CC BY
20
УДК 316:001.8:[364.658]
О. М. Кириленко, доктор сощолопчних наук, професор
БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЛЮДЕЙ ЯК ОБ'СКТ СОЦ1ОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ: ФЕЛ1ЦИТАРНИЙ П1ДХ1Д
У cmammi проанал1зовано досв1д нацюнальних та м1жнародних соцю-лог1чних до^джень благополуччя людей у рамках фелщитарного тдходу. Фелщитарний пiдхiд виступае новою ттегративною методологiчною платформою для вимiрювання показнишв благополуччя та якостi життя населення крагн свту. До^дження рiвня щастя людей у рiзних кратах свту знайшло тдтримку ООН, Мiжнародного тституту Гелапа, а також урядiв Велико! Британи, Францй, Китаю.
Ключовi слова: благополуччя, яшсть життя, щастя, показники щастя, фелiцитологiя.
Актуальтсть проблеми. Благополуччя людей становить найвищу цш-тсть сустльства та вщображае мапстральну лшю розвитку сучасно'1 ци-вшзацп. Розумшня сутност та змюту сощального благополуччя пов'язусться з таким розвитком сустльства, при якому задовольняються в^альт, соць альн i духовнi потреби людей, максимально ефективно використовуються ресурси та блага сустльства, створюються сприятливi умови для повно-цiнного життя i всебiчного розвитку кожно'1 людини. У такому сенсi тоталь-не або загальне сотальне благополуччя являе собою суспiльний iдеал, що надихае мислителiв, науковцiв, митцiв, громадських та пол^ичних дiячiв, усiх людей. Цштсть благополуччя так чи iнакше пов'язана з щншстю щастя, яке в сучасному суспшьсга вийшло за межi буденного розумiння й фь лософсько'1 штерпретацп та стало об'ектом штегративних i мiждисциплi-нарних дослщжень у рамках фелщитологй як науки про щастя (вщ лат. felicitas - щастя).
Стан наукового розроблення проблеми. До останнього часу сотальне благополуччя не набуло характеру самостшного об'екта наукових досль джень, однак його окремi сторони вивчаються в рiзних галузях сотального знання. У першу чергу це стосуеться економiчних теорт, в яких аналiзу-ються матерiально-економiчнi основи благополуччя, його зв'язок iз рiвнем розвитку виробництва та споживання благ, характер виробничих вщносин i принципи взаемодп виробництва, розподшу, обмiну та споживання в межах ринку, потреби й штереси людей як споживачiв, а також прояви не-
18 © Кириленко О. М., 2016
piBHOcri в достут до економiчних pecypciB, принципи справедливостi роз-подшу благ залежно вiд полiтико-економiчноi системи суспшьства (А. См^, К. Маркс, В. Парето, I. Бентам, С. Еджворт, Т. Шкет та ш.).
Другий напрям теоретичного осмислення проблем благополуччя отримав розвиток у полтичних теоргях - теорп сощалютично'1 держави, теорп дер-жави загального благоденства, теорп сощально'1 держави, теорп демократа (К. Маркс, Дж. Кейнс, Дж. Мюрдаль, А. Шгу, К. Боулдшг, В. Мунд, Л. фон Штейн, Л. Ерхард, Дж. Стiглiц, А. Мюллер-Армак, Дж. Мiль, Р. Даль, Дж. Сартор^ Дж. Роулз, Й. Шумпетер, П. Сiнгер, А. Сен та ш.). У даних полтичних теорiях розглядаються питання взаемодп полтичних, економiч-них та iнших шститутсв сyспiльства щодо забезпечення ефективного управ-лiння виробництвом i системою ринкових вщносин та задоволення потреб людей, упровадження принцишв справедливостi в процес сощального yправлiння, подолання вiдчyження мiж полiтичним класом i сyспiльством, розподшу та перерозподiлy сyспiльних благ, реалiзацii та захисту прав i свобод людини, гармошзацп iнтересiв людини та суспшьства.
Важливий внесок у розвиток методологи дослщження благополуччя зробили фыософ1я, культуролог1я та сощальна психологгя. Це стосуеться осмислення щнностей благополуччя, щастя, задоволення, насолоди вщ життя, дослщження емоцiйних, мотивацiйних, свiтоглядних, поведiнкових основ благополуччя та щастя людини (П. Гасенд^ I. Бентам, Т. Гоббс, I. Кант, Дж. Локк, Ж. Ж. Руссо, В. Соловйов, Б. Стноза, С. Л. Франк, Е. Фромм, Е. Шефтсбер^ Р. Лейярд, Ф. Герцберг, У. Джеймс, П. Конверс, А. Кембелл, А. Маслоу, Ч. Шрс, Ф. Роджерс, Д. Майерс та ш.).
Не можна залишити без уваги ¡нвайронментальний пгдхгд, який розгля-дае проблеми благополуччя ^зь призму збереження природного середови-ща, необхщносп гармошзувати штереси людини, суспшьства та природи (К. Цюлковський, В. Вернадський, К. Ясперс, У. Бек, Л. Браун, I. Бестужев-Лада, Г. Гендерсон, Дж. Гелбрейт, В. Данилов-Данил'ян, Г. Дилигенський, Д. Л. Медоуз та Д. Х. Медоуз, I. Рандерс, Ф. Хiрм, Д. Маркович, Ж. Робен, Т. Скгтовський, Д. Кортен та ш.).
Медико-валеологгчний дискурс фокусуе увагу на проблемах збереження здоров'я, формування культури здоров'я як необхщного елементу благополуччя та провщно'1 щнносп життя сучасних людей, а також розвитку ново'1 та перспективно'1 сфери wellness (М. Амосов, Г. Апанасенко, I. Ар-шавський, В. Дшьман, В. Казначеев, Б. Класов, М. Ковальова, С. Мезенцев, Н. Русинова, Д. Наш, Дж. Рейфсшдер, Р. Фабiyс, В. Прасшо, А. МакМюрей, Дж. Клендон, Л. Макдональд та ш.).
