CC BY
190
Thirdly, the task of demonstrating excessive military superiority and willingness to use force to force a potential enemy to retreatfrom controversial issues or to take action which is contrary to his interests (offensive deterrence).
The basic functions of military force: the achievement of victory in war; the prevention of war; establishment profitable for the state positions in the system of international relations; political pressure on another country; the content of the domestic political process in the framework of controllability; the creation of an environment ofpolitical and economic imbalances.
Key words: military power, violence, aggression, war.
УДК 321:316.4.063.6
О. М. Сахань, кандидат сощолопчних наук, доцент
ПОЛ1ТИЧНА МОДЕРН1ЗАЦ1Я УКРА1НСЬКО1 ДЕРЖАВИ ЯК ЧИННИК ЗАПОБ1ГАННЯ ДЕСТРУКТИВНОСТ1 ВЛАДИ
Розглянуто проблему полтичног модертзацп украгнськог держави на сучасному етат гг розвитку, визначено тип модертзацп та особливостi гг перебiгу в умовах сьогодення. Проаналiзовано причини, яю стоять на завадi модертзацтногорефор-мування нашог держави. Запропонован шляхи запобiгання деструктивностi влади в умовах модертзацтного оновлення сустльно-полтичног системи Украгни на гг шляху до европейських стандартiв.
Ключовi слова: модертзащя, полтична модертзащя, «наздоганяюча» модерт-защя, «часткова» модертзащя, реформацтний процес, деструктивтсть влади.
Актуальшсть проблема. Модершзацшш процеси, що проходять в Украь ш понад 20 роюв, не привели до суттевих змш у функщонуванш шститутсв пол^ично! влади, яюсного покращення економiчноi, сощально-культурно! та правово! систем нашо! краши, зростання добробуту народу.
Це було зумовлено низкою причин, серед яких юторичш обставини, пов'язаш з розпадом Радянського Союзу, поразкою комушстично! щеологп та формуванням щеолопчного плюралiзму в новому пол^ико-правовому простора трансформащею однопартшно! системи в багатопартшну, не оформлеш групи штереав та пол^ичш партп, незалежш вщ держави, не-вщповщшсть законодавчо! бази новоутворенiй незалежнiй кршш, зруйно-
© Сахань О. М., 2015
121
вана стара та повшьна побудова ново! системи господарювання, вщхщ вщ старих схем суспшьного будiвництва за вщсутносп нових, змши стандартiв споживання, а у зв'язку iз цим зростання соцiальних очшувань; вiдсутнiсть, з одного боку, економiчних та соцiокультурних передумов, а з другого — авторитетних пол^ичних сил, яю б запропонували суспiльству проект мо-дершзацп головних сфер життeдiяльностi суспiльства, мали б волю щодо його реалiзацii та пiдтримку електорату. Також на шляху модернiзацiйних перетворень Украши стояли довготривале формування автономп особи, п iмунiтету щодо тотального державного втручання й контролю, шертшсть нащонально! самощентифшацп соцiуму, пасивнiсть самого суспшьства щодо побудови незалежно! та суверенно! держави, формування пол^ично! нацп, створення ринково! економiки, iнституту приватно! власносп, якi б забез-печували потужний середнiй клас — основу громадянського суспшьства.
Необхщною умовою модершзацп в Укра!ш мав бути реформацшний процес, який би спирався на грунтовну законодавчу базу, органiзований сильною та вщповщальною владою. Проте рiзноманiтнi реформи, шщшо-ванi та здшснеш вiтчизняною полiтичною елiтою — основно! сили, яка мала б осмислювати i втiлювати ще! модершзацп, проводилися непослщовно та хаотично, що призвело до поширення деструктивних тенденцiй у розвитку вах сфер дiяльностi нашо! краши. Сталося погiршення якостi державного управлшня, деморалiзацiя суспiльних стосункiв, перманентних пол^ичних та економiчних криз, збшьшення i загострення соцiальних розбiжностей, зубожшня бшьшо! частини населення та знищення середнього суспiльного прошарку, виявилася недосконалють та вибiрковiсть застосування законiв, зростання злочинносп, падiння рiвня забезпечення основних прав громадян, поширення пол^ично! шдиферентносп i пасивностi переважно! бiльшостi населення, вщсутносп консолщовано! пол^ично! нацп, згуртовано! навко-ло спшьно! нащонально! ще!, розвиненого громадянського суспiльства ев-ропейського типу.
Масштабна й тотальна корупцiя в органах державно! влади, в руках яко! зосереджена значна частина багатства та ресурав краши, нездатнiсть прав-лячих кiл осягнути i сформулювати довгострокову стратепю випереджаючо! модершзацп та устшно вирiшувати задачу мобшзацп ресурсiв для реаль зацп проголошених реформ, поступово перетворили украшський полiтикум на кланово-олiгархiчне угрупування. Це паразитичне утворення, що дбало тшьки про сво! штереси та роками проводило непослiдовну, iррацiональну полiтику, нарештi, виявилося вiдiрваним вщ потреб суспiльства, за рахунок якого жило та збагачувалося, що призвело до руйнацп фундаменту будь-якого модершзацшного процесу. Посилення кастовостi, жорстко! iерархiч-ностi, зростання бюрократп та п самостiйностi, засилля адмшютрацп стало
благодатним грунтом для безвщповщальних, а в деяких випадках злочинних ршень та дш можновладщв, якi шнорують норми моралi та втрачають по-чуття елементарно'1' поваги до свого народу гальмyють формyвання демократично'].', правово'1', сощально'1' держави, поглиблюючи деструктившсть украшсько'1' влади.
