Научная статья на тему 'Analysis of the research of the role of social institutions in the prevention of aggressive behavior of teenagers'

Analysis of the research of the role of social institutions in the prevention of aggressive behavior of teenagers Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
44
6
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Sciences of Europe
Область наук
Ключевые слова
СОЦіАЛЬНИЙ іНСТИТУТ / ПіДЛіТОК / АГРЕСИВНА ПОВЕДіНКА / ПРОФіЛАКТИКА / SOCIAL INSTITUTE / TEENAGER / AGGRESSIVE BEHAVIOR / PREVENTION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Kozhyna H.

The article considers the theoretical experience of preventing aggressive behavior of teenagers, determines the preventive function of social institutions and their possibilities in preventing aggressive behavior of teenagers.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Analysis of the research of the role of social institutions in the prevention of aggressive behavior of teenagers»

3. Грицак Я. Нарис icropii Укра!ни : фор-мування модерно! укра!нсько! нацй' Х1Х - ХХ столитя / Грицак Я. - К.: Генеза, 1996. - 356 с.

4. Дубасенюк О.А. Духовно-моральне вихо-вання студентсько! молодi // Iнновацiйнi шдходи до виховання студентсько! молодi у вищих навчаль-них закладах : матерiали Мiжнар. наук.-практ. кон-ференцл (м. Житомир, 22-23 травня 2014 р.) / За ред. О.А. Дубасенюк, В.А. Ковальчук. - Житомир : Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2014. - С. 78-87.

5. Лаппо В. Виховання духовних цшностей студентсько! молодi засобами нацюнально! куль-тури. Науковий вiсник Мелiтопольського державного педагопчного унiверситету iменi Богдана Хмельницького. Серiя: Педагогiка. 2014 р. С.142-146. ISSN 2219-5203

6. Лозова, В.1. TeopeTH4HÎ основи виховання i навчання : навч. посiб. / В.1. Лозова, Г.В. Троцко. -Харшв : «ОВС», 2000. - 400 с.

7. Пономарьов О.С. Професшна ввдповщаль-нiсть у спортивнш педагогiцi : навч. посiб. / О.С. Пономарьов, Л.В. З^енко. - Харшв: НТУ «ХП1». Видавець О.А. Мiрошниченко, 2019. - 200 с.

8. Одашч 1.Л. Актуальнi проблеми духовно-морального виховання студентсько! молодi // Нау-ковi записки. Серiя «Психолопя i педагопка», 2013. - Вип. 23. - С. 233-241.

9. Сухомлинська О.В. Цшносп в ютори ро-звитку школи в Украш / Сухомлинська О. // Цш-ностi освiти i виховання: Науково-методичний збiр-ник / За заг. ред. О.В. Сухомлинсько!. - К., 1997. -С. 3 - 8.

АНАЛ1З ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОЛ1 СОЦ1АЛЬНИХ 1НСТИТУТ1В У ПРОФШАКТИЦ1 АГРЕСИВНОÏ ПОВЕД1НКИ П1ДЛ1ТК1В

Кожина Г.В.

Харювсъка державна академiя культури, астрант

ANALYSIS OF THE RESEARCH OF THE ROLE OF SOCIAL INSTITUTIONS IN THE PREVENTION OF AGGRESSIVE BEHAVIOR OF TEENAGERS

Kozhyna H.

Kharkiv State Academy of Culture, Faculty of Social Communications, Department of Social Pedagogy,

Postgraduate Student

АНОТАЦ1Я

У статп розглядаеться теоретичний досввд профшактики агресивно! поведшки шдлитав, визначаеться профiлактична функцгя соцiальних iнститутiв та ïхнi можливосп у попередженнi агресивно! поведiнки шдлитав.

ABSTRACT

The article considers the theoretical experience of preventing aggressive behavior of teenagers, determines the preventive function of social institutions and their possibilities in preventing aggressive behavior of teenagers/

Ключовi слова: сощальний шститут, шдлиок, агресивна поведшка, профшактика.

Keywords: social institute, teenager, aggressive behavior, prevention.

Постановка проблеми. Проблема профшактики агресивно! поведшки шдлитав у науковому просторi актуалiзуеться пiд час критичних перiодiв розвитку суспiльства. Сьогодш вона визначаеться глибокими полiтичними та соцiально-економiч-ними змiнами в Укра!ш, девальвацiею моральних норм, експлiкацiею агресивних, насильницьких способiв взаемоди. Нагальнiсть аналiзу соцiального середовища, в якому ввдбуваеться розвиток особис-тостi пiдлiтка, зумовлена не пльки потребою в систематизации теоретичних основ i знань про профша-ктику агресивно! поведшки шдлитав, а й необхвдш-стю виявлення потенцiалу та ресурсу сощальних iнституцiй й можливостi !хнього впливу на недопу-щення проявiв агресивно! поведшки щдлитав шляхом створення на базi закладу загально! середньо! освiти превентивного соцiально-виховного простору.

Ah^ïî останнiх досл1джень i публiкацiй.

