CC BY
83
прийняв дар i тут же пожертвував його на влаштування богадтьнк Bei доходи, що отримувалися Дюком в Роси за наказом царя збер^алися за Ршелье на все життя. Bei qi кошти Дюк пожертвував Одеському Ршельевському лiцею.
Помер Рiшельe вiд шсульту 17 травня 1822 року у вiцi 55 рокiв. Наступник Ршелье, Ланжерон, звернувся до одеситiв iз проханням зiбрати кошти на пам'ятник. Грошi зiбрали швидко. Пожертвування було всенародним, свш внесок намагалися внести вс вiд чиновника i дворянина до портового робп"ника i ремюника [1]. Пам'ятник, який i нин е вiзитною карткою Одеси, замовили знаменитому скульптору 1.П. Мартосу. Його вщкриття вiдбулося 22 квiтня 1828 року.
Висновки. В економiчному розвитку мiста, регiону, держави важливу роль в^грають особистiснi якостi керiвника. Робота, удосконалення, прогрес - були лозунгом герцога. Арман Ршелье за 12 роюв управлшня Оде-сою зумiв створити механiзм економiчного зростання, який не потребував привтей i штучно!' пщтримки. Доходи Одеси завжди перевищували запланован показники, а витрати з мюькоТ казни на душу населення були бтьшими нiж в обох столицях.
За правлiння Рiшелье населення Одеси збтьшилося в 4 рази i досягло 35 тисяч, мюью доходи збiльшилися в 25 разiв, митнi надходження зросли в 90 разiв, товарообiг досяг 30 млн. рублiв на рiк. Францiя, Австрiя, lспанiя та Неаполiтанське королiвство вщкрили в Одесi своТ консульства. Це був рщкюний випадок в юторп, коли закладена економiчна полiтика визначала суть стратепчного розвитку на десятил^я.
Досвiд економiчних перетворень Рiшелье викликае неабиякий iнтерес i у сучасниш. Щорiчно в Одесi за ^^ативи Головного управлiння державно!' служби УкраТни проводяться Рiшельевськi академiчнi читання, де об-говорюються питання дiлових якостей та методiв управлiння Дюка Ршелье.
Лiтература
1. Алданов М.А. Собрание сочинений в шести томах. Книга 1. Портреты / М.А. Алданов. - М. : Новости. 1994. - 592с.
2. Арман-Еманюель дю Плес1, герцог де Р1шелье (1766-1822). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ambafrance-ua.org/Arman-Emanyuel-dyu-Plesii-gercog
3. Большая биографическая энциклопедия. Румянцев, граф Николай Петрович. - [Электронный ресурс]. -Режим доступа: odessa.club.com.ua./p004.phtmel
4. Захарова Елена Дюк де Ришелье: мифы и реальность / Елена Захарова. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://lady-rumina.livejournal.com/364411.html?thread=2712955
5. lсторiя. Французи в Украiнi: герцог Рiшельe, граф Ланжерон, маркз де Траверсе. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://image.ua/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D0%B8-%D0%B2-
%D1 %83%D0%BA %D1 %80%D0%B0%D1 %97%D0%BD%D1 %96-%D0%B3%D0%B5%D1 %80%D 1%86%D0 %BE%D0%B3- %D1 %>80%>D1%96%>D1 %88/
6. Майков М.П. Герцог Ришелье в России /М.П. Майков //Русская старина. - Т. 91. - №6. - 1897г. - С.33-49. -[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.bibliotekar.ru/reprint-95/index.htm
7. Скальковский А.А. Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793-1823 / А.А. Скальковский. -Одесса: Городская типография. 1873. - 312с.
8. Третяк А.И. Герцог Ришелье: обояние личности/А.И. Третяк//Одесса, 1997. - №4. - С.24-26.
УДК 331.101.262: 314.93 + 314.17 (477)
Dr. М. Шефер,
Президент ммжнародноТ освп"ньоТ асо^ацп "SEPIKE", Ымеччина
Ph.D. Оксана Гетьман, Дшпропетровська державна фЫансова академiя, УкраТна
ОСОБЛИВОСТ1 СОЦ1АЛЬНО-ДЕМОГРАФ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ: МАКРОЕКОНОМ1ЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ*
Авторами проведено соцiологiчне дослiдження у вигляд'1 соцiологiчного опитування населення з метою ви-явлення тенденцй соцiально-демографiчного стану Украни. Виявлено та класифiковано фактори-стимулятори та фактори-дестимулятори соцiально-демографiчного розвитку в Украiнi.
Ключовi слова: соцiально-демографiчний розвиток, соцiологiчне опитування, фактори-стимулятори,
* Переклад результата соцiологiчного опитування з н'шеирко!'мови на укранську здйснено науковием-досл'дником, координатором L 'Association 1901 "SEPIKE" в УкраГт Ph.D. Гетьман Оксаною._
118 Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
© М. Шефер, Оксана Гетьман, 2013
ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я чинники-дестимулятори, м1граи,1я.
Авторами проведено социологическое исследование в виде социологического опроса населения с целью выявления тенденций социально-демографического состояния Украины. Выявлены и классифицированы факторы-стимуляторы и факторы-дестимуляторы социально-демографического развития в Украине.
Ключевые слова: социально-демографическое развитие, социологический опрос, факторы-стимуляторы, факторы-дестимуляторы, миграция.
The authors conducted a sociological research in a survey of the population in order to identify trends in the socio-demographic state of Ukraine. Factors-stimulants and factors-disincentives of socio-demographic development in Ukraine are identified and classified.