Соцгологгчний теоретичний простгр, у рамках якого вивчаються проблеми благополуччя та щастя, розробляються моделi майбутнього та щеаль-
ного сощального устрою, охоплюе широке коло пiдходiв: теорп сощалю-тичного, комунiстичного, комуштарного, солiдарного суспiльства; теорп соцiального лiбералiзму, конвергенцп та суспiльства соцiального благопо-луччя; теорп соцiального та науково-техшчного прогресу, теорп суспiльства знань, постшдус^ального, iнформацiйного, мережевого, постматерiально-го, постекономiчного, постдефiцитного суспiльства; теорп демократичного, прозорого сустльства; теорп глобалiзащi та глобального сустльства, глобально1 культури, теорп глокалiзацii, теорп сталого розвитку, теорiя глобального благополуччя (О. Конт, К. Маркс, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, Р. Дарендорф, Л. Козер, Р. Мертон, Т. Парсонс, П. Сорокш, Дж. Роулз, Дж. Гелбрейт, Е. Пденс, Дж. Нейсб^, П. Дракер, З. Бзежинський, Д. Белл, О. Тофлер, З. Бауман, М. Хайд, Дж. Д^сон, М. Джейнер, Р. 1нглхард, Д. Хедл, О. Панарш, В. 1ноземцев, Х. Булл, Дж. Розенау, I. Левш, М. Уотерс, П. Бергер, Р. Робертсон, У. Ганнерс, Д. Томлшсон, Х. Кнодкером, А. Аппа-дурай, У. Ханнерц, А. Печче'1, I. Рандерс, Д. Кортен, Дж. Рифкш, П. Вштор, Т. Джексон та ш.).
Становлять штерес i науковi розробки сучасно1 футурологи, яка про-гнозуе та визначае альтернативы моделi майбутнього розвитку сустльства з позицш як вирiшення сучасних проблем та протирiч, так i розвитку про-цесiв глобалiзацii, технолопзацп, демократизаций гуматзацп суспiльного життя, створення умов для загального благополуччя (Г. Ерман, I. Блюх, Г. Молшар^ Г. Уеллс, Д. Белл, Дж. Нейсб^, О. Тофлер, А. Турен, I. Севбо-Белецька, О. Зинов'ев, Е. Новак, С. Переслегш, Р. Курцвейл, П. Шварц, Р. Слаугтер, Р. Дженсен, Е. Пдей, Дж. Бшде, М. Кайку, Ж. Фреско, Р. Ме-доуз та ш.). Футурологiчнi концепти суспiльства можна роздшити на песи-мiстичнi, оптимiстичнi та критично-конструктивш. Останнiй - критичний та конструктивний тдхщ у дослiдженнi майбутнього передбачае розумшня складностi та нелшшносп розвитку суспiльства, однак орiентуеться на ак-тивно-дiяльнiсне, креативне та продуктивне ставлення людей до виршення завдань сощального розвитку, подолання нових проблем i ризиюв цившь зацiйного розвитку в майбутньому. Рух до кращого майбутнього суспiльства буде визначатись устхами духовно-культурного, iнтелектуального, науко-вого, технолопчного прогресу.
Всi визначенi пiдходи до вивчення благополуччя, рiвня та якосп життя сформували методологiчне пiдrрунтя для сучасних дослщжень рiвня щастя людей, аналiзу його складових показникiв та факторiв, а також для форму-вання концептуальних i прикладних основ пол^ики благополуччя та щастя.
У данш статтi автор ставить за мету проаналiзувати досвiд нацiональних та глобальних сощолопчних дослiджень благополуччя людей ^зь призму фелiцитарного пiдходу.
Виклад основного Mamepiany. Процес науковог тституцюнал1зацп фелщитарного тдходу включае поширення емтричних дослщжень, зрос-тання кшькосп наукових публiкацiй з фелщитарно! тематики, а також вщ-криття та функщонування спецiальних наукових видань.
Голландський сощолог Руут Вiнховен, який вважаеться «хрещеним батьком» дослiджень щастя, став засновником Всесв^ньо! бази даних щас-тя, а також «Журналу дослщження щастя» (Journal of Happiness Studies). На його думку, рiвень щастя, який демонструють люди, поряд з рiвнем здоров'я i добробуту е одним iз найважливiших вимiрюваних показниюв того, на-скiльки дане конкретне суспшьство придатне та комфортне для життя людей [1, р. 14].
У 2012 р. у Великш Британп почав видаватись «Мiжнародний журнал щастя i розвитку» (International Journal of Happiness and Development), а в 2013 р. стартував турецький журнал «Журнал щастя i Well-Being» (The Journal of Happiness & Wellbeing). Результата дослщження благополуччя та щастя презентуються на сторшках шших видань - Мiжнародного журналу Благополуччя (International Journal of Wellbeing - Нова Зеландiя, з 2011 р.), Мiжнародного журналу яюсних дослщжень у сферi здоров'я i благополуччя (International Journal of Qualitative Studies on Health and Wellbeing - Шве-щя, з 2006 р.), журналiв «Прикладш дослiдження якостi життя» (Applied Research in Quality of Life) та «Психология Благополуччя: теорiя, дослщження, практика» (Psychology of Wellbeing: Theory, Research and Practice) ш-мецького наукового видавництва «Springer».
У розвиток сучасно! сощологп благополуччя та щастя зробили внесок широке коло науковцiв з рiзних краш та рiзних напрямiв - фшософп, психологи, економiчноi та пол^ичних наук, сощологп: П. Сорокш, I. Аргал, Д. Фокс, Р. Лейард, Р. Вшховен, М. Хеджера, Б. Стивенсон, Дж. Вольфатерс, Е. Дейнер, М. Сел^ман, Р. 1стелш, Дж. Фрiдман, П. Шавiч, Дж. Харсан'е, П. Цукерман, Д. Майерс, О. Лосев, В. Татаркевич, Ю. Лотман, С. Попова, М. Чепурних, С. Степашин, Ю. Шматова, М. Морев, Л. Сохань, I. Сохань, Н. Панша, С. Головаха, Н. Харченко та ш.
