, що креативна актившсть дае позитивш результати тодi, коли здшснюеться перманентно i е, так би мовити, фiлософiею компани. Перетво-рити креативнiсть на фiлософiю компани можливо тодi, коли органiзацiя мае розвинуту систему менеджменту iз чико визначеною стратегiею розвитку, вiдповiдною !й системою планiв i органiзацiйною структурою управлшня, вцповцними правилами i процедурами.
Cкладнiсть реалiзацil цього принципу на прак-тицi пов'язана з двома обставинами. По-перше, правила i процедури е сукупшстю обмежень для пращвниюв компани. Хоча цi обмеження, як правило, нацкюються на стимулювання креативности проте сам факт !х iснування часто негативно позначаеться на про-цесi творчостi, обмежуе креативш iнiцiативи, викликае спротив працiвникiв щодо дотримання будь-яких нор-мативiв. По-друге, емшричними даними багаторазово доведено, що пошук нових управлiнських, та шженерно-технологiчних iдей е досить затратним видом дшльно-стi. Далеко не ва оргашзаци мають можливостi фшан-сувати розробку iнновацiй, тому здебкьшого у свiтi креативними пошуками займаються малi та середнi венчурнi фiрми, що функцiонують у технопарках, тех-нополiсах, бiзнес-iнкубаторах, iнновацiйних кластерах тощо та отримують фiнансування на розробки iз вен-чурних фондiв i банкiв. Ризик венчурних iнвесторiв великий, проте в разi успиу вш компенсуеться надпри-бутками. Статистика показуе, що в 15% випадюв вен-чурний капiтал повнiстю втрачаеться, у 25% - венчурш фiрми зазнають збитюв протягом бкьшого термiну, шж планувалося, у 30% - отримують помiрнi прибутки i в 30% - надприбутки (перевищення «ризико-капiталу» до 200 разiв). Зниження ризикiв при здшсненш венчурного фiнансування вдаеться досягти при ретельному вiдборi проектiв, а також завдяки одночасному вкладенню ко-штiв у ккька iнновацiйних проекпв, що знаходяться на рiзних стадшх реалiзацi! [13].
Незважаючи на проблеми практично! реалiзацi! принципу креативно! активносй, дифузери повиннi прикладати зусилля для пошуку нових iдей, залучення до творчост якомога ширшого кола фахiвцiв, реалiзацi! органiзацiйних змiн, спрямованих на подолання спро-тиву працiвникiв до змш. Це суттево збкьшуе шанси дифузера на отримання, внаслiдок прийнятих рiшень, економiчних ефектiв, що вцповцають його очжуван-ням (економiчним штересам).
Принцип креативно! активностi дифузерiв шд час поширення на ринку результайв iнновацiйно! дi-
яльносй тксно пов'язаний iз принципом необхцносй специфiкацi! iнновацiй до конкретних секторiв ринку. У багатьох вiтчизняних i зарубiжних наукових працях, що присвячеш проблемам iнновацiйно! дiяльностi [1-3; 7-9], аргументовано доведено, що культурш традицГ!, к-торичнi переконання, нацiональна полiтика, географiчнi особливостi та iншi умови е об'ективними чинниками, яю необхГдно враховувати при виходi дифузера на пев-ний ринок iз шновацшми або певним брендом. 1ннова-цГ! потребують певно! адаптацГ! до сектора конкретного ринку, що найчастiше виражаеться в особливостях про-ведення рекламних кампанiй, урахуваннi якГсних уподо-бань споживачiв (користувачiв) iнновацiями, зокрема до функцiональностi, комплектацГ!, кольору пропонованих продуктГв тощо. З потребою адаптування шновацшних продуктГв до особливостей мiсцевих ринюв найчастГ-ше зГштовхуються дифузери з кра!н, якГ планують по-ширювати iнновацi! в сусГднГ кра!ни, з якими кторично загостренi стосунки через поди, що мали мiсце в мину-лому. Зазвичай в таких ситуацшх пГд час налагодження дГалогу з потенцiйними партнерами та побудови кому-нiкацiй дифузери намагаються робити акцент на спкь-них цшностях, сповГдуючи космополГзм. Поширеною е практика часткового перенесення виробництва за кордон. Залучаючи мiсцевих фахiвцiв до процейв створен-ня та вдосконалення шновацш, а також до поширення результатГв iнновацiйно! дГяльностГ, дифузери очГкують на максимально влучш адаптацiйнi рiшення вГд сво!х дочГрнгх пiдприемств за кордоном. Така практика добре себе виправдала на ринках побутово! технiки.