Key words: socio-demographic development, survey, factors-stimulants, factors-disincentives, migration
Актуальжсть теми дослщження. Сьогодншня тенден^я розвитку кра!'н £С демонструе типову ситуа^ю в 3MiHi 17 соцiально-демографiчноí складово!': зниження народжуваност на фон CTpiMKoro старшня населення i пов'язан з цим неминучi змiни в со^альнш полiтицi. Подiбною е ситуа^я щодо соцiально-демографiчних змiн i в Укра!ы з моменту отримання нею статусу суверенно! i незалежно! держави. Але через вщсутнють со^ально! орiе-нтацп в Укра!ы соцiальна полiтика носить переважно декларацiйний характер. Безумовно, не можна сказати, що Укра!'на е державою без со^альних стандар^в, адже для европейсько! спiльноти i европейських комiсарiв, якi е постшними спостерiгачами, очевидним е дотримання певних со^альних зобов'язань, як-то: соцiальний захист рiзних категорiй i незахищених верств населення, пенсшы виплати, переважання м^мально! заробiтно!' плати над прожитковим м^мумом тощо. Але порiвнюючи Укра!ну з державами £С, слiд вiдмiтити, що на шляху до евро-штеграцп, !'й необхiдно здiйснити багато кроюв щодо «со^ального змщнення». Для цього потрiбно виявити пер-шоджерела со^альних проблем очима економiчно-активного населення, яке формуе ринок прац^ так чи шакше реагуе на пропонованi урядом кра!ни «со^альы блага», що власне i актуалiзуе тему нашого дослщження.
Метою дослщження е вивчення динамки i передумов соцiально-демографiчного розвитку в Украшу а також реального рiвня життя населення для визначення впливу соцiально-демографiчно!' складово! на ринок працк
Постановка завдань дослiдження. Основним завданням нашого дослщження е виявлення причин, ям обу-мовлюють динамiку соцiально-демографiчного розвитку.
Для вирiшення сформульовано! мети були поставлен i вирiшенi таю завдання:
- проаналiзовано на макроекономiчному рiвнi систему факторiв впливу на демографiчну складову, побудовано вiдповiднi графiчнi залежностi;
- розкрито змiст со^альних проблем в Укра!ы на основi проведення соцiологiчного 1нтернет-опитування, видн лено фактори-стимулятори i фактори-дестимулятори соцiально-демографiчного розвитку.
Стушнь дослiдження проблеми. Дослiдженню питань соцiально-демографiчного розвитку придiлено багато наукових праць. Останым часом провiднi науковцндемографи £С дослiджують вiдтворювальнi процеси, що вщбу-ваються на пострадянському простора оскiльки кра!'ни-учасниц зруйнованого соцтабору е постшними постачаль-никами «робочо! сили» на европейському ринку працi. Серед таких кра!'н провiдне мiсце посщае i Укра!'на, пред-ставники яко! складають сьогоднi 7,1 млн. громадян, ям офiцiйно i неофiцiйно працюють в £С. Зокрема, активно дослщжують проблеми демографi!' в Укра!ы таю провщы науковцi-демографи, як: Андре Мандел [2], Удо Дтлер [3], вщдт демографi!' та мiграцiйно!' полiтики при мiнiстерствi освiти i наукових дослщжень Нiмеччини [4, 5]. Але теоретичне обфунтування статистичних даних, на наш погляд, мае дещо суб'ективний характер i не розкривае думки укра!н^в та !'х власних поглядiв на проблему. Тому, враховуючи актуальнiсть поставлено! проблеми, нами вважаеться за доцтьне поглянути на проблему системно: з точки зору офщшно! статистики i з урахуванням ре-зультатiв власного соцюлопчного дослiдження.
Виклад результатiв дослщження. Вс соцiальнi проблеми сучасного сусптьства здебiльшого мають одне джере-ло - фундаментальн потреби населення, серед яких найважливiшими е: потреби в пращ в забезпеченостi зайнятостi, в отриманн доходiв, в соцiальному захисп, в захищеностi вiд iнфляцi!' та Ыших дестабiлiзуючих факторiв.
Ще в прадавн часи Конфуцiй в Кита!', а Платон в Грецп розмiрковували над одним i тим же питанням: «Чи ю-нуе залежнють мiж рiвнем добробуту людей, як проживають на певнiй територи, та !х чисельнiстю? I якщо така залежнють iснуе, в чому полягае !7 змiст?» З тих чаав минуло чимало столiть, але й дос вiдповiдi на цi запитання мають суперечливi доводи.
Бiльш обфунтовану вiдповiдь щодо ролi чисельностi в макроекономiчному розвитку дае iсторичне спостере-ження за такими постiйно д^чими факторами, як-то: виробництво i розподт суспiльного продукту, технiчний про-грес, рiвень зростання продуктивностi працi, рiвень iндустрiального розвитку економiки, зайнятiсть, тип со^ально-економiчного устрою держави, ступшь глобалiзацiйних перетворень тощо. Багатовекторний (залежно-iмовiрнiсний i вельми непередбачуваний) вплив вказаних вище фаю^в власне i пояснюе незастосовнють так званих «уывер-сальних закоыв» впливу змiн населення на макроеконом^. Технiчнi, економiчнi, соцiальнi i полiтичнi передумови
розвитку суспiльства кардинально змшюються вiд епохи до епохи. Це змушуе науковцiв-дослiдникiв постiйно пе-реглядати сво! концепцп, часом навiть вщмовлятися вiд, здавалося б, очевидних, але неютинних висновкiв.
Похiдним i найбтьш сприйнятливим до втручання людини фактором е, безумовно, природа. Шкоду, яку за-вдае природi людина, вже неможна не побачити: и сумарним результатом сьогоднi е екологiчна небезпека. Спо-живча сила населення, що включае iндустрiальне та неiндустрiальне споживання природних ресурЫв (води, соня-чно! енергп, повiтря, рекреацiйних територiй, мЫеральних ресурсiв, металiв природного походження тощо), за певних умов може дорiвнювати i навiть перевищувати вiдновлювальну силу природи. До того ж, слщ не забувати, що до складу природних фактов входять i невщновлювальы ресурси, якi не е активною вщтворювальною силою i вiдiграють пасивну роль.
На рис. 1 воображена крива залежност вiдтворювальноí сили природи вщ споживчо! сили населення.
При збтьшены споживчо! сили населення вщтворювальна сила природи спочатку зростае (за рахунок впро-вадження бiльш продуктивних технологiй), а потiм, по мiрi вичерпання цих факторiв, зменшуеться. Пюля перети-нання в точцi В споживча сила населення перевершуе вщтворювальну силу природи. Вiдповiдно, точка В е точкою критичного природокористування, при перевершены яко! природа демонструе несприйнятливють до надмiр-ного антропогенного i техногенного навантаження. Вiдтак це призводить до незворотно! деградацп природного середовища, i людини як и частини.
