CC BY
11
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
12. De Vincentiis M., Di Cello P., Censi F., et al. Immunohistochemical expression of fatty acid synthase, Ki-67 and p53 in squamous cell carcinomas of the larynx // Int. J. Biol. Markers - 2008. - Vol.23. - P.176-81.
13. Hotz M., Bosq J., Zbaeren P. et al. Spontaneous Apoptosis and the Expression of p53 and Bcl-2 Family Proteins in Locally Advanced Head and Neck Cancer // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. - 1999. - Vol.125, №4. -P.417-422.
14. Klatka J. Prognostic value of the expression of p53 and bcl-2 in patients with laryngeal carcinoma // Eur. Arch. Otorhinolaryngology. - 2001. - Vol.258. - P.537-541.
Реферат
ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРИ ГЛУБОКОЙ ИНВАЗИИ МАЛОДИФФЕРЕНЦИРОВАННОГО ПЛОСКОКЛЕТОЧНОГО РАКА ГОРТАНИ СКЛАДОЧНОЙЛОКАЛИЗАЦИИ ГасюкА.П. Гасюк Ю.А.
Ключевые слова: плоскоклеточный ракгортани, иммуногистохимические маркеры.
Проведенные иммуногистохимические исследования малодифференцированного плоскоклеточного рака гортани складочной локализации при глубокой инвазии показали, что в раковых комплексах, в которых формируются ШИК-положительные „раковые жемчужины", определяется разная степень экспрессии цитокератина СК 34 рЕ 12, а также выраженная экспрессия маркера Ki-67 в большинстве атипичных клеток, что свидетельствует об их высокой пролиферативной активности. Умеренная экспрессия VEGF в эндотелии новообразованных кровеносных сосудов свидетельствует о процессах неоангиогенеза. В зонах более глубокой инвазии, в которых формируются суданофильные „раковые жемчужины", наблюдается меньшая степень экспрессии цитокератина СК 34 рЕ 12, чем в зонах ШИК- положительных „раковых жемчужин". Высокая степень интранукпеарной экспрессии маркера р-63 характеризует малодифференцированное состояние подавляющего большинства атипичных клеток вокруг суда-нофильных „раковых жемчужин".
Summary
IMMUNOHISTOCHEMICAL FEATURES OF LOW DIFFERENTIATED SQUAMOUS CELL CANCER OF LARYNX WITH VOCAL LOCALIZATION UNDER DEEP INVASION Gasyuk A. P. Gasyuk Y. A.
Keywords: squamous cell cancer of larynx, immunohistochemical markers.
The immunohistochemical researches of low differentiated squamous cell cancer of larynx with vocal localization under the deep invasion have shown that in the cancer complexes where PASK-positive „cancer pearls" are formed, the various intensity of expression of CK 34 pE 12 cytokeratine is determined as well as the pronounced expression of Ki-67 marker in the majority of atypical cells, that proves their high proliferative activity. Moderate expression of VEGF in endothelium of newly formed blood vessels testifies to the processes of neoangiogenesis. In the areas of deeper invasion, where sudanophil „cancer pearls" are formed, there is less intensity of CK 34 PE 12 cytokeratine, than in the areas of PASK-positive „cancer pearls". The high intensity of intranuclear expression of p-63 marker characterizes the low differentiated state of the majority of atypical cells around sudanophil „cancer pearls".
15. Moll R., Franke W., Schiller D. et al. The catalog of human cytokeratins: patterns of expression in normal epithelia, tumors and cultured cells // Cell. - 1982. - Vol.31, №1. -P.11-24.
16. Smilek P., Dusek L., Vesely K. et al. Correlation of expression of Ki-67, EGFR, cerbB- 2, MMP-9, p53, bcl-2, cD34 and cell cycle analysis with survival in head and neck squamous cell cancer // J. Exp. Clin. Cancer Res. - 2006. -Vol.25, №4. - P.549-555.
УДК 611.69:616-006.0
0С0БЛИВ0СТ1 С0С0ЧК0В0Г0 ТИПУ ВНУТР1ШНЬ0ПР0Т0К0В0Г0 РАКУ М0Л0ЧН01 ЗАЛОВИ В АСПЕКТ1 ОНТОГЕНЕЗУ
Нтоленко Д.€.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Комплексно вивчена г{столог{чна структура г карюметричт особливостг сосочкових форм вну-тр{шнъопротокового раку молочног залози у зжтавлент з гг онтогенезом. Виявлено, що в основг утворення псевдососочкових г сосочкових структур внутр{шнъопротокового раку молочног залози лежитъ вегетац{я атипового еттел{ю камб{алъного, секретуючого г сорбцшного титв, котрг подгбш до еттел{ю зародка залози та гг генеративног зони в репродуктивному пер{од{ жтки. Ключов1 слова: внутршньопротоковий рак молочноТ залози, онтогенез молочноТ залози, карюметрт.
