CC BY
57_40_Magyar Tudomanyos Journal # 45, 2020
ОСОБЛИВОСТ1 СОЩАЛЬНО-ПЕДАГОПЧНО1 ПРОФ1ЛАКТИКИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ ЩОДО Д1ТЕЙ В СЕМ'1
Петрочко Ж.В.,
професор кафедри соц1ально'1 педагогжи i соц1ально'1 роботи 1нституту людини Кишського утвер-
ситету iменi Бориса Гртченка, Украша Ничипорчук 1.С., Магктр 1нституту людини КиЫського ymiверситету iменi Бориса Гртченка, Украша
PECULIARITIES OF SOCIAL AND PEDAGOGICAL PREVENTION OF ABUSE OF CHILDREN IN
THE FAMILY
Petrochko Zh.,
Professor, Human Institute of Kyiv University Boris Grinchenko, Kyiv, Ukraine
Nychyporchuk I.
Master, Human Institute of Kyiv University Boris Grinchenko, Kyiv, Ukraine
Анотащя
У дангй статп розкрито питання особливостг сощалъно-педагопчно! профглактики жорстокого поводження щодо дггей у ом'!. Схарактеризовано види жорстокого поводження з дитиною в ам'1. Висвiтлено сутнiсть сощалъно! профiлактики, напрями i рiвнi сощалъно-профшактично! дiяльностi щодо протиди до-машньому насильству. Описано форми та методи роботи з батьками, диъми та педагогами щодо профшактики жорстокого поводження щодо дггей у ам'1.
Abstract
This article reveals the peculiarities of socio-pedagogical prevention of child abuse in the family. Types of child abuse in the family are described. The essence of social prevention, directions and levels of social prevention activities to combat domestic violence are highlighted. Forms and methods of working with parents, children and teachers to prevent abuse of children in the family are described.
Ключов1 слова: дгти, сгм'я, насилъство в ам'1, жорстоке поводження щодо дггей, соцгалъно-педа-гоггчна профглактика.
Keywords: children, family, domestic violence, child abuse, socio-pedagogical prevention.
Захист дггей ввд жорстокого поводження е одним iз важливих завдань уах цившзованих краш свпу. Вщповвдно до чинного законодавства Укра-ши, жорстоке поводження з дитиною - це будь-яш форми фiзичного, психологiчного, сексуального або економiчного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-яш незаконнi угоди стосовно дитини, зокрема вербування, пере-мiщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинеш з метою И експлуатацii з викорис-танням обману, шантажу чи уразливого стану ди-тини.
Особливо згубш наслiдки для подальшого фь зичного та психiчного розвитку мае жорстоке поводження щодо дитини з боку найрвдшших - ам'г Воно сприяе морально-психолопчним розладам, залученню дiтей у злочинну дiяльнiсть, вживанню алкогольних напоiв та наркотичних речовин тощо.
Згiдно статистичних даних Мiнiстерства соць альноi полпики Украши, у першi три мюящ 2018 року кiлькiсть звернень щодо насильства у родиш пiдскочила на 7,2% порiвняно з аналогiчним перю-дом минулого року. У 2019 рощ на телефонну лiнiю "102" для реагування полщп надiйшло понад 115 тис. дзвiнкiв iз заявами про домашне насильство.
Розрiзняють чотири основнi форми жорстокого поводження щодо дней у сiм'i:
1. Фiзичне насильство - дii або вщсутшсть дiй з боку батьшв або iнших дорослих, в результата
яких фiзичне або розумове здоров'я дитини пору-шуеться, або знаходиться тд загрозою пошко-дження. Наприклад, тiлеснi покарання, удари доло-нею, стусани, опiки, задушення, грубi хапання, штовхання, плювки, застосування палицi, ременя, ножа, тстолета. Фiзичне насильство включае в себе залучення дитини до вживання наркотикiв, алкоголю, дачу йому/ш отруйливих речовин або медич-них препаратiв, що викликають одурманення (наприклад, снодiйних, не прописаних лiкарем).