Aналiз процесiв, що вiдбyваються в сyчаснiй Укрш'ш, свщчить про низь-ку соцiально-полiтичнy ефектившсть фyнкцiонyвання як пол^ично'1' систе-ми, передуам, iнститyтiв i органiв управлшня та координацп полiтичного життя, так i уах найважливiших сфер життедiяльностi сyспiльства, його iнститyтiв, органiзацiй та вщносин, якi в сyкyпностi зумовлюють полiтичнy самоорганiзацiю сyспiльства. Це призводить до зниження ступеня зв'язку мiж пол^ичною системою i сyспiльством та вщповщно втрати владою тд-тримки населення без чого реформацшш зусилля можуть не дати очшува-ного ефекту, а задiянi ресурси будуть витрачеш марно, i полiтична модернь зацiя в Укра'1'ш буде приречена на поразку. Причина такого стану в кра'1'ш багато в чому визначаеться деструктившстю влади, що призвела до пору-шення ïï структури зсередини, нестабшьносп iснyючого конститyцiйного ладу, поширення управлшсько'1' кризи, порушення конституцшних прав i свобод людини, поглиблення сощально'1' нерiвностi в сyспiльствi, гостроти сустльного протистояння тощо та сприяла поширенню деструктивних, рyйнiвних за характером пол^ичних процесiв, фактично спрямованих на дезоргашзащю та руйнування полiтичноï системи суспшьства [1, с. 175].
Стае очевидним, що без запровадження механiзмiв подолання деструк-тивностi влади важко очшувати суттевих змiн у пол^ичнш, економiчнiй, соцiально-кyльтyрнiй та правовiй системах Украши, а подальший поступ у напрямах демократизацп та зростання добробуту народу вщповщно до до-сягнень провщних кра'1'н свiтy стае неможливим. Необхщшсть модернiза-цiйних перетворень у сучаснш yкраïнськiй державi обумовлена потребою прискорити темпи вдосконалення сустльного оргашзму та запоб^и про-явам деструктивносп влади, що приведе до реально'1' спроможностi iнсти-тyтiв i оргашв yправлiння реагувати на потреби громадян, покращити ïx життя, повернути довiрy народу до влади, своечасно виршувати проблемнi питання, вiд розв'язання яких залежить пол^ичне майбутне нашо'1' краши. Саме полiтична модернiзацiя як процес, спрямований на створення тдвалин для формування стабшьного сyспiльства, пiдвищення рiвня i полiпшення якостi життя i дiяльностi населення, конкyрентоспроможностi держави, що не обмежуеться пол^ичною сферою, а охоплюе економiчнy, соцiальнy, культурну, правову та iншi галyзi сyспiльного життя, сприятиме оновленню владного Олiмпy, його вщповщносп потребам сучасного розвитку краши та штересам укра'1'нського народу.
Аналiз останнiх джерел i публжацш показав, що проблема пол^ично! модершзацп е предметом дослщження багатьох зарубiжних i вiтчизняних вчених. У працях В. Авер'янова, В. Андрущенко, Р. Аграноффа, Г. Алмонда,
B. Бабкша, О. Бабкшо'1, В. Баркова, В. Бебша, З. Бжезинського, С. Блека,
C. Верби, Т. Верхейна, С. Головахи, В. Горбатенко, С. Ейзенштадта, А. Ет-щош, В. Журавського, Б. Концелярука, С. Кравченко, Д. Лапаламбара, С. Лшсета, Ф. Лонго, М. Михальченко, М. Мокляка, С. Наумкшо'1, Т. Пар-сонса, Л. Пая, В. Ребкала, У. Ростоу, Л. Сморгунова, С. Хантшгтона, В. Цапфа, В. Цветкова, М. Шаповаленко, П. Штомпки, М. Шульги, Г. Щедрова, В. Якушика та багатьох iнших розглянут питання багатоманiтних аспектiв теорп модершзацп та застосування п методолопчного аналiзу з метою осяг-нення рiзних феноменiв суспшьно-пол^ично'1 практики, дослiдженi осо-бливостi модернiзацiйних перетворень у рiзних сучасних суспiльствах, визначенi фактори i складовi, якi впливають на здшснення модернiзацiйних реформ, проведено аналiз етатв i стадiй, типiв модершзацп, ведеться пошук механiзмiв та рушпв пол^ично'1 модершзацп в рiзних регiонах св^у.
Проте попри достатню кiлькiсть робгг з дано'1 тематики деякi аспекти вимагають подальших дослiджень, зокрема це стосуеться нашо'1 краши, де процеси пол^ично'1 модершзацп тривають, а проблема подолання деструк-тивностi влади в умовах сучасного розвитку украшсько'1 держави залиша-еться. Тому метою статт1 е визначення шляхiв запобiгання деструктив-ностi влади в умовах пол^ично'1 модершзацп украшсько'1 держави.
Виклад основного матерiалу. Модершзащя завдае напрям розвитку державi та громадянському суспiльству, орiентуючи суспiльство з усiма його складовими на вдосконалення, просування вперед, на розробку й реалiзацiю нових цшей, завдань, стратегш, полiпшення, удосконалювання сощальних iнститутiв, суспiльних вiдносин, нарештi, очищення влади вiд усього, що заважае ш бути ефективною для добробуту народу, суспшьства та держави. Модершзащя як процес технолопчних, економiчних, сощокультурних i по-лiтичних змiн у суспшьсга, якi кардинально впливають на його економiчну органiзацiю, соцiальну стратифшащю, цiннiснi уявлення i, загалом, на по-всякденне життя людей супроводжуеться поширенням захiдного ращона-лiзму, сщентизму, збiльшенням уваги до природи, зростанням популярнос-тi iдей сощально'1 рiвностi та шдивщуально'1 свободи [2, с. 6] та передбачае реформування пол^ично'1 системи. Модершзащю розглядають як синошм практично всiх прогресивних соцiальних змш, у результат яких суспiльство просувалося вперед у своему розвитку [3, с. 170], оновлювалося.
