CC BY
17
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р ФШОСОФП ОСВ1ТИ
Лщ§я СОХАНЬ
ДРАМА ЖИТТеВОТ НЕРЕАЛ1ЗОВАНОСТ1: ОБСТАВИНИ ЖИТТЯ ТА ОСОБИСТА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ
Життя наше — отже це шлях безперервний.
Свш цей — велике море усш нам пливучим.
Вт би е Океан, який перешиваешься, о, вельми небагатьма щасливцями безбiдно.
Григорш Сковорода
Можлив1сшь виявляши й розвиваши свою гндивгдуальнгсшь — один гз сушм-сних прояв1в свободи. Тгльки збагачуючи й збыьшуючи ресурси для тднесення особисшосш1, розвишку й рац1ональ-ного викорисшання шворчого пошенц1алу кожного, цившзац^я розширюе меж1 свободи сустльсшва й особисшосш1, в 1сшоричмй перспекшивг зшмаючи будь-якг заздалеггдь усшановлем масшшаби розвишку людини й можливосш1 и самореал^зацИ. У цьому глибинна сушь людського вим1ру цившзацИ. В сшашш1 розглядаешься роль обсшавин жишшя / особисшог вгдповгдальносшг в здтсненм особисш1сшю свого гндивгдуаль-ного жишшя в умовах соцюкульшурног шрансформацИ' украгнського сустльсшва.
Затвердити себе у свт, посети свое мкце в сощальнш i людсьюй iерархií, самореалiзувати свш особис^сний потенщал — стрижневi зав-дання, як мае виртити людина, що вирушае у складну подорож у життя. I чим багатша людина щодо особисткного потенщалу, тим наполег-ливте виявляеться в неí потреба вдагравати активну роль у спектаклi кторп, повшше й багатограннiше втiлити себе у сво'х дiяннях, у всьому спектрi свое'' життедiяльностi.
Якщо ятсшь сощального життя людей оцiнювати людським вимiром i в його структурi вирiзняти як осьовий вимiр реальш можливостi для повно-ши жишшевоI самореатзаци кожного (що за визначенням е головним сенсом людського кнування), то слщ постулювати, що сусшльство, яке по-
роджуе в масовому масштабi драму життево! нереалiзованостi людей, по-требуе радикально! "сощально! корекцп" щодо переструктурування сощально! стратеги та технологи функцшнування i розвитку певного сощуму.
Мабуть найбiльш суттевою втратою укра!нського суспiльства вiд по-творних трансформацiйних проце^в, якi охопили сусшльство з кiнця XX стол^тя, е драма життево! нереалiзованостi. Факт життево! нереалiзова-ностi — досить масове сощальне явище в сьогоденному сусшльстви Це по-силюе драматизм нашого життя. Це явище обумовлене як станом суспшьства, яке переживае радикальну сощальну трансформащю, так i станом масово! св^омоси, що в^дзеркалюе цей стан.
Подолання цього негативного стану суспшьства базуеться на кон-цепцп радикально! змiни типу суспшьного розвитку, укорiненнi нового шляху цив^зацп, де прiоритети зсуваються в бж повного розкриття, цiлiсного розвитку здiбностей i обдарованостi людей, як самоц^ соцiокультурного процесу. Цей iмператив у системi прiоритетiв XXI столiття стае бшьш жорстким, що повинно отримати свое в^ображення в соцiальнiй полчищ, в освiтi, в способi життя людей.
Життева нереалiзованiсть — це багатоварiантне явище. До категорi!' нереалiзованого життя можуть належати явища, пов'язаш з невикори-станням жiнками репродуктивного вшу сво!х природних можливостей для в^творення життя (зокрема, зростання установок подружшх пар на бездiтний шлюб), а також факти штучного переривання життя внасл^ок абортiв. За даними [1, 87], кшьюсть абортiв в Укра!ш залишаеться дуже високою, перевищуючи в середньому в пiвтори рази кшьюсть реалiзова-них народжень. Це е проявом того, що потенщал життя, закладений природою, не реалiзуеться внасл^ок цiлеспрямованих дiй людини. Моти-вацiйний спектр такого роду дш досить широкий, вiн охоплюе в тому чи^ й сощально-обумовлену, вимушену поведiнку акторiв.
Життева нереалiзованiсть може бути наслiдком ранньо! смертностi, коли iндивiд ще не сформувався як особисисть, не мав часу, щоб реалiзу-вати себе, здшснити свое життя. Особливо болюче це сприймаеться через дитячу та шдл^кову смертшсть, що мае тенденщю зростання в нашому суспiльствi [1, 133-143]. Смертшсть може бути актом власного р^ення — су!циду. Це трапляеться iнодi на раннiх стадiях життевого циклу, почи-наючи з дитячого вшу. Статистика св^чить про зростання останшми роки цього драматичного явища.
Людина може не розкритися i не реалiзувати себе, тому що не здатна пристосуватися до сощального середовища, в якому здшснюеться !! життя. Цей фактор дае про себе знати особливо на перех^них етапах вторичного шляху, при стрiмких соцiальних змшах, що наочно демонструе наше сьогодення.
Процес трансформацп в нашому суспiльствi охопив всю систему соцiально!' оргашзацп суспiльства i життевих цiнностей. Причому змши
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р ФШОСОФП ОСВ1ТИ
мають як позитивнi, так i негативнi насл^ки. Це вiдображаеться в ма-совш та iндивiдуальнiй свiдомостi. У сощолопчному дослiдженнi 2007 р. (Омнiбус) були отримаш цiкавi вiдповiдi на запитання "Якщо порiвняти Ваше життя i життя Ваших батькiв, коли !м було стiльки рокiв, скiльки Вам зараз, то що з наведеного стало кращим, а що — пршим?". Респондента в^значають щлий спектр змiн (табл. 1).