Проблема раку молочноТ залози (РМЗ), пере- гень [2,12] \ I мюце в УкраТ'ш у жшок з ¡ншою он-
важно у жшок, продовжуе бути болючою темою в медицин!. У Свроп1 та США [15] ктькють захво-р1вших на цю недугу оаб складае 26%, в УкраТ'ш - 18% [16]. За даними УкраТ'нського (нацюналь-ного) канцеррестру за останш 5 рош абсолютна ктькють зареестрованих хворих на РМЗ жшок становить не менше як 15 тисяч [7,13]. Найбтьш висок1 показники РМЗ в нашш держав1 вщзнача-ються в п1вденних регюнах (Донецька, Днтропе-тровська, Харьювська обласп - вщ 700 до 1000). Нижч1 показники - в центральних регюнах, серед них \ Полтавська область [13]. Серед органноТ' онкопатологп РМЗ посщае II мюце пюля раку ле-
копатолопею репродуктивноТ' системи. При цьо-му смертн1сть в1д РМЗ в УкраТ'ш пюля лкування впродовж перших 5 рок1в складае майже 50%,той час як у США - ттьки 18% [ 5].
Часпше РМЗ мае протокове походження. При-чому, зг1дно з МКХ -10 (1993) та МКП (2003) [17] прийнято протоковий РМЗ под1ляти на нешвази-вний (внутр1шньопротоковий) та ¡нвазивний [12]. Перший в1дноситься умовно до початкових ста-д1й РМЗ i складае близько 10% в1д ycix рак1в да-ного органу [3,4]. Але, незважаючи на теоретично сприятливий прогноз при своечасн1й д1агнос-тиц1 i л1куванн1, проблема внутр1шньопротоково-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
го раку молочноТ залози (ВПРМЗ) не завжди ви-р1шуеться позитивно, через те, що вш дае вщда-леш у час1 метастази ( до 9%), тому що росте мультщентрично [6]. Ось чому при нешвазивнш форм1 ВПРМЗ проблема потребуе подальшого морфолопчного вивчення.
Метою даного дослщження стало вивчення особливостей патоморфологп нешвазивного ВПРМЗ сосочкових тип1в росту в пор1внянш з п-столопчною будовою зародка залози в прената-льшм перюд1 та генеративною зоною МЗ жшки репродуктивного вку.
Матер1ал 1 методи досл1дження
1з п столопчного арх1ву Полтавського обласно-го патологоанатом1чного бюро проанал1зовано 15 випадш захворювань на ВПРМЗ жшок вком 30-39 рош (операцшний та бюпсшний матер1ал) з пщтвердженим д1агнозом, що мав р1зномаштну сосочкову будову. Пстолопчж зр1зи з парафшо-вих бломв забарвлювали гематоксилшом та ео-зином, за ван-Пзон, за Хартом (на сполучну тканину \ еластичш волокна). В кожному випадку проводили карюметрш 20о ядер ештел1альних елемент1в пухлини з обчисленням десятинного логарифму об'ему ядер за формулою обертаю-V =
чого овоща : де Р - великии д|-
аметр ядра, d - малий д1аметр ядра, К- коефщн ент збтьшення об'екту [14].
