CC BY
66
Матвиишин Е.Г. Анализ возрастных особенностей выбытия населения во Львовской области
Сделано анализ демографических процессов во Львовской области. Исследованы особенности демографических изменений в результате двух факторов: смертности и миграции. Предложено сравнить коэффициенты выбытия и коэффициенты смертности для анализа миграции населения в регионе. Рассчитаны коэффициенты выбытия населения для возрастных групп населения Украины и Львовской области. Показаны особенности миграции сельского и городского населения.
Ключевые слова: миграция, смертность, выбытие населения, демографическое прогнозирование.
Matviyishyn E.H. Analysis of age-related features of reduction of population in Lviv region
The analysis of demographic processes in Lviv region is done. The features of population changes as a result of two factors: mortality and migration are investigated. It is suggested to compare the coefficients of reduction and the coefficients of mortality for analysis of migration of the population in the region. The coefficients of reduction for age groups of population in Ukraine and Lviv region are calculated. The age features of migration of rural and urban population are showed.
Keywords: migration, mortality, reduction of population, demographic forecasting.
УДК 351.45 Викл. Н.В. Пука, канд. екон. наук -
ПВНЗ "Ушеерситет банесу та права"
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ М1ГРАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В УКРАШ1
Висвгглено проблеми, яю пов'язаш з м^ацшними процесами в Украхш у пара-дипш сощально-екож^чного становища населения. Проаналiзовано особливост м^-рацшних процеив, 1хш причини i наслщки. Запропоновано шляхи щодо формування мцрацшно! полиики держави. Вщображено етапи емцраци, економiчнi чинники, яю мають безпосереднш вплив на миращю украшського населення.
Ключовi слова: шгради, безробiття, соцiальне сирггство, державна полiтика.
Вступ. Актуальнiсть обрано1 теми полягае в тому, що аналiз причин, розмiрiв i тенденцш сучасно! укра1нсько1 емiграцií ускладнений недосконалк-тю його iнформацiйного та статистичного забезпечення. 1стотне зростання мас-штабiв сучасно!' емiграцií в Украíнi актуатзуе 11 дослiдження як явища, що мае ктотний вплив на розвиток демографц, економiчноí, соцiальноí сфери, шших сторiн суспiльного життя. Важливiсть розвитку сучасного дослiдження емiгра-цiйних процеав в Украíнi зумовлена також стршким зростанням ц обсяпв та штенсивносп, поширення на всi регiони держави.
Традицшний пiдхiд, що на практищ реалiзуеться як прагнення або спро-ба вирiшувати проблеми в окремих сферах суспiльного життя, нехтуючи сис-темнiстю та цiлiснiстю пiдходiв, не може бути ефективним. Тому на шляху ви-роблення в УкраЫ ефективно1 стратегií i тактики втручання держави в процес мiжнародноí мграци, що розвиваеться досить швидкими темпами, виникае велика потреба поеднання наукових розробок, дослiджень i практичних крокiв. Досить iстотна увага мае придшятися аналiзу основних елементш мiжнародних мiграцiйних процесш, критичному пiдходу до кнуючо1 практики 1х державного регулювання, впливу стану економiки та соцiальноí сфери на динамiку й обсяги сучасноí емiграцií в Украíнi, вивченню мiжнародного досвiду.
Аналiз останнгх дослщжень та публiкацiй. Причини та чинники роз-витку емiграцií в УкраМ на сучасному етапi ринково! трансформацií економь ки, як яккно нове для нас явище, е мало дослiдженим i потребуе особливо! ува-ги з боку вчених i держави. Тим часом, у свгговш практицi вже iснують дос-татньо змiстовнi моделi системного втручання у процес мiждержавноí трудово! мiграцií населення. Насамперед це працi Дж. Борхаса, А. Роя, К. Макконела, Я. Мшсера, Маноло I. Абелли та ш.