А
Лiнiя критичного природокористування
Лiнiя деградацИ природи
Споживча сила насе-лення
Рисунок 1. Залежнсть вiдтворювальноí сили природи вiд споживчо! сили населення
Якщо перекласти викладенi мiркування на сьогоднiшню ситуацiю i представити споживчу силу населення кражи як результат сумарного антропогенного (АС) i техногенного споживання (ТС) природних благ сусптьством, тобто (АС + ТС) х Н (де Н - чисельнють населення в певнш кра!ы), а вiдтворюваний обсяг природних ресурав визначити як ВПР, то можливо скласти рiвняння для точки критичного природокористування В (1):
(АС + ТС) х Н = ВПР (1)
. (АС + ТС) х Н
Очевидно, за умови (АС + ТС) х Н < ВПР, чи в шшш формi
< 1, природа мае резерви для вн
ВПР дтворення ресурав.
З рiвняння (1) видно, що при незмшних величинах антропогенного i техногенного споживання природних ре-сурсiв населенням, а також при !х стабiльному вщтворены зi зростанням чисельностi населення рано чи тзно обов'язково прийде час, коли почнеться деграда^я природи внаслщок (АС + ТС) х Н > ВПР. Для запобiгання цш ситуаци, зростання чисельностi населення мае супроводжуватися зменшенням антропогенного i техногенного навантаження на природу, а також вщповщним здшсненням програм з пщвищення вiдтворювального природного потенцiалу. Якщо це не дiе, уряд деяких кра!н змушений приймати запобiжнi заходи щодо зменшення темпiв зрос-тання населення.
1ншою важливою проблемою е проблема спiввiдношення рiвня життя i чисельностi населення. Для бтьш фу-нтовного и розумшня зафiксуемо в будь-який конкретний момент часу певний рiвень технiчного прогресу i прослн дкуемо, яким чином змшиться рiвень життя пiд впливом фактора зростання чисельност населення (рис. 2). Як видно з рис. 2, при постшному зростанн рiвня технологiчного розвитку кра!ни додаткове населення зменшуе рн вень життя, а зменшення населення призводить до недовикористання уречевлено! продуктивно! сили, тобто також зменшуе добробут. Теоретично можна допустити, що за умов оптимально! величини населення Н0 рiвень життя досягае максимального значення.
ВНП на душу населения
ВНП на душу населения
I ja 20 S S X
со £ I
Ч< ш s,
? 3 S
0 За CD т; о т; ом"
1 го
i * ф
X X
о
X
о s
■С
за 1
ь °
и » з ^ 20 о
Î 4 — ^ 00 о 2 О 8
о ff
° £ q 5
3 ä
0) о
-Е. 20
о —.
H
О За О
О
о тз
X о
§ -з
ф 2
1 >2
О X ^
■С 20 ГО
Ï 55
1 1
X я
ст> <
За ф
За
ь >
В) £
э M
° э
3 §
" s Л
S ст> X
ï s °
В) « Ы
§ S i
á s i
S g> Ф
■< 8 i
.3 -g ä
5! -8-
4 0)
3 ?
< X
m
o ф
b
ф
X X
я
о тз m
За X
о ш ы zi го тз
II
м О
Со ГО S
ч
з
я т; £ о
О
ст> s За го Ш
X
ш =1 тз я
о тз тз о
g 4
— ш ?
о
X
ш _
ь тз
сг о
го ш s о
о
=1 тз s
го ф
За ф
ф
т; о
X
о
4 i
i 3
1 -о
? °
i q
' 0)
о m
За —
X S
Ш 0)
СО
тз о
q
ш
X X
я =1 тз о
За <
?
s го X
о
q
о g
сг X
о
=1 тз ш
sc п> -Е.
X
о го
о я
X
ф
СО
ст>
сг
Е
ф
X
ч ь
Ф о
S.S
г ш
X За
о >< 3 го
ц
тз s ф ><
3 тз
Q)
го 'S.
-i а
г q
ш ш
0 X
1 * -, =¡
тз о
q
ш
X
S в> О g
Z] -1
тз тз s о
X S
ф а>
ы за it
а
го
го X
1 s
q) ф Q ш
ст> о го
ы
ст>
сг Е
s S
m ^
<
=1 о =1
о <
=1
X _ ° ^
о ч сг о я г ш о
тз
—I 0)
=í ы
За —
го й.
s д>
ф I
X Е
s s
■о. S
X о
* g>
Ja а °
ст> и
Ъ Р
ш
4
>< о
X го
Ш тз
О 0)
5 ££. ф «
X X
я
о <
X
о я го
W ш
ь
ф
Si
X
Ö' H
г
го
X
3
го ь
s
о ф
ь г
X
о о
4
X
ш
о ф
ь
ф
X X
Ргвень життя
a
rs g
то
ä g
ч о
го ^
ф X
о.
Со
ш о
Ja
5 г ш
О
ч ш
X X
=1 тз о
Ja <
го X
о о ч.
о <
о
сг X
о.
=1 тз ш
=1 тз о
Ja <
со ш
о го о о 5
ч
X
о'
4
5
ч ф
X X
г'
X
§ I ■§ I.
ст> о
S 5"
i ^ —: о О =
5
1.1 ь о
СГ —!:
М
g £ ТЗ
g 3
s ° =1
О
=1 ТЗ -2 "С
—■ сг ч
и ш о Ч о
<
1 5
э Ф -8-
а> ф ^ _
ш
i Ï
о тз
í °
о о
О =п О
_с
=п >
—I m О
=1 тз о -i
тз ф
о
=1 ф
тз ф
Ja <
s о го о 5
СО
ТЗ О О
ч ш
X X
я ф
-8-
ф
?
s го X
о о ч
тз о ст>
X
s
ч го ш
=1 ф
тз ф
Ja <
о
При наявному piBHi техычного прогресу оптимуму населення вiдповiдаe величина Н i максимальний piBeHb життя р (крива 1). Припустимо, що вщбулося зростання техычного прогресу. В цьому разi оптимум населення бу-де досягнутий при величинi Н2, коли максимум рiвня життя досягне значення Р (крива 2). Отже, крива 2 цшком розташуеться над кривою 1. При цьому можуть спостертатися три варiанти розвитку подш:
1) максимуми кривих 1 i 2 вщповщають одному i тому ж рiвню населення (так званий незмЫний оптимум населення);
2) максимум криво!' 2 спостер^аеться при величий населення Н2 > Н1 (зростаючий оптимум населення) (рис. 3а);
3) максимум криво! 2 досягаеться при величий населення Н2 < Н1 (скорочувальний оптимум населення) (рис. 3б).