Анатз науково! соцiально-педагогiчноï лiтератури засвiдчив, що проблему профiлактики агресивно!, жорстоко! поведшки шдлитав дослвджували Ю. Андреева, I. Гайдамашко, Т. Журавель, В. Олшник,

К. Сергеева, I. Хозраткулова, Н. Щербак та шш1 Науковцями розкрито проблему агресивно!, жорстоко! поведшки шдлитав, визначено причини та фактори !х появи, представлен системи попере-джувального впливу на особистiсть, однак визна-чення ролi та потенщалу соцiальних iнститутiв у процесi профшактично! соцiально-педагогiчно! дгя-льностi з шдликами потребуе наукового обгрунту-вання, що й виступае метою статтi.

Виклад основного матерiалу. Сучасний шдлиок опинився у свiтi, тенденцi! соцiалiзацi! якого е складними та насиченими за сво!м змiстом. Ста-новлення особистосп вiдбуваеться пiд впливом те-хнологiчних перетворень, бурхливого потоку шфо-рмацiйних процесiв, економiчних та еколопчних криз. Уразливiсть несформовано! особистостi шд-лiтка та негативний вплив сощального середовища стають причиною формування асощальних по-чуттiв (безнадiйнiсть, роздратування, неусвщомле-нiсть дiй, его!зму тощо) i негативних поведiнкових розладiв, серед яких - агресивна поведшка. Соща-лiзацiя пiдлiтка як процес формування поведшко-вих норм та засвоення цшностей вiдбуваеться у

процеа цшеспрямованого та стихшного впливу со-цiальних iнститутiв [1, с. 19]. Саме тому, аналiз дос-вiду профшактично! дiяльностi сощальних шститу-ттв сприятиме визначенню !хшх можливостей та потенцiалiв у сощально-педагопчнш профiлактицi агресивно! поведiнки пiдлiткiв у сучасних умовах та дозволить виробити дieвi механiзми уникнення стихiйностi процесу соцiалiзацi! дитини й набуття нею негативних поведшкових тенденцiй.

Первинним та найважлившим соцiальним ш-ститутом становления особистосп виступае сiм'я, яка формуе основи морального, фiзичного, штелек-туального розвитку дитини. Погоджуемося з Т. Кравченком, який у сiмейному вихованш вбачае не тiльки цiлеспрямований вплив батьшв на дитину, а й систему взаемоввдносин, що формують у дитини щншсш орiентацi!, потреби, штереси, звички i, як наслiдок, тип поведшки [2, с. 120]. Ом'я як соща-льний iнститут профшактики агресивно! поведiнки пiдлiткiв потребуе постшного пiдвищення педаго-пчно! компетентностi батьшв, формування в них усвiдомленостi та необхвдносп духовного збага-чення члешв родини, утвердження i вироблення но-вих сiмейних цiнностей, традицiй, оргашзащею сш-льно! дозвшлево! дiяльностi.

Визначений потенщал сiмейного середовища як сощального iнституту профiлактики агресивно! поведiнки шдлгтюв може iгноруватися або свiдомо не використовуватися батьками через наявш про-блеми та недолiки сiмейного виховання. Так, Н. Стельнiкова та Н. Падун у дослщженш сучасного стану виховання дней у сiм'! [3, с. 49] вказують на те, що таю l! структурш змши, як збiльшення одно-дiтних амей, зростання кiлькостi розлучень та не-зареестрованих сiмей, ви!зд батьк1в на заробгтки за кордон стають причинами формування негативних тенденцiй в поведшщ дiтей. Л. Омельченко причиною емоцшно-поведшкових вiдхилень у дитини ви-значае високий рiвень конфлiктностi в молодш сiм'!, саме тому пропонуе так1 умови щодо !х попе-редження: «реалiзацiя методики консультування молодих сiмей, що забезпечуе мотивацш вибору конструктивних стратегiй подолання конфлiктiв; гумашзащя взаемин у субсистемi подружньо! пари; популяризащя позитивного iмiджу сучасно! молодо! ам'!; вiдкритiсть молодо! ам'!: усвiдомления необхiдностi звернення до сощально! служби (про-фесiйного медiатора) у разi неможливостi самостш-ного виршення проблеми; iнтеграцiя дiяльностi сощальних iнституцiй соцiалiзацi! особистостi з метою надання психолого-педагогiчно! допомоги молодим ам'ям» [4, с. 9]. Так, автор доходить ви-сновку про необхадшсть iнтеграцi! дiяльностi сощ-альних iнститутiв у роботi з амейним середови-щем, що вiдповiдае принципу взаемозалежносп в профiлактичнiй дiяльностi.

Особливо! уваги в профiлактицi агресивно! поведшки шдлптав потребують дiти iз неповних сь мей. Як зазначае Н. Ктмкша, метою сощально-пе-дагопчно! профiлактично! дiяльностi з такими дпъми е формування соцiально! активностi, яка яв-ляе собою «систему морально-етичних знань про норми поведiнки в суспшьств^ соцiальнi цiнностi,

переживания, вчинки, як1 характеризують став-лення до сусшльства, шших людей та самого себе» [5, с. 8]. Отже, дощльшсть та ефектившсть соща-льно-педагопчно! профшактики через формування сощально! активносп шдлитав, особливо 1з неповних амей, цшком виправдана, оск1льки забезпечу-еться становлення 1ндив1дуальност1 на основ1 розвитку сощально схвалюваних норм, рис та якостей, розвитку самосвадомосп, особистюного вдоскона-лення дитини.