ПГд час дифузГ! результатiв iнновацiйно! дГяльностГ шдприемств одним Гз ключових е принцип тформацшноЧ безпеки. За дослГдженнями Н. Г. Геориадъ «ГнформацГйна безпека вГдображае фак-тичний та потенцшний рГвень захищеностГ конфГден-цГйно! управлГнсько! шформацп вГд розголошення, ви-тГкання та несанкцГонованого доступу. Досягнення на-лежного рГвня шформацшно! безпеки значною мГрою зазнае впливу таких факторГв: фГнансовГ Г технолопчш можливостГ пГдприемства; його розмГр Г розмщення; номенклатура продукцГ!, що випускаеться; система вну-трГшнього документообГгу; змГст, обсяг та види конфГ-денцшно! шформаци, рГвень ГнформацГйно! освГти пра-цГвникГв машинобудГвного пГдприемства тощо» [14]. ПГд час дифузГ! результатГв шновацшно! дГяльностГ пГдприемства головною загрозою е заволодшня конкурентами ГнформацГею, яка забезпечуе шновацшм тГ властивостГ, яю роблять певний продукт чи технологш унГкальними. ВитГк тако! шформаци практично завжди спричиняе втрату конкурентних переваг.
У процесГ дифузГ! результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ шдприемств принцип ГнформацГйно! безпеки тк-но пов'язаний Гз принципом тформативнот реклами. Власне, змГст рекламування будь-чого Г полягае в тому, щоб шформувати потенцшних споживачГв певного товару, послуги, технологи тощо про !х появу на ринку, властивостГ та цшу. Незалежно вГд того, яка обрана стратет Г тактика рекламування, у будь-якому випад-ку реклама передбачае певну формалГзацш шформаци,
що оприлюднюеться. На вiтчизняному ринку гснуе тен-денцiя, яка потроху всходить у старе i забуте радянське минуле. Полягае вона в тому, щоб у рекламi сказати все i вiдразу. Пiдсвiдоме бажання заштовхнути в рекламне повiдомлення всю можливу шформацш притаманне людям зг старомодним мисленням [15].У сьогодншнгх умовах завдання дифузера - подати iнформацiю так, щоб вона викликала iнтерес споживачiв до об'екта ди-фузГ!, була достовiрною, але при тому не мгстила вгдо-мостей, якг розкривають корпоративнг секрети. З по-гляду збереження корпоративных традицгй i певного образу ринково! позици пгдприемства-дифузера на ринку особливо важливим е зберегти вгдповгднгсть вг-зуально! та текстово! шформаци, що подаеться в рекла-мг. Проведен дослгдження дозволяють стверджувати, що дотримання принципу гнформативностг реклами в сукупностг гз принципом шформацшно! безпеки спричиняе зайняття дифузором тако! ринково! позици, яка уможливлюе налагодження ефективних комушкацш мгж усгма учасниками процесу дифузГ! вгд креаторгв до кгнцевих споживачгв.
