CC BY
11
В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг
Summary
RESEARCH OF HYDROGEN SULFIDE AND SULFUR-CONTAINING AMINO ACIDS IN REGULATION OF RENAL ARTERIES TONE AND FILTRATION Melnik A.V.
Key words: homocysteine, cysteine, hydrogen sulfide, kidney, filtration, renal arteries.
Filtration processes in kidneys of rats under administration of homocysteine thiolactone (HcT) (200 mg/kg), L- cysteine (250 mg/kg) and the hydrogen sulfide donor Na2S*9H2O (12 mg/kg), have been investigated as well as the effect of these compounds in a range of concentration 10-6-10-2M on the regulation of the isolated renal arteries tone. It has been established, that HcT administration is accompanied by reduction of glomerular filtration, while the administration of cysteine and Na2S*9H2O, on the contrary, causes the increase in the filtration function of kidneys. In researches in vitro it has been revealed the hydrogen sulfide donor and cysteine in concentrations of 10-6-10-2M causes dose-dependent vasodilation of renal arteries previously reduced by phenylephrine. Unlike it, HcT in a range of concentrations 10-4-10-2M reduces endothelium sensitivity to vasodilatory action of acetylcholine.
УДК: 618.19-006-071
КРИБР03НА ФОРМА ВНУТР1ШНЬ0ПР0Т0К0В0Г0 РАКУ М0Л0ЧН01 ЗАЛОВИ У 31ВСТАВЛЕНН1 3 N Т0ГЕНЕ30М
Школенко Д. 6.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни
0Н-
'Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
За результатами проведених комплексних морфолог/чних та морфометричних (кар/ометр/я) досл/джень внутр/шньопротокового раку молочно/ залози, '/'/ криброзного вар/анту, встановлено, що д/агностичними ¡ммуног/стох/м/чними маркерами е р63 та а —Бта. За вказаними ознаками да-ний тип росту раку корелюе з етапами онтогенезу молочно/' залози та являе собою в/дображення катаплази.
Ключов1 слова: онтогенез, молочна залоза, внутршньопротоковий рак, криброзна форма.
Проблема д1агностики раку молочноТ залози (РМЗ) у жшок в останне десятир1ччя набула осо-бливоТ актуальное^ у зв'язку ¡з щор1чним приростом захворювання у бшьшосп краТ'н св1ту, а та-кож в УкраТ'ш \ в Полтавсьюм рег1он1 [5,6,14,15,18 ].
Провщну роль в д1агностиц1 РМЗ \ вибор1 методу лкування в1д1грае лкар-патологоанатом, однак суттевою проблемою для нього е певн1 труднощ1 в патоморфолопчнш диференцшнш д1агностиц1 м1ж внутр1шньопротоковим прол1фе-ративним ф1броаденоматозом \ внутр1шньопро-токовим раком молочноТ залози (ВПРМЗ) [ 1,3,4,7,11,14 ].
На тепер1шнш час ¡з морфолопчного доелн дження ВПРМЗ - криброзного вар1анту росту вн домо, що в1н мае синоым цилшдрома, аденоТ'д-но-кютозний рак. При цьому, вважаеться характерною пстолопчною будовою цього вар1анту раку утворення в канцеризованш протощ залози структур, под1бних до солщних, але з наявнютю вторинних отвор1в, з ч1ткими контурами, що утворюються при загибел1 частини кл1тин, або в результат! секреци в товщу еп1тел1ального пласта [ 2,4,5,11,16,19 ]. Проте залишаеться недо-статньо вир1шеним питання визначення ступеню катаплазм атипових паренх1матозних елемент1в ВПРМЗ у пор1внянн1 з прол1феративним добро-якюним процесом гормонального ^енезу в про-токовш частит молочноТ залози.
Мета дослщження: з'ясувати г1стох1м1чн1 , ка-
рюметричш та 1ммуног1стох1м1чн1 особливосп криброзного вар1анту нешвазивного внутр1шньо-протокового РМЗ у пор1внянш ¡з зародком молочноТ залози в онтогенез!.
Матер/али / методи досл/дження
Вивченню п1длягали 12 випадк1в захворю-вань на ВПРМЗ (36 шматочк1в пухлини) ¡з вери-ф1кованим патог1столог1чно криброзним типом раку (операц1йний та бюпешний матер1ал Пол-тавського обласного патологоанатом1чного бюро). Параф1нов1 г1столог1чн1 зр1зи забарвлювали гематоксил1ном та еозином, за ван-Пзон + Харт, г1стох1м1чним комбшованим барвником - Берг-ман+ШИК-реакц1я+альц1ановий синш [8] . Мате-р1ал раннього ембр1огенезу МЗ Iи гермшативноТ зони в постнатальн1м пер1од1, описаний нами рашше [8,9,10].