1сторично процес пол^ично'1 модершзацп в сучаснш Украш належить до типу «наздоганяючо'1» (неоргашчно'1, вторинно'1') модершзацп, що означае
використання допомоги i досвщу передових кра!н, якi розглядаються як приклад, орiентир, до якого слщ прагнути в процесi економiчних, пол^ичних, соцiокультурних та iнших перетворень у державу застосування новiтнiх технологiй та обладнання, швестицш, допомоги у тдготовщ нацiональних кадрiв, створення умов для розвитку громадянського суспiльства тощо. Таким прикладом для Укра!ни стали найрозвинутiшi кра!ни Свропи та США, яю надають нашiй державi всiляку допомогу для «забезпечення реального на-родовладдя, створення ефективного мехашзму виявлення пол^ичних ште-ресiв народу Укра!ни, рiзних соцiальних груп, регулювання полiтичних вщносин за кращими зразками цивiлiзацiйного досвщу кра!н усталено! демократа» [4, с. 53]. При цьому юнуе загроза, що «наздоганяюча» модершза-щя, розвиваючись як рух за завчасно заданою траекторiею, за опрацьовани-ми й нав'язаними суспшьству ззовнi схемами, може призвести до негативних наслщюв, у тому чист до штелектуально! деградацп суспiльства, спусто-шення свщомосп; до деформацп пол^ично! системи, яка стае однополярно орiентованою в ситуацп «придушеного плюралiзму». За цих обставин народ як основний суб'ект суспшьного прогресу не може бути сувереном свое! ю-торп, а юторичний процес розглядаеться як механiчне втшення запозичених iззовнi цiнностей. Нарештi, «наздоганяюча» модершзащя призводить до деградацii реформаторсько! елiти, котра, прагнучи будь-якою щною утвер-дити у власнiй державi чужi стандарти, денацiоналiзуеться, стае космополь тичною, вiртуальною [5, с. 47-48]. Нашому народовi пiсля розпаду Радян-ського Союзу дiсталася елiта радянських чаав, деякi представники яко!, за думкою захщних елiтарних кiл та експерпв, не вiдрiзнялися високим ште-лектом, духовнiстю i справжнiм патрютизмом. Тому в ходi «наздоганяючо!» модершзацп реформи в Украiнi не спрацювали, бо бракувало не тшьки ко-штiв, а й справжньо!, власно! управлiнськоi елiти, державотворчого досвiду, професiоналiзму в системi управлiння, яка за своею сутшстю була деструктивною. Оскшьки навiть часткова ротацiя пол^ичних та економiчних елiт пiсля «помаранчевих подiй» в Украiнi на рубежi 2004-2005 рр. i оновлення ел^иських кiл пiсля Революцii Гiдностi 2013-2014 рр. не привели до вдо-сконалення суспшьних iнститутiв — держави i громадянського суспiльства, стабiлiзацii сощально-групово! структури суспiльства (збiльшення «серед-нього» класу, зменшення кiлькостi бiдних та малозабезпечених верств на-селення), активiзацii людського та зростання економiчного потенцiалiв, а сприяли поглибленню системно! кризи, зростанню в громадськш свiдомос-п протестних настро!в у соцiумi та виходу на пол^ичну арену нового по-колiння, яке диктуе укра!нському полiтикуму новий порядок денний.
Сучасний етап пол^ично! модернiзацii в Укрш'ш здiйснюеться в складних умовах розвитку держави, спричинених вшною, розв'язаною сепаратистами
Донбасу на сходi краши при матерiальнiй та морально-психолопчнш тд-тримщ з боку Росп та широкомасштабною кризою, яка призвела до pÍ3Koro погiршення життя населення нашо'1 краши.
З одного боку, обмежешсть ресурсно'! бази, катастрофiчне положення в економщ держави, падiння ВВП на 5%, прискорення шфляцп до 17-18% через зростання тарифiв, дефщит держбюджету 2015 р. 20% ВВП, а отже, можливий ризик дефолту до л^а 2015 р., зростання зовшшньодержавного боргу, падшня гривнi за рш на 150%, запровадження нишшшм урядом плану економп з радикальним урiзанням «сощалки», зниження середньо'1 за-роб^но'! плати в доларовому е^валент до 140 доларiв та затримка ii ви-плати, масове банкрутство дрiбних i середнiх компанш, зростання безробiття до 12%, масова iммiграцiя укра'шщв на заробiтки за кордон. Усе це супроводжуеться атомiзацieю суспiльних вiдносин i розповсюдженням аномп, поширенням маргiналiзащi та пол^ично'! дезштеграцп суспiльства, соцiальна структура якого погано пристосована до рiзких струсiв i дуже повшьно налаштовуеться на змши, що вiдбуваються в умовах пол^ично'! модершзацп украшсько'! держави. З другого боку, кра'на несе щоденнi мшь-йоннi витрати на АТО, лшування поранених та намагання хоч якось вщбу-дувати iнфраструктуру на звшьнених вiд терористiв територiях, чисельнi людсью жертви у фронтовiй зонi, за вщсутносп системи ефективно'1 мшь мiзацп таких втрат, адекватних моделей та шститу^в соцiального захисту.
Водночас частина укра'шщв перебувае пiд впливом надуманого подшу кра'1ни за мовно-культурними вщмшностями на буцiмто «нащоналютичний» Захiд i так званий «проросшський» Схiд, нав'язаними росшською пропагандою iдей про вщокремлення пiвдня i сходу Украши та приеднання цих регюшв до Росшсько'! Федерацп, так званого «руського миру», проведення референдуму щодо федерального устрою в кра'ш, надання росшськш мовi статусу друго'1 державно'! та протидiяти укра'шськш владi, що тдсилюе сепаратистськi настро'1, особливо у тимчасово окупованих терористами регюнах кра'ни, куди не доходить сощальна пiдтримка населенню з боку держави. Бiльше того, частина жителiв донбаського регiону проявляе агре-сивне ставлення до укра'нських вiйськових, якi, ризикуючи сво'1м життям, забезпечують безпеку сiмей, якi залишилися в зонi проведення антитеро-ристично'1 операцп, та захищають незалежнiсть Украши. Kрiм того, здш-снення модершзацшних процесiв обтяжуеться невирiшеними проблемами, що пов'язане з втратою державностi у минулому, браком традицш держа-вотворення та психолопею бездержавного народу, яка культивувала меншо-вартiсть та нершучють у самостiйних державотворчих процесах [6].