Одним гз принципгв дифузГ! результатгв шновацшно! дгяльностг шдприемств е принцип деком-позици. На практицг його найкраще вткюють у життя транснацюнальш компани, зокрема тг, якг сповгд-ують японську систему менеджменту, що розвинулася на гдеях Мацусгти Коносуке, Курата, Хонди Сончгра, Акго Моргта, 1бука Мгсару та гн. Вона базуеться на ко-лективгстському пгдходг до досягнення корпоративних цкей в умовах пргоритету досягнення найвищого ргвня якостг виконуваних робгт. Японська система менеджменту, з одного боку, передбачае високий ргвень фор-малгзаци управлгнських вгдносин, що нацкено на досягнення досконалостг в оргашзаци пращ та рацюналгзацш бгзнес-процесгв, а, з гншого боку, ця японська система менеджменту завжди мае високий потенцгал гнучкостг, що пов'язано з усвгдомленням ролг креативностг у за-безпеченнг розвитку компанг!, !! конкурентоспромож-ностг. Як наслгдок, добре органгзованг компанг!, орген-туючись на пргоритет якостг, перманентно гнновацгйно розвиваються, започатковуючи новг традицг!. Серед японських пгдприемств, зокрема з першо! сотнг рейтингу Fortune Global 500, найбкьш шновацшно активними е Nissan Motor, Toyota Motor, Japan Post Holdings, Nippon Telegraph & Telephone, Hitachi, Honda Motor, Panasonic, Nippon Life Insurance, Sony, Meiji Yasuda Life Insurance, Toshiba, а також, судячи з шновацш 2016 р., DoCoMo, Softbank, KDDI, McCann. Цг пгдприемства мають великий досвгд у застосуваннг декомпозицг! пгд час створеннг гнновацгй та дифузг! результатгв гнновацгйно! дгяльнос-тг. Дифузгя застосовуеться ними з моменту формуван-ня креативних гдей до моменту вдосконалення гннова-цгйних продуктгв г технологгй в мгсцях !х практичного використання. Застосування принципу декомпозицг! передбачае побудову системи завдань, якг герархгчно пов'язанг мгж собою. Кглькгсть герархгчних ргвнгв, пере-лгк завдань г пгдбгр фахгвцгв для !х виконання вгдбува-еться гз урахуванням очгкуваних змгн вартостг та якостг виконання робгт. У системг японського менеджменту
декомпозицГя процесу дифузГ! результатiв шновацшно! дГяльностГ практично нiколи не припиняеться, оскГльки дифузери перманентно прикладають зусилля для впро-вадження нових креативних Гдей у життя, що постiйно розширюе кiлькiсть суб'ектiв дифузГ! та перелж викону-ваних ними завдань.
Оптимiзацiя витрат i прюритеттсть якот також е принципами дифузи результатГв шновацшно! дiяльностi пiдприемства. Суть принципу оптимГзацГ! витрат полягае в пошуку можливостей досягнення такого !хнього рiвня, за якого можуть рiвноцiнно проткати всi бiзнес-процеси пiдприемства, пов'язанi з поширенням результатiв шновацшно! дiяльностi, а також може збе-рiгатися певний рiвень якостi виробництва, управлiння, надання послуг тощо. Своею чергою, сутшсть принципу прiоритетностi якостi полягае в тому, що шдприемство-дифузер повинно використовувати певний рiвень якостi об'ектГв дифузГ! як конкурентну перевагу, що дозволяе, завдяки ушкальним властивостям пропонованих шно-вацiйних продуктiв та шших результатiв шновацшно! дiяльностi, поширювати !х на ринку. Дотримання цьо-го принципу спонукае компанГ! прикладати зусилля до того, щоб створювати корпоративш стандарти якостi, якi часом бувають значно вищими за вимоги до якосй, що мiстяться в нацюнальних i мiжнародних стандартах.
Принципи оптимГзацГ! витрат i прiоритетностi якостi певною мiрою суперечать один одному. Адже створення i запровадження корпоратив-них стандартiв якостi дифузГ! результатiв шновацшно! дiяльностi, проведення заходiв iз мотивування персоналу до забезпечення високого рiвня якост виконува-них робГт вимагае певних витрат, часом !х суттевого зростання, зокрема коли яюсть забезпечуеться шляхом розширення функцiональностi продукци, пiдвищення 'й надiйностi, екологiчностi, покращання естетичного ви-гляду тощо. В умовах, коли зростання витрат на покращання якост е обгрунтованим, оптимiзувати витрати вкрай важко. 1х можна хiба що перерозподГляти, тобто рацiоналiзувати '1х використання. Ураховуючи це, для досягнення очжуваних ефектiв вГд дифузГ! результатiв шновацшно! дiяльностi шдприемства необхiдно зна-йти такий мехашзм реалГзацГ! цих принципiв, який би дозволяв отримувати очжуваш ефекти за рахунок досягнення високого рiвня якост в умовах перманентного мошторингу резервiв економГ! на витратах i перерозпо-дГлу цих витрат на користь забезпечення потрiбних для продукци шдприемств властивостей.