2. Сексуальне насильство - використання дитини (хлопчика або дiвчинки) дорослим або iн-шою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди. Сексуальне насильство включае в себе статевi зносини (коiтус), оральний i анальний секс, взаемну мастурбацш, iншi тiлеснi контакти iз статевими органами. До сексуального розбещення ввдносять також залучення дитини до проституцп, порнобiзнесу, оголення перед дитиною статевих оргашв i сiдниць, пвдглядання за нею, коли дитина цього не пвдозрюе: пiд час роздягання, вiдправлення природних потреб.
3. Психолопчне насильство - дii одного члена сшЧ на психiку дитини шляхом словесних образ або погроз, переслвдування, залякування, якими навмисно спричиняеться емоцшна невпевне-нiсть, нездатнiсть захистити себе та може завдава-тися або завдаеться шкода психiчному здоров'ю. Психолопчне насильство мае так прояви: викори-
Magyar Tudomanyos Journal # 45, 2020 стання нецензурно! лексики, крику, образ, приниз-ливих дiй, що спричиняють шкоду самооцiнцi ди-тини; вияв брутальносп стосовно родичiв, друзiв дитини, висловлювання чи ди, що вчинеш з метою принизити дитини. У психiчному насильствi можна виокремити вербальне та емоцiйне насильство. Ве-рбальне (словесне) чиниться у разi критики i доко-рiв буквально за кожний вчинок. Емоцiйне насильство може вщбуватися взагалi без ^в за допомо-гою мiмiки, пози, поглядiв, штонаци.
4. Зневага штересами i потребами дитини -вщсутшсть належного забезпечення основних потреб дитини в !ж1, одяз^ житт, вихованнi, освiтi, ме-дичнiй допомозi з боку батьк1в, опiкунiв або шших осiб через об'eктивнi або суб'ективш причини. Ти-повим прикладом зневажливого ввдношення до дь тей е залишення !х без нагляду, що приводить до нещасних випадшв, отруення i iнших небезпечних для життя i здоров'я дитини наслщкам.
Насильство в ам'! щодо дитини не е лише справою ам'!, оскiльки його наслвдки перешкоджа-ють нормальному юнуванню та розвитку суспшьс-тва i держави. Ввдтак, попередження такого насиль-ства - найважливше завданням органiв державно! влади та мюцевого самоврядування, усього суспiль-ства.
Для подолання проблем жорстокого поводження в сiм'! в Укра!нi прийнята низка нормати-вно-правових актiв та закошв, а саме: Закон Укра-!ни «Про запобiгання та протидш домашньому насильству» (вступив в силу 07.01.2018); Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 21 серпня 2019 року № 824 «Про затвердження типових положень про денний центр сощально-психолопчно! допомоги особам, яш постраждали ввд домашнього насильс-тва та/або насильства за ознакою статi, та спещаль зовану службу первинного сощально-психолопч-ного консультування осiб, як1 постраждали вщ до-машнього насильства та/або насильства за ознакою статЬ>; Державний стандарт сощально! послуги профiлактики (вступив в силу 29.09.2015 р.), Постанова Кабшету Мгтстрш Укра!ни вiд 1 червня 2020 р. № 585 «Про забезпечення сощального захи-сту дiтей, як1 перебувають у складних життевих об-ставинах». Водночас нерозв'язаною залишаеться цiла низка проблем науково-методичного характеру.
Мета статтi - розкрити особливосп сощально-педагогiчно! профшактики жорстокого поводження щодо дiтей в ам'!; означити напрями, форми та ме-тоди роботи з батьками, диъми, педагогами щодо запобiгання амейному насильству.