Вагомий внесок у процес дослщження теорií i практики мiжнародноí трудово! мiграцií, удосконалення оргашзацшних, економiчних та правових ва-желiв И регулювання зробили провiднi вичизняш вченi: О. Власюк, В. Геець, С. Злупко, А. Кравченко, Е. Лiбанова, Ю. Макогон, О. Малиновська, Н. Марченко, А. Мокш, С. Пирожков, С. Писаренко, О. Позняк, М. Романюк, А. Румянцева, 6. Савельев, Л. Сишв, А. Фшпенко.
Виклад основного матерiалу. Незважаючи на те, що важливi аспекти мiжнародноí мiграцií робочо! сили вiдображено у працях цих та шших вичиз-няних дослiдникiв, окремi важливi проблеми, зокрема: причини збшьшення ем^ацп на сучасному етапi, питання iмплементацií зарубiжного досвiду в практику державного регулювання цього процесу, дослщження проблемних си-туацiй, що утворюються в регiонах внаслiдок тгращ!, до^дження соцiального сирiтства, взаемовплив стану економши, сощально!' сфери та мiжнародноí тру-дово! м^ацп на !х розвиток, ще певною мiрою залишаються поза увагою вчених i практитв.
Проблеми, що пов'язанi з сучасною украшською емiграцiею, на практицi е такими, що виходять за рамки економiчних дослiджень. Як такi, що е мiждис-циплiнарними, !х потрiбно вирiшувати за допомогою кооперацц зусиль дослвд-никiв рiзноí науково! спецiалiзацií. Це питання е надзвичайно актуальним не лише для вивчення економiчноí i сощально!' сутностi сучасних м^рацшних про-цес1в, але й для утвердження активно! мiграцiйноí полiтики держави та дiевих iнструментiв 11 реалiзацií.
Вченi видаляють чотири етапи емiграцií украшщв. Четвертий етап роз-починаеться в незалежнш УкраМ у 90-х роках ХХ ст. У цей час спостертаеться трудова мiграцiя населення, яка переростае в ем^рацда. Особливо масово укра-шщ емiгрують в краши бвросоюзу.
Трудова мiграцiя в сучаснш УкраМ е важливою державною проблемою. Вона охоплюе за рiзними оцiнками вiд 2 до 7 млн оаб. Близько 80 % трудових мiгрантiв працюють за кордоном нелегально [1].
За даними статистичних опитувань, нашi мiгранти мають досить висо-кий освiтнiй р1вень, 75 % з них мають вишу чи незаюнчену вишу освиу. Той факт, що за кордоном респонденти працюють переважно не за фахом, не е фактором, що стримуе мiграцiю. Тобто досить квалiфiкованi фанвщ з рiзних сфер, освiченi люди, на шдготовку яких витраченi значнi, переважно державш кошти, не можуть реалiзуватись у власнш краЫ, а отже, i кошти, витраченi на !х шдготовку, залишаються не ввдпрацьованими держав! До того ж, значний ввдсоток серед мiгрантiв становить молодь. Бшьш1сть украшських заробiтчан - люди працездатного вiку вiд 20 до 50 рок1в [3].
Серед основних причин сучасно! емкрацц населения Украши можна ви-дiлити таю:
1. Збшьшення рiзницi в економiчному розвитку та демографiчних тенденщях мiж кранами.
2. Сучасна економiчна криза, яка охопила майже вс1 галузi господарства Ук-ра1ни.
3. Покращення в комунiкацiях та транспортнш галузi мiж кранами.
4. Високий рiвень безробiтгя в Укра'ш. Непотрiбнiсть фаху на батькiвщинi.
5. Значне скорочення деяких галузей виробництва
6. Екожшчна нерозвиненiсть окремих регiонiв або не повна 1х переорieнтацiя на ринкову економiку (це стосуеться особливо Захщно! Укра'ни, де майже вщсутш велик1 промисловi пiдприeмства, а статус "загальносоюзного курорту" цей регюн втратив, через що було вившьнено значну частину трудо-вих ресуршв, яка перемiщуeться до сус1дн1х держав).
7. Матер!альш проблеми i складшсть 1х вирiшення в Украíнi.
8. Дискомфорт в1д загально'! нестабiльностi в кра'ш.
9. Поширення корупцп в держав!
10. В1дсутн1сть можливостей для розвитку та самореал!защ1.