Вагомим принципом дифузи результатГв ГнновацГйно! дiяльностi шдприемств е також принцип об-fрунтованостi вибору стратеги й адекватной !й та умовам, що склалися, тактики дифузи. СтратегГя дифузи е довгостроковим планом поширення на ринку результатГв шновацшно! дГяльностГ. Цей план може базуватися на рiзних моделях дифузи (гравГгацшна модель, модель ешдеми (експансивна дифузГя, релокацiйна дифузГя, iерархiчна дифузГя), модель рiвноваги (модель балансування), модель на основi прогнозу поведшки споживача, модель, побудована на використанш пере-ваг навчання) [9]. Обрання конкретно! стратеги вимагае
побудови системи зв'язюв мiж стратегiчними цГлями дифузи, факторами, якi впливають на реалiзацiю цих цГлей, i методами !хньо! реалiзацi!. Система зв'язкiв призначена пояснювати логiку взаемодГ! мiж вказани-ми компонентами, виконувати роль методично! основи для аргументаци обрання дифузером однiе! стратеги з ряду альтернативних, а також для обгрунтування при-йняття коригувальних рiшень. Зважаючи, що реакцГя ринку на об'ект дифузи може змшюватися через мшли-вксть споживчих уподобань, насиченiсть ринку, появу товарiв-замiнникiв тощо, природне завдання дифузера складаеться з постшного монГторингу ринку та обрання тактики дифузи, яка дозволила б шдприемству присто-суватися до змш Г в заплановаш термГни реалГзовувати стратегГчнГ цш. Тактика - нщо Гнше, як тип поведшки в конкретнш ситуацГ'. У мГру змГни ситуацГ! повинна змГ-нюватись Г тактика, тому, як Г при обгрунтуванш вибору стратеги дифузи, вибГр тактики також мае базуватися на створенш системи причинно-наслГдкових зв'язкГв мГж тактичними цГлями, факторами, яю впливають на !хню реалГзацш, Г методами реалГзацГ! цих цГлей. Важливим аспектом реалГзацГ! вказаного принципу на практищ е визначенГсть дифузерами прюритетносп критерГ'в, на основГ яких вони обиратимуть стратегГю Г тактику ди-фузГ! результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ.
Принцип науково! обfрунтоваmстi передбачае, що дифузГя результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ шдприемств мае бути науково обгрунтованою чи прорахова-ною. Це е об'ективна вимога Г закономГршсть процесу становлення економжи знань.
Принцип гнучкот проявляеться як вГдповГдь на внутршш та зовнГшнГ змГни, якГ вливають на дифузГю результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ пГдприемств.
Принцип ieрархiчностi визначае характер вГдно-син, що виникають у процесГ управлГння дифузГею результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ пГдприемств.
Принцип альтернативнот передбачае розроб-ку не одного, а кГлькох варГантГв дифузГ! результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ пГдприемств [12].
Варто зазначити, що описан принципи дифузГ! результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ пГдприемств на практищ можна здшснювати одночасно Г незалежно один вГд одного. Також одночасне використання таких принци-шв в управлГннГ процесом дифузГ! результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ пГдприемств забезпечить найвищу !! ефектившсть [16].
ВИСНОВКИ
Дотримання дифузерами сукупностГ вищенаведе-них принципГв дифузГ! результатГв ГнновацГйно! дГяльностГ шдприемства складае систему бачень (концепцш) поширення на ринку об'ектГв дифузГ! [16].
Щ критерГ! важливГ для Гдентифкаци факторГв, якГ впливають на досягнення стратепчних Г тактичних цГлей, а також для аргументаци шдбору методГв досягнення встановлених цГлей.
