CC BY
11
BÍCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
УДК 611.69-018:612.6 Школенко Д.Е.
1МУН0Г1СТ0Х1М1ЧН1 0С0БЛИВ0СТ1 ПАРЕНХ1МИ ПР0Т0К1В М0Л0ЧН01 ЗАЛОВИ НАНКИ РЕПРОДУКТИВНОГО В1КУ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Мета досл{дження - з'ясування ÍMyHozicmoxÍMÍ4Hux особливостей napenxÍMU npomoKie молочног залози у споког. Mamepian - аутопсшна тканина молочног залози. Методи: гжтолог{чт, zicmo-xímíuhí та ÍMMyHozicmoxÍMÍ4HÍ (рбЗ, bcl-2, a-sma). Виявленг особливостг експресгг даних Mapuepie в pÍ3Hux eiddmax npomoKoeói системи молочног залози: експреЫя рбЗ та a-sma м1оеттел1ем в yeux eiddmax npomonie. Bcl-2 експресуетъся резервним еттел{ем.
Ключов1 слова: молочна залоза, протокова система, ¡муногютох1мт егптел1ю.
Вступ
За даними лп"ератури [1,9] \ уточненими нашими дослщженнями паренх1матозний компонент молочноТ залози (МЗ) у споко'Г жшок репродуктивного в1ку складаеться ¡з системи протош. Вони наступж: вивщж протоки, молочж синуси, м1жчасточков1 протоки, внутр1шньочасточков1 протоки, що закшчуються в нелактуючш МЗ слн пими трубочками - молочними ходами ( термн нальний вщдт) [1,6 ] .
Вщома чутливють нелактуючоТ' молочноТ залози до статевих горможв овар1ально-менструального циклу (естроген, прогестерон), яка супроводжуеться прол1феративною активж-стю саме термшальних вщдт1в протош без ознак зовжшньоТ' секреци МЗ [ 5,6,15,16 ]. При-чому дисбаланс гормонального впливу порушуе встановлений мпчэтичний режим кл1тин, здатних до прол1фераци [ 9,14]. Останне, як вщомо, при прол1феративнш нестабтьносп , веде до пщви-щення ризику неопластичноТ' трансформацП' па-ренх1матозних \ стромальных кл1тинних елемен-т1в МЗ, що е актуальним в медицин! [ 8,9 ].
Мета дослщження - вивчити ¡мунопстох1м1чж особливосп паренх1ми вщдт1в протоковоТ' системи молочноТ залози жшки репродуктивного вн ку .
Матср1ал 1 методи
Вивчався аутопсшний матер1ал з патологоа-натом1чного бюро (м.Полтава) молочноТ залози жшок вком до 40 рош. Вир1заж смужки тканини МЗ в напрямку вщ внутр1шньоТ' поверхж ареоли залози на глибину 5 см, розр1зали на шматочки (30). Матер1ал фксували в 10% розчиж нейтрального формалшу; пюля проводки в спиртах, заключали в парафш по загальноприйнятш мето-дицк Пстолопчж зр1зи товщиною 5-7 мкм забар-влювали гематоксилшом та еозином, комбшова-ним пстох1м1чним способом Бергман+ШИК - ре-акц1я+ альц1ановий синш [10 ]. 1мунопстох1м1чне дослщження проведене в сертифкованш ¡муно-пстох1м1чнш лаборатори ПАбюро
(м.Днтропетровськ), дофарбування ядер кл1тин
виконували гематоксилшом Майера. 1мунопсто-х1м1чж реакци проводили з використанням моно-клональних антитт: рбЗ, Ьс1-2, а-эта (Рако Су-^тайоп) [ 12,13,18].
Виб1р маркер1в мотивовано ядерною ¡ндикацн ею недиференцшованих ештел1альних кл1тин дорослого оргажзму з пщтримкою цього стану -експреая про-онкогену рбЗ; виявлення кл1тин ¡з скорочувальною функц1ею - сироватка до ско-рочувального бтка - гладком'язового актину -а-эта, котрий входить до складу мюф1брш, лока-л1зованих в цитоплазм! м'язових кл1тин; бток Ьс1-2, запоб1гае загибел1 кл1тини шляхом апопто-зу, локал1зований в мембранах мпчэхондрш ( блокуе вихщ цитохрому С з останжх для запуску каспаз-зумовленого мехажзму апоптозу) [ 2,3,4,11,13,17,18] .