Результати досл1джень та 1х обговорення
При пстолопчному дослщженш верифковано-го ВПРМЗ з урахуванням морфолопчноТ' струк-тури, нами було виявлено чотири типи росту пухлини: псевдососочковий, сосочковий, криброз-ний, солщний або зм1шаний вар1ант. Дослщжен-ню пщлягали перш1 дв1 форми росту раковоТ' пу-хпини. При оглядовш свп~ловш м1кроскопп зр1з1в РМЗ, забарвлених гематоксилшом та еозином, виявлено комплекси розширених канцеризова-них протош, вистелених псевдобагаторядним пол1морфним атиповим еп1тел1ем. Це засвщчу-ють пперхромш ядра кл1тин округло!' та витягну-то1 форми за рахунок конденсованого гетеро-хроматину, велика кшькють ф1гур патолопчного м1тозу. Ядра атипових кл1тин знаходяться на р1-знш вщстаж вщ базальноТ мембрани протомв. Звертае на себе увагу, що ядра сплощеного епн телш мають переважно паралельну ор1ентацш щодо збереженоТ базальноТ мембрани. Ц1 кл1ти-ни не досягають просвп"у протоки. I навпаки, ви-довженоТ форми кл1тинш елементи з косим \ пе-рпендикулярним ор1ентуванням ядер, що знаходяться на бтьшш вщстаж вщ базальноТ мембрани, ашкальною частиною цитоплазми направлен! у просв1т протоки ( рис.1).
Рис.1 Вегетацт атипових еглтел1альних кл1тин у npoceiT канцеризованоТ протоки при псевдососочковому тит внутршньопротокового раку молочноТзалози.: 1- псевдобагаторядний еттелм, 2- апокриноподЮна секрецт, 3- ф1гури м1тозу 4- базальна мембрана. Заб. гематоксилшом та еозином. 36. х1000
Цитоплазма атипового ежтелш протока на-вколо ядра м1стить невелику ктькють зернистоТ речовини, котра при збтьшенж висоти кл1тин мшяе сво1 тинктор1альж властивосп та характе-ризуеться базофт1ею або набувае виражено гранулярно-еозинофтьного характеру. У пер-шому випадку, BiporiflHO, за рахунок бток синте-зуючоТ функцп кл1тин , у другому, CKopirn за все, м1стить мукополюахариди, ям також рясно вкри-вають ажкальж поверхн1 кжтин i вщокремлю-ються у npoceiT пухлинних проток. Останне на-гадуе секреторну активнють под1бну до апокрин-HOi. В цих же протоках пухлини МЗ виявлеж булавовидно! форми розростання (псевдососочки) у вигляд1 вегетацш, що складаються з под1бних до вищеописаних атипових кл1тинних елемент1в. Псевдососочки направлен! у просвп" проток з тими ж особливостями ядер i цитоплазми. Однак звертае на себе увагу, що з витягнутими, овоТ'д-HOi форми ядрами, кл1тини в сосочках мають ко-со-направлену ор1ентацш до внутр1шньоТ, бтьш св1тлоТ еозинофтьноТ речовини з базофтьним компоненом, в яку зануреж, так зваж, базальж частини кл1тин. Очевидно, що ця речовина представлена кислими глкозамшоглканами i утворюеться як под1бнють до стромального компоненту цими ж атиповими кжтинами. Останне, безумовно, Biflirpae важливу роль у пщтриманж живлення прол1феруючих кл1тин, що набувають автономного росту i знаходяться вже далеко як в1д базальноТ мембрани протока, так i в1д строми молочноТ залози.
За результатами забарвлення за ван-Пзон та Хартом, базальна мембрана канцеризованих проток1в тонка i оточена гомогенною, м1сцями ri-алш1зованою сполучною тканиною з л1мфоТдно-кл1тинними елементами на в1дстан1. Останне пщтверджуе поки що внутр1шньо-протоковий атиповий прол1феративний процесс.
Таким чином, досл1дження атипових протоко-вих прист1нкових i псевдо сосочкових структур РМЗ виявило високу прол1феративну активн1сть еп1тел1ю з утворенням псевдобагаторядност1, при цьому функц1ональну здатнють виявляють кл1тинн1 елементи верхнього шару псевдососоч-
Том 9, Випуск 2
169
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
ш у вигляд1 секрецп. Оспв в останшх структурах, як продукт д1яльносл ракових кл1тин, являе собою безсудинне утворення, що засвщчуе про незртють стромального компоненту .
Останне пщтверджуе проведена карюметр1я атипового прол1ферата ВП РМЗ з псевдососоч-ковими структурами, яка виявила ¡снування на-ступних модальних ядерних клаав. Найменший вщсоток (20,5% вщ максимального ядерного класу) скпав ядерний клас з ЬдУ 0,55 \ був хара-ктерним для базально-розташованих кл1тинних елеменлв псевдобагаторядноТ' структури [10]. Цей ядерний клас за своТ'ми карюметричними властивостями нагадував камб1альш елементи паренх1матозних структур посмугованого вщдту (генеративно!' зони ) молочноТ' залози жшок репродуктивного вку [ 11], а також кл1тинн1 елементи зародка (зачатка) МЗ - молочноТ точки, ви-явлених нами на раншх стад1ях онтогенезу МЗ у ембрюшв [ 9 ].