У рамках фелщитарного пщходу центральною проблемою е дослщження феномену щастя людей як штегративно! характеристики 1х благополуччя, достойного рiвня та високо'1 якост життя - задоволеностi амейно-шлюб-ними стосунками, станом здоров'я, умовами та оплатою пращ, вщпочинку, сощальними вiдносинами, комфортними та безпечними умовами прожи-вання, а також ефектившстю та демократичнiстю полiтичних iнститутiв, рiвнем сощально! захищеностi, свободи життевого вибору та ш. У такому аспект суб'ективнi характеристики щастя та 1'х оцiнка залежать не тiльки вiд рiвня матерiального добробуту, освiти, культури, сощального статусу
та активност самих людей, а вщ рiвня розвитку суспшьства, тобто вщ тих сощальних умов, у яких люди проживають.
Необхщно зазначити, що дослщження рiвня благополуччя людей та його експертна оцшка можуть розглядатись i використовуватись як тдикатори або критерп оцгнки сощально1 ефективностi, прогресивностi та демократичности функцiонування iнститутiв суспшьства, зокрема пол^ичних шсти-тутiв i системи сощально1 полiтики краши [2, с. 157].
У соцiологiчному просторi Украши дослiдники придiляли i придшяють велику увагу вивченню рiвня благополуччя та задоволеносп населення умовами свого життя. Це стосуеться вiдомого сощолопчного монiторингу Iнституту сощологп НАН Украши, який проводиться з 1994 р. У рамках даного мошторингу вщомими украшськими соцiологами Н. Панiною та С. Головахою була апробована методолопя iнтегрованого iндексу сощаль-ного самопочуття, який вщображае рiвень задоволеностi рiзноманiтних потреб населення (всього 44 показники) [3; 4]. Серед питань-iндикаторiв шдексу соцiального самопочуття е питання «Чи вистачае Вам щастя в сь мейному житл?» (25 % украшських респондентiв засвiдчили, що такого щастя 1м не вистачае) [4, с. 104]. У цшому iндекс сощального самопочуття показав, що украшське населення демонструе недостатнш рiвень задоволе-носп власних потреб i рiзними сторонами, умовами та якютю життя. У першу чергу це стосуеться медично1 допомоги та здоров'я, можливосп харчу-ватись вiдповiдно до сво'х смакiв, повноцiнного вiдпочинку, захисту вщ злочинностi, дотримання прав людини, державного захисту вщ зростання цiн, екологiчноi безпеки, упевненостi у кращому майбутньому [4].
Результати сощолопчного мошторингу !нституту сощологп НАН Укра-1ни стали емтричною основою для аналiзу рiвня та якостi життя в Украш^ якому присвятили сво1 роботи В. Ворона, I. Прибиткова, Ю. Саенко, О. Ку-ценко, Н. Толстих, В. Смакота, В. Буткалюк, Г. Чепурко, О. !ваненко, Л. Бев-зенко, О. Бурова, А. Домаранська, А. Малюк, I. Буров та ш.
Заслуговують на увагу колективш монографп з проблем якосп життя населення Украши, яю пiдготували колективи !нституту соцiологii НАН Укра1ни (пщ керiвництвом В. Ворони), Харкiвського нащонального унiвер-ситету (пiд керiвництвом В. Баюрова), Укра1нського iнституту соцiальних дослщжень (пiд керiвництвом О. Балакiревоi), а також дисертацшне дослi-дження 2005 р. О. Плахово1 на тему «Яюсть життя населення Укра1ни в умовах трансформацп (соцiологiчний аналiз)» [5; 6; 7; 8].
Кшвський Мiжнародний iнститут соцiологii (КМIС) у сво'х нацiональних дослiдженнях 2012-2014 рр. використав два шдекси, розроблених Левада-Центром: шдекс соцiального благополуччя та шдекс iндивiдуального благополуччя, якi вщповщно включають три та чотири питання. Дослщження
показало, що найнижчу оцшку респонденти дають економiчнiй ситуацп в кра'1'ш (у рамках iндексу соцiального благополуччя), найвищу - рiвню свого особистого щастя (в рамках iндексу шдивщуального благополуччя). При цьому дистанцiя мiж iндексами дуже значна - шдекс соцiального благополуччя на декшька порядкiв нижчий за iндекс шдивщуального благополуччя. За останнi два роки обидва шдекси значно знизилися за значенням, що засвщчуе падшня рiвня загального благополуччя украшського населен-ня. У 2016 р., за даними дослщження КМ1С, 26 % опитаних респондент вважають себе щасливими, 28 % - скорiше щасливими, нiж нещасливими. Отже, бiльшiсть респондент вiдчувають себе щасливими людьми [9].
У 2013 та 2016 рр. компашя «Research & Branding Group» провела омнь бусш нацiональнi опитування на тему «Щастя украшщв» [10]. Як показали результати даного дослщження, бшьшють жителiв Украши вважають, що щастя юнуе (у 2013 р. - 91 %, у 2016 р. - 80 %). Двi третини украшщв (66 %) вважають себе щасливими людьми, кожен четвертий (25 %) опитаний у 2016 р. респондент не вважае себе щасливою людиною. В порiвняннi з 2013 р. кшькють щасливих украшщв зменшилася на 9 %, а нещасливих -зросла на 5 %. Для украшщв найважлившими пщставами вважати себе щасливими е амейне благополуччя, здоров'я власне та близьких (58 %), наявшсть д^ей i онуюв (46 %), а також наявшсть кохано'1' людини (25 %). До нещастя спонукають невпевненiсть у завтрашньому днi (36 %), бщшсть/ нестача грошей (34 %) i проблеми зi здоров'ям (18 %). Велика частина жи-телiв краши (39 %) вважають, що в сучаснш Укра'1'ш бiльше нещасливих людей. Лише кожен четвертий респондент (24 %) вважае, що серед ствгро-мадян бшьше щасливих людей, а ще 28 % опитаних ощнюють число щасливих i нещасливих людей в Укра'1'ш як рiвне. Однак третина украшщв (34 %) вважають, що серед 1'хшх знайомих бшьше щасливих людей, при-близно стшьки ж (31 %) вважають, що серед знайомих приблизно порiвну i щасливих i нещасливих, а кожен четвертий (25 %) бачить серед знайомих переважно нещасливих людей. Тобто оцшка респондентами рiвня щастя в своему оточенш бшьш оптимютична, нiж оцiнка щастя оточуючих людей i украшщв у цiлому [10].