Таблиця 1
Якщо порiвняти Ваше життя i життя ваших батькiв, коли 1м було стiльки рокiв, скшьки Вам зараз, то що з наведеного стало кращим, а що пршим? (Позначте одну в^пов^ь з перелiченого по кожному рядку, %)
Полiпшилося Залишилося без змш Попршилося
Матерiальний добробут 42,7 19,6 36,9
Осв^а 42,3 28,9 27,2
Становище у суспiльствi 24,4 43,1 30,6
Житло 38,2 31,8 28,8
Соцiальна захищенiсть 13,2 26,1 58,6
Стабшьшсть життя 10,4 17,6 70,4
Стан здоров'я 10,6 37,4 50,3
Можливостi в^починку 27,4 23,7 47,2
Безпека життя 8,7 30,2 59,3
Харчування 42,5 23,9 32,1
Можливостi побачити св^ 39,2 23,9 35,4
Можливiсть реалiзувати сво! здiбностi 37,3 30,6 30,7
Як бачимо, значно погiршилися саме Ti обставини життя, якi суTTGBi для життeздiйснення людини, а саме — стабiльнiсть життя, соцiальна за-хищенiсть, безпека життя, стан здоров'я. Але, водночас, респонденти в^значають як позитивн моменти ширший доступ до освпи, насампе-ред, вищо!, розширення можливостей для реалiзацií особистих здiбно-стей.
Очевидно, що глибокi змiни, ям охопили асортимент соцiальних факторiв, вимагали вщ людини змiни стратеги життя та техшки повсяк-денно! поведшки, обумовили необхiднiсть застосування нових адаптацш-них механiзмiв. Завдання пристосування до нових умов виявилося важко-виртуваним для багатьох. Ось як це виглядае за даними соцiологiчного опитування (Омшбус, 2007 р.) (табл. 2).
Таблиця 2
Самоощнка мiри пристосованостi рiзних вжових груп до тепершньо!" життево!" ситуацп
Мiра пристосованост BiKiHii групи, рок1в За ви-6ip-кою
25 i мо- ЛОДШ1 26-35 36-45 46-55 56-65 66 i стар-iiii
Активно залучаюсь до нового життя, ринковi в^носини здаються менi природнiм способом життедiяльностi 22,9 21,0 18,2 17,3 9,8 4,9 16,0
Перебуваю в постшно-му пошуку себе в те-перiшньому життi 43,2 40,1 41,1 33,1 22,0 12,2 32,5
Не маю бажання пристосовуватися до те-пертньо'' ситуацií, живу як доведеться, чекаю змш на краще 21,9 25,5 28,0 37,2 46,1 70,5 37,6
Важко в^повкти 12,0 13,4 12,7 12,4 22.0 12,5 13,9
Як свiдчать даш, з вжом змiнюеться кiлькiсть як тих, хто активно включився в ринковi вiдносини, так i тих, хто перебувае в постшному пошуку себе в новому со^альному середовищi. Також iз вiком зростае частка тих, хто не мае бажання пристосовуватися до сьогоденно'' життево'' ситуацп'. Але людина не може "вийти" iз свого часу, iз свое'' епохи, вона повинна так чи шакше вписуватись у сощокультурний контекст свое'' епохи, знаходити свою "шшу" в спшьност людей, обирати певну роль, якщо не схильна стати "Чзгоем". Це неймовiрно складно здшснити в соцiумi, який пiддаеться динамiчним процесам i радикаль-ним змшам.
Ситуацiя ускладнюеться тим, що суспшьство, яке переживае тоталь-ну кризу, е суспшьством ризику, в якому ризик також мае тотальний характер. Людина в суспiльствi ризику перебувае в ситуацп постшно'' небез-пеки для свого здоров'я, благополуччя, життя. Життева нереалiзованiсть у цих умовах постае як один iз проявiв непристосованост людини до нових сощальних умов. Чого саме люди бояться бшьше? Ось данi сощолопчно-го мошторингу за 2006 р. {шабл. 3).
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р Ф1ЛОСОФИ ОСВ1ТИ
Таблиця З
Обставини, що викликають побоювання у респонден^в, %
Обставини життя 2006
1. Зростання злочинност 43,2
2. Безроб^тя 64,9
3. Напад зовшшнього ворога на Укра!ну 6,6
4. Мiжнацiональнi конфлiкти 19,2
5. Мiжрелiгiйнi конфл^ти 8,4
6. Наплив бiженцiв, переселенцiв та при!жджих 7,8
7. Зупинка пiдприемства 34,2
8. Повернення до старих порядмв ча^в застою 7,9
9. Голод 33,8
10. Масовi вуличнi безпорядки 13,4
11. Невиплата зарплатш, пенсiй тощо 55,8
12. Зростання щн 80,8
13. Встановлення диктатури в кра!'ш 9,3
14. Розпад Укра!ни як держави 22,9
15. Насл^ки катастрофи на Чорнобильськш АЕС 22,3
16. Зараження загрозливими для життя шфекщями (туберкульоз, СН1Д тощо) 38,3
17. Холод в квартирi 29,9
18. Шчого не бояться 2,6
У цих даних вимальовуеться спектр тих факторiв, яю, як здаеться опитуваним, створюють загрозу для !хнього iснування, знижують шанси на забезпечення пдного людини життя. Особливо турбуе людей еко-номiчний стан суспiльства, бо з цим пов'язаш базовi умови людського ^нування.