1муног1стох1м1чне дослщження проведено в сертиф1кован1й ¡ммуног1стох1м1чн1й лабораторп патологоанатом1чного бюро (м. Днтропет-ровськ) . При цьому шматочки тканини пухлини ф1ксували 10% забуференим формалшом впро-довж 22 годин, виконували прискорене зневод-нення у спиртах висхщноТ концентрац1Т, заливали в парафш при t + 58°С I виготовляли зр1зи товщиною 5 мкм. 1ммуног1стох1м1чн1 реакцЛ проводили з використанням моноклональних антит1л: р63 (кпон 4А4, DakoCytomation), онкопротеТну р53 (клон DO-7, DakoCytomation), a-sma (DakoCytomation) [12].
Актуальт проблемы сучасно! медицины
Фотозйомка м1кропрепара"пв проводилась цифровою фотокамерою м1кроскопу «01утриБ».
Результати достдження та Тх обговорення
Пстолопчно, при забарвлены гематоксилшом та еозином тканини криброзного вар1анту ВПРМЗ, виявлена атипова кл1тинна популяц1я, що заповнюе просв1т канцеризованоТ протоки. При цьому кл1тинш елементи останньоТ, поряд з безладним тангенц1альним розташуванням, мали \ бтьш упорядковане - рад1альне скупчення кл1тин, що утворюють ч™ округл! вторинш проев!™ (криброзш структури) в протоцк
Морфолопчною ознакою кттин, що мали тан-генц1альне розташування в канцеризованш проток, було част1ш велике ядро ¡з звивистою карн олемою. Воно мютить переважно св1тло забарв-лений еухроматин, який подекуди набувае круп-но-брильчастого характеру, а також одне або дектька ппертрофованих ядерець. Ядро оточе-не широким общком цитоплазми з еозинофшь-ною зернистютю. Тобто визначаеться кттинний \ ядерний атипизм. Виявлеш кл1тини елементи мали також ознаки функцшноТ активное^, що не залежали вщ зв'язку ¡з базальною мембраною протоки.
Базальт вщдти канцеризованоТ протоки при забарвленш за ван-Пзон та за способом Харта мали червонуватий кол1р потовщених колагено-вих волокон та переривчастий характер еласти-чних волокон, забарвлених у коричневий кол1р. Навколо останньоТ виявлеы ф1бробласти видо-вженоТ форми з овальним ядром жовто-зеленого кольору [8].
Пщтвердженням пол1морф1зму атипових кттин протоки стало карюметричне обчислення ядер з визначенням десятинного логарифму об'ему за формулою для обертаючого овоща за Хесшим [ 17 ] , при цьому виявлено 4 модальних ядер-нихкласи з 1_дУ 1,05; 1,2; 1,45 ; 0,75.
Морфолопчними особливостями наступних кл1тин, що розташоват рад1ально до др1бних просвтв в пухлиш, була Тх витягнута форма, подекуди тюне розташування одна до одноТ. Ядра даних кттин зм1щен1 до протилежного краю цитоплазми вщносно и ашкальноТ частини. Цитоплазма, при комбшованому забарвлет Бергман+ШИК+альц1ановий синш, мютить ШИК-та альц1ан-позитивт включения. Остант визна-чались на аткальнш поверхт кл1тин та входили до складу секрету у криброзних дтянках. Кр1м того, виявлет прилегт до криброзних структур кл1тини з темнозабарвленим ядром та вузьким общком цитоплазми. Карюметрично виявлет ядерт класи були наступними: з ЬдУ 0,75 та 1,05 .
Разом ¡з тим, комбшоване пстох1м1чне забарв-лення виявило навколо криброзних структур клн тини вуглуватоТ форми з темним ядром, вузьким общком цитоплазми з ШИК- позитивною речо-виною. Карюметрично, модальний ядерний клас даних кл1тин складав ЬдУ 0,65.
Зютавлення паренх1матозних елемент1в криброзного вар1анту ВПРМЗ за карюметричними та пстох1м1чними ознаками з дослщженою нами ра-тше протоковою системою молочноТ залози у спокоТ [ 10] виявило ¡дентичний модальний ядерний клас з ЬдУ 0,75, який був щентифкований, як еттелш резервного типу . Даний ядерний клас еттелш був присуттм \ в ростковш зот молочноТ залози, описаний нами ратше як генеративна зона, що локал1зуеться в дистальних вщдтах термшальних молочних ход1в. 1дентич-ний ядерний клас еттелш за морфолопчними ознаками визначений нами \ в зародку молочноТ залози - молочнш точц1 грудного вщдту тулуба ембрюна раннього гестацшного вку та в пери-дермальному еттелп [ 9 ].