Разом з цим, карюметрично, у бшьшосп випа-дш дослщжених кл1тин ВПРМЗ (80%) визначив-ся ядерний клас з ЬдУ 1,05. Вш належав атипо-вим кл1тинам даного РМЗ з виявленою секрето-рною активнютю у просвп" протоки \ був характе-рним для пристшкового псевдобагаторядного еп1телш.
Нарешт1 максимальний ядерний клас характе-ризуеться ЬдУ 1,2 \ належить псевдососочковим структурам, котр1 активно проявляли двосторон-ню секрецш, як у просвп атиповоТ протоки, так \ псевдобазально в сосочках.
При пор1внянш морфометричних показниш ЬдУ ядер еп1телш стшки протоки та псевдопа-птлярних структур в ньому з однотипними пока-зниками гютолопчно не змшеноТ' протоки МЗ у спокоТ [11] , виявлено не лише присутнють кам-б1альних елемент1в, характерних генеративнш зош МЗ, а й ядерш кпаси з1 зростанням ЬдУ ядра, як1 не вкладаються в пропорцшний ряд рит-м1чного росту ядер за Хесшим. Тобто це демон-струе зростання плоТ'дносп ядер, але з пору-шенням розподту хромосомного матер1алу -анеуплоТ'дш в наслщок патологи м1тозу. На яви-ща вщмшносп хромосомного набору та вмюту ДНК в ядрах ракових кттин на вщмшу вщ кл1тин похщноТ' тканини та явища полтлоТ'ди, що харак-теризуе злоякюну пухлину, звертае увагу у своТ'х роботах Г.Г. Автандтов [1]. Визначеш вище ядеры класи також виявлеы нами в ембрюгенез1 МЗ - в и зародку, \ у внутр1шньоацинарних протоках МЗ (генеративнш зош), як1 характеризува-лись активним прол1феративним процесом \ по-чатковим етапом диференцшвання.
Сосочкова форма росту ВПРМЗ, на вщмшу вщ попередньоТ - псевдососочковоТ, представлена в ектазованих протоках вистткою з пол1морфного атипового еп1телш. Разом з цим, еп1телш втра-тив ознаки псевдобагаторядносп \ прийняв бшьш сплощену форму. Останнш представлений двома типами кл1тин. Перший тип - розта-шований довгою вюсю паралельно до базальноТ
Рис.2 Клггиннии пол1морф1зм сосочкового типу внутршньопротокового раку молочноТзалози: 1- пгантсм атипов1 кп1тини з переважаючим еухроматином ядр1 та ядерцем, 2- атиповий мкроворсинчастий еттелм, атиповий мюеп1телм. Заб. гематоксилЫом та еозином.Зб х1000
Разом з цим сосочков! структури ВПРМЗ ма-ють \ низку ¡нших вщмшностей. Так, остов сосоч-ш представлений гомогенною еозинофтьною речовиною \ широкою основою виходить ¡з стшки канцеризованоТ протоки в и просвп. В ньому ви-явлеы прим1тивш судини, вистелеы набухлим ендотел1ем на тонкш мембраш, а у просвт мю-тяться еритроцити.
Для спроби верифкацп кл1тинних елемент1в ракових комплешв пухлини нами проведено ка-рюметричний анал1з атиповоТ паренх1ми сосоч-ш. Зовшшня поверхня сосочкових структур теж складаеться з атипового еп1телш, що мае ядра, вщдалеы щодо умовноТ базальноТ мембрани на р1зну вщстань. При цьому зустр1чаються кл1тини з блщим забарвленням ядер, за рахунок пере-важання еухроматину, та з ч1ткими ядерцями; в них др1бнозерниста еозинофтьна цитоплазма, а в апкальнш частиы, спрямованоТ у просвп" канцеризованоТ протоки, ворсинчасп структури, очевидно для виконання резорбтивноТ функци.