Глобалiзацiйнi й сучаснi iнформацiйнi процеси породжують високий динамiзм i непередбачувашсть не тiльки у функцiонуваннi сощальних систем, але й в шдив^уальнш долi людей. Людина в цих умовах опиняеться перед необх^шстю активного маневрування у своему жити, оперативно! змши сво!х життевих настанов i навичок, освоення ново! техшки по-ведiнки, зазвичай радикально! змши обрано! моделi життездiйснення. Дра-матичш сторiнки життя особистостi часом виникають через !! недостатню гнучкiсть, нездатшсть мобiльно перебудовувати тi або iншi структури свого життя, психологiчного або реального життевого процесу через новi обста-
вини життя. Досл^ники (А. Турен та ш.) зазначають, що для сучасних умов життя людей, коли все дiнамiчно змшюеться, необхiдне виховання "людини дiючо!", оскiльки для виживання i нормального розвитку сучасно! цивiлiзацi! загалом необх^не створення умов для саморозвитку i самовдо-сконалення кожного. Творче пристосування до умов, ям постшно змшю-ються, пiдвладне лише особистоси, що мае стратегiчне мислення i е шно-ватором за складом свого характеру. Але тип шноватора в укра!нському суспiльствi, як св^чать данi мiжнародного дослiдження (опитування про-водилося в лютому 2005 р.) подано в значно меньше мiрi, нiж в iнших европейських кра!нах. Переважна бiльшiсть укра!нцiв зазначили, що вони не схожi на людину, для яко! важливо бути творчою. Звичайно, такий пси-хологiчний склад особистост накладае печатку й на !! спосiб життя.
У реальному житт за способом здiйснення шдив^уального життя вимальовуеться три типи особистости стратег, тактик, ситуатив^т (О. Кронiк). Першому типу властива схильшсть обмiрковувати довгост-роковi життевi цiлi, осмислювати свою життеву перспективу, складати життеву програму й плани. Другий тип особистост бшьше орiентований на визначення найближчих життевих цшей i планiв, вiдпрацьовування технiк для досягнення бажаного. Третш тип особистост не схильний до поглиблено! саморефлексп, осмислення того, як складеться життя завтра, яка програма його дш у життевих обставинах, що змшилися. Осо-бистiсть цього типу живе, наче шдкоряючись стихiйному плину життевого процесу, виртуючи життевi проблеми в мiру !х виникнення. В проживанн людиною iндивiдуального життя особливу роль вдаграе така iндивiдуальна яюсть, яку умовно називають "стилем реагування" на змiни життевих обставин та труднощ^ що виникають в житт людини. Вона формуеться на раншх етапах життевого шляху i залежить в^ кiлькостi й складностi нестандартних ситуащй, через якi пройшла осо-бистiсть ("подiево! наповненостi" життя людини), та досв^у у !х вир^ шеннi. Людина, яка мае особистий досв^ продуктивного подолання життевих труднощiв i негараздiв, оволодiла певними техшками усшшно-го розв'язання життевих проблем, у подальших ситуацiях дiятиме, вико-ристовуючи цей свiй позитивний життевий досв^. Це шлях формування людини як Переможця. I навпаки, якщо людина часто схиляеться перед життевими труднощами, вона накопичуе негативний досв^, який i на-далi може визначати !! лiнiю поведiнки. Це мехашзм формування невда-хи. Сл^ зауважити, що "навчання в школi життя — примусове, уникну-ти його не може жодна людина" (Д. Вудберр^.
В проживанн людиною свого життя також важливу роль вдаграе життева перспектива. Якщо е надiя на краще майбутне, людина легше витримуе життевi негаразди. В Омшбус 2007 р. стояло запитання "Якщо зважити сучасну ситуащю в нашому суспшьств^ то як Ви ощнюете пер-спективи !! у найближчому майбутньому?". Ось вiдповiдi респонденив: 62,1 % вiдповiли, що сподiваються на поступову змiну в кращий бш;
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р ФШОСОФП ОСВ1ТИ
10,2 % зазначили, що ситуацiя загалом буде швидко попршуватися; 18,9 % визнали, що намагаються не думати про завтрашнiй день, живуть сьогоденням.
Якими ж уявляються респондентами можливостi щодо забезпечення 1хшм дiтям кращого життя, нiж у них? Розглянемо, скажiмо, ix уявлення щодо можливост дати дiтям повноцшну освiту (монiторинг 2006 р.) (табл. 4).
Таблиця 4
Думки респонден^в щодо можливост дати дiтям повноцшну осв^у, %
Можливостi 2006
1. Не вистачае 52,2
2. Важко сказати, вистачае чи ш 23,2
3. Вистачае 11,6
4. Не щкавить 12,6
5. Не вiдповiли 0,5
Характеризуючи свое тепертне життя, респонденти вiдзначають ма-терiальну незабезпеченiсть свого iснування, дефiцит роботи, яка в^по-вiдае !хшм прагненням. Очевидно, що це приховуе в собi небезпеку знач-них втрат у реалiзацil трудового потенцiалу людей, оскшьки робота, яка не в^пов^ае можливостям та вимогам робiтника, не може спонукати його до високо! творчо! та трудово! вiддачi.
Опинившись в умовах, якi не в^пов^ають !хшм вимогам, не забез-печують людський статус гiдного iснування, люди неухильно починають втрачати вiру в себе, знижуеться рiвень 1хньо! самоповаги. Подивимось, як почуття характеризують наших громадян. Звернемося до даних Омнибуса 2007 р. (табл. 5).
Таблиця 5
Яю почуття, на Вашу думку, за останнш рж посилилися (позначте в^повда, що шдходять, %)
Ввдчуття респондента В укра'шському eyeniabCTBi У Вас особисто
2006 2007 2006 2007
1 2 3 4 5
Негативш
Розчарування (зневiра) 60,5 71,9 45,3 53,4
Невдоволенiсть 41,7 51,0 29,1 37,9
Розгубленiсть 32,9 38,7 21,5 26,8
Страх 20,1 27,7 16,2 19,2
Песимiзм 17,4 20,8 11,7 11,6
1 2 3 4 5
Меншовартiсть 10,4 13,2 8,0 9,9
Заздркть 8,8 16,4 2,3 1,8
Позитивт
Почуття перспективи 9,1 6,8 9,7 13,7
Оптимiзм 8,0 7,3 12,6 19,5
Гордкть за свiй народ i кра!ну 7,8 6,1 7,6 7,0
Гiднiсть 4,6 3,6 7,0 9,6
Радiсть 4,2 2,0 5,6 6,9
Доброзичливiсть 3,8 3,4 7,6 13,8
Задоволення 2,8 и 4,8 4,4
Такий психологiчний стан людини не може стимулювати високо! активности енергi! у справах, в житт загалом, бо особист якостi людини, !! емоцiйний стан, усв^омлення нею свое! цiнностi як особистоси, грома-дянина, сiм'янина е найважливтою передумовою !! саморозкриття та са-моздiйснення. Тому не дивно, що досить сумною виглядае картина життя з точки зору можливостей самореалiзацi!' та шан^в досягти усшху в життк Звернемось до даних Омнибуса (табл. 6).