11. Незахищеншсть в1д зловживань владних структур [5].
Сучасна ем^ащя в УкраЫ мае виключно економiчний характер. Основною причиною, яка спонукае молоду людину шукати шшу роботу, е низь-кий ршень оплати працi та неповна зайняткть. До того ж молодь, вшжджаючи за кордон або до шших регiонiв у пошуках тимчасового заробику, мае бшьше шансш, причин i можливостей залишитись на постiйне мкце проживання. Тоб-то, так би мовити, становить групу ризику, яка не повертаеться на батьтвщину. Отже, вилучае назавжди себе як пращвника та сво!х майбутнiх дiтей, як оаб, що оновлюють трудовi ресурси.
Високий ршень безробiття в краЫ зумовлений бiльше об'ективними причинами, тобто тими економiчними законами, на даю яких людина майже не може впливати. Данi офшдйно! статистики навиъ приблизно не вiдображають дiйснi масштаби сучасно! емкрацц за кордон. Спещальш дослiдження та ек-спертнi оцшки дають пiдставу стверджувати, що реальна кшьккть пращвнитв-мiгрантiв у десятки, а той у сотш разш бшьша за офiцiйну.
Певне уявлення про масштаби трудово! мкрацц дають даш прикордон-но! статистики в комбшацп з результатами соцiологiчних опитувань мiжнарод-них пасажирiв у пунктах перетину кордону, ят засвiдчують, що з метою пра-цевлаштування i торгового бiзнесу здiйснюються вiдповiдно близько 4 % i по-над 16 % вшздав на захiдному кордонi, 14 % i 25 % - на схвдному. Враховуючи рiзну iнтенсивнiсть руху на рiзних дiлянках кордону, а також той факт, що що-рiчно украшш понад 15 млн разш перетинають кордон у напрямку вшзду, можна тдрахувати, що громадяни Украши приблизно 1,4 млн разiв на рiк вшздять за кордон з трудовими i близько 3 млн - з комерцшними цшями [6].
За шформащю дипломатичних представництв Украши, в Польщд на за-робiтках перебувають 300 тис. громадян, в 1тали - 500 тис., у Чехи - 200 тис., у Португали -200 тис., в !спанл - 100 тис., у Туреччиш - 35 тис., у США - 20 тис. [2]. Разом iз тим кнують й iншi, значно бiльшi опiнковi данi щодо кiлькостi ук-
рашських пращвниюв-мкранпв. Деякi економiсти називають цифру до 5 млн оаб. Полiтики шдшмають 11 ще вище. Незважаючи на рiзноманiтнiсть оцiнок масштабiв трудово1 м1граци, однак всi вони засвiдчують, що повдки на зароби-ки за кордон набули значного поширення, стали типовим для багатьох украшав джерелом доходiв, мають завдяки цьому велике суспiльно-полiтичне i сощ-альне значения.
З початку 90-х роюв ХХ ст. характер трудово1 мкрацп iстотно змiнився. Змiн зазнали: основна стратегия повдок (спосiб заробггку); тривалкть повдок; география повдок; демографiчнi характеристики мирандв; чинники, що зумов-люють трудову мкрацда [8].
Коли кордони було вщкрито, "першi ластiвки" заробичанства вшжджа-ли до сусiднiх краш з дешевими товарами вiтчизияного виробництва. Продавши 1х i придбавши за кордоном предмети широкого вжитку, вони заробляли, продаючи привезене вдома. "ЧовниковГ мiграцií не тiльки допомогли багатьом украшцям вижити у найскрутшший перiод реформ, але й дали змогу 1м набути досвiду господарювання в ринкових умовах, уможливили перетворення части-ни з них на шдприемщв. Вони вiдiграли також помину роль у забезпеченнi спо-живчого ринку дешевими iмпортними товарами широкого вжитку в умовах, коли власне 1х виробництво було у криз^ а купiвельна спроможнiсть населення була низькою.