Результати дгкипджснни та 1х обговорення
Розглянутий нами [ 7 ] синусовий вщдт протоковоТ частини паренх1ми МЗ м1кроскошчно ве-рифкований як протокова частина з найбть-шим, округлоТ' форми, просвпчэм пюля вузького вивщного протоку. Синус вистелений дворядним ештел1ем . У просвт виявляеться залишок еози-нофтьного секрету з контурами ашкальноТ' частини поверхневих кл1тин синуса. Ядра останжх мають свптю-базофтьне забарвлення , мютять переважно еухроматин та ядерця. В цитоплазм! даного ештелш забарвлюються ШИК,- та альцн анпозитивж включения , що демонструе ,на нашу думку, функцш резорбци вуглеводно-бткового секрету залози.
1мунопстох1м1чж маркери антиапоптотичноТ' ак-тивност1 ештел1я - Ьс1-2 , а також р-63 не проявили своеТ' експресП', залишаючи оптично пустою цитоплазму даного ештелш в пстолопчних препаратах дофарбованих гематоксил1ном Майера.
На вщмшу вщ поверхневого еп1тел1ю синуса, базальнорозташоваж кл1тинн1 елементи, мають ядра з переважанням крупнобрильчастого гете-рохроматину насичено базофтьного виду. Останн1й вщомий в л1тератур1 як транскрипц1йно-неактивний [9 ]. Оглядове забарвлення не ви-
* Робота е фрагментом комплексноï НДР академп « Вивчення законом1рностей структурноï орган/зацп внутр/шн/х орган/в в нормi i при патологи. № держреестра 0106U003236
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
явило певних тшктор1альних особливостей ци-топлазми, залишаючи и оптично пустою. Псто-х1м1чно базальний епп~елш синусу мав однаково алырнпозитивш як ядро, так \ цитоплазму. 1му-нопстох1м1чна реакц1я з ядерним маркером рбЗ не виявила експреси останнього в ядрах база-льних кл1тин, вочевидь, через недиференцшо-ваний Ух стан, що совпадало з вщсутнютю гюто-х1м1чних та морфолопчних ознак активного фун-кцшвання кл1тин. Маркер антиапоптотичного бн лка Ьс1-2 виявив ¡нтенсивну цитоплазматичну експреаю останнього в цитоплазм! ештелш а-нусу. Таким чином, приналежнють даного еште-лш до резервного типу пщтвердилась у вигляд1 ухилення останнього вщ апоптозу [ 19].
Нарешт1 кл1тинш елементи вуглуватоТ' форми, з др1бними ядрами, розташоваш на базальнш мембраш синусу, мають темно забарвлене ба-зофтьне ядро, пстох1м1чно- Бергман-позитивне. Даш кл1тини не мають пстох1м1чних ознак ш синтетично'!', ш секреторноТ' активность 1мунопстохн м1чна реакц1я з маркером рбЗ виявила ¡нтенсивну, темно-коричневого кольору, експреаю його ядрами даних кл1тин, демонструючи р1зко пози-тивну реакцш. Звертае на себе увагу тюне роз-ташування даних кл1тин як з вищенаведеним ештел1ем, так \ з базальною мембраною синусу. 3 останньою ц1 кл1тини немовби повторюють ТТ звивисту ходу, але м1сцями \ занурюючись м1ж ештел1ем. Даш зовшшы особливосп морфологи цих кл1тин та Тх просторова ор1ентац1я демон-струе т1сний взаемозв'язок з паренх1мою МЗ \ базальною мембраною синусу. Реакц1я з Ьс1-2 не виявила експреси останнього у зовшшшх юмти-нах, прилеглих до базальноТ мембрани. 1денти-фкування даних кл1тин з виявленням морфоло-пчноТ приналежносп стало можливим з ¡мунопс-тох1м1чною реакц1ею а-эта - маркером глад-ком'язевого актину. Була виявлена ¡нтенсивна його експреая в цитоплазм! даних кттин. Тобто наявнють гладком'язового актину, вщсутнють ознак секреторно'1 активносп ( бтково-вуглеводних компоненте), стало пщставою для ¡дентифшацм так званого мюештелш , про який точиться дискуая щодо походження останнього. Слщ зазначити, що в л1тератур1 даний тип кл1тин ¡з скорочувальною функц1ею згадуеться лише в альвеолярних структурах лактуючоТ МЗ [ 1,6 ]. Пщтвердженням скорочувальноТ' функци мюеш-телш синусу е паралельно позитивна експреая а-эта в стшц1 артерюл строми.