Таблиця 6
Що саме з перелiченого належить до вже досягнутого Вами життевого усшху? (Позначте не бшьше трьох в^пов^ей, %)
Здобутки %
Мщне здоров'я 16,9
Дружна ^м'я 47,7
Можливкть працювати на себе, свою ^м'ю, а не на шших 16,9
Ямсна осв^а для себе i сво!х дiтей 11,5
Досягнутий рiвень матерiального добробуту 8,8
Можливкть займатися улюбленою справою 14,3
Можливкть добре вiдпочивати, подорожувати, побачити св^ 4,1
Професiйна кар'ера 5,6
Наявнiсть кола надшних друзiв 30,2
Щасливий випадок 4,8
1нше 0,9
Шчого не належить до мого життевого усшху 16,7
Важко в^повкти 5,5
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р ФШОСОФП ОСВ1ТИ
Як бачимо, респонденти вiдзначають переважно певнi усшхи в !хньому приватному життi: дружна ^м'я, наявнiсть кола надiйних друзiв. Це, безсумнiвно, дуже важливо для кожно! людини, але цього недостат-ньо для повноти життя, особливо, якщо немае значних успiхiв у про-фесiйнiй кар'ерi, бракуе необх^них умов для одержання яюсно! осв^и для людини особисто i для 11 дiтей. Слiд зауважити, що молодь б^ьш оп-тимiстично сприймае майбутне кра!ни i свое особисте. Так, зпдно з да-ними сощолопчного монiторингу 2006 р., вважають, що в них безумовно е плани домогтися усшху в житт 20,2 % молодi вiком 18-20 роюв; вважають, що "радше е" — 28,6 % ще! вжово! групи. Але в групi 25-35-рiчних цi показники знижуються — 10,8 % i 21,5 % в^пов^но.
Громадяни Укра!ни мають певш уявлення щодо того, що необх^но зробити для покращення умов !хнього життя. Наводимо данi Ом ш бус а 2007 р. (табл. 7).
Таблиця 7
Що, на Вашу думку, мае бути насамперед забезпечено в суспiльствi для задоволення головних штере^в населення? (Позначте не бшьше трьох в^пов^ей, %)
%
Сощальний захист 61,2
Сощальний порядок 35,7
Сощальна справедливiсть 52,1
Сощальна безпека 26,7
Соцiальна перспектива життя 45,0
1нше 0,6
Важко вiдповiсти 4,7
Як бачимо, вiдзначаються тi фактори, як особливо важливi для за-безпечення сощально! перспективи життя, гаранта усшшного здiйснення людьми 1хньо1 життедiяльностi.
Справжньою щншстю буття кожно! людини е можливкть реалiзува-ти свiй людський потенщал, досягти певного успiху в життк "Людина iснуе лише насильки, наскiльки вона себе здiйснюе" (Жан-Поль Сартр). Це прагнення закладено в генетичшй i соцiокультурнiй програмi людини. Але умови нашого життя таю, що дають можливкть самореалiзуватися, досягти певного життевого усшху лише окремим членам сусшльства, ям знаходяться на верхшх сходинках сощально! iерархi!. Це в^ображаеться в уявленнях респондентiв щодо того, кого можна вважати усшшною люди-ною в нашiй кра!ш. Вiдповiдi, згiдно з даними Омшбуса 2007 р., вигляда-ють таким чином (табл. 8).
Таблиця 8
Кого, на Вашу думку, можна вважати усшшною людиною в нашому суспiльствi? (Позначте не бшьше трьох вiдповiдей, %)
%
Депутата, пол^ичного дiяча, представника вищо! державно! влади 40,2
Успiшного бiзнесмена, шдприемця 40,2
Вiдомого вченого 4,8
Зiрку телеекрана, шоу^знесу 19,1
Вiдомого письменника, автора, художника 3,5
В^омого спортсмена 11,8
Висококвалiфiкованого лiкаря, педагога 11,5
Людину з високими доходами 33,7
Людину, щасливу у ^мейному житт 36,4
Людину, яка мае надшних друзiв 18,8
Високоосвiчену людину 8,6
Щасливчика, улюбленця долi 6,7
Людину, яка мае впливових i багатих родичiв i знайомих 16,7
1нше 1Д
Яку ж деформовану конструкщю життевих цiнностей демонструють наведеш данi! Як мае бути глибоко перекодований духовно-моральний св^ людини, щоб життевий усшх в !! самосвiдомостi ототожнювався з во-лодшням багатством, владою, i успiшними вважалися лише тЦ хто цим володiе, бо лише невелика кiлькiсть респонденив назвали серед тих, кого можна вважати усшшною людиною, в^омого письменника, актора, художника, в^омого вченого, високоосвiчену людину. В масовiй св^омост поширена думка, що люди переважно не мають достатшх можливостей для реалiзацi! сво!х життевих цiлей. Ось як виглядають з цього приводу даш сощолопчного опитування (табл. 9).