Анал1з наукових досл1джень Л. Войтово! з проблеми сощально-педагопчно! профшактики наси-льства над диъми в ам'! дозволив видшити два шд-ходи до характеристики причин його виникнення: соцюлопчний (стереотипи амейних ввдносин, сварки, проблеми, низьке матер1альне становище) та психолопчний (псих1чш захворювання, розлади поведшки або характеру, алкоголь, наркотики, не-гативний досвш). У зв'язку з цим, автор пропонуе у робот1 з такими ам'ями застосовувати трир1вневу профшактичну д1яльшсть [6, с. 83]. Заходами пер-винно! профшактики забезпечуеться формування усвадомлення небезпечносп насильницько! поведь нки в сусшльств1, поваги до члешв сусшльства тощо. Вторинна профшактика передбачае надання спещальних послуг ам'ям, як1 опинилися в склад-них життевих обставинах. Т ам'!, в яких !! члени вже зазнали жорстокого поводження, отримують послуги в рамках третинно! профшактики.

Отже, визначальна роль ам'! як першооснови сощал1зацп дитини, з одного боку, та наявш про-блемш ситуацп в ам'!' (структурш змши в ам'!', ни-зький педагопчний потенщал батьшв, конфлжг-шсть тощо), що можуть породжувати негативш по-ведшков1 розлади, з шшого, шдтверджують необхвдшсть включення та перетворення ам'!' як визначеного сощального шституту на активного суб'екта сощально-педагопчно! профшактики агресивно! поведшки шдлгтав.

Серед виховних оргашзацш, на яш покладено розвиток затребуваних сусшльством якостей та характеристик особистосп, проввдне мюце належить закладам освгга. Саме тут ввдбуваеться сощально контрольована сощал1зац1я, дитина вперше отри-муе досвш системи сусшльних вшносин, вступа-ючи до активно! взаемоди з учителями та однол1т-ками. Концепщя розвитку освгга Укра!ни на 20152025 роки свшчить, що одним 1з проввдних завдань освгтшх установ е профшактика агресивно! поведь нки дггей шк1льного вшу. Прюритетним для дер-жави стае виховання компетентно!, сощально активно!, творчо!, шщативно! особистосп, спроможно! налагоджувати позитивну педагопчну взаемодш на засадах ненасильницького спiлкуваиия, взаемо-розум1ння, толерантност1 та взаемоповаги.

Законом Укра!ни «Про загальну середню осв1ту» [7] серед основних завдань середньо! осв1ти визначено таш: формування особистост1 учня, розвиток його зд1бностей 1 обдарувань, наукового свь тогляду; виховання св1домого ставлення до свого здоров'я та здоров'я шших громадян як найвищо! сощально! щнносп, формування г1г1ен1чних нави-чок та засад здорового способу життя, збереження 1

змщнення фiзичного та псимчного здоров'я учнiв, вихованцiв (стаття 5). Отже, шкшьна освiта моде-люе правила поведiнки, протидiе антисоцiальним 1! проявам. Перебуваючи у закладi освгга, пiдлiток вiдчувае вiдносну незалежнiсть ввд батьшв та доро-слих, тому необидно в освiтньому середовищi за-безпечити сприйнятливi умови для сощального становления особистостi пiдлiтка. Залучення до цiе! справи iнших виховних сощальних iнституцiй (сiм'я, позашкiльнi заклади, оргаиiзацi!, служби тощо) пiдсилить профглактичний ефект соцгально-педагогiчно! дiяльностi.

Так, дослгджуючи особливостi соцгально-педа-гогiчно! роботи у закладах загально! середньо! освгти, I. Веретенко визначае Г! як «дгяльшсть iз за-безпечення потреб, прав дней та !хнiх имей, ство-рення сприятливих умов для формування !хньо! безпечно! поведiнки, розвитку соцгально! активно-стг» [8, с. 57]. Перспективним напрямом дослг-джень роботи соцiального педагога у закладi освiти автор визначае змiцнения м1жсекторально! та мгж-вгдомчо! взаемодi! у забезпеченнг повноцiнного становлення та розвитку дитини (залучення ЦСССДМ, служб у справах дней), медiаосвiта дг-тей, гендерна освiта тощо. Упровадження сощально-педагопчно! профшактично! роботи на базi закладу загально! середньо! освiти являе собою «вид професшно! дiяльностi сощального педагога, що спрямовано на надання пiдтримки й допомоги в соцiалiзацi! та адаитацп дитини шляхом реалiзацi! профшактично!, корекцiйно!, реабiлiтацiйно! дгяль-ностг з девiаитом i його сощальним оточенням» [9, с. 43]. Отже, потенщал закладу загально! середньо! освгга полягае у можливостi об'еднання зусиль мг-кросередовища пгдлгтка з метою впровадження профглактичних програм попередження агресив-них тенденцгй у мгжособистгсних вгдносинах.