В останш десятилiття вимiрювання рiвня щастя людей та суспiльства стало предметом не тшьки нацiональних, а й мiжнародних i глобальних до-слiджень.
У 1988 р. «Economist Intelligence Unit» (EIU) - дочiрня компанiя вщо-мого мiжнародного журналу «The Economist» - провела дослщження з метою визначення рейтингу краш св^у за кращими умовами для життя та народження д^ей (було охоплено 48 краш та використано 11 економiчних та сощально-пол^ичних показниюв статистичного та сощолопчного харак-
теру). Перша десятка найкращих краш для життя включила США, Франщю, ФРН, Гталш, Канаду, Япошю, Гонконг, Велику Бриташю, Швещю та Hi-дерланди. Радянський Союз отримав 21 позищю у даному рейтингу. Це було одним iз перших мiжнародних дослiджень з метою вивчення рiвня добро-буту у свт, естафету якого в кiнцi 1990-х рр. пiдхопили iншi дослщницью центри [11].
З 1990 р. ООН почала використовувати !ндекс Людського Розвитку (ШР - англ. IHD), в якому враховувались тшьки статистичш показники -ВНД на душу населення, очшувана середня тривалiсть життя та середня тривалють рокiв освгти. У 1990 р. СРСР мала 26 мюце з показником 0,920. У 2014 р. рейтинговий список за ШР вщкрили краши Норвепя, Австралiя, Швецiя; Украша отримала 81 мюце з показником iндексy 0,747; завершив список Игер (188 мюце) [12].
У 2005 та 2013 рр. компашя «Economist Intelligence Unit» вщновила до-слiдження 1988 р. за !ндексом якостi життя (англ. quality-of-life index). Даний iндекс об'еднав статистичш та сощолопчш показники та охопив у 2005 р. 111 краш, у 2013 р. - 80 краш. У 2013 р. першi мюця отримали Швейцарiя, Австралiя, Норвепя, останш - Украша, Кешя, Hiгерiя. Цей рейтинг сама компашя «Economist Intelligence Unit» визначила як рейтинг краш, де краще народжувати дгтей [11; 13].
У 2005, 2007, 2009, 2011 рр. Украша долучилася до великого мошторин-гового порiвняльного мiжнародного проекту «Свропейське сощальне до-слщження». У рамках цього дослщження були питання щодо оцшки задо-воленостi сво'м життям та рiвня свого щастя. На жаль, Украша за цими оцшками поста останш мюця серед 24-32 краш Свропи та декiлькох кра1н Азп - Iзраiль, Туреччина. Це стало шдставою вважати Укра1ну найбiльш нещасливою кра1ною Свропи нарiвнi з Болгарiею та Росiею [14, с. 77-78].
У 2006 р. Британський аналпичний центр «New Economics Foundation» запропонував Мiжнародний шдекс щастя (Happy Planet Index), що вiдобра-жае добробут людей i стан навколишнього середовища в рiзних кра1нах свiтy. У даному шдека не враховувався економiчний показник ВВП, а ви-користовувались результати сощолопчних дослiджень Gallup World Poll -Мiжнародного iнститyтy Гелапа, що вщобразили оцiнки благополуччя, статистичш показники очiкyваноi середньо1 тривалостi життя, показники нерiвностi, екологiчний слiд (показник впливу людей на природне середови-ще). Вщбулось три хвилi шдрахунку iндексy щастя у 2006 р. (179 краш), 2009 р. (143 краши) та 2016 р. (140 краш). У 2016 р. першi мюця в рейтингу щастя отримали Коста-Рша, Мексика та Колyмбiя. Украша поста 70 мю-це (для порiвняння: Чад - 140, Роая - 116, США - 108, Китай - 79, Швещя -61 мюце) [15].
У 2016 р. за пщтримки ООН група провщних експертв тд керiвництвом Дж. Хелiвела (Канада), Р. Лейарда (Велика Бриташя) та Дж. Сачса (США) пщготували Звiт зi Всесвiтнього Щастя (The World Happiness Report 2016 Update - доповнений варiант таких же доповiдей за 2012 та 2015 рр.), в яко-му представили методологiю та результати глобального дослщження «Рейтинг щастя» 2012-2015 рр. Система показниюв Рейтингу щастя включила 12 основних блоюв:
1) ВВП на душу населення з поправкою коефщентом нерiвностi Джи-нi (статистичнi показники);
2) очшувана тривалiсть здорового життя (статистичний показник ВООЗ);
3) сходини життя (ощнка якост життя за 10-бальною системою - со-цiологiчний показник);
4) сощальна пiдтримка рiдних, друзiв (соцiологiчний показник);
5) свобода життевого вибору (соцiологiчний показник);
6) щедрють, благодiйнiсть (соцiологiчний показник);
7) рiвень поширення корупцп в державних органах та бiзнесi (сощо-логiчнi показники);
8) позитивш емоцп (почуття щастя, радосп, насолоди - соцiологiчнi показники);
9) негативш емоцп (почуття неспокою, печал^ гнiву - соцiологiчнi по-казники;
10) рiвень довiри до уряду (сощолопчш показники);
11) рiвень довiри до людей, суспшьства (соцiологiчнi показники);
12) яюсть державного управлiння, рiвень демократичносп (соцiологiчнi показники) [16].