Таблиця 9
Уявлення респонден^в про можливкть досягнення життевих цiлей, %
Я маю/мав (ла) можливкть побудувати особисте життя так, як я хоив (ла) 2003
1. Зов^м не згоден 29,1
2. Радше не згоден 20,7
3. Важко сказати, згоден чи ш 25,7
4. Радше згоден 17,9
5. Щлком згоден 6,3
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р ФШОСОФП ОСВ1ТИ
Респонденти вiдзначають труднощi в досягненнi 1'хшх життевих щлей. Життевi цiлi е ^ею псиxологiчною конструкщею, яка вiдiграе штегруючу та стимулюючу роль у життевому свт людини та ii жит-тедiяльностi. Реалiзацiя певних життевих цшей входить до системи смис-ложиттевих орiентацiй людини. I невдача в реалiзащi задуманого, бажа-ного може знещнити життя в самосвiдомостi людини, викликати зневь рення в жити, i як наслiдок — викликати спад життево'1 енергп. Рiвень реалiзащi життевих цiлей може оцiнюватися як один iз найважливiшиx показникiв життево'1 реалiзацii людини.
Важливу роль у життедiяльностi вiдiграе та система життевих щнно-стей, яких дотримуеться особисткть. Поглянемо на данi соцiологiчного опитування, ям показують значимiсть життевих щнностей громадян Укра'ни. (Омшбус, 2006 p.).
Таблиця 10
Значимкть життевих щнностей громадян Укра'ши залежно вiд вжу, %
Життевi цшносп BiK
18-29 рокш 30-54 роки 55 i старшi
Досягнення високих результатiв у певному видi дiяльностi 5,3 4,2 2,2
Успiшна кар'ера, досягнення високих посад 9,1 2,6 0,9
Повний достаток, високе матерiальне становище 24,6 22,7 14,7
Щаслива ^м'я, д^и 53,3 63,3 64,6
1нше 2,3 1Д 2,4
Я не замислювався над цим питанням 5,3 6,2 15,2
Примiтка. Рiзниця в системах щнностей "Щаслива сiм'я, дiти" вжово! групи 18-20 рокiв зi старшими вшовими групами на рiвнi 0,05 %.
Як бачимо, домiнують в усiх вiкових групах вiтальнi щнност — щаслива сiм'я, матерiальний добробут.
Мiра життездiйснення особистостi, И реальнi успiхи в життi переваж-но залежать вiд того, насюльки активно поводить вона себе в жити, наскiльки вiдповiдально ставиться до свого життя. Щкаво навести дан соцiологiчного опитування (Омнiбус, 2007 рж), якi демонструють уявлен-ня людей про те, як вони ощнюють вплив зовшшшх обставин на свое життя i свою особисту в^пов^альшсть за те, як складаеться !хне життя (табл. 11).
Таблиця 11
Як Ви вважаете, вщ чого здебшьшого залежить Ваше життя?
%
Вщ зовшшшх обставин 11,1
Переважно вщ зовшшшх обставин, певною мiрою вщ мене самого 24,8
Однаковою мiрою вiд мене самого та вщ зовнiшнiх обставин 28,7
Переважно вiд мене самого, певною мiрою вiд зовшшшх обставин 22,7
Вщ мене самого 12,4
Аналiз динамiки в уявленнях людей щодо !хньо! ролi в зд^с-неннi свого життя свiдчить, що за роки перетворень у кра!ш не тра-пилось суттевих змш, й навiть сплеск активностi в подiях пома-ранчево! революцi! не змшив картини. Окрiм того, мльмсть грома-дян, якi вважають, що вщ них самих залежить те, як складаеться !хне життя, згщно з даними опитування 2006 р., зменшилась. Ейфорiя очiкувань, що !х пережили люди, уявлення, що вони потрiбнi, зазнало певного фiаско, зневiрення посилило сумнiв людей у сво!х силах i можливостях.
Слщ зауважити, що молодь активнiше "сшвпрацюе" з обставинами свого життя. Вона бшьш реалiстично оцiнюе сьогоднiшню i найближчу перспективу суспiльства i свою особисто, наполегливо шукае в щй новш соцiальнiй реальностi можливостi для повшшо! самореалiзацi!, використовуючи найрiзноманiтнiшi канали шформацп i наявне соцiальне замовлення. 1нтелектуальна частина сусшльства використо-вуе гранти, укладае контракти на зд^снення дослiдницьких роб^, молодь, що навчаеться у школ^ прагне мати висом досягнення в нав-чанш з тим, щоб отримати шанс на безкоштовне навчання у вищому навчальному заклада а також шанс на продовження навчання за кордоном. Молодi люди прагнуть внести необхщш змши в свш життевий св^, в сво! уявлення про сучасшсть, про цiнностi i пршритети свого часу, прагнуть активно розвивати здiбностi, оволодiвають певними вмiннями i навичками, вивчають комп'ютерну грамотнiсть, сучасну техшку, оволодiвають iноземними мовами, новими, найб^ьш перспек-тивними професiями. Спектр можливостей як у першому, так i в другому напрямку досить широкий.
Слщ зазначити, що в масов^ свщомост поширене уявлення про вагому роль особистих якостей у зд^сненш людиною свого життя. В мошторинговому опитуванн 2006 р. 55,5 % респонден^в погодилось з тим, що бшьшост людей, життя яких не склалося, просто не виста-чае наполегливост^ сили та волк В нашому сьогоденш ще досить часто трапляються випадки, коли людина, не впоравшись з труднощами,
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р Ф1ЛОСОФИ ОСВ1ТИ
"ламаеться", опускаеться на сощальне дно, поповнюе ряди нарко-машв, бомжiв, кримiнальних груп. Слiд зауважити, що життя школи i ш в кого не було i не е суцiльним святом. К. Манхейм з цього приводу зауважив, що "подобаеться нам це або ш, але життя б^ьшою мiрою е боротьбою за виживання". Тому кожна людина повинна мати не-обхiдний життевий потенцiал для забезпечення i гiдного здiйснення свого життя.