Якщо з техычним прогресом вщбуваеться скорочення оптимуму населення, то утворюеться або «надлишок»
людей, тобто виникае безробггтя.
1накше кажучи, цiна техычного прогресу в ринковiй економiцi вщображаеться в появi вiдносно надлишкового населення.
Таким чином, ми розглянули i описали ситуацю залежносл демографiчноï скпадово! вщ природних факторiв, рiвня добробуту i рiвня науково-технiчного прогресу на макроекономiчному рiвнi, що дозволило нам виявити зага-льнi тенденцiï можливих видозмш в суспiльствi.
Тепер ми хотши б розглянути як викладенi нами теоретичн основи корелюють з практичними даними, отри-маними в ходi проведення нами соцiологiчного 1нтернет-опитування «Соцiально-демографiчний розвиток в УкраУ-нi: погляд очима £С».
Результати соцiологiчного опитування. Перш, ыж познайомити спiльноту УкраУни з тенденцiями, виявле-ними пщ час соцiологiчного дослiдження факторiв соцiально-демографiчного розвитку, яке проводилося за спри-яння шформацшно!' пiдтримки провiдних фахiвцiв-демографiв £С та L'Association 1901 "БЕР1КЕ",слщ наголосити на тому, що за результатами календарного 2012 року завершено тшьки I етап дослщження («Чинники со^ально-демографiчного розвитку в УкраТнЬ), II етап дослiдження розпочався i буде тривати до кiнця 2013 року («Перспек-тиви соцiально-демографiчного розвитку в УкраТнЬ).
Участь в дослiдженнi була цiлком анонiмною i охоплення цшьово!' аудиторiï склало 72%, що з огляду на зво-ротну реак^ю, е надзвичайно високим показником.
Якщо аналiзувати вiковий склад аудиторп, яка виявила iнтерес до дослщження, то слiд вiдзначити, що найбтьш активними i небайдужими виявилася категорiя населення 21-25 рокiв (38,79%), так звана активна молодь, та в рiвнiй мiрi категорп громадян 26-30 та 31-40 рош. Вк респондентiв свiдчить про те, що: 7,76% склали групу до 20 роюв, тобто поколiння, що перебувае в старших класах школи, або тшьки-но розпочало навчально-трудовий шлях. «Найсильнша група респондентiв», що представляе 38,79% представлена здебшьшого студентською мо-лоддю або особами, якi стоять на старт свое!' кар'ери. Наступнi двi вiковi групи е найбiльш значущими, оскшьки вони представляють «поколiння сьогодншнього дня», яке представляе економiчно активне i разом з тим Ымейно-орiентоване населення. Особи вiком вщ 26 до 30 рокiв склали 19,83% респондент, вони мають певний досвщ у професiйному середовищi. Особи вково'Г групи вiд 31 до 40 роюв склали 20,69% респондент, особи вщ 41 до 55 роюв - 8,62% - група, яка представляе стабшьний сегмент в соцiально-демографiчному середовищi (рис. 4).
На запитання: «Як би Ви визначили свш статус?» ми отримали такий розподш вщповщей: безробiтних 1,31%, оаб, що знаходяться у вiдпустцi по догляду за дитиною 1,30%, студент 19,61%, зайнятих в малому бiзнесi, на приватному пiдприемствi 11,76%, зайнятих в середньому бiзнесi 9,80%, пра^вниш крупних пiдприемств 19,61%, державних службов^в 5,23%, люди, якi заробляють на життя нефiзичною працею 10,46%, люди, як заробляють на життя фiзичною працею 1,31%, пiдприемцiв, самозайнятих 4,58%, фрiлансерiв 1,31%, осiб, якi вщносять себе до штел^енцп 11,11%, пенсiонерiв 1,96%, людей, якi не змогли визначити свш статус (або вщмовились його ви-значати) 0,65%. Тобто, як показують вщкрит вiдповiдi на поставлене запитання, 19,61% респондент в даний час навчаються, тобто це поколЫня, яке в найближчий час створюватиме трудовий потен^ал держави. 1з сумарноУ оцiнки iнших вiдповiдей можна зробити висновок, що 46,40% респондент представляють найбшьшу групу трудо-вих ресурав, якi мають не тшьки вщповщну освiту, але й певний робочий i життевий досвiду.
старше 65
оогав 55-65 рок1в
41-55 рогав
31-40 рок1в
26-30 роюв
21-25 рок1в до 20 рок1в
11,72% 2,59%
62%
20,69%
19,83%
7,76%
38,79%
Рисунок 4. Розподш респондентв за bîkom, у%
Джерело: власне 1нтернет-опитування, лютий-грудень, 2012
Вiдповiдаючи на питання про Ымейний стан, 62,93% респондентiв вщповши, що вони не пов'язанi Ымейними стосунками, 5,17% респондентiв - нещодавно розлучеы, i тiльки 31,90% респондент перебувають у шлюбi (це становить майже третину респондент).
На наш погляд, основним фактором соцiально-демографiчного розвитку е фундамент безпеки ам'Т, кар'ери та фшансова стшкють.
Результати вщповщей респондентiв на запитання про Ух щомюячы доходи i витрати представлен на рис. 5-6.