У подальшому набутi завдяки комерщйним повдкам досвiд та зв'язки використовували для налагодження по1здок з метою працевлаштування, що за-безпечували, зазвичай вищий i стабiльнiший заробиок. Таким чином, заробгг-чанськi мкрацц громадян Украши на сьогоднi трансформувалися з переважно комерцiйних ("човникових"), головним чином, у трудовi, що здшснюються з метою працевлаштування [3].
Змша стратегií повдок (способу заробiтку) потягла за собою змшу три-валосп перебування бiльшостi мiграитiв за кордоном - вона ктотно зросла. Як-що в серединi 90-х ротв ХХ ст. однозначно переважали кшькаденш вшзди, а бшьше мiсяця тривали не бiльше 20 % повдок, то тепер переважають 1,5-2^ч-ш перебування за кордоном украшщв, деят тривають ще довше, особливо в 1тали, Португалií, Iспанií [7].
Значно розширилася географ1я краш призначення мiграитiв. Збшь-шуеться íхия присутнiсть у "старш" Gвропi, деяких азiатських крашах. На сьогоднi основними сферами, де зайняп працiвники-мiгранти, е: будавництво; сшьське господарство (збирання врожаю); домашне господарство (прибирання домшки, готування íжi, доглядання дiтей та немiчних людей похилого вiку); сфера торгiвлi та сервку (зокрема готельний бiзнес).
Приблизно шсля 2000 р. спостерiгаеться стрiмке зростання мiгрантiв, якi працевлаштовуються в крашах "старо!" бвропи (передусш Iталií) як домашня прислуга та у сферi торгiвлi й сервiсу. Зростання рiвня доходiв серед громадян Вишеградсько!' групи призвело до попиту на прислугу, нянь, поко!'вок тощо i в цих крашах (особливо в Польшд). Змiни у структурi попиту на робочу силу з часом призвели до ввдповщних змiн у структурi видiв робiт, що виконуються ук-раíнськими працiвниками-мiгрантами [8].
Роботи в сферi буд1вництва виконують практично тшьки чоловiки, у сiльському господарствi серед працiвникiв-мiгрантiв iсиуе приблизний гендер-ний паритет, а праця у домашньому господарствi та сферi сервiсу е прерогативою жшок. Змiна попиту на захiдних ринках працi (правильно говорити про змь ну можливостей працевлаштування), що вiдбулася на початку 2000-х роюв призвела до масового вшзду на заробiтки за кордон жшок з метою працевлашту-вання хатшми робiтнипями, нянями, покошками тощо в !талп та iнших крашах "старо!" i "ново!" бвропи. Трудова мiграцiя почала набувати "жiноче обличчя". 1з сш Захндно!' Украши жшки втжджали до 1тали цшими групами, залишаючи вдома чоловiкiв з датьми. Варто взяти до уваги, що як домашню прислугу там-тешш господинi намагаються наймати жiнок середнього вжу - щоб вони мали навички хатньо! роботи, й не становили небезпеки стосовно спокуси господаря.
З початку 90-х ротв розширилося охоплення трудовою мiграцiю насе-лення Украши. Якщо першими до не! включилися мешканцi столицi, великих мкт, де люди були бiльш шформованими i мобiльними, iснували зв'язки iз за-рубiжними крашами, поступово дедалi активнiшими ставали жителi рiзних за величиною поселень. Так, за даними загальнонащонального соцiологiчного мо-нiторингу, на сьогодш в потоках тимчасово! трудово! тграц! за кордон найширше представлено населення малих мiст (33 % виявлених домогоспо-дарств мiгрантiв) та сшьсько! мiсцевостi (28 %) [1].
Опитування працiвникiв-мiгрантiв дае можливiсть встановити мотиви, якi зумовлюють по!здки за кордон:
• зароби-ок задля покращення житлових умов (купiвлi квартири чи побудови бу-динку), придбання машини або iнших дорогих говарiв тривалого вжитку;
• заробiгок задля задоволення поточних життевих потреб - харчування, придбання необхiдних говарiв повсякденного вжитку (одягу тощо);
• накопичення кошгiв для оплати навчання дией у вищих навчальних закладах;
• накопичення стартового катталу для створення власного бiзнесу або розвитку свое!' справи;
• мотиви немагерiального характеру (побачити свщ здобути певнi трудовi навички, полiпшиги знання мови тощо) [9].