М1жчасточковий протоковий вщдт МЗ на псто-х1м1чних препаратах щентифкований нами за звивистим з1рчастопод1бним просвпчэм, що утво-рюеться завдяки злиттю в нього часточкових протош (ход1в). Оточуюча паренх1му сполучна тканина мае вигляд зрто'Г структури колагенових волокон, але бтьш ыжна та рихла за рахунок жировоТ клпжовини, ф1бробласпв, юмтин кашля-рного типу. Паренх1ма даного молочного протоку представлена багаторядним призматичним еш-
тел1ем, який мае свппе забарвлення, ШИК-позитивне ядро, що займае центральну частину цитоплазми \ ор1ентоване перпендикулярно по вщношенню до базальноТ мембрани. Цитоплазма кл1тин мае свптп альц1ан-позитивш включения, а в ашкальнш частит кл1тина мае др1бновор-синчасту поверхню. Ядра даного ештелш не проявляли ¡муногютох1м1чноТ' реакци ы з рбЗ, ш з Ьс1-2 , що свщчить про високий ступшь дифере-нцшвання цього еттелш. В умовах лактаци МЗ цей ештелш за даними л1тератури [ 1,6,7 ] вико-нуе сольову резорбцшну функцш. Еттелш вуглуватоТ' форми, розташований на базальнш мембраш протоки, мае насиченобазофтьний вигляд ядра та оптично пусту цитоплазму. При комбшованому пстох1м1чному забарвлеш цитоплазма набувае ШИК-позитивного виду, що вка-зуе на наявнють вуглеводного компоненту у склад1 останньо!'.
Проведене ¡мунопстох1м1чне дослщження експресП' маркера рбЗ виявило насичене забарвлення ядер вище названих кл1тин в темнокорич-невий кол1р, чпжо контрастуючи Тх овальну форму та спрямування в цитоплазм! бтьшим д1аме-тром вздовж базальноТ мембрани протоки. При-чому , щтьнють розташування кттин з такими ядрами значно менша , шж в синусах молочноТ' залози, до того ж проглядаеться тенденц1я до перюдичносп юмтин.
Бтьш ясну уяву про ступень диференцшвання даних кл1тин внесла ¡мунопстох1м1чна реакц1я з сироваткою до гладком'язевого актину - а-эта. Виявлена виражено-позитивна експреая маркеру в цитоплазм! вище описаних кл1тин, пщтвер-жуючи наявнють скорочувального бтка - актина. Останн1й ¡дентифкувався у вигляд1 тонких темно-коричнево забарвлених ниткопод1бних структур. 1нш1 кл1тинн1 елементи цього типу мю-тили у цитоплазм! цт1 конгломерати маркера бн лка (висока експреая маркера а-эта ). Дан1 тин-ктор1альн1 особливосп цитоплазми, на наш по-гляд, демонструють р1зний ступ1нь конденсацП' мюфтаметчв, як прояв здатност1 до скорочува-льноТ' функцП'даного еп1тел1ю.
Разом ¡з цим в стшц1 протоюв, що ближче до молочних ход1в, виявлеы видовжен1 «щифтико-под1бн1» кл1тини. Ядро останшх ор1ентовано перпендикулярно до пщлеглоТ' базальноТ мембрани. Воно мае базофтьний вигляд за рахунок конденсованого гетерохроматину. Цитоплазма даних кл1тин у вигляд1 вузького общка, мае еозн нофтьне забарвлення. Останн1 були з негативною експреаею щодо маркеру рбЗ. Однак експреая антиапоптотичного маркеру Ьс1-2 була пом1рно виражена в цитоплазм!, що вказувало на захист «щифтикопод1бних» кп1тин вщ ел1м1-нацП' шляхом апоптозу \ пщтримку ¡снування по-пуляцП' останых. Даний тип еп1тел1ю, на нашу думку, е резервним \ знаходиться у спокоТ'.