З представлених вщповщей можна прослiдкувати таку тенден^ю: респонденти представили досить обнадш-ливу тенден^ю: однозначно видно, що доходи на одного респондента перевищують витрати, тобто люди живуть «заощадливо». Порiвнюючи обидва рисунки (рис. 5 i рис. 6) можна зробити висновок, що в цшому, 30,17% респондент мають доходи нижче 2000 гривень на мюяць; 52,58% респондент мають доходи нижче 3000 гривень i в пщсумку - 76,72% респондент мають доходи нижче 5000 гривень на мюяць. В порiвняннi з витратами, це вигля-дае таким чином: 54,31% респондент витрачають менше 2000 гривень на мюяць; 68,97% респондент витрача-ють менше 3000 гривень i в пщсумку - 86,21% респондент витрачають менше 5000 гривень на мюяць. Якщо по-рiвнювати ц дан зi статистикою украУнського уряду, то це, безумовно, дае можливють описати тренд i вщхилення, а для уряду - можливють вщпов^д на запитання щодо подальшоУ соцiально-економiчноï стратеги розвитку держа-ви. Поряд iз дослщженнями шдивщуальних доходiв i витрат респондент, також було дослужено доходи i витрати домогосподарств респондент, ям виявили таку ж тенден^ю. Порiвнюючи витрати домогосподарств з доходами, швидко стае ясно, що створення ам'Т сьогодн е «дорогим» (у вах розумiннях цього поняття) задоволенням, i тим бшьш «дорогим задоволенням» е народження дитини (оскшьки лопчним е передбачення того, що один з пар-тнерiв втратить можливють отримання повноцшного доходу, а со^альна допомога на дитину е мiзерною в порiв-няннi з життевими стандартами в УкраГы).
понад 25000 грн 10000-25000 грн 5000-10000 грн 3000-5000 грн 2000-3000 грн 1500-2000 грн 1000-1500 грн менше 1000 грн не маю доход1в
3,45%
I 6,90%
I 12,93%
1 24,14% I 22,41%
I 12,93%
3,45%
I 9,48%
4,31%
Рисунок 5. Середньомюячний дохщ одного респондента
Джерело: власне 1нтернет-опитування, лютий-грудень, 2012
понад 25000 грн 10000-25000 грн 5000-10000 грн 3000-5000 грн 2000-3000 грн 1500-2000 грн 1000-1500 грн менше 1000 грн
!□ 0,86%
I 3,45%
I 9,48%
117,24%
114,66%
I 24,14%
I 20,69%
I 9,48%
Рисунок 6. Середньомюячш витрати одного респондента
Джерело: власне 1нтернет-опитування, лютий-грудень, 2012
На пщтвердження отриманих нами результат, наведемо результати 1нтернет-дослщження порталу rabota.ua. Вибiрка склала 1392 респондент з уах регюыв Укра!ни - користувачiв порталу rabota.ua. Портал rabota.ua на початку лютого провiв опитування, що охоплюе вс репони Укра!ни, з метою дiзнатися, чи отримують укра!нЦ який дохщ, крiм зарплати на основному мюц роботи. Результати опитування показали, що % украшав
(64%) перебувають у пошуку додаткового доходу, а кожен п'ятий укра'нець поеднуе основну роботу з пщробпгом. 12% респондентiв не можуть похвалитися наявнiстю постiйного доходу, але пщробляють час вiд часу. Так, пере-важна кiлькiсть респондентiв (77%) присвячують пiдробцi частину вiльного часу, але не постшно, а перюдично. Для кожного п'ятого укра'нця пщробп"ок - це не певний заняття у втьний вiд основно''' роботи час, а рiвноцiнна 'й дiяльнiсть. 14% украшав отримують додатковий дохщ вiд банкiвських вкладiв, а 6% - вщ здачi в оренду житла.
Так, в основi додаткового доходу бшьшосп респондентiв (55%) лежать професшы знання, i лише кожен деся-тий укра'нець пiдробляе фiзичною працею. 16% украшав у сво'й пiдробцi використовують в основному комунка-тивнi якостi, а для 14% - це реалiзацiя особистих ЫтереЫв i захоплень [1].
Опитування також показало, що на пошук додаткового доходу украшав пiдштовхуе не що шше, як фiнансова необхiднiсть (44%). Ще 21% опитаних пояснили поеднання дектькох робiт можливостями отриманоТ освiти i прак-тичних навичок. У 18% випадш пiдробiток украшав на пряму пов'язана з Тх хоб^ а в 13% - з наявнютю вiльних коштiв, обiг яких i приносить прибуток. Також у ходi опитування з'ясувалося, що кожен восьмий украшець витра-чае на отримання додаткового доходу понад 20 годин на тиждень i не вважае за доцтьне повiдомляти про додат-ковi доходи на основному робочому мюцк Разом з тим, ттьки третина украшав вважали за потрiбне присвятити в цю шформа^ю сво'х колег, причому 24% з них розповщали про не' скорше як про свое захоплення, що приносить дохщ, а 17% украшав навмисно приховують iнформацiю таку шформа^ю вiд керiвництва та колег [1].
Отже, як показуе сумiжне 1нтернет-дослщження, якщо в украшав е необхщнють в отриманнi додаткових дохо-дiв всiма можливими способами, це свщчить про те, що основного джерела (яким е заробп"на плата) не вистачае. В свою чергу, це призводить до вщволкання вiльного часу (призначеного для Ым'Т i дп"ей) i майбутнiх непорозу-мiнь на цш основi. Очевидно, вказаний фактор впливае не на користь створення ам!
На запитання щодо наявност дп"ей та Тх кiлькостi, ми отримали таю вщповд 75,86% респондент немае дн тей, 12,93% респондент мають одну дитину, i ттьки 11,21% респондент мають двое дп"ей. Серед учасникiв нашого 1нтернет-опитування не знайшлося жодно''' особи, яка б мала понад двох дп"ей.
Як свщчить теорiя демографп, наявнiсть двох дп"ей в ым'т сьогоднi необхщна для забезпечення стабiльного вiдтворення населення i пiдтримки його на досягнутому рiвнi. Вiдтак менша кiлькiсть дп"ей веде до стабiльного i поступового скорочення населення i поступового вимирання «европео^дно''» раси.