До найважливших результапв трудово! м^рацц треба вщнести змен-шення напруження на ринку пращ. Важко шдрахувати обсяги ^естицш, якi отримуе Украша завдяки заробичанству. За деякими оцiнками, середньомiсячнi доходи громадян, якi працюють за кордоном, сягають 2 млрд грн, що можна по-рiвияти з третиною номiнальних грошових доход1в усього населення. На думку шших фах1вщв, вони становлять 4-6 тис. дол. США на одного м^анта на ргк. Множення ще!' цифри навiть на мЫмальну оценку кiлькостi заробiтчан дае результат у 5 млрд дол. [4].
Значш кошти, яш надходять вiд заробiтчан, шдвищують платоспромож-ний попит i таким чином стимулюють виробництво. Вони сприяють розвитковi малого бiзнесу, прискоренню формування середнього класу.
Оцiнюючи результати трудово! м^ацп, важливо враховувати перспек-тиви ц розвитку. Як доводять сопiологiчнi дослвдження, орiентацiя на вшзд за кордон для постшного проживання бiльше притаманна особам, якi мають дос-вщ трудово! м^рацп, нiж тим, хто такого досв^ не мае, а з числа заробтан -
тим мкрантам, котрi частiше i довше перебували за кордоном. Отже, трудова мiграцiя виступае фактором, що пiдвищуе ризик емiграцií. Тобто нинiшнi тим-часовi поíздки на заробiтки у майбутньому можуть перетворитися у незворотнi втрати населення. При чому ця перспектива стае бшьш реальною iз збшьшен-ням строюв заробiтчанських поíздок, кращою адаптацiею мiгрантiв за кордоном, покращанням внаслiдок цього íх заробитав та умов проживання.
Разом iз тим, наслiдки трудово! мiграцií далеко не однозначш. Оркнто-ванi на споживання грошi мiграитiв лише незначною мiрою мають iнвестицiйне чи кредитне використання. Вплив заробiткiв за кордоном на розвиток дабного бiзнесу е незначним внаслiдок податкового тиску, ввдсутносп дешевих креди-тiв, труднощш iз реестрацiею пiдприемства, невiри громадян у перспективи малого бiзнесу. Емiграцiя призводить до втрати квалiфiкацií, оскшьки особи з ви-соким рiвнем професiйноí пiдготовки здебiльшого виконують за кордоном ма-локвалiфiковану роботу.
Вщплив молодi спричиняе негативнi демографiчнi наслвдки як внаслiдок руйнацií с1мейних ввдносин, так i через несприятливу для народження i вихо-вання дней специфiку "мiгрантського" способу життя. Скорочуеться кшьккть укладених шлюбш, водночас, розлучення збшьшуються. Ще бiльш складною сь мейною проблемою, яка переростае у сощальну, е виховання датей мiграитiв, залишених в Украíнi, особливо у випадках тривало! вiдсутностi обох батьюв. Як наслiдок, Украíна стикаеться з новим видом соцiального сирiтства, коли батьки начебто i е, але дiти ростуть самi по соб!
Суперечливкть явища сучасно! емiграцií шдводить до висновкiв про те, що основний змкт полiтики держави у ввдповвднш сферi мае полягати у мшш-зацií й негативних насладив, максимальному використанш позитивних для громадян (зокрема працiвникiв-мiгрантiв) та сусшльства результатов. Полiтика ре-гулювання трудово! мiграцií мае виходити з того постулату, що право громадя-нина вшжджати за рубiж е неввд'емним вiд його права на пдний ршень життя вдома, тобто права мати роботу або власну справу, яка дала б змогу реатзувати себе, забезпечити добробут сш'1.