Нарешт1 проведене дослщження внутр1шньо-
liiC. l II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
часточкового вщдту молочного ходу, оточеного рихловолокнистою сполучною тканиною 3 тонко-стшними судинами типу каптяр1в \ кл1тинними елементами плазмоцитарного виду. Пстолопчно даний вщдт описаний нами рашше як генеративна зона МЗ [ 7 ], в дистальнш частит характе-ризувався вираженою багаторяднютю розташу-вання ештелш. Ештелш базальних вщдт1в мав базофтьы гтерхромш ядра округло!' та овально'!' форми, оточеы вузьким общком еозинофть-ноТ' цитоплазми. Ядра мали косий напрямок дов-го'Г в1а вщносно базальноТ мембрани. Ближче до центрально'!' в1а молочного ходу розмщувались кл1тини ¡з евптюзабарвленими базофтьними ядрами, котр1 мали одне або два ппертрофова-них ядерця та крайове розташування конденсо-ваного хроматину. Навколишня цитоплазма на-була евптю-еозинофтьного вигляду.
Нареилч, у внутр1шнш центральнш частит молочного ходу, на пстолопчних зр1зах, визнача-лись порожнини, в яких, без зв'язку ¡з загальною кл1тинною популяц1ею, втьно розм1щувались кл1тини-тш1 з шкнотичним ядром базофтьного та еозинофтьного кольору.
1мунопстох1м1чна реакц1я даного вщдту молочного ходу з маркером до рбЗ мала виражену внутр1шньоядерну експреаю в кл1тинах, розта-шованих на базальнш мембраш. При цьому ви-явлено чиже контурування багаторядносп ядер кл1тин вщносно останньо!'. Це демонструе високу прол1феративну активнють базального еттелш \ ознаку низького ступеню диференцшвання. Во-чевидь, це пов'язано з гормональною стимуля-ц1ею дано'Г зони залози, при оварю-менструальному цикл1 жшки.
Негативну експреаю щодо рбЗ мали кл1тини, розташоваш ближче до просвп"у протоки, але останш губили зв'язок ¡з загальною кттинною популяц1ею та пщлягали ел1мшаци . Експреая а-эта була вираженою не лише в цитоплазм! кт-тин, розташованих на базальнш мембран молочного ходу, айв центральних вщдтах протоки м1ж ¡ншими кл1тинами. Причому ч1тко контурува-лась вщросчата структура цитоплазми даних кл1тин, та оточення ними кл1тин з1 зниклою екс-преаею рбЗ ближче до центрально'!' в1а просв1ту протоки.
Нарешт1, терм1нальн1 вщдти молочних ход1в, що мали найменший д1аметр без просвп"у, лока-л1зувались серед пухко'Г сполучно'1 тканини та жирово'1 клпжовини. 1мунопстох1м1чна реакц1я з маркером рбЗ, як \ в попередн1х вщдтах прото-к1в, була позитивною лише в ядрах багатовщро-счатих кттин з позитивною експреаею маркера до гладком'язового актину в цитоплазм!. Причому останш розташовувались пом1ж кл1тинами з
др1бними насичено-базофтьними ядрами, ото-ченими вузькою смужкою цитоплазми, що не мала вираженоТ' ricTOxiM¡4HO'i' специф1чностк Маркер до bcl-2 мав активне експресування в останнш.
Висновки
1. Еп1тел1й, що експресуючий a-sma, м1стить гладком'язовий актин (м1оеп1тел1й), присутнш як в синусовому вщд1л1 napeHxiMH молочно'1 залози, так i в молочних протоках та ходах.
2. lMyH0ricT0x¡MÍ4H0K> особливютю м1оеп1тел1ю е i внутр1шньоядерна експреая рбЗ.
3. Еттелш «резервного» типу молочно'1 залози, що виявляеться в молочних ходах , протоках, синуа залози виявляе експреаю антиапоптотич-ного маркеру bcl-2, запоб1гаючого ел1м1нацП' останнього.