При цьому 92% територп Укра!ни залишаються поза зоною вшськового протистояння. Вшна на Донбасi, з одного боку, стала бщою для украшщв, а з другого, сприяла прояву людьми ствчуття до ближнього, ствпережи-вання, допомоги, самопожертви, нарештi, консолщацп укра!нського суспшь-ства. З'явився шар активних людей, волонтерiв, якi готовi пiдтримати со-цiально-економiчнi перетворення в нашш державi, започаткованi владою, небайдужа частина яко! намагаеться виводити зi сво!х лав неефективних бюрократiв, а на !х мiсце брати нових, цшеспрямованих i нацiлених на результат оаб, у тому чист iноземних фахiвцiв. Отже, плацдарму для рефор-мування бiльше нiж достатньо.
Оскшьки модернiзацiйнi процеси порушують шертшсть кра!н, влада яких намагаеться вщшти вiд старих схем суспiльного будiвництва та замь нити сталi стандарти споживання новими, не встигаючи консолщувати суспшьство для пiдтримки сво!х модершзацшних проектiв, не встановивши дiалог iз соцiумом, не залучивши його до ствпращ, свiдомого вибору по-дальшого розвитку держави (наприклад, через референдум), у суспшьсга може зростати напруження, конфлштшсть, протестнi настро!, що призведе до його дестабшзацп. Суспiльно-полiтичнi шститути не в змозi адекватно реагувати на змши й амортизувати поштовхи, а нова-стара по-л^ична елiта на всiх ланках владно! вертикалi не може домовитися про проведення ключових реформ, що спрямоваш, серед шшого, на вдоскона-лення традицшних iнститутiв, якi в процеа модернiзацii мають суттево змiнити сво! функцii та характер дiяльностi або взагалi реформуватися у новi, сучасш соцiально-економiчнi iнститути. Усе це ставить нашу кра!ну у важке становище виживання в умовах виснажливо! пбридно! вiйни i ка-тастрофiчноi ситуацп, що склалася в економiцi Укра!ни, поглиблення яко! може призвести до вичерпання потенщалу та деконсолiдацii суспшьства. За соцiологiчними даними багато украшщв на межi нервового виснаження, зростае рiвень тривожностi й незадоволеностi сво!м фiнансовим становищем, кiлькiсть оптимюпв стрiмко падае [7].
Вiдсутнiсть пол^ично! волi щодо реальних змiн у держав^ складна еко-номiчна ситуащя i соцiально-економiчна нестабiльнiсть, продовження гь бридно! вiйни на Донбасi веде до розчарування владою певно! частини на-селення та запускае зворотний вщлш суспiльноi довiри. Як результат, публiчний простiр набувае в очах людей особливо! небезпеки та тдсилюе вщчуття вiдчуження, сприяе формуванню критично! маси протестних на-стро!в, виявляючи реакщю соцiальних груп i пол^ичних структур у перiо-дичному посиленш радикальностi. Так, тiльки наприкiнцi грудня 2014 р. украшщ протестували проти рiзкого зниження рiвня життя, невиплати
зарплати (пенсш чи стипендш), тдвищення оплати за про'1'зд, демонстрацп росiйських фiльмiв по телебаченню, в яких iде пропаганда насилля, вима-гали вiдставки прокурорiв та шших правоохоронцiв, що втратили довiру громадян, зняття недоторканностi з суддiв та притягнення ïx до вщповщаль-ностi, вiдставки окремих депутатiв та мерiв мiст. Цi та iншi протестнi дп укра'шщв лише посилюють антимодернiзацiйнi i контрмодернiзацiйнi тен-денцп в крш'ш, що створюе перешкоди та бар'ери на шляху модершзацп.
^ÏM того, трансформацiйнi змiни натвстихшного характеру, що вщ-буваються в Укра'1'ш, можуть затримати динамiчне, свщомо регульоване i якiсне покращення в економiчнiй, полiтичнiй сферах на стадп «частково'1» модершзацп, коли в межах дано'1' сусшльно-пол^ично'1' системи переплетет суперечливi елементи (традицiйнiсть i ращональшсть як принципово протилежнi способи поведшково'1' орieнтацiï людини й суспiльства), вщсутнш консенсус мiж правлячими та опозицшними по-лiтичними силами (елiтами, париями), залишаеться низьким ступiнь залу-чення громадян у систему представницько'1' демократп, а вiдкритiсть конку-ренцп ел^ — далекою вiд бажано'1', що уповшьнюе структурно-змiстовне перетворення пол^ично'1' системи, спрямоване на розкриття вах ïï потен-цiйниx можливостей, формування пол^ично'1' структури сощально'1' дп, принципово нових економiчниx, теxнiчниx, адмiнiстративниx навичок i вщповщних органiзацiйниx структур. Отже, «часткова» модернiзацiя гальмуе рух уперед, бо «являе собою такий процес сощальних змiн, котрий веде до iнституцiалiзацiï в одному й тому ж суспшьсга вiдносно модернь зованих сощальних форм i менш модернiзованиx структур» [8, с. 72-73], тобто коли вщбуваеться перенесення готових зразмв, вироблених модершзованим свiтом, у суспiльства, ям ще не встигли модершзу-ватися. Для таких сусшльств характерне протистояння протилежних способiв поведшково'1' орiентацiï людини, пол^ичних, економiчниx, техшч-них, адмшютративних особливостей функцiонування дiючиx структур та шституцш минулих зразкiв з ращональними елементами модернiзованого суспiльства. Враховуючи, що украшське суспiльство й далi перебувае в глибокш системнiй кризi, нащя вимирае, народ у свош мас змушений, як i ранiше, дбати про фiзичне виживання, що свщчить про багаторiчну де-структивну дiяльнiсть влади, яка за роки незалежносп не спромоглася змь нити занедбаш суспiльство, економiку, культуру, освiту, природне середови-ще i всевладну корумповану бюрократш на чолi з ново-старою пол^ичною елiтою [9, с. 105], такий варiант подiй може зупинити прогресивш тенденцп в розвитку украшсько'1 держави та суспiльства.