Цiкавими також були вщпов^д респондентiв на запитання про те, яким чином держава мае сприяти забезпе-ченню майбутнього соцiально-демографiчного розвитку. Це питання вiдбивае сподiвання молодих людей в кра'ы i е поясненням дiйсних причин незадовтьно''' соцiально-демографiчноТ ситуацп в кра'ы (рис. 7).
достатня ктькють м1сць навчання
гарантован робоч1 м1сця для д1тей в майбутньому
майбутн1 перспективи для наступних поколшь
створення робочих мюць, як1 дозволяють прил1ляти б|льше уваги с1м'Т I л1тям
безкоштовна осв1та у навчальних закладах
доступн1сть шктьних I дошк1льних виховальних закпад1в в стьських районах
безкоштовне або доступне медичне обслуговування
як1сне медичне обслуговування кращий соц1альний захист с1мей з д1тьми податков1 п1льги для с1мей з д1тьми краща ф1нансова пщтримка з боку держави
с1мейно-ор1ентована соц1альна пол1тика з боку держави
I 6,70% ~17,11%
19,17%
16,98% 16,43%
7,80%
19,03%
111,63%
4,38%
7,39%
111,22% 12,18%
Рисунок 7. Визначення необхщних передумов на держаному рiвнi для стабЫзацм сощально-демографiчного розвитку
Джерело: власне 1нтернет-опитування, лютий-грудень, 2012
Як демонструють результати опитування, здшснення соцiально-орiентованоТ со^ально''' полiтики з боку держави зажадають 12,18% респондент; кращо''' фшансово''' пiдтримки Ым'Т, в тому чи^ пiд час народження дитини
очiкують 11,22% респондентiв; надання податкових пшьг сiм'ям з дпъми очiкують 7,39% респондентiв; кращого со^ального забезпечення сiмей з дiтьми потребують 4,38% респондент; якюного медичного обслуговування вимагають 11,63% респондент; безкоштовного або доступного медичного обслуговування потребують 9,03% респондент; доступнють дошкшьних i шкшьних виховальних закпадiв, особливо в сшьськш мiсцевостi як бажа-ний фактор визначили 7,80% респондент; надання безкоштовноУ освiти у навчальних закладах потребують 6,83% респондент; створення робочих мюць, якi б дозволяли придшяти бiльшоï уваги бiльш ам'Т i дiтям, потребують 6,98% респондент; в створены перспектив для майбутых поколшь вбачають полiтику держави 9,17% респондент; особливий наголос ставлять на створены гарантованих робочих мюць для сьогодншых дп"ей в майбу-тньому 7,11% респондентiв i створення достатньоУ кiлькостi i можливостей для отримання освiти дiтьми визнача-ють за необхiдне 6,70% респондент.
Отже, на наш погляд, уряду УкраУни вже прийшов час звернути увагу не на декларативнiсть проваджуваноУ со^альноУ полiтики в державi та недiевiсть чинного соцiального законодавства, а на реальн вимоги громадян.
Дивлячись на вщповд виникае багато питань суперечливого i дискусшного характеру. Так, наприклад, з дос-вiду европейських краУн (з соцiально-орiентованою сiмейною полiтикою) видно, що молода сiм'я може отримати податковi пiльги щодо сплати, наприклад, прибуткового податку з доходiв громадян в прогресивно-зменшенш ди-намiцi в залежностi вiд кiлькостi дп"ей (досвiд Нiмеччини). Також уряд мав би надавати пiльговi кредити з бшьш тривалими термшами погашення i нижчими процентними ставками для молодих Ымей, наприклад, з метою прид-бання власного житла. Це прискорило б незалежнють молодих Ымей вщ батькiв, позбавило б вiд можливого вини-кнення конфлiктiв поколiнь через фшансове непорозумiння i неможливiсть виршення житлових питань.
Державна пiдтримка при народженн дитини значно покращилася в останн роки в Украïнi. Це на початку на-вiть спричинило деяке збшьшення народжуваностi. Тим не менш, такий мехаызм е небезпечним, оскшьки за сут-нiстю допомога мае призначатися не за народження дитини, а по догляду за дитиною, тобто на виховання дитини по досягненню нею повнолггтя. Наприклад, в Австри допомога на дитину виплачуеться щомюячно у розмiрi сере-дньоУ заробтоУ плати до досягнення нею повнолггтя. Як показуе практика, разовий платж (в украУнсьш Ытерп-ретацп), навiть якщо вiн здшснюеться трьома частинами, вичерпав свiй змют i е де стимулюючим фактором.
У деяких краУнах £С обговорюеться мехаызм введення збiльшеного податку з доходiв громадян для бездiтних Ымей (безвiдносно до осiб, якi за станом здоров'я не можуть мати дп"ей). З одного боку, таю Ым'У мають бшьше можливостей i менше обмежень працездатност, вiдповiдно, мають можливють бшьшоУ самореалiзацiУ в профе-сiйнiй дiяльностi, а вiдтак i бiльшi фiнансовi можливостi для задоволення власних потреб, а не потреб можливоУ дитини. З шшого боку, з юридичноУ точки зору, такий мехаызм е неприпустимим через порушення конституцшних прав громадян на рiвнiсть.
Ще один момент, на який було поставлено акцент респондентами, - надання якюного медичного обслуговування. В ринковш економц кожен товар (продукт, робота, послуга) мае свою вартють, яка i в^грае виршальну роль щодо його придбання. Незважаючи на декларований характер безплатност медичних послуг в УкраУы, вони е далеко не безплатними. Практика показуе, що пщ час ваптност жшка потребуе постiйного медичного нагляду (особливо, в сьогодышых екологiчних умовах), а пщ час народження i в першi роки життя дитина також потребуе пщсиленоУ уваги лiкарiв порiвняно з пересiчною дорослою особою. Враховуючи високу корумпованють медицини, рiвно як i шших сфер дiяльностi в УкраУы, проблема поглиблюеться не тшьки необхщнютю належного матерiаль-ного достатку для отримання медичних послуг, але й недостатньою квалiфiкацiею лiкарiв (яю отримують неякiсну медичну освiту i не мають практики i пщвищення квалiфiкацiï). Це ще один довщ, якi наводять молодi люди не на користь народження дп"ей.