мембрани, мае гшерхромш, базофтьно забарв-лен1 ядра, що за даними л1тератури св1дчить про превалювання в них неактивного конденсовано-го гетерохроматину [1,8]. Цитоплазма цих ати-пових кп1тин слабо виражена у вигляд1 еозино-ф1льного вузького общка. Другий тип атипових еп1тел1альних кл1тин видовженою в1ссю ор1енто-ваний перпендикулярно до базальноТ мембрани протоки. Ядра цих кл1тин мають св1тло-рожеве забарвлення за рахунок переважаючого еухроматину, з ч1тким обрисом ядерця, що вказуе на ¡нтерфазний пер1од кл1тинного циклу. Цитоплазма останн1х мае вигляд вузького еозиноф1льного об1дка, що свщчить, за даними л1тератури, також про низьку синтетичну активн1сть цих атипових кл1тинних елемент1в. Таким чином, ештелш, що вистилае ст1нку атипового ракового протоку при сосочков1м вар1ант1 росту ВПРМЗ в пор1внянн1 з псевдососочковим, притаманна значно слабша прол1феративна активн1сть та зростання синте-тичноТ активност1 кл1тин, через появу ознак ди-ференц1ац1Т, при знаходженн1 в ¡нтерфаз1 кл1тин-ного циклу (рис.2).
Актуальт проблеми сучасно*! медицини
Карюметрично ядра даного еп1телш знаходяться в межах ¡нтервалу ЬдУ 0,9 \ складають 62% вщ максимального ядерного класу. Останне нагадуе диференцшований, функцшно-активний ештелш, котрий визначений нами раыше в па-ренх1матозних елементах зародку МЗ та генера-тивнш зош протоковоТ системи залози .
Разом з цим в сосочкових структурах РМЗ ви-значались в ядрах еттелш чисельш ф1гури мн тозу, в тому числ1 з нер1вном1рним розподтен-ням хроматину, що за даними л1тератури вщпо-вщае патологи м1тотично!' активность Це були кл1тины елементи з темно-базофтьними ядрами, оточеш вузькою смужкою еозинофтьно! цитоплазми, що мали ЬдУ ядра 0,55 \ скпадали 33%. Аналог останнього визначений нами раш-ше в норм1 як камб1альний малодиференцшова-ний ештелш МЗ.
Однак як за морфолопчними, тинктор1альни-ми, так \ карюметричними характеристиками клн тинш елементи, що вщповщають мюештелш \ резервному ештелш в паренх1м1 зрто'Г молочноТ залози, при дослщженш раковоТ пухлини не мали достов1рного пщтвердження. Окр1м цього, на-явнють патолопчних м1тоз1в в ядрах ракових кт-тин з нер1вном1рним розподтом хроматину, вка-зуе на атиповий характер паренх1ми сосочковоТ структури, розлад процеав утворення \ дифере-нц1ацп еп1тел1альних структур.
Кр1м вищеперерахованих, в гомогеннш, так званш стром1, виявлено ще ряд кл1тин з ядерни-ми класами в ¡нтервал1 ЬдУ 1,05 (69%); 1,45 (100%) та 1,6 (77%), тобто зростаючого характеру. При цьому два останшх ядерних класи були притаманш лише атиповим сосочковим структурам, та не зустр1чались при дослщженш зачатку молочноТзалози та п генеративноТ зони. Звертае на себе увагу, що в деяких кштинах ядра шкно-тичш \ зм1щеш до периферп цитоплазми. Остан-ня оточуе Т'х широким общком \ мютить на фош нер1вном1рно еозинофтьно!' \ базофтьну речо-вину, можливо вони бткового \ мукополюахари-дного характеру .
Переважна бтьшють ракових кл1тинних еле-менлв з вищезазначеними ядерними класами 1,05;1,45;1,6 були представлен! пгантськими клн тинами з1 св1тлими базофтьними ядрами вна-слщок переважання еухроматину, ч1тко вираже-ними ядерцями, частина кл1тин мала вакуол1зо-вану цитоплазму. До того ж присутнють атипово-го ештелш в гомогенно - еозинофтьному стро-мальному компонент! раковоТ внутришньопрото-ковоТ сосочковоТ структури свщчить про несфо-рмованость базальноТ мембран! та строми.
Строма навколо ракових проток представлена ф1бробластами з тонкими, видовженоТ форми п-перхромними ядрами, що засвщчуе в них кон-денсований стан хроматину \ вщсутнють синтетично!' активность
Висновки:
1. В основ! утворення псевдобагаторядних структур та псевдососочкових структур при роз-витку внутришньопротокового раку молочноТ залози, лежить атипова вегетащя ештелш, под1б-на до прол1ферацп камб1альних елемент1в генеративноТ зони молочноТ залози, а також до про-ток-утворюючого брунькуваня молочноТ залози в репродуктивному nepiofli жшки, проте характе-ризуеться як кл1тинним, так i тканинним атишз-мом.