У профшактичнш роботг сощального педагога закладу загально! середньо! освгти особливе мгсце належить оргашзацп професшно! взаемодг!. Така «цшеспрямовапа дгяльнгсть суб'ектгв освгтнього процесу мае на метг досягнення сощального благо-получчя кожно! особистостг» [10, с. 167]. Оргашза-цгя взаемозв'язшв гз соцгальними гнститутами у професшнш роботг сощального педагога закладу загально! середньо! освгти регламентуе дгяльнгсть кожного з них, оптимгзуе та сприяе пгдвищенню ефективностг роботи. Отже,профшактищ агресивно! поведшки шдлптав в умовах закладу загально! середньо! освгга повинна передувати оргашза-цшно-педагопчна дгяльнгсть, що передбачае не тгльки об'еднання зусиль усгх учаснишв освгтнього процесу, але й залучення додаткових сощальних гн-ституцш до спгльно! взаемоди.

Заклад загально! середньо! освгга, де в процесг формування освгтнгх умгнь та навичок вгдбуваеться засвоення цгнностей суспгльства, виступае потуж-ним соцгальним гнститутом з профглактики агреси-вно! поведгнки пгдлгткгв, потенцгал якого можливо розкрити у взаемодг! соцгалгзуючих впливгв соцга-льного середовища. Ефективнгсть соцгально-педа-гоггчно! профглактично! роботи у закладг загально! середньо! освгти набуватиме ефективностг за умов

штеграцп виховних впливГв у досягненнi визначе-но! мети - профiлактики агресивно! поведiнки шд-лiткiв. Результативнiсть тако! взаeмодi! на 6a3i закладу освгга залежатиме вгд наступних умов: цше-спрямовано! органiзацi! взаeмодi! сощальних шституцш - суб'екпв профiлактики; налагоджено! роботи психолопчно! служби закладу з попере-дження негативних поведiнкових розладiв у школя-рГв; удосконалення форм та методiв попередження агресивно! поведшки тдлитав; формування в шко-лярГв потреби в дотриманнi норм та сусшльних щн-ностей; проведения наукових конференщй, семша-рГв з проблем виршення негативних поведiнкових проявГв; складання планiв сшльно! дГяльносп сощ-альних шститутГв i закладу загально! середньо! освгга з профшактики агресивно! поведшки шдлтг-к1в тощо.

Цифрова револющя, що почалась у другш половит XX столитя, вшкрила для людини необме-жений доступ до шформацп у сощальнш мереж1 [11, с. 37]. Це сприяло перетворенню засобГв масо-во! шформацп (мереж! 1нтернет) у потужний фактор сощалГзацп, який сьогодш широко використо-вуеться в освгтньому процесс Активним його спо-живачем, а отже, об'ектом впливу, е сучасний шдлггок, щкавють до вГртуального свиу якого шод! перебГльшуе роль м1жособистюного спшкування. Стихшшсть споживання, вшсутшсть досвгду вио-кремлення позитивного медГа контенту можуть стати причиною порушення процесу сощатзаци шдлптав та виникнення негативних поведшкових розладГв. Впчизняна дослшниця А. Тадаева, окрГм позитивного впливу медГа на процес сощалГзацп людини (перетворення Гз сощального об'екта на суб'ект, розширення знань), вказуе й на негативш його наслшки. Використовуючи комп'ютерш Ггри, сощальш мереж!, «де людина може сховатися за чужою фотографГею та бюграфГею...» [12, с. 333], дгга та молодь стають найуразлившими спожива-чами шформацшно-комушкацшних технологш.

Дослщжуючи процес сощалГзацп шдлптав шд впливом засобГв масово! ГнформацГ!, Я. Шугайло у науковий дискурс вводить поняття «Гнтернет-зале-жностГ», яка являе собою «форму деструктивно! поведшки, що виражаеться у прагненш втекти вгд ре-альностГ i штучно змшити свГй псих1чний стан шляхом фГксацп уваги на 1нтернет-ресурсах» [13, с.19]. У робот! з недопущення виникнення визначено! проблеми важливим е проведення спецГально! соцГ-ально-педагогГчно! дГяльностГ не тГльки з дГтьми, але й батьками, вчителями. Знизити негативний вплив 1нтернету можливо за умов удосконалення та наповнення змГстовнГстю дозвшля дитини, розвитку !! критичного мислення. Отже, профГлактична роль сучасних медГа ресурсГв у процесГ сощалГзаци пГдлГтка можлива за умов налагодження корисного споживання медГа ресурсГв, контролю за проведен-ням вГльного часу у мереж! 1нтернет з боку батьшв, учителГв.