Дослiдження 2012-2015 рр. охопило 156 краш. Рейтинговий список вщ-крили краши: Дашя, Швейцарiя, Iрландiя, Норвегiя, Фiнляндiя, Канада, Нщерланди, Нова Зеландiя, Австралiя, Швещя. Украгна отримала 123 мiсце [16].
Дане рейтингове дослщження за пщтримки ООН стало ще одним кроком у розвитку глобально! сощологп благополуччя та щастя, однак воно засвщ-чило, що методолопя масштабного вимiрювання та крос-нащонального аналiзу рiвня щастя мае вдосконалюватись шляхом не тшьки посилення експертноi спiвпрацi, а й на основi розвитку нацiональних статистичних систем та сощолопчних мереж.
Поряд iз цим iснують iншi проблеми у вимiрюваннi рiвня щастя та благополуччя. Це стосуеться складносп концептуалiзацii феномену щастя, визна-чення та врахування ролi економiчних, пол^ичних, професiйних, статусних, соцiально-психологiчних, культурно-освiтнiх, еколопчних, вiкових, гендер-них, нацiональних та шших факторiв, що впливають на вщчуття й оцiнку
рiвня щастя людей. У такому аспект дослщники ще не прийшли до спшь-ного висновку щодо впливу рiвня економiчного, матерiального достатку на рiвень щастя. Тут необхiдно згадати ефект 1стерлша - зростання доходiв на душу населення призводить до зростання вщчуття щастя тшьки до певного рiвня. Очевидно, що на питання Е. Фромма «Мати чи бути?» нема однозначно! вщповвд. Щоби «бути», людинi треба «мати», але скшьки (?), щоби вщ-чувати себе комфортно, щасливо, мати можливють розвиватись, бути добрим та щедрим? Подальшi дослiдження щастя дозволять виршити цi та iншi проблеми 1х методологи.
Для сучасного украшського суспшьства проблеми пiдвищення добро-буту, тобто рiвня та якостi життя людей, не перестають бути гостро актуаль-ними, обтяжуються цiлим рядом факторiв економiчного, полiтичного, гео-полiтичного та культурного характеру. Останш роки пол^ичних та економiчних трансформацiй та потрясшь призвели до декiлькох хвиль рiз-кого падiння рiвня життя населення, мштаризацп суспiльного життя, щео-лопчно! дестабшзацп, духовно-морально!, щншсно! кризи та зневiри щодо кращого майбутнього. Можна стверджувати, що процеси лiбералiзацii та шститущональних змiн в Укршш отримали деформований характер у формi кримiналiзацii економiки та полiтики, тотальному поширенш корупцп, призвели до панування популютських та безвiдповiдальних елiт у формi клеп-тократп та посилення геопол^ично! залежностi [17]. Процес трансформацп полiтичних iнститутiв в Укршш поки що не може завершитесь формуванням демократично!, сощально!, правово! держави, задекларовано! в Конституцп краши, як ефективно! системи соцiального управлiння. У цшому все це негативно впливае на розвиток нацiонального виробництва, сощальну пол^и-ку та рiвень життя й благополуччя населення, хоча Украша мае потужш природнi та людсью ресурси. З песимютично! точки зору Украша впродовж останшх 25 роюв поступово руйнуе свiй соцiальний каттал, втрачае свiй соцiально-економiчний, науково-технiчний та духовний потенщал, рухаеть-ся на узбiччя свiтового цивiлiзацiйного розвитку [18; 19].
За даними сощолопчного мошторингу 1нституту сощологп НАН Укра-ши, в 2015 р. тiльки 2 % украшських респондентiв цiлком задоволеш сво'м життям, 31 % - скорее задоволенi, зовсiм та в цшому не задоволених - вщ-повщно 16 % та 32 %. Щодо оцшки свого становища в суспшьсга тiльки 22 % вщповши, що скорiше ним задоволеш, а 53 % респондентв скорее не задоволенi сво'м становищем у суспшьсга. Значна частина украшських респондент у 2015 р. - 45 % висловили свое крайне нетерпшня тяжким становищем у суспшьсга (тертти вже неможливо), ще 42 % вщзначили, що можна терпiти, але жити важко [20]. Образ украшського суспшьства
у респондент асощюеться в першу чергу з безладом, злиднями, розрухою, протистоянням [21, с. 527].
Сучасна криза в розвитку укра'нського суспшьства насамперед прояв-ляеться в економiчнiй сферi життя. За даними сощолопчних дослiджень, проведених Соцiологiчною групою «Рейтинг» у червш 2016 р., 78 % опи-таних респондентiв указують на попршення соцiально-економiчноi ситуацп в укра'нському суспiльствi (45 % - набагато попршилось, 33 % - дещо по-гiршилось) [22]. Це доповнюеться кризою довiри до пол^ичних iнститутiв та елiт, обумовлюе високий рiвень невпевненостi людей у кращому майбут-ньому кра'ни.
Аналiз результат соцiологiчного монiторингу Iнституту сощологи НАН Укра'ни дозволив зробити висновок, що за останнi роки життя переважно' бiльшостi украшщв зводиться до боротьби за фiзiологiчне виживання та задоволення елементарних потреб. Тому проблема низького рiвня та якост життя бшьшосп населення як результат ново' хвилi масового зубожiння вимагае термiнового виршення та повинна стати центральним завданням сощально'1 полiтики укра'нсько' держави [23, с. 257].
Сучасна неблагополучна, «нещаслива» ситуащя в Укра'ш не тшьки ви-кликае велике занепокоення та увагу з боку дослiдникiв, а й стимулюе пошук вiдповiдей на цшу низку гострих питань: чому укра'нське суспiльство не здатне забезпечити пристойний рiвень та високу яюсть життя для сво'х громадян, яю фактори гальмують його демократичний розвиток та як най-швидше вийти з кризового соцiально-економiчного, полiтичного та культурного стану, що затягуе Украшу все бшьше та бшьше [24]?