Висновки. Наслiдки сучасно! полiтики уряду, незважаючи на ранiше проголошенi цiлi, поки що не дають приводу для оптишзму. Скорiше за все у найближчому майбутньому обсяги емiграцií зберкатимуться на iснуючому рш-нi, а у випадку продовження спаду в економщ, кiлькiсть емiграцiйних процесш в УкраЫ збiльшуватиметься. Забезпечення певного ршня матерiального добро-буту, запобiгания зубожiнню людей в умовах глибоко! сощально! кризи i таким чином зниження соцiального напруження в суспiльствi е найважливЫим нас-лiдком мiжнародноí мкрацп. З iншого боку, Украíна втрачае трудовi ресурси та стикаеться з низкою сощальних проблем, якi пов'язаш з вихованням i навчанням дней трудових мiграитiв, що залишаються без належного нагляду дорослих.
Таким чином, для вирЫення проблем емiграцií в УкраЫ, необидно: по-перше, вирЫити питання щодо пiдвищения рiвия оплати пращ; по-друге, вирь шити сощальш питання, пов'язанi iз збагаченням змкту роботи, дотриманням умов колективних договорiв i угод щодо цього; по-трете, заснувати iнституцiю регулювання державно!' мiграцiйноí полiтики з утворенням окремого органу.
Якщо не вжити системних i термiнових заходш щодо емiграцiйних процесш в УкраМ, то ситуацiя може стати катастрофiчною, коли держава стане абсолют-ним банкрутом.
Лiтература
1. Зовщшня трудова мкращя населения Украши. - К. : Вид-во Укралнський центр сощаль-них реформ (УЦСР), Держком. статистики Украши (Держкомстат Украши), 2009.
2. Зовшшш трудов1 шграци населенна Украши / за ред. Е.М. Жбановол, О.В. Позняка. - К. : Вид-во РВПС Украши, НАН Украши, 2002. - 206 с.
3. 1вашко О. П'ять мшьйонш на закордонних заробгтках. Та ще й нелегально / О. 1вашко, А. Бень // Голос Украши. - 2003. - 3 кв1тня.
4. 1нформацшне забезпечення ринку пращ в Укралн : матер. семшару, м. Ялта, 25-27 верес-ня 2002 р. - К. : Вид-во Держкомстат Украши, 2002. - С. 139, 176.
5. Комплексний демограф1чни^ прогноз Украши на перюд до 2050 р. (колектив авторш) / за ред. чл.-кор. НАНУ, д-р екон. наук, проф. Е.М. Жбаново!. - К. : Вид-во Укр. центру сощаль-них реформ, 2006. - 138 с.
6. Прибыткова И. Трудовые мигранты в социальной иерархии украинского общества / И. Прибыткова // Социология: теория, методы, маркетинг. - К. : Вид-во "Либщь", 2002. - № 4. - С. 159.
7. Сусак В. Украшсью гостьов1 робпники та ¡ммкранти в Португали (1997-2002 рр.) / В. Сусак // Укрална в сучасному свт: Конференция випускнишв програм наукового стажування у США. - К. : Вид-во "Стилос", 2003. - С. 194.
8. Чехович С.Б. Елементарний курс мкрацшного права Украши : конспект лекцш / С.Б. Че-хович. - К. : Вид-во МАУП, 2004. - 216 с.
9. Хомра О. Структура i напрямки мiграцiйиих потоюв населення Украши (заключний науковий звгт по проекту) / О. Хомра. - К. : Вид-во "Либщь", МОМ, 1998. - 26 с.
Пука Н.В. Факторы формирования миграционных процессов в Украине
Освещены проблемы, связанные с миграционными процессами в Украине в парадигме социально-экономического положения населения. Проанализированы особенности миграционных процессов, их причины и последствия. Предложены пути по формированию миграционной политики государства. Отражены этапы эмиграции, экономические факторы, которые имеют непосредственное влияние на миграцию украинского населения.
Ключевые слова: миграция, безработица, социальное сиротство, государственная политика.
Puka N. V. Determinants of migration processes in Ukraine
The problems related to migration processes in Ukraine in the instance of socio-economic status. The features of migration processes, their reasons and consequences were considered. The author propose ways for the formation of migration policy. Displaying stages of migration, economic factors have a direct impact on the migration of Ukrainian population.
Keywords: migration, unemployment, social orphanhood, public policy.