У дослГдженн! О. Черних поведшка дГтей в 1н-тернет! визначаеться як соцГально-педагогГчна проблема, оскшьки !! некерованГсть призводить до про-

блем 1з сощал1защею особистосп, формуваиня не-гативних прояв1в в !! поведшш та м1жособиспснш взаемоди. У зв'язку 1з цим, автор пропонуе так1 на-прями супроводу формувания безпечно! поведшки: «ознайомлення з небезпеками, оволодшня моделями поведшки в небезпечних ситуащях та задля попередження таких, удосконалення моделей пове-дшки з урахуванням власних особливостей 1 вид1в д1яльносп в 1нтернеп, формувания ввдповщного ставлення до проблем 1 здатносп !х бачити, ураху-вання емоцшного стану, розвиток критичного мис-лення та мед1аграмотносп, виховання поваги до прав 1 свобод людини» [14, с. 52]. Отже, формувания базових компетенцш безпечно! повед1нки дь тей в 1нтернеп, створення позитивного шформацш-ного середовища сприятиме попередженню агреси-вно! поведшки щдлитав через використання потенщалу визначеного сощального шституту. Ва-жливо, щоб сощально-педагопчна д1яльшсть реаль зувалась не пльки по вщношенню 1 з залученням щдллка, але й у взаемоди з шшими учасниками: батьками, класними кер1вниками тощо.

Змша реального життя на в1ртуальне може призвести до появи комп'ютерно! адикцп, що хара-ктеризуеться як «р1зновид дев1ацп особистосп, який визначаеться штучною змшою психолопч-ного стану 1 цшшсних прюритепв у результат! зо-середження уваги на 1гровш комп'ютернш д1яльно-сп, що зам1щуе реальне життя або сприяе уник-ненню вщповвдальносп, складних проблем, пошуку шлях1в !х розв'язання, задовольняе потребу щодо вияву емоцш у змодельованих 1грових ситуа-цях 1 компенсуе дефщит сощальних контакпв, сощальних домагань та безпосереднього спiлкуваиня з ровесниками 1 в с1мейному середовищЬ> [15, с. 6]. Визначена дев1ащя заважае позитивнш сощал1зацп дитини, спотворюе уявлення про цшносп та прю-ритети м1жособиспсного спiлкуваиия, формуе аг-ресивш прояви. 1нформацшне забезпечения непов-ноллшх щодо можливосп використаиия гаджепв, надання знаиь про ризики та небезпеки у в1ртуаль-ному середовищ1, вплив на здоров'я, настрш, пове-дшку, формувания сощально! активносп забезпе-чать ефектившсть профшактики агресивно! поведь нки щдл1тк1в.

Отже, роль засоб1в масово! шформацп як соць ального шституту профшактики агресивно! поведь нки тдттав визначаеться оргашзовашстю про-цесу, який об'еднуе зусилля р1зних суб'екпв (соць альних педагопв, батьшв, фах1вщв) з метою забезпечения процесу оволодшня шдллками знаниями та навичками безпечно! поведшки в мереж1 1нтернет [16, с. 2].

Важлива роль у сощальному вихованш та со-щально-педагопчнш шдтримш особистосп нале-жить позашшльнш освт. У сучасному суспшьств1 позашкшьна освпа надае дням 1 шдллкам додат-кову освиу, допомагае отримати навички за штере-сами, оргашзовуе змютове дозвшля. До !! заклад1в належать: палаци, будинки, клуби й центри дитя-чо!, юнацько! творчосп, дитячо-юнацьк1 спортивш школи, школи мистецтв, студи та шш1 установи. Вь дсутшсть належно! уваги до оргашзаци вшьного часу шдлпта призводить до виникнення негатив-них сощальних насл1дк1в: вшхилень в поведшш (аг-

ресивна поведшка, жорстошсть, насильство), дитя-чо! злочинносп, шидливих звичок та шших про-яв1в «зм1стовного» вшьного часу.

Сощально-педагопчна системи позашкшьно! освпи д1е на шдлпшв як сощальний чинник: через залучення до оточуючого середовища, вшносини, яш складаються м1ж учасниками, психолопчний ктмат в колектив1 [17, с. 121]. Програми, що реаль зуються у позанавчальних закладах, мають соща-льно-педагопчне спрямування, оск1льки ор1енто-ван1 на розвиток особистосп, формувания в не! со-щальних якостей, комун1кативних зд1бностей. Ефект сприяння в процес1 сощал1заци та соц1аль-ного становления особистосп шдлпка дозволяе ви-значити заклади культури та дозв1лля як важливий соц1альний 1нститут проф1лактики агресивно! поведшки шдлптав.

Варто в1дзначити, що визначення потенц1алу дозв1ллевих заклад1в у виршенш соц1ально-педаго-г1чних проблем все часпше стае предметом науко-вих дослвджень. Так, В. Ол1йник визначила ефектившсть ашмацшно! д1яльност1 учшв у соц1ально-пе-дагог1чн1й проф1лактиц1 агресивно! поведшки шдлптав [18, с. 178]. Оргашзащя та забезпечения участ1 уах суб'ект1в соц1ального середовища дитини в ашмацшнш д1яльност1 (шк1льна мед1ащя, арт-терап1я, гуртки, 1гротерап1я тощо) шдвищуе ефективн1сть соц1ально-педагог1чного попере-дження негативних повед1нкових прояв1в.