Життя може бути прожите дарма через те, що людина дозволяе собi зануритися у дрiбницi, поринути цшком у стих^ повсякденност й у цьому станi загубити себе. Для досягнення громадянсько! зршост й сощально! активностi особистостi дуже важливий розвиток у не! почуття причетност^ здiбностi цiкавитися долями людей за межами ^мейного кола, замислюватися над життям прийдешшх поколiнь, формами май-бутнього суспiльства й устроем майбутнього св^у. Як зазначав Е. Ерш-сон, у кого це почуття причетност не вироблено, вш зосереджуеться на самому собi й головною його турботою стае задоволення сво!х особи-стих потреб i власний комфорт. Очевидно, що така самоiзоляцiя вiд суспiльних iнтересiв i справ збiднюе життевий свiт людини, звужуе поле його життедiяльностi, зб^нюе мотивацiйну палiтру прихильностi до життя. Людина повинна брати участь у житт шших людей, iнакше вона "ампутуе", на думку К. Юнга, частину свое! душк Але це неминуче трап-ляеться тодi, коли людина не залучена до активного сощального життя, до вир^ення значних сощальних проблем. Людський потенцiал щодо цього мало жаданий у нашому сьогодшшньому суспiльствi.
Повнота реалiзацil люд иною сво!х можл ивостей передусiм зале-жить в^ !! здiбностi рацiонально використовувати час свого життя. Людське життя (зпдно з середшми часовими показниками) дорiвнюе 600 тисячам годин. 1з них на пiдтримання та обслуговування фiзич-ного iснування (у т. ч. !жу, фiзичнi вправи, гтену i т. iн.) витра-чаеться 400 тисяч годин. Таким чином, на в^ьну самореалiзацiю та сенс свого життя припадае лише 200 тисяч годин. Це ставить людину перед необх^шстю дбайливо використовувати час свого життя.
Самопочуття людини суттево визначаеться уявленням того, хто "править бал" у сусшльствк На питання "Як Ви вважаете, ям сощальн групи в^грають значну роль у житт укра!нського суспшьства?" були отриман там в^пов^к Вагома роль належить, на думку бшьшост опи-таних, мафп, злочинному свiтовi. З великим вiдривом називають шд-приемцiв, бiзнесменiв, службовцiв держапарату ("чиновникiв"), лiдерiв пол^ичних партiй. Ще менша кiлькiсть опитаних в^значили роль робiтникiв, селян i особливо штелкенцп.
Вiдсторонена незрiлою демокра^ею вiд реально! участi в справах суспшьства, людина в^чувае себе пере^чною, маленькою, зайвою в суспiльствi заметь того, щоб вiдчувати i реально бути господарем свое! кра!ни, власно! iсторично!' та iндивiдуально!' долi. Не дивно, що бшьше
половини респондентiв висловлюють незадоволенкть сво!м становищем у суспшьствк
Симптоматично, що бiльшiсть з опитаних ощнюе себе як цiлком життеспроможних та активних людей. Ось як виглядають вщпов^ (опитування 2003 р.) на запитання "Чи можете Ви сказати про себе, що Ви людина активна, яка не любить сид^и, склавши руки (такими визнали себе 34,0 % респонден^в), берете на себе вщповщальшсть за власн вчинки та дп (29,7 %), стшм, не схиляетесь перед труднощами (23,7 %), терплячi за необхiдностi (50,3 %)?" 20,9 % здатн пiти на ри-зик, якщо це потрiбно. Бiльше половини опитаних назвали себе людьми працьовитими, ям не бояться братися за будь-яку роботу. Вщзначен в цьому випадку досто!нства людей дають серйозн шдста-ви вважати, що вони змогли б досягти високих показнимв свое! життево! реалiзованостi за сприятливих сощальних та життевих обста-вин. Укра!нське суспiльство, яке перебувае в глибомй та тривалiй кризi, не може достатньою мiрою запропонувати сво!м громадянам там умови.
Певним шдтвердженням того, що наше сусшльство не викори-стовуе потенцiал людських можливостей, можуть бути життевi досяг-нення трудових м^ран^в, категорiю яких складають громадяни Укра!ни, якi не знай шли можливост для самореалiзацi!' на Батьмв-щин та по!хали за кордон у пошуках кращо! долi [4]. Досвщ працi за кордоном вносить суттевi змiни як у спосiб життя людей, так i у !хню оцiнку життя та власних можливостей [5, 156-167]. Громадяни, ям ма-ють досвiд закордонно! трудово! м^рацп в 1,6 разiв частiше дають по-зитивнi оцiнки свого м^ця на соцiальному щабелi. I життя, яким вони живуть, загалом !х задовольняе частое, нiж громадян, ям не ви!жджали на заробiтки за кордон.
Але трудовi мiгранти, ям ви!жджають на роботу за кордон, своею працею створюють матерiальнi та духовн цiнностi не для власно! Батькiвщини, а для тих кра!н, до яких вони ви!жджають на зароб^ок; i !хня Батькiвщина зазнае суттевих втрат через це. Крiм того, трудовi мiгранти набувають i досить негативного психологiчного досвiду, зок-рема, вони частiше у сво!х судженнях iгнорують етичнi норми, ощнюючи рiзноманiтнi аспекти соцiально!' поведiнки людини. Тру-довi мiгранти в швтора рази частiше вважають, що заради великих грошей !'хш спiввiтчизники готовi пожертвувати улюбленою про-фесiею, в 1,3 рази — дiяти протизаконними методами, i так само часто — обдурити будь-кого [6, 166-167]. Ще частое (в 1,7 рази), на думку трудових м^ран^в, бшьш^ть наших спiвгромадян у гонитвi за до-ларом готовi пожертвувати с в о!' м чесним iм'ям, репутащею порядно! людини, i, що значно прше, трудовi мiгранти в 2,1 рази частое впев-ненi, що велим грошi можуть змусити сшвв^чизнимв пожертвувати добрими стосунками з найближчими родичами — батьками, дружи-
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р Ф1ЛОСОФИ ОСВ1ТИ
ною/чоловiком, дiтьми. Тим паче, не буде бшьшкть наших сшв-вiтчизникiв, на думку трудових м^ран^в, щадити конкурентiв, вони готовi усунути !х силою, а за потреби — вдатися до фiзичного зни-щення. Такий сценарш трудовi мiгранти припускають в 1,3 рази частое за сво!х сшвв^чизнимв, якi не залишали рiдних терешв. Ма-буть повсякденна практика закордонних зароб^мв насичена негатив-ними зразками трудово!, а iнодi i просто! життево! поведiнки, куди бiльшою мiрою, нiж удома.