2.Раковий ештелш, що утворюе внутришньо-npoTOKOBi сосочков! структури за морфо-функцшними властивостями та ядерними класами, под1бний до камб1альних елемент1в i фун-кцюнуючих кл1тин протоковоТ системи молочноТ залози. Однак представництво атипових Mioeni-тел1альних i резервних кл1тин в раковш пухпиш молочноТ залози потребуе додаткових ¡ммуно-г1стох1м1чних дослщжень.
Л1тература
1. Автандилов Г.Г. Введение в количественную патологическую морфологию / Г.Г. Автандилов.- М.: Медицина, 1980.-С. 164-187.
2. Автандилов Г.Г. Патологоанатомическая диагностика предопухолевых процессов и опухолей молочной железы / Автандилов Г.Г., Перов Ю.А., Григорьева С.Г., Зай-ратьянц О.В. // Арх.патол.- 2001 .-№2.-С.26-30.
3. Баженова А.П. Ранняя онкологическая патология / [А.П. Баженова, Е.Ф. Странадко, Г.А. Франк]; под ред. Б.Е. Пе-терсона, В.И, Чиссова.-М.: Медицина, 1985.-С.-141-158.
4. Волченко H.H. Внутрипротоковый рак молочной железы /H.H. Волченко// Арх.патол.-2000-№2.-С.22-26.
5. Ганцев Ш.Х. Патология и морфологическая характеристика опухолевого роста. Учебное пособие / Ш.Х. Ганцев, Ш.М. Хуснутдинов .-Москва : ООО Медицинское информационное агенство .- 2003.-С.112-153.
6. Головин Д.И. Ошибки и трудности гистологической fliar-ностики опухолей: руководство для врачей /Д.И. Голо-вин.-Л .: Медицина.- 1982.-С.182-200.
7. Захарцева М.М. Современные аспекты диагностики рака молочной железы. Прогностическое значение гистологических вариантов /Л.М. Захарцева, М.В. Дятел, К.А Пекур // Патологоанатомнна д1агностика хвороб людини: здо-бутки, проблеми, перспективи: ВсеукраТнська науково-практична конференцт, приев. 100-р1ччю з дня наро-дження професора Н.М. Шшкаренка (засновника кафед-ри та патологоанатомнноТ служби на Буковиж : Мат.конф.-Чернивц1, 2007.-С.96-101.
8. Казанцева И.А. Болезни молочных желез.-В кн.: Патология: Руководство /Под ред. М.А. Пальцева, B.C. Паукова, Э.Т. Улумбекова.-М.: ГЭОТАР - Мед.- 2002.-С.520-528.
9. Нколенко Д.С. Зародок молочноТ залози, як прототип 11' гермЫативно! зони у ж1нки репродуктивного BiKy / Д.С. Hi-коленко // CßiT медицини та бюлогп - 2008.ч.11.-№2.-С.78-82.
10. Нколенко Д.С. Карюметричы особливост1 внутришньопротокового раку молочноТ залози / Д.С. Нколенко // Су-часы проблеми експериментально! i кпЫнно! онкологи: VIII Конференц1я молодих онколопв з м1жнародною учас-тю: Тези конф.-КиТв, 26-27 кв1тня, 2007.-С 57.
11. Нколенко Д.С. Морфолог1я молочноТ залози ж1нки репродуктивного в1ку / Д.С. Нколенко // Актуальы проблеми сучасно! медицини.-2007.-Т.7, Вип. 4(20) С.275-278.
12. Пальцев М.А. Атлас патологии опухолей человека: /М.А. Пальцев, Н.М.Аничков.-М.: ОАО Изд-во «Медицина».-2005.-С.266-284.
13. Романюк A.M. Математичне моделювання д1агностично-го процесу пухлинних захворювань молочноТ залози / A.M. Романюк, A.C. Довбиш, Л.1. Карпенко, H.A. Лисенко, P.A. Москаленко // Св1т медицина та бюлогп.-2008.-№2.-С.56-57.
Том 9, Выпуск 2
171
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
14. Хесин Я.Е. Размери ядер и функциональное состояние клетки. /Я.Е. Хесин.-М.Медицина.- 1967.-С.10-12.