Тому Укра'1ш вкрай потрiбна модернiзацiя як протидiя рiзним проявам деструктивностi в дiяльностi окремих полiтикiв та ïx об'еднань, що гальмуе
пол^ичний, соцiально-економiчний та культурний розвиток кра!ни, спри-чиняе рiзноманiтнi антисощальш явища, в тому числi поширення корумпо-ваностi та злочинностi в суспшьсга, невиправданi величезнi матерiальнi витрати на реалiзацiю неефективних та безглуздих проекпв, делегiтимацiю влади, нестабiльнiсть уае! пол^ично! системи тощо не тшьки на сучасному етапi, але й у недалекому майбутньому [10, с. 96].
Устшно проведена пол^ична модершзащя укра!нсько! держави безумов-но сприятиме зменшенню деструктивностi влади, особливо в наш час, коли значна частина укра!нсько! пол^ично! елiти прийшла до влади з модершза-цiйними настроями, намагаючись реалiзувати економiчнi перетворення задля досягнення пол^ичних цiлей. Але на завадi проведенню реформ в Укра!ш стали численнi перешкоди, i замють прискорено! модершзацп укра!нсько! держави вона опинилася перед загрозою занурення в пол^ичний вакуум. З одного боку, военно-пол^ичш та соцiально-економiчнi проблеми, що знач-но ускладнило процеси «наздоганяючо!» модершзацп в укра!нськш держа-вi та стало чинником !! гальмування, з другого — брак сучасно мислячо!, патрютично налаштовано! й сощально вщповщально! нацюнально! елiти, не тдготовлено! до реформування кра!ни, особливо в системi державного управлiння. Для частини пол^ичного iстеблiшменту Укра!ни, переважно високопосадовщв старшого вiку (у сво!й бшьшосп це колишнi регiонали, якi перейменувалися в «Опозицшний блок»), якi до того ж не е проукра!н-ськими, характерш радянськi атавiзми, про що свщчить !х намагання спря-мувати процес полiтичноi модернiзацii укра!нсько! держави на задоволення !х фшансово-кланових iнтересiв. Для цих полiтикiв не притаманш мораль-но-етичнi засади, патрютизм, компетентнiсть та iншi шляхетнi орiентацii та чесноти, щоб наблизитися до сощального статусу елiти та дiяти для блага держави, а не тшьки задля реалiзацii особистих штереав. Бiльшiсть iз них дискредитуе щеали незалежностi та демократii, а також щею реформ, при-зводить до розгубленосп, розчарування та зневiри свого народу. Ця частина пол^ично! ел^и Укра!ни далека вiд тiеi, про яку В. Липинський свого часу писав як про «групу найкращих у даний момент серед нацп людей, яю най-кращi серед не! тому, що власне вони в даний момент е оргашзаторами, правителями i керманичами нацп» [11, с. 131], бо за часи свого перебування при владi вони так i не спромоглися осягнути, донести до свого народу та реалiзувати нащональш штереси свое! кра!ни, утримати !! в центрi европей-ського та свiтового цивiлiзацiйного процесу. Саме за !х участю проводилася антимодершзацшна полiтика та вiдбулася вщмова вiд власно! стратегii «по-стшдус^ально! перспективи». Так, реформування економiки в Укра!ш не супроводжувалося демократизацiею суспшьства, удосконаленням суспiль-них iнститутiв — держави i громадянського суспiльства, тобто проводилися
надзвичайно, шерцшно була втрачена сутшсть модершзацшного процесу. Це призвело до тдживлення тшьово'1 економши, зростання номенклатурнос-тi, бюрократизму, поличного нiгiлiзму, поповнення елiтиських груп особами з низьким рiвнем культури та моральности iнодi з кримшальним ми-нулим, що у свою чергу сприяло виникненню кланового регюнального протистояння. Безсистемне та непослщовне реформування в Укра'1'ш напри-кiнцi ХХ — початку ХХ1 ст., обмежене вузькими рамками «ринкових реформ», призвело до створення виняткових можливостей для збагачення «нових укра'шщв» та прискорення безпрецедентного розшарування суспшь-ства, руйнацп економiчного та технологичного потенщалу краши, в кшцево-му рахунку — до втрати ел^ою довiри, до розчарувань широких верств населення у демократичних гаслах, яю вона пропонуе суспшьству як генератор щей.
Оновлення пол^ично'1 ел^и молодими людьми вiком близько 30-ти роив з числа журналю^в, вчених, громадських дiячiв i нав^ь комбатiв, якi до приходу до владних структур були активними борцями з системою, дало суспшьству над^ на те, що саме щ лщери сучасного парламентського типу сприятимуть модершзацшному ривку та переведенню процесу сустльних змш у цившзоване сучасне русло з осмисленою стратепчною перспективою для Украши. Проте, за думкою деяких вчених, 1'х потрапляння до влади ви-глядае як конвертащя символiчного капiталу у владу, i не бiльше [7], тобто «... кредиту, свого роду авансу, .. .завдатку, позики, яку надае одна лише вiра вае'1 групи тому, хто дав ш матерiально-символiчнi гаранта...» [12, с. 234]. Як вщомо, власник символiчного капiталу здатен надавати цшшсть тому, що сам вважае цшним, але в очах iнших i може конвертувати свiй капiтал в iншi види капiталу (наприклад, стати пол^иком) [13]. Символiчний капiтал е складним поеднанням ресурав (сили, вол^ привабливостi, харизми, здат-них конвертуватися у владу), володшня якими визнаеться суспшьством як право на домшування. Саме з цим активним ресурсом, що визнаеться з боку сустльства та забезпечуе його власнику здатшсть впливати на формування сустльно'1 свщомосп та громадсько'1 думки шляхом визнання за ним цього права як лептимно'1 компетенцп [14, с. 322] потрапили до украшсько'1 по-л^ично'1 елiти новi, переважно молодi за вшом члени. Проте новим пред-ставникам «правлячо'1 касти» не вистачае професшного досвiду та мудрос-т^ розумiння мети, яка формуе та оргашзовуе все суспiльство однiею оргашзуючою iдеею [15, с. 194]. Отже, строката за складом украшська ел^а, до складу яко'1 входять частково новi люди, якi за старого режиму не мали шякого стосунку до влади, а також здебшьшого т^ хто був при владi за радянськi часи та тсля отримання Укра'1'ною незалежностi, якiсно оно-вилися, полiтично, iдеологiчно, психологiчно та етично пристосувався до
умов i вимог ново! системи — це одна з головних проблем пол^ично! мо-дершзацп укра!нсько! держави. Але шшо! пол^ично! ел^и в Укра!ш немае.