Стан науково! розробленостi проблеми соща-лъно-педагогiчно! профiлактики жорстокого поводження щодо дггей у ам'! забезпечуеться досль дженнями таких учених, як О. Безпалько, I. Зверева, Л. Кривачук, О. Бандурка, Я. Юршв, О. Лапчевська, В. Новик, Л. Повалш, О. Ткаленко, Г. Христова, Н. Щербак, Ф. Заброда, Р. Опацький, В. Казимiр, С. Тунтуева.
В останнi роки дослщження проблеми домаш-нього насильства, жорстокого поводження, зокрема соцiально! профiлактики, в тих чи шших аспектах
здшснили: О. Книженко, О. Жук, Т. Журавель. Так, за результатами дослвдження О. Книженко, на сьо-годш iснуe переважно систематичне вчинення рiз-них видiв насильства (станом на 18 червня 2019 року здшснено 15 обвинувальних вирок1в щодо домашнього насильства). Досить часто вщбуваеться поеднання фiзичного та психолопчного насильства, i якщо вщбулися так1 дii, то людина, яка за-вдала цього насильства, пщдаеться санкцiй, проти неi' вiдкриваеться справа, зпдно Кримiнального кодексу Украгни [1].
Дослвдниця О. Жук вважае, що для тдвищення соцiальноi ефективносп з протидii насильства щодо дггей, а також профiлактики бездоглядностi, безпритульносп та правопорушень неповнолiтнiх, потрiбно виршити наступнi питання: активне впро-вадження в повсякденну дiяльнiсть автоматизова-них облЫв, формалiзованих бланков документiв, електронних картотек; подальше розширення i вдо-сконалення наявних шформацшно-обчислюваль-них i пошукових мереж, постiйне оновлення штег-рованих банков даних, що сприятиме воечасному, оперативному реагуванню на виявлеш порушення [2].
На важливiсть проведення сощально-педагоп-чноi профiлактики у своi працях вказуе Т. Журавель. На и думку, жорстоке поводження мае пагуб-ний вплив на всебiчний розвиток дитини. У зв'язку з цим, за умови своечасного виявлення та подолання факторiв, що призводять до насильства, реа-бiлiтацii його жертв та корекцшно!' роботи з людьми, котрi це вчиняють, можна знизити прояв домашнього насильства у сучасному суспiльствi [3].
Ввдтак, в сучасних умовах особливо!' актуально!' набувае вивчення проблеми сощально!' профша-ктики. Соцiальна профшактика - це напрям соща-льно-педагогiчноi' дiяльностi, що передбачае комплекс сощальних, економiчних, пол1тичних, правових, медичних, психолого-педагогiчних захо-дiв, спрямованих на попередження, обмеження, ло-калiзацiю негативних явищ у сощальному середо-вищг
Соцiально-педагогiчна робота з профiлактики насильства щодо дней - це одна iз форм сощально-педагогiчноi дiяльнiсть, що здiйснюеться уповнова-женими структурами, спрямована на попере-дження, усунення та подолання чинник1в ризику виникнення насильства щодо дiтей; ранне виявлення насильства; оргашзацш системи заходiв, спрямованих на надання допомоги дитиш, яка по-страждала вiд насильства, а також на роботу з агре-сором з метою недопущения повторних випадшв насильства [4].
Усвщомлешсть та спещальна органiзованiсть - це основш характернi риси дiяльностi щодо про-тидii домашньому насильству. Така дiяльнiсть, стверджуе М. Лiсова, мае три основш стадп:
- Першою стадiею е профiлактика. Важли-вють г! полягае тому, що у людей формують певну систему iз допустимих цiнностей, як1 притаманнi суспшьству.
42_
- Друга стадiя - це запоб^ання. Це дii та заходи, як перешкоджають виникненню ситуацiй, якi б могли нести в собi загрозу для життедiяльностi само!' особи, а також найближчого для не1' оточення. На цш стадп потрiбно iнформувати людей щодо протиправних дiй, а також про те, яш наслiдки вони можуть мати.