Найбтьш поширений ядерний клас еттелш криброзного вар1анту ВПРМЗ з ЬдУ 1,05 був присутшм в генеративнш зот молочноТ залози у спокоТ та мав велику частку вщносно максимального ядерного класу серед кттинноТ популяцп зародку залози - молочнш точц1 та еттелп пе-ридерми.
Ядерний клас з ЬдУ 1,2 в криброзному тит ВПРМЗ мав теж значний вщсоток вщ максимального класу. Проте вш був вщсутнш в протоко-вш частит паренжми молочноТ залози у спокоТ [10], займав домшуючу частину у зародку залози - молочнш точцк
Разом з тим останнш виявлений ядерний клас з ЬдУ 1,4 при крибрознш форм1 ВПРМЗ не мав аналопв ат в паренх1матозних структурах молочноТ залози у спокоТ, ат в и зачатку.
Для верифкацп морфолопчноТ будови криброзних структур ВПРМЗ нами використаний су-часний метод морфолопчного дослщження з за-стосуванням ¡ммуних сироваток до внутр1шньо-кл1тинних бтмв [ 12].
Встановлено, що пухлинн1 кп1тини в канцери-зован1й протоц1 мають негативну експреаю на р-53. Хоча в поодиноких ракових кл1тинах, як1 зна-ходяться на стад1Т предм1тозу, спостер1гаеться слабка експрес1я, що св1дчить про його мутантну форму.
Проведене дослщження кп1тинноТ популяцИ' криброзного вар1анту ВПРМЗ з використанням моноклональноТ сироватки до бтка р63 , в1домо-го з даних л1тератури як маркера стовбурових кл1тин в ембр1огенез1 та малодиференцшованих кл1тин в дорослому оргашзм1 [12], виявило вира-жену (+++) внутр1шньоядерну експреаю даного маркера не лише в базально-розташованих кп1-тинах перифер1йних в1дд1л1в канцеризованоТ протоки, що виявило також \ переривчастих характер Тх будови, айв центральних вщдтах протоки - бтя базальних в1дд1л1в кл1тин, що оточували криброзш отвори (рис.1). Ядра даних кл1тин мали здеб1льш пол1морфну форму. За карюметричними показниками належали до модального ядерного класу з ЬдУ 0,75, визначено-го нами раыше, як резервний еп1тел1й. 1нш1 кт-тини, що утворювали криброзн1 структури та со-
BlCHMK Украгнсъког'медичног' стоматологгчног' академгг
лщы поля, мали негативну експреаю р63. Тобто, незважаючи на ознаки тканинного атитзму, кль тинного та ядерного пол1морф1зму, ракова пух-лина мала деяю ознаки диференц1ацп, на що вказувала апокринова секретя у npocßiT криброзних структур._
и
«
- I
ч
7 7
Чн 4
Ч
^ ч
Л /л
п
V к.
В I 4 %
• H
if
ж
0
¥i •
О
Рис. 1 Внутр1шньоядерна експреая р63 в па-ренх1м1 криброзних структур канцеризованоТ протоки молочно/залози.
1. Експрес1я маркера в атипових кл1тинах ба-
зальних вiддiлiв протоки.
2. Експрес1я маркера навколо криброзних стру-
ктур. 1ГХ36. х 400 При дослщженш реакцп еттел1ю криброзного вар1анту ВПРМЗ з моноклональною сироваткою до гладко- м'язового актину - a-sma, виявлена виражена (+++) його внутр1шньоцитоплазматич-на експреая як в еттелп, розташованому на базальнш мембран! канцеризованоТ протоки, так \ серед еттелп навколо криброзних структур (рис.2), котрий за даними л1тератури мае назву мюеттелш .
Рис. 2 Цитоплазматична експреая а-вта в кл1тинах криброзних структур внутр1шньо-протокового раку молочно)'залози.
1. Eкcпpeciя маркера кл1тинами базальних в/д-
дш/'в протоки.
2. Експрейя маркера чисельними кл1тинами на-
вколо криброзних структур. 1ГХ метод 36. х 400 Таким чином, на пщстав1 проведеного гютоло-пчного та карюметричного дослщження парен-х1матозних елемент1в криброзного вар1анту ВПРМЗ з ¡ммунопстох1м1чною верифкац1ею мо-
жна зробити наступи! висновки:
1. Морфолопчно та ricTOxiMi4HO криброзний BapiaHT росту внутр1шньопротокового раку молочноТ залози нагадуе кттины елемен-ти зародка молочноТ залози в ïï ранньому онтогенез! та гермшативну зону залози у спокоТ, що свщчить про процес катаплазм.