Життевий свiт людини, !! реальне життя в умовах нашо! реальностi перебувають пiд значним впливом зах^ного способу життя й зах^них цiнностей. Згiдно з даними сощолопчного монiторингу, респонденти вiдзначають досить широкий спектр цього впливу. До того ж в^зна-чаеться як позитивний, так i негатившй насл^ок цього впливу. В опиту-ванн 2003 р. серед позитивних момен^в 11,2 % визнають — залучають до кращих зразмв свiтово!' культури; допомагають молодi опановувати сучасний св^ (22,9 %); сприяють тому, аби побут i поведiнка жителiв Укра!ни стали бiльш сучасними (21,8 %); сприяють формуванню толерантного ставлення до людей шших рас, нацшнальностей, культур i релiгiй (12,4 %); ведуть до еднання людей рiзних нацiональностей на основi едино! ушверсально! культури та способу життя (9,2 %).Серед негативних наслiдкiв впливу в^значено: пiдривають коренi нашо! нацшнально! культури (26,1 %); формують прим^ивш смаки (22,1 %); руйнують моральш усто! нашого суспiльства (32,4 %); формують iдеали i моральнi щнност^ що не притаманнi жителям Укра!ни (22,6 %); спри-чиняють нерозумност народу (20,9 %); викликають роздратування i не-сприйняття у переважно! бiльшостi населення (17,1 %); 8,7 % в^знача-ють, що зах^ний спосiб життя i його культура приймаються лише вузь-кими, "ел^ними" верствами населення; 4,4 % стверджують, що зах^ний спосiб життя не справляе суттевого впливу. Як бачимо, найбшьш поши-ренi негативнi уявлення щодо впливу зах^ного способу життя i культури на наш спо^б життя i культуру.
Щкавими е данi щодо того, ям моральнi цiнностi i норми зах^но-го способу життя найбiльш активно, на погляд респонден^в, входять у наше життя. В^значаються знову як позитивна так i негативнi момен-ти. В першому рядку, зокрема, назваш: особиста свобода i незалеж-нiсть (29,5 %), пiдприемливiсть (22,6 %), вмiння багато й напружено працювати (18,7 %). Водночас, в^значеш й негативнi моменти: в наше життя входять культ грошей (44,9 %), сексуальна свобода (39,7 %), спрямованкть до життевого успiху за будь-якою щною (28,3 %). В Омшбу 2007 р. поширена думка, що вплив Заходу загрожуе нашим культурним традищям i цiнностям. Тако! думки дотримуеться 16,4 % тих, хто повшстю згоден, 20,2 % тих, хто радше згоден, i 23,8 % тих, хто частково згоден, частково ш. Ртуче не погоджуються 10,2 % i 16,3 % радше не згодш. У добу глобалiзацi!' сувереннi кра!ни не можуть жити
iзольовано, тому вони зазвичай здiйснюють взаемний вплив на cnociô життя i культуру один одного, але важливо, щоб цей вплив не руйнува-ла глибиннi ментальнi цiнностi кожного народу й не нарощував нега-тивних явищ у життi людських спiльнот.
Соцiологiчне дослiдження, яке викривае негативш боки умов та способу життя населення У кра'1'ни, водночас, вказуе на наявнiсть у суспiльствi потужного духовно-моральшсного потенцiалу, реалiзацiя якого могла б сприяти конструктивному оновленню нашого сусшльства, створенню умов для повноти життево'1 самореалiзацiï кожного. Звернемо увагу лише на деям данi, що е показовими в цьому контексти В анкет стояло запитання: "Чи сприймаете Ви Украïну як свою Батьмвщину?". 83,9 % iз кiлькостi опитаних (2006 р.) вщповши "так". I це, незважаючи на те, що образ сучасного украшського сусшльства, за визнанням рес-пондентв, найчастiше пов'язуеться з негативними, нав^ь образливими характеристиками, ям не вважаю за доцiльне навт наводити тут, оскiльки ïx повторення в будь-якому контекст мiстить небезпеку укор^ нення в iсторичнiй пам'ят людей, а завдання полягае у викоршенш ïx iз нашо'' пам'ятк
Що ж об'еднуе людей у нашому суспiльствi? На думку респон-дентiв, такими факторами е сшльш труднощi життя, незадоволенiсть владою, але водночас, респонденти вказують i на там значущi обставини, як вiра в краще майбутне, мова сшлкування, спiльна iсторiя, територiя.
Дивно, як глибоко та стшко в духовному свт живе любов до Укра1ни як до власноï Батьмвщини, i яке велике 1х прагнення бачити ïï процвiтаючою державою, якщо, незважаючи на сьогоднiшнiй поганий стан украшського суспiльства, були отриманi там вельми красномовш вiдповiдi за такою позищею опитування. В анкетi (2003 р.) зазначалося: "Уяв^ь, що УKPAÏHA ВЖЕ ПОС1ЛА Г1 ДНЕ М1СЦЕ В СВ1ТОВОМУ СП1ВТОВАРИСТВ1, як Ви завершили б фразу "Я пишаюся Украшою, бо це..."? I ось вщповда респондентв: "моя краша" (37,8 % опитаних за-значили це), "кра1на з давньою iсторiею" (24,8 %), "незалежна кра1на" (20,2 %), "могутня краша" (15,1 %). Вiдповiдi висв^люють глибиннi пла-сти народно ï психологи, де живе уявлення про справжш сощальш цiнностi та чесноти, мрiя зробити 1х набутком своеï Батьмвщини. Як безжалкно обiйшлася iсторична доля з великим народом, якщо його шлях до оновлення життя, досягнення пдного ^нування виявився таким тяжким. А може долю, як шдивщуальну, так i долю власно1 краши, ми створюемо самi i, значить, несемо частку особисто1 вщповщальност за все, що з нами вщбуваеться?