Така ж тенден^я спостерiгаеться i в системi освiти. Сьогоднi в УкраУы вкрай обмежений i майже «зживае себе» механiзм державного замовлення певних професш (спецiальностей), оскiльки в ниышых умовах навчальний заклад не несе зобов'язань з працевлаштування випускниш. Бiльшiсть мiсць в навчальних закладах рiзного рiвня е контрактними, особливо щодо так званих «престижних» спе^альностей. Якiсть навчання надзвичайно низька (через низьку професiйну пiдготовку наявного професорсько-викладацького складу, якi вимушенi було «вижива-ти» у важкi 90-тi роки, а не займатися самоосв^ою i пщвищенням квалiфiкацiУ). До того ж набуття освiти також пов'язане з корумпованютю через низький рiвень оплати пра^ i «вкорiненi традиц^' хабарництва». Саме цей факт примушуе молодi сiм'У виважено пiдходити до народження дитини i зважувати витрати на ïï розвиток.
В якостi останнього доводу проаналiзуемо стурбованiсть респондентiв вщсутнютю перспектив для майбутнього по-колЫня в УкраУнi. Вiдсутнiсть в майбутньому належноУ роботи через низьку яюсть життя сьогоднi, низьк1 навчально-освп"ы i побутовi стандарти створюе також перепони у виршены молодо!' ам'У на користь народження дитини.
На питання щодо задоволення ниншньою полiтичною ситуацiею в УкраУнi 86,21% респондент вщповши, що вони не задоволеы i вважають iT нестабiльною. З нашого досвщу, закони в УкраУы змiнюються надто швидко з приходом кожного нового уряду, вщсутне правонаступництво. Населення вже адаптувалося до такого стану речей, готове до невизначеност i не вiрить в таю цшност, як справедливiсть, закон i порядок, со^альна захище-нють. Пiд час нашого опитування також вдалося виявити той факт, що переважна бшьшють населення е юридич-
но неграмотною i не знае повнiстю власних соцiальних прав навпъ вiдповiдно до чинного законодавства (а вщтак i не вимагае ïx дотримання).
На схоже питання щодо задоволеност населення загальною ситуа^ею в Украïнi ми отримали результат, який засвщчуе, що 94,83% респондент незадоволенi наявними умовами життя в Украшк Такi установки украïнцiв знайшли подальший розвиток у вiдповiдi на запитання, чи хотти б вони змшити крашу проживання, де 61,21% респондент з радiстю б волти спробувати знайти кращi умови життя за кордоном i шукають вщповщну нагоду, що, в свою чергу, означатиме для УкраУни стрiмке попршення демографiчноï ситуацп', адже до м1грац^' вдаеться економiчно активне населення в працездатному вiцi i молодi спе^алюти.
При конкретизацп питання щодо можливоТ краши-рецитента i майбутнього перебування, бтьшють респонде-нтiв 62,18% визначила бажаними для майбутнього життя стабшьн со^ально орiентованi краУни £С (Нiмеччина, Австрiя, Швейцарiя, Швецiя, Нiдерланди), 23,14% вбачають кращi умови для життя в США i Канада i ттьки незна-чна частка украïнцiв (переважно литого вiку) виявила бажання залишитись в Украïнi.
Нашi дослiдження ясно показують, що, на жаль, укра'Гнц не бачать перспектив i майбутнього. Молоде поко-лiння активно шукае шляхи працевлаштування i визду за кордон в пошуках кращих життевих стандартiв. Активна мiграцiя молодi за кордон в пошуках роботи збтьшуе вартють системи соцiального забезпечення в Укра'н адже вiдтiк робочо'Г сили та ïï працевлаштування на зовнiшнix ринках працi зменшуе фiнансовi потоки всередин краУни - зменшуються надходження до со^альних фондiв i до бюджету в цтому. Бiльш того, за кордон прямують най-кращi спецiалiсти, адже, наприклад, европейський ринок прац е дуже вимогливим i пропонуе робочi мiсця тiльки вщповщним попиту спецiалiстам. Сьогоднiшне дiюче в УкраТы пенсiйне законодавство теж не сприяе збалансова-ностi функцiонування ринку пращ адже пенсiонери пiсля досягнення пенсшного вiку продовжують працювати i отримувати не ттьки заробп"ну плату, але й пенаю. Це не дае змоги молодим людям по-перше, працевлаштову-ватися без перепон (через штучну конкурен^ю з боку старшого поколшня), рухатися кар'ерними сходами (через брак досвщу) i врешт решт це пщштовхуе до морального старшня робочих мiсць через брак впровадження нового мислення в оргаыза^ю прац з боку молодого поколiння.
Але повернемося до питання про те, чому укра'Гнц прагнуть емiгрувати. Нижче наведен результати нашого опитування щодо оч^вань вiд життя за кордоном (табл. 1).