Зрозумшо, що необхiдним е процес переходу до шшо'1 моделi соцiальноi органiзацii суспiльства, орiентованоi на забезпечення благополуччя вах людей. Практичне виршення цiеi складно' проблеми виходить за меж1 ком-петенцii науковщв, соцiологiв зокрема, залежить вiд ефективносп полiтич-ного управлiння та активносп громадянського суспiльства.
У свiтi юнуе досвiд полiтичноi iнституцiоналiзацii концепцii щастя на прикладi кра'ни Бутан, де починаючи з 70-х рр. ХХ ст. державою був об-раний курс на реалiзацiю пол^ики нащонального щастя. Модель валового национального щастя передбачае вимiр якостi життя в балана мiж матерi-альним i духовним. Це поняття було введено ще в 1972 р. королем Бутану Дж1гме Сiнг Вангчуком. У Конституцп Бутану зазначено: «Держава вживае вах можливих заходiв для створення i пiдтримки умов, якi сприяють до-сягненню щастя для вае'1 нацii» [2, с. 146]. У Буташ дiе нацiональна комiсiя зi щастя, яка розробляе та реалiзуе п'ятирiчнi плани розвитку кра'ни з ви-користанням показникiв валового нащонального щастя (72 показники) [25].
В останш роки уряди таких кра'н, як Франщя, Велика Бриташя та Китай почали використовувати критерп щастя для оцшки ефективносп сощаль-ного розвитку сво'х кра'н, збiльшувати фiнансування дослщжень рiвня благополуччя [2, с. 147-148]. Таким чином, феномен щастя все бшьше хвилюе не лише представниюв сощальних наук як об'ект фелщитологп, а й практикiв державного управлшня. Такий iнтерес поширюеться й на шсти-тути глобального управлiння.
У липш 2011 р. Генеральна Асамблея ООН з шщативи Бутану i при спiвавторствi бiльше 50-ти держав, у тому чи^ Францп, Велико' Британп i Японп, прийняла резолющю «Щастя: цiлiсний пiдхiд до розвитку», в якш рекомендовано використовувати щастя як показник розвитку кожно'1 кра'ни. Генеральний секретар ООН Пан П Мун тодi зауважив: «У цю епоху крайньо' несправедливостi, спустошливих воен, масового перемщення населення, крайньо!' бщносп та iнших антропогенних явищ, що викликають страждан-ня людей, Мiжнародний день щастя дае можливiсть всьому св^у заявити, що в центрi уваги повиннi бути мир, благополуччя i радiсть» [26].
У 2012 р. у рамках 66-1 сесп Генерально!' Асамбле' ООН була проведена нарада високого рiвня «Щастя i благополуччя: визначення ново' економiч-но'1 парадигми», на якiй Генсек ООН Пан Гi Мун зазначив, що три основш елементи сталого розвитку: сощальне, економiчне i екологiчне благополуччя е нероздшьними, разом вони визначають свпове валове щастя, i це е основою ново'1 парадигми суспшьного розвитку для всього св^у. У липнi 2012 р. ООН проголосила 20 березня Мiжнародним днем щастя [26].
Висновки. Сощальш змши впродовж останнього столiття визначили епоху бурхливо'' iндустрiалiзацii, урбанiзацii, механiзацii, автоматизацп, комп'ютеризацii та медiатизацii суспiльства, забезпечили значне просуван-ня на шляху економiчного та культурного розвитку, сприяли тдвищенню рiвня та якостi життя велико'' кiлькостi людей. Однак залишаються неви-рiшеними дуже багато проблем сощального розвитку, якi пов'язанi з про-явами нерiвностi в рiзних сферах життя та бiднiстю у формi нацiональних i глобальних розривiв, а також з полiтичними, релшйними та етнонацiо-нальними конфлiктами, загрозами миру та стабшьносп, збереженням здоров'я, доступом до освпи, захистом природи. Уа цi проблеми засвiдчу-ють недосконалють iснуючих моделей органiзацii сощального життя та низький рiвень сощально! ефективностi управлiння ними. У такому аспек-тi досягнення благополуччя вах людей i суспiльств виступае дуже складним та довгостроковим завданням, яке сто'ть перед вщповщальними елiтними групами, експертами i громадянським суспiльством, економiчними, полi-тичними та культурними шститутами, системами нацiонального та глобального управлшня.
Благополуччя та щастя людей базуеться на благополуччi всього суспшь-ства, однак визначаеться суб'ективною ощнкою власного добробуту та задоволеносп життям. Отже, щастя - складний феномен сощокультурного розвитку та складний теоретико-концептуальний конструкт, який вщобра-жае як складшсть суспшьного життя та соцiального розвитку, так i склад-нiсть його вимiрювання та аналiзу. Це обумовлюе необхiднiсть штегратив-них, комплексних, мiждисциплiнарних пiдходiв до вивчення проблем благополуччя людей, яким може виступати фелщитарний шдхщ.
У науковiй лiтературi, а також у мiжнародних документах благополуччя людини останнiми роками пов'язуеться iз досягненням щастя - стану ви-соко! задоволеностi рiвнем, змiстом, яюстю життя. Проблемне поле досяг-нення людьми свого щастя вийшло за рамки буденного, шдивщуального та суб'ективного його розумшня та все бшьше набувае характеру спещально-го напряму сощальних дослiджень у рамках фелщитологи - науки про щастя.