15. Crum C.P., Lester S.C., Cotran R.S. The Female Genital Sistem and Breast.-In: Robbins Basic Pathology /Eds V.Kumar, R.S. Cotran, S.L. Robbins.-Piladelphia, London, Toronto, Monreal, Sydney, Tokio: Saunders.- 2003.-P.679-718.
16. Gorradini D., Diadone M.Y. Biomolecular prognostic factors in breast cancer //Curr.Opin. Obstet. Gynecol.-2004.-Vol.16.,№1 .-P.49-55
17. Tumor of the Breast and female genital organs. Word Health Organization Classification of Tumors / edit. By F.A. Tavas-soli, P. Devi Lee, Lyon: JARC Press.- 2003.-P.432.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ СОСОЧКОВОГО ТИПА ВНУТРИПРОТОКОВОГО РАКА МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В АСПЕКТЕ ОНТОГЕНЕЗА Николенко Д.Е.
Ключевые слова: внутрипротоковый рак молочной железы, онтогенез, кариометрия.
Изучена комплексно гистологическая структура и кариометрические особенности сосочковых форм внутрипротокового рака молочной железы в сопостовлении с ее онтогенезом. Выявлено, что в основе образования псевдососочковых и сосочкових структур внутрипротокового рака молочной железы лежит вегетация атипического эпителия камбиального, секретирующего и сорбционного типов, которые подобны эпителию зачатка железы и ее герминативной зоне в репродуктивном периоде женщины.
Summary
CHARACTERISTICS OF PAPILLARY INTRADUCTAL BREAST CARCINOMA IN ONTOGENETIC ASPECT Nikolenko D.E.
Keywords: breast carcinoma, ontogenesis.
The paper represents the complex study of histologic structure and karyometric characteristics of papillary intraductal breast carcinoma in ontogenetic aspect in comparison with its ontogenesis. It has been revealed that the formation of pseudopapillary and papillary structures of papillary intraductal breast carcinoma mainly consists in the vegetation of atypical epithelium of cambial, secretion and absorption types, which are similar to the epithelium a mammary gland rudiment and its germinative zone in the reproductive period of the woman.
УДК 611.013.395
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СТРОЕНИЯ ЗАЧАТКОВ ПЕРВЫХ И ВТОРЫХ МОЛОЧНЫХ МОЛЯРОВ НА РАННИХ ЭТАПАХ ОДОНТОГЕНЕЗА.
Старченко И.И.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава.
В работе изучалась сравнительная характеристика зачатков первых и вторых молочных моляров человека на 10-12 неделях внутриутробного развития. На основании проведенных исследований установлено, что в изучаемый период в зачатках первых молочных моляров наблюдается ранняя стадия периода формирования и дифференцировки зубных зачатков. Зачатки вторых моляров существенно отстают в развитии от зачатков первых моляров и находятся на этапе закладки зубных зачатков. Высказывается предположение о наличии прямой корреляции между степенью зрелости зачатков молочных зубов на ранних этапах одонтогенеза и сроками прорезывания соответствующих молочных зубов.
Ключевые слова: зубные зачатки, прорезывание зубов, одонтогенез.
групп, с учётом сроков прорезывания.
Цель исследования: изучение строения зачатков первых и вторых моляров человека на 10-12 неделяхвнутриутробного развития.
Объект и методы исследования. Объектом исследования являлись зачатки верхних и нижних молочных моляров плодов человека в период от 10 до 12 недель внутриутробного развития, которые были получены после исскуственного прерывания беременности по социальным и медицинским показаниям. Забор материала проводили с учётом рекомендаций по взятию материала для морфологических исследований.
После фиксации в нейтральном формалине, из тотальных препаратов верхних и нижних челюстей (всего 12 объектов) изготовляли эпок-
В настоящее время известно, что развития молочных зубов у человека начинается на 6 недели внутриутробного развития с периода закладки зубных зачатков, который, к 10 недели сменяется периодом формирования и дифференцировки зубных зачатков [1,2,3,5,7].
Приведенные выше сведения справедливы в полной мере для зачатков молочных резцов, изучение развития которых в основном и проводилось авторами [5]. В тоже время в литературе отсутствует сравнительная характеристика строения зачатков молочных зубов различных групп на ранних этапах внутриутробного развития.
В связи с изложенным выше, определённый интерес представляет изучение особенностей развития зачатков молочных зубов различных