2. lMMyH0ricT0xiMi4Hi маркери ступеню катаплазм пухлинних кттин - р63 та a-sma до-зволяютьдиференц1ювати ВПРМЗ.
Л'лература
1. Автандилов Г. Г. Патогистохимическая д1агностика предопухолев1х процесов и опухолей молочной желези / Г. Г. Автандилов, Ю.А Перов, С.Г. Григорьева [ та ¡н. ] // Арх.патологп. - 2001. - №2. - С.26-30.
2. Волченко H.H. Внутрипротоковый рак молочной железы / H.H. Волченко// Арх.патол. - 2000. - №2. -С.22-26.
3. Головин Д.И. Ошибки и трудности гистологической д1агностики опухолей: руководство для врачей /Д.И. Головин. - Л. : Медицина, 1982. - С.182-200.
4. Срмилова В.Д. Опухоли и опухолеподобные процессы молочных желез // Патологоанатомическая диагностика опухолей человека: Рук-во в 2 томах / Под ред. H.A. Краевского, A.B. Смольянникова, Д.С. Саркисова. - 4-е изд., перераб. и доп. -Т.2. -М. : Медицина, 1993.-С.162-197.
5. Захарцева М.М. Современные аспекты диагностики рака молочной железы. Прогностическое значение гистологических вариантов /Л.М. Захарцева, М.В. Дятел, К.А Пекур // Патологоанатом1чна д1агностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи: Всеукра'шська науково-практична конференц1я, приев. 100-р1ччю з дня народження професора Н.М. Шшкаренка : мат. конф. - Чернив-Mi, 2007.-С.96-101.
6. Зотов A.C. Мастопат1я i рак молочноТ залози / A.C. Зотов, Е.О. Велих. - М. : Медпресс-информ, 2005.111 с.
7. Казанцева И.А. Болезни молочных желез // Патология: руководство / Под ред. М.А. Пальцева, B.C. Паукова, Э.Т. Улумбекова.- М. : ГЭОТАР - Мед., 2002.-С.520-528.
8. Лилли Р. Патогистологическая техника и практическая гистохимия. - М. : Мир, 1969. - С.645.
9. Нколенко Д.С. Зародок молочноТ залози, як прототип ïï гермшативноТ зони у жЫки репродуктивного biky / Д.С. Нколенко // Cbît медицини та бюлогп - 2008. Ч.11.-№2.-С.78-82.
10. Нколенко Д.С. Морфолопя молочноТ залози жЫки репродуктивного BiKy / Д.С. Нколенко // Актуальы проблеми сучасноТ медицини. - 2007. - Т.7, Вип. 4 (20). - С.275-278.
11. Пальцев М.А. Атлас патологии опухолей человека / М.А. Пальцев, Н.М.Аничков. - М. : ОАО Изд-во Медицина, 2005. - С.266-284.
12. Петров C.B. Руководство по иммуногистохимиче-ской диагностике опухолей человека / C.B. Петров , Н.Т. Райхлин. - Казань, 2000. - 288 с.
13. Романюк AM. математичне моделювання fliamoc-тичного процесу пухлинних захворювань молочноТ залози [ A.M. Романююк, A.C. Довбиш, Л.1. Карпенко, та ¡нш.] // Cbît медицини та бюлоги.-2008.-№2, Ч.1.-С.56-57.
14. Романюк A.M. Морфолопчы та епщемюлопчы особливост1 раку молочноТ залози у Сумськм об-
Актуальт проблемы сучасноТ медицини
ласл / A.M. Романюк, B.I. Конанихш, В.В. Андру-щенко [ та ¡нш. ] // Вюник СумДу.-2004.-№2.
15. Тарутинов В.И. Молочная железа: рак и предраковые заболевания / В.И. Тарутинов. - К : Полиграфист, 2006. - 415с.
16. Филатов A.B. Определение степени злокачественности рака молочной желези / A.B. Филатов // Арх. патологии. - 2009. - №1. - С.53-56.
17. Хесин Я.Е. Размери ядер и функциональное состояние клетки. / Я.Е. Хесин. -М. : Медицина, 1967. - С.10-12.
18. Crum C.P., Lester S.C., Cotran R.S. The Female Genital Sistem and Breast. // Robbins Basic Pathology /Eds V.Kumar, R.S. Cotran, S.L. Robbins.-Piladelphia, L., Toronto, Monreal, Sydney, Tokio : Saunders.- 2003.- P.679-718.