Усi найважливiшi рiшення приймае владна елiта, хоча в Укра!ш правля-чий клас ч^ко не знае, з якого боку почати змши, оскiльки не бачить у них свого мюця. Укра!нський полiтикум, балансуючи мiж звичайним людським его!змом щодо розширення сво!х прав i повноважень та честю i мораллю, вимушений проводити складш та масштабнi перетворення, вирiшуючи про-блеми ново! полiтики безпеки та державного управлшня, дерегуляцп дiяль-ност бiзнесу, ново! антикорупцшно! полiтики, реформування МВС та судо-во! системи, проводити земельну реформу та займатися розробкою i реалiзацiею Стратеги укра!нсько! гумаштарно! полiтики, реалiзовувати закон про вищу осв^, справедливе пенсiйне забезпечення, програми з МВФ, Свiтовим банком, СБРР, ОБ та iншими МФО та багато шшого. Проведення низки реформ в Укра!ш потребують i конституцiйних змiн, для яких необ-хiдна залiзна полiтична воля.
Модершзацшш процеси потребують формування налагодження дiалогу мiж владою i народом, збшьшення числа iндивiдiв, якi мають не лише право, а й реальну можливють бути почутими тд час винесення пол^ичних рiшень як необхщно! умови змiцнення демократа й становлення громадян-ського суспiльства, щоб не було застою та корупцп, приводу для розвитку клашв як прояву деструктивносп влади. Модернiзацiя орiентуе суспiльство на вдосконалювання, просування вперед, на розробку й реалiзацiю нових цшей, задач, прiоритетiв, стратегiй.
В Укра!ш значна частина населення готова до реформування, бо сподь ваеться, що через час жити стане легше. Бшьшють народу вже не розцшюе НАТО, €С i США як воропв Укра!ни. А це дуже позитивна ознака для мо-дершзацп Укра!ни, оскiльки знiмаеться блокування европоцентристського модершзацшного проекту з боку масово! свiдомостi [16, с. 25]. Така вщ-критiсть людей до модершзацшних змiн у нашiй кра!ш полегшуе проведення реформ. Проте сьогодшшне укра!нське суспiльство — це складне пере-хiдне суспiльство, яке вимагае системи базових щнностей, визначених економiчних i соцiокультурних орiентацiй. А коли люди доведет до вщчаю попршенням життя, втрачають вiдчуття належносп до певно! соцiальноi спiльноти, не мають об'еднуючо! нацiональноi iдеi та усвщомлення свое! тотожностi з певною культурною моделлю на !! основ^ !м нi до чого, ^м виживання, дiла немае. Потенцiал суспшьства може бути вичерпаний i воно деконсолщуеться. I це може стати ще одшею перешкодою на шляху поль тично! модернiзацii укра!нсько! держави.
Для виникнення у сотуму сучасних психолопчних установок i орiента-цш, пов'язаних iз такими характерними особистюними рисами, як участь
у пол^ичному i громадському житп, усвщомлення свое'' громадсько'' рол^ поiнформованiсть тощо владi потрiбно постiйно пiдтримувати стан дiалогу iз соцiумом, всiляко скорочувати дистанцiю мiж державою та суспiльством для встановлення порозумшня мiж ними й зняття напруги, на всix рiвняx суспшьно'' оргашзацп розширяти меxанiзми пол^ично'' соцiалiзацiï, пщ-тримувати систему полiтичного рекрутування до пол^ично'' елiти з «нижшх» рiвнiв пол^ично'' системи суспiльства. Повернення довiри та поваги до тих, кого обрали для керування кра'ною та турботи про свш народ, що сприяти-ме прискоренню процесу модершзацп, але без його форсування, що, у свою чергу, допоможе владi знаходити шляхи розв'язання проблем при тдтрим-Ш суспшьства та проводити модершзащю в державi через ïï реформування, щоб зрiвнятися з розвинутими кра'нами свiту.
Як висновок зазначимо, що задля запобшання деструктивной влади в умовах пол^ично'' модершзацп украшсько'' держави необxiдна сукупнiсть дш, у тому числi активiзацiя взаемно'' дiяльностi державних iнституцiй та науковщв, якi вивчають теоретичний i практичний досвщ процесiв модершзацп в сучасному свт задля розробки, а втшення в життя дiевоï, довго-строково'1 соцiально-економiчноï й полiтичноï стратеги розвитку краши в сучасних умовах й уникнути тих помилок, яю перешкоджають здшсненню ефективних реформ; дослщжують стратегiчнi питання теорiï i практики державного будiвництва та розробляють стратеги формування ново'1 цiннiс-но-нормативно'1 системи, займаються конструюванням едино'1 укра'1нсько'1 нащонально!' iдеï, оформленням цiлiсноï та адекватно'1 новим умовам розвитку держави тдготовки i пiдвищення квалiфiкацiï ново'1 елiти, яка, у свою чергу, забезпечить рух суспшьства шляхом модершзацп та стане взiрцем для народу, розум^чи, що реформи — це плановий, оргашзований процес, який неможливо здшснити без сильно! та вщповщально! влади.