Доречно зазначити, що шд дифузерами варто ро-зумГти не лише найбГльш активних або тих, хто здГйснюе конкретну дифузГю шновацГй, а й усГх можливих (пер-
спективних) дифузертв: i новатортв, i раннк впроваджу-вач1в, i ранню бкьшкть, i п1зню бкьшшть, а також шерт-ну частину. Вони будуть брати участь у цьому процей в р1зний час, що характеризуемся хвилепод1бною динамь кою, - ккьюсть тих, хто сприймае 1нновац1ю, розподь ляеться в час1 наближено за стандартним нормальним розподком, тому не варто упускати будь-кого з них. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Bogdanienko J. W pogoni za nowoczesnosciq : wybrane aspekty tworzenia i wprowadzania zmian. Torun: Towarzystwo Naukowe Organizacji i Kierownictwa «Dom Organizatora», 2008. 236 s.
2. Роджерс Е. М. Дифузiя iнновацiй/пер. з англ. Василя Старка. Ки'Гв: Вид. aïm «Кивво-Могилянська академiя», 2009. 591 с.
3. Peres R., Muller E., Mahajan V. Innovation diffusion and new product growth models: A critical review and research directions. International Journal of Research in Marketing. 2010. Vol. 27. P. 91-106.
4. Краснокутська Н. В. 1нновацшний менеджмент: навч. noci6. КиГв: КНЕУ, 2003. 505 с.
5. Матвшчук-Соскша Н. О. Використання шструмен™ дифузп iнновацiй у маркетинговому менеджмент: теоретичний i практичний аспекти. Актуальн проблеми eKOHOMÎKU. 2009. № 4 (94). С. 115-124.
6. Чухрай Н. I. Лопстичний супровщ шновацшно!' дн яльностi пiдпри£мств. Логстика: теор'я та практика. 2012. № 1 (2). С. 196-203.
7. Чухрай Н. I. Прогнозування дифузп шновацш у пщ-при£мницькш дiяльностi. Менеджмент та тдприемництво в Украж етапи становлення i проблеми розвитку: зб. наук. пр. Нац. ун-ту «Львiвська полггехшка». 2001. № 417. С. 383-388.
8. Шамота Г. М. Дифузiя шновацш в УкраТы на сучасному етапк Проблеми i перспективи розвитку банк'всько!' системи УкраГни. 2011. № 31. С. 288-296.
9. Экономическая оценка инновационного потенциала: монография/под науч. ред. д-ра экон. наук, проф. Перервы П. Г. Мишкольц - Харьков: Мишкольцский университет, 2013. 166 с.
10. World's Most Innovative Companies 2017 // Fast Company. URL: https://www.fastcompany.com/most-innovative-companies (Last access: 17.03.17).
11. Врятувати майбутн£: перший рейтинг шновацшних компанш Укра'ши // Forbes Укра'ша. URL: http://forbes.net.ua/ua/ magazine/forbes/1416757-vryatuvati-majbutne-pershij-rejting-innovacijnih-kompanij-ukrayini (Дата звернення: 23.03.17).
12. Тульчинська С. О. Принципи розвитку штелек-туально-шновацшноТ системи регюыв. Агросвт. 2012. № 16. С. 28-31.
13. Василевская И. В. Экспертиза инновационных проектов // Интернет-проект «Корпоративный менеджмент». URL: http://www.cfin.ru/management/strategy/change/innovative_ projects.shtml (Дата обращения: 18.10.16).
14. Георгiадi Н. Г. 1нтегроваш системи управлшня еконо-мiчним розвитком машинобудiвних пщпри£мств: монографiя. Львiв: Видавництво НУ «Львiвська полiтехнiка», 2009. 336 с.
15. Креатив и информативность в рекламе. URL: http:// perkol.com.ua/business/kreativ-i-informativnost-v-reklame/ (Дата обращения: 18.10.16).
16. Ванькович Л. Я. Принципи дифузп шновацш як пе-редумови конкурентоспроможносп шновацшних пщпри£мств // Актуальш проблеми управлшня соцiально-економiчними системами: матерiали II Всеукра'шськоТ наук.-практ. штернет-конф. з мiжнар. участю (м. Луцьк, 8 грудня 2016 р.). Луцьк: РВВ Луцького НТУ. 2016. Частина 3. С. 92-94.