- Третя стащя - присiкання. Це дiяльнiсть, яка спрямовуеться на застереження протиправно1' поведшки, яка може нести в собi пагубнi наслiдки для iндивiдiв та суспшьства в цiлому. Для цього ви-користовуються рiзноманiтнi адмiнiстративнi, за-конодавчi, моральнi та педагогiчнi санкци, якими керуються для покарання за скоення певних дiй чи злочишв та не допускають 1'хнього рецидиву [5].
Загалом можна виокремити первинну, вто-ринну i третинну профшактику домашнього наси-льства. Так, первинна профшактика забезпечуе по-передження виникнення проблеми шляхом форму-вання ввдповщно! громадсько1' думки щодо небезпечностi насильства як явища, поваги до прав людини, жiнки, дитини й необхвдносп !х дотри-мання; важливостi здорового способу життя й умiння будувати сво! стосунки з оточенням, почи-наючи з членiв власних амей, без застосування на-сильницьких методiв. Щодо останнього, то ефекти-вними формами роботи вважають проведення шфо-рмацiйних кампанiй, органiзацiю центрiв шдтримки амЧ, програм усвiдомленого та вадповь дального батькiвства, а також програм для пвдли-шв, молодi, яш допомагають сформувати навички самостiйного життя, включаючи навички стлку-вання, виршення конфлiктних ситуацiй, сприяють саморозвитку й побудовi стратегii власного життя.
Вторинна профшактика передбачае здшснення спецiалiзованих послуг не лише для сiмей, яш щд-падають пiд визначення «опинилися у складних життевих обставинах» (тобто мають проблеми, з якими не можуть впоратися без сторонньо1' допо-моги), але й у яких наявний ризик жорстоко1' поведшки. Органiзовуючи вторинну профiлактику, ва-рто враховувати певнi цiльовi групи (наприклад, дiти, чи! батьки нехтують виконанням сво!х обов'язкiв, вихованцi шкiл-iнтернатiв; неповноль тнi чи незаможнi молодi матерц чоловiки, якi самi виховують дией тощо).
Третинна профiлактика зорiентована на на-дання послуг окремим особам чи ам'ям, якi зазнали насильства чи перебувають у ситуаци його високого ризику, а також тим, хто тдпадае пiд ка-тегорiю «кривднишв». Найчастiше третинна профь лактика потребуе обов'язкових i примусових дiй, здiйснення яких передбачае втручання в сiм'ю ввд-повiдних державних структур з метою припинення насильства та попередження його в перспективi [6].
Соцiально-профiлактична дiяльнiсть сощаль-ного педагога у закладах освии здiйснюеться, як правило, на рiвнi первинно1' та вторинно1' профiлак-тики.
У сво!х працях К. Левченко та I. Трубавша за-значають, що соцiально-педагогiчна робота в аспе-кп протидii жорстокому поводженню з диьми мае такi головнi завдання:
Magyar Tudomanyos Journal # 45, 2020
- шформувати про сутнгстъ i наслгдки жор-стокого поводження з диъми та вадповадальнють;
- показувати моделг амейного та суспшь-ного виховання, людсъких стосуншв, як заснованг на гуманних i демократичних засадах;
- роз'яснювати права членгв сш'1, вчити 1х реалгзовувати та захищати i на цш основг будувати власнг моделi сiмейного життя i амейного вихо-вання;
- змiнювати ставлення суспшьства до жор-стокого поводження з диъми;
- сприяти самореалiзацil дней i дорослих.
Враховуючи зазначене, можна виокремити на-
ступш напрями сощально-педагопчно1 роботи з ам'ею, в яшй е жорстоке поводження з диъми:
- формування усвiдомленого батькiвства;
- оргашзащя групи самодопомоги та взае-мопвдтримки;
- забезпечення дгяльностг фасилiтаторiв гз амейно1 просвии;
- навчання членiв ам'1 поведiнцi у кризо-вих та екстремальних ситуацiях;
- адаптащя ам'1 у новому мшро- та макро-середовищi, забезпечення умов для поеднання працi з амейними обов'язками, з життевими ште-ресами людини та ш.;
- робота з найближчим оточенням дитини, батьк1в;
- пвдвищення професшно1 компетентностi педагогiв, гнших фахiвцiв, як1 взаемодиють з дити-ною та li сiм'ею, з питань домашнього насильства [7].