Результатившсть модернiзацiйниx процесiв залежить вщ вiдповiдаль-ностi його суб'ек^в, оновленого полiтикуму, який дiе в межах ч^кого роз-подiлу компетенцп рiзниx органiв i структур уах гiлок влади, швидко, без тяганини та безпредметних спорiв ухвалюе та впроваджуе пол^ичш рiшен-ня; сприяе забезпеченню принципу демократизму в дiяльностi вах органiв державноï влади та мюцевого самоврядування, вiдкритостi ïx дiяльностi; полiтично'ï та дуxовно'ï консолiдацi'ï суспшьства; розвитку полiтично'ï та правово'ï осв^и, культури населення [17, с. 53-54]. Перспективи пол^ично'' модернiзацiï залежатимуть вщ спроможностi дiючого полiтикуму розгорну-ти формування пол^ичних iнститутiв i культури, яю б забезпечили вiдкри-те пол^ичне суперництво багатоманiтниx сил у боротьбi за владу, сприяли створенню ефективно'' системи мiсцевого самоврядування, яка б перетво-
рилась на реальну альтернативу традицшному бюрократичному централiз-му [18, с. 93-94].
Процеси пол^ично! модершзацп, що тривають в Укра!ш, будуть устш-ними за умови своечасного попередження та регулювання владою сощаль-но-економiчних, демографiчних, нацiонально-територiальних, щейно-мо-ральних та шших конфлiктiв та iнституцiйно-функцiональних криз у надрах держави.
Для ефективного проведення реформ, спрямованих на досягнення стандарт европейсько! сощально! та економiчноi стабiльностi, iнновацiйного простору, владi необхщно прийняти та дотримуватися законiв, яю зроблять реалiзацiю реформ незворотними, залучати передовi свiтовi технологи в промисловють, сiльське господарство, сферу обслуговування, пол^ичний i освiтнiй процеси, у науку й культуру, але i створювати сво! новi конкурен-тоспроможнi науково-техшчш, полiтичнi й освiтнi технологи [16, с. 18].
Важливим елементом усшшно! модершзацп кра!ни та зниженням рiвня деструктивностi влади е докорiнна змша формату спiлкування держави та громадян, що потребуе умов, за яких суспшьство отримуе реальш мож-ливост покращувати полiтичну, управлiнську та судову ел^и, а вiдтак i покращувати державну пол^ику та розвиватися [19, с. 4]. З боку грома-дянського суспшьства, яке поки що не стало чинником тиску на ел^у в на-прямi яшсного оновлення кра!ни та мiжнародних оргашзацш необхiдне створення жорсткого монiторингу уах обiцянок та дiй Уряду, Президента та шших державних управлшщв, контролю над процесом прийняття та реалiзацii державно-пол^ичних рiшень, що буде дiевим механiзмом попередження деструктивностi влади. Такий сощальний контракт мiж владою i народом сприятиме закрiпленню довiри до держави з боку громадян та мiжнародних партнерiв, за вщсутносп яко! падае довiра населення до по-лiтичних iнститутiв, а протестний потенщал, який у будь-який момент може стати вибухонебезпечним, у суспшьсга зростае.
Самш владi необхiдно не допустити пол^ичного протистояння мiж сторонами, що перемогли на виборах, а сконцентрувати ва можливi ресурси на шляху реформування, здшснення кроюв, спрямованих на стимулювання процесiв штеграцп та демократичного розвитку досягнення високих стан-дартiв европейсько! соцiальноi та економiчноi стабiльностi, iнновацiйного простору, створення умов для найповшшо! реалiзацii громадянських прав i свобод людини i громадянина. Полiтичному класу треба i самому бороти-ся iз негативними проявами влади, не чшляючись за корисш iнтереси, зо-середитися на швидкому та незворотному процеа здшснення реформ за допомогою суспшьства. Враховуючи те, що модершзацшш процеси в су-
часнш Укра'ш передбачають елементи шокового характеру та здшснення низки реформ у доволi стисш строки, виршення основних проблем сучас-ного етапу пол^ично'' модершзацп в украшськш державi можуть стати своерщним орiентиром для формування самобутньо'' в^чизняно'' моделi суспiльно-державного розвитку та зменшити деструктившсть влади, яка залишилися вщ тоталiтарного минулого в нашiй кра'ш. Отже, шляхами за-побiгання деструктивносп влади в умовах пол^ично'' модершзацп укра'н-сько'' держави мае стати внутршнш потенцiал краши як рушшна сила мо-дернiзацiйниx перетворень в Укра'ш.
л1тература
1. Сахань О. М. Деструктивный вплив влади на переб1г сучасного политичного процесу в Укра'ш / О. М. Сахань // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши 1меш Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я, фшософ1я права, пол1толопя, соцюлопя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2014. - № 4(23). - С. 173-189.
2. Шуст Н. Б. До проблеми сощально' модершзацп укра'нського суспшьства / Н. Б. Шуст // Наук. пр. - Соцюлопя (Соц. шститути та процеси). - 2008. -Т. № 84. - Вип. 71. - С. 5-8.
3. Штомпка П. Социология социальных изменений : пер. с англ. / П. Штомпка ; под ред. В. А. Ядова. - М. : Аспект-Пресс, 1996. - 416 с.
4. Друк Ю. Я. Змют та основш складов! модершзацп пол1тично' системи Украши / Ю. Я. Друк // Акт. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2008. - № 2(34). - С. 50-59.
5. Гальчинський А. Глобальна криза чи криза глобал1зацп? / А. Гальчинський // В1че. - 2002. - № 1. - С. 44-50.
6. Ирен М. Укра'нська ел1та i проблеми модершзацп суспшьства [Електронний ресурс] / М. Ирен // Незалежний культуролопчний часопис «Ï». - 45/2006. -«У пошуках втрачених елгг». - Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n45texts/ piren.htm.
7. Головаха Е. У власти закончилось время на эксперименты и ошибки, 01.03.2015 [Електронний ресурс] / Е. Головаха. - Режим доступу: http://news.Hga.net/inter-view/politics/5198471-golovakha_u_vlasti_zakonchilos_vremya_na_eksperimenty_ i_oshibki.htm.