Науковий керiвник - Георгiадi Н. Г., доктор економ1чний наук,
професор, професор кафедри менеджменту i м1жнародного пщприемництва Нацiонального унiверситету «Льввська полтехшка»
REFERENCES
Bogdanienko, J. W pogoni za nowoczesnoscia: wybrane aspekty tworzenia i wprowadzania zmian. Torun: Towarzystwo Naukowe Organizacji i Kierownictwa «Dom Organizatora», 2008.
Chukhrai, N. I. "Lohistychnyi suprovid innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstv" [Logistic support of innovation activities of enterprises]. Lohistyka: teoriia tapraktyka, no. 1 (2) (2012): 196-203.
Chukhrai, N. I. "Prohnozuvannia dyfuzii innovatsii u pidpryi-emnytskii diialnosti" [Forecasting the diffusion of innovation in en-trepreneurship]. Menedzhment ta pidpryiemnytstvo vUkraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku, no. 417 (2001): 383-388.
Ekonomicheskaya otsenka innovatsionnogo potentsiala [Economic evaluation of innovative potential]. Mishkolts; Kharkov: Mishkoltsskiy universitet, 2013.
Heorhiadi, N. H. Intehrovani systemy upravlinnia ekonom-ichnym rozvytkom mashynobudivnykh pidpryiemstv [An integrated system of economic development management of engineering enterprises]. Lviv: Lvivska politekhnika, 2009.
Krasnokutska, N. V. Innovatsiinyi menedzhment [Innovation management]. Kyiv: KNEU, 2003.
"Kreativ i informativnost v reklame" [Creative and informative advertising]. http://perkol.com.ua/business/kreativ-i-informa-tivnost-v-reklame/
Matviichuk-Soskina, N. O. "Vykorystannia instrumentiv dyfuzii innovatsii u marketynhovomu menedzhmenti: teoretychnyi i praktychnyi aspekty" [Use of the instruments of diffusion of innovation in marketing management: theoretical and practical aspects]. Aktualniproblemy ekonomiky, no. 4 (94) (2009): 115-124.
Peres, R., Muller, E., and Mahajan, V. "Innovation diffusion and new product growth models: A critical review and research directions". International Journal of Research in Marketing. Vol. 27
(2010): 91-106.
Rodzhers, E. M. Dyfuziia innovatsii [The diffusion of innovations]. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia, 2009.
Shamota, H. M. "Dyfuziia innovatsii v Ukraini na suchasnomu etapi" [Diffusion of innovations in Ukraine at the present stage]. Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy, no. 31
(2011): 288-296.
Tulchynska, S. O. "Pryntsypy rozvytku intelektualno-inno-vatsiinoi systemy rehioniv" [Principles of development of intellectual-innovation system of regions]. Ahrosvit, no. 16 (2012): 28-31.
Vasilevskaya, I. V. "Ekspertiza innovatsionnykh proektov" [Examination of innovative projects]. Internet-proekt «Korpora-tivnyy menedzhment». http:// www.cfin.ru/management/strat-egy/change/innovative_projects.shtml
"Vriatuvaty maibutnie: pershyi reitynh innovatsiinykh kom-panii Ukrainy" [Save the future: the first ranking of innovative companies in Ukraine]. Forbes Ukraina. http://forbes.net.ua/ua/ magazine/forbes/1416757-vryatuvati-majbutne-pershij-rejting-innovacijnih-kompanij-ukrayini
Vankovych, L. Ya. "Pryntsypy dyfuzii innovatsii yak peredu-movy konkurentospromozhnosti innovatsiinykh pidpryiemstv" [Principles of diffusion of innovations as a prerequisite for the competitiveness of innovative enterprises]. Aktualni problemy upravlinnia sotsialno-ekonomichnymy systemamy. Part 3. Lutsk: RVV Lutskoho NTU, 2016. 92-94.
"World's Most Innovative Companies 2017". Fast Company. https://www.fastcompany.com/most-innovative-companies