У сучасних дослщженнях благополуччя та щастя людей соцюлоггя вщь грае велике та зростаюче значення. Це обумовлюеться в першу чергу мож-ливостями емтричного вимiрювання рiвня добробуту i щастя на основi опитування людей, що е важливим доповненням до статистичних даних. Поряд iз цим сощолопя виступае аналiтичним простором для штеграцп рiзних теоретичних пiдходiв, формування та вдосконалення методологи мiждисциплiнарних дослiджень проблем благополуччя та щастя. Отже, сощолопчш дослщження якостi життя та благополуччя в контекст фелщи-тарного тдходу можуть розглядатись як новий напрям дослщжень. Вiн iнтегруе мiкро-, мезо- та макрорiвнi аналiзу, суб'ективнi та об'ективш по-казники рiвня, факторiв, цiнностей щастя, а також кшькюш та якiснi мето-ди його вимiрювання. Результати соцiологiчних дослiджень щастя дозво-ляють проводити iндикативний та рейтинговий аналiз його рiвня в рiзних кра1нах, територiальних спiльнотах та впливати на управлшсью рiшення, пол^ичш програми, тобто дiяльнiсть усiх суб'ектв соцiального управлiння вiд локального, нащонального до глобального рiвня.
У свш час вiдомий соцiолог П. О. Сорокш наголошував на тому, що ва критерii прогресу, якими б рiзноманiтними вони не були, так чи шакше мають на увазi й повиннi включати в себе принцип щастя [27, с. 511].
Професор Лондонсько! школи економiки Р. Лейард, експерт ООН з пи-тань дослщження щастя, автор книги «Щастя: уроки ново! науки», зауважив, що саме прагнення людини до щастя мае бути прийнято державою як зо-лотий стандарт та основа вах пол^ичних ршень. На його думку, щастя громадян - це единий показник ефективносп, який уряди повинш врахову-
вати при плануванш свого курсу, а зростання багатства мае сенс тшьки для
зростання щастя людей [28].
Л1ТЕРАТУРА
1. Veenhoven R. Questions on happiness: Classical topics, modern answers, blind spots / R. Veenhoven // Subjective wellbeing: An interdisciplinary perspective / F. Strack, M. Argyle, & N. Schwarz (Eds.). - Oxford, England : Pergamon Press, 1991. -P. 7-26.
2. Шматова Ю. Е. Измерение уровня счастья: литературный обзор российских и зарубежных исследований / Ю. Е. Шматова, М. В. Морев // Экон. и социал. перемены: факты, тенденции, прогноз. - 2015. - № 3 (39). - С. 141-162.
3. Головаха С. 1нтегральний шдекс сощального самопочуття населення Украши у 1995-2004 рр. / С. Головаха, Н. Панша // Украшське суспшьство 1994-2004. Мониторинг сощальних змш. - К. : IC НАН Украши, 2004. - С. 378-386.
4. Головаха С. Сощальне самопочуття населення Украши до i тсля помаранчево! революцп / С. Головаха, Н. Панша // Украшське суспшьство 1994-2005. Динам> ка сощальних змш / за ред. В. М. Ворони, М. О. Шульги. - К. : 1С НАНУ, 2005. -С.95-106.
5. Качество жизни населения Украины в зеркале социологии / под общ. ред. В. М. Вороны, Е. И. Суименко. - Киев : Ин-т социологии НАН Украины, 2012. -211 с.
6. Сощолопчний вимiр соцiально-економiчних процешв в Укра!ш / [О. М. Балаю-рева, В. А. Головенько, Р. Я. Левш та ш.] ; за ред. О. М. Балаюрево! ; НАН Украши ; 1н-т економши та прогнозування. - К., 2009. - 320 с.
7. Яюсть життя населення пострадянських кра!н у сощолопчному вимiрi : моно-графiя / В. С. Баюров, В. М. Ншолаевський, О. I. Кiзiлов та ш. ; Харк. нац. ун-т iм. В. Н. Каразiна. - Х. : ХНУ iм. В. Н. Каразша, 2008. - 216 c.
8. Плахова О. М. Яюсть життя населення Украши в умовах трансформацп (сощо-логiчний аналiз) : автореф. дис. ... канд. сощол. наук : 22.00.04 / О. М. Плахова ; Харк. нац. ун-т iм. В. Н. Каразша. - Х., 2005. - 20 c.
9. Самопочуття мешканщв Украши у травш 2016 року: економiчнi негаразди i щастя попри все [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kiis.com.ua /?lang=rus&cat=reports&id=636&page=1.
10. Счастье украинцев [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rb.com.ua/rus/ projects/omnibus/9116/.
11. Kekic L. The lottery of life [Електронний ресурс] / L. Kekic. - Режим доступу: http://www.economist.com/news/21566430-wherebe-born-2013-lottery-life.
12. Доклад ООН о человеческом развитии 2015 г. «Труд во имя человеческого развития» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/sites/default/ files/hdr15_standalone_overview_ru_0.pdf.
13. The world in 2005. The Economist Intelligence Unit's quality-of-life index [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.economist.com/media/pdf/QUALITY_ OF_LIFE.pdf.
14. Головаха С. Тенденци сощальних змш в Укра!ш та GBponi: за результатами «Св-ропейського соцiального дослщження» 2005-2007-2009-2011 / С. Головаха, А. Горбачик. - К. : 1н-т сощологи НАН Украши, 2012. - 119 с.
15. The Happy Planet Index 2016. A global index of sustainable wellbeing [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wikiprogress.org/data/dataset/38b43c98-6f6c-4c27-aa5f-6a875b957963/resource/c137366a-0eda-4fca-9c80-43f7dc3682a1/ download/Briefing-paper—HPI-2016.pdf.
16. World Happiness Report 2016, Update (Vol. I) [Електронний ресурс] / еd. by John Helliwell, Richard Layard and Jeffrey Sachs. - New York : Sustainable Development Solutions Network. - Режим доступу: http://worldhappiness.report/.
17. Требш М. П. На шляху до вщкритого сустльства: пострадянський транзит / М. П. Требш // Укр. сощум. - 2009. - № 2 (29). - С. 141-153.
18. Шульга Н. А. Дрейф на обочину: двадцать лет общественных изменений в Украине / Н. А. Шульга. - Киев : Друк. <^знесполираф», 2011. - 448 с.