Ддевим проф1лактичним методом сощально-педагог1чно! роботи у позашшльних навчальних за-кладае е розробка спещальних програм 1 проект1в роботи з шдллками у напрям1 профшактики негативних соц1альних явищ у дитячому середовищ1. П1дтвердження виховного впливу колективу одно-л1тк1в («терап1я середовищем») у процес1 позашк1-льно! освпи висв1тлено у роботах Т. Онушко, яка науково обгрунтувала ефективн1сть створення бага-тор1вневого простору з соцюкультурною та психо-лого-педагог1чною складовою щодо поведшки та залучення шдллшв до сощально-корисно! д1яльно-ст1 [19].

Вважаемо за дощльне розкрити роль молод1ж-них та дитячих об'еднань у профшактищ агресивно! повед1нки пвдллшв. Зважаючи на те, що в Ук-ра!н1 сьогодн1 1снуе невелика кшьшсть молод1жних орган1зац1й просоц1ального спрямування, шдроста-юче покол1ння змушене самостшно заповнювати значну прогалину в освпнш робот1 держави, орга-н1зовуючи свое дозвшля на власний розсуд, що стае причиною виникнення асощальних явищ у дитячому середовища Саме тому, сьогодш е нагальною потреба в оргашзацп соц1ально-педагог1чно! д1яль-носп дитячих об'еднань, що характеризуються со-ц1ал1зуючими функц1ями, як1 грунтуються на щка-вому зм1ст1, р1зноман1тних формах 1 методах ро-боти. Вищезазначене сприятиме формуванню у дпей щдллкового в1ку особист1сних якостей, що шдвищать р1вень !хньо! соц1ал1зованост1 та сприя-тиме недопущению агресивних форм взаемоди.

Громадська самод1яльна оргаи1зац1я, на думку Ю. Пол1щука, являе собою «дов1льно утворену систему соц1альних зв'язшв, норм та д1й, як1 е продуктом б1льш чи менш тривалого м1жособист1сного та всередин1 групового сп1лкування» [20]. Таким чином, спшкування з ровесниками у шдлпковому в1ц1

в межах молодгжного об'еднання виступае як сус-пгльно корисна дгяльнгсть, спрямована на забезпе-чення гнформацгею, об'еднаннг зусиль, емоцгйного контакту, взаемошдтримку серед и членгв. Визна-чена взаемодгя просоцгального характеру в пгдлгт-ковому середовищг стае основою для вироблення соцгальних цгнностей, почуття групово! солгдарно-стг (почуття товариськостг, дружби, любовг), вмгння управляти власною поведгнкою, форму-вання соцгальна активнгсть повинна стати основою !хньо! позитивно! соцгалгзацг!, яка, за визначенням С. Савченка, е складним г багатофакторним проце-сом набуття людських якостей, спрямовангсть яких визначаеться конкретною ситуацгею [21].

Потенцгал формування системи знань, норм г суспгльних цгнностей нормативно! поведгнки пгдлг-тшв розкрито у працях К. Петровсько! [22]. Авторка експериментально пгдтвердила ефективнгсть засто-сування аггтацгйно-пропагандистських гдей (тренг-нги, виготовлення та розповсюдження гнформацгй-них матергалгв (листгвки, буклети, лифлети), кгно-лекторп, аггтбригади, етичнг мгнг-театри) та художньо! гнноватики (перегляд та обговорення фг-льмгв) стали ефективними у формуваннг системи знань, умгнь та навичок сустльно-нормативно! по-ведгнки особистостг.

Отже, роль позашкгльно! освгти в профглактицг агресивно! поведгнки тдлитав та !! позитивнг нас-лгдки е беззаперечними. Причетнгсть пгдлгтка до суспгльно-активно! дгяльностг в умовах об'еднання е пгдгрунтям успгшно! соцгалгзацг! та недопущення появи вгдхилень у його поведгнцг. Активна участь у суспгльному життг, взаемодгя з однолгтками, спгль-нгсть у досягненнг мети визначають соцгально-пе-дагоггчний характер поведгнки дгтей.

У профглактицг агресивно! поведгнцг щдлитав окремо! уваги надаемо дгяльностг правоохоронних органгв (пгдроздгл ювенально! превенцг! нацгональ-но! полгцг! Укра!ни). Соцгальна дгяльнгсть цге! установи спрямована на виявлення та усунення причин появи дгй, поведгнка яких суперечить встановленим суспгльним нормам, з метою попередження право-порушень та забезпечення законних прав та гнтере-сгв неповнолгтнгх. Така цглеспрямована профглак-тична робота забезпечуе дотримання шдлпками правомгрно! поведгнки. Соцгокультурним середо-вищем, у якому е можливою систематична та ефек-тивна робота представнишв ювенально! превенцг! у профглактицг агресивно! поведгнки тдлитав, виступае освгтнгй процес закладу загально! середньо! освгти, що передбачае узгодженгсть та цглеспрямо-вангсть спгльно! дгяльностг. Умовами ефективно! дгяльностг правоохоронних органгв з профглактики негативних явищ у освгтньому середовищг серед неповноллшх М. Калиняк визначае таш: «викорис-тання можливостей дгагностико-прогностичних методик в аналгтико-профглактичнгй дгяльностг пра-воохоронних органгв; застосування потенцгалу освгтньо-профглактично! дгяльностг в !хнгй роботг; врахування особливостей оперативно-профглакти-чних заходгв правоохоронних органгв з профглак-тики правопорушень тдлитав» [23, с. 13]. Отже, використання потенцгалу дгяльностг правоохорон-них органгв, забезпечення активно! взаемодг! з кла-сними кергвниками, щдллками та !хтми батьками за певних соцгально-педагоггчних умов тдвищить

ефективнгсть роботи з недопущения негативних по-ведгнкових проявгв в учнгвському середовищг, серед яких г агресивна поведгнка.