Сощально-профшактичну роботу щодо проти-ди жорстокому поводженню з дитиною в ам'1 пот-рг6но проводити з батьками, диъми, а також з педагогами закладiв освии. Зокрема, робота з батьками щодо жорстокого поводження з диьми передбачае насамперед шформування батьшв про: права та потреби дней, права та обов'язки батьшв щодо дией, особливосп розвитку дiтей, родинного виховання, жорстоке поводження з диьми i насильство в сш'1 (його сутшсть, наслiдки, вiдповiдальнiсть); формування толерантностi, життевих амейних умшь i на-вичок (комушкативних, прийняття рiшень, прогно-зування, управлшня собою).
Формами сощально-профшактичнох роботи з батьками е: лекторп, батьк1вськ1 ушверситети, ба-тьшвсьш збори, тренiнги, школи батьк1вських по-чутпв, школи молодих батьшв.
Одночасно необхвдно здiйснювати сощально-профшактичну роботу з диъми. Результатом тако! роботи е: знання дитини про власш права у сш'1; вмшня захиститись ввд насильства; знання дитини про ди у кризовш ситуаци; iнформованiсть, до кого i як звертатись у подГ6них випадках.
Основними методами роботи з диьми можна назвати:
- сощально-психолопчш, спрямованi на внутршнш сви дитини, як1 передбачають певну ко-рекщю його системи щнностей i орiентацiй, а також уявлень i переваг, як1 удосконалюють психолопчш
Magyar Tudomanyos Journal # 45, 2020 можливосп, надання вадповадно! пiдтримки i допомоги (методи психодiагностики i психокорекцп, психологiчне консультування тощо);
- сощально-педагопчш, яш дають можли-Bicrb пгдвищити iнтелектуальний рiвень дитини, сформувати адекватну оточуючим його умовам систему цшшсних орieнтацiй i уявлень (методи педа-гогiчноï корекцй' i педагопчного консультування);
- соцiально-правовi, що включають в себе певнi процедури i операцiï, як1 дозволяють привести процес життeдiяльностi дитини вщповщно до iснуючих норм закону i права (юридичний i право-вий захист штересш дитини, правова просвгга, пра-вовий контроль, правовi санкцп);
- соцiально-економiчнi, як1 спрямованi на виршення проблем матерiального благополуччя дитини, матерiальна шдтримка i допомога, працев-лаштування тощо);
- соцiально-груповi, що дозволяють соща-льному педагогу та шшим спецiалiстам вести роботу з сощальним оточенням дитини (амейне консультування, корекцiя системи вгдношень в дитя-чому колективi, оргашзащя дитячих колективiв, якi орieнтованi на позитивну дiяльнiсть).
Враховуючи сутнiсть i причини жорстокого поводження з диъми, грунтуючись на концепцiï «допомоги для самодопомоги» в соцiальнiй i сощально-педагопчнш роботi з означеноï проблеми треба здшснювати роботу з диьми щодо забезпечення соцiальних умов для реалГзацп ïx права на ви-словлювання власних поглядiв та думок.
Формами сощально-профшактично1' роботи з дгтьми е: iгри, аматорськ1 театри, мшьлекцп, перегляд вiдеофiльмiв, беади, розповiдi, вiкторини i конкурси (про права д1гей).