Розмiрковуючи над даними мошторингу, який охоплюе понад десятирiчний першд нашоï i с т о р i ï, можна дiйти висновку, що рiвень свiдомостi нашоï особисто1 причетностi до пли ну нашого сощально-го життя i нашоï шдивщуально! долi не вiдповiдае вимогам сьо-
СОЦЮКУЛЬТУРНИЙ ВИМ1Р Ф1ЛОСОФИ ОСВ1ТИ
годнiшньо! доби, так само як i рiвень свiдомостi нашо! особисто! вiдповiдальностi.
Незважаючи на в« неймовiрнi труднощi та випробування, що ви-пали на долю народу, назрша необх^нкть суттевих конструктивних змiн у наш^ свiдомостi, яка iнколи надмiрно занурена в стих^ тяжких переживань, психолопчно! вiдстороненостi. Мабуть е сенс в тому, що анал^ики та засоби масово! iнформацi! починають бiльш уважно при-дивлятися до тих нових проце^в, нових стратегiй життя людей, ям на-роджуються та укоршюються в умовах !хнього нового сощального бут-тя. Коли людинi важко фiзично пересуватися, вона потребуе посоху, подiбно тому, як вона потребуе психолопчного посоху, коли !й важко живеться. Вiра, Надiя, Солiдарнiсть, дiяльна творча Активнiсть — ось т психологiчнi посохи, якi можуть допомогти нам пройти важкий шлях, осмльки його однак доведеться пройти, i особисте завдання кожного — зд^снити це пдно. Спираючись на ^торичний досвiд, можна з усiею впевнешстю сказати, що лише при активному залученн людського потенцiалу до сощально перетворюючого процесу можливе здiйснення вторичного завдання, яке сто!ть перед нашим сусшльст-вом, — вихiд Укра!ни на справжнiй цивiлiзацiйний шлях розвитку, усшшне просування до демократичного в^критого суспiльства. Це диктуе необхiднiсть суттевих змш у стратегi! розвитку нашого су-спiльства, в iдеологi! i напрямках його реформування, здiйснення сис-темних д1й щодо подолання негативних насл^мв ринкових вiдносин задля забезпечення цив^защйного i гармонiйного переходу кра!ни на нову модель соцiокультурного розвитку.
Примаки
У статтi використовуються дан соцiологiчного дослiдження 1нсти-туту сощологп НАН Укра'ни "Укра'нське суспiльство: мошторинг соцiальниx змiн" (1994-2006 pp.), вибiрка в середньому становить 1800 о«б i репрезентуе доросле населення Укра'ни вiком вiд 18 рокiв; Омшбуса (2007 р.) щорiчного дослiдження 1нституту сощологп НАН УКРА1НИ; "Свропейського сощального досл^ження" (ESS), яке роз-почалося 2002 р. у 24 кра'нах Свропи (загальноевропейська вибiрка налiчуе 45 681 респонден^в. Укра'на приедналася до друго'1 xвилi досл1дження у 2004 р.
Л^ература:
1. Медина Т. Сексуальна функщя молодо! укра!нсько! Ым'!: соцiологiчний аспект // Соцюлопя: теорiя, методи, маркетинг. — 2000. — № 2.
2. Прибиткова I. Демократична ситуащя в Укра!'ш у дзеркалi Всеукра!'нського перепису населення 2001 року // Соцюлопя: теорiя, методи, маркетинг. — 2002. - № 3.
3. Сохань Л., Сохань И. Время Нового Мира и человек. Глобальные риски цивилизации и поиск пути. — К. — 2001. — 132 с; Сощальш ризики та сощаль-на безпека в умовах природшх та техногенних надзвичайних ситуацш та катастроф. - К. - 2001. - 497 с.
4. Шульга Н. Великое переселение: репатрианты, беженцы, трудовые мигранты. — К., 2002. - 700 с.
5. Прибиткова I. Трудовi мкранти у сощальнш iерархi!' укра!'нського суспшьства: статусш позицп, щнноси, життевi стратеги та споыб життя (початок) // Соцюлопя: теорiя, методи, маркетинг. — 2002. — № 4.
6. Прибиткова I. Трудовi мкранти у сощальнш iерархi!' укра!'нського суспiльства: статусш позицп, щнностЦ життевi стратеги та споыб життя (закiнчення) // Соцюлопя: теорiя, методи, маркетинг. — 2003. — № 1.
Лидия Сохань. Драма жизненной нереализованости: обстоятельства жизни и личная ответственность
Возможность проявлять и развивать свою индивидуальность — одно из сущностных проявлений свободы. Только обогащая и умножая ресурсы для возвышения личности, развития и рационального использования творческого потенциала каждого, цивилизация тем самым расширяет рамки свободы общества и личности, в исторической перспективе снимая какие-то ни было заранее установленные масштабы развития человека и его самореализации. В этом глубинная суть человеческого измерения цивилизации. В статье рассматривается роль обстоятельств жизни и личной ответственности в осуществлении личностью своей индивидуальной жизни в условиях социокультурной трансформации украинского общества.
Lidiya Sokhan. Drama Unrealized Life: Life Circumstances and Personal Responsibility
Possibility to show and to develop one's individuality is one of essential manifestation of freedom. Only by enriching and multiplying resources for elevation of personality, development and rational use of everyone's creativity, the civilization thereby expand the freedom boundaries of society and personality, and remove the predefined scales
CO^OKyflbTYPHMM BI/IMIP OlflOCOOM OCBIT/I
whatsoever of human development and self-actualization in historical view. Therein is the profound essence of human dimension of civilization. The author considers in the article the role of life circumstances and personal responsibility in realization by a person her/his individual life in conditions of social and cultural transformation in Ukrainian society.