Аналгз ролг полщпв профглактицг правопорушень у дитячому середовищг у науковому просторг представлений О. Дручек, який пропонуе наступне визначення поняття дгяльностг полщп щодо профг-лактики правопорушень у дитячому середовищг: «це дгяльнгсть уповноваженого суб'екта (тдроздг-лгв г служб мшцп), спрямована на виявлення г усунення причин та умов вчинення дитиною та особами, що складають и соцгальне середовище, правопорушень, а також припинення таких правопорушень, притягнення винних до вгдповгда-льностг, здгйснення позитивного впливу на поведг-нку цгльово! аудитори» [24, с. 199]. Отже, здгйс-нення заходгв щодо профглактики агресивно! пове-дгнки серед тдлитав вбачаемо у дгяльностг пгдроздглу ювенально! превенци, яка вгдбуваеться на базг закладу загально! середньо! освгти гз засто-суванням спецгальних форм г методгв соцгально-пе-дагоггчно! роботи (формування в дитячому середо-вищг усвгдомленостг власних дгй, вгдмови вгд негативних звичок, гнформування щодо насладив вчинення правопорушень, роз'яснення правових норм, створення умов для самореалгзацг! тощо).

Важливгсть залучення та розкриття потенцгалу профглактичного впливу правоохоронних органгв у роботу з попередження вгдхилень у поведгнцг щдлг-тшв визначаеться необхгднгстю залучення всгх уча-сникав процесу соцгального становлення, серед яких г орган кримшально-виконавчо! гнспекцг! (КВ1), сучасний стан роботи якого з визначено! про-блеми дослгджений у роботг М. Микитенко [25, с. 136]. Ефективнгсть оргатзаци дгяльностг органгв КВ1 забезпечуеться використанням таких соцга-льно-педагоггчних форм роботи: профшактичт бе-сгди, лекци, ргзномаштш конкурси, масовг заходи. У процесг роботи перспективним вважаемо: працю-вати з кадрами, пгдвищуючи !х квалгфгкацшний рг-вень вгдповгдно до сучасних науково обгрунтова-них щдходгв до проблеми профглактики девгантно! поведгнки щдлитав; розробляти та запроваджувати в дгю новг форми та методи роботи з профглактики девгантно! поведгнки тдлитав в органах КВ1; здгй-снювати монгторинг профглактики девгантно! пове-дгнки дней [25, с. 141].

Висновки. Аналгз ролг соцгальних гнститутгв у профшактищ агресивно! поведгнки щдлитав дозволив визначити !хнш потенцгал та виявити можливг ризики. У сучасному суспгльствг проблема агресивно! поведгнки мае гострий характер, оскгльки тен-денцп до !! появи та поширення серед тдростаю-чого поколгння являють загрозу для ефективно! освгтньо! дгяльностг та позитивно! сощалгзаци пгд-лгтка. Висвгтлення наукового досвгду ролг соцгаль-них гнститутгв у профглактицг агресивно! поведгнки пгдлгткгв пгдтверджуе актуальнгсть визначено! проблеми та слугуе пгдгрунтям методологгчного, теоретичного обгрунтування системи профглактики агресивно! поведгнки пгдлгткгв у взаемодг! ргзних со-цгальних гнститутгв. Профглактичний вплив визначених соцгальних гнститутгв можна реалгзу-вати через оргашзацш превентивного соцгально-виховного середовища, що функцюнуе за умов цг-

леспрямовано! профшактично! дiяльносri сощальних шституцш з попередження агресивних форм взаемодй' пiдлiткiв у сощальному середовищi.

Лiтература

1. Москаленко В.В. Социализация личнотсти: (Философ. Аспект) / Москаленко В.В. - К. : Вища шк., 1986. - 199 с.

2. Кравченко Т. Соцiалiзацiя дней школьного вщу у взаемодй' ом'! i школи : [монография] / Т. Кравченко. - К. : Фешкс, 2009. - 416 с.

3. Стрельшкова Н.М., Падун Н.О. Сучасний стан виховання дней у сiм'i' // наyковi записки НДУ iм. М. Гоголя. Психолого-педагопчш науки. - 2012. - № 2. - С. 49-51.

4. Омельченко Л.М. Сощально-педагопчш умови подолання конфлшпв у молодш сiм'i: авто-реф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Нащональ-ний педагопчний yнiверситет iменi М.П. Драгома-нова. Ки!в, 2007. 22 с.

5. Ктмшна Н.Г. Формування сощально! актив-ностi пiдлiткiв iз неповних амей у навчально-ви-ховному процеа основно! школи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Нащональний педагопчний ушверситет iменi М.П. Драгоманова. Ки!в, 2009. 24 с.