19. Tumor of the Breast and female genital organs. Word Health Organization Classification of Tumors / edit. By F.A. Tavassoli, P. Devi Lee, Lyon : JARC Press, 2003.- P.432.
Реферат
КРИБРОЗНАЯ ФОРМА ВНУТРИПРОТОКОВОГО РАКА МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В СОПОСТАВЛЕНИИ С ЕЕ ОНТОГЕНЕЗОМ. Николенко Д.Е.
Ключевые слова: онтогенез, молочная железа, внутрипротоковый рак, криброзная форма.
Результаты проведенных комплексных морфологических и морфометрических (кариометрия) исследований внутрипротокового рака молочной железы - криброзного варианта роста - свидетельствуют о том, что диагностически значимыми иммуногистохимическими маркерами являются р63 и а -sma. Морфологически и иммуногистохимически данный тип роста коррелирует с этапами онтогенеза молочной железы, являясь отражением катаплазии.
Summary
CRIBRIFORM INTRADUCTAL BREAST CANCER IN COMPARISON WITH ITS ONTOGENESIS Nikolenko D.Ye.
Key words: ontogenesis, mammary glands, intraductal cribriform cancer.
The results of complex morphological and morphometric (karyometry) investigations of intraductal cribriform breast cancer demonstrate the diagnostically significant immunohistochemical markers are p63 and asma. According to morphological and immunohistochemical findings this type correlates with the stages of the mammary gland ontogenesis reflecting the processes of cataplasis.
УДК: 616-092:616.831-001«756»
ПАТ0М0РФ0Л0Г1ЧН1 ЗМ1НИ В ПАТ0ГЕНЕ31 ПОВТОРНО! ЛЕГК01 ЧМТ
Носов А.Т., Каджая М.В.
ДУ «1нститут нейрохгрургГГ ¡м. акад..А.П.Ромоданова АМНУ», Ки'Гв
У эксперимент! на 90 б'тих щурах вивчен1 патоморфолог1чн1 зм1ни при повторн1й легк1й ЧМТ. Ви-явлено, що повторна ЧМТ характеризуеться ст!йкими патоморфолог1чними зм1нами у вигляд! зб-льшення дегенеративно зм1нених нейрон1в, зменшення сп1вв1дношення «нейрон-гл1я», зменшення площ1 активних м1тохондр1й, зменшення хроматину в кар'юплазм'!. Причиною зм1н, що виникають, ° дифузне аксональне ушкодження в найгостр'!шому пер'юд! травми мозку, а у подальшому — пору-шення м'1кроциркуляи,и. Найб'тьш ст'!йш зм1ни в1дм1чен1 в г1покампальн1й д1ляни,1 та ппоталамус! на бои! нанесення травми.
Ключов1 слова: повторна легка черепно-мозкова травма, морфометрт, патогенез. За даними ВОЗ ктькють хворих ¡з гострою [2]. Показано, що у щур1в ¡з повторною травмою
ЧМТ збтьшуеться в середньому на 2% щорк.
Серед вах хворих з ЧМТ постраждал1 ¡з повторною травмою мозку складають до 20% \ повторна травма мозку значно вщр1зняеться вщ пер-винно1 по своТй клш1чнш течи, що формуе склад-шший посттравматичний дефект, основне ядро якого складають когштивы, психооргашчш \ ве-гетативш порушення [1].
Тому, важпиве значения мае визначення па-томорфолопчних змш, що полягають в основ! патогенезу повторно! ЛЧМТ.
Висуваеться ппотеза, що повторна легка травма мозку внаслщок ефекту кумулятивного ушкодження зрештою може привести до когшти-вних порушень внаслщок ушкодження ппокампу
на В1дм1ну В1д щур|в з одыею травмою мозку через 7 дшв наголошувалося значне зменшення нейрошв, особливо в пппокампальнш зош Са1 \ посттравматичш наслщки можуть вщр1знятися м1ж поодинокою \ повторними ЧМТ [3, 4].
Однак, приведен! л1тературш дан1 лише част-ково вщдзеркалюють патоморфолопчш змши при повторит ЧМТ, що слугувало причиною проведения дослщження.
Мета досл1дження. Вивчити ультраструктурш змши в динамщ1 переб1гу повторно! легко! ЧМТ, що визначають функцш ЦНС: компенсаторнють (стввщношення нейрон/гл1я), метабол1зм \ енер-гетичне забезпечення (мпюхондрш), активнють нейрошв, стан ядра ¡, поб1чно, можпивосп апоп-