Таблиця 1. Очшування украшщв вiд життя за кордоном
у мош краïнi я не бачу свого майбутнього 17,24%
я впевнений, що за кордоном кращi умови i вищий рiвень життя 47,41%
я шукаю перспективи працевлаштування закордоном 34,48%
законодавство бтьш стабтьне i дiеве за кордоном 58,62%
за кордоном вищi життевi стандарти 61,21%
краща i справедлива податкова полiтика 33,62%
сприятлива сiмейна полiтика 25,00%
якiснiша медична допомога 51,72%
краща шфраструктура 54,31%
менша корупцiя 57,76%
краще обслуговування населення 44,83%
за кордоном бтьш демократичне сусптьство 31,03%
краще пенсiйне забезпечення 51,72%
кращий со^альний захист 51,72%
вищий i бiльш квалiфiкований рiвень освiти i професiйноï подготовки 38,79%
забезпечення стабiльностi робочих мiсць 34,48%
ширший асортимент товарiв 18,97%
вищий рiвень еколопчно'Г безпеки 43,97%
за кордоном люди мають бтьше поваги один до одного 26,72%
кращi умови для мiгрантiв 10,34%
за кордоном вищий дохщ (заробiтна плата) 55,17%
кращi i простiшi умови для створення для здшснення власного бiзнесу 31,03%
я не хочу жити за кордоном 19,83%
Джерело: власне 1нтернет-опитування, лютий-грудень, 2012
На питання, що респонденти оч^ють вщ життя за кордоном, бтьшють вщповщей не потребують додаткових ко-мент^в: 61,21% респондентiв вважають, що, за кордоном вищi житт^ стандарти. 58,62% респондентiв вважають, що законодавство за кордоном е стабтьним i дiевим. 57,76% респондентiв вважають, що за кордоном вщсутня корупця. 55,17% респондентiв очiкують за свм труд отримувати вищу зарплата за кордоном. Бтьшють респонденпв (54,31%) вважае, що Ыфраструктура за кордоном розвинута набагато краще. 51,72% респондентiв сподiваються на краще ме-дичне обслуговування та кращий пенсiйний i со^альний захист. Показово також, що ттьки 19,83% опитаних респонде-
нтiв не хочуть жити за кордоном, тобто понад 80% респондент готовi залишити краУну. Ця цифра е вкрай тривожною i свщчить про дiйсний соцiально-економiчний стан держави. Подiбний вiдсоток бажаючих залишити краУну за нашими дослiдженнями спостер^аеться тiльки в африканських краУнах, що розвиваються.
Висновки i дискусшш питання. Якi сьогоднi цiлi украУнцiв? Як i де вони уявляють майбутне? Що ними рухае? Ми також вивчали ц питання. На запитання «Якою, на Вашу думку, е мета Вашого життя?» 80,17% респондент поставили здоров'я, 68,97% респондент в^^тили необхщнють самореалiзацiï в житл. Це свщчить про те, що украУнц мотивован на досягнення цiлей, вони хочуть працювати, заробляти грош^ вщчувати свiй внесок, але вони також хочуть мати перспективи. Матерiальнi блага, як не дивно, не ставляться респондентами на першi мюця, для них це - шструмент, а не самоцшь. До цшностей i життевих прiоритетiв вiдносяться знання i досвщ як спосiб «реалiзацiï мри». Якщо люди в щось вiрять, вони йдуть прагнуть це реалiзувати. Вiра в безпечне майбутне моти-вована бiльше, нiж щось шше. А шляхи досягнення залишають цшою соцiально-демографiчного стану краУни.
Л^ература
1. Каждый пятый украинец подрабатывает вдобавок к основной работе: как, где и сколько? - [Интернет-опрос]: Режим доступа: http://rabota.ua/Info/Jobsearcher/post/2013/02/11/rezultaty_issledovanija_dop_dohod.aspx.
2. André Mandel. Der Demografische Wandel als Störfaktor in den sozialen Netzwerken älterer Menschen (German Edition): GRIN Verlag GmbH; Februar 27, 2009. - 84 p.
3. Demographischer Wandel in der Region Mittelhessen: Studienprojekt / Projektleitung: Prof. Dr. Diller: http://fss.plone.uni-giessen.de/fss/fbz/fb07/fachgebiete/geographie/bereiche/ lehrstuhl/planung/pdf-bilder/endbericht/file/Studienprojekt%20Demografischer%20Wandel%20 Mittelhessen_Endbericht.pdf.
4. Sprachenpolitik und die ukrainische Identität: 2012-03-01: http://www. objective mind.org/gesellschaft/ ukraine/sprachenpolitik-und-die-ukrainische-identitaet/.
5. Demografischer Wandel: Herausforderung oder Chance? http://epp.eurostat.ec. europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-CD-07-001-SP0T/DE/KS-CD-07-001-SP0T-DE.PDF.
УДК 334.012.82:37
Шимченко Л.А.,
к.ф.н., доцент, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
еВРОШТЕГРАЦ1ЙН1 НАМ1РИ УКРА1НИ: ЧАСТКОВО ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
В cmammi аналiзуeться eidnoeidHicmb napaMempie eK0H0Mi4H0i cnienpau,i УкраУни з кранами 3axidH0i Свропи, вивчасться характер фaкmоpiв впливу процесв свропейськоi iнmeгpauii на украУнську eKOHOMiKy.
Ключовi слова: нтеграця, свропейськ uiHHOcmi, eкономiчнa модель, конкуpeнmоспpоможнiсmь товар'в, високоmeхнологiчнa продукця, iнmeлeкmуaльнi перспективи.
В статье анализируется соответствие параметров экономического сотрудничества Украины со странами Западной Европы, изучается характер факторов влияния процессов европейской интеграции на украинскую экономику.
Ключевые слова: интеграция, европейские ценности, экономическая модель, конкурентные возможности продукции, высокотехнологическая продукция, интеллектуальные перспективы.
The article analyzes the accordance of parameters of the economic cooperation of Ukraine and the countries of Western Europe, it is investigating the nature of impacts of the processes of European integration on the Ukrainian economy.
Key words: integration, European values, economic model, competitive ability of products, high-tech products, intellectual perspective.
Актуальнють теми. УкраУна, незважаючи на офщшно проголошений европейський вектор свого розвитку, тривалий час розвиваеться поза европейським штеграцшним утворенням, хоча в £вроп1 пос1дае друге мюце за площею, шосте мюце за чисельнютю населення, знаходиться в самому центр1 европейського континенту на перехрест1 торговельних, фшансових, енергетичних шлях1в та шформацшних потоюв.
На сьогодн1 увага св1ту прикута до УкраУни ще й тому, що пров1вши £вро-2012, парафувавши угоду про асоц1ац1ю з £С (а для цього: вв1вши в д1ю новий Крим1нальний процесуальний кодекс; утвердивши Кабмшом Концепц1ю розвитку системи управлшня державними фшансами; пщготувавши змши до Конституцп щодо розши-рення повноважень РахунковоУ палати; в бшьшосл впорядкувавши украУнське законодавство в сфер1 захисту пер-сональних даних, правового статусу шоземц1в, м1грацшних процеав, щодо боротьби з торпвлею людьми, з неза-
© Шимченко Л.А., 2013
Економ1чний вюник ун1верситету | Випуск № 20/1
127