19. Головаха С. Сощальний цишзм i аномiя в украшському сусшльствк загальна динамша i останш змши / С. Головаха // Украшське сустльство: мониторинг со-цiальних змш / голов. ред.: В. М. Ворона, М. О. Шульга. - К. : 1н-т сощологи НАН Украши, 2014. - Вип. 1 (15), т. 1. - С. 49-56.
20. Додаток: таблищ мотторингового опитування «Украшське сустльство - 2015» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://i-soc.com.ua/institute/el_library.php.
21. Украшське сустльство 1992-2013. Стан та динамша змш Сощолопчний мош-торинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. - К. : 1н-т сощологи НАН Украши, 2013. -566 с.
22. Динамша суспшьно-полгтичних поглядiв в Укра!ш: 28 травня - 14 червня 2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ opros_iri_demonstriruet_skepticizm_ukraincev_s_probleskami_nadezhdy.html.
23. Буткалюк В. Соцiально-економiчне становище населення Украши / В. Буткалюк // Украшське сустльство: мошторинг соцiальних змiн / голов. ред.: В. М. Ворона, М. О. Шульга. - К. : 1н-т сощологи НАН Украши, 2014. - Вип. 1 (15), т. 1. -С.250-258.
24. Требш М. П. Сучасний стан громадянського сустльства в Укра!т: проблеми i перспективи / М. П. Требш // Укр. сощум. - 2013. - № 4 (47). - С. 161-174.
25. Bhutan 2020: A Vision for Peace, Prosperity and Happiness. Planning Commission Royal Government of Bhutan [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gnhc.gov.bt/wp-content/uploads/2011/05/Bhutan2020_1.pdf.
26. Международный день счастья 20 марта [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org/ru/events/happinessday/.
27. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество : пер. с англ. / П. А. Сорокин ; общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов. - М. : Политиздат, 1992. - 543 с.
28. Лэйард Р. Счастье: уроки новой науки / Ричард Лэйард ; пер. с англ. И. Кушна-
ревой. - М. : Изд-во Ин-та Гайдара, 2012. - 416 с.
БЛАГОПОЛУЧИЕ ЛЮДЕЙ КАК ОБЪЕКТ СОЦИОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ: ФЕЛИЦИТАРНЫЙ ПОДХОД
Кириленко О. Н.
В статье анализируется опыт национальных и международных социологических исследований благополучия людей в рамках фелицитарного подхода. Фелицитарный подход выступает новой интегративной методологической платформой для измерения показателей благополучия и качества жизни населения стран мира. Исследование уровня счастья людей в разных странах мира нашло поддержку ООН, Международного института Гэллапа, а также правительств Великобритании, Франции, Китая.
Ключевые слова: благополучие, качество жизни, счастье, показатели счастья, фелицитология.
THE WELL-BEING OF PEOPLE AS THE OBJECT OF SOCIOLOGICAL RESEARCH: FELICITOLOGICAL APPROACH
Kirilenko O. М.
The article deals with analysis of the methodological and empirical foundations of sociological studies of well-being within the felicitological approach.
At the present stage of the development of social sciences and humanities there is an active process of institutionalization of a new direction of research - felicitology as the science of happiness (of lat. «felicitas» - happiness). This process reflects the reaction of the scientific community to the modern needs of society to create the conditions for successful and happy life for all people, practical and maximum humanization of all spheres of society.
Social well-being is a complicated phenomenon of social and cultural development and complex theoretical and conceptual construct that reflects the complexity of social life and social development, and the complexity of its research and analysis. This necessitates complex integrative, interdisciplinary approaches to the study of well-being issues. Felicitological approach provides new possibilities for improving the methodology of the well-being researches.
Social changes of the last century as the era of industrialization, urbanization, mechanization, automation, computerization and mediatization of society ensure significant progress towards economic and cultural development, contributed to raising the level and quality of life of many people. However, there are many unresolved problems of social development related to inequalities in various spheres of life, poverty, political, religious
and ethnic conflicts, peace and security as well as health, education, environment. At the same time appear new problems, risks and contradictions related to the new forms of inequality, global gaps, military and environmental security, migration and others. All these issues demonstrate imperfection of the existing models of social life and low social efficiency of management at the national and global levels. In this aspect the achieving of well-being of all people in all societies is a very complex and long-term task facing the responsible elite groups, experts and civil society, economic, political and cultural institutions, national and global governance.
The measurement of well-being and happiness has significant indicative potential for evaluation and comparison of achievements of countries on social development and general well-being. International studies of happiness complement knowledge about scale, manifestations and factors of global gaps in economic, social, political and cultural development of countries and continents.
Thus, the current measurement of well-being using indexes of happiness on the national and global levels expands opportunities for improving the methodology of the study of conditions andfactors of successful or troubled life ofpeople in certain countries, what makes it possible to do a cross-cultural analysis. Such studies involve the integration of qualitative and quantitative, statistical and sociological, objective and subjective indicators, which increases the scientific value of the results.
The United Nations supported felicitological approach in the study of quality of life and well-being under the Happy Planet Index. The study of the ranking of countries by Happy Planet Index was supported by leading international experts and international research centers. This ranking was made in 2012, 2013 and 2015, and covered most of the world (156 countries).The study used statistical and sociological indicators. The leaders of the international rating of happiness became Denmark and the Scandinavian countries. Ukraine ranked 123 place, holding the status of unhappy country. Sociological analysis of Ukrainian society points to the needfor radical improvement of economic indicators of life, increasing of political efficiency and social welfare, improvement of health care system and socio-psychological atmosphere, overcoming of social tension.
The UN emphasizes the need to support the felicitological concept of a sustainable development policy and in 2012 hold a meeting in the framework of the 66th session of the UN General Assembly with the participation of the majority of the world on the topic «Happiness and well-being: defining a new economic paradigm». The basic idea, proposed by UN Secretary-General Ban Ki-moon, was the need to ensure a happy life for all people on the planet through effective social, economic and environmental policies. At the initiative of the UN the International Day of Happiness is celebrated on 20 March since 2013.
Key words: well-being, quality of life, happiness, happiness indicators, felicitology.