6. Войтова Л.В. Сощально-педагопчна робота щодо профшактики насильства над диъми в им'! // Соцiальна педагогiка: теор1я та практика. - № 1, 2013. - С. 79 - 86.

7. Закон Украши: Про загальну середню освпу. Редакцiя ввд 09.08.2019 р. № 651-14. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-14.

8. Веретенко 1.М. Розвиток сощально-педагоп-чно! роботи в загальноосвiтнiх навчальних закладах Украши (к1нець XX - початок XXI столитя): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Украшська шже-нерно-педагогiчна академiя. Харшв, 2018. 284 с.

9. Чусова О.М. Шдготовка майбyтнiх сощаль-них педагопв до роботи з молодшими школярами девiантноi поведiнки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Державний заклад «Швденноукрашський нащональний педагопчний ушверситет iм. К.Д. Ушинського. Одеса, 2017. 381 с.

10. Острянко Т.С. Оргашзацшно-педагопчна дiяльнiсть соцiального педагога у загальноосвп-ньому навчальному закладг теоретико-методолоп-чний аспект // ISSN Online: 2312-5829. Освгго-логiчний дискурс, 2015, № 1 (9). - С. 167-178.

11. Огнев'юк В. Освпа та конкурентноспро-можшсть сустльства. Освiтологiя. 2016. №5. С. 3744.

12. Тадаева А.В. Особливостi соцiалiзацii лю-дини в сучасному шформацшному просторi // Тео-ретико-методичнi проблеми виховання дiтей та уч-швсько! молодi. - 2013. - Вип. 17(2). - С. 329-337. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmpvd_2013_17%282%29_ _38.

13. Шугайло Я.В. 1нтернет-залежшсть та проблема ii профшактики серед дней та пiдлiткiв. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ir-bis_nbuv/cgiir-

bis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21I

Б=&821РБР=10&821 СКЯ=20&8218ТО=1&82Ш МТ=Л8Р_ше1а&С21СОМ=8&2_821Р03=Р1ЬЛ=&2 _8218ТЯ=У7пи_реа_2015_2_5.

14. Черних О.О. Сощально-педагопчний су-проввд формування безпечно! поведшки дней в 1н-тернеп: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Донбаський вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагопчний ушверситет». Слов'янськ, 2018. 302 с.

15. Сергеева Н.В. Сощально-педагопчш умови профшактики комп'ютерно! адикцп' щдлпшв: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / 1нститут проблем виховання НАПН Укра!ни. Ки!в, 2014.19 с.

16. Снпко М.А. Формування безпечно! поведшки щдлпшв в 1нтренет-мереж1 як сощально-педагопчна проблема // Вюник Чершпвського нащонального педагопчного ушверситету. Сер. : Педагопчш науки. - 2014. - Вип. 115. - С. 217-220. ИРЬ:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2014_115_58.

17. Литовченко О. В. Сощально-виховне сере-довище позашшльних навчальних заклад1в як чин-ник сощально го становления особистосп // Освио-лопчний дискурс, 2011, № 1 (3). - С. 121-133.

18. Олшник В.О. Сощально-педагопчна профшактика жорстоко! поведшки учшв основно! школи засобами ашмацшно! д1яльносп: дис. ...каид. пед. наук: 13.00.05 / Харшвська державна академ1я культури. Харк1в, 2017. 265 с.

19. Онушко Т.К. Сощально-педагопчш умови корекци дев1антно! поведшки падлишв у по-зашк1льних навчальних закладах: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / 1нститут проблем виховання академи педагопчних наук Укра!ни. Ки!в, 2009. 22 с.

20. Пол1щук Ю.Й. Сучасне молод1жне об'една-ння як сощально-педагопчна система. - Тернопшь: Видавництво СМП «Тайп», 1999. - 116 с.

21. Савченко С.В. Науково-теоретичш засади сощал1зацп студентсько! молод1 у позанавчальнш д1яльносп в умовах регюнального освпнього простору: автореф. дис. ... доктора пед. наук: 13.00.05 / Луганський нащональний педагопчний ун-т 1м. Т.Г. Шевченка. 2004. 61 с.

22. Петровська К.В. Формування системи знань, умшь 1 навичок як складових сусп1льно-нормативно! поведшки учшвсько! молод1 творчих не-формальних об'еднань // Зб1рник наукових праць. Випуск 12. - С. 120-124.

23. Калиняк М.Я. Сощально-педагопчн! умови профшактики правопорушень шдлпшв в д1яльносп правоохоронних оргашв : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / 1нститут проблем виховання академи педагопчних наук. Ки!в, 2009. 22 с.

24. Дручек О.М. Профшактика правопорушень у середовищ1 дитини як завдання мшци: поняття, зм1ст // Право 1 суспшьство. № 5-2 / 2014. - С. 196201.

25. Микитенко М.С. Сучасний стан профшактики дев1антно! поведшки шдлпшв органами кри-мшально-виконавчо! шспекци // Науковий вюник № 1, 2014. - С. 136-142.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.