Змiст соцiально-профiлактичноï роботи з педагогами закладiв освгга в аспектi протидiï жорсто-кому поводженню з дiтьми передбачае: учитель-ську просвiту (курси пгдвищення квалiфiкацiï, семь нари, вчительськi конференцiï, методичш та педагогiчнi ради); iнформування про права та потреби дней, ввдповщальшсть вчителiв за дiтей; взае-модш вчителя з сiм'ею учня; проведення штерак-тивних заxодiв про права, обов'язки i вГдповгдаль-шсть батькiв за дiтей, сутнiсть жорстокого поводження з датьми, насильства щодо дггей в сiм'ï та школГ, вiдповiдальнiсть за них; формування умшь суб'ект-суб'ектного спiлкування; взаемодш суб'ектiв захисту прав дней; формування у вчите-л1в умiнь i навичок розтзнавати i виявляти жорс-токе ставлення до дiтей i насильство; формування толерантного ставлення до дггей з рiзниx сiмей, майстерностi управлiння собою i ситуащею, розв'язання конфлiктiв рацюнальним способом (тренiнги, семiнари, рольовi та дiловi iгри); усу-нення феномену професшного вигорання.
Висновки та рекомендацiï до подальших досль джень. Незважаючи на затраченi зусилля держави, прогрес у справi запобтання домашньому насильству мае все ще мае занадто повiльний i фрагмента-рний характер. Ризик насильства по вщношенню до дiтей, як i рашше, присутнiй. Такий прогрес стри-муеться недостатнiм iнвестуванням в запобГгання насильству, фрагментарною державною поливкою, дефiцитом статистики i дослiджень щодо дано1' проблеми.
Вирiшення проблеми захисту дней вгд жорстокого поводження мае м1ждисциплшарний характер. У дiяльнiсть щодо профiлактики i подолання насильства повинш залучатися пращвники правоохо-ронно1' системи, представники сощально1' та педаго-гiчноï спiльнот, сшвробггаики медично1' i психоло-гiчноï служб, органи опiки та пiклування. Не останню роль у так1й командi вiдiграють соцiальнi педагоги закладiв освгга. Так1 фаxiвцi мають орга-шзовувати i здiйснювати соцiально-профiлактичну дГяльшсть у трьох напрямах: з батьками, дгтьми та педагогами.
Перспективними темами для подальшого ви-вчення е: визначення i впровадження ефективних форм i методiв роботи з батьками, дпъми i педагогами в умовах пандемп COVID-19 з питань протидп жорстокому поводженню щодо дiтей у ам'г Список лiтератури:
1. Книженко О. Домашне насильство: проблеми квалiфiкацiï / Оксана Книженко // Науковий часопис Нацюнально1' академп прокуратури Укра-1'ни. Кшв - 2019. - №2. - С. 45-52.
2. Жук О. Ддяльшсть оргашв нацюнально1' полщи Гз запобiгання домашньому насильству щодо дней / Олена Жук // РеалГзацГя державно1' ан-тикорупцшно1' полтгаки в мГжнародному вимГрг Кшв - 2019.
3. Журавель Т.В. Сощально-педагопчна робота з профшактики насильства щодо дггей / За заг. ред. О. В. Безпалько; Авт.-кол. О. В. Безпалько, I. Д. Зверева, Т. Г. Веретенко та ш.: - Кшв : Академви-дав, 2013. - С. 197-209.
4. Безпалько О.В., Сощальна педагопка: схеми, таблищ, коментарп: Кшв, «Центр учбово1' ль тератури», 2009.
5. ЛГсова М.С. Попередження та протидГя насильству в амЧ / М.С. Люова, М.П. Савченко. -Кшв: Департамент освгга i науки виконавчого органу Кшвсько1' мГсько1' ради (Кш'всько1' мюько1' державно!' адмшютрацп), 2015. - 92 с.
6. Волавка Я. Бшя виток1в насильства: агре-сившсть батьк1в - причина агресивносл 1'хшх наща-дк1в? Безпека життедГяльносл. 2003. - № 10. - С. 24-25.
7. Левченко К., Трубавша I. Система захисту дггей вгд жорстокого поводження. - Кшв: Держ-соцслужба, 2005. - 396 с.