8. Критический анализ буржуазных теорий модернизации : сб. обзоров. - М. : ИНИОН АН СССР, 1985. - 242 с.
9. Сахань О. М. Деструктившсть влади як проблема модершзацп полггично' системи Украши / О. М. Сахань // Стратеги реформ i пошук пол1тичиого балансу в Укра'ш : матер1али м1жнар. наук.-практ. конф. (XXIV Харк. пол1тол. читання). -X. : ХАП, НУ «ЮАУ ¡м. Ярослава Мудрого», НД1 держ. буд-ва та мюц. самоврядування НАПрН Украши, 2011. - 150 с.
10. Сахань О. М. Деструктивна дiяльнiсть сучасного украшського пол^икуму як чинник конфл^тносп в суспiльствi / О. М. Сахань // Материали за 7-а международна научна-практична конференция: «Бъдещето въпроси от света на науката», 17-25 декември, 2011. - Т. 17. История. Философия. Политика. - София : Бял ГРАД БГ ООД. - 112 с.
11. Липинський В. Листи до братiв-хлiборобiв: про щею i оргашзащю украшського монархiзму / В. Липинський. - К. : Фiладельфiя, 1995. - 470 с.
12. Бурдье П. Практический смысл / П. Бурдье. - СПб. : Алетейя, 2001. - 562 с.
13. Лазарев С. Поняття i види символiчних ресуршв влади [Електронний ресурс] / С. Лазарев // Освгга регюну: Полгголопя, психолопя, комушкаци. - 2013'4. -Режим доступу: http://social-science.com.ua/article/1197.
14. Ярема А. Концептуатзащя поняття «символiчний капiтал» в соцюлопчнш на-уцi / А. Ярема // «Humanities & social sciences 2011» (HSS-2011), 24-26 November 2011, Lviv, Ukraine. - С. 320-323.
15. Донцов Д. Дух нашо! давнини / Д. Донцов. - Дрогобич : Вщродження, 1991. - 341 с.
16. Михальченко М. Пол^ична реальшсть в Украшк трансформацiя, модернiзацiя, революцiя? / М. Михальченко // Сучасна украшська пол^ика. Полiтики i полГто-логи про не!. - К., 2005. - Вип. 7. - С. 18-27.
17. Вибори - шлях до демократизаци суспшьства. Методичш матерiали з питань виборчого процесу / за ред. В. М. Князева. - К. : Вид-во УАДУ, 2002. - 78 с.
18. Михайловська О. Специфша здшснення iнституалiзацil громадянського суспшьства в умовах пол^ично! модершзацп в сучаснш Укра1ш / Оксана Михайловська // Освгга регюну: полгголопя, психолопя, комушкаци. - 2010. - № 4. - С. 82-90.
19. Дорожня карта реформ: за результатами регюнальних обговорень проекту до-слщження «Модершзащя Укра1ни: визначення прюритета реформ». - К., 2010. -21 с.
политическая модернизация украинского государства как фактор
предотвращения деструктивности власти
Сахань Е. Н.
Рассмотрена проблема политической модернизации украинского государства на современном этапе его развития, определен тип модернизации и особенности ее протекания в нынешних условиях. Проанализированы причины, которые мешают модернизационному реформированию нашего государства. Предложенные механизмы предотвращения деструктивности власти в условиях модернизационного обновления общественно-политической системы Украины на ее пути к европейским стандартам.
Ключевые слова: модернизация, политическая модернизация, «догоняющая» модернизация, «частичная» модернизация, реформационный процесс, деструктив-ность власти.
political modernization of ukrainian state as a factor of prevention of the power destructiveness
Sahan O. M.
Political modernization is considered as a process focused on creation offoundations for stable society forming, increasing of a level and improvement of life quality and population activities, competitive ability of the state covering economical, social, cultural, legal and other areas of social life under the conditions of the present-day development of Ukrainian state, and therefore this process promotes prevention of the power destructive-ness, because it corrects the consequences of its negative activities and prevents their repetition.
It is defined that modernization in Ukraine belongs to the type of «catch-up» (nonorganic, secondary), which means the usage of assistance and experience of the advanced countries that are perceived as an example, a guide, which should be aspired to in the process of economic, political, social and cultural and other reforms in the state, application of up-to-day technologies and equipment, investments, assistance in training of nationals, arrangement of conditions for civil society development, etc.
Attention is paid to peculiarities of the modernization processes running in Ukraine that are carried out in complicated conditions of the state development caused by the wideranging crisis and war unleashed by Donbas separatists on the east of the country with the support of Russia, which resulted in deterioration of life of the country population. These and other difficulties of the past connected with destructive policy of the previous leadership of the country and with activities ofsome rulers and political forces of the present time that can result in inhibition of progress, delay qualitative improvement in economic, political and social spheres, stop modernization processes on the stage of «partial modernization» and just feeding ofpower destructiveness.
It is underlined that a necessary condition of modernization in Ukraine is a reformation process organized by strong and responsible authority. However obstacles to modernization reformation of Ukrainian state appeared in the form of military and political, social and economic problems, lack of modernizers, public-spirited and socially conscious national elite and absence of a profound legislative basis, which would regulate the reformation process in the country, there is no clear plan of modernization of the main living environments of the society, a valuation and normative system is not formed, Ukrainian people have been in high-stress condition for a long time, the level ofprotest moods does not decrease in the society.
It is concluded that for prevention of the power destructiveness it is necessary clearly and firmly to carry out reformation renewal of the social and political system of Ukraine
with the political elite at the head, who has to be an example for the nation and to take on leadership of the modernization movement in the country, substantially change communication format of the authorities and population of the country towards partnership, carry out steps aimed at stimulating the processes of integration, democratic development and formation of civil society for achievement of high standards of the European social and economic stability, arranging of innovative space, creating conditions for the fullest realization of civil rights and freedoms of a person and a citizen that will be an efficient mechanism ofprevention of the power destructiveness in our country.
Key words: modernization, political modernization, «catch-up» modernization, «partial» modernization, a reformation process, the destructiveness of power.