JIÍTepaTypa
1. Алешин В.В. Женская половая система / В кн. Гистология/ Под ред.В.Г. Елисеева, Ю.И. Афанасьева, H.A. Юриной .-[3-е узд. ]-М.Медицина, 1983.-С.579
2. Барышников А.Ю. Иммунопатологические проблемы апоптоза /
A.Ю. Барышников, Ю.В. Шишкин.-М.: Эдиторал УРСС, 2002,-320с
3. Боженко В.К. Оценка показателей клеточного цикла и апоптоза при раке молочной железы /В.К. Боженко, Е.А. Кудинова, H.B. Мельникова [ и др. ]// Клинико-лабораторна диагостика .-2001,-№9.-С.32-33
4. Ермилова В.Д. Современные подходы в морфологической диагностике и прогнозировании рака молочной железы /В.Д. Ермилова, C.B. Петров //3-я Всероссийская школа-семинар по имму-ногистохимической диагностике опухолей. - 2000,- Казань.
5. Зотов A.C. Мастопатия и рак молочной железы /A.C. Зотов, Е.О. Белик.-М.: МЕДпрогресс-информ, 2005.-с.7-11
6. Коколина В.Ф. Развитие молочной железы в процессе созревания репродуктивной системы /В.Ф. Коколина, М.А. Фомина // Рос.вестник акушера-гинеколога.-2006.-Т.6№3.-С.26-32
7. Нколенко Д.Е. Морфолопя молочноТ залози жшки репродуктивного BÍKy / Д.Е. Нколенко // Актуальш проблеми сучасноТ меди-цини . Полтава, 2007.-Т.8.,Вип.4(24),ч.2,- С. 275-278.
8. Нколенко Д.Е. Кариометрические особенности внутрипротоко-вого рака молочной железы / Д.Е.Нколенко // Современные проблемы экспериментальной и клинической онкологии:УШ конференция молодых онкологов с международным участием. Материалы конференции. К., 2007- С.57
9. Пальцев М.А. Патологическая анатомия и молекулярная диагностика /М.А. Пальцев, E.C. Северин, A.A. Иванов // Архив патологии, 2006, №4 - С.3-7
10. Пирс М. Гистохимия/ Пирс М. - М.: Медицина,1962.-962 с.
11. Серов C.B. Руководство по иммуногистохимической диагностике опухолей человека / C.B. Серов, Н.Т. Райхлин [ 2-е изд. ] Казань , 2000 - 288 с.
12. Терещенко В.П. OKpeMi рекомендацм щодо покращення морфо-лопчноТ д1агностики з позицш доказовоТ медицини /
B.П.Терещенко , Л.В.Дерхтярьова, С.Г. Чичка [ та ¡нш. ] // Cbít медицина та бюлогм .-Полтава, 2008.-№3.-С.88-91
13. Чумаков П.М. Функция гена р53: выбор между жизнью и смертью / П.М. Чумаков // Биохимия.-2000.-№65.-С. 34-47
14. Щелкунов С.И. Основные принципы клеточной дифференциро-вки / С.И. Щелкунов - M..1977.-C.254
15. Mina J.Bisseil, A. Rizki and J.Saira Mian Tissue architecture: the ultimate regulator of breast epithelial function / Mina J.Bissell // Current opinion in Cell Biology - 2003. - №15,- P.753-762
16. Shacklenon M. Generation of a functional mammary gland from a single stem cell / M. Shacklenon // Nature.-200.-P.84-88.
17. Smit J.H. Mammary epithelial stem sells / J.H.Smit, J.Chepko//Res.in Techn.-2001.-V.52, №2. - P.190-203.
18. Yang A. P63 and p73: p53 mimics, menacs and more/ A.Yang, Mc Keon F .//Nat.Rev.Mol.Cell.Biol.- 2000.-. V.1. - P 199-207
19. Willis S.N. Life in the balance: how BH 3-only proteins induce apop-tosis / S.N.Willis, J.M.Adams - Curr Opin Cell Biol. - 2005. - V 17, №617. - P 97-102.
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
Реферат
ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПАРЕНХИМЫ ПРОТОКОВ МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЖЕНЩИНЫ РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА Николенко Д.Е.
Ключевые слова: молочная железа, протоковая система, иммуногистохимия эпителия.
Цель исследования - определение иммуногистохимических особенностей паренхимы протоков молочной железы в покое. Материал: аутопсийная ткань молочной железы. Методы исследования: гистологические, гистохимические , иммуногистохимические (рбЗ, bcl-2, a-sma). Выявлены особенности экспрессии данных маркеров в разных отделах протоковой системы молочной железы:экспрессия рбЗ и a-sma миоэпителием всех отделов протоков железы, bcl-2 экспрессируется резервным эпителием.
Summary
IMMUNOHISTOCHEMICAL CHARACTERISTICS OF THE MAMMARY GLAND PARENCHYMAL DUCTS IN CHILDBEARING AGED
WOMAN
Nikolenko D.Ye.
Keywords: mammary gland, ducts system, epithelial immunohistochemistry.
The purpose of the research is to define immunohistochemical characteristics of the ducts epithelium of mammary gland in rest. Materials: mammary gland's autopsia tissues. Methods: histological, histochemical, immunohistochemical (p63, bcl-2, a-sma). There have been found out the peculiarities of the markers' expression in the different parts of mammary glands.
УДК: 616 - 006.5/.6 + 618.146 - 006 ] - 079.4 - 091.8 Плитень О.Н., Марковский В.Д., Яковцова А.Ф.
ЗНАЧЕНИЕ ЭКСПРЕССИИ БЕЛКА ПРОЛИФЕРАЦИИ К1-67 В ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКЕ ПЛОСКОКЛЕТОЧНЫХ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНЫХ ПОРАЖЕНИЙ И РАКА ШЕЙКИ МАТКИ
Харьковский национальный медицинский университет
Исследование экспрессии белка пролиферации К{-67, показателя пролиферативного потенциала клеток, обнаруживает прямую зависимость между показателями его уровня активности и степенью клеточной и тканевой атипии многослойного плоского эпителия шейки матки. Обнаруженные показатели могут служить патоморфологическими критериями в диференциалъной диагностике эпителиальных дисплазий шейки матки, интраепителиальной карциномы и инва-зивного рака.
Ключевые слова: шейка матки, плоскоклеточные интраэпителиальные поражения, интраэпителиальная карцинома, рак, белок
пролиферации Кь67.
Рак шейки матки (ШМ) является одной из наиболее распространенных злокачественных опухолей женских половых органов и продолжает занимать одно из первых мест в структуре онкологической заболеваемости и смертности женского населения. На величину показателя летальности от рака влияет выявление больных с запущенными формами данного заболевания. А своевременное выявление предраковых заболеваний и начальных стадий рака ШМ являются необходимым условием для их успешного лечения [2, 5].
В настоящее время большое значение приобретает анализ экспрессии иммуногистохимических (ИГХ) маркеров для выявления и интерпретации диспластичных клеток. Одним из таких маркеров гиперпролиферативного состояния, связанного с неопластической трансформацией, является белок Кн67 (универсальный маркер для оценки клеточного цикла) [6 - 8, 10, 12].
Целью данного исследования явилось изучение экспрессии белка Кн67 в неизменном мно-
гослойном плоском эпителии (НМПЭ) ШМ, в очагах дисплазий различной степени тяжести, в интраэпителиальной карциноме (CIS) и инва-зивном раке (invCa).
Материал и методы исследования
Материалом для исследования послужили 120 образцов ткани ШМ с различной патологией эк-тоцервикса. Для диагностики поражений ШМ использовали критерии Гистологической классификации опухолей женской половой системы [3], в которой диспластические изменения различных степеней тяжести и преинвазивная карцинома объединены под названием плоскоклеточные интраэпителиальные поражения, подразделяющиеся на степени цервикальной интраэпителиальной неоплазии (cervical intraepithelial neoplasia - CIN): слабую (CIN I), умеренную (CIN II) и тяжелую (CIN III). Последняя включает в себя и рак in situ (преинвазивная карцинома, CIS). Плоскоклеточные карциномы подразделяют на ороговевающий и неороговевающий рак.
В препаратах, обработанных ИГХ методом и
* Данная публикация является фрагментом комплексной научно-исследовательской работы ХНМУ «Разработка и внедрение эффективных методов и средств профилактики, диагностики и лечения важнейших заболеваний и травм» (0101И001Я00)
